Реферат: Юрія Федьковича "затверджую"

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича


“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Декан юридичного факультету

_________________ (Пацурківський П.С.)

“ 31 ” серпня 2009 р.


робоча програма
(за кредитно-модульною системою) курсу “ЛОГІКА (ЗАГАЛЬНА І ЮРИДИЧНА)”


для спеціальності 8.06.01.01 ”Право”


Спеціалізації _________________________________________

Факультет: юридичний


Кафедра теорії та історії держави і права



Форма

навчання

Курс

Семестр

Всього годин

К-ть кредитів

Лекції (год.)

Семінарські заняття (год.)

Самостійна

робота (год.)

Контрольні (модульні) роботи (шт.)

Курсові роботи (шт.)


Залік (сем.)


Екзамен (сем.)


Lенна

1

2

108

3

18

18

72

-

-

-

2

Заочна

1

2

108

3

10

2

96

-

-

-

2



Робоча програма складена на основі освітньо-професійної програми напряму 06.01. “Право" спеціальності 06.01.01. «Право»


Робоча програма складена к.ю.н., доцентом Місевичем С. В. ________________________


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії держави і права


протокол № 1 .

“29” серпня 2009 р.


Завідувач кафедри ___________________________ /Никифорак М.В./


Схвалено методичною радою юридичного факультету


“30” серпня 2009 р.

Голова методичної ради

юридичного факультету _____________________ /Савчук С.В./


^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Мета вивчення навчальної дисципліни.

Метою курсу „Логіка (загальна та юридична)” є ознайомлення студентів з основними закономірностями, формами та правилами логічного мислення, яке є необхідним підґрунтям до набуття ними навичок правильного юридичного мислення, підвищення у студентів загального рівня культури мислення.


2. Завдання дисципліни.

Розкриття специфіки і значення логіки; ознайомлення з основами правильного мислення; вивчення основних законів формальної логіки; отримання навичок культурного раціонального спілкування; оволодіння основами логічної аргументації та доказу. Знання логіки підвищує культуру мислення і поведінки, урізноманітнює світоглядні цінності, ознайомлює з логічними законами та правилами, дає можливість орієнтації в сучасному суперечливому світі, сприяє розвитку раціональних культурних зв'язків, допомагає становленню самосвідомості і інтелектуального розвитку.



Перелік основних знань, умінь та навичок, що будуть сформовані у процесі вивчення курсу.

У процесі вивчення курсу студенти повинні:

набути базисних знань з основ формальної логіки – зокрема щодо основних форм мислення (поняття, судження, умовивід);

оволодіти практичними навичками використання теоретичних знань щодо форм та закономірностей правильного мислення на практиці з метою отримання необхідних у подальшій професійній діяльності навичок;

засвоїти основні правила логічної побудови аргументації та отримати навички ведення послідовної і результативної дискусії;

усвідомити загальнокультурну та методологічну цінність логіки, знання основ якої є важливим елементом юридичної освіти.




Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки, шифр та назва напряму, спеціальності, для якої читається курс.

Правознавство. Бакалаврський освітньо-кваліфікаційний рівень. 06.01 Право 8.060101.



Кількість кредитів – 3.

Курс складається з 3 модулів, 6 навчальних елементів. 100 балів.


Загальна кількість годин.

108.


Кількість годин на тиждень.

2.


Обов’язкова дисципліна чи за вибором.

Обов’язкова.


Семестр, в якому читається.

Другий семестр.


Кількість годин відведених на лекції, семінарські, практичні, лабораторні заняття та самостійну роботу студентів.

Лекції – 18 годин, практичні – 18 годин, самостійна робота студентів – 72 години.


Вид підсумкового контролю

Видом підсумкового контролю по навчальній дисципліні „Логіка (загальна та юридична)” є іспит.




^ ЗМІСТ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. ПРЕДМЕТ ЮРИДИЧНОЇ ЛОГІКИ.

ОСНОВНІ ЗАКОНИ ЛОГІКИ I ПРАВО.


Чуттєве та раціональне пізнання. Специфіка логічного пізнання світу.

Предмет формальної логіки. Формальна і діалектична, класична і некласична логіка. Специфіка предмету юридичної логіки.

Історичні етапи становлення юридичної логіки.

Закони тотожності та несуперечливості.

Закони виключеного третього та достатньої підстави.


Література

Карамишева Н.В. Логіка пізнання. Евристика. – Л.: Астролябія, 2002.- С. 11-17.

Жеребкін В.Є. Логіка.- Харків: Основа, 1995.- С.3-24.

Бандурко О.М., Тягло О.В. Курс логіки. – К.: Літера, 2002. – С. 10-19.

Клаус Г. Введение в формальную логику.- Москва, 1960.- С.34-58.

Хоменко І.В. Логіка – юристам: Підручник.- К., 1997.- С.6-24.

Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика. – Москва: Владос, 1998. – С. 8-41.

Ішмуратов А.Т. Закон суперечності і логіка парадоксів // Філософська думка. - 1983. - № 3. С. 45-58.Клаус Г. Введение в формальную логику. - Москва, 1960. - С.34-58. (Шифр: Б 112436 16 К 47).

Кнапп В., Герлох А. Логика в правовом сознании. - Москва: Прогресс, 1987. - С. 5-85, 20-256.

Колошин В. Логічна структура норми права // Право України. — 1995. - № 7. - С. 44-46.

Конверський А.Є. Логіка. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 5-19, 99-122.

Практичні завдання

Сборник упражнений по логике. 3-е изд. - Минск: Университетское, 1990. - Гл. 1. - С. 5-15.

Жеребкiн В.Є. Логiка. - Харкiв: Основа, 1995. - Вправи до роздiлу Y1. - С. 245-246.

Визначте, що в наведених міркуваннях є істинним, що хибним, а що неправильним, які помилки (логічні чи фактичні) допущені у разі хибності:

а) Деякі люди талановиті. Отже деякі з талановитих є людьми.

б) Місяць – штучний супутник Землі.

в) Оскільки вулкани – гори, а гейзери – вулкани, то гейзери належать до гір.

З а д а ч а

^ ВБИВСТВО В ЛОНДОНСЬКОМУ МЕТРО

Розклад останнього нiчного потягу лондонського метро по лiнiї Чаринг-Кросс - Бейкер Стрiт такий:

Прибуття Вiдправлення

Чаринг-Кросс - 0.17

Трафальгар Сквер 0.18 0.20

Пiкадiллi 0.22 0.24

Оксфорд Серкес 0.25 0.27

Рiджентс Парк 0.29 0.30

Бейкер Стрiт 0.32 -

Вожак банди Зукко був знайдений мертвим у потягу, що прибув у Бейкер Стрiт о 0.32. Його серце було проколото, i судова експертиза встановила, що вiн помер "майже миттєво", не бiльш як чверть години тому. Скотланд Ярд Упевнений, що вбивство здiйснив хтось iз слiдуючих членiв банди: Бутто, Спагеттi, Макаронi або Замбалiонi. Детектив Брайт, якому доручено розслiдування, встановив про пiдозрюваних таке:

1. Бутто знаходився незабаром пiсля 0.18 в Олдгейт (див. нижче схему), де поцiкавився точним часом у вартового. Полiцейський "майже впевнений", що це був саме Бутто.

2. Спагеттi вийшов о 0.15 в Чаринг-Кросс iз потягу i пiшов пiшки до Трафальгар Сквер, де о 0.25 сiв в автобус N 13, що їхав до Бейкер Стрiт. Мiж 0.16 i 0.20 вiн розмовляв з двома друзями на Норсумберленд Евеню.

3. Макаронi купив о 0.19 на станцiї Трафальгар Сквер квиток до Рiджентс Парк. Оскільки Сколанд Ярд його давно розшукував, то за ним стежив детектив Шарп. Той помiтив, як Макаронi купував квиток, але їхав з ним у потягу i арештував його на станцiї Рiджентс Парк. Однак Шарп готовий присягнувши засвiдчити, що це не був потяг, який виїзджає з Трафальгар Сквер о 0.20, наступний, що вiдправляється звiдти о 0.23.

4. Замбалiонi бачили разом iз Зукко в ресторанi Кiантi бiля Пiкадiллi. Вони були явно в поганому настрою. Пiсля цього їх бачили на станцiї Пiкадiллi, близько 0.10, коли Зукко купив два квитки до Рiджентс Парк. Однак Замбалiонi стверджує, що в останню мить вiн вирiшив не їхати разом iз Зукко, а повернутися в ресторан; i справді, троє свiдкiв пiдтверджують, що його там бачили мiж 0.20 i 0.25.

Хто вбив Зукко i за яких обставин?


С х е м а

Бейкер Стрiт *

. Олдгейт

Рiджент Парк *.......................*

.

* Оксфорд Серкес

.

.

* Пiкадiллi

.

.

*......................* Трафальгар Сквер

Норсумберленд Евеню .

.

* Чаринг-Кросс


6. Задача

^ РОЗБИТЕ ВIКНО

Пiд час перерви в класi були Аня, Борис, Iван та Марiя. Один з них розбив вiкно. Вчитель попросив студентiв-практикантiв юридичного факультету провести невелике "слiдство" i виявити винного. На запитання студентiв-юристiв кожен з учнiв дав по три вiдповiдi:

Аня: 1. Я його не розбивала. 2. Я сидiла i читала. 3. Марiя знаѕ, хто розбив вiкно.

Борис: 1. Я цього не робив. 2. З Марiѕ\єю я давно не розмовляю. 3. Це зробив Iван.

Iван: 1. Я не винен. 2. Розбила Марiя. 3.Борис говорить неправду, що це я розбив.

Марiя: 1. Я не розбивала вiкно. 2. Це винна Аня. 3. Борис про все знає, оскiльки ми з ним розмовляли пiд час перерви.

Зрештою кожний з них признався, що з трьох вiдповiдей, якi вони давали, двi iстиннi, а одна хибна. Хто розбив вiкно?


Тема 2. ПОНЯТТЯ В ПРАВI

Заняття 1

1. Поняття як форма мислення. Роль юридичних понять у структурi права.

2. Закон зворотнього вiдношення мiж обсягом i змiстом понять, його використання в слiдчiй практицi.

3. Види юридичних понять.

4. Логiчнi вiдношення мiж юридичними поняттями.

Лiтература


Карамишева Н.В. Логіка пізнання. Евристика. – Л.: Астролябія, 2002.- С. 62-78.

Жеребкiн В.Є. Логiка. - Харкiв: Основа, 1995. - Розд. 2 "Поняття". - С. 24-46.

Хоменко І.В. Логіка - юристам: Підручник. - К., 1997. - Розділ 7 “Поняття”. - С. 192-204.

Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. - Москва: Высшая школа, 1982. - Гл. 2. - С. 23-30.

Солодухин С.А. Логика для юристов. — М., 1998. — С. 33-40.

Кнапп В., Герлох А. Логика в правовом сознании. - Москва: Прогресс, 1987. - Гл. 7. - С. 257-275.

Бабаев В.К. Советское право как логическая система. - Москва: Академия МВД СССР, 1978. - Разд. П, гл. 1 "Понятия и их роль в правовом регулировании". - С. 105-151.

Практичне завдання

1. Жеребкiн В.Є. Логiка. - Харкiв: Основа, 1995. - Вправи до роздiлу 2. - С. 239-240.

2. Упражнения по логике. - Москва: Высшая школа, 1990. - Гл. 1, § 1-3. - С. 5-11.

3. Сборник упражнений по логике. 3-е изд. - Минск: Университетское, 1990. - Гл. П,

§ 5, 6, 8. - С. 15-24, 27-29.


Задача N 3

^ АРЕШТ IТАЛIЙСЬКОГО МАФIОЗI

Вожак однiєї з гiлок iталiйської мафiї Ферреро вирiшив вийти на мiжнародний рiвень дiяльностi i запропонував вожакам мафiї в семи європейських країнах спiвробiтництво. Помiчники iталiйського мафiозi передали вiдповiдним адресатам пакети, в яких було по два заклеєних конверти: в одному - пропозицiя про спiвробiтництво, в другому - конкретний план спiльсних дiй. Однак помилково конверти в пакетах були переплутанi i вийшло, що чеський мафiозi Кукачка, який цiкавився наркобiзнесом, отримав листа датською мовою i план дiй в сферi валютних махiнацiй, який призначався французькому мафiозi Жоресу. Останнiй отримав португальського листа i план дiй у сферi торгiвлi зброєю, що призначався для голандця Кококка, який отримав iспанського листа i план дiй у сферi нафтобiзнесу, цiкавого для датчанина Гансена, який отримав план дiй у сферi наркобiзнесу. Португалець Сертiно, який цiкавиться сучасним пiратством, отримав нiмецького листа, а нiмецький мафiозi Шульц, який займається контрабандою - французького листа.

Iталiйськiй полiцiї стало вiдомо, що розкрити мiсцеперебування Ферреро можливо, якщо об'єднати iнформацiю, викладену в конвертi з планом дiй, призначеного для iспанського мафiозi Чiлiно та iнформацiю, що зашифрована в мовi листа, який отримав сам Чiлiно. Хто ж отримав конверт з планом дiй, який був призначений для iспанця i якою мовою отримав листа Чiлiно?


Тема 2. ПОНЯТТЯ В ПРАВI

Заняття 2

Визначення юридичних понять. Структура i види визначень. Використання логiчної операцiї визначення в юридичнiй практицi i законотворчiй дiяльностi.

Правила i помилки визначення юридичних понять.

Подiл понять. Правила i помилки в подiлi. Використання операцiй подiлу в законотворчiй дiяльностi та юридичнiй практицi.

Логiка класiв: предмет, основнi поняття i закони. Використання логiки класiв у судовому слiдствi.

Класифiкацiя, її властивості та види. Типи класифiкацiй правових норм.


Лiтература

Жеребкін В.Є. Логіка. - Харків: Основа, 1995. - Розділ ІІІ. - С. 46-62, 241-243.

Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. - Москва: Высшая школа, 1982. - Гл. Ш, 2-4. - С. 41-58.

Кнапп В., Герлох А. Логика в правовом сознании. - Москва: Прогресс, 1987. - Гл. Y1. - С. 275-298.

Карамишева Н.В. Логіка пізнання. Евристика. – Л.: Астролябія, 2002.- С. 62-78.

Хоменко І.В. Логіка - юристам: Підручник. - К., 1997. - Розділ 7 “Поняття”. - С. 192-204.

Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. - Москва: Высшая школа, 1982. - Гл. 2. - С. 23-30.

Солодухин С.А. Логика для юристов. — М., 1998. — С. 33-40.

Кнапп В., Герлох А. Логика в правовом сознании. - Москва: Прогресс, 1987. - Гл. 7. - С. 257-275.

Бабаев В.К. Советское право как логическая система. - Москва: Академия МВД СССР, 1978. - Разд. П, гл. 1 "Понятия и их роль в правовом регулировании". - С. 105-151.

Практичнi завдання

Упражнения по логике. - Москва: Высшая школа, 1990. - Гл. 1, § 4-6. - С. 11-18.

Сборник упражнений по логике. 3-е изд. - Минск: Университетское, 1990. - Гл. П. - § 7, § 9-12. - С. 24-27, 29-40.

Мельников В.М. Логические задачи. - Киев-Одесса: Вища школа, 1989. - Задачи 1.44; 1.50; 1.82; 1.91.

Жеребкін В.Є. Логіка. - Харків: Основа, 1995. - Вправи. - С. 241-243.


Задача N 4

Т Е Р О Р И С Т И

У зв'язку з активiзацiѕю дiяльностi екстремiстських груп і органiзацiй по здiйсненню терористичних актiв, полiцiя затримала п'ятьох чоловiк, якi пiдозрювались у пiдготовцi аварiї на залiзницi. Вибуховий пристрiй, який хтось iз них приладнав на залiзничному шляху, було вчасно виявлено i всiх п'ятьох заарештовано. Полiцiя зосередила свою увагу на тих пiдозрюваних, якi безпосередньо брали участь в обладнаннi вибухiвки на шляхах. Розслiдування встановило, що А бачили тiльки при двох обставинах: або разом з Б, або разом з В, причому надiйно не встановлено, чи був присутнiм при цих зустрiчах ще хто-небудь iнший з цих п'ятьох. Г бачили декiлька раз в присутностi Б i В. У тих випадках коли цi особи з ним не зустрiчались, до Г заходив Д. Дослiджуючи часовий механiзм вибухiвки, експерти встановили, що при її обладнаннi на шляхах обов'язково повинен був бути присутнiм А. Це встановлено полiцiєю на основi порiвняння часу зустрiчей цих осiб, який вона точно хронометрувала, стежачи за пiдозрюваними.

Чи може хто-небудь з цих п'яти осiб довести, що вiн не був присутнiм при обладнаннi вибухiвки на залiзницi?

Задачу розв’язати за допомогою формул логiки класiв без використання кругiв Ейлера.


Тема 3. СУДЖЕННЯ В СТРУКТУРI ПРАВА (заняття 1)

Судження, його структура та елементи. Виділення судження в реченні. Судження і текст норми права.

Типи i види суджень. Використання видiляючих i виключаючих суджень у законодавствi.

Розподiленiсть термiнiв.

Вiдношення мiж простими судженнями. Логiчний квадрат i його правовий змiст.


Лiтература

Бандурко О.М., Тягло О.В. Курс логіки. – К.: Літера, 2002. – С. 48-51.

Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика. – Москва: Владос, 1998. – С. 277-280.

Жеребкiн В.Є. Логiка. - Харкiв: Основа, 1995. - С. 62-93.

Малахов В.П. Основы формальной логики. – Москва, 1998. – С. 65-89, 107-120.

Солодухин С.А. Логика для юристов. – М.: Экспертное бюро М, 1998. – 58-85.


Практичнi завдання

1. Жеребкiн В.Є. Логiка. - Харкiв: Основа, 1995. - Вправи до роздiлiв 1Y-Y. - С. 243-245.

2. Вкажiть речення, що виражають судження, визначiть термiни судження:

А) Держава - основний iнститут полiтичної системи суспiльства;

Б) Водiї, не порушуйте правил дорожнього руху!

В) Скiльки студентiв вiдсутнiх на лекцiї?

Г) Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону.


3. В атрибутивних судженнях знайдiть суб'єкт, предикат i логiчну зв'язку. Ви-

значiть кiлькiсну i якiсну характеристику суджень, вкажiть кванторне слово:

А) Особа, винна в скоєннi злочину, пiдлягає кримiнальнiй вiдповiдальностi.

Б) Декотрi засудженi до позбавлення волi не утримуються у виправно-трудових колонiях.

В) Жодних окремих доказiв, пiдтвердили б точку зору обвинувачення, не було надано.


4. Утворiть судження всiх форм (А, Е, I, О) з наступних пар понять:

А) Руський князь (S); прибiчник централiзованої влади (Р).

Б) Моральна норма (Р); норма права (S).


5. Визначiть вид складного судження, запишiть його за допомогою символiв:

А) Санкцiї у мiжнародному правi застосовуються до держави, якщо зафiксованi порушення нею мiжнародних зобов'язань, або норм мiжнародного права.

Б) У судовому засiданнi прокурор повинен або пiдтримувати обвинувачення, або вiдмовитись вiд нього.

В) Судову аудиторiю складають не тiльки професiйнi судді та народні засідателі і присяжні, але й iншi учасники процесу (потерпiлi, свiдки, експерти), а також слухачi, якi прийшли в суд з рiзних мотивiв.


6. За допомогою таблиць iстинностi перевiрте, чи мають мiсце наступнi рiвностi:


а) p & (qvr) = (p&g) v (p&r);

— —

— _

б) p — > q = p & q;


в) р = q = (p — > q) & (q — > p);

_

г) (pvq) & (pvq) = p;


д) p & (pvq) = p;


е) p v (p&q) = p;

_ _

i) (pvr) & (qvr) = (pvr) & (qvr) & (pvq);

_ _

й) (p&r) v (q&r) = (p&r) v (p&r) v (p&q).

Задача N 5


С В I Д К И


У справi про вбивство є двоє пiдозрюваних - Семен і Павло. Допросили чотирьох свiдкiв. Перший показав наступне: “Семен не винен”. Другий свiдок сказав: “Павло не винен”. Третiй свiдок: “З двох поданих свiдчень одне точно iстинне”. Четвертий: “Показання третього свiдка хибнi”. Четвертий свiдок виявився правим. Хто ж здiйснив злочин?

Задачу розвєязати за допомогою таблиць iстинностi та використовуючи рiвності попереднього завдання N 6.


Тема 3. СУДЖЕННЯ В СТРУКТУРI ПРАВА (заняття 2)


Складнi судження i їх використання в законодавствi, слiдчiй i судовiй практицi.

Вiдношення мiж складними судженнями. Таблицi iстинностi i юридична практика.

Модальність суджень. Епістемічна модальність: поняття та види.

Атлетична модальність: поняття та види.

Поняття та види деонтичної модальності. Нормативний квадрат та нормативна секстаграма.

Логіка дії: поняття та основні оператори.


Лiтература


Жеребкiн В.Є. Логiка. - Харкiв: Основа, 1995. - С. 62-93.

Бабаев В.К. Норма права как истинное суждение // Правоведение. - 1976. - № 2. - С. 30-37.

Солодухин С.А. Логика для юристов. – М.: Экспертное бюро М, 1998. – 58-85.

Карамишева Н.В. Логіка пізнання. Евристика. – Л.: Астролябія, 2002. – С. 153-162.

Тофтул М.Г. Логіка. – К.: Академія, 1999. – С. 64-81.


Тема 4. УМОВИВIД В ЮРИДИЧНIЙ НАУЦI


Умовивiд i його види. Операцiї утворення безпосереднiх умовиводiв i їх використання в юридичнiй практицi.

Структура простого категоричного силогiзму. Аксіома силогізму.

Загальнi i спецiальнi правила фiгур силогiзму, їх використання при винесенні обвинувальних і виправдальних вироків..

Правильнi модуси категоричного силогiзму, їх використання в судовiй практицi.

Умовнi, роздiловi, умовно-роздiловi силогiзми в слiдчiй практицi.


Лiтература


Жеребкiн В.Є. Логiка. - Харкiв: Основа, 1995. - С. 215-231.

Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. — Москва: Юристь, 1998. — С. 119-155.

Хоменко І.В. Логіка для юристів. – К.: Юрінком Інтер, 2001. - С. 122-131.

Маяцкий Ф.О. Hеобходимые (дедуктивные) умозаключения и их роль в следственной и оперативно-розыскной работе. - Кишинев, 1974. – С. 115-128.


Практичнi завдання


1. Здiйснiть операцiю перетворення наступальних безпосереднiх умовиводів: а) деякi злочини не є свiдомими; б) жодна угода, направлена на обмеження правоздатностi, не є дiйсною.

2. Здiйснiть операцiю обернення: а) всi злочини - суспiльно небезпечнi дiяння; б) особи, якi займаються контробандою, притягуються до кримiнальної вiдповiдальностi.

3. Зробiть висновок шляхом протиставлення предикату, перевiрте правильнiсть за допомогою перетворення i обернення: а) деякi юристи не є слiдчими; б) всякий закон є нормативно-правовим актом.

4. За допомогою логiчного квадрату виведiть судження контрарнi, контрадикторнi i пiдпорядкованi даним. Перевiрте їх iстиннiсть: а) жодна угода не може бути розiрваною в односторонньому порядку; б) всi галузi права тiсно пов'язанi мiж собою; в) Петренко - адвокат.

5. Зробiть висновок iз засновок, за допомогою загальних правил силогiзму, визначiть чи випливає з необхiднiстю отриманий висновок: а) судовi експерти зобов'язанi давати правдивi показання. Свiдки зобов`язанi давати правдивi показання. Отже... б) неповнолiтнi особи не можуть бути представниками сторiн в судi. М. не може бути представником на судi. Таким чином... в) особа, яка здiйснила злочин в станi сп`янiння, не звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi. Н. не звiльнений вiд кримiнальної вiдповiдальностi. Виходить, що... г) позбавлення батькiвських прав не звiльняє батькiв вiд обов`язку по утриманню дiтей. Р. не позбавлена батькiвських прав. Тому...

6. Зробiть висновок iз засновою, визначiть фiгуру силогiзму. За допомогою правил фiгур виявiть, чи слiдує висновок з необхiднiстю: а) кожний учасник долевої власностi має право на вiдчуження своєї долi другiй особi. Н. - учасник долевої власностi; б) всi адвокати мають вищу юридичну освiту. Iваненко маєвищу юридичну освiту; в) всi студенти юрфаку вивчають логiку. Федорчук вивчає логiку.

7. Використовуючи умовний засновок побудуйте умовивiд за: а) ствердним, б) заперечним модусами, побудуйте їх схеми в символiчнiй формi:

а) одна й та ж особа не може бути захисником двох обвинувачених, якщо iнтереси одного з них суперечать iнтересам другого;

б) не можуть служити доказами фактичнi данi, повiдомленi свiдком, якщо вiн не може вказати джерело своєї поiнформованостi;

в) якщо слiдчим експериментом встановлюється лише можливiсть течiї подiї певним чином, висновки з цього експерименту будуть лише вирогiдними.

8. Зробiть висновок iз засновків, встановiть чи слiдує вiн з необхiднiстю: а) якщо Н. займався наклепом, вiн притягується до кримiнальної вiдповiдальностi. Н. притягується до кримiнальної вiдповiдальностi.

9. Зробiть висновок iз засновків за одним з модусiв роздiлово-категоричного умовиводу, побудуйте його схему: а) доказ буває прямим або опосередкованим. Це опосередкований доказ. Отже... б) проступки бувають цивiльними, адмiнiстративними i дисциплiнарними. Протупок, що здiйснив громадянин Н. не є нi цивiльним, нi дисциплiнарним.

10.Використовуючи роздiловий засновок, побудуйте умовиводи: а) по ствердно-заперечним, б) по заперечно-ствердним модусами, спираючись на схему модусу, визначiть, чи слiдує з необхiднiстю висновок iз засновків:

а) юридичнi закони дiляться на основнi (конституцiйнi) й звичайнi;

б) вимога про захист порушеного права приймається до розгляду судом, арбiтражем або третiйським судом;

в) вiдбуття покарання шляхом позбавлення волi за вироком суду призначається у виправно-трудових колонiях - поселеннях, колонiях загального, посиленого, строгого i особливого режиму або в тюрмi, а також у виправно-трудових колонiях загального i посиленого режиму.

Задача N 6

^ БЕРИЛОВА ДIАДЕМА


Банкiр Олександр Холдер, в будинку якого здiйснена крадiжка дорогоцiнностi - берилової дiадеми, звернувся за допомогою до Шерлока Холмса. Холдер був упевнений, що в крадiжцi винен його син Артур, бо коли була здiйснена крадiжка, в його руках вiн бачив дiадему, в якої не вистачало одного з золотих кутiв з трьома берилами. Однак Холмс виявив, що до крадiжки дiадеми причетна небога Холдера, яка передала дiадему через вiкно своєму коханцю.

Розповiдаючи Холдеру про результати розслiдування, Холмс сказав мiж iншим таке:

"Мiй старий принцип розслiдування складається з того, щоб виключити всi явно неможливi припущення. Тодi те, що залишається, є iстиною, якою би неправдоподiбною вона не здавалась. Розмiрковував я примiром так: природньо, не ви вiддали дiадему. Значить, залишились тiльки ваша небога або покоївки. Але якщо в крадiжку вплутанi покоївки, тодi за для чого ваш син погодився взяти провину на себе? Для такого припущення не має пiдстав. Ви говорили, що Артур любить свою двоюрiдну сестру. I менi стала зрозумiла причина його мовчання: не хотiв видавати Мерi. Тодi я пригадав, що ви застали її бiля вiкна i що вона втратила свiдомiсть, коли побачила дiадему в руках Артура. Мої припущення переросли у впевненiсть". (Конан-Дойль А. "Берилова дiадема").

Побудуйте схему мiркування Шерлока Холмса за одним з модусiв роздiлово-категоричного силогізму.


Тема N 5. ЛОГIКА ЮРИДИЧНОГО ДОКАЗУ


1. Поняття логiчного i юридичного доказу.

2. Структура доказу, характеристика основних його елементiв.

3. Види i правила юридичного доказу.

4. Спростування в логiцi i юриспруденцiї: подiбнiсть i відмінність.

5. Логiка побудови i перевiрки судової версiї.

Лiтература


Домбровский Р.Г. Логика и теория судебного доказательства. Оптимизация расследования преступлений. - Иркутск, 1982. - С. 10-22.

Жеребкiн В.Є. Логiка. - Харкiв: Основа, 1995. - С. 204-238.

Курбатов В.И. Логика. – Ростов-на-Дону, 1997. – С. 143-289.

Хоменко І.В. Логіка для юристів. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 155-163.

Тымцяс В.Г. Логика. Курс лекций. – Москва: ПРИОР, 1999. – С. 137-148.


Практичнi завдання

Жеребкiн В.Є. Логiка. - Харкiв: Основа, 1995. - Вправи до роздiлу ХІІ. - С. 252-254.

Упражнения по логике. - Москва: Высшая школа, 1990. - Гл. YІ “Доказательство и опровержение". - С. 98-104.

Кириллов В.И., Орлов Г.А., Фокина Н.И. Упражнения по логике. – Москва: Юристъ, 1997. – Гл. 6 «Логические основы аргументации». – С. 80-116.


ЗАВДАННЯ

Для самостійної роботи та індивідуальної дослідницької роботи студентів з історії держави і права зарубіжних країн


Модуль 1.

НЕ 1.1. Предмет юридичної логіки. Історичні етапи розвитку логіки. Основні закони юридичного мислення.


Завдання 1

Дайте визначення об’єкту логіки.

Дайте визначення предмету логіки.

Від якого слова походить термін «логіка»? Що це слово означає?

Які значення має термін «логіка» у наш час?

Як можна визначити логіку як науку?

Які історичні етапи розвитку логічного знання ви знаєте? Назвіть їх хронологію.

Чим відрізняється сучасна логіка від традиційної?

Назвіть розділи сучасної логіки. Які з них тісно пов'язані з правовим знанням?

Що таке міркування? Яка структура міркування?

Відновіть міркування в повному вигляді (тобто з'ясуйте усі їхні засновки і висновки). Гнатенко брав участь у крадіжці, оскільки у момент її здійснен­ня він знаходився на місці злочину.

Відновіть міркування в повному вигляді (тобто з'ясуйте усі їхні засновки і висновки). Доведення людини до самогубства є злочином проти життя. Опанасенко вчинив злочин проти життя.

Відновіть міркування в повному вигляді (тобто з'ясуйте усі їхні засновки і висновки). Отримання хабара є посяганням на нормальну роботу держав­ного апарату, тому що отримання хабара — це службовий зло­чин.

Відновіть міркування в повному вигляді (тобто з'ясуйте усі їхні засновки і висновки). Це рішення суду не є виправдувальним, тому що воно вимагає звільнення з посади.

Як можна відрізнити правильне міркування від неправильного?

Що таке логічна помилка? Які види логічних помилок мож­на виділити?

Чи достатньо дотримуватись законів і правил логіки, щоб одержати істинний висновок?

Чи достатньо порушити закони і правила логіки, щоб одер­жати хибний висновок?

Чи може правильне міркування мати хибний висновок?

Чи може неправильне міркування мати істинний висновок?

Якщо міркування правильне і всі його засновки є істинни­ми, тоді що можна стверджувати про його висновок?

Якщо міркування правильне, але, принаймні, один із засновків є хибним, тоді що можна стверджувати про його висновок?

Якщо міркування правильне, але його висновок є хибним, тоді що можна стверджувати про його засновки?

Чи може бути правильним міркування, у якому всі заснов­ки хибні, а висновок істинний?

Що можна стверджувати про міркування, всі засновки яко­го є істинними, а висновок — хибним?

Що таке логічна форма?

Які особливості формалізованих мов?

У чому полягає сутність методу формалізації у логіці? Чим він відрізняється від методу формалізації у праві?

Назвіть основні компоненти логічної форми?

З'ясуйте логічну форму такого міркування: Якщо правопорушення належить до цивільного права, то спір повинен розглядатися в суді. Це правопорушення належить до цивільного права, тому спір у цьому випадку повинен бути роз­в'язаний у судовому порядку.

З'ясуйте логічну форму такого міркування: О. бачили на місці злочину приблизно у той час, коли злочин був вчинений. Якщо він вчинив його, то він знає, де знаходять­ся викрадені гроші. О. цього не знає. Отже, О. не вчиняв цього злочину.


Завдання 2

Які закони логіки виражені в таких статтях:

«Ніхто не може бути підданий арешту інакше як на підста ві судового рішення або за санкцією прокурора»;

Які закони логіки виражені в таких статтях:

«Підставами скасування рішення суду в касаційному порядку і передачі справи на новий розгляд у суді першої інстанції є: неповне З'ясування обставин, що мають значення для справи; недоказовість обставин, які мають значення для справи, котрі суд вважає встанов­леними; невідповідальність висновків суду, викладених у рішенні об­ставин справи...»;

Які закони логіки виражені в таких статтях:

«Кожна сторона має довести ті обставини, на які вона поси­лається як на підстави своїх вимог і заперечень»;

Які закони логіки виражені в таких статтях:

«Висновок експерта для особи, котра проводить дізнання, слідчого, прокурора і суду не обов'язковий, але незгода з ним має бути обгрунтована у відповідних ухвалах, визначенні, присуді».

Які закони логіки виражені в таких статтях:

«Свідок М. на початку говорив, що в автобусі був молодик на прізвисько «Мишко-сміх» і що це прізвисько носив Ф. У пізніших свідченнях М. твердив, що молодик, котрий носив це прізвисько, і Ф.— різні люди».

Зробіть логічний аналіз показань свідка М.

«Свідок Б. стверджував, що сокиру він відібрав у P., після вбив­ства потерпілого, а свідок М.— що сокиру було відібрано у Р. до вбивства. Суд невмотивовано відкинув свідчення Б. і взяв за основу присуду показання М».

Зробіть аналіз показань свідків і висновку суду.

Чи застосований до таких двох версій закон виключеного третього:

«Недостача, виявлена в магазині № 2— наслідок крадіжки, скоєної невідомими особами»;

«Недостача, виявлена в магазині № 2 — наслідок систематич­них крадіжок, скоєних сторожем С».

Чи застосований до таких двох версій закон виключеного третього:

Під час розслідування справи про вбивство Р. слідчий висунув такі версії:

Р. убита молодиком, з яким вона була увечері на танцмай­данчику;

Р. убита шофером, який збирався на ній одружитися і з кот­рим вона посварилася напередодні вбивства.

Оскільки друга версія виявилася хибною, то слідчий дійшов ви­сновку, що вбивство Р. скоїв молодчик, з котрим вона була учора на танцмайданчику.

Чи є такий висновок логічно спроможним?

«У початкових свідченнях М. стверджувала, що 3. вбив її чоловік на підставі ревнощів, а потім на допитах заявила, що вона сама вбила 3., коли той намагався її обійняти. Про це ж вона писала і в письмовому поясненні. Лише згодом, змінивши свої показання втретє, М заявила, що 3. убив К., і що вона не свідчила проти нього тому, що кохала К.» .

Зробіть логічний аналіз цим показанням.

Чи можуть бути одночасно хибними такі пари суджень:

а) Пожежа в школі виникла унаслідок необережного пово­дження з вогнем плотника К.

б) Пожежа в школі виникла унаслідок необережного пово­дження з вогнем плотника С.

Чи можуть бути одночасно хибними такі пари суджень:

а) Обвинувачуваний о 7-ій ранку був на роботі;

б) Обвинувачуваний о 7-ій ранку не був на роботі.

Чи можуть бути одночасно хибними такі пари суджень:

а) Обвинувачуваний діяв навмисно;

б) Обвинувачуваний діяв необережно.

Чи будуть порушені вимоги закону тотожності при ототожненні понять:

Байкал. Найглибше озеро світу.

Чи будуть порушені вимоги закону тотожності при ототожненні понять:

Повчання. Проповідь.

Чи будуть порушені вимоги закону тотожності при ототожненні понять:

Прибутковість. Рентабельність.

Чи будуть порушені вимоги закону тотожності при ототожненні понять:

Брехня. Неправда.

Чи будуть порушені вимоги закону тотожності при ототожненні суджень:

Водій автомобіля скоїв аварію. Причина аварії полягає у діях водія автомобіля.

Поясніть, чому дані судження є невизначеними:

Федор Федорович дуже гордився цією операцією.

Поясніть, чому дані судження є невизначеними:

Планувати доводилось у важких умовах.

Поясніть, чому дані судження є невизначеними:

Вона сховала у кишеню записку від чоловіка.

Опираючись на закон несуперечливості встановіть, чи можуть бути одночасно істинними або одночасно хибними такі пари суджень:

В деяких державах існує монархічна форма правління. В деяких державах немає монархічної форми правління.

Опираючись на закон несуперечливості встановіть, чи можуть бути одночасно істинними або одночасно хибними такі пари суджень:

Більша частина машин знаходилась в парку. У парку не було жодної машини.

Опираючись на закон несуперечливості встановіть, чи можуть бути одночасно істинними або одночасно хибними такі пари суджень:

К. викрала державні кошти. Жодних державних коштів К. не викрадала.

Опираючись на закон виключення третього, встановіть, чи можуть бути одночасно хибними такі пари суджень:

Деякі студенти 1 курсу здали залік з іноземної мови достроково. Жоден студент 1 курсу залік з іноземної мови достроково не здавав.

Опираючись на закон виключення третього, встановіть, чи можуть бути одночасно хибними такі пари суджень:

Злочинець не може не залишати слідів. Злочинець може не залишати слідів.

Вкажіть судження, в яких порушені вимоги закону достатньої підстави:

Іваненко – студент, адже він складає іспити.

Вкажіть судження, в яких порушені вимоги закону достатньої підстави:

Студенту П. слід поставити залік, оскільки він їде у закордонне відрядження.

Вкажіть, вимоги яких формально-логічних законів порушені і в чому суть цих порушень:

На практичному занятті студент запитав викладача: «Чи можна карати людину за те, що вона не зробила?». «Ні, звичайно», - відповів викладач. «Тоді не карайте мене, я сьогодні не виконав домашнього завдання».

Вкажіть, вимоги яких формально-логічних законів порушені і в чому суть цих порушень:

Студент почервонів, значить він винен.

Вкажіть, вимоги яких формально-логічних законів порушені і в чому суть цих порушень:

Вода гасить вогонь, бо вона рідка і холодна.


НЕ 1.2. Поняття в праві.


Завдання 1

Як можна визначити поняття?

Яка структура поняття?

Що таке зміст і обсяг поняття?

Який закон регулює відносини між змістом і обсягом понять?

Дайте логічний аналіз структури таких понять:

правова держава; громадянське суспільство; державна установа.

Дайте логічний аналіз структури таких понять:

кодекс; протиправна поведінка; дієздатність.

Які види понять ви знаєте?

У чому полягає сутність логічної помилки «гіпостазування»?

Що таке порівнянні і непорівнянні поняття; сумісні і несумісні поняття? Наведіть приклади.

Охарактеризуйте основні типи відношень між сумісними по­няттями і основні типи відношень між несумісними поняттями. Наведіть приклади.

Визначте тип відношення між сумісними поняттями, зобразіть його за допомогою колових схем: європейська держава, федеративна держава; покарання, штраф;

Визначте тип відношення між сумісними поняттями, зобразіть його за допомогою колових схем: родич, злочинець; студент, киянин, спортсмен, відмінник.

Визначте тип відношень між несумісними поняттями, зо­бразіть його з