Реферат: Рекомендовано Міністерством освіти І науки України

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(лист № 1/11-3478 від 25. 07.2008р.)





2-4 класи


Автор




О. МИТНИК - кандидат психологічних наук, доцент кафедри методики і психології до­шкільної і початкової освіти Київсь­кого міського педагогічного універси­тету імені

Б. Д. Грінченка







^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Нині, коли ведуться роботи по вдосконаленню навчальних про­грам, скорочено кількість часу на вивчення ряду предметів в умо­вах значного збільшення потоку наукової, технічної та політичної ін­формації, все більше зростають вимоги як до вчителя, гак і до учня щодо оптимізації навчального процесу. В умовах сучасних перебудов усе більше скорочується шлях до знань. Це скорочення йде через використання загальних положень, умовиводів, узагальнень, уміння абстрактно мислити, що, у свою чергу, вимагає від учнів і педагогів знань основ логіки.

Виходячи зі сказаного вище, пропонується ввести до варіативної частини навчального плану загальноосвітньої школи дисципліну "Ло­гіка" (одна година на тиждень). Вивчення курсу "Логіка" допоможе розвинути у молодого покоління насамперед мислительні операції та якості, а також уміння висловлювати свою думку лаконічно, чітко й переконливо; вміння абстрагуватися від конкретного змісту і зосере­дитися на структурі власної думки.

Вважаємо за доцільне розпочати вивчення цієї дисципліни з дру­гого класу (після завершення періоду навчання грамоти) і по четвер­тий клас включно. Другокласники вже можуть аналізувати предмет, не застосовуючи практичних дій з ним. Діти семирічного віку здатні вичленити різні ознаки у мовній формі. Вони здатні від аналізу ок­ремого предмета, явища переходити до аналізу зв'язків та відношень між предметами та явищами. З введенням курсу "Логіка" з друго­го класу у кожного школяра можна сформувати достатньо високий рівень узагальнення га абстракції. Успішне оволодіння цим курсом допоможе дитині досягти творчого рівня при опануванні основ усіх шкільних дисциплін.

Отже, метою шкільного вивчення логіки є ознайомлення учнів із законами і формами правильного мислення.

Складова цієї мети реалізується через такі конкретні завдання навчального курсу "Логіка":

1. Ознайомлення учнів зі змістом основних логічних понять, за­конів логіки, логічних дій та операцій; із логічними прийомами одер­жання знань; з основними видами і принципами розв'язання логічних задач.

Логічними прийомами здобуття знань виступають такі:

розглядання об'єкта, що вивчається, з різних сторін та виді­лення найбільшої кількості властивих йому ознак, рис, якос­тей тощо (на основі операцій аналізу і синтезу);

зіставлення певних рис, якостей, властивостей з метою вибору найвагоміших, головних (на основі логічних операції! порів­няння та абстрагування);

встановлення причинно-наслідкових зв'язків та залежностей;

формування нових положень (на основі операції узагальнен­ня);

обґрунтування (доведення) їх правильності.

Формування в учнів уміння застосовувати правила та закони
логіки для аналізу подій, явищ, для аналізу й оцінки своїх і чужих
думок; формулювати та приймати обґрунтовані рішення, знаходити
раціональний вихід зі складної ситуації.

Розвиток логічного мислення, просторових уявлень, винахідли­вості, кмітливості, зосередженості під час розв'язування практичних
завдань.

Функції курсу "Логіка":

1. Освітня (пізнавальна) - дозволяє учням самостійно здобувати нові знання па основі тих, які вони вже мають; оволодівати логічними прийомами і способами діяльності, сприяє розширенню світогляду.

2. Виховна - сприяє формуванню вміння раціонально організо­вувати мислительну діяльність, самостійності у процесі одержання знань.

3. Розвивальна - розвиває логічне мислення, вміння розмірко­вувати, робити висновки, доводити; розвиває цікавість і потребу в нових знаннях.

4.Евристична - дає можливість самостійно "відкривати" нош
знання, оволодівати новими прийомами діяльності.

^ Характеристика структури навчальної програми:

Пропонована програма охоплює основні поняття сучасної логіки і представляє собою особливу модель вивчення курсу: поняття - су­дження - умовиводи.

Програма складається з трьох розділів: "Поняття", "Судження","Умовиводи". У кожному з них розглядаються певні види логічних за­дач. Тому схематично програму можна представити у такому вигляді:




Курс побудований за принципом поступового ускладнення ма­теріалу, циклічної побудови змісту навчання.

Курс починається розділом "Поняття''. Основна мета цього роз­ділу - дати учням систематичні відомості про поняття як форму мис­лення, сформувати в учнів знання про одну з найважливіших логічних дій - означення поняття. Розкривається зміст прийомів, що доповню­ють означення: порівняння, опис, характеристика. Розглядаються ло­гічні операції над поняттями: обмеження, узагальнення, поділ. Прак­тичні завдання цього розділу спрямовані па навчання дітей порівнювати предмети за кольором, розміром, формою, матеріалом, а людей - за віком, зростом, розташовувати їх у певному порядку; знаходити спіль­не та відмінне, виділяти родові та видові ознаки, знаходити закономір­ності; усвідомлювати і виділяти структуру предмета.

Основна мета розділу "Судження" - розкрити зміст логічної форми мислення - судження; виробити в учнів уміння аналізувати судження і класифікувати їх. Дається поняття істини. Розглядають­ся істинні та хибні судження на матеріалі з різних освітніх галузей: математики, мови, природознавства; а також па прикладах з повсяк­денного життя. Розглядається логічний зміст сполучників "і", "або", "якщо ..., то", частки "не". Дається означення логічних дій, відпрацьо­вується алгоритм побудови таблиць істинності для складних суджень. Розглядається предикат як мовне вираження властивості предмета чи відношень між предметами, а також як логічна функція, відповідно вводячи область визначення, область значень та область істинності предиката. На конкретних прикладах вводяться поняття квантора іс­нування та квантора загальності. Учні вчаться розв'язувати задачі методом припущення й методом вилучення.

Основна мета розділу "Умовиводи" - сформувати в учнів сис­тематичні знання про умовивід та його види; виробити вміння ко­ристуватися готовими правилами виведення, аналізувати міркуван­ня, відрізняти правильні міркування від неправильних; знаходити у неправильних міркуваннях помилки та виправляти їх. Центральне місце відводиться простому категоричному силогізму. Розглядається його логічна структура, виділяються чотири фігури і схеми їх запису. Особлива увага звертається на загальні правила термінів і засновків. Виробляються практичні вміння побудови правильних міркувань, ви­користовуючи як терміни - поняття з різних освітніх галузей (на­самперед математики і мови). Розглядаються скорочені та складні силогізми, ентимеми та полісилогізми, що часто зустрічаються у прак­тичній діяльності людини; умовно-категорпчпі,суто умовні, розділово-категоричиі, умовно-розділові умовиводи.

Логічні задачі, що розглядаються в кожному розділі програми, розроблені на основі даних з різних галузей наук, узяті з практичної діяльності людини, повсякденного життя. В кожному розділі курсу є ряд проблемно-пошукових завдані), для розв'язання більшості з яких не потрібно спеціальних знань, вони не мають певних загальних спо­собів і прийомів розв'язання. Це завдання на розвиток пізнавальних (психічних) процесів: нам'яті, уваги, уяви, швидкості реакції, асоціа­тивності мислення тощо.

^ Особливості організації навчально-виховного процесу

Пізнання учнями об'єктивного світу на уроках логіки має здій­снюватися через конструктивну взаємодію між учителем та учнями. Специфіка конструктивної взаємодії у підсистемах "учитель - клас", "учитель - учень" полягає в тому, що основна увага вчителя спря­мовується не па результат засвоєння певних знань, а на процес його досягнення. Зміст наукових понять під час конструктивної взаємодії з учителем не стільки укорінюється у свідомість кожного учня, скіль­ки узгоджується зі змістом, який притаманний учневі у момент за­своєння. Його суб'єктивний зміст може збігатися, а може й розходи­тись із заданим, проте він завжди у центрі уваги вчителя. Здійснення конструктивної взаємодії у підсистемах "учитель - клас", "учитель-учень" відбувається у такий спосіб: спочатку вчитель виявляє різні індивідуальні семантики розуміння учнем змісту поняття, що його він засвоює, а потім - колективне обговорення їх, вибір найточніших з погляду науки, підкріплення власними міркуваннями.

У процесі колективно-розподільної діяльності в підсистемах "учи­тель - клас", "учитель - учень", "учень - учень", "учень - клас", спрямованої па пошук істини, відбувається рівномірний розвиток обох півкуль мозку учня. Одержання учнем нової інформації через мислення-спілкування з учителем та однокласниками, де істина по­стає як суперечка про істину, як діалог, постійний обмін знаннями, переживаннями між учасниками навчально-виховного процесу, поро­джує інверсію: учитель стає "учнем", а учень - "учителем*'. Програми з курсу "Логіка" розрахована па одну годину па тиждень з другого по четвертий клас і пропонується як предмет варіативної частини на­вчального плану.

^ Рекомендації щодо роботи з програмою

Пропоновану програму курсу, порівняно з попередньою (Рекомендовано МОН України: лист №1/11 - І689 від 28. 05. 2002 р.), спрощено, вилучено розділи "Планування дні", "Доведення і спростування"; систематизовано задачі, які розв'язуються методом припу­щення й методом вилучення, їх згруповано за рівнем складності, зразки оформлення розв'язання цих задач подані в зошитах з логіки5.

Реалізація програми здійснюється за навчальними посібниками які заплановані окремо на кожний рік навчання. Завдання, вміщені до кожної темп, - це приклади для докладного аналізу па уроках, ш< допомагають усвідомити (закріпити) теоретичний матеріал; індивідуальні завдання для самостійної роботи в класі і вдома. Всі завдання з тем "Завдання па повторення" (узагальнення й систематизації; вивченого) умовно поділено на блоки-уроки (до восьми завдань кожному). У кожному такому блоці подаються різні типи завдані. Завдання "Перевір себе" вчитель може використати при підготовці ;ц контрольної роботи. Після контрольного уроку запланований урок аналіз контрольної роботи. На таких уроках учитель може використовувати додаткові завдання, які вміщено у кінці кожного посібника.

Увага! Всі наукові терміни, які є у змісті програми, подаються; виключно для вчителя.

Кількість годин па вивчення кожного розділу - орієнтовна.


1 Митник О. Я., Вакула-Савуляк Н, Г. Зошит з логіки. 2 клас. - Тернопіль: Мандрівець, 2009.

Митник О. Я., Вакула-Савуляк Н. Г. Зошит з логіки. З клас. - Тернопіль: Мандрівець, 2009.

^ Перший рік навчання

2 клас


35 годин (1 год на тиждень,

І семестр - 17 год, II семестр - 18 год; 2 год – резервний час)



^ Зміст навчального матеріалу


Вимоги щодо рівня

загальноосвітньої підготовки учнів



ПОНЯТТЯ (10 год)


Поняття та його ознаки. Зміст і обсяг понять. Види понять: загальні (родові А конретні (видові), одиничні, збірні, абстрактні. Визначення по­няття через найближчий рід та видову ознаку.

^ Учень (учениця):

• наводить приклади і розпізнає за­гальні, конкретні, одиничні, збірні та абстрактні поняття;

• називає види понять;

• додержує правил визначення по­няття через найближчий рід та ви­дову ознаку;

• аналізує і пояснює помилки при визначенні поняття.


СУДЖЕННЯ (16 год)


Суть логічного судження. Істинні та хибні судження.

Види суджень.

Логічні задачі, які розв'я­зуються методом припущення і методом вилучення.

^ Учень (учениіія):

• називає види суджень;

• наводить приклади і розпізнає іс­тинні та хибні судження;

• розв'язує завдання на перетворен­ня істинного судження па хибне і навпаки; задачі на припущення та метод вилучення.


^ УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ (7 год)


Резервний час (2 год)



Другий рік навчання

З клас


35 годин (1 год на тиждень,

І семестр - 17 год, II семестр - 18 год; 2 год - резервний час)



Зміст навчального матеріалу



Вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів


^ ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО У 2 КЛАСІ (3 год)

Поняття. Види понять. Визна­чення поняття через найближ­чий рід та видову відмінність. Судження. Істинні та хибні судження. Види суджень. За­дачі, які розв'язуються мето­дом припущення і методом ви­лучення.


^ Учень (учениця):

• наводить приклади і розпізнає

за­гальні, конкретні, одиничні, збірні та абстрактні поняття; істинне та хибне судження;

• називає види понять; види суджень;

• додержує правил визначення поняття через найближчий рід та видову ознаку;

• розв'язує завдання на перетворення істинного судження на хибне і навпаки; задачі на метод вилучення.



ПОНЯТТЯ (8 год)

Зміст і обсяг понять. Порів­нянні та непорівнянні понят­тя. Сумісні поняття. Несуміс­ні поняття. Круги Ейлера. Зображення обсягу понять за допомогою кругів Ейлера.

^ Учень (учениця):

• наводить приклади сумісних і не­
сумісних понять;

• аналізує співвідношення між об­сягами 3-4 понять;

• розв'язує завдання, що передбача­ють зображення обсягу 3-4 понять,
за допомогою кругів Ейлера.


СУДЖЕННЯ (18 год)

Просте судження та його структура. Складне судження і сполучниками "і", "або", якщо ..., то".

Їх істинність та хибність. Сло­ва "необхідно', "достатньо" . Побудова суджень зі словами "необхідно" , "достатньо" . Логічні задачі, які розв'язу­ються методом припущення і методом вилучення.

^ Учень (учениця):

• наводить приклади і розпізнає

просте і складне судження;

• описує структуру простого су­дження; поняття "просте суджен­ня", "складне судження";

• додержує правил визначення істин­ності складного судження із сполуч­никами "і", "чи" , "якщо ..., то";

• розв'язує задачі на метод припу­щення та метод вилучення.


^ УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ (4 год)

Резервний час (2 год)

Третій рік навчання

4 клас


35 годин (1 год на тиждень,

у І семестрі - 17 год, у II - 18 год; 2 год - резервний час)




^ Зміст навчального матеріалу



Вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів


Порівнянні та непорівнянні поняття.

Зображення обсягу понять за допомогою кругів Ейлера.

Просте судження та його структура.

Складне судження зі сполуч­никами "і"у "чи", "якщо ..., то", їх істинність та хиб­ність.

Задачі, які розв'язуються ме­тодом припущення та методом вилучення.


^ Учень (учениця):

• наводить приклади і розпізнає

сумісні і несумісні поняття; просте і складне судження;

описує структуру простого судження; поняття "просте судження", "складне судження";

додержує правил визначення істинності складного судження зі сполуч­никами "і", "чи", "якщо..., то";

аналізує співвідношення між обсягами 3-4 понять;

• розв'язує завдання, що передбача­ють зображення обсягу 3-4 понять за допомогою кругів Ейлера; зада­чі на метод припущення та метод вилучення.

ПОНЯТТЯ (8 год)

Логічні операції: обмеження й узагальнення понять; поділ понять. Правила поділу.


^ Учень (учениця):

• розпізнає й описує логічні опера­ції: "обмеження поняття", "узагаль­нення поняття", "поділ поняття";

• наводить приклади логічних опе­
рацій: обмеження, узагальнення,
поділ поняття;

• додержує правил поділу поняття;

• аналізує і пояснює помилки щодо
здійснення логічних операцій: обмеження, узагальнення, поділ поняття;

• розв'язує завдання, що передба­чають здійснення логічних опе­рацій: обмеження, узагальнення, поділ поняття

УМОВИВОДИ (17 год)

Умовиводи з одним засновком Перетворення, обернення протиставлення предмета думки та ознаки предмета думки.

Умовиводи з двома засновка­ми - простими судженнями. Умовиводи з двома засновками (один - складне судження зі сполучниками "якщо ..., то", другий - просте судження). Умовиводи з двома засновка­ми (один - складне судження зі сполучником "чи", дру­гий - просте судження).

Правила побудови умови­водів.

Логічні помилки в умовиво­дах.


^ Учень (учениця):

• розпізнає і наводить приклади

умовиводів з одним засновком: пе­ретворення, обернення, протистав­лення предмету думки та ознаки предмета думки; умовиводів з дво­ма засновками;

описує структуру умовиводу з од­
ним і двома засновками додержує
правил побудови умовиводів з од­
ним та двома засновками;

аналізує і пояснює логічні помил­ки в умовиводах;

• розв'язує завдання, що передба­чають здійснення перетворення, обернення, протиставлення пред­мета думки та протиставлення оз­наці предмета думки; складання умовиводів з двома засновками з окремих термінів.


УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ (5 год)

Резервний час (2 год)


Вивчення курсу здійснюється за навчальними посібниками: "Логі­ка". 2, 3, 4 класи (авт. О. Я. Митник. - Київ: Початкова школа, 2006, 2007, 2008, 2009); "Зошит з логіки. 2 клас" (авт.: О. Я. Митник, Н. Г. Вакула-Савуляк. - Тернопіль: Мандрівець, 2009); "Зошит з логіки. З клас" (авт. О. Я. Митник, Н. Г. Вакула-Савуляк. - Тер­нопіль: Мандрівець, 2009).