Реферат: Електростимуляція м’язів у дітей з дцп з різними порушеннями мовлення

Зміст:

Електростимуляція м’язів у дітей з ДЦП з різними порушеннями мовлення 2

Застосування фізіотерапевтичних методів у комплексній реабілітації дітей з ДЦП в Кіровоградському обласному центрі ранньої медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів. 3

«Застосування фізіотерапевтичних методів у лікуванні дитячого церебрального паралічу» 8

Метод теплової релаксації в лікуванні дітей з ДЦП 14

Эффективность психокоррекции и применения лазеропунктуры для стимуляции развития детей раннего возраста с аутическим синдромом. 16

Применение магнитотерапии (BTL) в санаторно-курортном лечении больных с заболеваниями позвоночника и крупных суставов 22



^ Електростимуляція м’язів у дітей з ДЦП з різними порушеннями мовлення
Косенко О.Д. лікар-фізіотерапевт вищої категорії. Центр реабілітації дітей-інвалідів одеського обласного фонду «Майбутнє»

Вивченню мовних порушень у дітей з ДЦП присвячено багато спеціальних досліджень. Мовні розлади спостерігаються у 70-80% дітей з ДЦП. Крім первинного ушкодження головного мозку велике значення має вторинне недорозвинення або більш пізнє формування тих відділів центральної нервової системи, які найбільш інтенсивно розвиваються після народження, прямоторно-лобової і тім'яно-скроневої кори хворого мозку. Відомо, що у функціональній організації цих відділів визначальну роль відіграють аферентна імпульсація від мовних і скелетних м'язів, зорово-слухові і слухо-зорово-рухово-кінестетичні. Інтегроване сприйняття сенсорних сигналів і їх обробка, узагальнення і формування понять можливі тільки при спільній діяльності правої та лівої півкуль.

Понад 100 років тому Брока вперше виявив, що лівосторонній ураження нижніх відділів III лобової звивини призводить до втрати мови (АФА-зії). Такі хворі розуміють звернену до них мову, проте самі говорити не можуть, або говорять окремими словами. Цей різновид афазії отримала назву моторна афазія, а область мозку ураження якої призводить до моторної афазії назвали центр мовлення Брока. Розташований він наперед від відділів рухових звивин, контролюючих м'язи обличчя, щелеп, мови, тобто артикуляційних м'язів, ближче до центру розташовані центри, що контролюють дрібну моторику.

Незабаром після відкриття Брока, Вержне описав інший тип афазії, що характеризується важкими порушеннями розуміння мови, що пов'язано з ураженнями скроневої звивини.

Так само за даними Шмідта і Тевса (німецькі фізіологи) якщо у дитини, що вже навчилась говорити, виникає поразка домінантної щодо мови лівої півкулі, то у неї розвивається повна афазія. Однак через рік мова відновлюється, що, на їхню думку можливо з двох причин: 1) здатність до розвитку нейронних мереж, необхідних для мовлення; 2) прийняття на себе мовних функцій недомінантної півкулею.

Виходячи з усього цього, спираючись на метод І. В. Галиною, модифікований В. С. Бусової роботи К. А. Семенової і Н. Е. Могільской, Щербанової нами запропонований спосіб ранньої стимуляції м'язів при різних порушеннях мови. Лікування хворих проводиться імпульсним струмом, частотою 10-12 ГЦ (частота коливань £ хвиль мозку), напруга 8-9 В, сила струму 20 мкА, час - 30-60 хв. Рухові точки знаходимо за таблицею Ерба.


Застосування фізіотерапевтичних методів у комплексній реабілітації дітей з ДЦП в Кіровоградському обласному центрі ранньої медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів.
^ Ярова М.П., ​​зав.неврологічним відділенням Кіровоградського обласного центру ранньої медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів.

Актуальність.

Реабілітація дітей з дитячим церебральним паралічем залишається однією з актуальних медичних і соціальних проблем. У структурі захворюваності переважають спастичні форми і складають 84%. Різноманіття існуючих технологій лікування і методів реабілітації, а також їх інтегрування з урахуванням індивідуальних особливостей хворої дитини, дозволяє значно поліпшити рухові функції пацієнтів з помірною спастичністю або з геміплегічними формами ДЦП. Однак проблема вертикалізації і мобільності пацієнтів зі стійкими руховими порушеннями, помірною спастичністю і пригнобленими випрямними реакціями тулуба, залишається досить гострою.

В нашій країні вже в 60-70 ті роки розроблені чіткі принципи комплексного поетапно-безперервного відновного лікування та реабілітації з застосуванням високих технологій. Як показав наш 10-річний досвід роботи з дітьми з руховими порушеннями з багаторічним лікуванням і наглядом кожного пацієнта, при забезпеченні адекватної безперервної реабілітації можливість ходити набувають не менше 70% дітей, виключаючи пацієнтів з вираженим ступенем розумової відсталості. Слід підкреслити, що необхідною умовою є навчання батьків усім доступним методам реабілітації з щоденним їх застосуванням у домашніх умовах, без чого успішне лікування неможливе. Необхідний цілісний підхід до реабілітації цих хворих з об'єднанням зусиль професійних фахівців і членів їх сімей у дотриманні безперервності процесу реабілітації, що дозволить забезпечити їм повноцінне життя з можливістю самостійно ходити, вчитися і працювати.

^ Мета і завдання: оцінити ефективність фізіотерапевтичного лікування дітей, хворих ЦП, в динаміці протягом 3-х років.

Матеріали і методи: Об'єктом спостереження були 570 дітей, хворих ЦП, у віці від 1.5 до 14 років. За нозоологіям ДЦП переважала спастична диплегія 54%, спастичний тетрапарез 32%, меншою мірою були представлені гемипаретической форма9%, змішана і атонически-астатична 5%.

^ Методи лікування.

ЛФК проводилося індивідуально, за загальноприйнятими методиками одним фахівцем методистом. Процедура займала від 60 до 90 хвилин з послідовним застосуванням лікувальних укладок, масажу, розробок обсягу рухів у суглобах і суглобових контрактур, лікувальної фізкультури з максимальним активною участю дитини у виконанні вправ.

Метод динамічної пріпріоцептівной корекції більше 6 років широко використовуються в центрі при лікуванні дітей ЦП, включаючи застосування лікувально-навантажувальних костюмів Гравістат.

Кожен курс лікування передбачав проведення щоденних індивідуальних занять ЛФК в лікувально-нагрузочному костюмі протягом 10 днів, тривалістю 20-30-60 хвилин, залежно від віку і фізичної підготовки хворого.

Одним із сучасних методів медикаментозного лікування пацієнта з спастичністю і функціональними контрактурами є нейротоксінотерапія із застосуванням препарату диспорт. Ін'єкція препарату проводилася в амбулаторних умовах за 10-12 днів до початку курсу лікування. У період з січня 2008 по вересень 2011 диспорт введено 115 хворих.

Додатково у кожному комплексі лікування індивідуально застосовувалися: сенсорна терапія, Монтессорі-терапія, заняття з логопедом, заняття з психологом.

^ Апаратна фізіотерапія:

1.Електростімуляція з використанням апарату ВТL-5000, на флексорну групу м'язів. Надає болезаспокійливий ефект, міорелаксуюий і спазмолітичний ефект, трофічний та протівооотечний ефект.

2.Ультразвуковая терапія з використанням апарату ВТL-5000. Застосовуємо дві основні методики ультразвукового впливу: стабільну (нерухому) і лабільну. Стабільна застосовується при наявності тригерних точок. Знеболюючий ефект посилюється застосуванням різних гелів ДОЛОБЕНЕ-гель, Диклак гель. Особливістю методики для коригуючого впливу на м'язовий тонус УЗ-впливу є його різне енергетичне дозування на спастичні м'язи і антогоністи. Тривалість процедури на спастичні м'язи-до відчуття приємного тепла та релаксації м'язів, що може скласти у дітей до 10 хв. На м'язи антогоністи УЗ-дія може скласти 3-5 хвилин. УЗ глибоко проникає в усі м'язові групи і до окремих волокнах, УЗ добре дозується і це момент контролюється самим апаратом. Для посилення ефекту використовуємо лікарські препарати: гелі живокосту, Каріпаїн, бішофіт, лідазу, алое. Гель Каріпаїн виявився високо ефективним на келоїдні рубці після аххілопластікі. ОФФ по суті є однією з форм поєднаної терапії, оскільки передбачає одночасне застосування УЗ і лікарського препарату. При правильному виборі фізичного і хімічного (лікарського) фактора їх ефективність істотно підвищується. При ОФФ потенціюється ефекти багатьох лікарських препаратів. Ряд ліків, призначених для УЗ, можна використовувати в суміші з відповідними гелями або кремами, причому гелі для цих цілей виявилися більш придатними.

3.Магнітотерапія-одна з основних фізіотерапевтичних процедур. Так як магнітне поле є природним полем нашого організму, то протипоказання для застосування магнітотерапії майже відсутні. Імпульсна магнітотерапія дуже ефективна у комплексі з іншими терапевтичними методами, такими як фармакотерапія, ефект від якої може бути закріплений магнітотерапією. Ефект від магнітотерапії: болезаспокійливий, протинабряковий, трофічний, міорелаксуючий і спазмолітичний, ефект вазодилатації. І що особливо цінно в магнітотерапії, що ми застосовуємо його у дітей із супутнім діагнозом: симптоматична епілепсія, за якої майже все фізіотерапевтичні процедури протипоказані.

4.Лазеротерапія. Ми використовуємо інфрачервоний промінь в різних режимах: безперервно протягом тривалого часу. Такий режим використовується після ін'єкцій діспорта, для посилення ефекту міорелаксації на ключові м'язи. Міорелаксуючий ефект при поєднанні з лазеротерапією зберігався від 6 до 10 місяців. Одноразово у вигляді одиночного застосування по біологічно активним точкам за методом Фоля. Ця методика застосовувалася у дітей до 5 річного віку.

Курс лікування тривалістю 2 тижні включав: 10 занять ЛФК в залі, 10 процедур масажу, 10 процедур одного виду фізіотерапії, 10 занять в сенсорній кімнаті, заняття з логопедом. Індивідуально-нейротоксінотерапія, ортопедична корекція.

Теплові фізіотерапевтичні процедури поводились безпосередньо до масажу і ЛФК та розподілялися на протязі всього дня в залежності від рекомендацій фізіотерапевта.

Здійснюючи підбір комплексу лікувальних процедур для кожної дитини, ми перш за все керуємося принципом «не нашкодь», тому що комплекс процедур повинен бути збалансований адекватно віку і стану хворого. З одного боку, дитина не повинна бути перевантаженою, з іншого-короткочасний курс повинен послужити поштовхом для розвитку нових рухових можливостей.

Кількість курсів лікування від 4 до 6 на рік, при обов'язковій умові проведення самостійних занять ЛФК на дому за допомогою батьків.

У лікуванні дітей віком до 2 років, основна увага приділялася індивідуальної лікувальної фізкультури, масажу і розвитку мовлення. Діти старше 2 років отримали також фізіотерапію, лазерну рефлексотерапію, Монтессорі-терапію. Корекція рухового стериотипу у дітей старше 3 років, доповнювалася лікувально-навантажувальним костюмом, заняттям на апараті параподіум-динамічний.

При підборі терапії враховувалися нейрофізіологічні дослідження-ЕЕГ, ЕНМГ.

Оцінку динаміки лікування проводили регулярно по закінченню чергового курсу на підставі оцінки тонусу, об'єму активних та пасивних рухів, поліпшенні опоро здатності.

Результати.

Оцінка динаміки розвитку рухових функцій через 1 рік після початку лікування виявила позитивний ефект у більшості хворих-56%, слабопозитивний-у 34%, відсутність ефекту-у 10% хворих.Оцінка динаміки розвитку моторних функцій через 2 роки від початку лікування виявила позитивний результат в більшості відсотків випадків, ніж рік тому, і склала 67%, слабопозитивний у 26%. Відсутність ефекту в 7% хворих.

Динаміка розвитку моторних функцій через 3 роки від початку лікування була позитивною у 74%, слабо-позитивної-у 26%.

Висновки.

Таким чином своєчасний початок комплексної реабілітації хворих з ДЦП з застосуванням широкого набору медико-педогогічних методів відновного лікування дозволяє успішно лікувати більшість з них, домагатися значного відновлення рухових функцій з можливістю самостійно ходити і не тільки обслуговувати себе, а й вчитися, ставати повноцінними членами суспільства. Ранній початок, поетапність і безперервність реабілітаційного процесу має вирішальне значення в успіху реабілітаційних заходів. Введення в комплекс реабілітації хворих методів фізіотерапії на сучасних апаратах ВТL дозволяє впливати на патогенез захворювання і багаторазово прискорити швидкість відновлення порушених функцій. Це дозволить значно знизити ступінь інвалідності у таких хворих і дати мім можливість повноцінного життя.


^ «Застосування фізіотерапевтичних методів у лікуванні дитячого церебрального паралічу»
Хворостяна І.С. лікар-фізіотерапевт, завідуюча відділенням фізіотерапії медичного центру ОПЗ м.Одеса.

Применение адекватных методов восстановительного лечения детей, страдающих ДЦП, с первых недель жизни в 65% случаев приводит к их практическому выздоровлению. При тяжелой форме перинатального поражения мозга даже раннее лечение не дает желаемых результатов, а тем более начатое после года жизни. У таких детей уже в возрасте 2-3 лет на основе нередуцировавшихся тонических рефлексов формируются контрактуры деформации. В младенческом возрасте центральная нервная система наиболее пластична, потому и важна ранняя диагностика нарушений двигательного развития ребенка. В младенчестве рефлекс ползания, рефлекс передвижения, защитный рефлекс используются в рамках раннего вмешательства. У ребенка с угрозой развития детского церебрального паралича эти, обязательные при нормальном двигательном развитии, рефлексы будут отсутствовать, либо слабо выражены. У больных с легкой степенью ДЦП навыки удержания головы в 73% случаев формируются в интервале от 4 до 6 месяцев. Навык самостоятельного сидения формируется ближе к 9-12 месяцам. Позой стоя больные овладевают практически во всех случаях уже к 2-м годам.

Выделяют 3 стадии течения заболевания: раннюю (от 3 недель до 3-4 месяцев), начальную хронически-резидуальную (от 4-5 месяцев до 2-3 лет) и конечную резидуальную. Лечение должно проводиться как можно раньше, комплексне и интенсивнее, но с учетом адаптационно- комплексных возможностей конкретного больного.

На ранних этапах восстановительного лечения у детей с ДЦП широко применимы подходы Войта-терапии, лечебный массаж, аппаратная физиотерапия и при необходимости обязательная медикаментозная терапия, Войта-терапия - комплекс последовательных специальных укладок (поз) ребенка, во время которых производится давление на определенные точки тела и конечностей. Врач на каждом сеансе последовательно обучает родителей, которые работают с ребенком самостоятельно в домашних условиях. В среднем необходимо 10-15 сеансов. Показания: задержка или неправильное двигательное развитие ребенка первого года жизни.

В поздней резидуальной стадии, когда пластичность центральной нервной системы менее выражена, патологические движения и положения тела уж более или менее фиксированы. На этом этапе использование методов немедикаментозной коррекции, и в частности физических факторов и ЛФК является приоритетным направлением современной педиатрии и детской неврологии.

Целью физиотерапии в поздней резидуальной стадии является улучшение двигательных и психических функций больных ДЦП за счет выработки полноценных позотонических реакций, нормализации центральной и периферической регуляции мышечного тонуса, снижение спастичности-ригидности мышц, ослабление гиперкинезов, повышение кровоснабжения, микроциркуляции метаболических процессов мозга.

Детский церебральный паралич - понятие, объединяющее множество синдромов, возникающих в результате повреждения мозга во внутриутробном, интранатальном и раннем постнатальном периодах. Ведущими клиническими проявлениями ДЦП являются двигательные расстройства, однако по мере развития ребенка клиническая симптоматика может изменяться с появлением новых синдромов - гипертензионно- гидроцефального, эпилептического, а также психических и когнитивных нарушений.

К основным, двигательным ДЦП относится спастичность, дистония, атетоз, атаксия. Особенностью спастичности и дистонии у детей с ДЦП является раннее развитие динамических и фиксированных контрактур. Без эффективного вмешательства по мере роста ребенка ортопедические нарушения прогрессируют.

В настоящее время для лечения спастичности при ДЦП применяют разные способы лечения - бальнеотерапия, пелоидетерапия, лечение электрическими токами, холодом, теплом, лазеротерапия, магнитотерапия, ультразвуковое лечение.

Метод электростимуляции направлен на улучшение функциональных возможностей мышц, коррекцию движений, разработку и коррекцию правильного стереотипа походки. При электростимуляции используют ритмический постоянный ток, прямоугольные токи, диадинамические, синусоидальные модулированные, флюктуирующие токи, переменные токи звуковой (1-10 кГц) частоты. Стимуляция нервно-мышечного аппарата серией импульсов с частотой от 5-15 Гц до 150 Гц ведет к тетаническому сокращению мышц, близкому по форме к произвольным движениям.

У больных с ДЦП электростимуляция повышает уровень центральной регуляции двигательного акта, частично восстанавливает реципрокные отношения мышц-антагонистов, формирует новый динамический стереотип, способствует снижению спастичности, улучшению координации и увеличению объема движений. Электростимуляция показана при наличии умеренного спастического синдрома. При выраженном спастическом синдроме более показана интерфереицтерапия. Синусоидально- модулированные токи применяем для раздражения двигательных точек мышц-антагонистов. Применимы частоты не вызывающие усиления спастичности (90-100 Гц). СМТ на дистальные отделы поверхностей кистей и стоп применяют при гиперкинетической форме ДЦП, атонически- астатическом синдроме, при смешанных формах (спектр 100-70 Гц).

Расположение электродов на тыльную сторону кистей и стоп и на соответствующую рефлексогенную зону (С4 - th 2 и th 10- L1).

СМТ по методике К.А. Семеновой применяют при всех формах ДЦП (начиная с возраста 6 мес.)

Интерференционные токи отличаются глубоким проникновением силовых линий тока в ткани, малым раздражающим эффектом на кожные покровы, хорошей переносимостью. Частоты 10-50 Гц возбуждают нервно- мышечные структуры, вызывают сокращение отдельных групп мышц, 50-90 Гц - улучшают обмен веществ и периферическое кровоснабжение тканей, тонизирует мускулатуру. Эти частоты применимы при атонически- астатической форме ДЦП. Частоты 90-100 Гц обладают болеутоляющим действием, способствуют снижению тонуса мускулатуры, вызывают расслабление мышц. Интерференционные токи оказывают ганглиоблокирующее действие на вегетативные узлы за счет угнетения симпатического звена вегетативной нервной системы, что обеспечивает и хорошую переносимость и эффективность при воздействии на воротниковую зону. Эти токи хорошо сочетаются с грязелечением и массажем у детей со спастической диплегией, с гемипаретической формой.

При спастических формах ДЦП применяется интерференция в расслабляющем режиме на спастичные мышцы (4-полюсное положение электродов 90 Гц). При наличии нефиксированных контрактур используется 2-полюсная интерференция (электроды располагают проксимально и дистально по отношению к брюшку спастичной мышцы). При фиксированных контрактурах используем 4-полюсное наложение (электроды накладывают, чтобы ток проходил через сустав). При атонически-астатической форме используем 2-полюсную интерференцию (электрод накладываем на ослабленную мышцу поперечно в спектре 50-80 Гц).

Криотерапия - лечебное воздействие на организм Холодовыми факторами. Терапия проводится с помощью аппарата «Криотур - 600», хорошо зарекомендовал себя метод «холодных» грязевых компрессов. Основные эффекты криотерапии - снятие боли, уменьшение воспалительного отека и ликвидация мышечного спазма. При охлаждении мышечной ткани и сустава отмечается уменьшение сократительной способности мышц и увеличение вязкости синовиальной жидкости. Рекомендовано применение КРТ непосредственно перед занятиями ЛФК, что увеличивает эффективность последних, благодаря анельгезирующему эффекту. Располагая резиновый электрод аппарата «Криотур-600» на спастичных мышцах достигаем миорелаксирующего эффекта, на атоничных мышцах - стимулирующего эффекта. Два точечных электрода глубокого охлаждения используем для криоакупунктуры , для воздействия на суставы, триггерные зоны. Криотерапия эффективна у пациентов, которые не переносят электростимуляции (тяжелые формы спастического пареза). Или имеют противопоказания к ней (судорожный синдром) и незаменима при наличии болевого синдрома в спастичных мышцах. Охлаждающая манжета (t 19-17°C) на приводящую и заднюю группу мышц бедра и икроножную мышцу попеременно с каждой стороны, время воздействия 10-12мин. При атонически-астатической форме ДЦП на вялую и малоподвижную мускулатуру применимо локальное кратковременное (5-7мин.) охлаждение (до +13°C) с использованием резиновой манжеты, и охлаждение до 6°С, время воздействия 1 - 5мин., с использованием головки глубокого охлаждения.

Микроволновую терапию с расположением электродов С4-th 2 и th 12-L3 используют и как самостоятельную процедуру, перед импульсными токами (мощность 3-4,5 Вт, время экспозиции 10-15мин.)

Гидромассаж или подводный душ - массаж в теплой (t 37-38°C) воде оказывает общевосcтанавливаюшее воздействие и является средством закаливания, способствует снижению тонуса спастичных мышц, а струя воды (давление 0,5-1 атм) расслабляет мышцы более эффективно, чем ручной массаж. Детям ПМД рекомендуют проводить с 2,5 лет. Необходимо учитывать форму ДЦП, степень тяжести, а также индивидуальные психоэмоциональные особенности ребенка. Так пациентам со спастической формой ПДМ проводят при t воды 36-37°С, давление струи от 0,5 до 1 атм., легкими круговыми движениями от пальцев стоп, снизу вверх, живот, ягодицы, верхние конечности, длинные мышцы спины.

ПМД при атонически-астатической форме проводят при более низкой t воды 35-36°С, но давление струи воды здесь больше - от 0,5 до 2 атм. Процедуру проводят с соблюдением основных положений ручного массажа, т.е. все движения струей воды направляют снизу вверх, от периферии к центру. Стимулирующие движения чередуют с расслабляющими.

Пациенты с ДЦП хорошо переносят бальнеотерапию: йодобромные ванны снижают возбуждение в коре головного мозга, восстанавливают равновесие тормозно-возбудительных процессов. Процедуры йодобромных ванн проводят при содержании в воде ионов йода не менее 10 мг/л и ионов брома не менее 25 мг/л. Назначают такие ванны с 2-х летнего возраста.

Хвойные ванны: эфирные масла хвои обладают свойством усиливать тормозные процессы в коре головного мозга, улучшают венозный отток, способствуют выработке эндорфинов и оказывают легкий транквилизирующий эффект ( концентрация хвои не менее 50 мг/л). И хвойные и йодобромные ванны показаны при всех формах ДЦП.

Пелоидотерапия - один из самых значимых факторов в лечении всех форм ДЦП. Применяют грязевые аппликации на сегментарные зоны и пораженные конечности: в виде «брюк», «высоких гольф», «перчаток». Температура грязевой лепешки из сульфидно-иловой грязи составляет 37-38°С, продолжительность процедуры 20 мин. У пациентов с судорожным синдромом воздействия на сегментарные зоны исключаются. Показаны аппликации в виде «перчаток», «носок». Время воздействия - 15мин. Как правило, эти дети получают индивидуально подобранный антиконвульсант. Хорошо зарекомендовал себя метод «холодных» грязевых компрессов на область суставов, t грязевой лепешки 18-20°C, время воздействия 30-40мин.

Эта процедура особенно эффективна перед занятием ЛФК. Применяем пелоэлетрофорез, пелофонофорез. Ультрафонофорез на область суставов проводят с масляным раствором витамина Е, мазью «Хондроксид».

Лазеротерапия при лечении детей с ДЦП применяется в виде лазеропунктуры. Воздействия на вегетативные ганглии, рефлексогенные зоны, на область суставов.

Микроволновая терапия с присущими ей лечебными эффектами (противовоспалительный, сосудорасширяющий, иммунорегулирующий и метаболический) используется в виде контактной методики с воздействием на рефлексогенные зоны, при интеркурентных заболеваниях.

В заключение: лечение больных ДЦП с адекватным и своевременным применением физических факторов позволяет достичь ослабления гипертонуса спастических мышц, увеличения объема активных и пассивных движений, а также патологических установок у всех детей, независимо от уровня нарушения двигательного развития. Для поддержания достигнутого эффекта необходимы повторные курсы лечения. Для этого больных с ДЦП различной этиологии сопровождающимся двигательными расстройствами легкой и средней тяжести при сохраненном интеллекте и отсутствии эпилептических припадков направляют в климато-, бальнео- и грязелечебные местные санатории и санатории курортной зоны.
^ Метод теплової релаксації в лікуванні дітей з ДЦП
Заліщицький обласний комунальний дитячий санаторій П.П.Буринюк . Ю.Г.Мельник

За останні роки спостерігається значний ріст хворих з діагнозом ДЦП , це пов’язано з різними причинами : погіршенням стану здоров’я жінок , соціально –економічним і екологічними факторами, поширенням торч-інфекцій, внутрічеревною гіпоксією тощо. При цьому захворюванні дуже важливим є ліквідація спастичних явищ та підвищеного тонусу м’язів. Ці проблеми турбують лікарів вже не один рік. Для ліквідації цих симптомів в клініках всього світу використовують різноманітні методи. В Тулі (Росія) і ряді Українських клінік знімають спастику хірургічним методом, але ця метода не всім доступна і є багато протипоказів. А також по мірі росту дитини потрібні повторні операції, що є додатковою травмою для дитини. Також використовується ряд медичних середників (самий відомий диспорт), які діти сприймають по різному і кожен препарат має ряд протипоказів а також вони дороговартнісні . Дуже широко використовується мануальна терапія (метод Козявкіна ), яка допомогає коли причиною ДЦП є так званий блок на любому рівні хребта. Успішно використовується також рефлексотерапія, іпотерапія, фітотерапія, дельфінотерапія, лікування музикою, арттерапія і інші. Нами розроблено метод теплової релаксації. Ми вважаємо, що всі з наведених методів включаючи і наш мають право на існування тільки метод повинен вибиратись індивідуально, а також дуже важливо встановити і по можливості усунути першопричину.

Ми зауважили що підвищена температура в приміщенні розслабляє, заспокоює, викликає сонливість, знижує судомна готовність. При температурі 37-60 градусів в залежності від віку відбувається: посилене потовиділення, покращення мікроциркуляції, стимуляція ендокринної та гормональної систем. Тому ми перед початком реабілітаційних заходів у дітей з ДЦП з ціллю релаксації розпочали використовувати сауну і теплі ванни . Вибір релаксації залежав від віку, стану дитини і обов’язково був індивідуальним, також враховувалась наявність судом, переносимість підвищеної температури.

Під спостереженням знаходилось 88 дітей з ДЦП різних вікових груп після 6- місячного віку. До 2-х річного віку ми використовували ванни (37-40 градусів ) . Від 3 до 6 сауну (40-50 градусів) , старше 6 і до 16 сауну (50-60) . Час перебування в ванні 15 – 20 хв. , в сауні до 30 хв.. Після релаксації дітям проводились тіж самі заходи що і в попередньому році . В результаті проведеної роботи ми отримали слідуючі результати :

№

симптоми

Кількість дітей 2007рік

Кількість дітей 2006рік

всього

6м.-2р.

3-6р.

7-16р.

всього

6м.-2р.

3-6р.

7-16р.







54

7

10

37

34

7

11

16


1

Тримати

голову

7(13%)




7




2(6%)

1

1




2

Сидіти

7(13%)




7




3(9%)

1

2




3

стояти

6(11%)







6

2(6%)

2







4

Ходити

7(13%)




7




2(6%)

2







5

Збільшився запас слів

13(24%)







13

7(20,5%)

1

2

4

6

Зменшилась частота судом

6(11%)




6




1(3%)

1







Підчас впровадження даного методу не було відмічено жодних ускладнень і побічних дій а також відмічено позитивний ефект реабілітації по всіх показниках. Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що метод теплової релаксації при індивідуальному підході можна успішно використовувати для реабілітації дітей з ДЦП.

^ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Кушнир Г.М. , Власенко С.В. Особенности діагностики и подходи к терапии у больных детским церебральным параличом с тяжелыми формами двигательных растройств(Український неврологічний журнал.2008р.№2.-с.51-56.

2.Негрич Т.І. Дослідження здатності розщеплювати ДНК в імуноглобулінів G , виділених з плазми крові дітей , хворих на розсіяний склероз / Український неврологічний журнал.-2008.-№2- С. 57-61

3.В.І.Цимбалюк , С.В.Власенко , О.Г.Крамчанінова . Застосування ботулотоксину А (Диспорт тм) у комплексній терапії при нейроортопедичних синдромах у хворих на дитячий церебральний параліч.

4. О.М.Мальцева , Т.М.Бухановська. Динамічне спостереження за дітьми з ураженням нервової системи та їх реабілітація . /Вісник гігієни і епідеміології .Т-8.№1.2004р.

5. А.ИДенисенков . Ипотерапия как одно из средств реабилитации больных с детскими церебральними паралічами – М.: Знание , 2000. – 200с.

6.М.С.Панаев . Основы массажа и реабилитации в педиатрии – Ростов н/Д.: Феникс , 2003.-320с.

7.В.Й.Козявкин, М.А.Бабадаглы , О.А.Качмар. Детские церебральные параличи. – Львів : Медицина світу, 1999.-295с.
^ Эффективность психокоррекции и применения лазеропунктуры для стимуляции развития детей раннего возраста с аутическим синдромом.
Сухоленова Е.Г., Юлов Н.А. Евпаторийский детский клинический санаторий Министерства Обороны Украины

^ Ключевые слова: дети, раннее детство, аутический синдром, аутизм и стереотипии, психокоррекция, лазеропунктура, индивидуально-психологические особенности.

За последние 10 лет возросло количество больных детей с различными формами аутических синдромов и ранним детским аутизмом (РДА) – одним из сложных дефектов психического развития. Замечено, что РДА чаще наблюдается у детей раннего детства - до 3-х лет (ДРД) и дошкольного возраста - от 3-х до 7 лет.

Ранний возраст является очень сложным для медико-психокоррекционной работы. С одной стороны, дети ещё сильно привязаны к матери, а с другой – именно в этом возрасте происходит становление основных личностных структур, психических процессов, начинают развиваться творческие способности ребёнка. Активный рост самосознания и стремление к самостоятельности в период «кризиса 3-х лет» обусловливают частоту эмоционально-поведенческих расстройств на этом этапе.

Как правило, именно в этом возрасте достаточно отчётливо проявляются аутистические тенденции у детей.

С синдромом РДА связано особое нарушение психического развития детей, которое, прежде всего, ставит в тупик родителей и близких окружающих людей детей раннего возраста. Спектр эмоционально-поведенческих расстройств на данном возрастном этапе достаточно широк. Это могут быть временные нарушения психического развития в результате соматического заболевания или, напротив, стойкие эмоционально-поведенческие расстройства. Симптомы РДА могут проявляться в различных комбинациях и с различной степенью тяжести.

^ Цель работы: показать особенности детей раннего возраста с аутичным синдромом и обобщить совместный опыт психолога и рефлексотерапевта по лечению этих детей за 2009 - 2010 год. В своей совместной работе мы учитывали, выявленные у детей раннего детства ( чел.), основные признаки аутизма в виде социальной отчуждённости – недостаточное или полное отсутствие потребности в контактах с окружающими. В процессе психокоррекционной работы с ДРД аутического синдрома было выявленно следующее:

разная степень социальной отчуждённости ребёнка (отрешённость или отвержение);

выраженные симбиотические отношения с матерью;

реакции на различные психические травмы разного рода соматовегетативных расстройств: температурные реакции, психосоматические заболевания, многообразные аллергические реакции, головные боли, нарушения ритма сна и пр.;

стремление избегать зрительного и слухового контакта с другими людьми;

повышенная чувствительность к различным раздражителям, на фоне чего проявляется слабое реагирование на зрительные, слуховые, тактильные, кинестетические, температурные и другие раздражители;

трудности дифференцировки людей и неодушевлённых предметов;

повышенная ранимость, впечатлительность, непредсказуемость их реакций на окружающее;

приверженность к сохранению неизменности окружающего (феномен тождества);

однообразное поведение, выраженное в стереотипных и примитивных движениях в процессе манипулирования с предметами;

крайнее разнообразие речевых нарушений:

от нормального, даже ускоренного развития речи до мутизма (полного отсутствия речи);

повышенный вербализм в речи, который проявляется в избирательном отношении к определённым словам и выражениям;

разговор во сне;

отсутствие невербального общения в виде жестов, мимики и пр.;

отсутствие навыков использования речи как средства общения (не отвечают на вопросы близких людей и окружающих);

интенсивное развитие «автономной речи» («речь для себя»);

произношение целых фраз, слов, словосочетаний в процессе с