Реферат: Епізод №1. Пролог «Вітри засурмили: в дорогу пора!»

Театралізоване свято вручення атестатів про

середню освіту







Андрусенко Наталія




Педагог-організатор Рашівської ЗОШ І-ІІІст.




















Епізод №1. Пролог «Вітри засурмили: в дорогу пора!»


( На заднику сцени стоїть «замок». На середині сцени - парасольки. Звучить казкова мелодія. Виходять на прогулянку діти. Вони виконують танок із парасольками. Виходить ведуча, разом із дітьми вона сідає на сходи замку. Тримаючи в руках велику книгу, ведуча читає дітям казку…)


Ведуча. Жили-були в одній країні

Десять дівчаток і чотирнадцять хлоп’ят.

Ця казочка живе й понині,

І варто вам її сьогодні розказать.


( Звучить музика, яка супроводжує розповідь ведучої, посилюється, ведуча начебто читає казку, діти з захопленням її слухають. Музика поступово стихає, ведуча продовж)


Ця казка живе не за морем далеким,

А в нашім селі, де черешні цвітуть.

ЇЇ нам на крилах принесли лелеки,

І дивну ту казку дитинством зовуть.

В ній весни шуміли дорідними зливами,

І літо горнулося щедрим теплом,

Тут наші малята зростають щасливими

Під батьківським теплим, надійним крилом.

Злітають роки пелюстками яскравими,

Красива і сильна зросла дітвора.

Прощатися нині з літами казковими,

Вітри засурмили: в дорогу пора.


(Здіймається вітер, ведуча разом з дітьми співає пісню з фільму «Мері Попінс». На останньому куплеті діти разом з ведучою розкривають парасольки, бо розпочинається дощ. Діти, весело підстрибуючи, виходять за куліси. На сцені залишилася парасолька ведучої.


^ Одна дівчинка вибігає на сцену і, помітивши парасольку, піднімає її ,і, весело підстрибуючи, вибігає за куліси).


Пісня. Кружит земля, как в детстве карусель,

А над землей кружат ветра потерь,

Ветра потерь, обид, разлук ветра,

Им нет числа, им нет числа.

Сквозь тучи всех земных щелей,

В сердца людей срывает дверь с петель,

Круша надежды и вкушая страх,

Кружат ветра, кружат ветра.

Припев:

Сотни лет и день, и ночь вращается

Карусель-Земля.

Сотни лет все в жизни возвращается

На круги своя.

Но есть на свете ветер перемен,

Он прилетит, прогнав ветра измен.

Развеет он, когда придет пора

Ветра разлук, обид ветра.

Припев:

(Хор) Завтра ветер переменится,

Придя прошлому взамен.

(Солист) Он придет, он будет добрый, ласковый -

Ветер перемен. (2)








Епізод №2 « І ось настав цей день…»


( Виходять ведучі: чоловік та жінка, дівчина та хлопець).


Ведучий 1. Доброго вам вечора!

Шановні батьки і вчителі! Гості!


Ведучий 2. Ось і настав цей день –

День літній, прощальний.

Найпам`ятніший він

І трішечки печальний!


Ведучий 3. Сьогодні у нас особливе свято. Сьогодні тут зустрічаються біль розлуки і світлі надії, сум розтавання і радість зустрічі з майбутнім.


Ведучий 4. Напевно, в цій залі сьогодні не знайдеться жодної дорослої людини, яка б не хвилювалася. І це зрозуміло, адже кожен із вас пережив такі хвилини прощання зі шкільним життям.


Ведучий 1. Шкільні роки… Шкільні роки – це цікаві зустрічі та вечори, конкурси і вікторини, улюблені уроки, веселі шкільні перерви, перші радощі та перше розчарування, перше кохання.


Ведучий 2. Та час летить і змінює все, що нас оточує. Говорять, що життєва дорога дуже мінлива і нелегка, та в кожного вона своя. Але всім, неодмінно всім, світитиме далеким вогником, сповненим солодким спогадом, дитинство і юність, тому що це найкраща пора життя людини, і проходить вона у школі.


Ведуча 3. Та все має свій початок і кінець. Закінчується шкільна юність. А сьогоднішній день проводить межу між казковим дитинством і самостійним життям учнів нашої школи.

Ведучий 4. Дитинство любе в казку заблукало

І в чудесах осіло назавжди,

Довкола все таким дорослим стало,

І кличе вас в незвідані світи.


Ведучий 1. Та сталася подія особлива:

Зустрілися й сплелися два світи.

Дорослий світ й дитинство ваше миле,

То ж зробіть останній крок туди.


Ведучий 2. Обійміться з казкою востаннє,

Прощатися з дитинством час настав.

Дорослими зустрінете світання,

Великий світ обійми розпростав.


Ведучий 3. Сьогодні, дорогі випускники, кожен з вас стиха мовить:

«Прощай, моє дитинство загадкове,

Прощай, прощай, низький тобі уклін.

На нас чекає щось високе й нове,

На нас чекають вітри перемін…»


(Виконується танцювальна композиція «Ромашки». На сцену виходять двоє ведучих(3,4). Під супровід музики на сцену піднімаються випускники, стаючи півколом. Ведучі читають список випускників).


Ведучий 3. Урочистий вечір, присвячений врученню атестатів про середню освіту, оголошується відкритим!


(Звучить Гімн України).


(Випускники попарно підходять до мікрофона…)


Вітаємо усіх на нашім святі,

Воно і смутком й радістю дзвенить.

Це свято зрілості, зі школою прощання,

І юності чудова світла мить.


Позаду залишилися уроки,

Щоденники, екзамени, дзвінки.

Ми були разом 11-ть років!

Усе скінчилось, ми - випускники.


Уже нам час. Востаннє шкільним сходам

Ми на останок скажемо «привіт».

Нас вабить, кличе Всесвіт неозорий,

І кожен з нас готується в політ.


Ми посміхаємось, але на серці біль.

Бо профіль вітру прощання строгий.

Поглянь - це ж перед нами цілий світ,

Та ми готові до майбутньої дороги.


Зривається й падає зірка в небі,

Вона вже обрала дорогу собі.

І нам прощатися з школою треба,

Щоб втілити мрії й надії свої.


Здавалося, що 11-ть літ багато,

Ніхто й не думав, що так швидко промайнуть.

Тепер нам хочеться, щоб перенесли свято,

Хоча би тиждень в школі ще побуть.


Пройтися школою останній раз,

І зазирнути в кожен клас,

Все пригадати до найменшої дрібниці,

Щоб залишився в пам`яті у нас.


Облич, подій знайомих коло

Перед очима постає –

Ти прожила із нами, школо,

Іще одне життя своє.



Легенди славою повиті,

Складуть про нас чи не про нас?

Ми в долі школи тільки миті,

Ті миті, що складають час.


(^ Чути бій годинника…)


Життя – шлях у Всесвіт,

Який починається в школі.

На кожного з нас там чекає невідомий маршрут.

Прощання щемне, розчулені очі навколо…

Ми підемо далі, а ви залишайтесь тут.


^ Всі разом: «Дитинство прощавай!»


(Випускники співають пісню «Школа»).

1. Что весною в школе происходит,

Что-то изменяется внезапно,

Просто это детство навсегда от нас уходит

И не возвратить его обратно (2)

Припев:

«Школа», - скажем тихо «Прощай»,

Помнить школу ты обещай,

Снова вместе вернемся сюда,

Школа, ты с нами всегда.

Отшумели последние уроки,

Грустно прозвенел звонок прощальный,

Пропоем еще раз мы о школе эти строки

На мотив торжественно-печальный.

Припев…


(Під мелодію пісні випускники сходять в зал. Чути голос із-за куліс)








^ Епізод №3 «Світ починається з любові…»


Голос. Дивними картинами линуть спогади… Вони… Вони ще юні, вродливі, повні сил. Вони ще не зустрілися. І раптом їх покликала любов, повела їх назустріч одне одному. Взяла в свої обійми… І зустрілись їхні серця, щоб уже ніколи не розлучатись.


(^ На сцену з протилежних куліс один до одного виходять ведучі (1,2)).


Ведучий 1. Вона прийшла непрохана й неждана,

І я її зустріти не зумів,

Вона до мене випливла з туману

Моїх юнацьких несміливих снів.


Ведучий 2. Вона прийшла , заквітчана і мила,

І руку лагідно до мене простягла,

І так чарівно кликала й манила,

Такою ніжною і доброю була.


Ведучий 1. І я не чув, як жайвір в небі тане,

Когось остерігає з висоти.

Прийшла любов непрохана й неждана –

Ну як нам за нею не піти.


(Ведучі (1,2) виходять разом за куліси. На сцену виходять ведучі (3,4))


Ведучий 3. Світ починається з любові…

Нехай вона й продовжить світ!

Нехай усі, хто з нами знову,

Пізнають радість й щастя зліт.


Ведучий 4. Нехай в полон візьме кохання,

І кожен з нас відчує сам,

Як почуття це, нове й давнє,

Нове життя дарує нам.


(Чути бій годинника)


(Ведучі виходять. Звучить запис пісні К. Орбакайте «Губки бантиком». Виконується танцювальна композиція. Виходять ведучі).


Ведучий 1. Життя по-різному складається в людини,

Бо це вже, як судилося кому,

В одних воно, як пісня лебедина,

А в інших… наче зовсім не було.


Ведучий 2. Та наша мова нині про родину,

Про дітвору й поважних їх батьків,

Про те, що має кожен з нас

Чудових дочку й сина

І хай так буде упродовж усіх віків.


Ведучий 3. Були й у вас і зустрічі й чекання,

І словом все, що є в кожної сім`ї.


Ведучий 4. Ось тут сидять ніжні плоди кохання,

А поруч них – їх стовбури міцні.


(Ведучі (3,4) виконують пісню «Тихо в доме, свет погашен…»)


1. Тихо в доме, свет погашен,

Спят спокойно дети наши,

Скоро сыну в школу первый раз.

Годы бешено несутся,

Не успеем оглянуться

И сыночек улетит от нас (2)

Видишь, дочке что-то снится,

Вон как бегают ресницы,

Хоть бы ей приснился сон цветной.

Повзрослеет дочка наша

И рукою нам помашет,

И уйдет однажды в дом чужой. (2)

Припев:

Давай шампанское откроем,

За детей, за нас с тобою,

За новый век, за старый дом.

За окном танцует вьюга,

Не прожить нам друг без друга,

Мы вдвоем, мы вдвоем (2).

Наше счастье тем нименье,

Что во всем есть продолженье,

И потом когда-нибудь потом,

После маленькой разлуки,

Соберутся наши внуки

И помолодеет старый дом (2).


Ведучий 3. Батько і мати – дві половинки, що дають життя своїм дітям – тендітним паросткам.


Ведучий 4. Дві половинки, що роблять світ дітей яскравим і барвистим.


Ведучий 3. Два дужих крила, що захищають від біди і дають сили для польоту.


Ведучий 4. Вирушаючи в далеку й нелегку дорогу, прийміть, дорогі наші діти, батьківську пораду й материнське благословення.


Ведучий 3. На сцену ми запрошуємо………………………………………..


(Звучить музика. На сцену виходять батько й мати, тримаючи хліб. Вони звертаються з батьківським благословенням до дітей. Випускники промову батьків слухають стоячи).


Ведучий 4. Нехай рясніють ниви колоскові,

В житті буде злагода і мир.

На чистім, як сонце, рушникові,

Батьки несуть вам хліб і сіль.


(Батьки сходять зі сцени, вручають хліб дітям, які стоять по-центру. Випускники обертаються до глядачів. Звертаються зі словами вдячності до батьків).


Слова випускників до батьків


1. Щоранку я переступаю,

Коли виходжу, свій поріг.

І завжди добре пам`ятаю,

Що це священний оберіг.

Який веде мене між люди,

Благословляє у цю мить

На те, щоб я усім і всюди

Добро старалася робить.

Бувають різні в нас дороги:

І юність, зрілість, небуття.

Від них ідуть усі дороги

В країну з назвою Життя.

А ще один поріг згадаймо,

Який ми батьківським зовем,

Через який усі, звичайно,

В незнаний світ сьогодні йдем.


Юність наша – пора непроста і примхлива:

То сміється, то плаче гіркими слізьми.

Все буває, повірте, і сонце і злива,

Перешкод нам не буде,

Бо поряд із нами – батьки.


Мамо! Ти - моя сила, віра, наснага,

Ти – моє щастя, ти – моя слава.

Кожного дня крило твоїх рук

Горе й біду розрадить навкруг.


4. Усе в житті міняється і в’яне,

Усе мина, відходить назавжди.

Лиш батьківська любов ніколи не зів`яне,

Лиш татові слова зі мною назавжди.


Хай мамина ніжність і ласка, й порада

Довіку нас гріє, милує серця.

Кінчається все, все минає, проходить,

Любов же матусі не знає кінця.


Усе, що є в житті - то долі повеління,

А все, що є в мені - то батьківське учіння.

Від батька в мене є терпіння і удача,

І розум, батьку мій, – це твоя добра вдача.


Ти бачиш, мамо, як вітри

Женуть від дому нас поволі.

Ти плачеш, мамо, обітри

Ті сльози, гіркі і неждані,

Мені ти, мамо, коси заплети,

Як ти колись їх заплітала,

А потім тихо цілувала,

Щоб їм довшими рости.


Я до свого тата хочу звернутись,

Хочу в словах передати тепло,

Щоб мій татусь міг частіше всміхатись

І щоб в душі його сонце жило.


Спасибі, тату, дорогий!

За те, що всі 17-ть років,

Ти вів мене за руку в світ

Такий незнаний і широкий.

За те, що душу віддавав,

Допомагав в тяжку хвилину,

Усі образи ти прощав

І захищав свою дитину.


Спасибі, матусю, тобі!

За те, що я живу на світі.

У цей прекрасний світлий день

Я подарую тобі квіти!

Свята, прекрасна, золота,

Тобі моя душа співає,

Любов твоя і доброта

На світі зло перемагає.


Спасибі вам, мої батьки,

За теплоту й любов родинну,

За дружбу й спокій у сім`ї,

І за турботу щогодинну.

За вашу відданість святу

Своїм, уже дорослим дітям,

За людяність і доброту,


^ Всі разом. Ми вдячні вам за все на світі!


(Звучить вступ пісні про батьків «Збудував батько дім». Випускники, які співають пісню, піднімаються на сцену).


Допоки нас чекають рідні мами,

Допоки виглядають нас батьки,

Хай чисте небо ясніє над нами,

Вітри розлук зникають назавжди.


(Звучить пісня про батьків у виконанні випускників, які вже стоять на сцені, всі інші вручають квіти своїм батькам. Сідають на свої місця в залі)


Збудував батько дім

Вікнами до тепла.

Засівав батько хліб

Веснами для добра.

А як впав у знесиллі

Він під тополиною

То душею обняв землю ту,

Що назвав Батьківщиною.

Приспів:

Отим усім,

Повік святим,

Що зветься батьківським порогом,

З його ожин,

З його стежин,

Між люди йди моя дорого.(2)

Мене мудрим зростив

Щедрий твій колосок.

Я навчивсь чистоти

З гір твоїх і річок.

Причащався твоєю

Я ніжністю, й силою

І пишався над усе,

Я завжди у житті Батьківщиною.

Приспів…


( На останньому приспіві , випускники які співали спускаються зі сцени і вручають квіти своїм батькам. Сідають на свої місця в залі).








Епізод №4 «Перший раз у перший клас…»


(Чути бій годинника. Ведучі (1, 2.) виходять на сцену).


Ведучий 1. Не за синіми глибокими морями,

Не за дальніми високими горами,

Не в країні, де ліси стоять дрімучі,

Де озера розлягаються блискучі…


Ведучий 2. А за 11-тьма роками

Залишився день, як ваші мами,

Взявши вас, малесеньких за руку,

Провели до школи по науку.


Ведучий 1. Перша вчителька! Добра, мудра, терпляча.


Ведучий 2. Тепло її очей зігрівало кожного малюка.


Ведучий 1. У її руці тремтячі дитячі пальчики виводили перші літери.


Ведучий 2. Вона витирала сльози із дитячих щічок і допомагала застібнути курточку.


Ведучий 1. Вчила читати, писати, любити Батьківщину, родину.


Ведучий 2. У неї для кожного знаходились особливі слова, які могли втішити, допомогти.


Ведучий 1. Зараз, на цю сцену, ми запрошуємо ваших перших вчителів, дорогі випускники. (ПІБ перших вчителів)


Ведучий 2. Вони звертаються до вас зі своїми щирими привітаннями.


(Звучить пісенька «Маленькая страна». Випускники (2 учні), які згодом будуть говорити слова-привітання, підходять до перших вчителів і запрошують їх піднятися на сцену. Всі вони приєднуються до учнів-читців, які вже стоять на сцені.)


^ Слова привітання перших вчителів


Слова випускників до перших вчителів


Десь, колись, хтось з нас, якоїсь миті

Серед своїх турбот і всіх проблем,

Візьме до рук фотоальбом відкритий

І в світ свого дитинства зазирне.


А з фотокарток, все це, як учора,

Такі щасливі посмішки горять,

Немов віконце в надзвичайну пору,

Коли ще всі такі смішні стоять.


Зажмуривши очі і згадуєш раптом,

Як йшли колись уперше в перший клас,

Як з острахом сідали ми за парти…

Напевно, всі пригадують той час.


Пам’ятаєте нас? Капловухих, кирпатих, кумедних,

Із ротами відкритими, у коротеньких штанцях,

Неслухняних, а інколи ще і нестримано вредних,

Із невмілою ручкою в наших руках.


Пам’ятаєте наші наївні питання

І вражаючі, вголос проказані нами думки?

Ви по перших стежках

Нас вели в дивний всесвіт навчання,

Непомітно писали

В наш літопис шкільний сторінки.


Шановні (ПІБ перших вчителів)

Нехай вам квітує весняно цвіт,

Життям стають найкращі мрії

І доля посилає многая літ,

Добра, бадьорості, любові і надії!


(Звучить пісня «Маленькая страна». Випускники вручають першим вчителям квіти, допомагають їм зійти зі сцени. Випускники займають свої місця в глядацькому залі).








Епізод №5 «Класний керівник – це покликання, це стан душі»


(Чути бій годинник.)


Ведучий 1. Класний керівник – це не професія, не посада і не звання.


Ведучий 2. Це покликання, це стан душі. Адже для своїх вихованців він і батько і мати, друг і порадник, наставник і консультант.


Ведучий 1. Це за його участі формуються дитячі характери, це на його очах відбувається чудесне перетворення малюків у підлітків, а підлітків - у дорослих, вродливих, впевнених у собі юнаків та дівчат.


Ведучий 2. Саме класний керівник по-материнськи радіє успіхам своїх учнів, і по-батьківському журитиме їх за непослух.


Ведучий 1. Він доводитиме усім, що його учні найкращі й найрозумніші, і заслуговують значно кращої оцінки, ніж мають.


Ведучий 2. Такою була всі роки для наших випускників (ПІБ класного керівника).


(Звучить мелодія, випускники (5 учнів) піднімаються на сцену)


Слова випускників про класного керівника


Лебединим крилом помахає услід лебедятам,

І розлетимся ми по різних життєвих шляхах.

Їй би зараз всміхатись та учнів колишніх вітати,

А у неї дві срібні сльозинки тремтять.



Вже стоять біля неї стрункі явори і тополі,

А недавно був клас галасливим, кумедним гніздом.

Вона хоче для нас найдобрішої, щедрої долі,

І дорогу з дитинства для нас викладає добром.


Їй так шкода своїх випускати у світ пташеняток,

Та вже час, і на зміну нам весело прийдуть нові.

Буде знову шуміть дітвора і проводитись свята,

А вона буде їм усміхатись і тихо сивіть.


Потім звикне до них, щоб так само колись відпустити,

І, втираючи сльози, крилом помахати їм вслід.

Добра вчителька звикла дітей своїх палко любити

Й випускати з частинкою серця гарячого в світ.


Шановна (ПІБ класного керівника)

Ми вас не забудемо ніколи,

Та й вам нас, мабуть не забуть.

Скажіть же нам своє останнє слово,

Перш, ніж продовжим самостійно путь.


(Звучить мелодія. Випускники (2 хлопці) запрошують класного керівника піднятися на сцену).


Слова класного керівника


(Після слів класного керівника випускники, які знаходяться на сцені, вручають їй квіти. Два учні допомагають зійти класному керівнику зі сцени. Учні, які залишилися на сцені, спускаються в зал).








Епізод №6 «В життя доросле перший старт»


(Чути бій годинник. Виходять ведучі)


Ведучий 1. Швидкоплинні, гомінкі шкільні роки!


Ведучий 2. Можливо, найкращі у вашому житті.


Ведучий 3. 11-ть років тому вперше ви прийшли до школи.


Ведучий 4. 11-ть разів з тих пір схилялися до шкільного порогу осінні айстри.


Ведучий 1. Прошуміло над школою 11-ть зимових хуртовин.


Ведучий 2. 11-ть весен буяли цвітом яблунь і паморочили голову пахощами бузку.


Ведучий 3. 11-ть років кружляв над вами тополиний пух, як той вальс, що бентежить душу.


Ведучий 4. Щаслива і хвилююча хвилина – в життя доросле.

Ваш найперший старт,

Нехай воно складеться

З досягнень, з успіхів, з хороших дат!


Ведучий 1. У вашому житті вагома дата,

І це сьогодні вже незаперечний факт!

Сьогодні вам урочисто вручать

На зрілість перший, власний, атестат.


Ведучий 2. Очікуванням кожне серце б`ється,

Надії вогник ще в очах не згас,

Директорові слово надається,

Сьогодні він із радістю вітає вас.


( Надається слово директору школи. Оголошення наказу по школі. ^ Церемонія вручення атестатів .Вихід випускників на сцену супроводжує туш. Випускники піднімаються на сцену, отримавши атестат, стають полуколом на сцені. Після закінчення церемонії директор залишає сцену. Двоє випускників підходять до мікрофонів…)





^ Епізод №7 «Шкільний лунає вальс прощальний»


Ось щойно нам вручили атестати,

Прийшла пора усім у пари стати,

Й, забувши все на світі, закружляти

У вальсі, як у казці, уві сні.


Цю мить ми завжди будем пам’ятати,

І серце буде ніжно калатати,

І спогади в думках, як рій, витати,

Коли цей вальс згадається мені.


(Всі випускники танцюють вальс).











^ Епізод №8 « Порадники і друзі вчителі…»


(Поступово вальс стихає і пари повільно підходять до авансцени. Вмикається запис розмови випускників. Випускники, чий голос чути на даний момент, жестами і мімікою передають зміст своєї репліки…)


^ Запис «німого» діалогу



(Радісно) Все! І ніяких тобі дзвінків, ні зрізів, ні тематичних, ні виховних годин, ні лінійок. Свобода!!!

(Стурбовано) Невже все!? І не буде більше галасливих зустрічей після канікул, і цікавих вечорів?

(З сумом) І моє місце за партою біля вікна займе хтось інший?

(Радісно) Хух, - слава Богу, все! Бо я думав, що ця краватка мене задавить!

(Здивовано) І це все? 50 гривень заплатила за свою зачіску, дві пляшки лаку витратила і півкілограма шпильок. І ради чого?

(Репетирує рухи вальсу) Раз, два, три. Раз, два, три…..

(З насмішкою) Максим! Танець закінчився, вже і музики не чути, а ти все вальсуєш. Тормоз!

(Радісно) Народ! Ви хоч зрозуміли, що ми читаємо думки один одного.

(Впевнено) А то! Після 11-ти років навчання ми не тільки думки, а й бажання одне одного знаємо.

(З нетерпінням) У мене, наприклад, одне бажання – щось з`їсти!

(Замріяно) Не погано було б.

(Зацікавлено) Та зачекайте ви! Краще мені скажіть, тепер ми нарешті можемо сказати вчителям все, що про них думаємо?


(Всі учні повертаються до одного випускника…)

Юра! Можна?...

(Категорично) Що? Знову Юра! Так… робіть тепер що хочете, але без мене…(Виходить)

(Німа сцена)


(Виходять ведучі)


Ведучий 1. Дорогі друзі! Дозвольте розпочати другу частину нашого свята, яка присвячена нашим вчителям. Адже саме вони були вірними супутниками наших дітей на шляху до пізнання.


Ведучий 2. Шановні вчителі! Випускник запрошують вас на презентацію нового хітово-музичного випуску 2006!


(Звучить музика. Ведучі та випускники виходять за куліси)


(Троє учнів підходять до мікрофонів)


Наших почуттів переповнену чашу

І духмяний подих весни,

І любов , і відданість нашу

Надсилаємо директору й завучу ми.



Бо директор в нас добрий і справедливий,

І його ніхто не проведе,

Ти неслухняним був чи вередливим –

Це непоміченим повз нього не пройде.


У нього день без розмірів і змін:

Якщо сьогодні він кара,

Збагни – за розум братися пора –

Ми дякуємо за хвилювання, за справедливість,

Доброту й старання.


(Звучить фонограма з мультфільму «Бременські музиканти» «Такая-сякая»)


Що мудрішого не має, ніж директор,наш ми знаєм,

І без нього наша школа не була б така чудова.

Найкращий, найкращий

Директор в школі в нас.

Найкращий, найкращий

Ми дуже любим вас.

Ну, а завуч наш чудовий,

В нього задум завжди новий.

З ним життя у нас яскраве,

А без нього нецікаве.

Чудовий, чудовий,

Чудовий завуч в нас

Чудовий, чудовий,

Ми дуже любим вас.

Ми вас дуже поважаєм,

Завжди, завжди пам`ятаєм

Гордість Рашівської школи

Не забудемо ніколи.

Директор і завуч

Найкращі в школі в нас.

Директор і завуч,

Ми дуже любим вас!

(Учасники номера виходять за куліси)

(Один учень виходить до мікрофона)


Шановні мої, Ольга Іванівна та Ольга Василівна! Я знаю, що не завжди виправдовував ваші сподівання, але я назавжди запам’ятав ваші уроки, пронизані любов`ю до рідної мови. І в подарунок вам, я вивчив напам`ять вірш Т.Г. Шевченка.

Думи мої, думи мої,

Лихо мені з вами:

Нащо стали на папері

Ви із помилками?

Чом вас вчитель запримітив

В рядку, як «перлину»?

Чом же мати не довчила

Так свою дитину?!

Думи мої, думи мої,

Квіти, мої діти,

Я списав вас, підглядав вас,

Де ж мені вас діти?

З України ідіть, діти,

Геть із України!

Не підводьте, не ганьбіте

Гарної дитини.


(Читець виходить за куліси. До мікрофонів виходять дівчина та хлопець. Звучить фонограма з кінофільму «Буратіно» «Пісня черепахи Тортіли»).


Наповняється уроки

Мелодійним голоском,

Люба вчителька диктує

Нам диктант перед дзвінком.

Скоро дзвоник пролунає

Переб’є казкову мить,

Він бездушний, він не знає,

Як нас мова полонить.

Милі наші, - ви найкращі,

Мови й слова вчителі.

Вас чарівніших немає

На усій-усій землі.

Ви даруєте нам свято,

Кожна зустріч – світла мит,

Як ми можемо вас, рідні,

Після цього не любить?


(^ Виконавці пісні виходять за куліси. На сцену виходять інші дівчина та хлопець).


Так хочеться, щоб наш випускний вечір запам’ятався не тільки нам, але й усім присутнім у цьому залі.

Я гадаю, що саме наш випускний і не запам’ятається.

Чому?

Бо я ось в астрологічному прогнозі прочитав, що саме сьогодні буде кінець світу…

Не вірю я в це! Я думаю, що не кінець світу буде, а закінчення всіх мук для наших вчителів, а особливо для наших класних керівників. Які були нам не тільки другими батьками, а й нашими вчителями.




Біологія – наука з класу головних

Вимоглива вона і поважа сміливців.

Як що схрестить, кого із ким?

Знаєм ми тепер без природознавців.


З електрикою ми тепер на «ти»

Динамік розберем без будь-якої схеми,

Хто мітить в генії, як Жуліо Кюрі,

На фізику сходи – враз зникнуть всі проблеми.


(Звучить запис фонограми з мультфільму «Бременські музиканти» «Принцеса і Трубадур»)

Дівчина. В мене клас неповторний,

Їх веду в світлу путь,

Мене там поважають,

Навіть мамою зовуть.


Хлопець. А у мене ще кращі,

Бо я тато для них.

В мене доні вродливі

І розумні сини.


Дівчина. А мої соколята –

Це не те, що твоє.

Не потрібен їм тато,

Коли мама в них є.

Хлопець. Батька слово важливе

І залізна рука,

А жіноча наука

Зовсім вже не така.


(Виходить найвищий хлопець класу і співає дитячим голосом (запис))


Любі тато і мамо,

Не сваріться дарма,

Бо дорожчих на сіті

Для усіх нас нема…

(Виходять разом за куліси)


(До мікрофонів виходять дівчина та хлопець)


Наступне наше привітання

Ми шлем Людмилі дорогій.

Андріївна – всі побажання

Найкращі вам о цій порі.



Немає кращої науки.

Історію любили ми,

І на уроках, склавши руки,

Сидіть ніколи не могли.


(Звучить фонограма із мультфільму «Простоквашено» «Кабы небыло зимы»)


Я люблю історію

Чарівну, казкову.

Дати і теорію

І вчительську мову.

Без таїни давнини

Ми б усі зів`яли.

Карти, дати, королі –

Друзями нам стали.

Я лечу у клас тоді,

Як почув дзвіночок,

Щоб історика свого

Почути голосочок.

Нам пора усім давно

Гарно зрозуміти,

Як нема історії,

То й навіщо жити…


(Виконавці номера виходять. На сцену виходять наступні виконавці).


Галино Іванівно!

Признайтеся нам,

Де ви зілля ховали,

По яких ви стежках

Нам контрольні шукали?

Звідки ж знаємо ми,

Як назвать речовини,

Якщо хімія ця,

Як отрута зміїна…


(Звучить фонограма з мультфільму «Левеня і черепаха» «Я на сонечку лежу…»

На контрольній я сиджу,

Може щось і напишу,

Все сиджу, та й сиджу,

Може в когось щось спишу.

Менделєєв на стіні

Посміхається мені,

Якби щось підказав,

Тоді б «Дякую» сказав.

Галя Іванівна моя,

Ви простіть, не знаю я.

Ви не гнівайтесь на нас,

Бо ви вчитель- вищий клас.


(Виконавці номера виходять за куліси. На сцену виходять наступні виконавці).


А зараз піде мова про вчителя, який протягом року ретельно полював на прогульників уроків фізкультури. І все ж таки примусив нас ходити у спортивній формі і здавати заліки зі стрибків, бігу та метання.




Від тих побачень у душі

Сліди залишаться надовго.

Надійне серце, як мотор,

Біжить скоріш за «Вольво».


З таким здоров`ям, як у нас,

Ми перенесем і гори,

За це ми вдячні як один

Урокам фізкультури.


(Звучить фонограма з мультфільму «Ну, постривай!» «Новорічна»).


Зі стадіону учні ледь-ледь повзуть,

Мабуть, стометрівку вони здають.

Та усі старання ці недарма –

Вже медалей, премій у школі тьма.

Ану-мо, ставайте, ставайте всі в ряд.

Бо фізкультура, бо фізкультура

Дає позитивний заряд.


(Виконавці номера виходять за куліси. На сцену виходять наступні виконавці. Хлопці тягнуть за собою машинки на шнурках).


Цей учитель просто профі,

Має він широкий профіль.

Трудове і малювання,

Ще й комп’ютерне навчання.


У майстерні щось зробити,

Чи на сцені посмішити,

Знає всяк чия це доля –

Любий наш, Жартовський Коля.


(Звучить фонограма пісеньки «Пісенька про літо»)


Чорні, сірі, світло-білі

По дорозі мчать автомобілі

Автосправу вивчили відмінно,

Й дякуємо вам за це.

Добрий наш, мудрий наш

Дуже поважаєм вас.

Ви все навчили нас,

Не забудем вас.

На комп’ютері нас вчили грати,

Щоб могли нові знання ми мати,

В Інтернет виходили всім класом

Й добре розважались там.


((Виконавці номера виходять. Виходять наступні, граючись глобусом, як м’ячем).


Розумієте, це досить таки дивно,

Але на карту дуже часто я дивлюсь.

Все якось там заплутано й туманно,

Що навіть Африка поділася кудись.

Острови, міста, моря і континенти,

Десь діваються, як до дошки тільки підійду.

А я «плаваю», як «плавають» студенти,

І на дно із двійкою в щоденнику іду.


(Звучить фонограма пісні «Чунга-чанга»).

Ми вивчали ріки і моря

І яка чудова в нас земля.

І Надія Василівна для нас

Карту й глобус принесла у клас.

Хтось усі столиці знає

І ніколи не блукає,

Наш географ, наш географ,

Наш географ.

Хто у нас найрозумніший,

Найдобріший, наймиліший

Наш географ (3)

(Виконавці номера виходять. На сцену виходять наступні виконавці)


Іноземна мова стала мені як рідна,

В мозку точно ти залишишся зі мною.

Мова англійська, мова чарівна.

Ох, і намучиТема. Випуск учнів зі стін школи, вручення атестатів про середню освіту.


Ідея. «Прощання… з надією на зустріч».


Жанр. Театралізоване свято вручення атестатів про середню освіту.


^ Сценарний хід. Тематичний.


Надзавдання. В урочисто-святковій обстановці вручити учням школи атестати про середню освіту.





^ Епізод №1 «Вітри засурмили: в дорогу пора» - пролог.


Епізод №2 «І ось настав цей день…» - експозиція.


Епізод №3 «Світ починається з любові» - зав’язка.


Епізод №4 «Перший раз у перший клас» - розвиток дії.


^ Епізод №5 «Класний керівник – це покликання чи стан душі?» - розвиток дії.


Епізод №6 «В життя доросле перший старт» - кульмінація.


Епізод №7 «Шкільний лунає вальс прощальний»


Епізод №8 «Порадники і друзі вчителі»


^ Епізод №9 «Ми школу назавжди лишаєм» - розв`язка.





Працюючи на створенням сценарію випускного вечора, потрібно чітко визначити заздалегідь, хто буде ведучим цього свята. Адже від ведучого буде залежати весь хід святкової програми. Тому я обов’язки ведучого розділила на чотирьох осіб, перед якими були поставлені такі завдання:


спрямовувати хід заходу в необхідне русло;




весь час підтримувати темпоритм – «температуру» настрою глядацької зали;




постійно підтримувати позитивний емоційний тонус всього свята;




мовлення ведучих повинно бути природнім, чітким і звучним.


Ведучі повинні вміти логічно мислити і не відходити від ідейно-художньої цілісності сценарію.

Одяг ведучих повинен бути гарним, сучасним, зручним, сценічно прийнятим.

У даному сценарії в ролях ведучих виступають двоє учнів і двоє вчителів.








^ Епізод №1: Пролог «Вітри засурмили – в дорогу пора»


Подія: відкриття свята.


Режисерський акцент: словесний : « Злітають роки пелюстками весняними,

Красива і сильна зросла дітвора.

Прощаються нині з літами казковими

Вітри засурмили: в дорогу пора…»


^ Завдання дійових осіб: виконуючи танцювальну композицію ведуча з дітьми запрошує всіх присутніх до казки в якій мешкає дитинство.


Атмосфера: святково-ностальгічна.


Пластичне вирішення:










Ведуча -




Учасник танцювальної композиції -


Епізод №2 «І ось настав цей день…»


Подія: день прощання зі школою настав.


Режисерський акцент: словесний: «… прощатися з школою треба,

Щоб втілить мрії й надії свої.»


^ Завдання дійових осіб:

ведучі – запрошують випускників на сцену, вітають зі святом;

випускники – вітають всіх присутніх на святі.


Атмосфера: святкова, урочиста, емоційно-піднесена.


Пластичне вирішення:




















Ведучі -


Випускники -


Епізод №3 «Світ починається з любові»


Подія: батьківське благословення.


Режисерський акцент: дієвий – вручення батьками хліба-солі своїм дітям.


Завдання дійових осіб:

ведучий1 та ведуча 2 виходячи з протилежних куліс декламують вірш про кохання;

ведучі 3,4 - розпочинають розмову про батьків;

батьки випускників звертаються до дітей з благословенням, вручають їм хліб-сіль;

випускники звертаються до батьків із побажаннями.


Атмосфера: лірична


Пластичне вирішення:














Ведучий -





Ведуча -





Випускники -


Епіз