Реферат: Удовенко Жанна Володимирівна. Криміналістичне забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві: дис канд юрид наук: 12. 00. 09 / Національна академія внутрішніх справ України. К., 2004

Удовенко Жанна Володимирівна. Криміналістичне забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві: дис. канд. юрид. наук: 12.00.09 / Національна академія внутрішніх справ України. - К., 2004.


Зміст

ВСТУП- стор.4

РОЗДІЛ І. Теоретичні та практичні проблеми процесу доказування на досудовому слідстві-

1.1.Предмет процесу доказування на досудовому слідстві- стор.13

1.2.Особливості процесу доказування у стадії порушення кримінальної справи-

стор.43

1.3. Особливості процесу доказування у стадії досудового розслідування-

стор.65

1.4. Криміналістичні аспекти процесу доказування на досудовому слідстві-

стор.77

ВИСНОВКИ ДО І РОЗДІЛУ- стор.84

РОЗДІЛ ІІ. Зміст і особливості криміналістичного забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві-

2.1. Предмет криміналістичного забезпечення розслідування злочинів-

стор.90

2.2. Цілі і завдання криміналістичного забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві-

стор.114

2.3. Критерії та шляхи підвищення ефективності криміналістичного забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві-

стор.129

ВИСНОВКИ ДО ІІ РОЗДІЛУ- стор.138

^ ВИСНОВКИ- стор.146

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ- стор.152

ДОДАТКИ- стор.176


Анотація до роботи:

Актуальність теми. Боротьба зі злочинністю потребує постійного вдосконалення оперативно-розшукової, слідчої, експертної та судової діяльності шляхом розширення можливостей використання науково-технічних засобів у кримінальному судочинстві, в тому числі, в процесі доказування на досудовому слідстві. Це викликано кількісними і якісними змінами самої злочинності, набуттям нею нових характеристик і форм прояву.

Однак, аналіз практичної діяльності правоохоронних органів свідчить про наявність певного розриву між реальними можливостями науково-технічного потенціалу та сучасним станом його фактичного використання. У здійсненні практичних заходів щодо усунення або значного скорочення цього розриву повинні сприяти правові та наукові дослідження. Насамперед, існує нагальна потреба у теоретичному обґрунтуванні необхідності криміналістичного забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві як окремого виду діяльності, оскільки, саме наука криміналістика розробляє прийоми, способи та методи використання науково-технічних засобів, а також є каналом впровадження досягнень інших галузей науки та техніки в кримінальне судочинство.

Оскільки теорія доказування знаходиться на межі наук процесуального права та криміналістики, кожна з яких вивчає її зі своїх позицій, тому сучасні уявлення про теорію доказування повинні відображати її різні аспекти: процесуальні (мета, предмет, межі доказування, поняття доказів тощо), а також криміналістичні (особливості збирання, дослідження, оцінки та використання доказів).

Криміналістика, зокрема, вивчає закономірності виникнення, виявлення та фіксації інформації, яка має доказове значення в розслідуванні злочинів. У зв’язку з цим, одним із її завдань є розробка найбільш ефективних прийомів, методів, засобів і оптимальних процесуальних форм збирання, дослідження, оцінки та використання доказів. Йдеться про взаємозалежність та взаємообумовленість процесуальних і криміналістичних проблем доказування, у тому числі, в дослідженні інформаційних закономірностей та заснованих на їх пізнанні процесуальних і криміналістичних методів, засобів та способів доказування.

Таким чином, традиційні процесуальні питання теорії доказування (поняття доказування, стадії цього процесу, межі, суб’єкти тощо) потребують розгляду та вирішення з позицій криміналістичного забезпечення.

Названим питанням приділялась певна увага у працях вчених-юристів: Ю.П. Аленіна, Л.Ю. Ароцкера, В.Д. Басая, В.П. Бахіна, Р.С. Бєлкіна, Т.В. Варфоломеєвої, А.І. Вінберга, В.І. Галагана, В.Г. Гончаренка, Ю.M. Грошевого, A.Я. Дубинського, А.В. Іщенка, Н.І. Клименко, І.П. Козаченка, О.Н. Колесніченка, В.П. Колмакова, В.О. Коновалової, М.В. Костицького, В.С. Кузьмічова, В.К. Лисиченка, В.Г. Лукашевича, Г.А. Матусовського, О.Р. Михайленка, М.М. Михеєнка, В.Т. Нора, М.В. Салтевського, М.Я. Сегая, В.В. Тищенка, В.Ю. Шепітька, М.Є. Шумила та ін. Разом з тим, у працях зазначених вчених об’єктивно не могли бути розкриті всі аспекти даної проблеми і тому вони потребують подальшого дослідження.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації визначена проблематикою удосконалення діяльності ОВС, передбаченою п. 10 Наказу МВС України № 635 від 30 червня 2002 р. “Про заходи щодо організації проведення науково-дослідних робіт та впровадження їх результатів у практичну діяльність органів внутрішніх справ України”, обговорювалась і отримала схвалення на засіданнях кафедри розслідування злочинів факультету підготовки слідчих та криміналістів НАВСУ (протокол № 8 від 14 грудня 2000 р.), Вченої ради НАВСУ (протокол № 19 від 29 грудня 2000 р.), включена до “Переліку тем дисертаційних досліджень з проблем держави і права (2000-2001 р.)” (Академія правових наук України, Харків, 2002 р.).

^ Мета і завдання дослідження. Головна мета дослідження полягає у визначенні науково-обгрунтованих теоретичних положень і розробці рекомендацій щодо організації та вдосконалення криміналістичного забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві.

Виходячи з поставленої мети, в дисертації вирішуються наступні взаємопов’язані між собою завдання:

виявлення та розмежування процесуальних і криміналістичних особливостей процесу доказування на досудовому слідстві;

розкриття взаємозв’язку криміналістики і теорії доказування та обґрунтування необхідності криміналістичного забезпечення ефективного функціонування процесу доказування на досудовому слідстві;

визначення поняття та змісту криміналістичного забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві;

з’ясування мети і завдань криміналістичного забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві;

визначення сучасного стану, рівня, природи і характеру причин, які впливають на ефективність криміналістичного забезпечення процесу доказування при розкритті і розслідуванні злочинів, та шляхів його удосконалення;

розроблення рекомендацій щодо криміналістичного забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві, їх впровадження у діяльність правоохоронних органів та навчальний процес юридичних навчальних закладів;

формування пропозицій оптимізації прийомів та методів процесу доказування.

^ Об’єктом дослідження виступають відносини, які охоплюють теоретичні засади та практику організації і здійснення криміналістичного забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві.

^ Предметом дослідження є особливості криміналістичного забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві як окремого виду діяльності, спрямованого на комплексне вирішення правових, організаційних та науково-методичних проблем розслідування злочинів.

^ Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є діалектико-матеріалістичний метод пізнання соціально-правових явищ і процесів, загальнонаукові та спеціальні методи.

Специфічність мети та завдань дослідження зумовили необхідність використання різноманітних методів: системно-структурного – при визначенні місця доказування в системі кримінального процесу; соціологічного – при анкетуванні 123 слідчих ГСУ МВС України, 96 слухачів та курсантів НАВСУ; статистичного – при вивченні та аналізі 283 кримінальних справ, анкетуванні слідчих з метою оцінки сучасного стану та визначення критеріїв ефективності функціонування криміналістичного забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві та ін.

Положення дисертації, висновки і рекомендації ґрунтуються на нормах Конституції України, кримінального, кримінально-процесуального законодавства України, інших законах та нормативних актах з питань діяльності правоохоронних органів.

При підготовці дисертації, формулюванні основних положень, висновків та пропозицій автором використовувався особистий досвід практичної діяльності на посаді слідчого ОВС та викладача кафедри кримінального процесу НАВСУ.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що зміст дослідження складають результати комплексного міжгалузевого аналізу недостатньо розроблених та дискусійних питань стосовно криміналістичного забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві.

^ До числа основних нових наукових положень роботи слід віднести:

авторське тлумачення особливостей процесу доказування на досудовому слідстві;

подальший розвиток питань визначення місця та ролі криміналістики у теорії та практиці доказування, віднесення до спеціальних завдань криміналістики забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві;

надання та обґрунтування авторського розуміння сутності та змісту криміналістичного забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві на відміну від наявних його визначень у криміналістичній літературі;

пропозиції щодо характеристики і структури, термінологічного апарату та визначення перспектив удосконалення криміналістичного забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві;

конкретизація визначення предмета криміналістичного забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві безпосередньо через його складові, а саме: криміналістичні знання, освіту і техніку;

формулювання цілей та завдань діяльності відповідних суб’єктів криміналістичного забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві;

визначення критеріїв ефективності криміналістичного забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві;

рекомендації щодо оптимізації правової, організаційної та методичної бази криміналістичного забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві;

пропозиції щодо удосконалення деяких норм чинного КПК з питань, що стосуються предмета дослідження та їх реалізація при підготовці проекту КПК.

^ Практичне значення одержаних результатів полягає у формулюванні автором пропозицій щодо удосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства України, розвитку положень теорії криміналістики, які відображають зв’язок науки і практики, розробки конкретних заходів вдосконалення діяльності слідчих органів та функціонування системи професійної підготовки їх кадрів.

Узагальнені пропозиції внесені до проекту КПК та направлені до ВР України, прийняті і використовуються ГСУ МВС України. Результати дослідження знайшли відображення у підготовленій автором навчальній програмі з курсу “Доказування на досудовому слідстві”, методичних рекомендацій “Теоретичні та практичні шляхи удосконалення криміналістичного забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві”, а також у навчальному процесі різних за відомчою підпорядкованістю вузів, зокрема, НАВСУ, Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Національного університету “Києво-Могилянської академії”, про що свідчать відповідні акти.

^ Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням в процесі якого при висвітленні окремих питань щодо предмета криміналістичного забезпечення розслідування злочинів та його завдань використані наукові праці опубліковані у співавторстві, які супроводжуються обов’язковим на це посиланням.

^ Апробація результатів дисертації здійснена при обговоренні на засіданнях кафедри розслідування злочинів та міжкафедральному семінарі при рекомендації роботи до захисту в спеціалізованій вченій раді НАВСУ. Основні результати дисертації доповідалися на конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія та практика криміналістичного забезпечення розкриття і розслідування злочинів у сучасних умовах” (травень 2001 р., м. Київ), на міжвузівській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми криміналістики” (березень 2001 р., м. Донецьк), на науково-практичній конференції “Теорія та практика застосування чинного кримінального і кримінально-процесуального законодавства у сучасних умовах” (квітень 2002 р., м. Київ).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових статей, 5 з яких у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 тези доповідей у збірниках наукових праць за підсумками науково-практичних конференцій.