Реферат: Городоцька црб

Городоцька ЦРБ

Відділ організаційно-методичної та

інформаційно-бібліографічної роботи




Родина,

як зірка єдина

( сценарій родинного свята )























м.Городок,2007

Святково прибраний зал. На столі – колоски пшениці і гілки калини. На вишитому рушнику – коровай. До уваги відвідувачів представлено виставки робіт талановитих родин Городоччини (вишивки, картини). Оформлено книжкову виставку «Сім’я – ключ до щастя!». На стіні великий плакат з зображенням родовідного дерева, плакати з написами:

« Важко виразити словами те особливе, світле щось, що народжується в нашій душі, коли ми згадуємо тепло рідного сімейного гнізда»

(К.Д. Ушинський)

« Шануй батька і матір… : щоб тобі добре було і щоб ти на землі був довголітнім» (Апостол Павло)

«Нема роду переводу і не буде зроду» (зі щедрівки).

Кожна сім’я сидить за окремим столом, де написано прізвище родини. На столиках квіти та солодощі.


Входять ведучі


Ведуча І.

Ось і прийшов на нашу землю травень, оспіваний у піснях, гаптований солов’їним співом і приніс нам давні шановані свята. Це День матері і Міжнародний День сім’ї.

Думаю, що це символічно, що ці свята відзначають саме навесні, коли все в природі проростає, розквітає. І земля – матінка плекає кожен росточок, кожну пелюсточку, як і сім’я, родина плекає своїх дітей, щоб набирались вони сили, могутності, мужності.

Все найкраще, що є на землі, починається з сім’ї. Без неї, як без природи, людство обійтися не може. « З родини йде життя людини», - говорить народна мудрість.

2

Тут людина робить свої найперші кроки, звідси вона виходить у широкий світ. У сім’ї вона навчається любові і добра, у сім’ї вона вчиться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого роду.

Мамина ласка, татусева мужність, бабусина доброта, дідусева мудрість, тепло хатнього затишку в колі рідних на все життя залишають глибокий слід у душі та серці кожної людини. Завжди якось по-особливому зворушливо, з великою теплотою згадується те родинне гніздо, з якого ви вийшли у світ широкий.


Ведуча ІІ.

На світі білому єдине,

Як і Дніпрова течія –

Домашнє вогнище родинне,

Оселя наша і сім’я.


В щасливі і тяжкі години –

Куди б нам не стелився шлях –

Не згасне вогнище родинне,

В людських запалене серцях.


Є такий вислів: « Родинне вогнище». Звідки він? Чи можна кожен дім назвати родинним вогнищем?

У народній легенді про те, як з’явилася перша хата, говориться, що коли Янгол прорубав вікна та затяг їх риб’ячим міхуром, а жінка з дітьми стали прибирати та тішитися, що мають таку світлу гарну оселю, Янгол замилувався ними та й залишився назавжди стояти біля віконця. Тому, повчає легенда, боронь Боже – плювати у вікно. А ще не можна у хаті лаятися, сваритися, битися, бо Янгол плакати буде – він же залишився , щоб милуватись нами. 3

Так учить народна мудрість: кожен повинен намагатися зробити свій дім не просто сяким-таким пристанищем, а саме – родинним вогнищем, де відігрівається душа, панує атмосфера любові і доброти.


Ведуча І

Сьогодні ми запросили особливі сім’ї, де ніколи не згасає родинне тепло, де ангел-хранитель весело милується їх сімейною згодою, чудовими талановитими дітьми.


Саме такою є сім’я Брушневських.

Наталія Михайлівна та Антон Тадеушович в любові, мирі і злагоді ростять чотирьох діток.

Старший син Анатолій, навчається в 11 класі, цікавиться комп’ютером, хоче стати програмістом.

Донька Галинка – учениця 8-го класу. Навчається також в дитячій школі мистецтв. І не просто навчається, а є неодноразовим призером різних художніх конкурсів: конкурсу, присвяченому Дню народження Т. Г. Шевченка, конкурсу «Податки очима дітей»та ін.

Визнана художником року – 2006.

А ще вона вміє робити з бісеру дуже гарні прикраси, вишиває картини.

Син Владислав – учень 7 класу, співає в шкільному вокальному ансамблі. Найменшенького звати Антон (як і батька). Йому лише 2 роки. Надіємось, що він також скоро проявить себе, як талановита особистість.


^ Ведуча звертає увагу на виставку картин Галини Брушневської. Галинка представляє свої роботи.

4

Шановна родина Брушневських! Ми дуже дякуємо, що завітали сьогодні до нас на свято. Для Вас у виконанні працівників районного будинку культури звучить пісня «Батько і мати»( сл. В. Крищенка, муз. О. Злотника)


^ Ведуча ІІ.

Хата моя, біла хата,

Рідна моя сторона.

Пахне любисток і м’ята.

Мальви цвітуть край вікна,

Хата моя, біла хата,

Казка тепла й доброти.

Стежка від тебе хрещата

В’ється в далекі світи.

( сл. Д. Луценка, муз. А. Пашкевича)

У мальовничому куточку Городка стоїть хатинка, мов писанка. В ній живе чудова, дружня, працьовита сім’я Ястремських. Кожного члена цієї родини Бог обдарував талантом.


Батько, Валентин Францович, займається грав’юрною роботою на камені.

Мати, Оксана Владиславівна – майстриня - золоті руки. Виготовляє екібани, квіти, корзини.

Діти у всьому їм допомагають. А в сім’ї Ястремських 4 діточок:

Вадим – 13 р.

Марта – 12 р.

Ярослав – 10 р.

Вероніка – 3 р.

^ Вадим любить працювати з комп’ютером, чим допомагає батькові у його бізнесі.

5

Марта навчається в музичній школі по класу фортепіано. Любить дуже грати і як у неї це гарно виходить ви самі сьогодні переконаєтесь.

^ Ярослав займається в будинку творчості. Гарно малює.

Найменша Вероніка – маленька артисточка. Любить співати, розказувати віршики.

Запрошуємо сім’ю Ястремських поділитися своїми талантами.

У виконанні Ястремської Марти та її викладача Заболотної Людмили Гаврилівни прозвучать «Дві джазові композиції в чотири руки» та «Концерт» Чайковського.

^ Вероніка розказує віршик « Я маленька українка».


Ведуча І.

Вишивки – це символи, що уособлюють мир, щастя, радість. Їх дарують у найурочистіші хвилини в житті людини. У традиційному українському рукоділлі, зокрема у вишивці – наявні символи – охорона і продовження родинного вогнища. У мережеві ниток втілюється краса душі людської, її думка. І вона передається з роду в рід. І цей переданий вогник, як свідчить народний звичай, оберігає житло. Біля нього ростуть і гартуються діти. Тому у Ольги Євгенівни Михальської, яка присутня зі своєю сім’єю у нашому залі, на серці спокійно, адже вона створила стільки оберегів для своєї родини. Ось погляньте на її чарівне рукоділля. Хіба її діти, онуки не відчують її материнське дихання і биття її серця у цих вишивках. Пройдуть роки, і ваші вишиванки, Ольго Євгенівно, будуть продовжувати усміхатись всьому роду: дітям, онукам і правнукам. Вдячні, що ви прийшли до нас на вечір. Прийміть в дарунок пісню на слова Д. Павличка « Два кольори».

6

Ведуча ІІ

Вчитель. Його порівнюють з Прометеєм, що несе людям рятівний вогонь, його порівнюють з легендарним Данко, що віддав людям своє палаюче серце. В кожному з цих порівнянь є доля правди. Адже справжній вчитель вкладає всю душу, всі свої знання в своїх учнів, працює над найвідповідальнішим завданням – формує людину.

Сьогодні ми хочемо познайомити вас з прекрасною вчительською династією, родиною Ференсів.


Думки високі, що живили душу,

Вели до світла крізь непроникні терни.

Усе проходить, та сказати мушу,

Що жив не лиш заради сивини.


Це рядки з поезії Григорія Григоровича Ференса. І думаю, можна з впевненістю сказати, що, дійсно, життя він прожив недаремно. За фахом – викладач, за покликанням вчитель, душею – патріот України. З 1969 року працював учителем математики, директором шкіл у Городоцькому районі. Сьогодні працівник відділу освіти. Автор збірок віршів « Просто суєта», «Собор душі», «Чебрецева суть душі земної». Разом з дружиною Надією Іванівною, також вчителькою, виростили трьох прекрасних доньок: Ольгу, Людмилу та Оксану. І всі вони теж закінчили педагогічні ВУЗи і всі працюють вчителями та викладачами. Цікаво й те, що у двох старших доньок теж по троє дітей. І онуки також навчаються в Чернівецькому університеті і мріють стати педагогами.

Ось така чудова династія вчителів…

Сьогодні у нас в гостях старша донька родини Ференсів Ольга Григорівна зі своєю меншенькою донечкою Наталкою.

Слово надається Ользі Григорівні Ференс ... 7

Дякуємо вашій дружній родині за вашу нелегку, але таку необхідну, благородну працю.

Для династії вчителів, родини Ференсів звучить « Пісня про вчительку».

(сл. А. Малишка, муз. П. Майбороди)

Ведуча І.

Так, я книгар

Не лікар, не аптекар,

Не інженер,

Не вчитель,

Не банкір ...

Я більше: я книгар!

Бібліотекар!

Потрібен я – всьому наперекір!

Петро Галь


Ми пишаємось, що у нашій бібліотечній родині також є багатодітна матір. Це Оксана Іванівна Мерва, яка разом з чоловіком Русланом виховує трьох дітей. Вважаю, що це справжній подвиг у наш час. Вона, як і кожна мати, хоче, щоб її діти були щасливими, здоровими, розумними, талановитими та успішними і прикладає все своє вміння, всі зусилля, щоб ці мрії здійснилися.

Старша донечка Алінка грає на фортепіано. А молодші ще дуже маленькі, але вони обов’язково проявлять свої здібності, тому що у гарних матерів виростають гарні діти.

Запрошуємо до слова Оксану Іванівну Мерву..

^ В дарунок звучить пісня «Рідна мати моя» (сл. А. Малишка, муз. П. Майбороди)


8

Ведуча ІІ

Як хлібна нива одяга віночок

З ромашок, маків, ніжних васильків, -

Ось так із успіхів синів і дочок

Сплітаються вінки для матерів.

Ткач С.

Сім’я Іванових. Щоб перелічити усі успіхи, перемоги, досягнення і нагороди сім’ї Іванових потрібно проводити окреме свято.

Батько - Олександр Володимирович - бізнесмен

Мати - Оксана Григорівна – працівник культури

Діти:

Олена – 21 рік, півфіналістка Всеукраїнського фестивалю „Зірки на сцену” в Хмельницькому. Переможниця районних пісенних конкурсів, фестивалів, фіналістка конкурсу «Міс Городок-2004».


Даниїл – 14 років. Співає з дитинства. Вперше вийшов на сцену в 6 років. Полонив серця глядачів піснею „Хочу до бабусі”.

Був учасником телемарафону, присвяченому Дню захисту дітей (на обласному телебаченні).

З 2004 р. займається бальними танцями. Має 13 медалей І-ІІ ступеню з бальних танців. Зайняв перше місце в Києві в турнірі з бальних танців „Фієста - 2006” в категорії „Дорослі + сеньйори”. Став чемпіоном з латиноамериканських танців.

Зараз тренується в Ярмолинцях в філіалі обласного танцювального танцю „Фламінго” (тренер Курик С. В.).

До речі, 5 травня цього року було відкриття філіалу танцювального клубу „Фламінго” в м. Городку, де тренером працює Даниїл. Так що, бажаючих просимо записуватись. 9

Настя – 10 років. Вперше вийшла на сцену з мамою в 5 років з піснею „Колискова”. Виступала з піснями в театрі Петровського, а потім захопилася бальними танцями, як і братик. Має 14 медалей, багато грамот, неодноразова чемпіонка області по латин-біту. Місяць тому – чемпіонка в категорії „Юніори” Всеукраїнських відбіркових кваліфікаційних змагань. Їй присвоєна вища категорія по бальних танцях.


Оксана Григорівна – учасник тріо „Співуче джерело”, гордості нашого Городка, яке є неодноразовим переможцем районних, обласних, Всеукраїнських пісенних конкурсів ( Всеукраїнського пісенного фестивалю ім. М. Машкіна, Міжнародного фольклорного фестивалю „Бойківська ватра”, Всеукраїнського фестивалю на Тернопільщині та ін.)

В минулому році родина Іванових була в Києві на Всеукраїнському фестивалі творчих сімей, присвяченому Дню Матері. Представляли Хмельницьку область. Виступали на Майдані Незалежності в галаконцерті. Міністр у справах сім’ї та молоді вручив сім’ї Іванових диплом та кубок лауреата Всеукраїнського фестивалю творчих родин.

Діти танцюють і далі і мріють досягти вершин мистецтва танцю. Чого ми їм від усієї душі і бажаємо.

(^ У виконанні сім’ї Іванових звучить „Колискова”.

Даниїл і Настя демонструють свою майстерність у мистецтві бального танцю.)


10

Ведуча ІІ.

Сьогодні на нашому святі присутні представники райдержадміністрації. Слово для привітання має начальник відділу у справах сім’ї, молоді та спорту Муха Тетяна Вікторівна.

( Після виступу працівники РДА вручають подарунки кожній сім’ї)


Звучить лірична мелодія.

^ Ведуча звертається до всіх.

Шановні наші. Ми дуже дякуємо, що ви завітали сьогодні до нас, подарували нам радість спілкування з вами, поділилися своїми талантами, здібностями. Ми відчули тепло ваших сердець, вашу доброту і любов, злагоду, що панує у ваших сім’ях.

Воістину – родина – це святе ...


Ведуча І.

Родина, родина – від батька до сина

Від матері доньці добро передам.

Родина, родина – це вся Україна

З глибоким корінням, з високим гіллям.

Все відцвітає, жовкне і гине,

Вітром розноситься ніби сміття ...

Тільки родина – як вічна зернина,

На невмирущому полі життя.

В. Крищенко.

Сім’я – це життєдайний осередок, що приводить людину на світ Божий, плекає найвищу цінність людства – дітей, цвіт нації, майбутнє народу, завдяки яким кожен батько і мати мають реальну можливість повторити та продовжити себе у своїх нащадках.

11

Злагоди, щастя вам, добробуту, всеохоплюючої любові і всіх благ. Нехай здійсняться всі ваші сонячні мрії. Хай радісним щебетом щебечуть ваші діти і світ щасливий іде їм назустріч.

Без роду немає народу. Нехай буде вічно традиційна українська сім’я.

Нехай буде вічним наш народ!


^ Звучить пісня „Родина” (сл. В. Крищенка, муз. О. Злотника) у виконанні працівників будинку культури.

12

Список використаної літератури.



Кадифалієва Н. Сім’я – ключ до щастя: сценарій до Міжнародного дня сім’ї //Позакл. час. – 2006. - № 7-8. – с. 6.


2. Колбаснікова Г. Роде наш красний, роде наш прекрасний…: сценар. // Позакл. час. – 2004. - № 9-10. – с.122


3. Марчук Г. А мама – то Вічна Покрова. Накриє останнім листочком // Позакл. час. – 2006. - №7-8. – с. 11.


4. Пісенний вінок: Українські народні пісні / Упоряд. А. Я. Михалко. – К.: Криниця, 2005. – 288 с.: іл., нот.


5. Форостенко Л. Батько і мати – два сонця гарячих // Позакл. час. – 2004. - №9-10. – с. 119


13