Реферат: Методичнi вказiвки до самостійної роботи з дисциплiни «Безпека життєдiяльностi» для студентiв усіх спеціальностей денної форми навчання Упоряд.: В. А

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

З ДИСЦИПЛІНИ

"БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 


Харків 2005

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

^ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

^ З ДИСЦИПЛІНИ

"БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ"

 

 для студентів усіх спеціальностей

 денної форми навчання

 

 

 

 

 


ЗАТВЕРДЖЕНО

 кафедрою ОП

 Протокол № 11 від 25.03.05

 

 

 

 

 


Харків 2005


Методичнi вказiвки до самостійної роботи з дисциплiни «Безпека життєдiяльностi » для студентiв усіх спеціальностей денної форми навчання Упоряд.: В.А. Айвазов, Б.В. Дзюндзюк, Т.Є. Стиценко – Харкiв: ХНУРЕ, 2005. – 42 с.

 

 

 

 

 

 

Упорядники: В.А. Айвазов

Б.В. Дзюндзюк

Т.Є. Стиценко


зміст


Вступ 3

Мета і задачі дисципліни ……………………………………...4

1.1 Мета викладання дисципліни 4

1.2 Програма знань і умінь 5

Робоча програма дисципліни ………………………………6

2.1 Нормативні данні з дисципліни 6

2.2 Лекційні заняття 6

2.3 Розділи програми, що пропонуються до самостійного вивчення 8

2.4 Лабораторні роботи 9

2.5 Література, що рекомендується 9

Методичні вказівки до вивчення дисципліни …………………10

3.1 Теоретичні основи БЖД 10

3.2 Людина, як елемент системи “Л-М-С” 19

3.3 Джерела і фактори небезпек 23

3.4 БЖД в умовах НС 33

Організація і керування БЖД…………………………………………..37

Орієнтовний графік вивчення дисципліни 39


ВСТУП

 

У сучасному світі потенційно небезпечними є всі процеси створення і перетворення матеріальних ресурсів, використання енергії, переробки інформації. На життя людини з «завидною регулярністю» негативно впливають природні катаклізми. Характерною рисою сьогоднішнього дня є як збільшення кількості нещасних випадків і катастроф, так і зростання їхніх негативних наслідків.

На початку третього тисячоліття зовсім несподіваним для людства виявилося різке збільшення ролі терористичних актів, про що переконливо свідчили трагічні події 11 вересня 2001 р. у США.

Сучасний стан безпеки життєдіяльності (БЖД) людини в Україні не можна охарактеризувати як задовільний, дивиться рекомендовану літературу [2]:

за даними Державного комітету статистики в країні щорічно вмирає сотні тисяч чоловік у працездатному віці, рівень смертності найбільший у Європі, а середня тривалість життя скорочується і не перевищує 70 років у чоловіків і 75 у жінок;

за даними Міністерства охорони здоров'я до 75% молоді у віці 18 років мають різні патології.

Не можна випустити з уваги і той факт, що кожен регіон України характеризується своїм "набором" небезпек, обумовлених географічним положенням, розподілом і профілем продуктивних сил. За даними Міністерства з питань надзвичайних ситуацій і справам захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи близько 80% населення України проживає в потенційно небезпечних зонах, а саме:

в народному господарстві країни функціонує більш 1500 хімічно небезпечних об'єктів (найбільш небезпечні: Одеський припортовий завод, Першотравневий хімкомбінат та ін.), у зоні розміщення яких проживає більше 22 млн. мешканців, по Україні проходить близько 830 км аміакопроводів;

в України понад 1200 взривопожежонебеспечних об'єктів, на яких є понад 13,6 млн.т. взривопожежонебезпечних речовин, експлуатується близько 6 тис.км нафтопроводів і 16,7 тис.км газопроводів;

у країні 5 АЕС (діючі: Запорізька, Рівненськая, Хмельницька, Південно-Українська і закрита – Чорнобильська) – небезпеки «мирного атома» продемонструвала Чорнобильська катастрофа 1986 р.;

сейсмічна небезпека існує в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Одеській областях і в Республіці Крим ;

у південній частині України (акваторії Азовського моря в районі Керченського півострова в Чорного моря, районі Севастополя) локалізовані грязьовий вулканізм і виверження грязьових вулканів завдає матеріальної шкоди і збиток навколишньому середовищу (виділення пар ртуті);

у Карпатах, Криму, на правому березі Дніпра можливі обвали, осипи, селі, обсяг виносу яких може складати 10-100 тис. м3;

практично на всій території країни можуть бути сильні дощі, град, морози і снігопади, вітер, смерчі, природні пожежі, повені.

Відсутність централізованого державного фінансування заходів щодо БЖД, визначена економічна нестабільність, пошук політичних альтернатив не дозволяють підтримувати на необхідному рівні безпеку громадян країни. Законодавчі документи створили, в основному, правове полі для захисту життя і здоров'я людини в усіх сферах його діяльності, але механізми реалізації багатьох законів відсутні або не функціонують належною мірою.

Зростання кількості потерпілих і важкості їхніх ушкоджень вимагає вивчення питань БЖД на різних етапах навчання, в першу чергу – у вищих навчальних закладах.

БЖД – це область науково-практичної діяльності, спрямована на вивчення закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків впливу на людину, основ захисту його здоров'я і життя, середовища проживання, на розробку та реалізацію коштів і заходів щодо створення й підтримки здорових і безпечних умов життя та діяльності.

Нормативна навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності» - це інтегрована дисципліна гуманітарно-техничного напрямку, що формує понятійний, теоретичний і методологічний апарати, необхідні для вивчення надалі питань охорони праці, захисту навколишнього середовища, цивільної оборони та ін..

Робоча програма і методичні вказівки розроблені на основі «Навчальної програми нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності» для вищих навчальних закладів», затвердженої МОН України від 4.12.98 р. і “Концепції освіти з напряму безпека життя і діяльності людини”, затвердженої МОН України 12.03.2001р.

 

^ 1 МЕТА І ЗАДАЧІ ДИСЦИПЛІНИ

 

1.1   Мета викладання дисципліни

 

Мета вивчення дисципліни – забезпечити відповідні сучасним вимогам знання що до загальних закономірності виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій (НС), у першу чергу техногенного характеру, їхніх властивостях, впливу на життя і здоров'я людини, а також сформувати необхідні в майбутній практичній діяльності фахівця вміння та навички з їх запобігання і ліквідації наслідків, захисту людей і навколишнього середовища.

Задача дисципліни складається в тому, щоб навчити студентів:

– ідентифікувати небезпеки (розпізнавати їхній вид, визначати просторові та часові характеристики, імовірність появи та ін.);

– визначати відповідні небезпекам небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори і прогнозувати наслідки їхнього впливу на організм людини та систему «Л-М-С» у цілому;

– використовувати нормативно-правову базу для захисту особистості, її права на роботу, медичне забезпечення, захист у НС тощо;

– розробляти і застосовувати засоби захисту від небезпечних, шкідливих і уражаючих факторів;

– основам захисту в НС;

– використовувати в практичній діяльності суспільно-політичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, медико-профілактичні й освітньо-виховні заходи, спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини в сучасному навколишньому середовищі.

 

1.2 Програма знань і умінь

 

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати:

основні поняття, терміни і визначення в області БЖД;

теоретичні основи БЖД, включаючи методи аналізу небезпек, основи теорії ризику, методи оцінки надійності технічних засобів забезпечення безпеки та ін.;

структурно-функціональну організацію людини з погляду взаємодії з навколишнім середовищем;

техногенні, природні, соціальні, політичні та комбіновані небезпеки, їхні джерела і породжувані ними небезпечні, шкідливі й уражаючі фактори;

принципи, методи і засоби забезпечення БЖД;

економічні аспекти керування ризиком;

основи БЖД в умовах НС, включаючи надання першої лікарської допомоги потерпілим;

основні законодавчі та нормативні акти з питань БЖД;

уміти:

проводити аналіз небезпек, класифікувати небезпечні, шкідливі й уражаючі фактори;

аналізувати взаємодію людини;

прогнозувати наслідки впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів на людину і навколишнє середовище;

вибирати принципи, заходи і засоби забезпечення БЖД;

оцінювати надійність технічних засобів безпеки;

вирішувати економічні задачі при забезпеченні БЖД;

використовувати нормативно-правову базу для забезпечення БЖД, захисту права на працю і медичне забезпечення, захисту в НС та ін.

 

^ 2 РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

 

2.1 Нормативні дані з дисципліни

 




Семестр 5 або 6

Характеристика дисципліни

Кількість годин

54

Цикл:

Загально - освітніх


Форма навчання:

Денна


Курс: 3

Семестр5 або 6

Дисципліна вивчається з 1995 р.



Кількість залікових кредитів (ECTS)

1,5

Аудиторних занять

28

лк

лб




20

8




Самостійна робота

26

Форма контролю

Залік

 

2.2 Лекційні заняття

 

Номер

теми

Назва розділу або теми

Форма навчання

Денна

обсяг

(рік.)

сем. модуль

сем.

1

2

3

4

5

1

Безпека життєдіяльності, як наукова дисципліна. Мета, задачі та основні поняття БЖД

1.1 Необхідність виникнення БЖД як наукової дисципліни.

1.2 Історія питань, пов'язаних з БЖД.

1.3 Мета і задачі дисципліни БЖД.

1.4 Основні положення та аксіоми дисципліни БЖД.

1.5 Предмет науки БЖД.

1.6 Основні терміни та визначення БЖД. 

2

2

5

2

Теоретичні основи БЖД

2.1 Сутність проблеми БЖД.

2.2 Потреби людини та проблема безпеки.

2.3 Аналіз системи «Л-М-С».

2.4 Поняття небезпеки і безпеки.

2.5 Необхідні умови безпеки людини в системі «Л-М-С».

2.6 Психологичні питання БЖД.

2

2

5

3

Природа небезпек і ризику

3.1 Таксономія небезпек.

3.2 Аналіз небезпек.

3.3 Збиток.

3.4 Індивідуальний і соціальний ризик.

3.5 Аналіз екзогенних та ендогенних складових ризику.

3.6 Окремі кількісні міри небезпеки.

3.7. Управління ризиком.

 

2

2

5


Продовження 2.2 Лекційні заняття


1

2

3

4

5

4

Техногенні фактори небезпеки та їх вплив на людину

4.1 Фактори робочого середовища.

4.2 Фізичні фактори робочого середовища (мікроклімат, іонізуюче випромінювання, ультрафіолетове випромінювання, електромагнітні полючи радіочастот, електричні поля, вібрація, шум, ультразвук, комп'ютер).

 

2

2

5

5

Фактори небезпеки

5.1 Хімічні фактори небезпеки.

5.2 Біологічні фактори небезпеки.

5.3 Психофізіологічні фактори небезпеки.

5.4 Естетичні фактори середовища.

5.5Соціально-психологічніфактори середовища.

5.6 Принципи, методи та засоби забезпечення безпеки.

 

2

2

5

6

Соціальні фактори

6.1 Соціально-економічні та правові фактори.

6.2 Людина, держава і право.

6.3 Право і політична система суспільства.

6.4 Громадянське суспільство і правова держава.

 

2

2

5



Продовження 2.2 Лекційні заняття


1

2

3

4

5

7

Військово - політичні фактори

7.1 Проблеми війн.

7.2 Тероризм та боротьба з ним. 

2

2

5
















8

Інформаційні фактори

8.1 Засоби масової інформації.

8.2 Негативні впливиінформації на формування людини.

8.3 Психологічні наслідки інформатизації на формування людини.

8.4 Психоекологія.

8.5 Джерела та причини інформаційної небезпеки (телебачення, комп'ютери).

8.6 Віртуальна реальність і маніпуляції свідомістю.

8.7 Методи та засоби інформаційного захисту.

 

2

2

5

9

Людина. Медико-біологічні аспекти

9.1 Організм – єдине ціле.

9.2 Адаптивні можливості людини.

9.3 Відповідні реакції організму на різні подразники.

 

2

2

5

10

Законодавчі та нормативні акти з безпеки життєдіяльності

10.1 Закони, правила та інші документи з БЖД.

 

2

2

5

 

Загальна кількість часів

20

 

 

 

2.3 Розділи програми, що пропонуються для самостійного вивчення

 

 

Номер

Форми самостійної роботи

обсяг

(год.)

сем. модуль

1

2

3

4

 

Тема 1. Економічні аспекти БЖД. 

2

2

 

Тема 2. Психологічні аспекти БЖД:

Типи особистості, характер людини, психічні реакції, фактори колективної поведінки. 

2

2

 

Тема 3. Збиток як кількісна міра небезпеки.

Екзогенна та ендогенна складові ризику.

Окремі кількісні міри небезпек:

питома смертність, порогова кількість речовини. 

2

2

 

Тема 4. Токсичність хімічних факторів небезпеки.

Віддалений токсичний ефект.

Комбінований вплив хімічних речовин.

Показники токсичності. 

4

2

 

Тема 5. Засоби колективного захисту (ЗКЗ).

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ). 

2

2

 

Тема 6. Історичний розвиток держави.

Становлення Української держави і проблеми її зміцнення. 

2

2

 

Тема 7. Небезпеки, пов’язані з конфліктними ситуаціями на міжнаціональній, етнічній, расовій, релігійній основі. 

2

2

 

Тема 8. Методи та засоби інформаційного захисту. 

2

2

 

Тема 9. Стресори виживання.

Паніка та панічні стани. 

2

2

2.

Підготовка до виконання контрольної роботи. 

2

2

3.

Підготовка до лабораторних робіт.

4

2

 

Загальна кількість часів

26

 

 

 


2.4 Лабораторні роботи

 

Номер

теми
^ Теми занять
Форма навчання

Денна

обсяг

(год.)

сем. модуль

сем.

1

2

3

4

5

1

Оцінка професійних ризиків та ризиків для здоров'я населення.

4

2

5

2

Здоров’я +

4

2

5

 

Загальна кількість часів

8

 

 

 

2.5 Рекомендована література

 

Айвазов В.А., Дзюндзюк Б.В., Хянникяйнен А.И. Безопасность жизнедеятельности. Конспект лекций. – Харьков: ХТУРЭ, 1999. – 116 с.

Березуцкий В.В. Теоретические основы безопасности жизнедеятельности. – Харьков: ХГПУ, 1999. – 170 с.

Дзюндзюк Б.В. Основы безопасности эргатических систем.- К.: УМК ВО, 1990. – 56 с.

Дзюндзюк Б.В., Хянникяйнен А.И., Швед В.Б. Катастрофы и чрезвычайные ситуации – Харьков: Форт, 1998. –120 с.

Iванов В.Г., Дзюндзюк Б.В., Олександров Ю.М. Охорона працi в електроустановках / Пiд заг.ред.Б.В.Iванова. – К.: Око, 1994. – 228 с.

Маршалл В. Основные опасности химических производств / Под ред. В.В.Чайванова и А.Н.Черноплекова. – М.: Мир, 1989. – 672 с.

Основы инженерной психологии: Учеб.пособие / Под ред. В.Ф.Ломова. – М.: Высш. шк., 1977. – 335 с.

Справочная книга по охране труда в машиностроении / Г.В.Бектобеков, Н.Н.Борисова, В.И.Коротков и др.; Под общ. ред. О.Н.Русака – Л.: Машиностроение, 1989. – 541 с.


 

^ 3 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

 
^ 3.1 Теоретичні основи БЖД
 

Необхідно ознайомитися з історією БЖД і чітко зрозуміти, що БЖД – це область науково-практичної діяльності людини і навчальна дисципліна одночасно. Слід зрозуміти мету і задачі дисципліни.

Життєдіяльність – це процес існування і самореалізації індивіда в єдності його життєвих потреб і можливостей. Рекомендується побудувати «трикутник потреб», розташувавши на верхньому рівні духовні потреби, на середньому – соціальні, а на нижньому – життєво необхідні чи індивідуальні потреби.

БЖД – це не тільки потреба, але й економічно вигідні дії. Слід розглянути збитки і механізм їхнього виникнення для конкретної людини, фірми, суспільства в цілому під час порушення БЖД.

Економічну сторону БЖД можна охарактеризувати збитками, що виникають у разі травмування, захворювання (включаючи смертельний випадок) людини (табл.3.1 складена за закордонними даними).

 

Таблиця 3.1 – Можливий збиток при порушенні БЖД



Наслідок ушкоджень (захворювань)

 

Збиток

 

1. Надання першої медичної допомоги

20 у.о.

 

2. Тимчасова непрацездатність потерпілого

 

350 у.о.

 

3. Часткова інвалідність потерпілого

 

2500 у.о.

 

4. Повна інвалідність потерпілого

 

21000 у.о.

 

5. Смерть людини (неприродна)

400000 у.о.




БЖД визначається взаємодією людини з навколишнім середовищем. Розглядаючи людину в безупинній обмінній взаємодії з навколишнім середовищем, необхідно виділити систему «Л-М-С», у якій:

складові елементи – це «людин», «машина», «середовище»;

зв'язок між елементами – це вплив «людини» на «середовище», «середовища» на психофізіологічний стан (ПФС) «людини», «середовища» на дії «людини», «середовища» на роботу «машини», «машини» на ПФС «людини» та ін.

Під час вивчення системи «Л-М-С» необхідно «людину» представляти трьома складовими: Л1 – людина, що виконує визначені дії, Л2 – людина, що впливає на середовище, Л3 – людина, що відображає власний ПФС. Основні характеристики системи «Л-М-С» такі:

– будь-яка система «Л-М-С» створюється людиною і навколишнім середовищем, яке може включати устаткування, сировину, предмети побуту тощо;

– система «Л-М-С» має цілісність, її елементи служать досягненню єдиної мети;

– система «Л-М-С» може включати комплекс функціонально й ієрархічно пов'язаних різнорідних елементів і підсистем;

– зміна стану одного з елементів або підсистем у системі «Л-М-С» спричиняє зміну стану інших елементів і підсистем;

– у побутовій сфері та техносфері провідну роль відіграє людина, а в біосфері – всі елементи системи рівнозначні;

– поводження системи «Л-М-С» і її елементів може мати детермінований та імовірний характер, що визначається динамізмом навколишнього середовища і психофізіологічними особливостями людини;

– елементи системи «Л-М-С» знаходяться в «ігровій ситуації» - людині доводиться приймати рішення, обираючи визначену стратегію.

Система «Л-М-С» може включати людину, колектив, громаду, суспільство в цілому і при цьому необхідно враховувати зв'язки між людьми. Взаємодія людей залежить від колективу (виробничий, за місцем проживання, спортивна команда та ін.), від родинних відносин, освіти, соціального статусу, політичних і релігійних переконань.

Важливо правильно визначити рівень системи «Л-М-С». У залежності від поставленої мети слід виділяти систему «Л-М-С» робочого місця, приміщення, об'єкта, населеного пункту, регіону, країни, людства в цілому. Якщо система «Л-М-С» буде обмеженою, то можна "втратити" джерела небезпек, а якщо великою – вивчення системи ускладнюється.

Центральне місце в БЖД займають поняття «небезпека», «фактор небезпеки», «джерело небезпеки», «безпека» і аксіома потенційної небезпеки, яка говорить про те, що будь-яка діяльність потенційно небезпечна. Необхідно чітко засвоїти ці поняття й аксіому.

Вивчаючи фактори небезпеки, насамперед, слід мати на увазі, що:

фактори небезпеки класифікуються за небезпеками, часом прояву негативних наслідків, характером впливу, заподіяним збитком, сферою прояву;

фактори небезпеки є причиною виникнення нещасного випадку, захворювання, катастрофи;

вплив факторів небезпеки на людину і навколишнє середовище може носити імовірний і детермінований характери;

фактори небезпеки умовно поділяються на небезпечні, шкідливі, вражаючі та, в залежності від впливу на людину, можуть бути фізичними, хімічними, біологічними і психофізіологічними;

вплив декількох факторів небезпеки може мати синергетичний і антагоністичний характер.

Поведінку людини багато в чому визначає його безпека. Виділимо в структурі психічної діяльності людини три групи компонентів:

психічні процеси, які породжуються діяльністю людини, що впливають на безпеку – це відчуття, сприйняття, пам'ять тощо;

психічний стан людини, що безпосередньо позначається на БЖД, особливе значення мають стомлення, надмірне втомлення, сп'яніння, посталкогольная астенія, психічне пригнічення тощо;

психічні властивості особистості.

Домінуючий вплив на БЖД мають психічні властивості особистості, які визначають тип особистості. І.П. Павловим виділені такі типи особистості:

холерик – почуттєво, духовно й інтелектуально активний, рухливий, неврівноважений;

сангвінік – почуттєво, духовно й інтелектуально активний, рухливий, урівноважений;

меланхолік – почуттєво, духовно й інтелектуально неактивний, загальмований, неврівноважений;

флегматик – почуттєво, духовно й інтелектуально неактивний, загальмований, урівноважений.

 

Найбільш стійкі такі виражені риси особистості, що виявляються у вчинках людини, його реакціях, поводженні, відношенні до себе та до інших визначають характер людини. Виділимо три типи характерів:

ексклозивний (вибуховий) – як правило мають холерики, і особи зі схильністю до "бурхливих" реакцій в силу ряду відхилень, обумовлених недоліком виховання, стриманості та перенесених травм і захворюваннями головного мозку; характерним є поверхнева оцінка ситуації;

торпідний (гальмовий) – як правило мають флегматики, і особи зі сповільненістю психічних реакцій через перенесені захворювання головного мозку в легкій формі; характерною є уповільнена оцінка і реакція на ситуацію, що створилася;

тривожний – як правило мають меланхоліки; характерною є безпорадність у критичній ситуації та панічна реакція при її виникненні.

 

На БЖД впливає сприйняття ситуації, яке є індивідуальним та залежить від психічних властивостей особистості, стану людини і може викликати такі реакції:

тривогу –емоційний стан, який не має чітко усвідомленого приводу, людина насилу визначає причини свого занепокоєння;

конфлікт – реакція, що виникає за наявності альтернативи вибору між двома потребами, які діють одночасно (наприклад, між безпекою і заробітком);

незадоволеність – реакція, що виявляється у прояві стану упадка чи покірливості або у вигляді агресивності та жорстокості;

поведінку зриву – заперечування деяких потреб (відмовлення від мети) при повторюваних невдачах чи в екстремальних умовах.

Ці реакції виявляються пасивно або активно, а також може бути крайня форма прояву – істерична та агресивна.

 

Під час колективної діяльності на БЖД впливає психологічний клімат, обумовлений факторами колективного поводження, такими як:

психологічна сумісність групи людей;

наявність формального і/або неформального лідера;

наявні конфлікти та способи їх вирішення;

стиль керівництва;

індивідуальний внесок кожного в загальну безпеку.

 

Слід розглянути таксономію і номенклатуру небезпек, маючі на увазі зміни в системі «Л-М-С» такі , як відхилення від сформованих в процесі тривалої еволюції умов, розташування джерела небезпеки, часу існування реальної небезпеки, можливості впливу на визначену кількість людей і масштабність небезпек.

При вивченні небезпек необхідно навчитися проводити їхній якісний і кількісний аналізи.

Під час якісного аналізу слід скласти список небезпек, заповнити карти загального аналізу небезпек, розсортувати їх за убуванням терміновості, заповнити карти детального аналізу небезпек.

Загальний аналіз, необхідний для попередньої оцінки небезпеки і проводиться з застосуванням карт загального аналізу. Для оцінки терміновості дій використовується ознака «серйозність імовірності витрати».

Детальний аналіз, який застосовується для аналізу взаємозв'язку небезпеки, і небезпечних дій, що можуть привести до реалізації небезпеки, проводиться з застосуванням карт детального аналізу. Слід пам'ятати, що кожна карта загального аналізу породжує кілька карт детального аналізу.

Вивчаючи кількісні міри небезпеки, необхідно чітко засвоїти суть понять «збиток» і «ризик» і підходи до їхньої оцінки.

Для виміру збитку використовуються природна та суб'єктивна шкали. В залежності від мети, часу і виду оцінки збиток може бути реальним і можливим, прямим і непрямим, матеріальним і нематеріальним. При цьому слід пам'ятати, що можливий збиток визначається з урахуванням імовірності прояву конкретних наслідків під час впливу небезпек на людину і навколишнє середовище.

Ризиком можна описувати випадкові й достовірні події, та необхідно розрізняти індивідуальний і соціальний ризик. Індивідуальний ризик визначається з урахуванням частоти небажаних наслідків та імовірності впливу небезпеки і може бути фоновим, прийнятним і гранично-припустимим. Соціальний ризик дозволяє робити висновки про масштаби небажаних наслідків й описується F/N-діаграмою.

Під час вивчення ризику використовуються статистичний, інженерний, експертний, соціологічний методи оцінки.

Необхідно пам'ятати, що для оцінки ризику можна застосовувати приватні міри кількісної оцінки небезпеки (питома смертність та ін.).

Тривалість життя населення – це один з найважливіших інтегральних показників БЖД і рівня життя в цілому. Однак цей показник не може служити базою для характеристики БЖД, оскільки рівень смертності багато в чому залежить від біологічних і генетичних особливостей конкретної популяції, інакше кажучи, від ендогенних (внутрішніх) факторів. Але знання тривалості життя дозволяє судити про вплив екзогенних (зовнішніх) факторів на конкретну популяцію.

Тривалість життя людини обмежена – це біологічний закон природи. Смерть людини може наступити внаслідок нещасного випадку (екзогенна причина) або хвороби (може бути ендогенною причиною, оскільки хвороба може виникнути як через внутрішні біологічні та генетичні особливості організму людини, так і з екзогенної причини, наприклад, інфекційні хвороби, стрес і пов'язаний з ним серцевий напад, отруєння та ін.).

Аналіз статистичних даних про вікову структуру смертності визначеної групи населення, дозволяє розділити екзогенні та ендогенні фактори, оскільки залежність ендогенної складової смертності від віку для конкретної популяції досить стійка і слабко змінюється протягом тривалого часу. Ця обставина була відома як закон ГОСПЕРТЦА-МЕЙКЕМА ще в ХIХ ст.

Визначаючи екзогенний ризик смерті людини, як ризик з зовнішніх причин, а ендогенний ризик – як ризик з внутрішніх причин, запишемо ризик смерті (інтенсивність смерті, коефіцієнт смертності) у вигляді

 

, (3.1)
 

де – ендогенна складова, що описується законом Госпертца-Мейкема;

– екзогенна складова


,

(3.2)

,

 

де – константи;

– змінна часу;

T– вік.

Початковими даними для аналізу ендогенної та екзогенний складових ризику є щорічні таблиці, в яких наведені вікові коефіцієнти смертності для конкретного регіону відповідно до класифікації ООН. Таблиці пов'язують коефіцієнти смертності та віку. Вік розбитий на інтервалів (як правило, по 5 років), а показник смертності наводиться в абсолютних величинах, або як коефіцієнт смертності на 1000, 10000 та 100000 люд. на рік. Дані подаються для чоловіків, жінок, усіх померлих, а також для конкретних причин смерті та всіх причин разом.

Оберемо однотипних таблиць через визначений інтервал часу (1, 5, 10 або більше років) і запишемо рівняння (3.1) у матричному вигляді

 

, (3.3)

 

де індекс – відноситься до моменту часу (-ї таблиці); індекс – до

 – го інтервалу років у таблицях; а – табличне значення показника смертності.

Коефіцієнти можуть бути визначені, наприклад, за методом найменших квадратів.

Повний ризик та його ендогенна і екзогенна складові на заданий момент часу можна визначити шляхом їхнього усереднення за всіма віковими групами

 

а) повний ризик , (3.4)

 

б) ендогенна складова , (3.5)

 

в) екзогенна складова , (3.6)

 

де – відносна частка населення в –й віковій групі в –й момент часу (вага групи населення).

Для визначення повного ризику і його складових за весь період часу необхідно аналогічно (3.4) усереднити отримані результати за цей період часу.

Приклад: у м. Москві повний екзогенний ризик у 1995 р. склав: чоловіків– 5 х 10-3, жінок – 1,3 х 10 -3 .

 

Небезпеку зручно оцінювати через параметри, віднесені до джерела небезпеки, що дозволяє оцінити небезпеку до її реалізації. Для цього розроблені деякі приватні кількісні міри небезпек. Термін «приватні» має на увазі, що кількісні міри відносяться до конкретних, а не до всіх, небезпек.

^ Питома смертність – застосовується для оцінки уражаючої здатності небезпек. Питома смертність – це кількість загиблих у результаті реалізації небезпеки, віднесена до кількості речовини (енергії, інформації), залученої в реалізацію небезпеки

 

. (3.7)

  Так, наприклад, аміак у сховищі має питому смертність 0,052.

Питома смертність може залежати від значення . Наприклад, для конденсованих вибухових речовин питома смертність є степеневою функцією від маси цих речовин.

Небезпеки пов'язані з визначеною кількістю загиблих у разі їхної реалізації, що дозволяє оцінити їх «небезпеку».Наприклад, для речовин критерієм небезпеки встановлено 10 чол. загиблих при її реалізації.

 Аналогічно можна оцінювати небезпеки за травмами різної важкості, захворюваннями і матеріальним збитком.


^ Гранична кількість речовини застосовується для оцінки максимальної кількості речовини, що є джерелом небезпеки, що може бути зосереджена в одному місці. Гранична кількість речовини визначається за її питомої смертності та характерної щільності населення. Наприклад, гранична кількість аміаку дорівнює 500 т.

Під час вивчення теоретичних основ БЖД при НС необхідно розглянути причинно-наслідковий зв'язок «небезпека – катастрофа – НС» і вивчити необхідні умови виникнення НС, такі як:

наявність небезпеки;

виникнення факторів небезпеки;

вплив факторів небезпеки на людину і навколишнє середовище;

вразливість людини і навколишнього середовища до факторів небезпеки.

Для аналізу безпеки зручно використовувати «дерево небезпек» («дерево причин і подій»). Вивчити: структуру «дерева небезпек»; види подій, що складають «дерево»; символи подій; логічні символи; основні правила побудови «дерева небезпек».

Усвідомити, що «дерево небезпек» можна будувати як уверх (прямий аналіз), так і вниз (обернений аналіз) і слід розрізняти події «стан елемента» і «стан системи». «Дерево небезпек» можна будувати на основі логічних функцій небезпеки і, навпаки, за «деревом небезпеки» можна одержати логічну функцію небезпеки. Всі події «дерева небезпеки» мають свої імовірності, що через логічні символи «переносяться» на імовірність головної події.

Під час вивчення питань забезпечення безпеки необхідно ввести визначення: «гомосфера», «ноксосфера» і усвідомити постановку задачі забезпечення БЖД. Далі слід вивчити:

принципи забезпечення БЖД (просторовий або часовий поділ гомосфери та ноксосфери, нормалізація ноксосфери, зміна гомосфери);

методи: технічні (блокування, герметизації, слабкої ланки, забезпечення неприступності, надійності, екранування), організаційні (захист часом, захист відстанню, інформації, нормування, ергономічності, класифікації), управлінські (контролю, відповідальності, стимулювання);

засоби забезпечення безпеки (колективного й індивідуального захисту).

^ Засоби забезпечення безпеки призначені для забезпечення безпеки шляхом безпосереднього захисту людини від впливу факторів небезпеки. За характером застосування вони підрозділяються на такі:

засоби колективного захисту (ЗКЗ);

засоби індивідуального захисту (ЗІЗ).

ЗКЗ класифікуються в залежності від факторів небезпеки та за технічним виконанням. До них відносяться такі засоби:

огородження;

блокування;

запобіжні засоби;

засоби сигналізації.

ЗІЗ класифікуються в залежності від органів людини, які захищаються, (або групи органів). До них відносяться:

ізолюючі костюми;

спеціальний одяг;

спеціальне взуття;

засоби захисту органів дихання;

засоби захисту голови;

засоби захисту рук;

засоби захисту обличчя;

засоби захисту органів слуху;

засоби захисту очей;

запобіжні пристосування;

захисні дерматологічні засоби.

Розглядаючи надійність «машини» в системі «Л-М-С», необхідно усвідомити поняття «надійність» і «відмовлення», вивчити властивості надійності «машини».

Подаючи «машину», що складається з елементів надійності, вивчите основні варіанти схем надійності «машини» (послідовне і паралельне з'єднання елементів надійності) і формули для обчислення імовірності безвідмовної роботи «машини».

При забезпеченні БЖД необхідно застосовувати системний підхід. Не можна розглядати питання БЖД для однієї системи «Л-М-С»: забезпечуючи безпеку в конкретній системі «Л-Л-С», можна нанести шкоду іншим системам або деяким сферам діяльності людини. Це положення є основою концепції прийнятного ризику. Рекомендується побудувати в одній системі координат залежності технічного і соціально-економічного ризиків від витрат на безпеку і виділити область прийнятного ризику.

Якщо тема освоєна досить добре, то студенти повинні

знати:

основні етапи розвитку проблеми забезпечення БЖД людини;

мету й основні задачі дисциплини «Безпека життєдіяльності»;

основні поняття, терміни і визначення в області БЖД;

аксіому про потенційну небезпеку діяльності людини;

систему «Л-М-С» і особливості її побудови для різних випадків;

мету забезпечення БЖД у системах «Л-М-С» різного рівня;

класифікацію факторів небезпек і наслідків їхнього впливу на людину й елементи навколишнього середовища;

підходи до таксономії і квантифікації небезпек;

методи якісної і кількісної оцінки небезпек;

підходи в кількісній оцінці небезпек;

концепцію припустимого ризику;

оцінку ризику і збитку при прогнозування НС;

правила побудови й оцінки рівня безпеки за допомогою «дерева небезпек»;

загальні положення керування ризиком


уміти:

ідентифікувати небезпеки;