Реферат: Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН

Затверджено наказом Держнаглядохоронгіраці від 10 лютого 1999 року № 21 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 р. за №382/3675


1. Загальні положення

1.1.Галузь застосування

1.1.1. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин (далі — Правила) поширюються на всі підприємства, установи, органі­зації, юридичні особи, крім зазначених у пункті 1.1.2, незалежно від форми власності, відомчої належності, видів діяльності (далі — підприємства) та на фізичних осіб (що займаються підприємницькою діяльністю з правом найму робочої сили), які здійснюють розроб­ку, виробництво та застосування електронно-обчис­лювальних машин і персональних комп'ютерів (далі — ЕОМ), у тому числі й на тих, які мають робочі місця, обладнані ЕОМ, або виконують обслуговування, ре­монт та налагодження ЕОМ.

Правила встановлюють вимоги безпеки та санітар­но-гігієнічні вимоги до обладнання робочих місць ко­ристувачів ЕОМ і працівників, що виконують обслуго­вування, ремонт та налагодження ЕОМ, та роботи з за­стосуванням ЕОМ, відповідно до сучасного стану тех­ніки та наукових досліджень у сфері безпечної органі­зації робіт з експлуатації ЕОМ та з урахуванням поло­жень міжнародних нормативно-правових актів з цих питань (директиви Ради Європейського союзу 90/270/ ЄЕС, 89/391/ЄЕС, 89/654/ЄЕС, 89/655/Є.ЕС, стандар­ти ІSО, МРRІІ).

1.1.2. Вимоги Правил не поширюються на:

— комп'ютерні класи вищих та середніх закладів ос­віти, майстерні професійно-технічних закладів освіти;

— робочі місця операторів ЕОМ, що використову­ються у сфері управління та експлуатації атомних елек­тростанцій;

— робочі місця пілотів, водіїв або операторів транс­портних засобів, обладнаних ЕОМ, ЕОМ в системах об­робки даних на борту засобів сполучення і ЕОМ у складі машин та обладнання, що переміщуються в про­цесі роботи;

— так звані портативні системи обробки даних, якщо вони непостійно використовуються на робочому місці;

— обчислювальні машинки (калькулятори), реєстру-вальні каси та прилади з невеликими пристроями індикації даних або результатів вимірювання;

— друкарські машинки класичної конструкції, облад­нані відеотерміналом (так звані дисплейні друкарські машинки);

— комп'ютерні гральні автомати та системи оброб­ки даних, призначені для громадського користування.

Вимоги Правил є обов'язковими для всіх працівників при організації та виконанні робіт, пов'язаних з екс­плуатацією, обслуговуванням, налагоджуванням та ремонтом ЕОМ, а також при проектуванні та реконст­рукції підприємств, їх виробничих об'єктів, споруд та робочих місць, обладнаних ЕОМ.

1.1.3. Робочі місця, які вперше вводяться в експлу­атацію після введення вдію цих Правил, повинні влов­ному обсязі задовольняти їх вимоги.

Робочі місця, які вже перебували в експлуатації на час уведення в дію цих Правил, повинні бути в повно­му обсязі приведені у відповідність з вимогами цих Правил не пізніше ніж через рік після дати їх введення в дію.

1.1.4. У разі відсутності в нормативно-правових ак­тах про охорону праці і в цих Правилах вимог, які не­обхідно виконувати для створення безпечних і не­шкідливих умов праці на певному робочому місці та підчас виконання певного виду робіт, пов'язаних з ек­сплуатацією або обслуговуванням ЕОМ, власник підприємства, установи, організації або уповноваже­ний ним орган (далі — власник) зобов'язаний прий­няти погоджені з органами державного нагляду за охороною праці заходи для забезпечення безпеки працівників.

1.1.5. Власники, керівники служб та структурних підрозділів, безпосередні керівники робіт та інші посадові особи підприємств, фізичні особи, що зай­маються підприємницькою діяльністю з правом най­му робочої сили, забезпечують виконання вимог да­них Правил у межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків відповідно до чинного законодавства.

1.1.6. Державний нагляд за дотриманням вимог да­них Правил здійснюють органи державного нагляду за охороною праці.


^ 1.2. Скорочення, терміни, визначення, прийняті в тексті


Скорочення, терміни

Визначення

ЕОМ, ПЕОМ

Електронно-обчислювальна машина або персональний комп'ютер з необов'язковими додатковими приладами, системними елементами (дисководи, пристрої для друку, сканери, модеми, блоки безперервного живлення та інші спеціальні периферійні пристрої)

Відеодисплейний термінал (відеотермінал, дисплей, монітор, візуальний дисплейний термінал, ВДТ)

Частина ЕОМ, що містить пристрій для подання візуальної інформації

Користувач ЕОМ, користувач ПЕОМ, користувач відеотермінала

Працівник, який в процесі виконання дорученої роботи постійно або періодично використовує ЕОМ, або відеотермінал


2. Вимоги до виробничих приміщень

2.1. Загальні вимоги

2.1.1.Облаштування робочих місць, обладнаних відеотерміналами, повинно забезпечувати:

— належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків;

— оптимальні параметри мікроклімату (температу­ра, відносна вологість, швидкість руху, рівень іонізації повітря);

— належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця;

— а також враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори:

— наявність шуму та вібрації;

— м'яке рентгенівське випромінювання;

— електромагнітне випромінювання;

— ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання;

— електростатичне поле між екраном і оператором;

— наявність пилу, озону, оксидів азоту й аероіонізації.

2.1.2. Будівлі та приміщення, в яких експлуатують­ся ЕОМ та виконуються їх обслуговування, налагод­ження і ремонт, повинні відповідати вимогам:

— СНиП 2.09.02-85 "Производственные здания",

— СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания",

— "Правил устройства злектроустановок", затвердже­них Головдерженергонаглядом СРСР 1984 р. (ПВЕ),

— "Правил технической зксплуатации злектроуста­новок потребителей", затверджених Головдерженер­гонаглядом СРСР 21.12.84 (ПТЕ),

— Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохо-ронпраці 09.01.98 № 4, зареєстрованих у Мін'юсті Ук­раїни 10.02.98 № 93/2533 (ПБЕ),

— СНиП 2.01.02-85 "Противопожарные нормы",

— ГОСТ 12.1.004 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования безопасности",

— Правил пожежної безпеки в Україні, затвердже­них наказом Управління Державної пожежної охорони МВС України від 14.06.95 № 400, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.07.95 за № 219/755,

— СНиП 2.08.02-89 "Общественные здания и соору-жения" з доповненнями, затвердженими наказом Держкоммістобудування України від 29.12.94. № 106,

- СН 512-78 "Инструкция по проектированию зда­ний и помещений для электронно-вычислительных ма­шин", затверджених Держбудом СРСР,

— ДСанПІН 3.3.2.-007-98 "Державні санітарні пра­вила і норми роботи з візуальними дисплейними тер­міналами електронно-обчислювальних машин", за­тверджених МОЗ України 10.12.98,

а також вимогам нормативно-технічної та експлуа­таційної документації заводу-виробника ЕОМ, чинних санітарних норм, санітарних норм і правил, правил у сфері охорони праці та цих Правил.

2.1.3. Для всіх споруд і приміщень, в яких експлуа­туються відеотермінали та ЕОМ, повинна бути визна­чена категорія з вибухопожежної і пожежної безпеки відповідно до ОНТП 24-86 "Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности", затверджених МВС СРСР 27.02.86, та клас зони згідно з ПВЕ. Відповідні позначення повинні бути нанесені на вхідні двері приміщення.

2.1.4. Будівлі і ті їх частини, в яких розташовуються ЕОМ, повинні мати не нижче II ступеня вогнестійкості. Приміщен-

ня для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ по­винні належати за пожежо-вибухобезпекою до категорії В відповідно до ОНТП 24-86, а за класом приміщення — до П-ІІа за ПВЕ. Якщо відповідно до СНиП 2.09.02-85 ці при­міщення повинні бути відокремленими від приміщень іншо­го призначення протипожежними стінами, то межа їх вог­нестійкості визначається відповідно до СНиП 2.01.02-85.

2.1.5. Неприпустимим є розташування приміщень категорій А і Б (ОНТП 24-86), а також виробництв з мокрими технологічними процесами поряд з при­міщеннями, де розташовуються ЕОМ, виконується їх обслуговування, налагодження і ремонт, а також над такими приміщеннями або під ними. Виробничі при­міщення, в яких розташовані ЕОМ, не повинні межу­вати з приміщеннями, де рівні шуму та вібрації пере­вищують норму (механічні цехи, майстерні тощо).

2.1.6. Робочі місця з відеотерміналами або персо­нальними ЕОМ у приміщеннях з джерелами шкідливих виробничих факторів повинні розміщуватися в ізольо­ваних кабінах з обладнаним повітрообміном. Санітар­но-гігієнічні параметри на робочому місці повинні відповідати вимогам, зазначеним у підрозділі 2.2.

Стіни кабін виготовляються з негорючих матеріалів. Дозволяється виготовляти їх зі скла та металевих кон­струкцій. У кабіні мусить бути оглядове вікно (вікна). Висота оглядового вікна має бути не менше 1,5 м, а відстань від підлоги не більше 0,8 м.

2.1.7. Відповідно до ДСанПІН 3.3.2-007-98 "Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дис­плейними терміналами електронно-обчислювальних ма­шин", затверджених МОЗ України 10.12.98, є неприпус­тимим розташування приміщень для роботи з відеотер­міналами та ЕОМ у підвалах та цокольних поверхах.

2.1.8. Площу приміщень, в яких розташовують відео­термінали, визначають згідно з чинними нормативними документами з розрахунку на одне робоче місце, облад­нане відеотерміналом: площа — не менше 6,0 кв. м, об­сяг — не менше 20,0 куб. м, з урахуванням максималь­ної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні.

2.1.9. Стіни, стеля, підлога приміщень, де розмі­щені ЕОМ, повинні виготовлятися з матеріалів, дозво­лених для оздоблення приміщень органами держав­ного санітарно-епідеміологічного нагляду.

2.1.10. Обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, вузлів та блоків ЕОМ слід виконувати в окремо­му приміщенні (майстерні).

При цьому робочі місця електромеханіків повинні бути оснащені спеціальним обладнанням та захисними засо­бами відповідно до підрозділу 4.2 даних Правил.

2.1.11 .У приміщеннях для обслуговування, ремон­ту та налагодження ЕОМ слід передбачити можливість вологого очищення поверхонь комунікацій та опалю­вальних приладів.

2.1.12. Підлога всієї зони обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ, вузлів та блоків ЕОМ має бути вкрита діелектричними килимками, термін використан­ня яких після їх випробування на електричну міцність не закінчився, або викладена ізолювальними підстилками (шириною не менше ніж 0,75 — 0,8 м) для ніг.

2.1.13. Приміщення, в яких проводиться паяння, крім того, повинні відповідати вимогам СП 952 — 72 "Санитарные правила организации процессов пайки мелких изделий сплавами, содержащими свинец", затвердже­них головним санітарним лікарем СРСР 20.03.72.

2.1.14. Приміщення комп'ютерних класів (залів), в яких проводиться навчання на ЕОМ, крім зазначених у пункті 1.1.2, повинні мати суміжне приміщення (лабо­рантську) площею не менше 18 кв. м з двома входами: в учбове приміщення та в коридор (на сходову клітку).

2.1.15. Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном тощо), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.

2.1.16. У приміщеннях з ЕОМ слід щоденно прово­дити вологе прибирання.

2.1.17. У приміщеннях з ЕОМ повинні бути медичні аптечки першої допомоги.

2.1.18. Приміщення з ЕОМ, крім приміщень, в яких розміщуються ЕОМ типу ЕС, СМ та інші великі ЕОМ за­гального призначення, повинні бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підля­гають обладнанню автоматичними установками пожежо­гасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.11.97 № 779 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.97 за № 567/2371, та СНиП 2.04.09-84 "Пожарная автоматика зданий и сооружений" з димовими пожеж­ними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 кв. м площі приміщення з урахуванням граничнодопустимих концен­трацій вогнегасної рідини відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні. В інших приміщеннях допус­кається встановлювати теплові пожежні сповіщувачі.

Приміщення, в яких розміщуються ЕОМ типу ЄС, СМ та інші великі ЕОМ загального призначення, обладнуються системою автоматичної пожежної сигналізації та засоба­ми пожежогасіння відповідно до вимог Переліку однотип­них за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, СНиП 2.04.09-84, СН 512-78, Правил пожеж­ної безпеки в Україні та вимог нормативно-технічної та експлуатаційної документації заводу-виробника.

2.1.19. Підходи до засобів пожежогасіння повинні бути вільними.

2.1.20. Приміщення для відпочинку осіб, які працю­ють з ЕОМ, призначені для приймання їжі, психологіч­ного розвантаження, та інші побутові приміщення по­винні обладнуватись відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания", з урахуванням максимальної кількості працівників, що одночасно працюють у зміні.

2.1.21. Власник організує проведення досліджень шкідливих та небезпечних факторів виробничого се­редовища і трудового процесу на робочих місцях осіб, які працюють з ЕОМ, відповідно до чинних законодав­чих та інших нормативно-правових актів і Порядку про­ведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 01.08.92 № 442.

2.2. Санітарно-гігієнічні вимоги

2.2.1. Умови праці осіб, які працюють з ЕОМ, по­винні відповідати І або II класу згідно з Гігієнічною кла­сифікацією праці за показниками шкідливості та не­безпечності факторів виробничого середовища, важ­кості та напруженості трудового процесу № 4137-86, затвердженою МОЗ СРСР 12.08.86.

Вимоги до освітлення

2.2.2. Приміщення з ЕОМ повинні мати природне і штучне освітлення відповідно до СНиП ІІ-4-79 "Есте-ственное и искуственное освещение".

2.2.3. Природне світло повинно проникати через бічні світлопрорізи, зорієнтовані, як правило, на північ чи північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природ­ної освітленості (КПО) не нижче 1,5%. Розрахунки КПО проводяться відповідно до СНиП ІІ-4-79.

2.2.4. При виробничій потребі дозволяється експ­луатувати ЕОМ у приміщеннях без природного освіт­лення за узгодженням з органами державного нагля­ду за охороною праці та органами і установами сані­тарно-епідеміологічної служби.

2.2.5. Вікна приміщень з відеотерміналами повинні мати регулювальні пристрої для відкривання, а також жалюзі, штори, зовнішні козирки тощо.

2.2.6. Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, обладнаними відеотерміналами ЕОМ загаль­ного та персонального користування, має бути облад­нане системою загального рівномірного освітлення. У виробничих та адміністративно-громадських при­міщеннях, де переважають роботи з документами, допускається вживати систему комбінованого освіт­лення (додатково до загального освітлення встанов­люються світильники місцевого освітлення).

2.2.7. Загальне освітлення має бути виконане у ви­гляді суцільних або переривчатих ліній світильників, що розміщуються збоку від робочих місць (переважно зліва) паралельно лінії зору працівників. Допускається засто­совувати світильники таких класів світлорозподілу:

— світильники прямого світла — П;

— переважно прямого світла — Н;

— переважно відбитого світла — В.

При розташуванні відеотерміналів ЕОМ за перимет­ром приміщення лінії світильників штучного освітлен­ня повинні розміщуватися локально над робочими місцями.

2.2.8. Для загального освітлення необхідно засто­совувати світильники із розсіювачами та дзеркальни­ми екранними сітками або віддзеркалювачами, уком­плектовані високочастотними пускорегулювальними апаратами (ВЧ ПРА). Допускається застосовувати світильники без ВЧ ПРА тільки при використанні мо­делі з технічною назвою "Кососвет".

Застосування світильників без розсіювачів та екран­них сіток забороняється.

2.2.9. Як джерело світла при штучному освітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ. При обладнанні відбивного освітлен­ня у виробничих та адміністративно-громадських при­міщеннях можуть застосовуватися металогалогенові лампи потужністю до 250 Вт. Допускається у світиль­никах місцевого освітлення застосовувати лампи роз­жарювання.

2.2.10. Яскравість світильників загального освітлен­ня в зоні кутів випромінювання від 50 град, до 90 град, відносно вертикалі в подовжній і поперечній площинах повинна складати не більше 200 кд/кв. м, а захисний кут світильників повинен бути не більшим за 40 град.

2.2.11. Коефіцієнт запасу (Кз) відповідно до СНиП ІІ-4-79 для освітлювальної установки загального освіт­лення слід приймати рівним 1,4.

2.2.12. Коефіцієнт пульсації повинен не перевищувати 5% і забезпечуватися застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального і місцевого освітлення.

При відсутності світильників з ВЧ ПРА лампи бага­толампових світильників або розташовані поруч світильники загального освітлення необхідно підклю­чати до різних фаз трифазної мережі.

2.2.13. Рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів має бути в межах 300 — 500 лк. У разі неможливості забезпечити даний рівень освіт­леності системою загального освітлення допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрану та збільшення освітленості екрану більше ніж до 300 лк.

2.2.14. Світильники місцевого освітлення повинні мати напівпрозорий відбивач світла з захисним кутом не меншим за 40 град.

2.2.15. Необхідно передбачити обмеження прямої блискості від джерела природного та штучного освіт­лення, при цьому яскравість поверхонь, що світяться (вікна, джерела штучного світла) і перебувають у полі зору, повинна бути не більшою за 200 кд/кв. м.

2.2.16. Необхідно обмежувати відбиту блискість шляхом правильного виборутипів світильників та роз­міщенням робочих місць відносно джерел природно­го та штучного освітлення. При цьому яскравість відблисків на екрані відеотерміналу не повинна пере­вищувати 40 кд/кв. м, яскравість стелі при застосу­ванні системи відбивного освітлення не повинна пе­ревищувати 200 кд/кв. м.

2.2.17. Необхідно обмежувати нерівномірність роз­поділу яскравості в полі зору осіб, що працюють з відео­терміналом, при цьому відношення значень яскравості робочих поверхонь не повинно перевищувати З : 1, а робочих поверхонь і навколишніх предметів (стіни, обладнання) — 5:1.

2.2.18. Необхідно використовувати систему вими­качів, що дозволяє регулювати інтенсивність штучно­го освітлення залежно від інтенсивності природного, а також дозволяє освітлювати тільки потрібні для ро­боти зони приміщення.

2.2.19. Для забезпечення нормованих значень освіт­лення в приміщеннях з відеотерміналами ЕОМ загаль­ного та персонального користування необхідно очища­ти віконне скло та світильники не рідше ніж 2 рази на рік, та своєчасно проводити заміну ламп, що перегоріли.

Вимоги до рівнів шуму та вібрації

2.2.20. У приміщеннях з ЕОМ рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003 ССБТ "Шум. Общиетребования безопасности", СН 3223-85 "Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях", затверджених Міністерством охорони здоро­в'я СРСР, ГР № 2411-81 "Гігієнічні рекомендації по встановленню рівнів шуму на робочих місцях з ураху­ванням напруженості та тяжкості праці", затверджених Міністерством охорони здоров'я України.

Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з відео­терміналами та ЕОМ, визначені ДСанПіН 3.3.2-007-98.

2.2.21. Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях зас­тосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких об­ґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

2.2.22. Як засоби шумопоглинання повинні засто­совуватися негорючі або важкогорючі спеціальні пер­форовані плити, панелі, мінеральна вата з максималь­ним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5 — 8000 Гц, або інші матеріали аналогічного при­значення, дозволені для оздоблення приміщень орга­нами державного санітарно-епідеміологічного нагля­ду. Крім того, необхідно застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостями.

2.2.23. Рівні вібрації під час виконання робіт з ЕОМ у виробничих приміщеннях не повинні перевищувати допу­стимих значень, визначених в СН 3044-84 "Санитарные норму вибрации рабочих мест", затверджених Міністер­ством охорони здоров'я СРСР, та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Вимоги до вентиляції, опалення та кондиціюван­ня, мікроклімату

2.2.24. Приміщення з ЕОМ повинні бути обладнані си­стемами опалення, кондиціювання повітря або приплив­но-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование".

2.2.25. Параметри мікроклімату, іонного складу по­вітря, вміст шкідливих речовин на робочих місцях, осна­щених відеотерміналами, повинні відповідати вимогам пункту 2.4 СН 4088-86 "Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (пункт 1.4, таблиця 2.1), СН 2152-80 "Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР (таблиця 2.2).

Таблиця 2.1 Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з ВДТ та ПЕОМ

Пора року

Категорія робіт згідно з ГОСТ

Температура повітря, град. С

^ Відносна вологість повітря, %

Швидкість руху повітря, м/с




І2.1-005-СС

оптимальна

оптимальна

оптимальна

Холодна

легка-1 а

22 — 24

40-60

0,1




легка-1 б

21 —23

40-60

0,1

Тепла

легка-1 а

23-25

40-60

0,1




легка-1 б

22 — 24

40-60

0,2

Таблиця 2.2 Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ВДТта ПЕОМ (відповідно до СН 2152-80)

Рівні

Кількість іонів в

1 см куб. повітря




п+

п-

Мінімально необхідні

400

600

Оптимальні

1500-3000

3000 — 5000

Максимально допустимі

50000

50000


2.2.26. Для підтримки допустимих значень мікро­клімату та концентрації позитивних та негативних іонів необхідно передбачати установки або прилади зволо­ження та/або штучної іонізації, кондиціювання повітря.

Вимоги щодо рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних та магнітних полів

2.2.27. Рівні електромагнітного випромінювання та магнітних полів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006 "ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведенню контроля", СН № 3206-85 "Гранично допустимі рівні магнітних полів частотою 50 Гц" та ДСанПІН 3.3.2-007-98.

2.2.28. Рівні інфрачервоного випромінювання не повинні перевищувати граничних відповідно до ГОСТ 12.1.005 та СН № 4088-86 з урахуванням площі тіла, яка опромінюється, та ДСанПІН 3.3.2-007-98.

2.2.29. Рівні ультрафіолетового випромінювання не повинні перевищувати допустимих відповідно до СН № 4557-88 "Санітарні норми ультрафіолетового ви­промінювання у виробничих приміщеннях", затвер­джених Міністерством охорони здоров'я СРСР, та ДСанПІН 3.3.2-007-98.

2.2.30. Гранично допустима напруженість електро­статичного поля на робочих місцях не повинна пере­вищувати рівнів, наведених в ГОСТ 12.1.045 "ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на ра­бочих местах и требования к проведенню контроля", СН № 1757-77 "Санитарно-гигиенические нормы допустимой напряженности злектростатического поля" та ДСанПІН 3.3.2-007-98.

2.2.31. Потужність експозиційної дози рентгенівсь­кого випромінювання на відстані 0,05 м від екрана та корпуса відеотермінала при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв відповідно до Норм радіа­ційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених по­становою державного санітарного лікаря Міністерства охорони здоров'я України від 18.08.97 № 58, не повин­на перевищувати 7,74 - 10 в ступ. - 12 А/кГ, що відпо­відає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год (100 мкР/год).

2.2.32. Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 вміст озо­ну в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0,1 мг/куб. м; вміст оксидів азоту — 5 мг/куб. м; вміст пилу — 4 мг/куб. м.

2.2.33. При використанні одним працівником кількох відеотерміналів або персональних ЕОМ сані­тарно-гігієнічні параметри виробничого середовища на робочому місці користувача повинні відповідати зазначеним вище вимогам пунктів 2.2.20 — 2.2.32.

2.3. Вимоги електробезпеки

2.3.1. Під час проектування систем електропоста­чання, монтажу силового електрообладнання та елек­тричного освітлення будівель та приміщень для ЕОМ необхідно дотримуватись вимог ПВЕ, ПТЕ, ПБЕ, СН 357-77 "Инструкция по проектированию силового осветительного оборудования промышленных предприятий", затверджених Держбудом СРСР, ГОСТ 12.1.006, ГОСТ 12.1.030 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление", ГОСТ 12.1.019 "ССБТ. Злектробезопасность. Общие требования и номенк­латура видов защиты", ГОСТ 12.1.045, ВСН 59-88 Держкомархітектури СРСР "Электрооборудование жилых и общественных зданий. Нормы проектирования", Правил пожежної безпеки в Україні, цих Правил, а також розділів СНиП, що стосуються штучного освіт­лення і електротехнічних пристроїв, та вимог нормативно-технічної і експлуатаційної документації заводу-виробника ЕОМ.

2.3.2. ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устатку­вання для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ, інше устаткування (апарати управління, конт­рольно-вимірювальні прилади, світильники тощо), електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони за ПВЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів.

2.3.3. Підчас монтажу та експлуатації ліній електро­мережі необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела загоряння внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію.

2.3.4. Під час ремонту ліній електромережі шляхом зварювання, паяння та з використанням відкритого вогню необхідно дотримуватися Правил пожежної без­пеки в Україні.

2.3.5. Лінія електромережі для живлення ЕОМ, пе­риферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслу­говування, ремонту та налагодження ЕОМ виконуєть­ся як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульо­вого захисного провідників. Нульовий захисний про­відник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів.

Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється.

2.3.6. Нульовий захисний провід прокладається від стійки групового розподільчого щита, розподільчого пункту до розеток живлення.

2.3.7. Не допускається підключення на щиті до од­ного контактного затискача нульового робочого та ну­льового захисного провідників.

2.3.8. Площа перерізу нульового робочого та нульо­вого захисного провідника в груповій трипровідній мережі повинна бути не менше площі перерізу фазо­вого провідника. Усі провідники повинні відповідати номінальним параметрам мережі та навантаження, умовам навколишнього середовища, умовам розпо­ділу провідників, температурному режиму та типам апаратури захисту, вимогам ПВЕ.

2.3.9. У приміщенні, де одночасно експлуатується або обслуговується більше п'яти персональних ЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється ава­рійний резервний вимикач, який може повністю вимкну­ти електричне живлення приміщення, крім освітлення.

2.3.10. ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устат­кування для обслуговування, ремонту та налагоджен­ня ЕОМ повинні підключатися до електромережі тільки з допомогою справних штепсельних з'єднань і елект­ророзеток заводського виготовлення.

Штепсельні з'єднання та електророзетки, крім кон­тактів фазового та нульового робочого провідників, по­винні мати спеціальні контакти для підключення нульо­вого захисного провідника. Конструкція їх має бути та­кою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше ніж приєднання фазового та нульо­вого робочого провідників. Порядок роз'єднання при відключенні має бути зворотним. Необхідно унеможли­вити з'єднання контактів фазових провідників з контак­тами нульового захисного провідника.

2.3.11. Неприпустимим є підключення ЕОМ, пери­ферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ до звичай­ної двопровідної електромережі, в тому числі — з ви­користанням перехідних пристроїв.

2.3.12. Електромережі штепсельних з'єднань та електророзеток для живлення персональних ЕОМ, пе­риферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслу­говування, ремонту та налагодження ЕОМ слід вико­нувати за магістральною схемою, по 3 — 6 з'єднань або електророзеток в одному колі.

2.3.13. Штепсельні з'єднання та електророзетки для напруги 12 В та 36 В за своєю конструкцією повинні відрізнятися від штепсельних з'єднань для напруги 127 В та 220 В.

Штепсельні з'єднання та електророзетки, розраховані на напругу 12 В та 36 В, мають бути пофарбовані в колір, який візуально значно відрізняється віл кольору штепсель­них з'єднань, розрахованих на напругу 127 В та 220 В.

2.3.14. Індивідуальні та групові штепсельні з'єднан­ня та електророзетки необхідно монтувати на негорю­чих або важкогорючих пластинах з урахуванням вимог ПВЕ та Правил пожежної безпеки в Україні.

2.3.15. Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ при розташуванні їх уздовж стін приміщення прокладають по підлозі поряд зі стінами приміщення, як правило, в металевих трубах і гнучких металевих рукавах з відводами відповідно до затвер­дженого плану розміщення обладнання та технічних характеристик обладнання.

При розташуванні в приміщенні за його периметром до 5 персональних ЕОМ, використанні трипровідникового захищеного проводу або кабелю в оболонці з негорючо­го або важкогорючого матеріалу дозволяється прокладан­ня їх без металевих труб та гнучких металевих рукавів.

2.3.16. Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ при розташуванні їх у центрі при­міщення, прокладають у каналах або під знімною підлогою в металевих трубах або гнучких металевих рукавах. При цьому не дозволяється застосовувати провід і кабель в ізоляції з вулканізованої гуми та інші матеріали, що містять сірку.

Відкрита прокладка кабелів під підлогою заборо­няється.

2.3.17. Металеві труби та гнучкі металеві рукави по­винні бути заземлені.

2.3.18. Заземлення повинно відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21 -98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів".

2.3.19. Конструкція знімної підлоги повинна бути такою, щоб забезпечувались:

— вільний доступ до кабельних комунікацій під час обслуговування;

— стійкість до горизонтальних зусиль при частково знятих плитах;

— вирівнювання поверхні підлоги за допомогою ре­гулювальних опорних елементів;

— взаємозамінюваність плит.

2.3.20. Плити знімної підлоги повинні бути важко-горючими, з межею вогнестійкості не менше 0,5 год., або негорючими. Покриття плит виконують з матері­алів, які під час горіння не виділяють шкідливих ток­сичних речовин та газів, що сприяють корозії. Опори та стояки знімної підлоги повинні бути негорючими.

2.3.21. Покриття плит підлоги повинно бути гладень­ким, міцним, антистатичним, таким, яке легко чистити пилососом або прибирати вологим способом. Необхід­но забезпечити відведення з покриття підлоги статич­них зарядів.

2.3.22. Отвори в плитах для прокладання кабелів електроживлення виконуються безпосередньо в місцях встановлення устаткування відповідно до за­твердженого технологічного плану розміщення устат­кування та його технічних характеристик.

2.3.23 Простір під знімною підлогою розділяють не­горючими діафрагмами на відсіки площею не більше 250 кв. м. Межа вогнестійкості діафрагми повинна бути не меншою за 0,75 год. Комунікації прокладають крізь діафрагми в спеціальних обоймах з застосуван­ням негорючих ущільнювачів для запобігання проник­ненню вогню з одного відсіку в інший, а також з підпільного простору в приміщення.

2.3.24. Підпільний простір під знімною підлогою має бути оснащений системою автоматичної пожежної сиг­налізації та засобами пожежогасіння відповідно до ви­мог Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, СНиП 2.04.09-84, з використанням димових пожежних сповіщувачів.

2.3.25. Для протирання підлоги застосовують ріди­ни, пара яких не утворює вибухопожежонебезпечних сумішей з повітрям та не викликає корозії контактів електричних з'єднань.

2.3.26. Для підключення переносної електроапара­тури застосовують гнучкі проводи в надійній ізоляції.

Тимчасова електропроводка від переносних при­ладів до джерел живлення виконується найкоротшим шляхом без заплутування проводів у конструкціях ма­шин, приладів та меблях. Доточувати проводи можна тільки шляхом паяння з наступним старанним ізолю­ванням місць з'єднання.

2.3.27. Є неприпустимими:

— експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час екс­плуатації, ізоляцією; залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками;

— застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПВЕ до переносних електро­проводок;

— застосування для опалення приміщення нестан­дартного (саморобного) електронагрівального облад­нання або ламп розжарювання;

— користування пошкодженими розетками, розгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимика­чами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

— підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

— використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаці­ям) підприємств-виготовлювачів.

^ 3. Вимоги до обладнання

3.1. Відеотермінали, ЕОМ, ПЕОМ, спеціальні пери­ферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслугову­вання, ремонту та налагодження ЕОМ повинні відпо­відати вимогам чинних в Україні стандартів, норматив­них актів з охорони праці та цих Правил. Відеотермінали, ЕОМ, ПЕОМ, спеціальні периферійні пристрої ЕОМ закордонного виробництва додатково повинні відповідати вимогам національних стандартів держав-виробників і мати відповідну позначку на корпусі, в паспорті або іншій експлуатаційній документації.

3.2. Після введення в дію цих Правил забороняється використання для виробничих потреб нових відеотер­міналів, ЕОМ, ПЕОМ, спеціальних периферійних при­строїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ре­монту та налагодження ЕОМ, які підлягають обов'яз­ковій сертифікації в Україні або в стандартах, на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здо­ров'я людей, бе