Реферат: День уряду у верховній раді україни

№ 15 (133) 12 - 16 грудня 2005 року


ВОСЬМА СЕСІЯ

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ


ДЕНЬ УРЯДУ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ 1

НА ПЛЕНАРНИХ ЗАСІДАННЯХ 8

У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ 26

ЗАХОДИ ЗА УЧАСТЮ КЕРІВНИЦТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 56

ПРИВІТАННЯ 63



ДЕНЬ УРЯДУ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ
У ВІВТОРОК, 13 ГРУДНЯ, У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУВСЯ ДЕНЬ УРЯДУ З ПОРЯДКОМ ДЕННИМ:

^ "1. ПРО СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ОХОРОНИ ПАМ'ЯТОК КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ.

2. П'ЯТА РІЧНИЦЯ ЗАКРИТТЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ АЕС".

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку засідання оголосив про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема, про вихід народних депутатів Ольги Кобець і Костянтина Ситника із фракції БЮТ та їхнє входження до фракції Народного руху України, про входження народного депутата Юлія Йоффе до фракції СДПУ(о), про вихід народного депутата Володимира Черняка з фракції Української народної партії, про вихід народного депутата Володимира Яворівського з фракції ПРП та його входження до фракції БЮТ, про вихід народного депутата Олександра Кузьмука з фракції ПППУ.

З першого питання доповідав міністр культури і туризму Ігор Ліховий. Він наголосив на тому, що питання збереження культурної спадщини є вагомою складовою частиною державної політики у сфері культури і мистецтв. Конституцією України, основами законодавства про культуру, Законом України "Про охорону культурної спадщини" визначено державний пріоритет щодо створення умов для збереження, відтворення та охорони культурно-історичного середовища. Держава у пріоритетному порядку забезпечує облік, захист, збереження, належне утримання, відповідне використання, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музефікацію та інші охоронні заходи щодо пам'яток.

Україна на своїх теренах зберегла значну кількість об'єктів нерухомої культурної спадщини, починаючи від стоянки раннього палеоліту у Виноградівського району на Закарпатті, якій близько мільйона років, Кирилівської стоянки в Києві, якій виповнюється майже 40 тисяч років, до зовсім молодих пам'яток архітектури та монументального мистецтва, збудованих тільки у минулому столітті.

У світі добре відомі занесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО архітектурні ансамблі Софії Київської та Печерської Лаври у Києві, собору Святого Юра в історичному центрі Львова. Міністр висловив жаль з приводу того, що лише 3 об'єкти із численної культурної спадщини України занесені до цього престижного списку всесвітньої спадщини при ЮНЕСКО.

В музеях і заповідниках України зберігається понад 11 мільйонів пам'яток. Протягом лише минулого року організовано 5377 виставок у музеях та більше 3000 за їх межами в різних регіонах України. Здійснено 21 міжнародний проект з експонування пам'яток із музейних зібрань України за кордоном. Музеї та заповідники у 2004 році відвідали майже 18 мільйонів шанувальників української старовини і мистецтва. За останні роки дещо поліпшився стан фінансування музейної галузі.

Міністр навів приклади, які свідчать про бережливе ставлення держави до культурного надбання українського народу. Зокрема, здійснено капітальний ремонт Національного музею літератури України. Продовжується ремонт Київського літературного меморіального музею-квартири Миколи Бажана, музею історичних коштовностей України, Національного музею Тараса Шевченка у Києві і Шевченківського національного заповідника у Каневі. Здійснено комплексні заходи щодо капітального ремонту меморіального комплексу Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.

І.Ліховий у своєму виступі також значну увагу приділив проблемам, які гальмують розвиток музейної справи. До них він відніс недостатнє фінансове забезпечення діяльності державних музеїв та реставраційної справи. Обсягів видатків з Держбюджету та місцевих бюджетів на утримання музеїв ледве вистачає на оплату праці, енергоносіїв, охорону та комунальні послуги. Бракує коштів на поповнення музейних фондів, проведення ремонту реставраційних робіт, встановлення сигналізації, оновлення музейного обладнання.

Відсутність фінансування не дозволяє завершити роботу по створенню Державного реєстру національного культурного надбання.

Говорячи про законодавче забезпечення цієї сфери, міністр культури зазначив, що з метою розвитку музейної галузі, врегулювання низки питань розроблено проект закону про внесення змін до Закон України "Про музеї та музейну справу" та низку інструкцій щодо обліку зберігання та використання музейних предметів.

Міністерством створено міжвідомчу робочу групу з урегулювання розбіжностей у питаннях обліку музейних предметів і музейних колекцій. Основне завдання на найближчий рік – врегулювання вимог Законів України "Про бухгалтерський облік" та "Про музеї та музейну справу" стосовно обліку музейних предметів.

Серед пріоритетних напрямів розвитку музейної галузі міністерство зосередить зусилля на правовому врегулюванні питань діяльності музеїв та інших установ, які оберігають пам'ятки недержавної частини музейного фонду, на зміцненні матеріально-технічної бази музеїв і заповідників, створення Державного реєстру національно-культурного надбання, комп'ютеризації основної діяльності і музейної галузі загалом передусім шляхом створення централізованої бази даних "Музейний фонд України", електронної версії Державного реєстру охорони пам'яток національного культурного надбання. Це, за словами міністра, дасть можливість не лише наблизити скарби до громадян України та гостей нашого краю, а й також зробити прозорою справу втручання в національні святині.

І.Ліховий доповів і про створення "Мистецького арсеналу", який дозволить позбутися багатьох проблем, що є гострими особливо для столичних музеїв.

Міністр культури також поінформував про те, що в уряді опрацьовується питання концентрації зусиль для створення належних умов щодо залучення інвестицій в пам'ятку охорони сфери.

І.Ліховий торкнувся кількох резонансних справ, пов'язаних з порушенням чинного законодавства щодо збереження пам'яток національного чи місцевого значення. Зокрема, скандального характеру набули масові факти розбазарення та приватизації земель історико-культурних заповідників в Криму та навколо Трахтомирова на Черкащині. З метою отримання максимальних прибутків від будівництва кон'юнктурних об'єктів видавалися дозволи на спорудження сучасних об'єктів в історичних центрах населених пунктів. Пальму першості в такому ставленні до історичного середовища продовжують тримати столичний Київ, стародавній Львів, Одеса, Крим.

Уряд вкрай занепокоєний таким станом справ і не має ніякого морального права залишити цю ситуацію напризволяще. За словами міністра, міністерство буде втручатися у кожну справу, оскільки немає пам'яток другорядних чи третьорядних, всі пам'ятки мають бути збережені.

І.Ліговий висловив сподівання на плідну співпрацю з Верховною Радою.

Міністр культури і туризму відповів на запитання народних депутатів.

Співдоповідав голова підкомітету Комітету з питань культури і духовності Микола Жулинський. Він назвав ситуацію із збереженням культурної спадщини в Україні критичною. "Ми стоїмо на порозі культурної катастрофи. Із 130 тисяч пам'яток, які є в Україні, кожна друга вимагає сьогодні реставрації і ремонту. І ця ситуація настільки складна, що навіть не втішає те, що ми маємо у списку всесвітньої спадщини комплекс споруд Софіївського Собору і Києво-Печерської Лаври, і Історичного центру міста Києва", - зазначив М.Жулинський.

Співдоповідач вважає, що така ситуація склалася тому, що за сприянням державних наукових установ та місцевих органів влади відбувається вихолощення власне охорони культурної спадщини в регіонах і переведення її в категорію можливості законного заробітчанства. Уряд України повинен негайно вжити заходи з припинення діяльності таких організацій і забезпечити створення повноцінних місцевих органів охорони культурної спадщини, передавши їм всі функції погодження, передбачені законом.

Народний депутат вказав на відсутність цілісної системи охорони культурної спадщини, яка ставить під сумнів можливість реалізації положень Закону України "Про охорону культурної спадщини", оскільки на практиці немає суб'єкта застосування механізмів охорони пам'яток. Зокрема, не укладаються охоронні договори, не проводиться належним чином виявлення та облік об'єктів культурної спадщини, не надаються розпорядження та приписи щодо охорони пам'яток, не застосовуються фінансові санкції за порушення пам'ятко-охоронного законодавства тощо.

За словами М.Жулинського, дуже повільно відбувається нормативно-правове забезпечення охорони культурної спадщини. До цього часу Кабінет Міністрів не забезпечив розробку підзаконних нормативно-правових актів, передбачених Законом "Про охорону культурної спадщини" та Законом України "Про затвердження Загальнодержавної програми збереження та використання об'єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки". До цього часу Кабінет Міністрів не затвердив порядок надання дозволів та порядок формування діяльності кваліфікаційної ради, яка дає дозвіл на проведення археологічних розвідок, розкопок та інших земляних робіт.

М.Жулинський також вважає, що відсутність в історико-культурних заповідників юридично оформленого права постійного користування їхніми територіями створює передумови до втрати пам'яток культурної спадщини.

Окремо співдоповідач зупинився на фінансуванні заходів з охорони культурної спадщини, на критичній ситуації з підготовкою кадрів, складну ситуацію у реставраційній справі.

Завершуючи свій виступ, М.Жулинський зазначив, що збереження національної культурної спадщини, зокрема реставрації пам'яток архітектури є надзвичайно актуальною проблемою і вона потребує негайного державного втручання. Він висловився за загальнонаціональний об'ємний підхід до збереження пам'яток культурної спадщини, інакше з цією проблемою доведеться стикатися постійно.

В обговоренні питання взяли участь представники депутатських фракцій і груп. До піднятих у доповіді та співдоповіді проблем вони додали ще кілька. У виступах прозвучали пропозиції щодо створення реєстру культурних цінностей, які перебувають за межами України. На повернення цих цінностей підготовлено відповідний закон.

Народні депутати критикували виконавчу владу за декларативність у підході до розв'язання проблеми охорони пам'яток культурної спадщини, вимагали від неї більш наполегливо працювати над розв'язанням усіх наболілих проблем, вишукувати альтернативні джерела фінансування, вносити пропозиції щодо вдосконалення діючого законодавства, покращити фінансування цієї діяльності тощо.

З другого питання доповідав міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Віктор Балога. Він наголосив на тому, що п'ять років тому Україна вперше в історії розвитку атомної енергетики закрила атомну станцію, задекларувавши відкритість і прогнозованість своєї політики, показала світові, що подібні кроки засвідчують не тільки нашу миролюбність, а й новий вимір світової політики, коли на перше місце ставляться інтереси людства, своєї нації, інтереси забезпечення високого рівня охорони довкілля, життя і здоров'я людей.

П'ять років, за словами міністра, час достатній для аналізу і підсумків, визначення результатів розв'язання проблем дотичних до мільйонів людей.

За цей час уряди і народні депутати зробили чимало для розв'язання обговорюваної проблеми. Проте після 15 грудня 2000 року залишилася велика кількість складних політичних, економічних і соціальних проблем породжених, як безпосередньо аварією четвертого енергоблоку, її наслідками, так і здійсненням цілої низки різних заходів, пов'язаних із закриттям Чорнобильської атомної станції.

В.Балога зазначив, що на об'єкті "Укриття", хоча із відставанням розгорнуті масштабні роботи, то за п'ять років з моменту остаточної зупинки Чорнобильської АЕС станція розпочала реальні роботи із підготовки до зняття з експлуатації тільки в останні місяці.

Аналіз стану виконання міжнародних проектів виявив цілий ряд недоліків, які мають, як об'єктивний, так і суб'єктивний характер, і перш за все у системі управління цими проектами.

Міністр доповів про стан справ на чотирьох об'єктах, пов'язаних зі зняттям електростанції з експлуатації.

Окремо міністр привернув увагу до виконання робіт комплексної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС.

За його словами, більшість рішень виконувалося не повною мірою, бо вони не були забезпечені бюджетним фінансуванням. Однак, одне із головних завдань - підтримка рівня оплати праці на ЧАЕС на рівні діючих АЕС України було виконано. Не всі соціальні проблеми розв'язані, але уряд працює над ними.

В.Балога, завершуючи, зауважив, що уряд буде працювати так, щоб за організаційними, фінансовими і технічними проблемами постійно бачити живу людину. На цьому наголосив і Президент України під час своєї поїздки на Чорнобильську АЕС.

Міністр також наголосив на необхідності рішучої активізації міжнародної діяльності з метою консолідації зусиль для розв'язання проблем, пов'язаних із закриттям Чорнобильської АЕС і ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в цілому.

Відповідаючи на запитання народних депутатів, В.Балога спростував слова про те, що Президент України в ході поїздки на ЧАЕС говорив про перетворення тридцятикілометрової зони у міжнародний могильник ядерних відходів і створення там етнографічного музею.

Міністр також додатково поінформував народних депутатів про здійснювані програми соціального захисту чорнобильців, про виконання зобов'язань з боку іноземних інвесторів щодо закриття Чорнобильської АЕС.

Народні депутати також цікавилися у міністра тим, коли буде подано на розгляд Верховної Ради проект Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкту "Укриття" в екологічно безпечну систему, фінансуванням виплат та компенсацій та наданням пільг громадянам постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, виконанням графіку робіт по закриттю Чорнобильської атомної станції та спорудження нового конфайменту тощо.

Голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Геннадій Руденко зазначив, що обговорюючи питання 5-ої річниці закриття Чорнобильської АЕС, треба розмову вести у контексті 20-річниці Чорнобильської катастрофи, яка виповнюється у 2006 році.

Г.Руденко запропонував розглядати всі проблеми у відповідності до того, віданню якого з парламентських комітетів вони належать. Він запропонував у подальшому виходити на персональну відповідальність якогось посадовця, і щоб був термін роботи, тому що фактично багато помилок, багато хороших речей було зроблено тими чи іншими міністрами, а взагалі робота уряду оцінюється як негативна.

При цьому Голова Комітету вважає, що потрібно враховувати ментальність урядовців, в тому числі депутатів, які полюбляють меморандуми. Підписавши меморандум про закриття Чорнобильської станції, вони розраховували, що від контрактів, від меморандумів можна чекати більше, аніж там записано. Тому враження, що нам всім допоможуть, починаючи від Заходу до Росії і "одарят" великою купою грошей не виправдалось. Тому й фонд профінансований сьогодні на 920 млн. доларів, з яких уже близько 300-400 млн. витрачено. Ще потрібно більше 100 млн. доларів.

Г.Руденко наголосив на тому, що "ми програли політично закриття Чорнобильської станції, тому що у нас був козир. Таких козирів не так багато було в Україні на тому чи іншому етапі розвитку країни. Була зброя атомна, ми її програли, у нас була Чорнобильська станція, яку потрібно було закривати. Але політичне рішення, яке було прийняте потрібно було супроводжувати фаховим хитрим переговорним процесом і вижати максимум вигоди для України. На жаль, цього не сталося". Голова Комітету вважає, що Україна програла на рівні дипломатії, на рівні фахівців процес, який мав би супроводжувати закриття станції.

Г.Руденко зосередився на окремих питаннях плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття", які він охарактеризував як проблемні.

Перше і ключове питання, яке цікавить Комітет - це безпека. Всі затримки, відставання від графіків, додаткові витрати турбують народних депутатів і вони хотіли б, щоб ті вимоги, які покладені на міністерство, на Чорнобильську станцію з боку додержання ліцензійних вимог, які контролює Державна комісія ядерного регулювання, були виконані. І лише після цього, можна про щось подальше говорити.

Ще одну співдоповідь зробив голова підкомітету Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Володимир Бронніков. У своєму виступі він зробив акцент на результатах цих п'яти років з часу закриття Чорнобильської АЕС.

Володимир Бронніков вважає, що закриття ЧАЕС не відбулося. За національними і міжнародними стандартами Чорнобильська станція залишається діючою станцією. Найближчим часом закінчується термін дозволу, виданого Чорнобильській АЕС Державним комітетом ядерного регулювання. Ймовірність отримання нової ліцензії, без нехтування норм і правил в атомній енергетиці, близька до нуля.

В.Бронніков означив дві корінні причини ситуації, яка склалася. Перша з них – це непомірна політизація проблеми, тоді, як це завдання фахівців-атомників. Іншою причиною, за словами співдоповідача, є політичні помилки в організації управління цією сферою.

В.Бронніков вважає, що тільки запровадивши професіоналізм і відповідальність на найвищому рівні державного управління можна розв'язати всі проблеми ЧАЕС і атомної енергетики в цілому. Тільки таким чином "ми не будемо створювати собі проблем у майбутньому, проблем для нащадків".

Представники депутатських фракцій і груп виступили в ході обговорення, доповівши про позиції тих політичних сил, які вони представляють у парламенті.

Промовці пропонували терміново переглянути структуру управління з чорнобильської проблематики шляхом створення Міністерства з питань Чорнобильської катастрофи, а також не допустити "антиконституційної" пропозиції уряду щодо призупинення ряду статей закону "Про статус і соціальний захист постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" у проекті Державного бюджету на 2006 рік, підняти статус урядових програм до законодавчого рівня і забезпечити їх належним бюджетним фінансуванням.

За підсумками обговорення Верховна Рада на одному з наступних засідань прийме постанови, в яких буде дана оцінка роботи уряду, а також рекомендації щодо її покращання.

На цьому День Уряду у Верховній Раді завершився.

* * *
^ НА ПЛЕНАРНИХ ЗАСІДАННЯХ
У СЕРЕДУ, 14 ГРУДНЯ, ВОСЬМА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 13 грудня. Розглянуто сім питань порядку денного. За результатами розгляду: прийнято один закон, сім законопроектів прийнято за основу, три законопроекти відхилено, проведено День Уряду України з питань "Про стан та перспективи охорони пам'яток культурної спадщини" і "П'ята річниця закриття Чорнобильської АЕС".

В.Литвин поінформував про зміни у складі депутатських фракцій і груп: про вихід народних депутатів Валерія Альошина, Володимира Мойсика, Михайла Ратушного і Володимира Цибулька зі складу депутатської фракції Української народної партії; про входження народного депутата Сергія Кіроянца до фракції БЮТ; про вихід народних депутатів Олександра Буряка, Сергія Буряка, Таріела Васадзе з фракції ПППУ та їх входження до складу фракції БЮТ.

Головуючий далі виголосив депутатські запити.

Із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій виступили уповноважені представники депутатських фракцій.

Після цього народні депутати розглянули перше питання порядку денного – три проекти постанов про порядок складення присяги судді Конституційного Суду України.

В цілому було прийнято постанову, автором якої є народний депутат Валентин Матвєєв. Постановою передбачається, що особа, яка призначається на посаду судді Конституційного суду, складає присягу не пізніше одного місяця з дня його призначення на цю посаду за наявності висновку комітету про виконання нею вимог частини 2 статті 127 Конституції України (у цій статті, зокрема говориться, що професійний суддя не може мати представницький мандат, обіймати будь-яку іншу оплачувану посаду, виконувати іншу оплачувану роботу і таке інше).

У другому читанні народні депутати розглянули три законопроекти з списку тих, прийняття яких потрібне для вступу України до СОТ: про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів; про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину"; про внесення змін до статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (щодо операцій з продажу сільгосппродукції).

Після оголошення головуючим розгляду першого з цих законопроектів народні депутати з фракції КПУ заблокували трибуну, протестуючи про розгляду "сотівських" законів. Розгляд законопроектів був коротким.

У підсумку всі три законопроекти не набрали необхідної кількості голосів для прийняття і були відхилені.

Верховна Рада ратифікувала Угоду між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Хорватія про судноплавство на внутрішніх водних шляхах і Протокол про внесення змін і доповнень до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Узбекистан про вільну торгівлю від 29 грудня 1994 року.

На доопрацювання було відправлено законопроект про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо обміну та взаємної охорони інформації з обмеженим доступом у сфері оборони.

Народні депутати не підтримали розгляд пункту порядку денного "про повернення до розгляду раніше не підтриманих питань". Законопроекти про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і Верховним головнокомандуванням Об'єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації та Верховним головнокомандуванням Об'єднаних Збройних Сил НАТО в Європі щодо використання стратегічної транспортної авіації України в операціях та вченнях НАТО і про ратифікацію Рамкової Угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком не набрали голосів для розгляду.

Не включено до порядку денного було і наступне питання – проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення бази оподаткування).

Після цього народні депутати спочатку включили до порядку денного, а потім розглянули сім законопроектів про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (щодо використання коштів від продажу акцій "Криворіжсталі"). Їх автори – народні депутати пропонували направити кошти, отримані в результаті повторної приватизації комбінату "Криворіжсталь" на погашення заборгованості по заощадженням громадян та на розв'язання нагальних соціальних проблем держави. Зокрема одним із законопроектів пропонувалося спрямувати 21,2 мільярди гривень на компенсацію громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень та 3 мільярди гривень на покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсій. Пропонувалося також частину отриманих коштів у розмірі 1% направити місту Кривий Ріг для розв'язання соціальних проблем.

Народні депутати до розглянутих семи законопроектів пропонували включити і розглянути ще три проекти про спрямування коштів від повторної приватизації ВАТ "КГМК "Криворіжсталь" на повернення заощаджень громадян". Вони мали розглядатися відразу після цих семи законопроектів. Але ця пропозиція не була підтримана.

Верховна Рада підтримала в цілому один з семи законопроектів, автором якого є народний депутат Вадим Гуров. Прийнятим законом пропонується з коштів, отриманих в результаті повторної приватизації ВАТ "Криворіжсталь" 0,7 відсотка направити на потреби міста Кривий Ріг, 0,3 відсотка направити на потреби Дніпропетровської області.

Наприкінці засідання народні депутати за скороченою процедурою розглянули два законопроекти – про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту особистих прав і свобод громадян) і про заборону політичних переслідувань та обмеження прав і свобод громадян за політичними ознаками.

У підсумку обидва законопроекти в ході голосування були відхилені.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк перед тим, як закрити засідання, оголосив про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема, про вихід народного депутата Анатолія Раханського з групи "Довіра народу" і його входження в Народний блок Литвина.

На цьому ранкове пленарне засідання завершилося.

* * *

^ У ЧЕТВЕР, 15 ГРУДНЯ, ВІДБУЛИСЯ ЧЕРГОВІ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ВОСЬМОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на засіданні 14 грудня. Розглянуто 10 питань порядку денного. За результатами розгляду прийнято 3 закони та одну постанову, 11 законопроектів та один проект постанови відхилено.

Далі головуючий зробив кілька оголошень про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема, про входження народного депутата Степана Гавриша до фракції СДПУ(о) і про входження народного депутата Валерія Келестина до фракції НСНУ.

В.Литвин також повідомив про засідання Погоджувальної ради керівників депутатських фракцій і груп, яке відбулося напередодні, а також про засідання у Президента України, на яких були досягнуті домовленості щодо розгляду проекту закону про Державний бюджет на 2006 рік у другому читанні на вечірньому пленарному засіданні 15 грудня.

Після цього народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. Проект Постанови про видання оновленого тексту Конституції України доповів народний депутат Петро Симоненко. За його словами, автори проекту виходили з того, що з першого січня набувають чинності зміни до Конституції, і фактично країна буде мати новий Основний Закон. Зараз для користування спеціалістами і громадянами України не має єдиного виданого з тими змінами, які прийняті були ще у грудні минулого року, тексту Основного Закону. Тому треба всім, хто забезпечує виконання прав і свобод громадян, надати можливість мати єдиний текст оновленої Конституції.

Постанова передбачає звернутися до Кабінету Міністрів до 31 грудня нинішнього року видати текст Конституції із змінами, внесеними відповідно Верховною Радою Законом України "Про внесення змін до Конституції України" накладом один мільйон екземплярів з фінансуванням з Державного бюджету.

Постанова була прийнята 259-ма голосами.

Наступним розглядалося питання про призначення суддів Конституційного Суду України. Голова Комітету з питань правової політики Василь Онопенко поінформував про рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді призначити суддями Конституційного Суду України Олега Литвака, Івана Вернидубова, Марію Маркуш, Петра Стацюка, Петра Вороб'я, Василя Борденюка. Ці кандидатури були запропоновані для внесення у бюлетень для голосування, яке відбулося у перерві засідання о 12-ій годині.

Народні депутати розглянули і прийняли Постанову про календарний план проведення дев'ятої сесії Верховної Ради України четвертого скликання. Постановою передбачено, що остання сесія парламенту четвертого скликання почнеться 7 лютого, а останнє пленарне засідання відбудеться 4 квітня, при цьому сесія не закриватиметься. Вона закриється, коли почнеться перша сесія Верховної Ради п'ятого скликання.

За цей час всього передбачено: для роботи у пленарному режимі – 4 тижні, 3 тижні – для роботи в комітетах і фракціях і 2 тижні – для роботи народних депутатів у виборчих округах, а також передбачається, у відповідності з Регламентом Верховної Ради, провести два Дні Уряду України у Верховній Раді.

Далі народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до статті 9 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" (стосовно висвітлення роботи Верховної Ради України).

Змінами передбачено визначити окремою постановою Верховної Ради про висвітлення на все чергове скликання народних депутатів Верховної Ради України. Голова Верховної Ради і Керівник Апарату, або Керівник Апарату за його дорученням укладають відповідну угоду і не треба буде приймати постанову на кожну сесію.

Закон було прийнято в цілому 347-ма голосами "за".

Після цього розглядалися законопроекти у другому читанні. Верховна Рада прийняла в цілому закони: про внесення змін до деяких законів України (стосовно розвідувальних органів); про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо іпотечних відносин); про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запобігання фінансовим правопорушенням при використанні бюджетних коштів, державного і комунального майна); про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо наукової відпустки); про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти"; про житловий фонд соціального призначення.

На повторне друге читання було відправлено проект закону про нотаріат.

До порядку денного був включений проект Постанови Верховної Ради про запрошення місії спостерігачів від СНД в якості офіційних спостерігачів на виборах до рад всіх рівнів в Україні у березні 2006 року.

Ним передбачалося доручити Голові Верховної Ради України В.Литвину направити відповідні запрошення у визначені відповідним законодавством України терміни місії офіційних спостерігачів СНД на вибори до рад всіх рівнів у березні 2006 року. Центральній виборчій комісії пропонувалося забезпечити акредитацію та безперешкодне і повноцінне функціонування спостерігачів від СНД під час проведення виборів.

Постанова була прийнята 243-ма голосами.

Далі народні депутати включили до порядку денного два проекти законів про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (щодо використання коштів від продажу акцій ВАТ "Криворіжсталь"). Обидва законопроекти передбачають направлення частини або всіх коштів, отриманих від повторної приватизації ВАТ "Криворіжсталь", на повернення знецінених заощаджень громадян.

Законопроекти були прийняті за основу у першому читанні.

Після цього народні депутати повернулися до розгляду законопроекту про заборону політичних переслідувань та обмеження прав і свобод громадян за політичними ознаками. Законопроект був розглянутий напередодні і народні депутати прийняли рішення ухвалити його у першому читанні.

Народні депутати також повернулися до розгляду проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту особистих прав і свобод громадян) і також прийняли його у першому читанні за основу.

Після перерви народні депутати розглянули і прийняли низку постанов про обрання і звільнення суддів.

Голова Лічильної комісії Валерій Мішура поінформував про результати голосування щодо призначення суддів Конституційного суду України. Лічильна комісія визнала вибори такими, що не відбулися. З 427-ми народних депутатів, повноваження яких визнані, бюлетені для голосування отримали всього 62 депутати.

Після цього дві фракції наполягли на перерві. Без її оголошення слово для заяви було надано народному депутатові Михайлу Добкіну. Він зачитав заяву фракції "Регіони України", згідно з якою "силові структури держави продовжують вдаватися до грубого порушення законодавства і всіх норм людської моралі".

Фракція "Регіонів України" вимагала невідкладно викликати до Верховної Ради міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, для того, щоб заслухати його пояснення з приводу дій представників правоохоронних органів Донецької області проти трьох громадян, від яких під тиском вимагалися свідчення проти голови Донецької облради Б.Колеснікова.

Після виголошення цієї заяви народні депутати з фракції "Регіони України" заблокували трибуну, вимагаючи прийняти Постанову про заслуховування інформації міністра внутрішніх справ України Ю.Луценка та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Н.Карпачової щодо фактів застосування тортур при розслідуванні кримінальної справи Б.Колеснікова.

Постанова була прийнята з вилученням пункту другого, згідно з яким пропонувалося також з цього питання заслухати Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Народні депутати звернули увагу, що Уповноваженого з прав людини в державі фактично немає, оскільки він включений у виборчі списки партії "Регіони України".

Після цього народні депутати продовжили розгляд законопроектів у другому читанні. Вони розглянули і прийняли в цілому закони: про внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт" (нова редакція); про внесення змін до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (повторне друге читання); про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (щодо пільг).

Верховна Рада прийняла Постанову про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про Почесну грамоту та Грамоту Верховної Ради України".

Народні депутати повторно розглянули низку законів з пропозиціями Президента України. Після повторного розгляду у новій редакції з врахуванням пропозицій Президента було прийнято: Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків" та інших законів України"; Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації" (щодо акцій відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"); Закон України "Про запровадження мораторію на ввезення на територію України м'яса та харчових субпродуктів свійської птиці".

Наприкінці засідання народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до Митного тарифу України (щодо стабілізації цін на ринку нафтопродуктів). Рішення щодо цього законопроекту було запропоновано головуючим прийняти на початку вечірнього засідання.

На цьому ранкове засідання завершилося.

На вечірньому засіданні було продовжено розгляд питань порядку денного. Народні депутати після розгляду за скороченою процедурою відхилили проект закону про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" (щодо врегулювання ринку нафтопродуктів).

Верховна Рада відхилила проект Постанови про заходи щодо захисту внутрішнього ринку від імпорту нафтопродуктів.

Голова Верховної Ради зробив оголошення про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема про входження народного депутата Андрія Деркача до складу фракції СПУ.

Після цього згідно з прийнятою на ранковому засіданні Постановою народні депутати заслухали міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка, який, доповідаючи по основному питанню, спочатку поінформував про стан боротьби із загальною кримінальною злочинністю. За його словами, з початку року скоєно 406 тисяч злочинів, розкрито 280 тисяч злочинів, в тому числі більше 23 тисяч злочинів минулих років. В цьому році розкривається понад 90 відсотків умисних вбивств та тяжких тілесних ушко