Реферат: Статюха Г. О. проф., д т. н., Бойко Т. В. доц., к т. н., Абрамова А. О. ас

Статюха Г.О. проф., д.т.н., Бойко Т.В. доц., к.т.н., Абрамова А.О.ас.

Національний технічний університет України «КПІ»


ДО ПИТАННЯ ОЦІНКИ ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ НА ПРИ ПРОЕКТУВАННІ ОБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


Проведений аналіз основних аспектів оцінки впливів на навколишнє середовище.

Розглянута структура екологічного ризику при проектуванні об'єктів господарської діяльності, що включає оцінку ризику щодо здоров'я людини, оцінку соціального ризику, оцінка ризику впливу на навколишнє природне середовище.

Визначення ризиків впливу на навколишнє природне середовище пропонується визначати через встановлення зв’язку показників (індексів) забруднення компоненту навколишнього середовища із встановленим прийнятним рівнем екологічного ризику.

Запропонована універсальна система індексів забруднення компонентів навколишнього середовища, що дозволить оцінити екологічну безпеку проектованого об’єкту.

Ключові слова: екологічний ризик, індекси, екологічна безпека.


Одним з основних аспектів оцінки впливу на навколишнє середовище є оцінка комплексних заходів щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та її безпеки. Комплекс проектних рішень крім ресурсозберігаючих, захисних, відбудовних і компенсаційних заходів повинен містити визначення ступеня екологічного ризику планованої діяльності й впливів на умови життєдіяльності людини, а кількісні і якісні показники оцінки рівнів екологічного ризику та безпеки для життєдіяльності населення планованої діяльності є обов'язковими для заяви про екологічні наслідки діяльності [1].

Структура екологічного ризику при проектуванні об'єктів господарської діяльності включає [1]:

оцінку ризику щодо здоров'я людини;

оцінку соціального ризику;

оцінка ризику впливу на навколишнє природне середовище.

Оцінка ризику для здоров'я людини − це кількісна й/або якісна характеристика шкідливих ефектів, здатних розвитися в результаті впливу факторів навколишнього середовища людини на конкретну групу людей при специфічних умовах експозиції. Визначення ризику відносно здоров’я людини складається з: ідентифікація небезпек, оцінки залежності «доза-відповідь», оцінки експозиції, характеристики ризику здоров’я людини. Оцінка ризику заснована винятково на критеріях, що відбивають безпосередній вплив хімічних речовин на здоров'я найбільш чутливих груп населення. При порівняльній оцінці ризику, що здійснена з метою встановлення пріоритетів серед широкого кола проблем, включаючи характеристику якості, умов і способу життя, як додатковий критерій можуть використовуватися показники, безпосередньо не пов'язані з ризиком для здоров'я людини, наприклад ризик розвитку дискомфортних станів. Характеристика ризику здійснюється на основі величин прийнятного ризику, що відбивають такі рівні ризику, які не вимагають застосування додаткових заходів по його зниженню й незначні стосовно ризиків, що існують у повсякденній діяльності або житті людей.

Оцінка ризику для здоров‘я населення від забруднення атмосферного повітря проводиться за розрахунками ризику розвитку неканцерогенних і канцерогенних ефектів. Ризик розвитку неканцерогенних ефектів визначається шляхом розрахунків індексу небезпеки (HI) [2]. Ризик розвитку канцерогенних ефектів від речовин, яким властива канцерогенна дія визначається індивідуально та для декількох канцерогенних речовин, забруднюючих атмосферу згідно [2].

Соціальний ризик планованої діяльності визначається як ризик для групи людей, на яку можуть впливати впровадження об’єкта господарської діяльності, із врахуванням особливостей природно-техногенної системи.

Оціночне значення соціального ризику визначалось згідно (1):


(1)

де CRa– канцерогенний ризик комбінованої дії декількох канцерогенних речовин, забруднюючих атмосферу [2], або приймається CRa=1·10-6, безрозмірний;

Vu – уразливість території від прояву забруднення атмосферного повітря, що визначається відношенням площі, віднесеної під об’єкт господарської діяльності, до площі об’єкта з санітарно-захисною зоною, частки одиниці;

^ N – чисельність населення населеного пункту, тис.чол.;

Т– середня тривалість життя (визначається для даного регіону або приймається 70 років), чол/рік;

Nр – коефіцієнт, що визначається за (2) для будівництва нового об’єкта, за (3) для реконструкції об’єкта, при відсутності зміни кількості робочих місць Nр = 0:


(2)


(3)

де – кількість додаткових робочих місць (при зменшенні із знаком «мінус»), - прийняте за формулою (1), – попередня кількість робочих місць.

Визначення ризиків впливу на навколишнє природне середовище автори пропонують визначати через встановлення зв’язку показників (індексів) забруднення компоненту навколишнього середовища із встановленим прийнятним рівнем екологічного ризику. Встановлення такого зв’язку здійснювалось з використанням функції бажаності Харингтона (кількісної оцінки якості компонента навколишнього середовища, відповідно до об’єкта, що проектується) в результаті сформовано відповідність оцінок по шкалі бажаності, лінгвістичними змінними та значеннями рівнів ризику [3].

Визначення ризику пропонується проводити для об'єктів, на яких такі ризики можуть бути реально присутніми згідно залежності (4):

(4)

де – ризик по j-ому виду енергетичного забруднення навколишнього середовища, безрозмірний;

е – експоненціальна функція;

а, b – константи (a=4,99·10-6, b=-7,557);

Ij – індекс забруднення по j-ому виду забруднення, безрозмірний, визначається згідно таблиці 1, 2.

Таблиця 1.

Визначення індексу забруднення компонентів навколишнього середовища

Компонент навколишнього середовища

Сформована система індексів

Вихідні дані

Розрахункова залежність Ij

Атмосфера (j=1)

КП – кратність перевищення нормативів, безрозмірний



Гідросфера

(j=2)

ІЗВ – індекс забруднення вод по показникам, безрозмірний



Ґрунт

(j=3)

Zс – сумарний показник забруднення ґрунту, безрозмірний





Таблиця 2.

Визначення індексу енергетичного забруднення компонентів навколишнього середовища

Вид енергетичного забруднення

Сформована система індексів

Вихідні дані

Розрахункова залежність Ik,j

Акустичне (шум)

(j=4)

La – рівень шуму, дБА



Акустичне (інфразвук)

(j=5)

∆L – рівень звукового тиску, дБ



Акустичне (ультразвук)

(j=6)

Lvg – логарифмічний рівень віброшвидкості, м/с2



Електромагнітне

(Постійні магнітні поля)

(j=7)

Нгд – граничнодопустиме значення напруженості магнітного поля, кА/м



Електромагнітне

(Електричні поля частотою (50 Гц))

(j=8)

Егд – граничнодопустиме значення напруженості електричного поля, кВ/м



Електромагнітне

(Магнітні поля частотою (50 Гц))

(j=9)

Нгд – граничнодопустиме значення напруженості магнітного поля, кА/м



Електромагнітне (Магнітні поля у діапазоні частот до 300 МГц)

(j=11)

− граничнодопустима величина енергетичного навантаження Wгд, Вт2∙год/м2



Електромагнітне (Магнітні поля у діапазоні частот 300 МГц - 300 ГГц)

(j=12)

Wгд – граничнодопустиме значення щільності потоку Вт/ м2




Вібраційне

(j=13)


(j=14)


(j=15)


U – коректоване значення віброшвидкості, м/с∙ 10-2

або коректоване значення віброприскорення, м/с2



U – коректоване значення віброшвидкості, дБ



U – коректоване значення віброприскорення, дБ



Радіаційне

(j=16)

Аэфф – ефективна сумарна питома активність, Бк·кг-1



Проведення оцінки рівня ризику здійснюється відповідно до таблиці 3.

Таблиця 3.

Класифікація рівнів ризику планованої діяльності на природне середовище

Рівень ризику

Значення ризику

Неприйнятний

>10–6

Прийнятний

10–6 – 10-8

Безумовно прийнятний

< 10–8


На основі отриманого значення приймається рішення про прийнятність планованої діяльності по даному компоненту навколишнього середовища, її доробці, або відхиленню даного проекту. З врахуванням вже накопиченого досвіду, розроблених методик й умов мінімальної необхідності запропоновано методику визначення ризику впливу енергетичних забруднень об'єкту, що дозволяє прийняти рішення про допустимість проекту та дозволяє здійснювати управління безпекою такого об’єкту.


Література


ДБН А2.2.-1-2003 «Состав и содержание материалов оценки воздействий на окружающую среду (ОВОС) при проектировании и строительстве предприятий, зданий и сооружений»

Методичні рекомендації. МР 2.2.12-142-2007. Оцінка ризику для здоров‘я населення від забруднення атмосферного повітря. Затв. наказом МОЗ України. Київ, 2007.– 40 с.

Бойко Т.В. К вопросу определения рисков при оценке воздействий техногенных объектов на окружающую среду / Т.В. Бойко // Восточно-европейский журнал передовых технологий. – 2008. – №4/6 (34): Технология неорганических и органических веществ и екологія. – С.37–41.