Реферат: Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Початок нового століття характери­зується принципово новою ситуацією у сфері міжнародної торгівлі: можна казати про нову роль міжнародної торгівлі як у системі міжнародних еконо­мічних відносин загалом, так і з точки зору ефективності макроекономічних та комерційних систем, параметрів їх конкурентоспроможності за умов відкритої економіки. Завдання ефективної інтеграції національних економік до системи світового господарства примусили майже всі країни переорієнтувати стратегію національного економічного розвитку, і зокрема – змінити механізм регулю­вання зовнішньоторговельних зв’язків у відповідності до загальноприйнятих принципів міжнародної торгівлі, адже умовою економічної інтеграції постає зняття бар’єрів, які захищають національні економіки від конкуренції ззовні. Здійснення зовнішньоторговельної діяльності, еволюція місця країни в системі світового поділу праці повинні сприяти економічному зростанню, захисту як загальнонаціональних інтересів, так і інтересів окремих господарських агентів, збалансованому розвиткові економіки, досягненню рівноваги внутрішнього ринку, а також стимулювати прогресивні структурні зміни.

Проблематиці сучасних інтеграційних та глобалізаційних процесів, роз­витку системи міжнародної спеціалізації, міжнародного обміну товарами, питанням регуляторної політики, методологічним аспектам формування міжнародної конкуренто­спроможності країн тощо присвячено багато праць вітчизняних вчених, передусім, О.Бородіної, В.Будкіна, І.Бураковського, Т.Вах­ненко, Я.Жаліла, Б.Кваснюка, І.Крючкової, Д.Лук’яненка, А.Мазаракі, Ю.Мако­гона, М.Меламеда, В.Онищенка, С.Осики, В.Пятницького, Р.Москалика, В.То­чиліна, А.Філіпенка, Т.Циганкової, І.Школи та зарубіжних А.Ілларіонова, М.Мойсеєва, О.Кирєєва, М. Кондратьєва П.Кругмана, П.Ліндерта, М.Обс­фельда, Дж.Сороса, Дж.Стігліца, Р.Хасбулатова, Ю.Шишкова, Ю.Яковця.

Проте сучасні зміни, що відбуваються в зовнішньоекономічних зв’язках держав та їх господарських суб’єктів, диктують необхідність перегляду й доповнення низки теоретичних положень. Окрім того, високий ступінь мінливості, який притаманний системі світової торгівлі, динамізм кон’юнктури світових ринків, наявність великої кількості диверсифікованих чинників регулювання економік країн – учасниць міжнародного товарного обміну та їхніх міжнародно-торговельних сегментів спричиняють до необхідності проведення дослідження цієї сфери на кожному етапі її розвитку, особливо зважаючи на те, що інформаційні реалії зумовлюють особливо швидкі зміни моделей відкритих економік, умов міжнародного співробітництва.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт відділу зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, зокрема в процесі роботи над НДР за темою «Конку­рентні інноваційні механізми економічного розвитку України в контексті світо­вого досвіду інституційної політики» (державний реєстраційний № 0106U010980). Особистий внесок дисертанта представлений підрозділом «Інформатизація ме­ханізмів міжнародної торгівлі як фактор спеціалізації національних економік».

Мета дисертаційного дослідження полягає у встановленні теоретичних засад та виробленні практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму зовнішньої торгівлі України у відповідності до завдань підвищення інформа­ційної компоненти у структурі національного відтворювального комплексу та сприяння інноваційним тенденціям його розвитку з урахуванням світового досвіду забезпечення міжнародної конкурентоспроможності та особливостей міжнародної торгівлі нашої країни.

Відповідно до поставленої мети в дисертації поставлено та розв’язано наступні завдання дослідження:

обґрунтування природи, змісту та функціональної ролі тенденцій інформатизації системи міжнародного співробітництва та поділу праці в умовах глобалізації;

визначення ролі та функціонального значення міжнародної торгівлі як сфери економічної діяльності на сучасному етапі розвитку глобальної економіки;

аналіз сутності світових товарних ринків інформаційно місткої продукції та їх значущості у структурі світового господарства, а також особливостей сучасної міжнародної торгівлі інноваційними товарами;

виявлення особливостей розвитку торговельних потенціалів країн у контексті сучасного інноваційного розвитку;

визначення тенденцій інституційного регулювання та напрямів еволюції інституційної інфраструктури міжнародної торгівлі;

визначення принципових рис та складових механізмів регулювання національних та світових товарних ринків з урахуванням особливостей торгових відносин на національному та комерційному рівнях;

розкриття змісту зовнішньої торгівлі України як суб’єкта світової економіки в контексті геоекономічних реалій та глобальних комерційних стратегій та виявлення динаміки міжнародної торгівлі України на світових товарних ринках та ринках інноваційної продукції зокрема;

обґрунтування напрямів оптимізації регулювання сфери міжнародної торгівлі в умовах відкритої економіки України та уточнення компетенції державних органів управління сферою міжнародної торгівлі, з урахуванням завдань підвищення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки, а також глобальних і регіональних імперативів розвитку відтворювальних систем за умов інформатизації.

^ Об’єктом дослідження є система міжнародних економічних відносин, які виникають у зв’язку із сучасними тенденціями у сфері торгівлі інноваційними товарами та інформатизацією механізмів міжнародної спеціалізації відкритих економік в умовах глобалізації.

^ Предметом дослідження є інформаційно-інноваційні складові механізму міжнародної торгівлі України.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сучасні економічні теорії та концепції дослідження товарних ринків у контексті становлення інформаційних економік, з урахуванням інституційних тенденцій регулювання сфери міжнародної торгівлі та інструментів інноваційного розвитку.

У роботі використано комплекс загальнонаукових методів пізнання, зокрема при дослідженні методологічних засад інформатизації системи міжнародної торгівлі використовувалися інструменти діалектичного методу, зокрема історичний та логічний підходи, кількісно-якісний, компаративний аналіз. При дослідженні концептуальних поглядів на міжнародну торгівлю в контексті тенденцій спеціалізації та динамізму міжнародного поділу праці (МПП) здійснювався комплексний аналіз економічних теорій та підходів, що лежать в основі інформатизації та інноватизації міжнародної торгівлі, застосовувалися методи індукції та дедукції. Виявлення сучасних особливостей торгівлі інформаційними товарами та послугами здійснювалося на основі аналізу та узагальнення емпіричного матеріалу, насамперед, релевантного міжнародного досвіду стимулювання інформатизації експортних виробництв.

При дослідженні інформаційних тенденцій у системі міжнародної торгівлі, науково-технічного розвитку застосовувався системно-структурний підхід. До­слідження макроекономічних впливів на тенденції інформатизації міжнародного співробітництва здійснювалося за допомогою економіко-статистичних методів дослідження.

Дослідження особливостей та перспектив формування інноваційної моделі спеціалізації в Україні, завдань макроекономічної політики, інституційного ре­гулювання проводилося на базі вивчення та творчого переосмислення досяг­нень зарубіжної й вітчизняної економічної науки щодо регулювання міжнарод­ної торгівлі, з використанням методів функціонального та галузево-сектораль­ного аналізу, на основі уточнення глобальних та регіональних імперативів регу­лювання міжнародної торгівлі. Виявлення перспективних напрямів комер­ційних стратегій в ході торгівлі інформаційно місткою продукцією проводився за допомогою аналізу емпіричного матеріалу та методів екстраполяції.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисер­тації на базі комплексного дослідження інформаційно-інноваційних складових сучасних національних механізмів міжнародної торгівлі обґрунтовано напрями регулювання зовнішньоторговельної сфери та визначено систему принципів та критеріїв формування перспективної моделі спеціалізації відкритої економіки України. До основних наукових результатів, які становлять особистий внесок автора у розробку дослідженої проблеми, належить те, що в дисертації було:

вперше:

- розкрито природу інформатизації соціально-економічних механізмів та міжнародної торгівлі, зокрема доведено, що інформатизація не тільки виступає універсальним елементом технологічного прогресу, а й набуває рис дихотомічної інформаційно-інноваційної компоненти у формуванні стратегій міжнародної конкурентоспроможності; показано, що в цьому контексті державна стратегія регулювання сфери міжнародної торгівлі в умовах сучасних міжнародних економічних відносин та глобальної конкуренції повинна базу­ватися на концепції прискореної інформатизації, яка є складовою та фактором структурної оптимізації економіки, а комерційні стратегії, враховуючи функціональні особливості використання інформаційних продуктів (а саме те, що цикл їх життя є значно коротшим за традиційні цикли життя технологій індустріального суспільства), – прагнути до конкурентної успішності і для цього набувати контроль за технологіями первинного порядку, мета-технологіями;

- доведено наявність подвійного зв’язку між діяльністю на ринку інформа­ційних продуктів та технологій, з одного боку, та піднесенням соціальних стандартів, з іншого; зокрема показано, що вдосконалення міжнародної спеціалізації країни слід розглядати в контексті стратегії формування економіки знань, створення високотехнологічних виробництв та осередків господарської діяльності, а розвиток національного експорту, проникнення на зарубіжні ринки високих технологій, у тому числі й інформаційні, їх завоювання – для сучасних країн світу входить до числа основних напрямів розв’язання завдань соціального характеру завдяки створенню робочих місць в секторі інформаційно містких виробництв, збільшенню валютних надходжень;

удосконалено:

- підходи щодо формування нових окремих елементів інституціональної системи в Україні, які можуть застосовуватися на початковому етапі формування інформаційно місткого експортоорієнтованого виробництва; зокрема показано механізм інтеграції потенціалу саморозвитку бізнес-гравців із владою на основі ефекту поєднання інтересів бізнесу з регулюючими функціями держави через систему контрактних закупівель, держзамовлень та реалізацію стратегічних довготермінових проектів;

- систему інституційних заходів щодо оптимізації інформаційного забезпечення суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в сучасних умовах глобальної конкуренції; зокрема показано напрями формування сучасної системи інформаційного стимулювання розвитку експорту, оптимізації діяльності центрів інформації про умови та способи реалізації міжнародної торгівлі, організації доступу до інформаційних ресурсів учасників міжнародної економічної взаємодії за допомогою мережі Інтернет і новітніх засобів зв’язку, що повинно забезпечити підвищення конкурентоспроможності як національної економіки, так і суб’єктів господарювання на зовнішніх ринках;

- системний підхід до подальшого аналізу проблем участі України в багатосторонній торговельній системі; зокрема показано, що участь у СОТ та інших міжнародних структурах, що регулюють міжнародну торгівлю, а також в інтеграційних просторах не означає автоматичної реалізації потенційно пов’язаних із цим переваг; натомість має значення чітка оцінка власних економічних можливостей щодо конкуренції на світовому ринку та ефективне застосування порівняльних переваг національної економіки;

отримали подальший розвиток:

- концепція формування інформаційного профілю в системі міжнародної спеціалізації як ключового фактора оптимізації інвестиційного процесу, що відбиває еволюційну та циклічну природу інноваційного розвитку в сучасному відтворювальному процесі; зокрема виявлено специфіку та ключові характе­ристики процесу міжнародної торгівлі інформаційними товарами, які вплива­ють на форми їх реалізації в міжнародному товарообігу, зокрема показано, що становлення інформаційного профілю передбачає випереджаюче накопичення інтелектуального капіталу як чинника підвищення капіталізації національної економіки та інструмента структурної оптимізації відтворювального механізму;

- підходи щодо удосконалення захисту національних економічних інтересів України за умов членства у СОТ, зокрема за допомогою системи контролю якості, встановлення системи сертифікатів, нормативів, здійснення відповідних формально-контрольних функцій, які є можливими з точки зору відсутності суперечностей з міжнародними зобов’язаннями держави, а також з використанням режимів доступу до ринків товарів та послуг, використанням формальних та процедур врегулювання суперечок тощо;

- системний аналіз методів і засобів державного регулювання зовнішньо­торговельних відносин, на основі чого було запропоновано авторський варіант класифікації інструментів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності у відкритій економіці, в якому, окрім тарифного і нетарифного, виокремлюється також інституційне та валютне регулювання, а у складі нетарифного увага приділяється організаційним та фінансовим інструментам, зокрема створенню та підтримці інститутів позитивного впливу та податкам; показано необхідність запровадження більш гнучкого та обґрунтованого обмінного курсу гривні за умов вразливості України до зовнішніх шоків при використанні бівалютного кошика (долар – євро).

^ Практична значущість результатів дослідження полягає в тому, що сформульовані в ньому положення можуть бути використані для оптимізації сфери міжнародної торгівлі в сучасних умовах, з урахуванням міжнародного досвіду функціонування відкритої економіки та експортно-імпортного регулювання. Зокрема були обґрунтовані напрями структурної модернізації українських експортоорієнтованих виробництв та оптимізації імпорту, що може стати важливим кроком з удосконалення зовнішньоекономічної політики держави на макро- та мікрорівні.

Матеріали дисертації щодо обґрунтування напрямів оптимізації сфери міжнародної торгівлі України та інституційних підходів до її регулювання були використані фахівцями секретаріату депутатської фракції «Блок Литвина» у Верховній Раді України при підготовці проектів законів та нормативних актів з питань оптимізації зовнішньої торгівлі України (лист №04-05/8-1702). Основні наукові положення, висновки та рекомендації дисертації запропоновані для практичного застосування в діяльності Міністерства економіки України.

Матеріали дисертації також використано в навчальному процесі Київського університету туризму, економіки і права, зокрема при підготовці навчально-методичних матеріалів та викладанні наступних дисциплін: „Логістика”, „Міжнародна економічна діяльність України”, „Маркетинг”.

^ Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації було апробовано автором у виступах на наступних наукових конференціях що пройшли в НДІ Міжнародних відносин Національного авіаційного університету (м.Київ): „Питання інвестиційно-інноваційних стратегій у військовому та цивільному секторах” (25 грудня 2007року) „Критерії міжнародної конкурентоспроможності в сучасній соціально-економічній моделі”(16 січня 2008 року); „Інноваційний розвиток та інтеграційні процеси: питання системного взаємного зв’язку” (5 лютого 2008 року).

^ Особистий внесок дисертанта полягає в тому, що всі наукові результати виконаної дисертації отримані автором самостійно.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових праць, зокрема 3 статті у провідних наукових фахових виданнях (усі в наукових журналах), а також 2 наукові статті в інших виданнях та 2 публікації тез виступів на наукових конференціях.

^ Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів (дев’яти параграфів), висновків, списку використаних джерел і 7 додатків на 24 стор. Основний зміст дисертації викладено на 173 стор., він містить 12 аналітичних таблиць на 12 стор., 5 рисунків на 5 стор. Список використаних джерел налічує 163 найменування та обіймає 15 стор.
^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі розкриваються актуальність теми дисертаційного дослідження, ступінь наукової розробленості теми, визначено мету, об’єкт, предмет і завдання дослідження, представлено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано відомості про їх апробацію.

У першому розділі «Інформатизація системи міжнародної торгівлі як фактор спеціалізації національних економік» досліджується феномен інформатизації міжнародної торгівлі в контексті глобальної конкуренції та інноваційних тенденцій розвитку, вивчається еволюція поглядів на міжнародну торгівлю у контексті тенденцій МПП та національної виробничої спеціалізації.

Сучасна система МПП поглиблює суперечності у відносинах між державами, що передусім проявляється у стосунках між багатими й бідними країнами. Відносини між ядром і периферією світової економічної системи характеризуються нееквівалентним економічним обміном. У результаті, для країн-метрополій виникла можливість вилучення додаткових коштів, а для технологічно відсталих країн навіть надходження від експорту, які є істотним джерелом акумулювання капіталу для потреб інформаційного розвитку, можуть використовуватися лише з метою підтримки як правило зношеного обладнання, підприємств примітивної обробки. Це означає для них закріплення примітивної індустріальної моделі та сировинної спеціалізації, а також деградацію інформаційно містких секторів, функції яких фактично переходять до імпорту.

Міжнародна торгівля опосередковує національну спеціалізацію та постає інструментом «визнання» з боку міжнародного ринку національних вироб­ничих систем і навіть соціально-економічних комплексів. Отже, вона має системовизначальне значення за умов інформатизації всіх сфер соціально-економічного життя. Нарешті, міжнародна торгівля послугами все сильніше впливає на міжнародну торгівлю товарами, особливо, знову таки, наукоміст­кими. Частково саме в цьому зв’язку з особливою швидкістю зростає кількість послуг в інформаційно містких секторах (консалтинг, інжиніринг тощо).

Інформатизація якісно видозмінює окремі компоненти відтворювальної системи, характер міжнародних економічних відносин, зокрема елементи самої міжнародної торгівлі. Обмін інформацією за допомогою сучасних засобів електронних комунікацій, частиною якого є торгівля інформаційними товарами та послугами, визначає зміст процесів глобалізації на новому етапі розвитку. Міжнародний обмін зміщується від реалізації матеріалізованих у товарах форм зв'язків («видима торгівля») до нематеріалізованих: обміну науково-технічними досягненнями, виробничим й управлінським досвідом, ноу-хау («невидима торгівля»). Об’єктами такої торгівлі є послуги, у структурі яких знижується питома вага (при зростанні валових обсягів) традиційних видів діяльності (міжнародне транспортування, обслуговування складної техніки, яка сама по собі є предметом міжнародної торгівлі, тощо), а також зростає вага тих робіт, які представляють собою інформаційну діяльність у «чистому вигляді» і пов’я­зані з обробкою інформаційних масивів або з обслуговуванням інформаційно місткої продукції. При цьому, міжнародна торгівля взагалі виступає важливим динамізатором розвитку світової економічної системи і випереджає за темпами зростання СВП, а сектор послуг і технологічний обмін характеризуються ще більшим динамізмом в порівнянні із загальною зовнішньою торгівлею.

Розвиток наукоємних галузей і стрімке зростання міжнародного обміну їх продукцією привели до формування теорій неотехнологічного напряму, що пов’язані з теоріями інституціоналізму. Адже логіка традиційних міжнародно-економічних теорій, які базуються на вивченні абсолютних, відносних, фактор­них переваг, припускає, що спеціалізація, заснована на використанні принципу порівняльних переваг, у принципі забезпечує більше ефективне розміщення світових ресурсів і зростання світового виробництва відповідних товарів, а також пов’язує розвиток зовнішньої торгівлі з тим, що країни є різною мірою наділеними природними багатствами та факторами виробництва, працює обмежено, або не працює взагалі.

Сьогодні дивитися на системи міжнародного товарообміну спрощено, оперуючи виключно ендогенним інструментарієм, властивим сфері міжнарод­ної торгівлі та її дослідження, не можливо. Хоча лібералізація дійсно сприяла розширенню масштабів торгівлі між різними країнами світу, слід підкреслити, що від лібералізації світової торгівлі виграли, перш за все, промислово розвинені країни, вона негативно вплинула на менш розвинені країни.

Виникнення й розвиток універсального світового інформаційного простору, а також системи інформаційних стандартів, що постійно еволюціонує, забезпечують прискорення економічного зростання і дедалі більш виражену технологічну єдність світового господарства. Останнє означає не стільки загальну доступність передових технологій, скільки виникнення ієрархічності доступу до інформаційних цінностей, різнопорядкову здатність використовувати технології й контролювати первинні технології, або мета-технології. Тому важливо стимулювати впровадження передових технологій, переходити на науково обґрунтоване державне управління. Для цього потрібна реалізація програмно-цільової підтримки інноваційних, глобально-конкурентних виробництв з метою подальшого підвищення інноваційної спроможності економіки, зокрема її експортного сектору.

Сьогодні відбувається помітне розширення торгівлі групою інформаційно містких товарів між розвиненими ринковими країнами, що фактично постає важливою тенденцією сучасного МПП та примітною особливістю формування моделей національної спеціалізації. Зростають не тільки абсолютні обсяги, а й питома частка провідних країн у міжнародній торгівлі послугами науково-технічного, виробничого, комерційними, фінансово-кредитного характеру.

Міжнародна торгівля товарами із високим ступенем доданої вартості та інтелектуальним вмістом, міжнародна торгівля послугами та міжнародна спеціалізація функціонально тісно поєднані між собою. Міжнародний обмін інформаційно місткою продукцією індукує виробничу активність в іннова­ційній сфері. При цьому, інноваційними є й ті форми діяльності, зокрема міжнародної торгівлі, які складають «інструментальний апарат» впровадження інновацій та самі інколи можуть трактуватися як інновації, оскільки пов’язані з новими формами організації господарсько-комерційної діяльності.

У другому розділі «Механізми реалізації інформаційних тенденцій у системі міжнародної торгівлі» досліджуються особливості діяльності міжнародних організацій регулювання торгівлі та інформатизації її структури, макроекономічні й мікроекономічні аспекти інформатизації експортно-імпортної діяльності, відповідний зарубіжний досвід формування національної інноваційної системи.

Членство в міжнародних структурах накладає на країни регулятивні обмеження, що підвищують значення послідовної інформатизації соціально-економічних систем, а міжнародно-торговельне регулювання постає складовою програмно-цільового формування глобально конкурентної відкритої економіки. Сучасні стратегії реалізації національних економічних інтересів у лібералі­зованій системі міжнародної торгівлі, зокрема в рамках СОТ, спрямовуються на системне забезпечення конкурентоспроможності, мобілізацію ресурсів для оптимізації міжнародно-спеціалізаційного профілю держави, посилення та диверсифікацію науково-технологічного потенціалу, утвердження інноваційної моделі розвитку з акцентом на інформаційно містких галузях.

Традиційно основні важелі державного впливу на міжнародну торгівлю відносять до двох груп – регламентаційно-адміністративної (встановлення правил поведінки для учасників господарського процесу і обмежень ринкової діяльності) та фінансово-перерозподільчої (вплив на стан ринку та перспективи його розвитку за допомогою вилучення частини прибутку через систему оподаткування тощо). У технічному плані пропонована класифікація інструментів втручання держави та компетенції її інститутів показана на рис. 1.




Рис. 1. Класифікація видів інституційного впливу
на параметри міжнародної торгівлі

Сучасна інформатизація, посилення можливостей оптимізації управління на всіх рівнях завдяки використанню обчислювальних систем та комп’ютерних технологій, можливості оперативного проникнення на зарубіжні ринки внаслі­док використання сучасних маркетингових та інформаційних технологій вима­гають застосування більш диверсифікованих та ефективних регулятивних під­ходів. Посилення державного контролю здійснюється засобами держзамовлен­ня, а також інформаційного забезпечення господарських суб’єктів в контексті загальних регулятивних завдань.

Великі й малі країни здійснюють різні впливи на оточуюче середовище з різними зворотними ефектами. Так, у торгових відносинах США як лідируючої у світовій економіці країни та ЄС, Китаю зі своїми партнерами закладений важливий чинник світового економічного розвитку. Для усіх країн – партнерів цих агентів відносини з ними виступають не тільки каналом збуту та засобом отримання валютної виручки – малі країни прагнуть наблизитися до лідерів за рівнем технологічного розвитку, будучи залежними від тих технологічних циклів, які «замикаються» передусім на США (ефект контролю за т.зв. мета-технологіями).

Провідну роль у зовнішньоекономічних відносинах починають відігравати розробка й реалізація об’єктів інтелектуальної власності, широко розвиваються комерційні форми міжнародного переміщення об’єктів інтелектуальної власності та (імпорт-експорт нового технічного устаткування, продаж патентів, укладення ліцензійних угод та ін.) та некомерційні (угоди про спільні науково-дослідні роботи, практика безоплатної передачі між іноземними контрагентами власних розробок і ноу-хау).

Сучасна міжнародна торгівля супроводжується такими явищами, пов’язаними з інформатизацією, як:

посилення ролі НТП у розвитку міжнародної торгівлі;

структурні зміни у напрямку збільшення ваги інформаційно містких предметів торгівлі;

зміни в товарній структурі міжнародної торгівлі на користь готової продукції (особливо наукоємної);

зростання ваги сектору торгівлі послугами, передусім за рахунок інформаційних послуг;

посилення ролі інституційного фактору у контексті сприяння інноваційній моделі національної економіки.

Важливим показником інформаційного розвитку суспільства, наявності сучасної інформаційної інфраструктури є ступінь розвинутості інфраструктури інформаційних технологій, їх поширення та функціонування. Показовим у цьому відношенні рейтинг ВЕФ та паризької школи бізнесу Insead, який ранжирує країни за індексом рівня розвитку інформаційних і комунікаційних технологій.

^ Таблиця 1

Країни з кращою ІT-інфраструктурою



Джерело: РБК.Рейтинг. – http://rating.rbc.ru/article.shtml?2007/05/22/31488936.

У відповідності до сучасних реалій глобалізації відбувається еволюція взаємин держав і корпорацій. Якщо раніше в якості головного критерію доцільності заходів, що протидіють недобросовісній конкуренції, розглядалися інтереси національних споживачів, цілі зниження цін товарів на ринку, то за умов глобальної конкуренції, коли інтереси суспільств залежать від глобального конкурентного успіху національних компаній на міжнародних ринках, підви­щення концентрації інколи не розглядається як явище, що суперечить розвитку конкуренції. Адже сам факт існування глобальних корпорацій у цілій низці ви­падків (Майкрософт для США, Сіменз для ФРН, Нокіа для Фінляндії тощо) був би неможливим, якби держава не «заплющувала очі» на ефекти монополізму.

Традиційно висока роль торгових посередників у зовнішній торгівлі для дрібних і середніх фірм, які, на відміну від великих компаній, не мають достат­ніх ресурсів для створення власної збутової мережі країн, модифікується згідно тенденцій спеціалізації й універсалізації. В умовах інформаційної економіки можна казати про нову роль торгових посередників, які не тільки нерідко здійснюють передпродажну доробку товарів, маючи для цього кваліфікований персонал, власну товаросупровідну й сервісну мережу, а й формують інформа­ційне поле, пов’язане з рекламною та маркетингово-збутовою діяльністю.

У третьому розділі «Формування інноваційної моделі спеціалізації в Україні в системі міжнародної торгівлі» досліджуються макроекономічні тенденції й фактори інформатизації міжнародного співробітництва, оптимізації національної спеціалізації в умовах інформатизації міжнародних економічних відносин, а також механізм формування комерційних стратегій в Україні.

Експортно-імпортні операції традиційно посідають важливе місце в переліку факторів економічного зростання в Україні. Але зовнішньоторговельна політика, яка проводилася в Україні, не характеризувалася результативністю та вагомими результатами.

Необхідними є підходи, що базуються на інституційно впроваджуваній інноваційній стратегії. Слід відпрацювати систему державної підтримки екс­портоорієнтованих та імпортозаміщуючих виробництв та виробити стратегію зовнішньоекономічної діяльності, яка була б підлеглою інтересам структурної перебудови національної економіки. У цілях підтримки пріоритетних, соціально значущих галузей, програм слід застосовувати податкові пільги, кредитування експорту, страхувальну підтримку. Необхідним є макроекономічне перед­бачення, яке б забезпечувало своєчасну концентрацію національних ресурсів на становленні ключових виробництв нового технологічного устрою.

Принципами державного регулювання міжнародної торгівлі можна вважати:

формування ефективної моделі спеціалізації економіки, яка б передбачала концентрацію на національній території виробництв з великим обсягом доданої вартості, інтелектуально-містких галузей;

вироблення стратегії науково-технічного, інформаційного розвитку;

створення ефективного механізму реалізації програмно-цільових наста­нов розвитку із акцентом на пріоритетності високотехнологічних виробництв, забезпечення контролю за мета-технологіями.

Членство у СОТ є системним фактором розвитку економіки, зокрема залучення іноземних інвестицій. До переваг членства України у СОТ слід віднести те, що воно може сприяти: проникненню на ринки інтеграційних союзів та окремих країн; інтенсифікації переговорів про створення зон вільної торгівлі та інтеграцію до ЄС; уникненню ізоляції від країн ЦСЄ й Балтії, які вже є членами ЄС; збільшенню надходжень до Держбюджету за рахунок збільшення бази митних платежів, зростання обсягів виробництва, активізації торговельного обігу. З’явиться можливість більш справедливого розв’язання міжнародних торговельних спорів, використання виважених та апробованих міжнародною практикою заходів захисту внутрішнього ринку (контроль якості, застосування сертифікатів тощо). Розшириться асортимент товарів і послуг, підвищиться якість пропонованих товарів і послуг, знизяться їхні ціни.

Створюючи нову систему державного регулювання торгівлі в умовах реформування вітчизняної економіки, необхідно врахувати, що, з одного боку, ефективність міжнародної торгівлі забезпечується за допомогою системного інституційного втручання, а з іншого – те, що занадто інтенсивне застосування економічних методів може послабити ефективність власне ринкових механізмів. Результатом може стати як відсутність стратегічного підходу до розвитку підприємств, так і зниження економічної активності суб’єктів господарювання і, як наслідок, зниження сукупних обсягів виробництва товарів та послуг на національній території, а також зниження рівня купівельного попиту на товари й послуги, пред’явленого населенням.

Інноваційний процес як передумова формування моделі національної спеціалізації України може відбуватися з достатньою ефективністю лише за наявності відповідних мотивацій, які повинна формувати й регулювати держава у взаємодії з ринком, його інститутами та дієвими агентами. Завдяки цьому відбувається взаємне переплетіння державних завдань із комерційними пріоритетами, логікою конкуренції.

Для стимулювання інноваційної діяльності, експортних виробництв необхідно проводити активну регулятивну політику, зокрема здійснювати:

державні закупівлі, науково-технологічну політику;

застосування макроекономічних важелів стимулювання інноваційного процесу, стимулюючих законодавчих та нормативних актів, податкових пільг, стандартів та ін.;

розширене фінансування фундаментальних розробок і досліджень в області створення нових технологій;

оптимізацію процесу розробки, використання й впровадження прогресивних технологічних розробок;

залучення іноземних приватних інвестицій в рамках ефективних державних програм технологічного й інноваційного розвитку;

захист прав інтелектуальної власності, можливостей використання потенціалу та наслідків інноваційної діяльності;

формування постійно оновлюваної інформаційно-аналітичної бази економічної інформації щодо зовнішньоекономічних операцій;

організацію інформаційних мереж даних про торгівлю та широкого доступу до даних про існуючі організаційні, кредитно-фінансові програми стимулювання експорту, зовнішньої торгівлі.

Митна система України потребує вдосконалення й модернізації у напрямах:

підвищення ефективності митного тарифу за рахунок його диференціації згідно ступеня обробки з урахуванням наявних здобутків у сфері високих технологій;

приведення номінального рівня тарифного захисту у відповідність з його ефективним рівнем;

кардинальної перебудови митного адміністрування для сприяння легальній зовнішньоекономічній діяльності й ефективного захисту від недобро­совісної конкуренції.

Важливу роль у справі розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва України можуть відіграти закордонні дипломатичні представ­ництва та торговельні місії, чия діяльність має охоплювати завдання сприяння розширенню на рівно