Реферат: Про проект обласної комплексної програми розвитку харчової та переробної промисловості на період до 2015 року

УКРАЇНА

ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ ГОЛОВИ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

04.05.2011 № 287


Про проект обласної комплексної програми розвитку харчової та переробної промисловості на період до 2015 року


Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 року № 1158 «Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року», з метою виконання завдань стосовно формування високоефективного промислового комплексу, визначеного Стратегією економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року, затвердженою рішенням обласної ради від 28 листопада 2008 року № 781, керуючись статтею 6, пунктами 2, 5 статті 13, пунктом 1 частини першої статті 39, частиною першою статті 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»:

1. Схвалити проект обласної комплексної програми розвитку харчової та переробної промисловості на період до 2015 року (додається).

2. Головному управлінню агропромислового розвитку обласної державної адміністрації забезпечити підготовку матеріалів щодо програми, зазначеної в пункті 1 даного розпорядження, для винесення на розгляд обласної ради.

3. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника голови обласної державної адміністрації Гонтаря О.П.


Перший заступник голови

обласної державної адміністрації –

керівник апарату В.С.Білий


СХВАЛЕНО

Розпорядження голови

обласної державної адміністрації

04.05.2011 № 287


^ ОБЛАСНА КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА

розвитку харчової та переробної промисловості

на період до 2015 року

(проект)


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

обласної комплексної програми

розвитку харчової та переробної промисловості на період до 2015 року



1.

Ініціатор розроблення Програми

Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації


2.

Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення Програми

Стратегія економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року, затверджена рішенням обласної ради від

28 листопада 2008 року № 781


3.

Розробник Програми

Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації



4.

Співрозробники Програми

Херсонський національний технічний університет,

Херсонський державний аграрний університет,

управління агропромислового розвитку райдержадміністрацій, виконавчі комітети районних та міських рад,

підприємства харчової та переробної галузей


5.

Відповідальний виконавець Програми

Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації

6.

Учасники Програми

Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації,

райдержадміністрації, підприємства харчової та переробної галузі

7.

Терміни реалізації Програми

2011 – 2015 роки


8.


Перелік місцевих бюджетів, які беруть участь у виконанні програми






9.



Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми, усього



685378,3 тис.грн

у тому числі бюджетних коштів

-

з них кошти небюджетних джерел


685378,3 тис.грн

10.

Основні джерела фінансування Програми



Кредитні ресурси, залучення інвестицій та власні кошти підприємств




^ Загальні положення

Харчова та переробна промисловість – одна з провідних стратегічних і найважливіших галузей агропромислового комплексу області. Від рівня її розвитку, стабільності функціонування залежить стан економіки та продовольча безпека, розвиток внутрішнього і зовнішнього ринків, а також рівень життя населення регіону.

Сьогодні харчова промисловість входить у першу п'ятірку галузей по наповненню державного бюджету, посідає друге місце за обсягами виробництва продукції у структурі промислового виробництва області та спроможна забезпечити внутрішні потреби в продовольчих товарах, на які припадає понад 60% особистого споживання матеріальних благ населення.

Харчова та переробна галузь виступає організатором та інтегратором виробництва продовольства, рушійною силою всього агропромислового комплексу, сприяє розвитку і розміщенню складових інших галузей як споживач їх продукції.

Розроблена обласна комплексна програма розвитку харчової та переробної промисловості на період до 2015 року (далі - Програма) базується на основних принципах, що викладені в Державній цільовій програмі розвитку українського села на період до 2015 року, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 року № 1158, Законах України «Про державну підтримку сільського господарства України», «Про дитяче харчування», «Про безпечність та якість харчових продуктів», рішенні обласної ради від 28 листопада 2008 року № 781 «Про Стратегію економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року», та спрямована на здійснення у харчовій і переробній галузі перетворень, які повинні створити умови для досягнення стабільного забезпечення населення високоякісними екологічно чистими продуктами харчування.


^ 2. Характеристика сучасного стану

харчової та переробної промисловості

Харчова промисловість займає провідне місце у структурі господарського комплексу області. За підсумками 2010 року виробництво харчових продуктів та напоїв у загальному обсязі промислової продукції склало 45,8%.

Харчова промисловість та перероблення сільськогосподарської продукції налічує 90 великих та понад 300 середніх і малих підприємств, що випускають широкий асортимент продовольчих товарів. Продовольчий ринок області наповнений відповідним асортиментом продукції. Більшість провідних підприємств харчової галузі в цілому працюють стабільно, нарощують темпи виробництва, розширюють асортимент, підвищують конкурентоспроможність продукції. Проте споживчий попит став більш вимогливим до якості продуктів харчування, до умов їх зберігання та реалізації. І головним завданням переробних підприємств харчової галузі є впровадження системи якості, сертифікованої за міжнародними стандартами.

Станом на 01 січня 2011 року систему управління якістю відповідно до вимог ISO серії 9000 впроваджено на ВАТ АПФ «Таврія», ВАТ «Херсонський хлібокомбінат», ТОВ «Південмлин», ЗАТ «Чумак», ПВКФ «Пані Крістіна», ТОВ «Сандора», ФГ «Інтегровані агросистеми», ВАТ «Новокаховський завод плавлених сирів».

Система управління якістю згідно з вимогами вимог ISO серії 22000 у стані впровадження на ТОВ «ВВВВ», впроваджено на ЗАТ «Чумак», ФГ «Інтегровані агросистеми».

Система управління якістю НАССР у стані розробки на ТОВ «Верхньосірогозький олійно-пресовий завод», у стані впровадження на ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод», ВАТ «Каланчацький маслозавод», ДП «Гауда» ТОВ «Станіслав і Ко», впроваджена на ПП «Урсуленко», ТОВ «Сандора», ВАТ «Чаплинський маслосирзавод», ТОВ «Данон Дніпро».

Непоказовим для харчової та переробної промисловості області був 2010 рік, зменшено виробництво продукції в порівнянні з 2009 році на 1,3 %.

Погодно-кліматичні умови негативно вплинули на виробництво плодоовочевої групи та винограду, що, в свою чергу, призвело до зменшення виробництва вина виноградного на 28% в порівнянні із 2009 роком, а також зменшення виробництва на підприємствах з перероблення і консервування овочів та фруктів (на 50,5%).

Агропромисловий комплекс дедалі більшою мірою відчуває тиск негативних явищ, переважно пов'язаних зі світовою фінансовою кризою.

Вступивши до СОТ, Україна не могла у невідкладному порядку застосувати захисні заходи, тому її ринок опинився у прямій залежності від кон'юнктури світового ринку.

Останніми роками розвиток харчової промисловості в області характеризується різким зниженням технологічного рівня виробництва, зношенням обладнання, механізмів та знарядь праці, затуханням інвестиційного та інноваційного процесів, витісненням вітчизняних харчових продуктів з внутрішнього й зовнішнього ринків продовольчих товарів, зменшенням обсягів надходження до бюджету та валютних надходжень в область від експортних операцій галузі тощо.

Так, лише 7,5 % худоби та птиці з усіх категорій господарств надійшло на промислову переробку, решту реалізовано без попередньої обробки на ринках, комерційним структурам або перероблено в цехах, які не забезпечують комплексного використання сировини та високої якості продукції. Тому лише на 10% використано потужності м’ясопереробних підприємств, що негативно впливає на собівартість та ціни.

Внаслідок звуження ринків збуту незадовільно використовуються виробничі потужності і в інших галузях харчової промисловості. Частину потужностей окремих підприємств доводиться консервувати, а деякі з них вза­галі припинили виробничі процеси.

За станом виробничо-технічної бази, структурою, техніко-економічними

показниками й розвитком інфраструктури харчова промисловість Херсонщини

значно відстає від більш економічно розвинених областей, особливо щодо комплексної переробки сировини, механізації і автоматизації виробничих процесів, а також фасування та упаковки продукції.

На роботі підприємств негативно позначається імпорт продукції з консервантами, що подовжує термін її зберігання. Разом з тим, із торговельної мережі витісняється якісна вітчизняна продукція.

На перспективу є доцільним відновлення функціонування великих сучасних підприємств харчової індустрії у м’ясній, молочній та консервній галузях. Лише їх виробничі потужності в змозі забезпечити попит і, таким чином, стимулювати розвиток тваринництва та плодоовочівництва у великих масштабах.

У сировинному забезпеченні харчової промисловості намітилися прогресивні тенденції, які необхідно закріпити у перспективі. Насамперед, це збільшення на  основі зрошення обсягів виробництва овочевих, плодоягідних культур та винограду (додаток 1); для зернопереробної та олійно-жирової галузей  першочергове значення має збільшення обсягів виробництва зернової групи та олійних культур (додаток 2); насичення продовольчого ринку продукцією м’ясопереробної галузі за рахунок збільшення обсягів виробництва продукції тваринництва (додаток 3). Ліквідація диспропорцій між сировинними та переробними потужностями дозволить збільшити обсяги переробки на 30-40%.


^ 3. Проблеми, на розв’язання яких спрямовується Програма,

її основна мета

У розв'язанні продовольчої проблеми значне місце займає харчова промисловість, яка є заключним ланцюгом у виробництві продовольчої продукції. Вона має розгалужену структуру, потужний виробничий потенціал і може практично повністю забезпечити потреби населення у високоякісних продуктах харчування в широкому асортименті.

Проте внаслідок загострення економічної кризи виробничий потенціал харчової промисловості повністю не використовується. Вона зазнає великих труднощів у своєму подальшому розвитку та вдосконаленні.

Негативна тенденція скорочення обсягів виробництва деяких видів продукції сільського господарства в громадському секторі впливає на забезпечення харчової промисловості сировиною потрібного асортименту та якості.

Світовий і вітчизняний досвід свідчить про те, що об'єднання зусиль сільськогосподарських і переробних підприємств - найбільш ефективний шлях

подолання кризових явищ та реалізації завдань у сфері виробництва продовольчої продукції.

Обсяги переробки сільськогосподарської продукції на готові до споживання продовольчі товари в області та Україні не перевищують 30%. Тим

часом в економічно розвинених країнах цей показник становить 90-95%. Крім того, через застарілі технології та устаткування, відсутність або нерозвиненість ряду важливих підгалузей харчового виробництва держава щороку втрачає близько 60% сільськогосподарської продукції. Корисні компоненти сировини під час її переробки використовуються недостатньо. Майже половина їх потрапляє до побічної продукції або у відходи.

Щоб змінити ситуацію, необхідно розвивати індустрію виробництва харчових продуктів на основі ефективних технологій комплексної переробки сільськогосподарської сировини. Тільки тоді споживчий ринок харчових продуктів не залежатиме від коливань обсягів виробництва.

Основними проблемами, що гальмують розвиток харчових і переробних підприємств в області, є:

- економічні та фінансові проблеми розвитку харчової та переробної промисловості;

- відсутність системного та цілісного підходу до реалізації державної регуляторної політики;

- відсутність реальної застави та високі відсоткові ставки для отримання кредитів у банках;

- слабка матеріально-технічна база значної кількості середніх підприємств, недостатній розвиток їх кооперації з великими підприємствами;

низький рівень впровадження інноваційної продукції та залучення інвестицій;

- недостатньо активний розвиток підприємництва у сільській місцевості та у малих містах;

- сезонність виробництва, що не завжди дозволяє підприємствам завантажити свої виробничі потужності на весь календарний рік та здійснювати протягом року реалізацію виробленої продукції;

- виробничі і ринкові ризики, через нестабільність та економічний спад, нерозвинену та малоефективну систему страхування, що не можуть захистити виробника від одержання збитків;

- слабка матеріально-технічна база підприємств харчової та переробної промисловості, яка зумовлює високу трудомісткість і собівартість виробництва;

- зменшення попиту на ринку продовольства у зв'язку з погіршенням купівельної спроможності населення та різке збільшення пропозиції імпортних продуктів;

- відсутність створення надійних екологічних систем захисту виробництва продуктів харчової промисловості;

- недостатнє впровадження високоефективних, сучасних, новітніх технологій переробки сільськогосподарської сировини.

Метою Програми є: вирішення стратегічного завдання створення в області потужної харчової індустрії для забезпечення нормальної життєдіяльності її населення, відновлення і збереження його здоров’я, розвитку експорту вітчизняної продукції.


Розвиток харчової промисловості повинен стати одним з пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку області.

Необхідно зорієнтувати цю галузь на одержання кінцевого результату діяльності всього агропромислового комплексу, що забезпечить істотне підвищення його ефективності, а також стане надійним джерелом поповнення місцевих, обласного, державного бюджетів і значних валютних надходжень.


^ Показники окремих видів харчових продуктів та напоїв, які характеризують стан і перспективи розвитку харчової та переробної промисловості



Показники

Роки


Факт


План

2015

2005

2010

М’ясо, включаючи субпродукти І категорії, т

2443

2742

7942

Ковбасні вироби, т

286

173

300

Молоко оброблене рідке, т

11208

10903

13000

Сири жирні, т

15646

17927

19000

Продукти кисломолочні, т

16057

33187

36000

Масло вершкове, т

2011

1182

2500

Борошно, тис.т

86

95,3

133,0

Крупи, тис.т

9

15,2

17,0

Вироби хлібобулочні, тис.т

49

30,0

50,0

Вироби макаронні без начинки, не піддані тепловому обробітку, т


2517


5096


6300

Корми готові, тис.т

168,4

229,5

280,0

Овочі консервовані натуральні, т

27942

15045

40000

Олія соняшникова нерафінована, т

33841

180636

250000

Вино виноградне, тис.дал

501

344,5

550,0


^ 4. Пріоритетні завдання Програми

Основними пріоритетними завданнями Програми є:

- реалізація державної політики у сфері продовольчого забезпечення раціонального харчування населення продуктами, створення сприятливих умов для стабільного розвитку харчової та переробної промисловості;

- формування конкурентноздатного виробництв продуктів харчування в умовах СОТ та насичення продовольчого ринку області якісною та різноманітною продовольчою продукцією;

- забезпечення відповідності якості продуктів харчування вимогам безпеки для здоров'я людини;

- створення розгалуженої мережі заготівлі сировини;

- стимулювання технічного та технологічного прогресу, впровадження нових видів сертифікованих за європейськими стандартами ресурсозберігаючого обладнання, виробництв, технологій та продукції;

- фінансове оздоровлення підприємств;

- інтеграція підприємств галузі з товаровиробниками сільськогосподарської продукції шляхом їх стимулювання для збільшення обсягів виробництва сировини;

- впровадження сучасних форм торгівлі продовольчими товарами та розширення мережі фірмової торгової;

- забезпечення високої якості та безпеки харчових продуктів на основі застосування сучасних визнаних у світі систем менеджменту якості.


^ 5. Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми

У розвитку переробних галузей є проблеми, пов'язані з такими особливостями цих галузей, як сезонність, можливість багатоваріантного випуску різних продуктів з однієї сировини, специфічність протікання біохімічних процесів, високі вимоги до сировини й обладнання.

Для розв'язання існуючих проблем розвитку харчової та переробної промисловості передбачається:

- забезпечити інтеграцію науки та виробництва, об'єднання промислового, банківського і торговельного капіталу, що дасть можливість заснувати нові потужні інтегровані структури, здатні створювати високотехнологічні, конкурентоспроможні товари і надавати відповідні послуги; - створити умови для залучення вітчизняних та іноземних інвесторів до участі у найважливіших інноваційних проектах із збереженням державного контролю діяльності розробників і виробників харчових продуктів;

- будівництво нових об’єктів, модернізації устаткування, технічного переозброєння, реконструкції виробничих цехів і ділянок;

- впровадження сучасних технологій виробництва харчових продуктів, розширення асортименту, підвищення якості та конкурентоспроможності виробленої продукції.

Розв’язання зазначеного комплексу проблем потребує державної підтримки, координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також забезпечення міжгалузевих і міжрегіональних зв’язків технологічно пов’язаних галузей та виробництв, що дасть можливість підвищити ефективність переробки сільськогосподарської сировини. Заходи щодо реалізації Програми викладені у додатку 4.


^ 6. Основні напрями реалізації Програми

Харчова промисловість являє собою сукупність підгалузей, кожна з яких має різні види виробництв.

До галузей переробки сільськогосподарської сировини належать м'ясна, молочна, борошномельна та круп'яна, хлібопекарська, консервна, олійно-жирова, виноробна, кондитерська та інші.

Виробництво м’яса та м’ясних продуктів є одним із основних у харчовій індустрії.

В області переробку м’ясної сировини здійснюють 10 підприємств. У 2010 році всіма категоріями господарств області вироблено (реалізовано на забій) 67,5 тис.тонн м’яса в живій вазі. Із загального обсягу реалізованої на забій худоби та птиці 83,3% припадає на особисті селянські господарства. Об'єми виробництва збільшилися порівняно з попереднім роком на 1,2%.

Із реалізованої на забій худоби та птиці одержано м'яса, жиру – сирцю та субпродуктів 41,1 тис.тонн. При раціональній нормі споживання 73 кг м’яса на одну особу за рік фонд споживання м'яса і м'ясопродуктів по області становить 80,2 тис.тонн.

Питання щодо насичення на ринку м'яса і м'ясопродуктів, особливо яловичини, залишається невирішеним. За 2009 рік всіма категоріями господарств одержано яловичини 17,9 тис.тонн, що становить всього 38% від нормативного споживання (47,1). У структурі споживання м'яса яловичина займає 43,5%, свинини – 45%, м'яса птиці – 9,2%, овець – 1,7%.

В минулому році помітно зросло виробництво свинини. Це зумовлено збільшенням свинопоголів'я, а також подальшим розвитком великотоварних господарств, впровадженням новітніх технологій, спрямованих на підвищення якості сільськогосподарської продукції. На виробництві та переробці м’яса, переважно свинини, спеціалізуються ТОВ «Таврійські свині», ТОВ «Новокаховський м’ясокомбінат «Мрія», ТОВ «Фрідом Фарм Бекон», ТОВ „Зоотехнологія”.

На ринку м’яса птиці останніми роками намітилася тенденція зростання об'ємів його виробництва. За 2009 рік поголів'я птиці у сільськогосподарських підприємствах зросло в 3 рази в порівнянні з 2005 роком. Формування ринку продукції птахівництва у передбачених обсягах забезпечить безперебійне постачання високоякісної продукції на переробку. Це передбачається здійснити за рахунок реалізації проекту СПП ЗАТ „Чорнобаївське” по будівництву птахокомплексу в с.Східне Білозерського району.

Основними виробниками в області м’ясних та ковбасних виробів є САФ «Прогрес», ТОВ «Таврійські ковбаси», МПП «Таврія», ТОВ «Рахонь і Качура», Каховський заготпромторг, ПП Гапоненко, виробничі потужності яких складають близько 1000 тонн на рік.

За рахунок нарощування обсягів виробництва основних підприємств області, виробників м’ясних та ковбасних виробів, у 2010 році порівняно з 2009 роком збільшився випуск ковбасних виробів на 30 тонн (21 %) і складає 173 тонни.

Однак на сьогодні завантаженість найбільших підприємств – виробників ковбасних та м’ясних виробів: САФ «Прогрес» та ТОВ «Таврійські ковбаси», відповідно складає 5 і 10 відсотків. У першу чергу це пов’язано із насиченням ринку області в частині м’ясних та ковбасних виробів продукцією з інших регіонів України.

Виробництво молочних продуктів є вагомою складовою харчової промисловості, яка об'єднує виробництво масла вершкового, твердого сиру, молока рідкого обробленого, кисломолочної продукції. Розміщення підприємств по переробці молока переважно тяжіє до районів споживання. На сьогодні переробкою молока в області займаються 11 підприємств, діючі потужності яких дозволяють переробляти до 300 тис.тонн молока за рік. Ринок молочної продукції безупинно розвивається. Асортимент молокопереробних підприємств налічує близько 90 найменувань.

Найбільш потужними в регіоні підприємствами молокопереробної галузі з виробництва молока пастеризованого та кисломолочних продуктів є ТОВ «Данон Дніпро», питома вага виробництва якого складає 87% від загального обсягу по області, з виробництва сирів твердих - ВАТ «Чаплинський сирзавод», ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод», ВАТ „Херсонський маслозавод”, з виробництва масла вершкового - ВАТ „Новотроїцький маслосирзавод”, ВАТ „Каланчацький маслозавод”, відповідно обсяг виробництва по області складає 21%, 17,6%.

Існуючий рівень виробництва молока забезпечує можливість споживання молока і молочних продуктів на рівні 291 кг на одну особу в рік, крім того дає можливість експортувати молочні продукти. Ринок молока характеризується тенденцією до зростання обсягів виробництва. Пріоритетним напрямком є розвиток великотоварних спеціалізованих сільгосппідприємств-виробників молока на промисловій основі. Основною метою розвитку молочної галузі повинен стати розвиток конкурентоспроможного молочного тваринництва на основі збільшення поголів'я молочних корів і обсягів виробництва молока (за рахунок їх прискореного нарощування у сільгосппідприємствах), що забезпечить продовольчу безпеку регіону та експортний потенціал, а також підвищення якості молока, що виробляється.

Основна частина молока на даний час реалізується переробним підприємствам з підсобних господарств населення - 68%, решта – 32% - у сільськогосподарських підприємств. Враховуючи, що питома вага виробництва молока в особистих селянських господарствах населення залишається досить високою, особливу увагу необхідно приділяти створенню розгалуженої мережі заготівельних пунктів прийому молока, кооперативів.

Основними заходами щодо забезпечення потреби населення області у м’ясних та молочних продуктах є:

нарощування поголів’я великої рогатої худоби, в тому числі м’ясного та молочного напрямків, збільшення поголів’я свиней, овець, кіз та птиці і здійснення переробки їх м’яса;

технологічне оновлення підприємств;

зниження енергоємності виробництва;

підвищення конкурентоспроможності;


- модернізація, механізація, автоматизація м’ясо- та молокопереробних підприємств та нарощування потужностей для переробки;

впровадження сучасних технологій виробництва, розширення асортименту, підвищення якості (впровадження ДСТУ).


Виробництво продуктів борошномельно-круп’яної промисловості

Дана галузь відіграє провідну роль у забезпеченні населення, а також інших галузей харчової індустрії борошном і крупами. Найважливішими факторами, що впливають на розміщення борошномельно-круп'яних підприємств, є споживач і сировинні ресурси.

На території області діє 80 малих, середніх та великих підприємств по виробництву борошна, із них 15 підприємств з виробничою потужністю від 10 до 300 тонн на добу.

Борошномельні підприємства постійно працюють над нарощуванням обсягів виробництва, їх потужності дозволяють переробити близько 300 тис. тонн зерна на рік. Щомісячна потреба в борошні складає 8,25 тис. тонн, на рік 102,6 тис.тонн. Виробничі потужності борошномельних підприємств області повністю забезпечують річну потребу сировиною хлібопекарських підприємств на випічку хліба та хлібобулочних виробів.

Найбільш потужними підприємствами даної галузі є ВАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів», питома вага якого у виробництві борошна по області становить близько 40 %.

У 2010 році виробництво борошна по області складає 95,4 тис.тонн, або 83,1% до показника минулого року. Основними причинами зменшення виробництва, в першу чергу, є зростання ціни на зерно, а також необ’єктивне стримування експорту борошна протягом січня-вересня 2010 року основних виробників та експортерів борошна в області ПАТ „Херсонський КХП” та ТОВ „Південмлин”, неможливість реалізації борошна в повному обсязі на території України.

Незначне зниження за підсумками 2010 року відбулося у виробництві круп на 1,0% в порівнянні із показником 2009 року. Всього в області налічується 18 підприємств-виробників круп.

Найбільш потужним є ВАТ „Каланчацький комбінат хлібопродуктів”, виробничі потужності якого дозволяють виробляти більше 6,0 тис.тонн круп в асортименті на рік, ДП ДГ Інституту рису УААН - до 5,0 тис.тонн. Питома вага виробництва круп даними підприємствами складає 66,6% від загального обсягу виробництва по області.

Галузь виробництва хліба та хлібобулочних виробів області налічує близько 140 малих, середніх та великих підприємств, у тому числі 12 найбільш потужних підприємств.

Щороку в області виробляється близько 32,0 тис.тонн хліба та хлібобулочних виробів, 40,3% від загального обсягу випікають великі підприємства.

Згідно зі статистичними даними, динаміка обсягів виробництва хліба та хлібобулочних виробів в області має стійку тенденцію до спаду виробництва хліба.


Динаміка обсягів

виробництва хліба та хлібобулочних виробів по області

Показники

2005

2006

2007

2008

2009

2010

У % 2010 до 2005 року

Всього по області (тис.тонн)

49,0

45,8

40,4

38,5

31,8

30,0

61,2

На одну особу, кг

43,3

40,8

36,3

34,9

30,0

30,0

69,3

При цьому слід врахувати, що значна частина хліба та хлібобулочних виробів виробляється малими підприємствами, які працюють на єдиному фіксованому податку та не звітують перед статистичними органами за кількість виробленої продукції. У сільській місцевості значна частина населення (19,6%) випікає хліб у домашніх умовах, близько 10 відсотків завозиться з інших регіонів, решту – випікають приватні підприємства та підприємці, мережа торгівлі, великі супермаркети та інші. Останніми роками потужності підприємств з виробництва хліба та хлібобулочних виробів використовуються лише на 30-50%, загальні виробничі потужності діючих підприємств - більше 130,0 тис.тонн на рік, потреба області по раціональних нормах споживання на душу населення складає 117,0 тис.тонн. Це свідчить про те, що хлібопекарська галузь виходячи з резервів, зможе повністю забезпечити потреби населення в цій продукції. 

У 2010 році виробництво хліба та хлібобулочних виробів по області склало 30,0 тис.тонн, або 93,8 % до 2009 року і лише 61,2 % до показника 2005 року.

Однак, враховуючи, що значна частина матеріально-технічної бази спеціалізованих хлібопекарських підприємств морально та фізично застаріла, зростання витрат на сировину, матеріали та енергоресурси, брак оборотних коштів не дають змоги оновлювати матеріальну базу підприємств сучасним прогресивним устаткуванням та впроваджувати новітні технології (виробництво заморожених напівфабрикатів, напіввипеченої продукції, її вакуумування, нарізання та пакування готових виробів тощо). 
Існуючі умови складного економічного становища хлібопекарської галузі вимагають здійснення невідкладних комплексних заходів, спрямованих на суттєве поліпшення ситуації.

^ Шляхами вирішення проблем галузі є:
- створення сприятливих умов для стимулювання залучення інвестицій,

віднесення до пріоритетних напрямків пільгового кредитування виробництва хліба і хлібобулочних виробів;

створення сприятливих податкових умов для ввезення на територію України хлібопекарського технологічного обладнання, що не має

конкурентоспроможних аналогів вітчизняного виробництва; 
- надання цільової підтримки розвитку малого підприємництва у хлібопекарському виробництві та міні-пекарень, розташованих у сільській місцевості; 

- поліпшення якості сировини за рахунок більш досконалих технологій її отримання та зберігання, розширення сировинної бази; 

- удосконалення асортименту продукції, створення і впровадження у виробництво хлібобулочних виробів для спеціального дієтичного споживання; 

- підвищення ролі держави на ринку хлібопродуктів у забезпеченні демонополізації та детінізації фінансово-економічних відносин у сфері продажу зерна, його переробки на борошно, виробництва хлібобулочної продукції.

Перероблення та консервування овочів та фруктів

Херсонщина зі своїми сприятливими кліматичними умовами стосовно вирощування овочів та фруктів має тенденцію до збільшення обсягів виробництва як сільськогосподарськими підприємствами, так і господарствами населення.

Сьогодні однією з найбільш важливих проблем як в Україні, так і в світі є збереження збалансованого раціону харчування людей. Істотне місце у вирішенні цього питання належить овоче-баштанним культурам, оскільки вони мають в своєму складі життєво необхідні мікроелементи, вітаміни, з'єднання органічних кислот та інших біологічних активних речовин, які необхідні для нормального функціонування організму людей.

Тому подальший розвиток галузей овочівництва, садівництва і виноградарства та продукції їх переробки має стратегічний напрямок розвитку рентабельного виробництва Херсонщини.

^ Аналіз виробництва основних плодоовочевих культур та винограду


Найменування

Валовий збір, тис.тонн

2005 рік

2010 рік

У % валове виробництво 2010- до 2005 року

Овочі, всього

526,1

856,0

163,0

із них: капуста

50,5

92,6

183,0

помідори

307,1

426,0

139,0

огірки

26,0

32,9

127,0

цибуля

37,5

141,9

378,0

морква

11,4

36,6

321,0

буряк столовий

15,2

27,6

182,0

Плодоягідні, всього

58,8

59,6

101,0

Виноград

36,1

30,5

84,0

У 2010 році отримано 856,0 тис.тонн овочів, що на 63% більше порівняно з показником за 2005 рік. Виробництво плодоягідних культур складає 59,6 тис.тонн, або 101 % в порівнянні з 2005 роком, винограду - 30,5 тис.тонн, або 84 % до показника 2005 року.

Раціональна норма споживання овочевої та баштанної продукції на душу населення складає 185 кг на рік, потреба по області з урахуванням туристів протягом курортно - оздоровчого періоду (5 місяців) – 278,0 тис.тонн.

Загалом, овочами у свіжому вигляді область забезпечена незважаючи на те, що значна кількість овочів і баштанних реалізується за її межами .

Одним з основних чинників успішного розвитку овочівництва та садівництва в області є наявність переробних підприємств, що може зумовити тривале зберігання плодів та овочів.

Всього в області на сьогодні налічується 11 працюючих підприємств з переробки та консервування овочів та фруктів. Найбільш потужними з них є ЗАТ «Чумак» (потужність якого складає 70,0 тис. тонн томатів на рік), ФГ «Інтегровані агросистеми» Голопристанського району (дві лінії по переробці томатів потужністю близько 250 тис.тонн), ВАТ «Нововоронцовська харчосмакова фабрика» (7,0 тис.тонн), ТОВ АФ ім. Шевченка Генічеського району ( близько 2000 тонн) та ПВКФ «Пані Крістіна» (до 1000 тонн на рік).

При потребі населення області з урахуванням кількості туристів в плодово-ягідній і виноградній продукції в кількості 140,0 тис.тонн на рік, виробництво їх у 2010 році складає 98,4 тис.тонн, що тим самим не задовольняє потребу на 41,6 тис.тонн, або майже на 30 %.

У 2010 році зменшено виробництво на підприємствах з перероблення та консервування овочів та фруктів (на 50,5%) основним фактором спаду виробництва даної галузі є зниження валового виробництва та підвищення ціни на сировину.

У цілому дана галузь знаходиться у стані занепаду. Станом на 01 січня 2011 року призупинили діяльність 10 переробних цехів сільгосппідприємств,

2 заводи та 3 харчосмакові фабрики. Матеріально-технічна база на 70-80% морально та фізично застаріла і потребує заміни на більш сучасне обладнання.


Виробництво продуктів дитячого харчування

Здорове дитяче харчування є одним з найважливіших чинників, які визначають здоров’я населення. Воно забезпечує нормальний ріст і розвиток дітей, сприяє профілактиці захворювань, продовженню життя людей, підвищенню розумової і фізичної працездатності, створює умови для адекватної адаптації людини до навколишнього середовища, поліпшення демографічної ситуації в державі.

Розвиток вітчизняної індустрії виробництва продукції дитячого харчування є одним з найважливіших питань, які потребують першочергового вирішення за умови здійснення чіткої стратегічної лінії з обов’язковим фінансовим забезпеченням за рахунок коштів державного бюджету.

Реалізація національної програми «Діти України» лише частково вирішила деякі питання стабілізації виробництва продуктів дитячого харчування, зупинивши його спад та налагодивши випуск нових видів продуктів.

Особливе занепокоєння викликає стан харчування дітей. Сучасні наукові дослідження підтверджують, що завдяки повноцінному харчуванню у дитячому віці формуються механізми, які зумовлюють стан здоровя у майбутньому.

Для забезпечення науково обґрунтованої потреби всіх груп населення повноцінним, раціональним харчуванням, у тому числі дітей в продуктах дитячого харчування, необхідно створити відповідні соціально-економічні умови, зокрема:

забезпечити доступність харчових продуктів у достатній кількості і в широкому асортименті для всіх верств населення;

заб