Реферат: Робоча навчальна програма дисципліни київ-2009 робоча навчальна програма з дисципліни «методологія та організація юридичних досліджень»

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
юридичний факультет


кафедра теорії та історії держави і права


МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЮРИДИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ


КИЇВ-2009

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ
«МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЮРИДИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»


Укладач:

д.ю.н., проф. Безклубий Ігор Анатолійович

bezklubі@univ.kiev.ua


Рецензент:

д.ю.н. Гриценко І.С.


Лектори:

д.ю.н. Безклубий І.А., к.ю.н. Кабанець Н.І., к.ю.н. Машков А.Д.


Викладачі:

к.ю.н. Кабанець Н.І., к.ю.н. Машков А.Д., Дудар С.К., Косянчук П.С., Ліщук К.В., Середюк В,В.


Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № 2

від „18”вересня 2009 р.

Декан факультету

________ Гриценко І.С.


Погоджено

з науково-методичною комісією


© І.Безклубий, 2009

ЗМІСТ


вступ ........................................................................................................... 4


СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ ........................................................... 6


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ .............................................. 9

^ ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ,

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ............... 10


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.

ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ ……………......................................................... 10


КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ І ..........12


^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ МЕТОДОЛОГІЇ

НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ …………………………………................13


КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ ІІ...........16


^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ ТА ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕНЬ …………............18


КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ ІІІ.........20


ЛІТЕРАТУРА……………………………………………………………...21


вступ


Навчальна нормативна дисципліна «МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЮРИДИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ» передбачає можливість ознайомлення студента магістратури з основними аспектами становлення та розвитку юридичної науки в Україні, з її організаційними та методологічними засадами, структурою та формами наукових досліджень в юриспруденції.

Метою курсу є отримання майбутніми магістрами з правознавства глибоких знань з проблем методології та організації юридичних досліджень для їх подальшого застосування в їх практичній діяльності в якості аспірантів, викладачів права, наукових співробітників, експертів в сфері правотворчої діяльності та інших сферах де є потреба в спеціальних пізнаннях.

Завдання курсу:

ознайомити студентів з історією розвитку юридичної науки в Україні;

сприяти формуванню у студентів навичок здійснення юридичних досліджень шляхом загальнонаукових і спеціальних методів пізнання;

підготувати студентів до практичного використання знань, отриманих у результаті теоретичних досліджень.

Предметом вивчення дисципліни «МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЮРИДИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ» є: історіографія юридичної науки в Україні; встановлення місця юриспруденції в системі української науки; функції та принципи юридичної науки; сфера управління та статус суб’єктів наукової діяльності; методологічні засади наукового пізнання та основні підходи праворозуміння; класичні та новітні методи в юридичній науці; логіка та структура наукового дослідження; організація і методика підготовки магістерської роботи та дисертаційного дослідження.

Методичним забезпеченням курсу є лекції з цієї дисципліни, підручники та навчальні посібники, монографії, статті у фахових виданнях, інтернет-ресурси, нормативні акти українського законодавства, що регулюють відносини в сфері наукової діяльності.

Нормативна дисципліна «МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЮРИДИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ» вивчається студентами першого курсу магістратури юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка в першому семестрі. Планом навчального процесу для вивчення курсу цієї дисципліни відведено 108 годин учбових занять. З них на лекції відведено - 36 годин, на практичні заняття – 18 годин, на самостійну роботу – 54 годин. Формою контролю є іспит. Дисципліна вивчається з застосуванням кредитно-модульної системи (КМС) і складається з трьох змістових модулів. Перший змістовий модуль складають теми 1 – 4, другий – теми 5 – 9, третій – теми 10 – 12.

З найбільш важливих тем курсу проводяться семінарські заняття. На них можуть використовуватись різні форми та методи контролю знань студентів: доповіді, експрес-опитування, доповнення відповіді, вільна дискусія, співбесіда, обговорення рефератних повідомлень, розв’язання казусів, виконання самостійних і контрольних робіт, індивідуальні завдання та інші. Рівень знань, підготовленості, ерудиції, активності студентів на семінарах оцінюється викладачем самостійно.

Завершується вивчення дисципліни «МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЮРИДИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ» проведенням письмового іспиту. До іспиту допускаються ті студенти, які відпрацювали всі пропущені заняття, виправили незадовільні оцінки, отримані на семінарських заняттях, набрали мінімальну кількість балів і успішно здали змістові модулі.


^ СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ


Навчальна нормативна дисципліна «МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЮРИДИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ» викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).

Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:

підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;

відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;

відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;

подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;

розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.

Ця дисципліна вивчається протягом одного семестру та складається з двох змістових модулів (ЗМ). По завершенню курсу студенти магістратури в першому семестрі складають іспит. На екзамен виносяться вузлові питання, типові і комплексні задачі, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.

Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1, ЗМ2, ЗМ3), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.

Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою.

За результатами оцінювання змістового модуля студентам виставляються бали.

Максимальна кількість балів, що може набрати студент за три ЗМ дорівнює 40 балів, які додаються до наступних максимально можливих 60 балів, що одержуються ним за комплексний підсумковий модуль (іспит) (КПМ).

Під час викладання матеріалу лекцій лектор може здійснювати контрольні опитування студентів. Максимальна оцінка, яку студент може отримати за ці опитування складає 20 балів, які є складовими КПМ.



Параметри


Змістовий

модуль 1

(ЗМ1)

Змістовий

модуль 2

(ЗМ2)

Змістовий

модуль 3

(ЗМ3)

Комплексний

підсумковий

модуль (КПМ)

Разом

(підсумкова

оцінка (СК))

Оцінка в балах

0 - 10

0 - 20

0 - 10

0 - 60

0 - 100


Орієнтовні форми контролю знань на семінарських заняттях та їх оцінка:

доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;

доповнення доповіді – до 3 бал;

експрес опитування – до 3 балів;

колоквіум – до 4 балів;

самостійна робота – до 4 балів;

домашня робота – до 4 балів;

есе (короткі відповіді на запитання) – до 3 балів;

тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 3 балів;

реферат (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 3 балів;

участь в дискусії – до 2 балів;

підсумкова контрольна робота - до 5 балів.

У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах. За 10 днів до початку екзаменаційної сесії викладач припиняє приймати відпрацювання.

Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.

Шкала оцінювання:


^ За шкалою університету

100-бальн. система

Оцінка за національною шкалою

та шкалою університету

90 – 100

відмінно

5

75 – 89

добре

4

60 – 74

задовільно

3

0 – 59

незадовільно

2


Приклад розрахунку оцінки знань студента:

8 балів ЗМ1+ 16 балів ЗМ2+ 10 балів ЗМ3+ 56 балів КПМ= 90 балів – оцінка знань студента за семестр.

За шкалою оцінювання зазначена кількість балів відповідає оцінці 5 – „відмінно”.

^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ


№ теми
^ назва теми
кількість годин

лекції

семінари

Самост.робота

^ ЗМИСТОВИЙ МОДУЛЬ І

ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ЮРИДИЧНУ НАУКУ



1

^ Становлення та розвиток юридичної науки в Україні


2

-

4


8

2

Юриспруденція в системі української науки


2

2

4

3

^ Категоріальний апарат юридичної науки


4

2

4

4

^ Управління науковою діяльністю



1

-

2

2

2

-




Модульна контрольна робота 1

1

-

-

Всього за змістовим модулем І:


10

4

14

^ ЗМИСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ МЕТОДОЛОГІЇ

НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

5

^ Методологічні засади наукового пізнання


4

2

6

6

^ Методологія в контексті основних підходів праворозуміння

2

2

6


7

^ Новітні наукові методологічні напрямки (друга полов. ХХ - початок ХХІ ст.) та їх вплив на юридичну науку


2

2

4

8

^ Методологічні засади системного та синергетичного підходів


4

2

4

9

^ Логіка, рівні та методи наукового дослідження

3

2

6




^ Модульна контрольна робота 2

1

-

-

-

Всього за змістовим модулем ІІ:


16

10

26

4

^ ЗМИСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ ТА ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕНЬ

10

^ Організація та структура наукового дослідження


4

2

6

11

^ Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження

3

2

4

1

12

Основи дисертаційного дослідження


2

-

4




^ Модульна контрольна робота 3

1

-

-

-

Всього за змістовим модулем ІІІ:


10

4

14

4

Всього годин 108, з них:

36

18

54

8



^ ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ,

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ


МОДУЛЬ І

ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

^ ПРО ЮРИДИЧНУ НАУКУ

(10 год.)


Тема 1.

Становлення та розвиток юридичної науки в Україні

(2 год.)


Лекція 1.

Становлення та розвиток юридичної науки в Україні

1. Інтродукція. Українська наука

2. Становлення юридичної науки в Україні

3. Юридична наука та її роль у розвитку суспільних відносин

4. Методологія права, як самостійний предмет загальнотеоретичного дослідження в юридичній науці

5. Питання методології права в роботах українських вчених-правників (історичний та сучасний аспект)

6. Огляд літературних джерел з проблем методології юридичних досліджень


Тема 2.

Юриспруденція в системі української науки

(2 год.)


Лекція 2.

Юриспруденція в системі української науки

1. Характерні риси юридичної науки та її місце в українській науці

2. Співвідношення понять «правознавство», «юриспруденція», «правова наука»

3. Поняття та ознаки юридичної науки

4. Функції юридичної науки

5. Ціле та складові юридичної науки


Семінарське заняття 1.

Розвиток юридичної науки в Україні

1. Становлення юридичної науки в Україні

3. Юридична наука та її роль у розвитку суспільних відносин

4. Методологія права, як самостійний предмет загальнотеоретичного дослідження в юридичній науці

5. Питання методології права в роботах українських вчених-правників (історичний та сучасний аспект)

6. Огляд літературних джерел з проблем методології юридичних досліджень

7. Характерні риси юридичної науки та її місце в українській науці

8. Співвідношення понять «правознавство», «юриспруденція», «правова наука»


Тема 3.

Категоріальний апарат юридичної науки

(4 год.)


Лекція 3.

Поняття наукової діяльності та наукового дослідження

1. Поняття наукової діяльності

2. Поняття та ознаки наукових досліджень

3. Класифікація наукових досліджень

4. Ціле (цілісність) та елемент юридичного дослідження


Лекція 4.

Основні категорії в юриспруденції

5. Науковий підхід і науковий результат

6. Парадигма та наукова революція в юриспруденції

7. Поняття наукової школи

8. Наукова помилка в юридичному дослідженні


Семінарське заняття 2.

Основні поняття та категорії юридичної науки

1. Поняття та ознаки юридичної науки

2. Функції юридичної науки

3. Ціле та складові юридичної науки

4. Поняття наукової діяльності

5. Поняття та ознаки наукових досліджень

6. Класифікація наукових досліджень

7. Ціле (цілісність) та елемент юридичного дослідження

8. Науковий підхід і науковий результат

9. Парадигма та наукова революція в юриспруденції

10. Поняття наукової школи

11. Наукова помилка в юридичному дослідженні


Тема 4.

Управління науковою діяльністю

(2 год.)


Лекція 5.

Управління науковою діяльністю

1.Організація наукової діяльності в Україні

2. Статус науковця

4. Університет як суб’єкт наукової діяльності

5. Державна екзаменаційна комісія

6. Спеціалізована вчена рада

7. Вища атестаційна комісія


^ КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ І

Поняття науки

Квазінаука

Поняття української науки

Становлення юридичної науки в Україні

Сучасний стан юридичної науки в Україні

Юридична наука та її роль у розвитку суспільних відносин

Характерні риси юридичної науки та її місце в українській науці

Нормативні акти, що складають основу правового регулювання наукової діяльності в Україні

Нормативні акти, що складають основу правового регулювання наукової діяльності в ЄС

Юристи-науковці, які досліджують проблеми методології в Україні

Іноземні юристи-науковці, які досліджують проблеми методології

Методологія права, як самостійний предмет загальнотеоретичного дослідження в юридичній науці

Питання методології права в роботах українських вчених-правників (історичний та сучасний аспект)

Огляд літературних джерел з проблем методології юридичних досліджень

Співвідношення понять «правознавство», «юриспруденція», «правова наука»

Поняття та ознаки юридичної науки

Функції юридичної науки

Ціле та складові юридичної науки

Поняття наукової діяльності

Поняття та ознаки наукових досліджень

Класифікація наукових досліджень

Ціле (цілісність) та елемент юридичного дослідження

Науковий підхід і науковий результат

Парадигма та наукова революція

Поняття наукової школи

Наукові школи в юриспруденції в Україні

Наукова помилка в юридичному дослідженні

Організація наукової діяльності в Україні

Статус науковця

Університет як суб’єкт наукової діяльності

Академія наук як суб’єкт наукової діяльності в Україні

Статус Державної екзаменаційної комісії

Статус Спеціалізованої вченої ради

Статус Вищої атестаційної комісії


^ МОДУЛЬ ІІ

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ МЕТОДОЛОГІЇ

НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

(16 год.)


Тема 5.

Методологічні засади наукового пізнання

(4 год.)

Лекція 6.

Наукове пізнання

1. Сутність наукового пізнання

2. Методологія в структурі наукового пізнання

Співвідношення методології, філософії, логіки та теорії пізнання

3. Поняття методу наукового пізнання, наукового методу, методики наукового дослідження


Лекція7.

Поняття методології

1. Методологія: онтологічні та гносеологічні аспекти визначення поняття

2. Класифікація наукових методів: проблеми критерію

3. Характеристика (загальна) філософських, загальнонаукових, приватних і спеціально-наукових методів


Семінарське заняття 3.

Методологічні засади наукового пізнання

1. Сутність наукового пізнання

2. Методологія в структурі наукового пізнання

Співвідношення методології, філософії, логіки та теорії пізнання

3. Поняття методу наукового пізнання, наукового методу, методики наукового дослідження

4. Методологія: онтологічні та гносеологічні аспекти визначення поняття

5. Класифікація наукових методів: проблеми критерію

6. Характеристика (загальна) філософських, загальнонаукових, приватних і спеціально-наукових методів


Тема 6.

Методологія в контексті основних підходів праворозуміння

(2 год.)

Лекція8.

Методологія в контексті основних підходів праворозуміння

1.Поняття стилів наукового мислення, їх типологія (класичний, посткласичний, неокласичний)

2. Проблема належності, допустимості, істинності, доцільності при виборі методу дослідження

3. Співвідношення стилів наукового мислення і основних підходів у праворозумінні (гносеологічний аспект)

Семінарське заняття 4.

Методологія в контексті основних підходів праворозуміння

1.Поняття стилів наукового мислення, їх типологія (класичний, посткласичний, неокласичний)

2. Проблема належності, допустимості, істинності, доцільності при виборі методу дослідження

3. Співвідношення стилів наукового мислення і основних підходів у праворозумінні (гносеологічний аспект)


Тема 7.

Новітні наукові методологічні напрямки

(друга половина ХХ - початок ХХІ ст.) та їх вплив на юридичну науку

(2 год.)


Лекція 9.

Новітні наукові методологічні підходи та їх вплив на юридичну науку

1. Неопозитивізм та постпозитивізм: загальна характеристика та його вплив на формування юридичних теорій.

2. Герміневтика та феномінологія, як спеціфічні методологічні напрямки. Юридичні теорії, які сформувались під їх впливом


Семінарське заняття 5.

Новітні наукові методологічні підходи та їх вплив на юридичну науку

1. Неопозитивізм та постпозитивізм: загальна характеристика та його вплив на формування юридичних теорій.

2. Герміневтика та феномінологія, як спеціфічні методологічні напрямки. Юридичні теорії, які сформувались під їх впливом


Тема 8.

Методологічні засади системного та синергетичного підходів

(4 год.)

Лекція 10.

Методологічні засади системного та синергетичного підходів

1. Системний підхід, його місце та роль у науковому пізнанні

2. Принципи системного підходу

3. Сутність системного аналізу та його предмет

4. Методи системного аналізу

5. Застосування системного підходу та системного аналізу в юридичному досліджені.


Лекція 11.

Методологічні засади системного та синергетичного підходів

1. Загальна характеристика синергетичного підходу

2. Методологичні принципи синергетики

3. Межі та можливості використування синергетичнгого підходу в юридичних науках


Семінарське заняття 6.

Методологічні засади системного та синергетичного підходів

1. Системний підхід, його місце та роль у науковому пізнанні

2. Принципи системного підходу

3. Сутність системного аналізу та його предмет

4. Методи системного аналізу

5. Застосування системного підходу та системного аналізу в юридичному досліджені

6. Загальна характеристика синергетичного підходу

7. Методологичні принципи синергетики

8. Межі та можливості використування синергетичнгого підходу в юридичних науках


Тема 9.

Логіка, рівні та методи наукового дослідження

(4 год.)


Лекція 12.

Логіка та рівні наукового дослідження

1.Логіка наукового дослідження

а)наукові факти;

б) наукова проблема;

в) наукова гіпотеза;

г) наукова теорія

2. Рівні наукового пізнання і наукового дослідження


Лекція 13.

Наукові методи обробки інформації

1. Методи емпіричної обробки інформації:

- спостереження;

- експеримент;

- порівняння;

- вимір

2. Методи теоретичної обробки інформації:

- загально логічні методи наукового дослідження;

- теоретичні методи пізнання;

- історичний та логічний методи наукового дослідження;

- соціологічний метод дослідження та його особливості в праві


Семінарське заняття 7.

Логіка, рівні та методи наукового дослідження

1.Логіка наукового дослідження

а)наукові факти;

б) наукова проблема;

в) наукова гіпотеза;

г) наукова теорія

2. Структура наукового дослідження

а) рівні наукового пізнання і наукового дослідження;

б) методи емпіричної обробки інформації:

- спостереження;

- експеримент;

- порівняння;

- вимір

в) методи теоретичної обробки інформації:

- загально логічні методи наукового дослідження;

- теоретичні методи пізнання;

- історичний та логічний методи наукового дослідження;

- соціологічний метод дослідження та його особливості в праві


^ КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ ІІ

Сутність наукового пізнання

Методологія в структурі наукового пізнання

Співвідношення методології, філософії, логіки та теорії пізнання

Поняття методу наукового пізнання

Поняття наукового методу

Поняття методики наукового дослідження

Співвідношення понять методу наукового пізнання, наукового методу та методики наукового дослідження

Онтологічні аспекти визначення поняття методологія

Гносеологічні аспекти визначення поняття методологія

Основні критерії класифікації наукових методів

Загальна характеристика філософських методів

Характеристика загальнонаукових методів

Характеристика приватних методів

Характеристика спеціально-наукових методів

Поняття стилів наукового мислення

Типологія стилів наукового мислення

Співвідношення стилів наукового мислення і основних підходів у праворозумінні (гносеологічний аспект)

Проблема належності, допустимості, істинності, доцільності при виборі методу дослідження

Вплив неопозитивізму та постпозитивізму на формування юридичних теорій

Герміневтика як окремий методологічний напрямок

Феномінологія як окремий методологічний напрямок

Юридичні теорії, що сформовані під впливом герміневтики та феномінології

Поняття системного підходу

Системний підхід, його місце та роль у науковому пізнанні

Принципи системного підходу

Сутність системного аналізу

Предмет системного аналізу

Методи системного аналізу

Застосування системного підходу та системного аналізу в юридичному досліджені

Загальна характеристика синергетичного підходу

Методологичні принципи синергетики

Межі та можливості використування синергетичнгого підходу в юридичній науці

Сутність логіки наукового дослідження

Поняття наукового факту

Поняття наукової проблеми

Поняття наукової гіпотези

Поняття наукової теорії

Поняття елементів наукового дослідження

Рівні наукового пізнання і наукового дослідження

Поняття методів емпіричної обробки інформації

Поняття методу спостереження

Експеримент як метод емпіричної обробки інформації

Поняття методу порівняння

Поняття методу виміру

Поняття методів теоретичної обробки інформації

Загально логічні методи наукового дослідження

Теоретичні методи пізнання

Поняття історичного методу наукового дослідження

Поняття логічного методу наукового дослідження

Особливості застосування соціологічного методу дослідження


^ МОДУЛЬ ІІІ.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ ТА ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕНЬ

(10 год.)


Тема 10.

Організація та елементи структури наукового дослідження

(4 год.)


Лекція 14.

Організація та структура наукового дослідження

1. Організація творчої діяльності дослідника

2. Планування наукової діяльності

3. Загальна схема здійснення наукового дослідження

4. Структура наукового дослідження


Лекція 15.

Елементи структури наукового дослідження

1. Поняття актуальності дослідження

2. Мета та завдання дослідження

3. Предмет та об’єкт дослідження

4. Новизна дослідження

5. Зміст дослідження

6. Прикладний характер дослідження

7. Наукові висновки та пропозиції автора дослідження


Семінарське заняття 8.

Організація та елементи структури наукового дослідження

1. Організація творчої діяльності дослідника

2. Загальна схема здійснення наукового дослідження

3. Структура наукового дослідження

4. Поняття актуальності дослідження

5. Мета та завдання дослідження

6. Предмет та об’єкт дослідження

7. Новизна дослідження

8. Зміст дослідження

9. Прикладний характер дослідження

10. Наукові висновки та пропозиції автора дослідження


Тема 11.

Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження

(4 год.)


Лекція 16.

Поняття магістерської роботи

1. Поняття та значення магістерської роботи

2. Обрання та затвердження теми магістерської роботи

3. Вимоги до магістерської роботи

4. Технологія підготовки магістерської роботи:


Лекція 17.

Структура магістерської роботи та її захист

1. Розробка структури роботи

2. Робота з літературою, нормативними актами та матеріалами архівів та суду

3. Написання роботи

4. Відзив наукового керівника та рецензія

5. Захист магістерської роботи


Семінарське заняття 9.

Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження

1. Поняття та значення магістерської роботи

2. Обрання та затвердження теми магістерської роботи

3. Вимоги до магістерської роботи

4. Технологія підготовки магістерської роботи:

5. Розробка структури роботи

6. Робота з літературою, нормативними актами та матеріалами архівів та суду

7. Написання роботи

8. Відзив наукового керівника та рецензія

9. Захист магістерської роботи


Тема 12. Основи дисертаційного дослідження (2 год.)


Лекція 18.

Основи дисертаційного дослідження

1. Поняття та значення дисертації на здобуття наукового ступеня

2. Обрання та затвердження теми дисертаційної роботи

3. Вимоги до дисертаційної роботи на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

4. Структура та зміст дисертаційної роботи

5. Постановка мети дисертаційного дослідження

6. Технологія та організація роботи над дисертацією

7. Опрацювання наукової інформації

8. Підготовка наукових статей, виступів за темою дисертації. Апробація дисертаційного дослідження

9. Підготовка автореферату дисертації

10. Подання дисертації до захисту

11. Захист дисертації

12. Подання дисертації у ВАК


^ КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ ІІІ

Організація творчої діяльності дослідника

Планування наукової діяльності

Загальна схема здійснення наукового дослідження

Структура наукового дослідження

Поняття актуальності дослідження

Мета та завдання дослідження

Предмет та об’єкт дослідження

Новизна дослідження

Зміст дослідження

Прикладний характер дослідження

Наукові висновки та пропозиції автора дослідження

Поняття та значення магістерської роботи

Обрання теми магістерської роботи

Порядок затвердження теми магістерської роботи

Вимоги до магістерської роботи

Технологія підготовки магістерської роботи:

Розробка структури магістерської роботи

Порядок роботи з літературою, нормативними актами та матеріалами архівів, суду та практики

Наукова організація написання магістерської роботи

Зміст відзиву наукового керівника

Структура рецензії на магістерську роботу

Порядок захист магістерської роботи

Поняття дисертації на здобуття наукового ступеня

Підходи до обрання теми дисертації

Процедура затвердження теми дисертаційної роботи

Вимоги до дисертаційної роботи на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Структура та зміст дисертаційної роботи

Структура та зміст тексту автореферату дисертації

Постановка мети дисертаційного дослідження

Технологія та організація роботи над дисертацією

Опрацювання наукової інформації

Вимоги до структури наукових статей

Вимоги до виступів за темою дисертації

Поняття апробації дисертаційного дослідження

Підготовка автореферату дисертації

Подання дисертації до захисту

Етапи захисту дисертації


ЛІТЕРАТУРА


Азаркин Н.М. Всеобщая история юриспруденции. М., 2003.

Алексеев С.С. Право. Опыт комплексного исследования. М, 1999.

Андреев И.Д. Проблемы логики и методологии познания. М., 1972.

Аннерс Э. История европейского права. М., 1994.

Ануфриев А.Ф. Научное исследование. Курсовые, дипломные и диссертационные работы. М., 2002.

Бабий Б.М. Очерк развития правовых исследований в Украинской РСР 1919-1984 гг. – Киев, 1984.

Бакнолл К. Как... учиться в университете: Руководство по курсу академического образования / Пер. с англ. – Челябинск: „Урал LTD», 1999. – 232 с.

Бартол К. Психология криминального поведения. М., 2004.

Баскаков А. Я., Туленков Н. В. Методология научного исследования: Учеб. пособие. - К.: МАУП, 2004. - 216 с.

Бачинин В.А История философии и социологии права. СПб., 2001.

Безклубий І. Modus vivendi universitatis // Про українське право. Часопис кафедри теорії та історії держави і права. Число ІV / За ред. проф. І. Безклубого. — К.: Грамота, 2009. — 384 с.

Білуха М. Т. Основи наукових досліджень. - К.: Вища школа, 1997. -271 с.

Білуха М.Т. Методологія наукових досліджень: Підручник. – К.: АБУ, 2002. – 480 с.

Бор Н. Основы экономических исследований: Логика. Методология. Организация. Методика. - М.: Знание, 1998. - 345 с.

Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода.– М., 1973.

Блэкборн Р. Психология криминального поведения. СПб., 2004.

Богданова Н.А. Система науки конституционного права. М., 2001.

Бусова Н. А.   Модернизация, рациональность и право : Монография / Н.А. Бусова ; Харьков. нац. ун-т им. В.Н. Каразина.- Харьков : Прометей-Пресс, 2004.- 352 с.

Быков В.В. Методы науки. М., 1972.

Васильев А.М. Правовые категории. Методологические аспекты разработки системы категорий теории права. М., 1976.

Васьковский Е.В. Цивилистическая методология. Учение о толковании и применении гражданских законов. М., 2003.

Венгеров А.Б. Синергетика, юридическая наука, право // Советское государство и право. -1986. - № 10

Власова К. П. (под ред.) Методы исследований и организация экспериментов. Х.: 2002.

Гарольд Дж. Берман. Западная традиция права: эпоха формирования. М., 1994.

Голоскоков Л.В. Правовые доктрины: от древнего мира до информационной эпохи. М., 2003.

Горский Д.П. Применение диалектической логики к изучению процессов мышления / Диалектика и логика. – М. Изд-во АН СССР, 1962.

Гревцов Ю.И. Очерки теории и социологии права. СПб., 1996.

Гречинин А.С. Социология правового сознания. М., 2001.

Гусарєв С.Д. Юридична діяльність: методологічні та теоретичні аспекти. – Киев, 2005.

Гусарєв С.Д., Калюжний К.Р. Плюрализм методологии и характеристика содержания категории «юриспруденция»//Вестник ЛДУВС. – 2009. – №1.

Денисов Ю.А. Абстрактное и конкретное в советском правоведении. Л. 1987.

Діденко А. Н. Сучасне діловодство: Навч. посібник. – 3-є вид. – К.: Либідь, 2001. – 384 с.

Джужа О. М., Орлов Ю.Ю., Калюжний Р.А. Щодо можливості вивчення правових явищ з позиції синергетики//Право і суспільство. – 2009. – №2.

Дудар С. Методологічні засади системного підходу у сучасній теорії права // Про українське право. Часопис кафедри теорії та історії держави і права. Число ІV / За ред. проф. І. Безклубого. — К.: Грамота, 2009. — 384 с.

Жеребкин В.Е. Логический анализ понятия права. Киев, 1976.

Жоль К.К. Методы научного познания и логика (для юристов). Учебное пособие. – К.: Аттика, 2001.

Закин Я.Х., Рашидов Н .Р. Основы научного исследования. – Ташкент; Укитувчи,1979-184 с.

Зотов А. Соотношение фундаментальных и прикладных исследований – актуальные аспекты. – «Коммунист», 1979, №10.

Зразки бібліографічного опису джерел у наукових працях / Укл. Ю. Тимошенко. – Черкаси: Вид-во ЧДУ, 2003. – 60 с.

История политических и правовых учений // Под ред. В.С. Нерсесянца. М., 2000.

Историческое и логическое в познании государства и права. Л., 1988.

Єріна А. М., Захожай В. Б., Єрін Д. Л. Методологія наукових дослі­джень: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 212 с.

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 3. / Редкол.: С В. Мочерний та ін. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. - 952 с

Кабанець Н. Обґрунтування нормативної природи поняття суспільного договору методом трансцендентальної критики. // Про українське право. Збірник статей кафедри теорії та історії держави і права. Число ІІІ / за ред. проф.. І. Безклубого. – К., 2008.

Капица П.Л. Экперимент. Т