Реферат: Європейський союз

04.07.2011-17.07.2011

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ Союз 1

1.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: Що може очікувати Україна від головування Польщі в ЄС? 1

1.2. ПОЛІТИЧНИЙ ДІАЛОГ 3

1.3. ЕКОНОМІКА 6

1.4. ЕНЕРГЕТИКА 8

1.5. ВІЗОВА ПОЛІТИКА ТА ПРИКОРДОННЕ СПІВРОБІТНИЦТВО 9

1.6. ГУМАНІТАРНА СФЕРА 10

1.7. ІНШІ ПОДІЇ В ЄС 11

УКРАїна - нато 21

^ 2.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: Про межі «конструктивного» і суто «прагматичного» партнерства України з НАТО 21

2.2. ЄВРОАНТЛАНТИЧНИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ 22

2.3. НАТО У ФОКУСІ ТИЖНЯ 27

^ 3.1.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: Результати візиту Міністра закордонних справ України Костянтина Грищенка до Молдови в контексті прагматизації української зовнішньої політики 30

3.1.2. ПРЕЗИДЕНТ 31

3.1.3. ВИКОНАВЧА ВЛАДА 35

3.1.4. ПАРЛАМЕНТ 38

3.1.5. ОПОЗИЦІЯ 43

3.1.6. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ 46

3.2.1. РОСІЯ 52

3.2.2. США ТА КАНАДА 55

3.2.3. КРАЇНИ ЄВРОПИ 57

3.2.4. ІНШІ КРАЇНИ СВІТУ 62



^ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ Союз 1.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: Що може очікувати Україна від головування Польщі в ЄС?

Після не надто плідного для України піврічного головування Угорщини в Раді Європейського Союзу, щораз інтенсивніше проводячи черговий раунд переговорів про лібералізацію візового режиму й умови майбутньої Угоди про асоціацію з ЄС, офіційний Київ увесь час сподівався на зміну головуючої в організації країни, і, нарешті, 1 липня 2011 року ця почесна роль дісталося Польщі. Повсякчасне лобіювання інтересів України Польщею в Євросоюзі дало українським високопосадовцям повне право говорити про можливість вирішення всіх суперечливих питань, пов’язаних із майбутнім вступом України до Євросоюзу, саме під час головування Варшави.

Зі свого боку, намагаючись довести Брюсселю відданість євроінтеграційному вибору 27 депутатів – представників усіх основних парламентських груп (у тому числі партій влади та основних опозиційних сил) створили у Верховній Раді України міжфракційне об’єднання «Європейський вибір». Це об’єднання покликане підтримувати впровадження європейських стандартів в Україні. Співголовами об’єднання стали член фракції Партії регіонів Анатолій Кінах і депутат групи «Реформи заради майбутнього» Іван Плющ. Активно просуваючи ідею об’єднання ініціатив заради європейського майбутнього України, ці ж депутати стали ініціаторами створення 5 липня 2011 року так званої Групи депутатів Європейського парламенту на підтримку євроінтеграційних зусиль України. Не дивно, що разом із Анатолієм Кінахом цією групою керуватиме депутат Європарламенту саме від Польщі Павел Залевські.

Пріоритетами співпраці цієї групи депутатів мають стати адаптація українського законодавства до європейських стандартів, об’єднання зусиль із завершення переговорів щодо угод про асоціацію і зону вільної торгівлі, створення спільних експертних груп із розробки і реалізації національної програми з адаптації України до асоціації з ЄС у сфері економіки, права, формування умов свободи слова, захисту прав людини, відповідності стандартам ЄС. Нібито, працюючи спільно, залучивши депутатів Європейського парламенту та поглибивши таким чином наявний рівень представництва України в ЄС, українська сторона очікує на підтримку з боку громадських організацій та суспільства у питаннях європейської інтеграції. Проте, дещо дивною видається участь у цьому «підрозділі» лише незначної кількості депутатів Європарламенту й, до того ж, відсутність бажання ключових гравців ЄС (як-то Франція чи Німеччина) бачити Україну у його лавах.

Звичайно, виконання завдань, яке має проходити у межах міжпарламентського співробітництва українських та європейських депутатів, мало б допомогти Україні реалізувати поставлену мету й гідно підготуватися до саміту Україна – ЄС у грудні 2011 року. Більш того, Київ, певно що, й сподівається на отримання якихось пільг на саміті країн-учасниць «Східного партнерства», котрий пройде під патронатом тієї ж таки Польщі у Варшаві (вересень 2011 року). Однак, ані ЄС, ані поляки, ані українські високопосадовці не озвучують наявність так званого оновленого концепту співпраці з країнами-учасницями ЄПС – «Нової відповіді сусідству, що змінюється», представленої 25 травня 2011 року в Брюсселі, яка першочергово спрямована на налагодження політичного діалогу з країнами-сусідами згідно з рівнем так званої «диференціації» партнерських зв’язків, яка апріорі визначила, що ЄК у ході співпраці надаватиме більшу підтримку тим країнам, котрі у своїх зовнішніх зносинах дотримуються «європейських» принципів співробітництва. Тобто, по суті, Україна не отримає нічого, навіть зважаючи на головування Польщі в ЄС, адже, згідно з висновками тієї ж таки Європейської комісії, ситуація в Україні аж надто далека від заявлених «європейських принципів». Більше того, Польща, головуючи в організації, спочатку зосередиться на внутрішньополітичних та економічних проблемах ЄС, а лише потім почне вирішувати проблеми співпраці зі східними сусідами, зокрема – й «українське питання»...

Тож швидше за все, таке собі парламентське лобі необхідне Україні в умовах посилення тиску з боку Росії, яка не схвалює зближення і сигналізує готовність до дій. Хоча, поряд з цим, попри гучні заяви українських чиновників, Уряд не демонструє справжньої політичної волі завершити переговори про підписання з ЄС угоди про асоціацію, намагаючись в той же час декларувати мультивекторну зовнішню політику. Тому й не дивно, що найбільш делікатне питання – прописати в документі перспективу членства у ЄС – сторони домовились вирішувати у фінальній стадії переговорного процесу, тобто у другій половині цього року. І якщо до цього 99 % змісту документу українська сторона узгоджувала у Брюсселі, то у даному випадку Києву треба говорити з усіма столицями ЄС. Тому завдання, що стоїть перед Києвом і Варшавою – вмовити європейців хоча б на балканський варіант, тобто прописати в Угоді положення про те, що коли цей документ буде виконаний на 100 %, країна матиме право на членство.

Однак, ні для кого не є таємницею, що більшість країн ЄС побоюються будь-якого розширення, адже головна увага їх урядів сконцентрована на внутрішніх проблемах ЄС. Тому закріплення перспективи українського членства для Європейського Союзу не може «нічого не коштувати». Якщо ЄС скаже «так», він автоматично зобов’язується інвестувати в Україну більше ресурсів, чого на разі, зважаючи на світову фінансово-економічну кризу й ситуацію в Греції, годі й очікувати. Тому дива від перебування Польщі на чолі ЄС чекати не слід, адже домогтися чіткої перспективи членства України в ЄС Польща не зможе. Можливо, Варшава посприяє, аби Україна в односторонньому порядку записала в Угоду про асоціацію з ЄС свої прагнення бути членом Союзу, як свого часу зробила це Польща, але не більше. Й тому думати, що підвищена інституалізація українсько-польського парламентського співробітництва на цьому напрямі, хоча й на рівні ЄС, інтенсифікує процес євроінтеграції України, передчасно.

^ 1.2. ПОЛІТИЧНИЙ ДІАЛОГ

Радіо Свобода

04.07.2011 Кабмін затвердив план заходів щодо євроінтеграції на 2011 рік

Кабінет Міністрів України затвердив план першочергових заходів щодо інтеграції України в Європейський Союз на 2011 рік. Про це повідомляє прес-служби уряду. Відповідне розпорядження Кабінет Міністрів схвалив на засіданні 29 червня.

Згідно з повідомленням прес-служби, план першочергових заходів зокрема передбачає «продовження переговорів щодо створення зони вільної торгівлі між Україною і ЄС із урахуванням національних інтересів», а також «розробку низки нормативно-правових актів, серед яких проект розпорядження Кабміну «Про затвердження плану заходів щодо виконання в 2011 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС», законопроект «Про внесення змін до закону України «Про судоустрій і статус суддів» з урахуванням висновків Венеціанської комісії».


УНІАН

^ 04.07.2011 Консультанти при Президентах України та Польщі обговорили угоду про асоціацію

Консультативний комітет при президентах України та Польщі обговорив підготовку Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі України з Європейським Союзом під час головування Польщі у Раді ЄС.

Як повідомляє прес-служба Президента України, це питання було центральним під час першого засідання українсько-польського комітету, що відбулось сьогодні у Києві під головуванням глави Адміністрації Президента України Сергія ЛЬОВОЧКІНА та керівника Канцелярії Президента Республіки Польща Яцека МІХАЛОВСЬКОГО.

Було також розглянуто план дій з лібералізації візового режиму для України.

У ході засідання обговорювався політичний діалог між Україною і Польщею до кінця 2011 року, стан реалізації Дорожньої карти українсько-польського співробітництва на 2011-2012 роки.

«Як швидко подолати ті бар’єри, які стоять нині на шляху українсько-польського співробітництва – це було лейтмотивом засідання», - наголошують у прес-службі Президента.


Урядовий портал

^ 05.07.2011 Львівщина першою серед областей матиме представника у Комітеті Регіонів ЄС

Львівська область стане першою серед областей України, яка матиме свого представника у Комітеті Регіонів Європейському Союзі. Про це за підсумками робочої поїздки у Брюссель повідомив голова Львівської облдержадміністрації Михайло Цимбалюк.

Планується, що область матиме свого представника до кінця 2011 року. 

Представник Львівщини у ЄС інформуватиме керівництво області про можливість участі у певних заходах та проектах, які фінансуються ЄС: «Таким чином влада області стане мобільнішою і оперативно реагуватиме на усі виклики, котрі формує час». 

Голова ЛОДА відзначив, що уже є декілька претендентів, які можуть претендувати на посаду представника Львівщини у Комітеті Регіонів ЄС. Кандидат на цю посаду повинен мати досвід спілкування із бізнесовим середовищем, досвід роботи у органах влади та державного управління тощо.


УНІАН

^ 05.07.2011 У ЄС хочуть від України реальних реформ

Єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан ФЮЛЕ вважає, що для підписання угод про Зону вільної торгівлі і асоціацію Україні важливо провести справжні реформи, зокрема, відкриту реформу виборчого законодавства, конституційну і судову.

Як повідомили УНІАН у прес-службі народного депутата Ірини ГЕРАЩЕНКО, про це Ш.ФЮЛЕ сказав сьогодні на засіданні парламентського Клубу Україна-ЄС, який об’єднує групи дружби депутатів Верховної Ради України і Європарламенту і має на меті посилити неформальний міжпарламентський діалог і прискорити інтеграцію України до ЄС.

Крім того, за даними прес-служби, у засіданні клубу взяли участь міністр закордонних справ України Костянтин ГРИЩЕНКО і депутати ВР Володимир ВЕЧЕРКО (фракція Партії регіонів), Ірина ГЕРАЩЕНКО, Ольга ГЕРАСИМ’ЮК (обидві – фракція НУ-НС).

За словами І.ГЕРАЩЕНКО, під час зустрічі Ш.ФЮЛЕ відзначив важливість посилення неформальних контактів між Європейським парламентом і Верховною Радою України, що, на думку Єврокомісара, сприятиме усвідомленню депутатами необхідності імплементації угод між Україною та ЄС.

Крім того, Ш.ФЮЛЕ зазначив, що для європейської сторони дуже важливо, щоб усі політичні сили в Україні та Євросоюзі були залучені до політичного діалогу Україна-ЄС.

Також, Ш.ФЮЛЕ заявив, що Європейська сторона пильно спостерігає, як в Україні ухвалюється антикорупційне законодавство. У цьому контексті у ЄС викликає стурбованість закон про державні закупівлі, який має відповідати принципам прозорості і боротьби з корупцією, зазначила І.ГЕРАЩЕНКО.

Також, за її словами, під час дискусії Ш.ФЮЛЕ особливе занепокоєння висловив ситуацією щодо судових процесів проти представників опозиції в Україні. Він наголосив, що судові процедури мають бути прозорими, неупередженими, незаангажованими.

«Єврокомісар також відзначив важливу роль парламентського Комітету з питань євроінтеграції у процесі адаптації законодавства України до європейських стандартів. При цьому він наголосив на необхідності посилення роботи Комітету у напрямку контролю над відповідністю законів європейським нормам», – йдеться у повідомленні.

За словами І.ГЕРАЩЕНКО, Ш.ФЮЛЕ, крім того, наголосив на необхідності залучення громадськості до міжпарламентського діалогу, що, на його думку, дасть позитивну динаміку у питанні євроінтеграції. Він також висловився за посилення діалогу між владою і опозицією в Україні.

У свою чергу міністр закордонних справ К.ГРИЩЕНКО заявив, що для виконавчої влади України є також важливим діалог із парламентом, оскільки, не зважаючи на різні політичні погляди, тема євроінтеграції – об’єднуюча для суспільства. Він висловив переконання, що такий діалог відіграє позитивну роль в різних аспектах євроінтеграції.

К.ГРИЩЕНКО також підкреслив, що «парламентський клуб - це цікавий дискусійний майданчик, до якого слід дослухатися і виконавчій владі».

Українські депутати, присутні на засіданні клубу, теж висловили переконання, що тема євроінтеграції «є об’єднуючою для політичних еліт і парламенту, і важливо посилити відповідальність за активізацію цього напрямку».

При цьому І.ГЕРАЩЕНКО і О.ГЕРАСИМ’ЮК зазначили, що переговори про зону вільної торгівлі і асоціацію були розпочаті 2007 року, ще до приходу до влади команди Віктора ЯНУКОВИЧА. При цьому, вважають вони, підписання цих угод буде спільним успіхом усіх політичних сил в Україні. «А зволікання з їх прийняттям стане програшем України і кожного українця», - підкреслили народні депутати.

І.ГЕРАЩЕНКО та О.ГЕРАСИМ’ЮК відзначили важливість уваги, яка приділяється Європейським союзом до подій і процесів, що відбуваються в Україні. Вони зазначили, що опозиційні політичні сили вважають, що економічна інтеграція не заміняє необхідності впровадження в Україні європейських демократичних норм і стандартів, дотримання прав опозиції, чесного правосуддя.

Один із організаторів парламентського клубу, депутат Європарламенту від Польщі Богуслав ЛІБЕРАДСЬКИЙ наголосив, що для України важливо не лише знайти свою роль у трикутнику Україна – Росія – ЄС, а й мати стратегічну мету, на яку працюватимуть усі політичні сили, щоб показати прогрес у процесі євроінтеграції.

Депутати обох сторін висловили сподівання, що гуманітарна сфера, сільське господарство і правосуддя також стануть темами, які будуть обговорюватися на клубі Україна-ЄС.


Радіо Свобода

^ 06.07.2011 У Європарламенті створили групу підтримки євроінтеграції України

У Європейському парламенті сформували групу депутатів на підтримку євроінтеграційних зусиль України. Про це повідомив співголова парламентського міжфракційного об’єднання «Європейський вибір» Анатолій Кінах.

Народний депутат поінформував, що таке рішення ухвалили 5 липня на установчому засіданні новосформованого об’єднання у Страсбурзі. Разом із Анатолієм Кінахом групою керуватиме депутат Європарламенту від Польщі Павел Залевський. 

За словами Анатолія Кінаха, пріоритетами співпраці мають стати адаптація українського законодавства до європейських стандартів, об’єднання зусиль із завершення переговорів щодо угод про асоціацію і зону вільної торгівлі, створення спільних експертних груп з розробки і реалізації національної програми з адаптації України до асоціації з ЄС у сфері економіки, права, формування умов свободи слова, захисту прав людини, відповідності стандартам ЄС. 

Анатолій Кінах додав, що українська сторона очікує на підтримку з боку громадських організацій та суспільства під час роботи у цій групі. 

Затвердження планів спільних дій «Європейського вибору» і новоствореної групи депутатів Європарламенту має відбутися восени цього року.


Кореспондент

^ 06.07.2011 ЄС стурбований ситуацією зі справами проти українських опозиціонерів

Європейський Союз стурбований ситуацією з кримінальними справами, порушеними проти українських опозиційних політиків.

Про це йдеться в заяві європейського комісара з питань розширення ЄС та європейської політики сусідства Штефана Фюле.

Виступаючи в Страсбурзі на засіданні парламентського клубу Україна-ЄС, Фюле повідомив, що в Брюсселі відомо про розбіжності між парламентарями різних політичних сил України щодо деяких питань.

"Ми не повинні робити вигляд, що цього немає. Нам всім відомо про різні точки зору, які існують зараз щодо застосування судових заходів проти членів колишнього уряду. Вам, зокрема, відомо про нашу серйозну стурбованість щодо повідомлень про те, що судова система використовується для політичних цілей", - наголосив він.

У зв'язку з цим єврокомісар закликав українських депутатів "використовувати весь ваш вплив, щоб просувати найбільш прозорий і відкритий підхід усіх сторін і гарантувати, що судова система діяла неупереджено".

"Україні, якщо проводяться довгострокові реформи, необхідний комплексний підхід, але як противага також необхідний конструктивний підхід опозиційних сил: обидві сторони мають права, але вони також мають і обов'язки", - зауважив Фюле.

Як повідомлялося, раніше Держдепартамент США виступив із заявою щодо початку судового розгляду проти колишнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, в якому вкотре висловив стурбованість появою політично мотивованих переслідувань представників опозиції в Україні.


Сайт МЗС України

^ 12.07.2011 У Києві відбулося пленарне засідання у рамках 19-го раунду переговорів щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

12 липня ц.р. у Києві відбулося пленарне засідання у рамках 19-го раунду переговорів щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Українську делегацію на переговорах очолив заступник Міністра закордонних справ – керівник апарату Павло Клімкін, делегацію ЄС – Керуючий директор з питань Європи і Центральної Азії Європейської служби зовнішньої діяльності Мірослав Лайчак.

У ході пленарного засідання сторони продовжили обговорення неузгоджених положень розділів Угоди стосовно преамбули, політичного діалогу, юстиції, свободи і безпеки, а також інституційних, загальних та прикінцевих положень.

Сторони підтвердили обопільну налаштованість щодо завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію до кінця 2011р. З метою погодження технічних питань Угоди досягнута домовленість про проведення міжраундових консультацій у форматі відеоконференцій. Наступний раунд переговорів відбудеться у першій половині жовтня ц.р. у Брюсселі.


УНІАН

^ 12.07.2011 Баррозу нагадав Януковичу про дотримання прав людини

Президент Єврокомісії Жозе Мануел БАРРОЗУ нагадав Президентові України Віктору ЯНУКОВИЧУ, що дотримання прав людини є умовою для прогресу у відносинах Україна-ЄС.

Як повідомив власному кореспондентові УНІАН у Брюсселі прес-секретар Єврокомісії Майкл КАРНІТШНІГ, про це йшлося під час телефонної розмови між Ж.М.БАРРОЗУ і В.ЯНУКОВИЧЕМ 11 липня.

«Президент БАРРОЗУ відзначив, як він робив це вже кілька разів за різних обставин, важливість уникати будь-якого політизування судової системи, уникати сприйняття виборчого правосуддя, бо, очевидно, що політичні реформи: незалежність судової системи, прав людини є умовами для прогресу у відносинах між ЄС і Україною», - сказав представник Єврокомісії.

Крім того, за словами М.КАРНІТШНІГА, Президент Єврокомісії запросив українського Президента відвідати Брюссель 20 жовтня з тим, щоб обговорити прогрес у рамках підготовки до грудневого саміту ЄС-Україна.

При цьому, Президент Єврокомісії наголосив про намір Комісії закінчити переговори про створення зони вільної торгівлі між Україною і ЄС до саміту.

«Разом з тим, як ви знаєте, переговори про створення зони вільної торгівлі є частиною ширших переговорів про угоду про асоціацію І в цьому контексті нам також необхідно бачити прогрес у політичних реформах, які необхідні для завершення переговорів в цілому», - відзначив М.КАРНІТШНІГ.

Він наголосив, що під час телефонної розмови Ж.М.БАРРОЗУ відзначив, зокрема, важливість конституційної реформи і підготовки нового виборчого кодексу із залученням всіх політичних сил і на основі міжнародних стандартів.

1.3. ЕКОНОМІКА

Урядовий портал

06.07.2011 Ратифіковано Кредитну угоду між Україною та ЄБРР щодо будівництва повітряної лінії Запорізька АЕС-Каховська

Верховна Рада прийняла Закон України «Про ратифікацію Кредитної угоди (Проект «Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька АЕС – Каховська») між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку» на 175 мільйонів євро. За ухвалення закону проголосували 288 народних депутатів України.

За словами Міністра енергетики та вугільної промисловості Юрія Бойка, ухвалення закону сприятиме підвищенню ефективності, якості й надійності виробництва та передачі електроенергії в південних регіонах України, що позитивно вплине на економіку держави.

«Головною метою проекту «Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька АЕС – Каховська» є підвищення надійності режимів роботи півдня ОЕС України за рахунок зняття мережевих обмежень щодо видачі потужності Запорізької АЕС еквівалентній 700 МВт, стабілізації напруги в Південній та Кримський енергосистемах, збільшення пропускної здатності перетинів півдня шляхом підсилення зв’язку Каховського енерговузла з магістральними мережами ОЕС України», - підкреслив Юрій Бойко,

Законопроект розроблено Міністерством енергетики та вугільної промисловості України з метою набрання чинності Кредитної угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку від 19 жовтня 2010 року щодо будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька АЕС – Каховська.

Кошти від ЄБРР будуть направлені на фінансування будівництва повітряної лінії 750 кВ Запорізька АЕС – Каховська (протяжністю 186 км), будівництва підстанції 750 кВ «Каховська» з установкою двох автотрансформаторів потужністю 1000 МВА кожний; реконструкції трьох підстанцій 330 кВ (підстанції 330 кВ «Островська», «Херсонська», 330/220 кВ «Новокаховська») та на будівництво повітряної лінії 330 кВ (протяжністю 44 км).

Загальна вартість Проекту становить 4,89 млрд. грн. з урахуванням ПДВ, що еквівалентно 450 млн. євро.


Урядовий портал

^ 07.07.2011 ЄС відзначив результати роботи з впровадження транспортної стратегії України

Міністерство інфраструктури України презентувало представникам Європейського Союзу матрицю оцінки індикаторів національної транспортної стратегії за 2010 рік та І квартал 2011 року у рамках виконання Програми секторальної бюджетної підтримки «Підтримка впровадження транспортної стратегії України». Стан виконання умов, за якими Україні надаватиметься грант від Європейського Союзу, було обговорено на засіданні Спільної групи з моніторингу, що відбулося 6 липня 2011 року в міністерстві.

«Основна мета проведення засідання – розглянути звіти щодо досягнутих у 2010 році та у І кварталі 2011 року індикаторів Програми секторальної бюджетної підтримки «Підтримка впровадження транспортної стратегії України», а також планів на наступний період», - повідомив директор Департаменту політики розвитку інфраструктури транспорту та туризму Олексій Баранов. За його словами, визначено 11 індикаторів, за якими Євросоюз відстежує стан процесу реформування у галузі – головної мети надання фінансової підтримки у розмірі 65 млн. євро Кошти надходитимуть до 2014 року 4 траншами, сума яких поділяється на фіксовану та обумовлену. «Якщо буде свідчення того, що реформа відбувається, тоді обумовлена сума буде виплачуватись. Фіксована сума, яку Міністерство отримає впродовж 4 років, становить 27 млн. євро. Решта 38 млн. євро – за умови впровадження реформ, згідно з індикаторами», - зазначив Олексій Баранов.

Очікується, що перший транш у розмірі 12 млн. євро надійде вже восени. «Нині ми погоджуємо у Міністерстві фінансів порядок використання цих коштів. Передбачається їх залучення на інфраструктурні проекти та консалтингову підтримку по Міністерству. Визначається перелік цих проектів і до кінця липня цього року ми його оприлюднимо», - сказав директор Департаменту політики розвитку інфраструктури транспорту та туризму.

«Ми надзвичайно задоволені співпрацею з Міністерством інфраструктури й з усіма іншими представниками української сторони», - підкреслив керівник проекту «Підтримка інтеграції України до Транс’європейської транспортної мережі» Ален Годрі. За його словами, вже відчутні й практичні результати спільної роботи у рамках Програми, зокрема, в авіаційному секторі. «За час проекту відбулося 17 тренінгів, проведених експертами з Європейського Союзу в Україні з метою навчання персоналу аеропортів та авіаційної галузі нормам та стандартам авіаційної галузі у європейських країнах», - поінформував Ален Годрі.

Нагадаємо, бюджетна підтримка ЄС спрямована на реформування транспортного сектору України, зокрема, залізничного, покращення безпеки на автошляхах, в авіапросторі та судноплавстві, росту транспортних потоків через Україну та приведення до міжнародного рівня законодавства транспортної галузі.


Кореспондент

^ 11.07.2011 Україна заборонила імпорт овочів з ЄС

Україна тимчасово заборонила імпорт із країн Євросоюзу деяких продуктів рослинного походження без надання офіційного документа про проведені дослідження на наявність бактерії групи кишкової палички. Про це повідомляє ЛІГАБізнесІнформ.

До списку заборонених продуктів внесені картопля, помідори, цибуля, капуста, морква, буряк, огірки, бобові та деякі інші.

Документ про проведені дослідження на наявність бактерії групи кишкової палички повинен видавати уповноважений орган країни-експортера, або овочі повинні досліджуватися в державних лабораторіях ветеринарної медицини.

Таке рішення ухвалене Міністерством аграрної політики і продовольства України та Головною державною інспекцією з карантину рослин з метою попередження ввезення на територію України небезпечних продуктів рослинного походження.


Кореспондент

^ 11.07.2011 Ъ: Порошенко розширює виробництво в ЄС

Компанія Interstarch, пов'язана зі структурами бізнесмена Петра Порошенка, у п'ятницю уклала угоду про купівлю заводу з виробництва крохмалю в Німеччині, пише КоммерсантЪ-Украина у статті Петро Порошенко влаштувався на завод.

З урахуванням чинних нині експортних мит щодо української продукції виробництво в Євросоюзі може стати більш вигідним, зазначають аналітики.

Як стало відомо виданню, в п'ятницю компанія Interstarch GmbH придбала завод з виробництва модифікованого крохмалю (крохмальної патоки) з пшениці в німецькому місті Цайц. Підприємство коштувало інвесторам 35 млн євро, ще 3,5 млн євро компанія витратить на запуск виробництва, запланованого на вересень.  

За словами джерел газети, знайомих з умовами угоди, Interstarch афілійована зі структурами бізнесмена Петра Порошенка. У його прес-службі цю інформацію не підтвердили, але і не спростували. У компанії Інвестиційний Капітал України, яка брала участь в операції, також не прокоментували цю інформацію, зазначає КоммерсантЪ.

Петру Порошенку вже належить один з найбільших виробників крохмалю в Україні - Дніпровський крохмале-патоковий комбінат. "Обсяг, який виробляє комбінат, неможливо реалізувати на внутрішньому ринку, тому частина крохмалю йде на експорт", - говорить директор консалтингової компанії ААА Сергій Наливка. За його підрахунками, з придбанням німецьких активів Петро Порошенко стає одним з найбільших виробників крохмалю і патоки в ЄС.

На початковій стадії Interstarch має намір близько 80% продукції реалізовувати в країнах Євросоюзу, решту - в Росії та Україні. Компанія розраховує вийти на обсяг виробництва 65 тис. т.


Представництво Європейського Союзу в Україні

^ 13.07.2011 Європейський Союз надасть 30 млн. євро на інституційні реформи в Україні

Сьогодні, 13 липня, Європейська Комісія ухвалила рішення про надання Україні фінансової допомоги у розмірі 30 млн. євро у рамках Щорічної програми дій на 2011 рік.

Кошти підуть на інституційні реформи у галузях, пов’язаних з глибокою та всебічною зоною вільної торгівлі, покращенням санітарних умов, державним управлінням та міграцією.

Штефан Фюле (Європейський Комісар з розширення та Європейської політики сусідства) назвав рішення про надання фінансової допомоги «важливим кроком на шляху завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію і глибокої та всебічної зони вільної торгівлі, що, сподіваюсь, станеться протягом поточного року».

Гроші надійдуть з бюджету ЄС на 2011 рік, передбаченого для Європейського інструменту сусідства і партнерства – основного джерела підтримки країн на сході від ЄС та у регіоні Середземномор’я.

Нагадаємо, що допомога у 30 млн. євро є частиною Національної індикативної програми на 2011-2013 роки для України. Програма зосереджує свою діяльність у сферах: належного управління та верховенства права; набуття чинності Угоди про асоціацію (та створення зони вільної торгівлі) між ЄС та Україною; стабільного та гармонійного розвитку.

Пріоритет Щорічної програми дій на 2011 рік – сприяння у набутті чинності Угоди про асоціацію та створення глибокої та всебічної зони вільної торгівлі.


Євроатлантична Україна

^ 14.07.2011 ЄС погодив безмитний імпорт мільйона тонн української пшениці

У вівторок, 12 липня, у Києві відбувся 19-й раунд переговорів України та Євросоюзу щодо політичної частини угоди про асоціацію. Одночасно у Брюсселі пройшов міжраунд стосовно економічної частини угоди.

«У нас прогрес за всіма напрямками, і є перша мільйонна квота — ЄС погодив безмитний імпорт мільйона тонн української пшениці», — розповіло «КоммерсантЪ-Украина» джерело з української сторони переговорів. Неузгодженим залишається розділ, присвячений енергетиці.

Що стосується політичної частини договору, то існують два проблемні питання. Зокрема, Київ вимагає згадати у документі про європейську перспективу України або ж про статтю 49 Договору ЄС, яка описує процедуру подання заявки на членство в Євросоюзі. Брюссель у свою чергу наполягає, щоб українська сторона взяла на себе зобов'язання ратифікувати статут Міжнародного кримінального суду. Досі Україна відмовлялася це робити, посилаючись на необхідність вносити зміни до Конституції.

Решта питань буде обговорюватися на зустрічі президента України Віктора Януковича і президента Єврокомісії Жозе Мануела Баррозу, яка повинна відбутися 20 жовтня у Брюсселі.

За інформацією учасника переговорів, на зустрічі 12 липня не піднімалося питання про судові справи щодо лідерів української опозиції. Співрозмовник видання в Європейській службі у зовнішніх справах запевнив, що і на політичному рівні в рамках переговорів щодо угоди про асоціацію Брюссель не ініціюватиме обговорення цієї теми. «Проблема виборчого правосуддя в Україні і переговори за угодою — це два різних питання, їх не можна змішувати», — запевнив європейський дипломат. З його висловлювань випливало, що ЄС має намір завершити переговори з Україною незалежно від підсумків судового розгляду.

Представники країн-членів ЄС вважають, що проблеми з угодою виникнуть у Києва після формального завершення переговорів.

«Щоб договір про асоціацію набув чинності, потрібна його ратифікація. Я не впевнений, що парламент моєї країни проголосує „за“, якщо Тимошенко сяде за рішенням суду, яке ми визнаємо несправедливим», — відзначив один з європейських дипломатів, що зустрічалися вчора з журналістами в Інституті світової політики.

«Я не можу уявити собі, що у країні, асоційованій з ЄС, при кожному голосуванні в парламенті порушується Конституція», — додав інший дипломат.

1.4. ЕНЕРГЕТИКА

УКРІНФОРМ

07.07.2011 Польща хоче задіяти Україну до розбудови Південного енергетичного коридору

Польща, яка розпочала головування в Євросоюзі, має намір активно залучати Україну до розбудови Південного енергетичного коридору. Про це заявила член Постійного представництва Польщі в ЄС Малгожата Міка-Бриска.

"Польське головування в ЄС стане вигідним для Євроспільноти та України в енергетичній сфері. Україна, яка приєдналася до Європейської енергетичної хартії, має потенціал разом з європейськими партнерами поєднати зусилля у цій сфері, визначити цілі і розширити внутрішній енергетичний ринок", - сказала М.Міка-Бриска.

За її словами, Польське головування в ЄС має намір залучити Україну, а також країни-спостерігачі Туреччину та Грузію до обговорення умов розбудови Південного енергетичного коридору. "Ми плануємо провести у вересні цього року у Вроцлаві неформальну зустріч Енергетичної ради ЄС, куди запросимо й українську делегацію", - зазначила представник Польщі у ЄС. Вона повідомила, що під час зустрічі у Вроцлаві планується обговорити оптимальні шляхи досягнення цілей та принципів розбудови Південного енергетичного коридору на основі положень Європейської енергетичної хартії.

М.Міка-Бриска також зазначила, що європейські партнери повинні дійти згоди щодо розбудови та розвитку енергетичних коридорів ЄС. "Ми повинні зрозуміти, які енергетичні коридори ЄС і у якому напрямку будуть головними, для яких з них необхідно залучити інвестиції, який має бути їхній розмір, яка саме політика впроваджуватиметься щодо енергетичних коридорів", - зазначила вона.

Член Постійного представництва Польщі в ЄС нагадала, що одним з пріоритетів Польського головування в ЄС є зміцнення безпеки та енергетичної солідарності держав-членів, поряд зі створенням внутрішніх європейських газових та нафтопроводів. Це, за її словами, передбачатиме зміцнення контактів з сусідніми державами, що забезпечують безперервність постачання енергоносіїв, у тому числі з Україною.

Як зазначила М.Міка-Бриска, Польське головування в ЄС має намір ухвалити ряд рішень, пов'язаних з енергетичним сектором. "Створення єдиного енергетичного ринку, який планується сформувати до 2014 року, а також питання фінансування енергетичних проектів, перебуватимуть у центрі пильної уваги Польщі", - сказала вона.

Крім того, Варшава має намір представити на розгляд Єврокомісії можливі напрямки розвитку проектів енергетичної ефективності, заходів та механізмів, які дозволять ефективно споживати енергію. Зокрема, у період Польського головування у південноафриканському Дурбані відбудеться Кліматична конференція ООН зі скорочення шкідливих викидів.

^ 1.5. ВІЗОВА ПОЛІТИКА ТА ПРИКОРДОННЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Європейський простір

08.07.2011 ЄС оголошує війну чергам на східних і південних кордонах

Європейський Союз у наступні роки має намір вжити низку заходів, аби зробити транспортне сполучення зі своїми сусідами швидшим і надійнішим. Такі плани оголосила цього тижня в Брюсселі Єврокомісія.

Багатогодинне чекання в безкінечних чергах - така картина знайома багатьом, кому доводилося на машині або автобусі перетинати східний кордон Європейського Союзу. Вимушений простій коштує не лише нервів і часу, але й спричиняє зайві кошти. Ситуація, що склалася на зовнішніх кордонах ЄС, не влаштовує й чиновників у Брюсселі.

Міжнародна співпраця митників

Тепер Євросоюз хоче зробити транспортний зв'язок зі своїми східними й південними сусідами – Україною, Білоруссю, Молдовою, а також південноафриканськими країнами – швидшим і надійнішим, повідомляє інформаційне агентство dapd з посиланням на Єврокомісію.

Зокрема, планується провести близько двох десятків різних заходів, які включають у себе й посилену співпрацю з українськими, білоруськими й молдавськими митниками. Єврокомісар з питань транспорту Сім Каллас вважає, що завдяки підвищенню ефективності роботи контрольно-пропускних пунктів частково можна заощадити приблизно чверть часу, який проводиться в дорозі.

Без інфраструктури не буде відносин

«Якщо ми справді серйозн