Реферат: Навчально виховний комплекс "Дзвіночок" Розвиток та навчання дітей рідної мови
Волинська обласна рада
Вищий комунальний навчальний заклад
“Володимир - Волинський педагогічний коледж
ім. А.Ю.Кримського”
Навчально - виховний комплекс "Дзвіночок"
Розвиток та навчання дітей
рідної мови:
аспекти мовленнєвого спілкування, авторські технології, досвід
За редакцією В.К. Лихолєтової
Методичні поради практичним працівникам
дошкільних закладів освіти, викладачам та студентам
педагогічних навчальних закладів
Володимир - Волинський 2007
Укладачі:
Лихолєтова В.К. - викладач - методист. Голова циклової комісії
дошкільного відділення Володимир -Волинського педагогічного коледжу
^ Король Н.С. - директор навчально - виховного комплексу "Дзвіночок"
Учасники педагогічного експерименту : педагоги - Щербік О.И., Марцинюк Л.М., Супрунович І.К., Мартинюк Р.В., Війтік Н.М., Клецельман Г.П.
До посібника увійшли матеріали з досвіду спільної науково-дослідної роботи по створенню розвиваючих методик і педтехнологій для удосконалення педагогічного процесу по навчанню дітей рідного мовлення з урахуванням диференційованого та особистісного підходу до питань сучасної дошкільної освіти.
Варіативні матеріали науково - дослідної роботи спрямовані на ознайомлення із реалізацією окреслених проблем через проведення трьохступеневого експерименту, апробації системних навчальних моделей, перевірку їх дієвості та впровадження результатів дослідження в практику роботи дошкільної установи.
Рецензенти: професор Волинського державного університету імені Лесі Українки, доктор педагогічних наук І.О.Смолюк.
Практичний психолог, методист педагогічної практики Володимир - Волинського педагогічного коледжу ім. А.Ю.Кримського Микало В.А.
Передмова
Запропонований навчальний посібник складається із матеріалів дослідження і реалізації актуальних проблем комунікативно — мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку, які були розроблені, апробовані і впроваджені в практику роботи навчального комплексу та педагогічного коледжу. Керуючись сучасними педагогічними технологіями, варіативними програмами виховання і навчання дітей дошкільного віку колективи обох навчальних закладів творчо підходять до використання психолого -педагогічної літератури, методичних рекомендацій, дидактичного матеріалу спрямованого на мовленнєвий розвиток дітей дошкільного віку. Представлені методичні поради є актуальними саме тому, що демонструють алгоритми добору діагностичних методик по створенню навчальних педагогічних систем, перевірку їх результативності та передбачають способи впровадження даних систем в практику роботи дошкільних навчальних закладів, які є базою навчання студентської молоді через проходження нею різних видів педагогічної практики.
Посібник спрямований на ознайомлення практичних працівників, викладачів та студентів із створенням цільових технологій діяльнісно-мовленнєвого спрямування для роботи з дітьми дошкільного віку. Збірник матеріалів розрахований на широке коло педагогічних працівників, які, на наш погляд, можуть використовувати головну ідею побудови і здійснення педагогічного експерименту для удосконалення навчально - виховного процесу з обраної проблеми на підставі урахування конкретних умов, груп і дітей.
Ретельне та вдумливе ознайомлення із матеріалами посібника може стати імпульсом для подальшого самостійного опрацювання такої актуальної на даний час тематики наукових досліджень.
^ Від експерименту - до практики
Протягом цілого ряду останніх років на базі навчально-виховного комплексу "Дзвіночок", в рамках спільної науково-дослідної роботи за участю і під керівництвом викладачів дошкільного відділення педагогічного коледжу проходив педагогічний експеримент з проблеми "Комунікативно-мовленнєвий підхід до навчання дітей дошкільного віку рідної мови". Тема є різноплановою і має практичне значення як для працівників дошкільних навчальних закладів, так і для навчально-виховного комплексу зокрема. Головним напрямком дослідницької роботи була розробка і адаптація педагогічних технологій, що сприяють формуванню у дітей вміння спілкуватися, чути і розуміти іншого, висловлювати свою думку, пояснювати, домовлятися, розповідати. Але вміння спілкуватися не дається дітям просто так, мови треба навчати. На жаль, сьогодні становлення спілкування підміняється розвитком лінгвістичних компонентів мови та формуванням в дітей суто мовних навичок. Але ж оволодіння мовленнєвими засобами без набуття досвіду соціальної взаємодії не сприяє оволодінню дітьми мовленням. Окреслена проблема мала вихід на розробку і створення цілого ряду технологій, які є складовими при її реалізації. Вони засновані на дотриманні комунікативно-мовленнєвого принципу розвитку мовлення дітей дошкільного віку. Говорячи про цей принцип, необхідно підкреслити, що він включає в себе комунікативну спрямованість навчання дітей рідної мови. Цей принцип означає, що навчання дітей рідної мови повинно бути спрямоване на оволодіння ними мовою як засобом спілкування, на засвоєння дітьми навичок розмовної та розповідної літературної української мови. А це дітям дається нелегко. В педагогічній науці утвердився комплексний підхід до розвитку мовлення дітей, який передбачає вирішення одночасно кількох мовних завдань при організації спеціально створених для цього мовних ситуацій.
Домінуючу роль діяльності та створення діяльнісного підходу до розвитку мовлення у лінгводидактиці досліджували відомі науковці -І.Костюк, Д.Ельконін, О.Запорожець, Я.Божович, А.Богуш. Аналіз їх досліджень, присвячених зазначеній проблематиці показує, що саме комунікативна спрямованість навчання допомагає дітям засвоїти різні форми мовлення відповідно до ситуації за обраними видами діяльності. Прикро констатувати, що на спеціальних мовленнєвих заняттях у сучасних дошкільних закладах переважає процес слухання, а не активного мовлення.
Тому й діти мають одноманітне шаблонне мовлення, низький рівень діамонологічних навичок спілкування.
Деякі розробки занять з навчання дітей рідної мови пропонують таку модель навчання, в якій майже не передбачено розвитку дитячої самостійної мовленнєвої практики. Усі ці обставини в комплексі й обумовили актуальність досліджуваних проблем.
Об'єктом досліджень у розробці всіх технологій був навчально-виховний процес в дошкільному навчальному закладі.
За предмет дослідження взято рівень мовленнєвого розвитку дітей, включення мовлення в різні види діяльності: пізнавальну, художню, ігрову, організація спілкування дітей мовленнєвими засобами.
Метою і завданням було :
теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності
розроблених навчальних систем ( моделей ) діяльнісного підходу до
розвитку мовлення дітей різних вікових періодів ;
впровадження апробованих цілісних систем у педагогічний процес
навчально-виховного комплексу ;
Практичне значення досліджень полягає у :
приміненні різних активних форм організації дітей під час мовної
навчальної діяльності;
циклічність, варіативність мовленнєвих занять і завдань спрямованих на
формування навичок усного зв'язного (діамонологічного ) мовлення ;
емоційна насиченість мовних ситуацій за рахунок використання ігрових
технологій.
Саме тому, вирішуючи дослідні завдання з розробки, апробації та творчого використання методичних посібників, рекомендацій, дидактичних матеріалів нового покоління заснованих на головних положеннях Базового компонента дошкільної освіти, взаємодія колективів обох навчальних закладів була спрямована на пошук ефективних форм роботи з дітьми по окреслених проблемах. Пропонуємо опис досвіду по їх вирішенню і реалізації.
^ Особливості організації мовленнєвого спілкування з
молодшими дошкільниками засобами ігрових технологій
Мовлення дітей молодшого дошкільного віку формується і розвивається в процесі спілкування. Будуючи усне зв'язне висловлювання діти спираються на наявний у них лексичний запас і запас граматичних конструкцій. Сформувати навички мовленнєвого спілкування в дітей можливо лише за умови цілеспрямованої та кропіткої роботи вихователя з дітьми. У практиці дошкільного виховання спостерігаються суперечність між розумінням важливості спілкування для психічного розвитку особистості дитини та нерозв'язаністю проблем формування самого спілкування як діяльності [ 3; 11 ] . Надмірне захоплення вихователів різними формами роботи по закріпленню навичок мовлення ( звукових, лексичних, граматичних ) часто перешкоджає виконанню центрального завдання -розвитку мовленнєвого мислення дитини, потребу у спілкування з дорослими, однолітками, вміння спілкуватися самостійно виражаючи свої думки.
А тим часом, саме мовленнєве мислення розвиває здатність виражати думку мовними засобами, сприяючи вдосконаленню мовленнєвих навичок, добору форм і засобів спілкування. Ось чому дана проблема актуальна і відповідно повинна мати позитивне вирішення на практиці. Дослідження проблеми здійснювалось за гіпотезою : організація мовленнєвого спілкування буде ефективною за умови використання цілісних ігрових технологій та систематичної роботи з дітьми по їх реалізації.
Основним завданням дослідження була розробка моделей ігрових технологій у формі "мовленнєвих проектів". Цьому передувала діагностика рівнів сформованості мовленнєвого спілкування та обсягу засвоєння молодшими дошкільниками мовленнєвих умінь і навичок ( експериментальна група № 1 та контрольна група №2 ) за такими завданнями :
ігрова вправа "Хто що робить?" - заохочувальні висловлювання до
словесного відтворення дій ( малюнкових чи спеціально створених
ситуаціях);
ігрова вправа "Допитливий м'яч" - заохочувальні словесні відтворення,
словесна побудова відповіді на поставлене запитання ;
малюнковий тест "Моя сім'я" - вміння зробити невелике зв'язне
повідомлення по кружечках розташованих ланцюжком, із зображенням
на них членів своєї сім'ї;
ігрова вправа "Словесний подарунок" - входження в роль обраного
персонажу, висловлення у створеній ситуації свого вітання у формі
словесного подарунка.
За критерії оцінювання взято :
З бали - відповідь правильна ;
2 бали - відповідь з порушенням встановлених правил ;
1 бал - не виконане завдання.
Результати діагностики на першому етапі констатуючого експерименту вказували на те, що в обох підгрупах майже однаково низькі рівні сформованості навичок мовленнєвого спілкування. Це підтверджує така схема оцінних результатів :
Групи
Рівні
Високий
Середній
Низький
Експериментальна
0
28%
71%
Контрольна
0
30%
70%
Потреба у застосуванні спеціальної системи навчання із організації мовленнєвого спілкування була очевидною. В аспекті нашого дослідження-був запроваджений другий - формуючий етап експерименту. При його проведенні важливими показниками були :
створення мовленнєвого ігрового середовища ;
розробка проектів ігрових технологій організації мовленнєвого
спілкування ;
створення умов для мовленнєвого спілкування за допомогою
дидактичних ігор і вправ ;
використання мовленнєвих занять як спеціально організованої форми
навчання через мовленнєві проекти ;
організація оптимального мовленнєвого навантаження на дітей ;
дотримання раціонального співвідношення колективної та індивідуальної
мовленнєвої діяльності;
створення системи роботи з дітьми по реалізації проблеми ;
апробація ігрових технологій у формі "мовленнєвих проектів", перевірка їх ефективності;
- здійснення контрольного етапу експерименту, кількісний і якісний аналіз
отриманих результатів, встановлення рівня ефективності розробленої
ігрової системи ;
У процесі опанування дітьми мовою як засобом спілкування ми виділили два
етапи:
І - формування мовленнєвих навичок;
П - розвиток мовленнєвих умінь.
8
Дидактичні ігри і вправи з метою розвитку всіх видів мовленнєвих навичок забезпечували реалізацію першого етапу оволодіння мовою. Реалізація другого етапу — це підбір і розробка ігор на розвиток мовленнєвих умінь з постановкою комунікативної мети. Це і є орієнтація навчального процесу на реальний процес спілкування, мова тут є засобом, а мовлення -способом спілкування.
Отже, модель навчальної ігрової системи складається з таких компонентів : І - спеціально-організована мовленнєва діяльність засобами ігрових мовних проектів ;
П - спільна доросло-дитяча мовленнєва діяльність ;
Ш - вільна самостійна мовленнєва діяльність.
На основі цієї методичної технології був здійснений добір ігор-занять із врахуванням того, що провідною формою розвитку мовлення дітей молодшого дошкільного віку є ігрова діяльність. При цьому використовувався різноманітний матеріал у формі штучно створених ігрових навчальних ситуацій, що дало змогу активізувати мовленнєву практику дітей. Метод ігрових проектів є методом цільової дії. Він ґрунтується а дитячих потребах у мовленні, стимулює дитячу активність і самостійність у спілкуванні. Найбільш ефективним є застосування рольового ігрового мовного проекту за такою структурою :
визначення мети і назви ігрового проекту ;
розробка плану мовної діяльності для реалізації мети ;
виконання проекту у формі ігрової проблемної ситуації [ 15 ].
Розроблені і апробовані ігрові мовленнєві проекти, мовні вправи та завдання й були змістовим аспектом формуючого етапу експерименту. Подаємо тематику і зразки такого навчального матеріалу.
^ 1. Гра "А мене звати..."
Мета : розвивати бажання познайомитися, вчити звертатися за допомогою
мови один до одного.
Хід гри : вихователь організовує дітей у коло. Кожна дитина, стоячи у колі по черзі звертається до свого сусіда праворуч, передає йому м'яч, називаючи своє ім’я. Розпочинає мовлення з передачею м'яча вихователь : "Мене звуть Оля", далі діти наслідують зразок речення.
^ 2 Гра "Наші пальчики - друзі"
Мета : удосконалення мовленнєвого спілкування при ознайомленні одне з одним, розвиток координації мовлення і рухів дрібних м'язів рук.
Хід гри : вихователь шикує дітей у дві шеренги обличчям одне до одного.
Спочатку вони об'єднують долоньки своїх рук навпроти один одного під
слова вихователя :
Дружать наші малюки
Подружились я іти
Раз, два, три, чотири, п'ять
Будем ім’я називать.
Вихователь спонукає по черзі у парах голосно називати їм" я, будуючи фразу :
"Мене звуть Аня", "А мене звуть Саша".
3. Гра "Луна"
Мета : тренування у називанні власних імен, правильному артикулюванні
звуків у ньому.
Хід гри : вихователь організовує дітей на килимку сидячи в колі. Вихователь ставить завдання і спонукає практично (по черзі) дітей виходити у центр кола ( або біля вихователя ) і голосно та чітко називати своє ім’я плеснувши в долоні - Ка-тя.
Вихователь спонукає дітей повторити як луна ім’я дитини хором.
4. Гра "Равлик"
Мета : закріплення вимови власних імен, продовження знайомства дітей
одне з одним, вміння відповідати по сигналу.
Хід гри : вихователь організовує дітей у коло один за одним, розповідає про равлика, який виставляє ріжки виходячи із своєї хатки. Діти рухаються по колу тримаючись за руки. Вихователь дає сигнал : "Равлик!" - діти присідають "виставляючи ріжки" пальчиками, голосно по черзі називаючи своє ім'я.
^ 5. Гра "Телефон"
Мета : вчити обирати конкретні форми спілкування, давати відповіді на поставленні запитання, спонукати до самостійного звертання і підтримування розмови.
Хід гри : вихователь організовує дітей до гри з допомогою іграшкового
телефону. "Дзвонять" до кожної дитини розпочинаючи розмову і залучаючи
по черзі кожну дитину до співучасті у розмові :
Добрий день !
Мене звуть Ольга Йосипівна.
А як звуть тебе ? Як тебе називає мама ? Як ти себе лагідно називаєш ?
Тобі подобається у нас, в дитячому садку ?
Які іграшки тобі подобаються ?
До побачення.
10
6. Гра "Мовленнєвий потяг"
Мета : закріпити вміння спілкуватися при знайомстві в різний спосіб,
розвивати слухове сприймання для правильної звуковимови. Хід гри : вихователь каже : - Зараз ми з вами утворимо потяг, спочатку я буду паровозом ( локомотивом ) і буду їхати по колу з вами - вагончиками. Коли я буду їхати, то буду плескати в долоні казати своє імЛя : О-ля, О-ля, О-ля ( всі рухаючись повторюють ). Зупиняємось і міняємо паровозик. Я причепляюся вагончиком в кінці потягу, а той хто перший буде паровозик і поведе потяг, вимовляючи свої ім"я і плескаючи в долоні: На-та-ля, На-та-ля, На-та-ля ! І так доти, поки кожен із дітей не побуде паровозиком.
^ 7. Гра "Мовленнєвий клубочок"
Мета : закріпити знання дітей одне про одного, їхнє вміння звертатися одне
до одного на ім"я, брати участь у спільному мовленні. Хід гри : вихователька стоїть у центрі кола, яке організовує з дітьми. Він виконує роль клубочка ( можна мати у руках клубок для пояснення дій дітям). Вихователь вибирає дитину і спонукає її підійти до себе і голосно вимовити своє ім'я, взявши її за руку, далі підходить друга дитина бере за руку попередню дитину голосно називаючись "намотуючись" навколо "клубочка" - вихователя. Гра завершується коли остання дитина "намотається" навколо клубочка. Вихователька робить висновок : "Разом нам добре, ми всі одне одного знаємо і вміємо спілкуватися".
8. Гра "Чарівний стілець*
Мета : активізація спілкування, реалізація самостійного вирішення
мовленнєвого задуму у побудованому висловлюванні. Хід гри : вихователька організовує дітей у коло, посередині кола стоїть "чарівний" стілець. Вихователька садить дітей по черзі на стілець. Інші діти, теж по черзі підходять до дитини, яка сидить на стільці із лагідним звертанням до неї її імені і пропозиції погратися. Вихователька дає зразок : "Іринонько, будемо з тобою гратися?" Дитина дає відповідь словом : "Будемо" чи "Так".
9. Ігрова мовленнєва сюжетна ситуація "День народження
ляльки Оленки".
Мета : розвиток зв'язного мовного спілкування, спонукання до підбору потрібних слів пов'язаних із змістом побудови мовного висловлювання, добір вітальних і побажальних слів.
Хід гри : створення ігрової ситуації приходу до святково одягнутої ляльки
Оленки дітей у гості.
Що потрібно сказати, коли вас запрошують на день народження ?
Що потрібно брати із собою на свято до Оленки ?
п
11
Вихователь пропонує іграшки, які можна подарувати ляльці. Подає зразок, як треба привітати ляльку :
- Оленко, вітаю тебе з днем народження, ось тобі мій подарунок - зайчик.
Бажаю тобі гарно ним гратися.
- Що скаже Оленка ? ( Спасибі Наталочко. Я пограюся із зайчиком. )
Коли діти подарують Оленці всі подарунки, вихователька організовує гру
"Каравай".
10. Гра "Хустинонька"
Мета : закріплювати вміння дітей давати відповідь шляхом домовлення
потрібного слова, вживати слова з пестливими суфіксами. Хід гри : діти стоять у колі побравшись за руки. Вихователька знайомить дітей з чарівною хустинонькою. Діти йдуть по колу під віршований супровід виховательки :
- Ой хустинонько шовкова,
Ти пливи, пливи по колу !
В руки хто тебе візьме,
Хай нам відповідь дає.
З останніми словами всі зупиняються. Вихователь передає хустинку дитині, навпроти якої він зупинився і пропонує відповісти :
Це сонце, як сказати лагідно : сонце ... ( сонечко ).
Це дощ і т.д. ( хліб - хлібчик, лялька - лялечка, квітка - квіточка, листок
- листочок).
11. Гра "Мовленнєва каруселя"
Мета:
Хід гри : у виховательки обруч з різнобарвними стрічками. Діти стають на
килимку у коло і беруться за кінці стрічок. Рухаються по колу під супровід
вихователькою таких слів :
Діти ми усі веселі
Помчимо на каруселі
Каруселю зупиняй
Швидко відповідь давай !
Вихователька пропонує подивитись на виставку іграшок, вибрати іграшку, взяти в руки і розповісти про неї : як називається ? З чого зроблена ? Якого кольору, форми і розміру ? Як нею гратись.
(Можна відразу прикріпити до стрічок іграшки і "кататися" на каруселі разом із ними, при зупинці каруселі обирати дитину з іграшкою, яка буде про неї розповідати).
12. Гра "Ми з городу - ось які !"
Мета : Учити описувати овочі за зразком, закріпити вміння добирати слова і узгоджувати їх у реченні. Збагачувати словник назвами різних овочів
12
та смакових особливостей.
Хід гри : створення ігрової ситуації приходу Осені із своїми скарбами-дарунками з городу. Обговорення з дітьми, чим багата осінь ? Вихователька пропонує перевтілитися у овочі з городу ( вдягає кожному відповідний наголівник, або дає в руки відповідне площинне зображення ). Пропонує поглянути одне на одного, усміхнутись одне одному і розповісти все, що вони знають про свій овоч, який зображають. Вихователька дає зразок і каже:
- Перша буду я, морквиця, гордовитая дівиця. Я росту на городі, маю
зелені різьблені листочки, ніби коси у дівчинки, я оранжева, мене
вживають сирою і варять зі мною суп та борщ.
Далі, йде розгортання сюжету за таким планом :
бурячок не відстає, слово мовить він своє (розповідь дитини);
а оце, огірок, завітав у наш садок ;
ось картопля поспішає і про себе промовляє ;
помідор не відстає і швиденько устає ;
часничок теж є у нас, розповість у добрий час ;
- перчик, мабуть, теж старався до розмови готувався.
А тепер, любі діти, можна всім нам відпочити.
Покладемо в кошик наш овочі нам прозапас
З овочевого вони всі роду Бо до нас прийшли з городу !
13. Гра "Розумники"
Мета : Закріплення вмінь дітей до спільного мовлення шляхом домовляння слів і повторень речень. Спонукати до короткого відтворення мовленнєвих пояснень. Хід гри :
Варіант І
Вихователька просить здогадатися якого слова не вистачає у римованому рядку і підказати його : Сійся, жито і пшениця, -буде дітям ... (паляниця).
Пояснення виразу "паляниця" - хліб. Для веселої малечі бублик виглянув із ... (печі).
Пояснення, де печуть хліб, булочки, бублики. А рум'яний колобок скочив прямо на ... (зубок).
Пояснення порівняння колобок і булочка. Виросте всього доволі на широкім житнім ... (полі).
Пояснення, де росте жито і пшениця. Запеклося сонце в хлібі хто зростив його ... (спасибі).
13
Пояснення того, хто ростив і спік хліб.
Варіант II
Пропозиція поміркувати розумними голівками і підказати слово на питання "Хто це?", "Що це?".
Рідна, лагідна, найкраща і найдорожча - хто ? (мама)
Запашний, білий, смачний - що ? (хлібчик)
Білий, холодний, пухкий - що ? (сніг)
Соковите, солодке, червонясте з хвостиком ... (яблуко)
Пухнаста, руда, хитра ... (лисиця)
Зелена, висока, новорічна ... (ялинка)
14. Гра "Торбинка запитань"
Мета : Закріплювати вміння добирати відповіді на поставлені запитання, добираючи прикметники і дієслова до іменників та узгоджуючи прикметники з іменниками в роді, числі і відмінку.
Хід гри : Ігрова ситуація, в якій до дітей приходить хлопчик Питайлик
(площинне зображення, або іграшка) з торбинкою в якій фрукти (яблука,
груші, сливи) Питайлик дістає їх із торбинки запитуючи :
Яблуко яке ? Якими словами про нього можна сказати ? (Червоне, спіле,
кругле, смачне, солодке, кисле, соковите, румляне) .
Груша яка ? (Жовта, зелена, довга, спіла, солодка, смачна, мляка, тверда,
соковита).
Слива яка ? ( Синя, тверда, маленька, солодка, довгаста).
Описування фруктів за зразком вихователя :
Це - груша. Вона довгаста, жовта, м"яка і солодка. В середині груші
насіння. Груші варять компот, варення.
Це - слива. Слива довгаста, синього кольору, в середині зелена. У сливи є
кісточка. Сливу їдять, кісточку викидають. З сливи варять компот і
варення.
Це - яблуко. Воно кругле, червоне. Яблуко спіле, смачне, солодке. У
нього є хвостик, в середині насіння. За хвостик яблуко можна тримати.
Яблуко їдять, з нього варять компот і варення, печуть пиріжки.
Розгортання діалогу між Питай ликом і яблучком з допомогою дітей.
Введення дітей в уявну рольову ситуацію, де фрукти розмовляють".
Питайлик : Яблучко :
Де ти взялося ?
Ким ти було раніше ?
Хто твоя мама ?
Хто до тебе прилітав ?
Яке ти на смак ?
Чому ти котишся ?
Чи є в тебе братики ?
Ти брудне чи чисте ?
- Я виросло в саду.
- Квіточкою.
- Яблунька.
- Бджілки, пташки.
- Солодке.
- Бо я кругле.
- Є, багато.
- Я, чисте, мене можна їсти
Далі побудова запитань до груші і сливи
14
^ 75. Гра "Мовленнєва стежинка до лісових звірят"
Мета : Вчити чітко і зрозуміло вимовляти окремі слова і речення, уважно
слухати і відгадувати нескладні загадки. Хід гри : Створення ігрової ситуації приходу колобка. Розгортання розмови
З якої казки він до нас прийшов ?
Як треба привітатися з колобком ?
Що можна розповісти про нас всіх ?
Яку пісеньку співав колобок ?
Колобок пояснює, як він котився по стежинці і побачив лісових звірят, та й узяв їх з собою у кошичок. Організація уявної подорожі по стежинці до лісу під супровід тексту : А ми у ліс ходили І звірят зустріли А кого ? - Запитай, Швидко, швидко називай !
Діти називають : зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, їжачок-гострячок, вовчик-братик, ведмідь-набрідь, білочка-стрибалочка. Добирають лагідні слова, виконуючи вправу "Скажи лагідно".
16. Гра "Кошик мовних гостинців"
Мета : Стимулювати дітей розглядати предмети й пригадувати ознаки тих із них, яких тут немає, називати словами, виховувати правильну звуковимову.
Хід гри : Створення ігрової ситуації передача від бабусі дівчинці Наталочці
(лялька) гостинці у кошичку.
Розповідь виховательки із виконанням дій типу :
- Дивиться Наталочка - в кошичку лежить щось кругленьке, гладеньке,
жовтеньке з одного боку, а з другого червоненьке. Вкусила - смачне,
соковите. - Знаю що росте на дереві - каже Наталочка, але забула, як
називається.
Хто допоможе їй пригадати, як називається бабусин гостинець ? Варіанти : пиріжок, бурячок, горіх, огірок, цибуля, диня, помідор, морква. Віршовані варіанти : У кошичку є : - Я смачна і вітамінна
І не гірше апельсина
Коси довгі, кучеряві, та ще й
Платтячко яскраве.
У борщі я головний
борщ без мене не смачний
Я - яскравий, красивіший,
Червоніший і товстіший.
Нас, зелені, залюбки
15
їдять дорослі й малюки Нас шанують не даремно, Дух наш світлий і приємний.
- Ну а я, смачний, кругленький
маю щічки червоненькі
до смаку я в кожній страві роблять соки і приправи.
А я до сліз всіх допікаю
на мене всі так дорікають
Але без мене - нікуди,
Ні туди - і ні сюди.
Ну я, маю білі зуби,
Ви мене не бійтесь, люди. Хоч гіркий я, та корисний Всім мене потрібно їсти.
- А я на городі господиня
жовта, соковита... (диня)
Я солодка й соковита,
Покуштуйте, не схочите пити.
Обговорення з дітьми характерних особливостей і ознак овочів.
17. Гра "Розкажи про іграшку ведмедику"
Мета : Закріпити вміння описувати іграшки, складати описові розповіді з
двох-трьох речень.
Хід гри : У гості до дітей прийшов ведмедик з кошиком іграшок. Ведмедикові подарували на день народження багато іграшок, але він не знає, як вони називаються і як з ними потрібно гратися. Вихователь пропонує дітям допомогти ведмедикові, розказати все про іграшку : як вона називається ? З чого зроблена ? Якого кольору, форми, розміру ? Як з нею можна гратись ? Вихователь пояснює дітям, що потрібно вийти до столу, взяти з кошичка іграшку, показати дітям і все про неї розповісти ведмедикові. Ведмедик допомагає дітям у розповіді: хитає головою, допомагає голосом вихователя.
18. Гра "Мовленнєві віконечка у теремку"
Мета : Закріплення вміння дітей відповідати на запитання за змістом ілюстративного матеріалу, складати коротенькі розповіді із звуконаслідуванням.
Хід гри : Вихователь виставляє на феанелеграф вирізне з картону велике
зображення теремка з віконцями - геометричними фігурами, які закриті.
Читає закличку до гри :
В чистім полі теремочок стояв,
Хтось у тому теремочку проживав.
А хто у тому теремочку проживав ?
16
Знає той, хто у ті віконця зазирав. А хто у ті віконця зазирав ? Той, хто їх уміло відкривав, Все про них гарненько розказав.
Вихователь пропонує дітям по черзі "відчинити" віконця певної форми: спочатку круглі (песик, ведмедик, зайчик), потім чотирикутні (коник, кізонька, поросятко, баранчик) і трикутні (корівка, півник, котик, їжачок). Спонукає їх до розповіді про тварину із відчиненого чарівного віконця і наслідування її голосу. Потім засовують, хто ж живе у теремку і за описом тварини, який робить вихователь діти відгадують, про кого йдеться і відкривають віконця у теремку.
19. Гра "Чарівний столик"
Мета:
Хід гри : Вихователь створює ситуацію гри в театр, облаштовуючи для
цього столик із ширмочкою для іграшкової вистави. Промовляє чарівні
слова:
Столик, столик, послужи
Нам виставу покажи
Все, що ти для нас покажеш,
Потім ми тобі розкажем !
Раз, два, тара-ра
Починається в нас гра !
На столику, після того, як вихователька забрала ширмочку за допомогою іграшок створена ігрова ситуація : ведмедик спить на подушці, лялька Катя сидить яз двома кольоровими кульками. Вихователь розгортає мовне спілкування в діалоговому режимі:
Що ви бачите на сцені ?
Хто, що робить ?
Чому ведмедик спить ?
Давайте попросимо його, щоб він пробудився.
Що тепер роблять лялька Катя і ведмедик ? (Граються кульками).
Хто до них прибіг ? (Собачка).
Що він сказав друзям ?
Що тепер роблять ведмедик, лялька Катя і собачка ?
Як і чим вони граються ?
20. Гра "Мовленнєварукавичка9*
Мета : Закріплювати вміння складати спільні з вихователем коротенькі
сюжетні розповіді, переказувати зміст знайомих казок, за допомогою навідних питань.
Хід гри : На столі лежить велика рукавичка із звірятами із відомої казки.
Вихователь із дітьми пригадує її зміст :
17
Як називається казка ?
Хто загубив рукавичку ?
Хто став жити в рукавичці ?
Хто просився в рукавичку ?
Вихователь розподіляє ролі між дітьми (мишки, жабки, кабана, ведмедика, вовка, лисички, зайчика) і організовує розігрування діалогів між ними виконуючи вправу "Хто, хто в рукавичці живе ?".
21. Гра "Торбинко, впусти 1"
Мета : Розширення і уточнення активного словника дітей, вправляння в правильній вимові звуків у словах і реченнях, засвоєння форми ввічливого прохання.
Хід гри : Вихователь пропонує нову, цікаву гру і ставить а стіл велику коробку з ігровим матеріалом. Відкриваючи її, він знайомить дітей із предметами та іграшками які є у ній, розкладаючи їх на столі. Заглядаючи у коробку зауважує, що на її дні є торбинка. Вона не проста, хоче погратися з дітьми. У неї можна складати іграшки і предмети, але вона може їх впустити, а може й не впустити. Щоб торбинка впустила до себе іграшку треба назвати її і попросити торбинку впустити її. Подає зразок :
- Торбинко, торбинко, будь-ласка впусти ляльку Олю, вона гарна, має
бантик на голові.
Вихователь виконуючи роль торбинки впускає при правильній розповіді і проханні іграшку чи предмет і не впускає, коли дитина робить мовні помилки (вимовляє слова тихо, непослідовно будує прохання, пропускає слова і т.д.).
22. Гра "Лялька Оля йде на прогулянку"
Мета : Закріпити вміння описувати зимовий одяг і взуття, складати описові
розповіді.
Хід гри : Створення ігрової ситуації на столі : лялька і її зимовий одяг. її потрібно одягти на прогулянку. Вихователь запрошує по черзі дітей до столу, вони беруть одяг (чи взуття), розповідають про нього (як називається, якого кольору, з чого зроблений, для чого потрібний) і з допомогою вихователя одягають ляльку.
23. Гра "На гостині"
Мета : Збагачувати активний словник дітей іменниками назвами, стежити щоб говорили виразно, голосно, не поспішаючи, пов'язуючи слова у речення.
Хід гри : У гості до дітей прийшла лялька Катруся. Вона запросила до себе на гостину ведмедика Пуха і почала накривати на стіл, а тут ось скільки багато посуду і вона не знає що і як поставити. Діти допомагають Катрусі за вказівками вихователя :
18
Що це ? (тарілка)
Яка вона ? (велика, глибока)
Що в неї наливають ? (суп, борщ)
Яка тут ще є тарілочка ?
Як вона називається ?
Що кладуть і мілку тарілку ? і т.д. весь посуд.
Потім накривають на стіл : глибока і мілка тарілка, ложка, хлібниця, чашка, серветка, сільничка. Вихователь запитує, як все це називають одним словом ? Діти саджають на стіл ведмедика і Катрусю. Вихователь узагальнює: Всім прибори є готові Катруся серветки роздала У глибокую тарілку Суп ведмедику налила Ніж, виделку, як годиться Хай тримає у руці. Вже ведмедик наш наївся, Всі сьогодні - молодці !
24. Гра "Магазин"
Мета : Закріпити засвоєння назв посуду, розуміння узагальнюючого слова
посуд. Вправляння у побудові діалогів.
Хід гри : Ігровий магазин на столі: різноманітний посуд - скляний (банка, пляшка, стакан), металевий (ложка, виделка, ніж, каструлька, чайник), пластмасовий (тарілки, чашки, блюдця).
Вихователь пропонує зайти до магазину (підійти до столу), звернутися до продавця (вихователя) і попросити купити посуд. Куплений посуд описувати за напрямами : назва, з чого зроблений, якої форми, для чого призначений.
Виконання вправи "Я запитую, а ти відповідай". Вихователь вводить дітей в уявну казкову ситуацію, коли посуд може відповідати на запитання ніби жива істота. Він ставить запитання до предметів посуду, а діти допомагають вести з посудом діалог. Наприклад :
Чашка
Що в тебе наливають ? (чай, компот)
Який компот ти любиш ? (з вишеньок, з яблук)
Коли тебе миють ? (коли я брудна)
А чому у тебе одна ручка ? (щоб брати однією рукою)
З чого ти зроблена ? (з пластмаси)
Що буде, як тебе кинути на підлогу ? (я не розіб'юся)
Хто тебе п'є ? (діти і дорослі) і т.д.
19
Ефективність створеної системи визначали за допомогою контрольного зрізу діагностичного комплексу, який застосовувався на першому етапі експерименту (констатуючому) в обох підгрупах з використанням тієї ж самої шкали оцінювання.
Зведена таблиця оцінних рівнів по розвитку у дітей мовленнєвого спілкування підтверджує гіпотезу дослідження про її ефективність та дає право на застосування розробленої системи в практику роботи навчально-виховного комплексу :
Групи
Рівні
Високий
Середній
Низький
Експериментальна
33,3%
46,7%
19,9%
Контрольна
16.6%
26,6%
56,5%
Таким чином, результати контрольного зрізу показали підвищення високого рівня розвитку мовленнєвого спілкування в дітей експериментальної підгрупи з 0 до 33,3% у зв’язку з використанням розробленої педагогічної системи, тоді ж в дітей контрольної підгрупи він зріс лише до рівня 16,6%, оскільки тут застосовувалась традиційна система роботи з розвитку мовленнєвого спілкування.
^ 20
Шляхи формування у дітей середнього дошкільного віку діамонологічної компетенції
Найважливішим на етапі дошкільного дитинства є формування діамонологічної компетенції. Якщо у попередні роки головна увага приділялась формуванню окремих мовленнєвих умінь, то метою сучасної методики навчання дітей рідної мови (лінгводидактики) є
еще рефераты
Еще работы по разное