Реферат: Міністерство економіки україни нака з 19. 04. 2007 n 104 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ


Н А К А З


19.04.2007 N 104


Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

8 листопада 2007 р.

за N 1257/14524


Про затвердження Правил роздрібної торгівлі

непродовольчими товарами


Відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів"

( 1023-12 ) та постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2006

N 833 ( 833-2006-п ) "Про затвердження Порядку провадження

торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування

населення" Н А К А З У Ю:


^ 1. Затвердити Правила роздрібної торгівлі непродовольчими

товарами, що додаються.


2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства

економіки та з питань європейської інтеграції України від

^ 11.03.2004 N 98 ( z0379-04 ) "Про затвердження Правил роздрібної

торгівлі непродовольчими товарами", зареєстрований у Міністерстві

юстиції України 29.03.2004 за N 379/8978.


^ 3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника

Міністра Слюсаренко О.О.


Міністр А.Кінах


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства економіки

України

19.04.2007 N 104


Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

8 листопада 2007 р.

за N 1257/14524


ПРАВИЛА

роздрібної торгівлі непродовольчими товарами


Розділ I. Загальні положення


^ 1. Ці Правила регламентують порядок приймання, зберігання,

підготовки до продажу та продажу непродовольчих товарів через

роздрібну торговельну мережу, а також визначають вимоги щодо

дотримання прав споживачів стосовно належної якості та безпеки

товарів і рівня торговельного обслуговування.


^ 2. Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання на

території України незалежно від форм власності, які пройшли

державну реєстрацію в установленому порядку та здійснюють

діяльність у сфері роздрібної торгівлі непродовольчими товарами.

^ У випадках, передбачених законодавчими актами, суб'єкт

господарювання, що здійснює діяльність у сфері роздрібної торгівлі

непродовольчими товарами, повинен отримати відповідні дозвільні

документи.


^ 3. Роздрібна торгівля непродовольчими товарами здійснюється

через спеціалізовані підприємства, підприємства з універсальним

асортиментом непродовольчих товарів, спеціалізовані відділи

(секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих

товарів, дрібно-роздрібну торговельну мережу.


^ 4. Суб'єкт господарювання самостійно вирішує питання

забезпечення торговельних приміщень (місць) обладнанням,

реєстраторами розрахункових операцій відповідно до законодавства

та нормативних документів.


^ 5. Засоби вимірювальної техніки, що використовуються у

торговельній діяльності, повинні бути у справному стані, мати

повірочне клеймо та проходити періодичну повірку в установленому

законодавством порядку.


^ 6. Суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити приймання,

зберігання і продаж у роздрібній мережі непродовольчих товарів

відповідно до вимог законодавства.

^ Непродовольчі товари, продаж яких може завдати шкоди здоров'ю

людей, підлягають державній санітарно-епідеміологічній експертизі

в установленому законодавством порядку.


^ 7. Суб'єкт господарювання повинен реалізовувати непродовольчі

товари, які підлягають обов'язковій сертифікації, за наявності в

документах на товари реєстраційних номерів сертифіката

відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або

декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним

регламентом.


^ 8. Працівники суб'єкта господарювання, які здійснюють

обслуговування споживачів, повинні мати спеціальну професійну

підготовку: знати асортимент і якісні характеристики товарів

певної групи, ознаки дефектів виробничого характеру; правила

підготовки товарів до продажу; принципи розміщення, викладки

товарів і оформлення вітрин; способи показу і пакування товарів;

правила зберігання товарів і терміни їх реалізації; порядок

таврування засобів міри та ваги; правила роботи реєстраторів

розрахункових операцій і порядок розрахунку із споживачами; види

торговельного обладнання, інвентарю, інструментів і правила

користування ними; правила поводження з тарою; правила санітарії і

гігієни, а також техніки безпеки та пожежної безпеки тощо.


^ 9. Працівники суб'єкта господарювання можуть мати формений

одяг.


10. До подання товарів у торговельний (демонстраційний) зал

працівники суб'єкта господарювання проводять підготовку товарів до

продажу (розпакування, перевірка цілісності індивідуальної

упаковки, пломб підприємства-виробника, наявності маркувальних

даних і якості, чищення, прасування, перевірка наявності

інструкцій з експлуатації, технічних паспортів, гарантійних

талонів, комплектність виробів, перевірка роботи в дії тощо).


^ 11. У разі пошкодження (потертості) маркувального ярлика

підприємства-виробника суб'єкт господарювання переносить усі

маркувальні дані на дублікат товарного ярлика, який засвідчує

підписом особа, відповідальна за приймання товару. Дублікат

товарного ярлика прикріплюється до товару.


^ 12. Продаж непродовольчих товарів здійснюється методом

самообслуговування, з індивідуальним обслуговуванням, за зразками

або через торговельні автомати.


^ 13. Суб'єкт господарювання зобов'язаний усіляко сприяти

споживачу у вільному виборі товарів і додаткових послуг, на його

вимогу провести перевірку якості, безпеки, комплектності, міри,

ваги та ціни товарів з наданням йому контрольно-вимірювальних

приладів, документів, які підтверджують якість, безпеку, ціну

товарів.

Продавець зобов'язаний перевірити справність виробу,

продемонструвати по змозі його роботу та ознайомити споживача з

правилами користування.


^ 14. У торговельному (демонстраційному) залі мають бути

виставлені наявні в суб'єкта господарювання товари або їх зразки в

повному асортименті.

Забороняється продаж товарів, що не мають відповідного

маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності

не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних

документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли

без документів, передбачених законодавством, зокрема, які

засвідчують їх якість та безпеку.


^ 15. Суб'єкт господарювання позначає роздрібні ціни на ярликах

(цінниках) або в покажчиках цін товарів, що надходять до продажу.


16. Здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та

іноземного виробництва, працівники суб'єкта господарювання

зобов'язані надати споживачам необхідну, достовірну та своєчасну

інформацію про товари в супровідній документації, що додається до

продукції, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у

доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, яка

має містити:

назву товару, найменування або відтворення знака для товарів

і послуг, за якими вони реалізуються;

найменування нормативних документів, вимогам яких повинні

відповідати вітчизняні товари;

дані про основні властивості товару;

відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які

встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо

застосування окремих товарів, якщо такі застереження встановлені

нормативно-правовими актами;

дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товару;

дату виготовлення;

відомості про умови зберігання;

гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);

правила та умови ефективного і безпечного використання

товару;

строк придатності (строк служби) товару, відомості про

необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі

наслідки в разі невиконання цих дій;

найменування та місцезнаходження виробника (виконавця,

продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття

претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне

обслуговування.

^ Стосовно товарів, які підлягають обов'язковій сертифікації,

споживачу повинна надаватись інформація про їх сертифікацію.

Стосовно товарів, які за певних умов можуть бути небезпечними

для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього

природного середовища, виробник (виконавець, продавець)

зобов'язаний довести до відома споживача інформацію про такі

товари і можливі наслідки їх споживання (використання).

Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із

законодавством про мови.


^ 17. Забороняється приймати до продажу та реалізовувати

товари, на які нормативними документами встановлено гарантійні

строки, без експлуатаційних документів (технічного паспорта або

іншого документа, що його замінює, тощо).

^ Під час продажу товару, який підлягає гарантійному ремонту

(обслуговуванню) або гарантійній заміні, продавець зобов'язаний:

у присутності споживача здійснити перевірку споживчих

властивостей товару, наявності експлуатаційних документів, у тому

числі гарантійного талона та відривних талонів на гарантійне

обслуговування, комплектності товару, зазначеної в експлуатаційних

документах;

поінформувати споживача про правила користування товаром;

заповнити відповідні розділи гарантійного і відривного

талонів на гарантійне обслуговування;

надати інформацію про підприємства (майстерні), що здійснюють

гарантійний ремонт.

^ У разі, коли товар потребує проведення робіт з уведення в

експлуатацію, суб'єкт господарювання зобов'язаний надати споживачу

відповідну інформацію або забезпечити виконання таких робіт.


^ 18. Розрахунки за продані товари та надані послуги можуть

здійснюватися готівкою та/або в безготівковій формі (із

застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо)

відповідно до законодавства. Разом з товаром споживачеві в

обов'язковому порядку видається розрахунковий документ

установленої форми на повну суму проведеної операції, який

засвідчує факт купівлі товару та/або надання послуги.


^ 19. Відпуск товарів проводиться в упакованому вигляді, якщо

інше не встановлено договором купівлі-продажу або не випливає із

суті зобов'язання. Упаковка товарів повинна відповідати вимогам

відповідних санітарних правил та забезпечувати збереження товарів.


^ 20. У спеціалізованих торговельних підприємствах суб'єкт

господарювання може організовувати продаж відповідних супутніх

товарів.


^ 21. Вибрані споживачем непродовольчі товари за домовленістю з

адміністрацією торговельного об'єкта можуть зберігатися в

торговельному залі із зазначенням на виписаному товарному чеку

часу оплати. Якщо споживач не вніс плату у визначений час, товар

надходить у продаж.

^ Придбані великогабаритні товари (меблі, будівельні матеріали,

піаніно, холодильники, пральні машини тощо) споживач має право

залишити на зберігання у суб'єкта господарювання на узгоджений

строк шляхом укладення договору зберігання відповідного товару. До

залишеного на зберігання товару додається копія розрахункового

документа, на якій зазначається строк зберігання, а на самому

товарі розміщується табличка з написом "Продано". Суб'єкт

господарювання протягом зазначеного строку несе відповідальність

за зберігання і якість товару.


^ 22. Суб'єкт господарювання може надавати додаткові послуги,

перелік і вартість яких визначаються відповідно до вимог

законодавства.


^ 23. Доставлені споживачу товари приймаються ним згідно з

даними, зазначеними в розрахунковому документі.


24. Доставка товарів споживачу оформляється

замовленням-квитанцією або іншим документом із зазначенням

найменування суб'єкта господарювання, прізвища споживача, його

місця проживання, дати оформлення замовлення, назви товару,

артикула, кількості предметів, видів і вартості послуг, часу їх

виконання тощо.


^ 25. Доставка товарів здійснюється у строк не пізніше 7 днів з

моменту оформлення покупки, якщо інший строк не установлено згідно

з домовленістю сторін.

У разі, коли доставка не зроблена через відсутність споживача

в обумовленому місці та в обумовлений час, повторна доставка

здійснюється у строк згідно з домовленістю сторін.

^ Днем передачі товару вважається день доставки товару

споживачу, а якщо товар потребує спеціальної установки

(підключення) чи складення - день їх здійснення, за наявності

підпису споживача в супровідній документації. Водночас споживачу

надаються документи із зазначенням гарантійного строку (технічний

паспорт тощо).

^ У разі виявлення невідповідності товарів умовам продажу

(даним, зазначеним у розрахунковому документі), некомплектних або

товарів неналежної якості споживач може відмовитися від прийняття

цих товарів. У цьому разі оформляється акт, у якому зазначаються

причини відмови. На підставі акта суб'єкт господарювання повинен

доставити споживачеві товари без недоліків або повернути вартість

товарів та послуг.

Витрати, пов'язані із заміною товарів, здійснюються за

рахунок суб'єкта господарювання.

У разі неякісного складання та установки товарів споживач

може вимагати безкоштовного усунення недоліків.


^ 26. Суб'єкт господарювання забезпечує безкоштовну установку,

включення і пуск технічно складних товарів, якщо нормативною

документацією та правилами користування ними не допускаються

включення і пуск їх безпосередньо споживачем, а також складання

меблів у споживача у строк не пізніше 7 днів з моменту оформлення

покупки, якщо інший строк не установлено згідно з домовленістю

сторін.


^ 27. Споживач має право обміняти непродовольчий товар належної

якості на аналогічний у продавця, у якого він був придбаний, якщо

товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном,

кольором, розміром або з інших причин не може бути ним

використаний за призначенням.

^ Споживач має право на обмін товару належної якості протягом

чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі.

Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не

використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі

властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ,

виданий споживачу разом з проданим товаром.

^ Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну

(поверненню), затверджується Кабінетом Міністрів України.

Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу,

споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного

асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати

договір та одержати назад гроші в розмірі вартості повернутого

товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж

надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов'язаний у

день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який

вимагає обміну товару.

^ При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із

споживачем провадяться, виходячи з вартості товару на час його

купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві в день

розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші в день

розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не

пізніше ніж протягом семи днів.


^ 28. Належна робота (застосування, використання) товару, у

тому числі комплектуючих виробів, має забезпечуватися протягом

гарантійного строку, установленого нормативно-правовими актами,

нормативними документами чи договором.


^ 29. У разі виявлення протягом установленого гарантійного

строку недоліків споживач у порядку та в строки, що встановлені

законодавством, має право вимагати:

пропорційного зменшення ціни;

безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

^ У разі виявлення протягом установленого гарантійного строку

істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця,

виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за

необхідності висновком експертизи, споживач у порядку та в строки,

що встановлені законодавством, і на підставі обов'язкових для

сторін правил чи договору має право за своїм вибором вимагати від

продавця або виробника:

розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової

суми;

вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний,

з числа наявних у продавця (виробника), товар.


^ 30. Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги

споживача, установлені пунктом 29 цього розділу) зобов'язані

прийняти товар неналежної якості в споживача, видати йому

документ, що підтверджує одержання товару, і задовольнити його

вимогу на підставі письмової заяви, яка подається споживачем у

двох примірниках. Один примірник цієї заяви повертається споживачу

з відміткою продавця, виробника (підприємства, що задовольняє

вимоги споживача, установлені пунктом 29 цього розділу), дати

прийняття заяви, прізвища, ініціалів та посади працівника, який

прийняв заяву, другий - залишається у продавця, виробника

(підприємства, що задовольняє вимоги споживача, установлені

пунктом 29 цього розділу).


^ 31. У разі, коли під час гарантійного строку необхідно

визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець,

виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від

споживача письмової згоди організувати проведення експертизи

продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця,

виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки

виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення

ним установлених правил використання, зберігання чи

транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не

підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати

продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції)

витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець,

виробник) мають право на оскарження висновків експертизи в

судовому порядку.


^ 32. За наявності товару вимога споживача про його заміну

підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в

перевірці якості - протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю

сторін.

У разі відсутності товару вимога споживача про його заміну

підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подання

відповідної заяви. Якщо задовольнити вимогу споживача про заміну

товару в установлений строк неможливо, споживач управі на свій

вибір пред'явити продавцю, виробнику (підприємству, що виконує їх

функції) інші вимоги, передбачені пунктом 29 цього розділу.


^ 33. При пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне

усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом

чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в

інший строк.

На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з

доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації)

незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство,

що задовольняє вимоги споживача, установлені пунктом 29 цього

розділу) зобов'язані створювати (мати) обмінний фонд товарів.

Перелік таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України.


^ 34. Під час заміни товару з недоліками на товар аналогічної

марки (моделі, артикула, модифікації) належної якості, ціна на

який змінилася, перерахунок вартості не провадиться.

^ Під час заміни товару з недоліками на такий же товар іншої

марки (моделі, артикула, модифікації) належної якості перерахунок

вартості товару з недоліками у разі підвищення ціни провадиться,

виходячи з його вартості на час обміну, а в разі зниження ціни -

виходячи з вартості на час купівлі.

При розірванні договору розрахунки із споживачем у разі

підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на

час пред'явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни -

виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші, сплачені за

товар, повертаються споживачеві в день розірвання договору, а в

разі неможливості повернути гроші в день розірвання договору - в

інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом

семи днів.


^ 35. За кожний день затримки виконання вимоги про надання

товару аналогічної марки (моделі, артикула, модифікації) та за

кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк

(чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно

в розмірі одного відсотка вартості товару.


^ 36. При усуненні недоліків шляхом заміни комплектуючого

виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні

строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб і складову

частину обчислюється починаючи від дня видачі споживачеві товару

після ремонту.


^ 37. Вимоги споживача розглядаються після пред'явлення

споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які

встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого

документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.


^ 38. На сезонні товари (одяг, хутряні та інші вироби)

гарантійний строк обчислюється з початку відповідного сезону, що

встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У гарантійні строки на сезонні товари не включається час

іншого сезону (міжсезонний період).


^ 39. Доставка великогабаритних товарів і товарів вагою понад

п'ять кілограмів продавцю, виробнику (підприємству, що задовольняє

вимоги споживача, установлені пунктом 29 цього розділу) та їх

повернення споживачеві здійснюються за рахунок продавця, виробника

(підприємства, що задовольняє вимоги споживача, установлені

пунктом 29 цього розділу).


^ 40. Стосовно продукції, на яку гарантійні строки або строк

придатності не встановлено, споживач має право пред'явити продавцю

(виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було

виявлено протягом двох років.


^ 41. Суб'єкт господарювання повинен забезпечити наявність на

видному та доступному місці куточка покупця, у якому розміщується

інформація про найменування власника або вповноваженого ним

органу, книга відгуків та пропозицій, місцезнаходження і номери

телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів.

Суб'єкт господарювання повинен мати журнал реєстрації

перевірок установленого зразка.


^ 42. Суб'єкт господарювання при здійсненні роздрібної торгівлі

непродовольчими товарами повинен керуватися Господарським

( 436-15 ) і Цивільним кодексами України ( 435-15 ), Законами

^ України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ), "Про

забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"

( 4004-12 ), Порядком провадження торговельної діяльності та

правилами торговельного обслуговування населення, затвердженим

постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 N 833

( 833-2006-п ), Порядком гарантійного ремонту (обслуговування) або

гарантійної заміни технічно складних побутових товарів,

затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002

^ N 506 ( 506-2002-п ), цими Правилами, іншими нормативно-правовими

актами, що регулюють торговельну діяльність.

За порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкт

господарювання несе відповідальність згідно із законодавством.


^ 43. Контроль за дотриманням цих Правил здійснюють органи

виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у межах їх

компетенції відповідно до законодавства.


^ 44. Порядок продажу ювелірних виробів, нафтопродуктів,

аудіовізуальних творів і фонограм, мисливської зброї, набоїв і

пороху, антикварних речей, транспортних засобів і номерних

агрегатів тощо, а також непродовольчих товарів через

дрібно-роздрібну мережу регулюється окремими правилами.


^ Розділ II. Особливості продажу окремих груп товарів


Глава 1. Швейні, трикотажні, хутряні, овчинно-шубні

(кожухові) товари та головні убори


1. Ця глава визначає особливості продажу швейних,

трикотажних, хутряних, овчинно-шубних (кожухових) товарів і

головних уборів.


^ 2. Маркування швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних

(кожухових) товарів і головних уборів передбачає наявність

інформації про найменування підприємства-виробника, його

місцезнаходження, товарний знак, назву виробу, артикул, склад

матеріалу, номер моделі, розмір, ґатунок, найменування

нормативного документа, вимогам якого повинен відповідати

вітчизняний товар, дату випуску.


^ 3. Швейні, трикотажні, хутряні, овчинно-шубні (кожухові)

товари і головні убори зберігають у сухих, чистих, добре

вентильованих приміщеннях:

швейні вироби і головні убори - при температурі від +10 до

+18 град.С і відносній вологості повітря 60-70 відсотків;

трикотажні товари - при температурі від +3 до +20 град.С і

відносній вологості повітря 60-65 відсотків;

хутряні та овчинно-шубні (кожухові) товари - при температурі

від +5 до +25 град.С і відносній вологості повітря

60-65 відсотків.


^ 4. У складських приміщеннях швейні, трикотажні, хутряні,

овчинно-шубні (кожухові) товари і головні убори зберігають на

вішалах, кронштейнах, стелажах або в ящиках.

Зберігати ці товари навалом або на підлозі забороняється.


^ 5. Для зберігання швейних, трикотажних, хутряних,

овчинно-шубних (кожухових) товарів та головних уборів від пилу та

дії прямих сонячних променів вішала та кронштейни в складських

приміщеннях закривають чохлами з тканини, поліетиленовими

плівками, а стелажі завішують шторами.


^ 6. Вищезгадані товари розміщують на відстані не менше ніж 1 м

від приладів опалення, 0,5 м - від електричних ламп і стін,

0,2 м - від підлоги. Проходи між вішалами та стелажами мають бути

не менше ніж 0,5 м.


^ 7. При тривалому зберіганні для запобігання злежуванню,

ушкодженню міллю або шкіроїдом швейні, трикотажні, хутряні,

овчинно-шубні (кожухові) товари і головні убори необхідно

періодично перекладати, просушувати, очищати від пилу, пересипати

антимолевими засобами (хутряні та овчинно-шубні (кожухові)

вироби - не рідше одного разу в три місяці).


^ 8. У торговельному (демонстраційному) залі швейні,

трикотажні, хутряні, овчинно-шубні (кожухові) товари і головні

убори розміщують за такими ознаками, як розмір, зріст, повнота,

вид, а також за статево-віковими ознаками і ознаками сезонності.


^ 9. Усі пальта (у тому числі хутряні та овчинно-шубні

/кожухові/), плащі, костюми, піджаки, штани, плаття, жакети,

джемпери, светри, спідниці, блузки, комбінації, сорочки чоловічі

шовкові і сорочки жіночі вивішують у торговельному

(демонстраційному) залі на відкритих вішалах, пристінних або

острівних гірках, обладнаних кронштейнами і тримачами.

^ Білизну, сорочки чоловічі бавовняні, дитячі плаття,

панчішно-шкарпеткові вироби, рукавички, хустки, шарфи розміщують

на полицях або в касетах пристінних та острівних гірок.

^ Головні убори розміщують на полицях обладнання групами:

фетрові - не більше п'яти, чоловічі капелюхи велюрові та під

замшу - по три. Модельні жіночі головні убори - кожний окремо на

підставках та кронштейнах.


^ 10. Працівники суб'єкта господарювання повинні знати

властивості та якість матеріалів, з яких товари виготовлені, шкали

розмірів, зросту, а також шкалу повноти, сучасний напрям моди,

особливості попиту споживачів, засоби і правила зберігання та

догляду за виробами.


^ 11. Суб'єкт господарювання зобов'язаний створити споживачу

зручні умови для ознайомлення, вибору та примірки швейних,

трикотажних, хутряних, овчинно-шубних (кожухових) товарів і

головних уборів.


^ 12. Зона примірки швейних, трикотажних, хутряних,

овчинно-шубних (кожухових) товарів і головних уборів у

торговельному (демонстраційному) залі обладнується примірювальними

кабінами із дзеркалами.


^ 13. Здійснюючи продаж швейних, трикотажних товарів, головних

уборів і насамперед хутряних та овчинно-шубних (кожухових)

товарів, продавець повинен допомагати споживачу в його виборі,

ознайомити його з асортиментом виробів, що є в продажу, із

способами нагляду за виробами, особливо виготовленими із

застосуванням хімічних волокон або клейових матеріалів.


^ 14. При відпуску товару споживачу перевіряються якість і

комплектність виробів. У разі виявлення дефектів і відсутності

окремих деталей у комплектах товар з продажу вилучається.


^ 15. Суб'єкт господарювання може надавати споживачу додаткові

платні послуги: дрібна переробка одягу, який був придбаний у

даному торговельному підприємстві (укорочення, подовження,

перестановка ґудзиків, розтягнення головних уборів тощо), розкрій

тканин.

На видному місці в торговельному (демонстраційному) залі

вивішується перелік додаткових платних послуг, що надаються

споживачам, і тарифи на них.


^ 16. Суб'єкт господарювання може здійснювати продаж супутніх

товарів - сумок, парасольок від сонця та дощу, рукавичок, поясів і

пасів, запонок, ґудзиків, пряжок, окулярів сонцезахисних,

біжутерії, засобів догляду за одягом і головними уборами тощо.


^ 17. У торговельному (демонстраційному) залі мають бути

вивішені таблиці із зазначенням розмірів одягу та головних уборів,

що застосовуються в різних країнах, а також міжнародних символів

догляду за одягом та білизною.


Глава 2. Текстильні товари


^ 1. Ця глава визначає особливості продажу бавовняних,

вовняних, лляних тканин, з джуту та інших рослинних волокон,

тканин з натурального шовку, синтетичних і штучних волокон,

трикотажних полотен, нетканих матеріалів, штучних текстильних

товарів (далі - текстильні товари).


^ 2. Маркування текстильних товарів передбачає наявність

інформації про найменування підприємства-виробника, його

місцезнаходження, товарний знак, назву товару, артикул, назву

волокон та їх відсотковий вміст, ширину тканини або розмір

штучного текстильного товару, сорт, найменування нормативного

документа, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар,

дату випуску.


^ 3. Текстильні товари зберігають у сухих, чистих, добре

вентильованих приміщеннях при температурі від +15 до +18 град.С і

відносній вологості повітря 60-65 відсотків, захищаючи їх від пилу

та вицвітання укривними матеріалами (щільною тканиною, папером,

синтетичною плівкою тощо) або укладаючи в картонні ящики

(коробки), пакети (мішки) з плівки та паперу.

Упаковані (у ящиках, кіпах, коробках тощо) і невпаковані (у

кусках) товари розміщують окремо.


^ 4. Для запобігання псуванню вовняних тканин при тривалому

зберіганні необхідно обробляти їх відповідними антимолевими

засобами.


^ 5. У складських приміщеннях суб'єкта господарювання

текстильні товари зберігають на стелажах, підтоварниках, у

контейнерах за груповими ознаками, артикулами на відстані не менше

ніж 1 м від системи опалення та нагрівальних приладів, 0,2 м - від

стін і підлоги та 0,5 м - від електричних ламп. Штабель

складається з 4-5 рядів (ящиків, кіп тощо), але його висота має

бути не більше ніж 2 м.


^ 6. У торговельному (демонстраційному) залі текстильні товари

розміщують на острівних гірках, стендах, кронштейнах, столах і

прилавках та іншому торговельному обладнанні.

^ Для зручності споживачів текстильні товари мають бути

згруповані за родом волокна, видами тканин, характером оброблення,

кольором, малюнком та іншими ознаками.


^ 7. Працівники суб'єкта господарювання повинні консультувати

споживача щодо виду тканин і штучних виробів, груп і підгруп, до

яких вони належать, взаємозамінності тканин, засобів догляду за

текстильними товарами, роз'яснювати цифрові позначення на виробах,

ярликах, етикетках, а також інформувати споживачів про наявні

дефекти тканин.

На прохання споживача продавець повинен допомогти визначити

необхідну кількість тканини для виготовлення швейного виробу, а

також підібрати відповідне оздоблення.


^ 8. Відміряють тканини жорстким стандартним метром (брусковим,

дерев'яним), який має повірочне клеймо, способом, що залежить від

виду тканини:

тонкі та легкі тканини бавовняні, лляні, шовкові та інші -

шляхом відкидання тканини на прилавок при вільному (без натягання)

прикладанні тканини до метра;

гофровані та плісировані тканини - шляхом накладання

жорсткого (брускового, дерев'яного) метра на тканину, що лежить на

прилавку (столі) у розправленому вигляді, без натягання і без

порушення гофрування і плісе;

важкі та об'ємні тканини (вовняні, тканини для автомобілів,

м'яких меблів тощо) - шляхом накладання жорсткого метра на

тканину, яка лежить на прилавку (столі) у вільному стані без

складок і зморшок.

^ Дозволяється відмірювати всі види тканин (крім вовняних і

трикотажних полотен) на спеціальному прилавку (столі) способом

накладання тканини на проградуйований металевий мірник (стрічку),

що має повірочне клеймо.

^ Для відмірювання тканин на робочому місці продавця

встановлюється прилавок або стіл завдовжки не менше ніж 3 метри і

завширшки 80 см.


^ 9. При продажу тканини залишок її в рулоні має бути придатним

для пошиття (виготовлення) повномірного виробу.

До повного продажу куска (рулону) тканини зберігають його

"хазовий кінець" з фабричним ярликом і тавром.

Пропонувати до продажу "хазові кінці" можна, якщо відбиток

тавра і штампа не погіршує виду тканини з лицьового боку.


^ 10. Відібраний товар продавець перевіряє в присутності

споживача: виявляє пошкодження, забруднення, інші зовнішні

дефекти, відміряє кількість, підраховує вартість покупки. У разі

виявлення загальних грубих дефектів товар замінюється на товар

належної якості.


^ 11. Суб'єкт господарювання може здійснювати продаж супутніх

товарів: ниток швейних, шовку петельного, ґудзиків, викройок,

журналів мод тощо.


^ 12. Суб'єкт господарювання може надавати споживачу додаткові

платні послуги: розкрій тканин і зметування розкроєних виробів,

продаж викройок, комплектув