Реферат: Поради для вчителів початкової школи, які працюють з дітьми із затримкою психічного розвитку

Поради для вчителів початкової школи,

які працюють з дітьми із затримкою психічного розвитку


        З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти та враховуючі індивідуальні  потреби дітей із затримкою психічного розвитку рекомендуємо:

        1. Залучати дітей зазначеної категорії до позакласної та позаурочної навчально-виховної діяльності, гурткової роботи.

        2. Навчально-виховний процес спрямовувати на вироблення у дітей життєво необхідних умінь і навичок, формування трудового досвіду, який потім можна застосувати у самостійному житті.

        3. На заняттях створювати атмосферу довіри, позитивного емоційного контакту між всіма учасниками навчально-виховного процесу.

        4. Використовувати різноманітні методи і прийоми з метою корекції та компенсації недоліків психофізичного розвитку, дотримуватись дидактичних принципів навчання.

        5. При навчанні обов’язково використовувати наочність, об’ємні предмети, муляжі, опорні схеми.

        6. Проводити систематично бесіди, консультації , збори , лекції з батьками даної категорії дітей.


Поради вчителям ЗОШ,

які навчають  дітей з порушенням інтелекту

(з легкою розумовою відсталістю)


        1. Підготувати дітей класу до того, що поряд із ними навчатиметься учень з особливими освітніми проблемами:

• Створити в класі демократичне середовище, налагоджувати між учнями дружні стосунки, щоб розумововідсталі діти почувалися себе членами колективу;

• Привчати здорових дітей допомагати ( в разі потреби) опікувати розумово відсталих однолітків;

• Присікти зневажливе ставлення до дітей з обмеженими можливостями.

        2. Перед прийомом до класу дитини з легкою розумовою відсталістю детально ознайомитися з його анамнестичними даними. З цією метою поспілкуватися з батьками дитини; вивчити медичні довідки; усвідомити, в чому полягає першопричина ( пологова чи післяпологова травма, хвороба в ранній період, вплив медикаментів тощо)

        3. Вивчити спеціальну медичну та педагогічну (дефектологічну) літературу з метою з’ясування впливу ушкоджень (пологові травми, хвороби, психічні захворювання тощо) на процеси навчання та розвитку.

Детально вивчити особливості розвитку психічних процесів дитини з легкою розумовою відсталістю ( стан пам’яті, уваги. Мислення, темп роботи, працездатність, прояви поведінки, стан емоційно-вольової сфери тощо)

        4. Ознайомитися з сучасними педагогічними підходами і методиками, які застосовуються у спеціальних школах під час навчання дітей з легкою розумовою відсталістю. Необхідно в школі мати навчальні програми ( відповідного класу). Щоб мати уявлення, якими завданнями вміннями та навичками мають оволодіти розумово відсталі діти на кінець навчального року.

        5. На кожну дитину з обмеженими можливостями необхідно скласти індивідуальний навчальний план (враховуючи складність дефекту)

        6. Знаючи специфічні особливості психічних процесів розумово відсталих дітей, коригувати їх у процесі навчання; враховувати під час навчання; враховувати під час планування діяльності.

• Розумово відсталі діти зазвичай мають слабку пам’ять , тому матеріал треба подавати невеликими «дозами» і звертати увагу на багаторазове повторення вивченого матеріалу. З цією метою урізноманітнювати прийоми і види робіт на закріплення вивченого матеріалу, застосовувати дидактичні ігри і лише після засвоєння цього матеріалу давати складніший новий матеріал.

• У розумово відсталих дітей порушено активну увагу. Треба застосовувати наочний матеріал для її активізації, чергувати види діяльності (більш складні завдання чергувати з легшими).

• У розумово відсталих дітей переважає конкретно-наочне мислення. На нього й треба спиратися у складанні навчального матеріалу. Для цього слід застосовувати зрозумілу яскраву наочність (предметні картинки, рахунковий матеріал, малюнок-схему до задачі тощо.)

• Діти з легкою розумовою відсталістю мають знижені темп роботи та працездатності. Значить, для них необхідно зменшити обсяг завдань та їх кількість. А складність має бути доступною. Для цього дітям можна давати індивідуальні картки із завданням відповідної складності та перфокарти, в які треба лише вставити відповідну орфограму або числову відповідь ( і зовсім немає необхідності переписувати це завдання в зошит, якщо дитина має слабкі чи недостатні навички письма)

• Діти з легкою розумовою відсталістю зазвичай не мають достатніх навичок самостійної роботи. Потрібен постійний контроль за виконанням ними завдання (щоб вони не втрачали уваги та напряму діяльності)

• Діти з обмеженими розумовими можливостями потребують неодноразового повторення вчителем інструкції щодо виконання того чи іншого завдання. Тому вчитель має переконатися, як і наскільки точно учень зрозумів, чого від нього вимагають, і лише після цього дозволити виконати завдання. В разі потреби, слід дати учневі додаткові пояснення щодо виконання завдання.

• Уміти підтримувати в дитини впевненість у своїх силах, прагнення до пізнавальної діяльності; запобігати різним змінам у психічній діяльності, поведінці та загальному стані дитини та адекватно реагувати на них.


^ Поради для вчителів,

які працюють з дітьми з відставанням в інтелектуальному розвитку

(легка розумова відсталість)


        Учитель повинен оволодіти необхідними знаннями та навичками:

• Ознайомитися з анамнезом, мати уяву про основні види порушень психофізичного розвитку дитини

• Вивчити стан уваги, стомлюваності, темп роботи кожної дитини

• Враховувати стан слуху, зору, особливості моторики та загального фізичного розвитку учня

• Навчитися спостерігати за дітьми та оцінити їх розвиток під час занять

• Закінчувати заняття, коли діти втомилися чи неуважні

• Навчитись адаптувати навчальні плани, методики, матеріали та середовище до специфічних потреб дітей

• Створити оптимальні умови для спілкування, сприяти налагодженню дружніх стосунків між дітьми і формуванню колективу.

• Формувати у дітей досвід стосунків у соціумі, навичок адаптації до соціального середовища.

• Ставитися з повагою до дітей та їхніх батьків.

та рекомендації щодо подальшого навчання дітей


Висновок психолого – медико – педагогічної консультації– це той основний документ, на підставі якого дитина навчається в межах свого індивідуального навчального плану, умови його здійснення, наприклад, удома, в логопедичній групі дошкільного навчального закладу , у школі, у навчально – реабілітаційному центрі тощо та отримує ще й корекційний, реабілітаційний, логопедичний компонент для оптимального оволодіння навчальним матеріалом. Він не є вердиктом про спеціальне навчання, а корисні поради: до кого ще звернутися, як спілкуватися з дитиною, розвивати її. Висновок носить рекомендаційний характер, остаточне рішення про форму навчання приймають батьки або особи, які їх замінюють, після того, як вони усвідомлять для себе її необхідність.


 ^ Перелік документів необхідних для влаштування

 дітей до спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів


1.        Довідка з місця проживання.

2.        Довідка з місця роботи батьків.

3.        Довідка про склад сім’ї:

-       якщо батьки розлучені – свідоцтво про розірвання шлюбу;

-       довідка, що мати одиночка;

-        свідоцтво про смерть.

4.        Документи про освіту для дітей шкільного віку: особова справа учня, табель успішності, характеристика.

5.        Свідоцтво про народження, копія.

6.        Копія чорнобильського посвідчення.

7.        Копія посвідчення інваліда.

8.        Витяг з протоколу діагностичного засідання ПМПК.

9.        Путівка.

10.    Медична карта + картка щеплень.

11.    Довідка із санстанції (дійсна 3 дні).

12.    Клопотання відділу, управління освіти про влаштування дітей до інтернатних закладів.

13.    Клопотання служби у справах дітей (у разі потреби).

14.     Ідентифікаційний код.

15.    Акт обстеження житлово-побутових умов.

16.    Заява батьків.

17.    Довідка про результати аналізів на австралійський антиген, дифтерію, RW, СНІД.

18.    Довідка із тубдиспансеру (у разі збільшення манту).