Реферат: Робоча програма навчальної дисципліни для студентів (назва дисципліни)
Форма № Н - 3.03
Затверджено наказом МОН України
від “___” ___________ 20 __ р. №___
Львівський національний університет імені Івана Франка
(повна назва вищого навчального закладу)
Кафедра (предметна, циклова комісія) теорії та історії політичної науки
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Проректор (заступник директора)
з навчальної роботи
___________________________
“______”_______________20___ р.
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ТЕОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН _____________________________________________________________
(шифр і назва навчальної дисципліни)
напряму підготовки 6.030104 політологія
(шифр і назва напряму підготовки)
для спеціальності (тей) 6.030104 політологія
(шифр і назва спеціальності (тей)
спеціалізації теорія та історія політичної науки, політичні інститути та процеси _______________________________________________________
(назва спеціалізації)
інституту, факультету, відділення філософський факультет
(назва інституту, факультету, відділення)
Кредитно-модульна система
організації навчального процесу
Львів – 2010
Теорія міжнародних відносин. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів
(назва дисципліни)
за напрямом підготовки політологія, спеціальністю політологія. - _______: ________, 2010.- _31 с.
Розробники: кандидат політичних наук, доцент кафедри теорії та історії політичної науки Угрин Л.Я.
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії політичної науки
Протокол № ^ 9 від “ 22 ” лютого 2010 р. від лютого 2010 р.
Завідувач кафедрою ________________________(проф. Денисенко В.М.)
“_____”___________________ 20___ р
Схвалено Вченою радою філософського факультету _______________________________________________________________
(шифр, назва)
Протокол № ___ від “____”________________20___ р.
“__”___________20__ р. Голова _______________(_____________________)
(підпис) (прізвище та ініціали)
© Л.Я.Угрин, 2010
©кафедра теорії та історії політичної науки, 2010
^ Опис навчальної дисципліни (Витяг з робочої програми навчальної дисципліни„Теорія міжнародних відносин ”)
Найменування показників
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень
Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання
Кількість кредитів, – 4
Галузь знань
^ 0301 соціально-політичні науки
(шифр, назва)
Нормативна
Модулів – 2
Напрям
6.030104 соціально-політичні науки
(шифр, назва)
^ Рік підготовки:
Змістових модулів – 2
Спеціальність (професійне спрямування)
Політологія
2-й
Семестр
Загальна кількість годин – 144
4-й
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання:
аудиторних – 4
самостійної роботи студента – 4
Освітньо-кваліфікаційний рівень:
Бакалавр
34 год.
^ Практичні, семінарські
34 год.
^ Самостійна робота
76 год.
год.
ІНДЗ:
Вид контролю: іспит
Програма навчальної дисципліни
(загальна тематика лекційних та семінарських занять)
Розділи і теми курсу
Кількість годин
Разом
Лекцій
Практичних
(Семінарсь-
ких,
індивідуаль-
них)
Самос-
тійної
роботи
студен-
тів
^ Модуль 1. Вступ до теорії міжнародних відносин.
Тема 1. Теорія міжнародних відносин: предмет, об’єкт, методи дослідження
2
2
4
^ Тема 2. Учасники міжнародних відносин: проблема суб’єктності.
2
2
6
^ Тема 3. Сила в міжнародних відносинах
2
2
4
Тема 4. Закономірності та принципи міжнародних відносин
2
2
4
^ Тема 5. Ідейно-теоретичні передумови становлення основних парадигм
в міжнародних відносинах в політичній думці
Античності, Середньовіччя та Нового часу
2
2
8
^ Модуль 2. Сучасні теоретичні підходи та парадигми дослідження міжнародних відносин
Тема 6. Формування та розвиток сучасних теорій міжнародних відносин
6
6
10
Тема 7. Постпозитивістський напрям в теорії міжнародних відносин
4
4
8
Тема 8. Міжнародні системи
4
4
8
Тема 9. Держава як рівень аналізу міжнародних відносин
4
4
8
Тема 10. Вплив недержавних суб’єктів на міжнародні відносини
4
2
8
^ Тема 11. Міжнародні процеси. Конфлікт та співробітництво в міжнародних процесах.
4
4
8
^ Підсумковий модуль.
2
УСЬОГО:
144
36
36
76
П Е Р Е Д М О В А
Поглиблення та динаміка процесів взаємозалежності і на глобальному, і на регіональному рівнях зумовлює зростання впливу міжнародного середовища,міжнародної політики на внутрішньосуспільні процеси. Взаємовплив та взаємопроникнення внутрішньої та зовнішньої політики держав вимагає поглибленого теоретичного осмислення сучасних міжнародних процесів, їх специфіки та закономірностей впливу на суспільно-політичне життя українського суспільства і відображення відповідної тематики в структурі курсів політологічного відділення. Це сприятиме підготовці фахівців-політологів, орієнтованих на розуміння складних суспільно-політичних процесів в контексті змін, що відбуваються в міжнародному середовищі, та їх наслідків.
Предметом курсу “Теорія міжнародних відносин” є зміст основних парадигм та концептуальних підходів до вивчення міжнародних відносин.
^ Зв’язок з іншими курсами.
Курс “Теорія міжнародних відносин” є методологічною основою для майбутнього вивчення інших курсів та спецкурсів, присвячених міжнародним відносинам та зовнішній політиці. Також студенти у процесі вивчення курсу «Теорія міжнародних відносин» зможуть розвинути та конкретизувати знання отримані раніше в рамках курсів «Історія політичної думки», «Історія філософії», «Політична географія», «Зовнішня політика». Зміст курсу орієнтований на знання курсів соціології, психології, маркетингу.
^ 2. Мета та завдання навчальної дисципліни:
Мета – сформувати у студентів фахові знання про сутність й природу міжнародних відносин, а також принципи й еволюцію основних парадигм міжнародних відносин – ідеалізму, реалізму та неомарксизму, зміст теорій та теоретичних течій, що сформувалися в їхніх рамках.
Завдання:
в результаті вивчення курсу студент повинен знати:
– зміст основних понять, категорій та термінів, які дозволяють аналізувати, інтерпретувати та з’ясувати природу міжнародних відносин;
– передумови виокремлення теорії міжнародних відносин як відносно автономної академічної дисципліни, особливості її розвитку;
основні методи аналізу міжнародних відносин та процесів;
– принципи та еволюцію основних парадигм в теорії міжнародних відносин –ідеалізму, реалізму, неомарксизму;
– зміст міжпарадигмальних дебатів в теорії міжнародних відносин та їх вплив на розвиток теорії міжнародних відносин;
класичні та сучасні теорії міжнародних відносин.
в результаті вивчення курсу студент повинен вміти:
– застосовувати методи аналізу міжнародних відносин;
– використовувати аналітичні методи аналізу міжнародних відносин;
– застосовувати принципи теорій міжнародних відносин для аналізу конкретних подій та міжнародних процесів.
– аналізувати, інтерпретувати на основі засад теорій міжнародних відносин складний та суперечливий світ сучасних міжнародних відносин.
^ Програма курсу
Модуль 1. ВСТУП ДО ТЕОРІЇ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
Тема 1. Теорія міжнародних відносин: предмет, об’єкт, методи дослідження
(2 год.)
Поняття “міжнародні відносини”. Співвідношення понять “міжнародні відносини”, “міжнародна політика”, “світова політика”, “зовнішня політика”. Міжнародні відносини як предмет теорії міжнародних відносин. Поняття “теорія міжнародних відносин”. Функції і завдання теорії. Місце теорії міжнародних відносин в системі наук про міжнародні відносини, методологічний статус дисципліни.
Предмет та об’єкт теорії міжнародних відносин.
Специфіка міжнародних відносин, їх генеза. Чинники формування міжнародних відносин. Ознаки міжнародних відносин та міжнародного середовища. Анархія (відсутність легітимного центра влади) як основна ознака міжнародного середовища. Х.Булл про анархію в міжнародному середовищі. Форми міжнародних відносин. Міжнародна політика – фактор формування міжнародних відносин. Сутність та особливості міжнародної політики.
Умови зародження теорії міжнародних відносин як самостійної дисципліни на початку ХХ ст. Автономізація теорії міжнародних відносин. Співвідношення та проблема розмежування предметних сфер політичної науки та теорії міжнародних відносин. Труднощі та суперечності формування теорії міжнародних відносин як окремої дисципліни.
Методологія, методи та техніки в теорії міжнародних відносин. Місце і роль емпіричних досліджень, значення гіпотез в теорії міжнародних відносин. Рівні аналізу міжнародних відносин (К.Волтц, Дж.Розенау). Проблема вибору рівнів аналізу.
Основні поняття та категорії теорії міжнародних відносин.
^ Питання для обговорення на семінарі:
(2 год.)
Предмет теорії міжнародних відносин. Поняття міжнародних відносин.
Теорія міжнародних відносин в системі наук про міжнародні відносини.
Методи та техніки емпіричних досліджень в теорії міжнародних відносин.
Завдання для самостійної роботи:
1. Поміркуйте над співвідношенням предмету політології та теорії міжнародних відносин.
2. Проаналізуйте поняття парадигми Т.Куна. Чи може концептуалізація міжнародних відносин відбуватися на основі однієї парадигми.
Література
Цыганков П.А. Международные отношения. - М., 1996. Гл.2,3.
Волтц Кеннет. Человек, государство и война: теоретический анализ (гл.УІ) // Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост., научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003.
Булл Хедли. Теория международных отношений: пример классического похода// Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост., научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003.
Боришполец К. Методы, методики и процедуры прикладного анализа международных отношений.- Международные отношения: социологические подходы.- .,1998.
Хозин Г.С. Джеймс Розенау как теоретик международных отношений // // Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост., научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003.
Смит Стив. Самоопределение дисциплины: происхождение теории международных отношений.- Теория международных отношений на рубеже столетий/ Под ред. К.Буса и С.Смита: Пер. с англ..- М., 2002.
Раппопорт Анатоль. Могут ли исследования мира быть прикладными. // Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост., научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003.
Кун Т. Структура научных революций. М.: АСТ, 2001. Гл. 2, 9.
^ Тема 2. Учасники міжнародних відносин: проблема суб’єктності.
(2 год)
Поняття “суб’єкта міжнародних відносин”. Зміст понять “суб’єкт міжнародних відносин”, “суб’єкт міжнародного права”, “актор”, ”учасник”, “сторона”. Ознаки суб’єктності в міжнародних відносинах. Типологія суб”єктів міжнародних відносин. Держава як головний суб’єкт міжнародних відносин. Недержавні суб’єкти міжнародних відносин. Проблема пріоритетності суб’єктів. Співвідношення і взаємодія основних суб’єктів міжнародних відносин.
Поняття “інтересу” в міжнародних відносинах. Типологія інтересів в міжнародних відносинах, їх ієрархія. Взаємозв’язок між потребами, інтересами та цілями в міжнародних відносинах. Засоби досягнення цілей в міжнародних відносинах. Сила та переговори як основні засоби міжнародної політики.
^ Питання для обговорення на семінарі:
(2 год.)
Поняття суб’єктності в міжнародних відносинах. Поняття «актор», «суб’єкт» та «учасник» в міжнародних відносинах.
Плюралізм учасників міжнародних відносин, їхня взаємодія.
Типологія суб’єктів міжнародних відносин
а) держави як суб’єкти міжнародних;
б) міжнародні організації, ТНК інші колективні учасники міжнародних відносин
в) індивід як суб’єкт та учасник міжнародних відносин
Інтерес як сутнісна характеристика суб’єкта міжнародних відносин. Типологія та ієрархія міжнародних інтересів. Взаємозв’язок інтересів, мотивів та цілей в міжнародних відносинах та міжнародній політиці.
^ Завдання для самостійної роботи:
Прослідкуйте на прикладах взаємозв’язок інтересів та цілей суб’єктів міжнародних відносин.
З’ясуйте співвідношення понять «актор» та «суб’єкт» міжнародних відносин. Чи завжди учасник є суб’єктом в міжнародних відносинах . Аргументуйте свою думку прикладами.
З’ясуйте співвідношення понять «суб’єкт міжнародних відносин» та «суб’єкт міжнародного права».
Література
Основи політичної науки. Ч.4. Міжнародна політика/ Під ред. Б.Кухти. - Львів, 1999.- Розд.1.
Косолапов Н. Субъекты мировой политики и международные отношения: явления, критерии, основы типологии // МЭиМО.- 1998.- № 12.
Тускоз Жан. Міжнародне право. - К., 1998.- С.42-50.
Кеохейн Р.О.,Най Дж.С. Транснациональные отношения и мировая политика// Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост., научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003.
Моргентау Г. Политические отношения между нациями: борьба за власть и мир// Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост., научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003.
Най Дж. Взаимозависимость и изменяющаяся международная политика// МЭиМО.- 1989.- № 12.
Мальський М., Мацях М. Теорія міжнародних відносин.- Львів, 2002. –Р.2.
Грум Дж. Растущее многообразие международных акторов// Международные отношения: социологические подходы.- М., 1998.
Дробот Г.А. Роль международных организаций в мировой политике: основные теоретические подходы// Вестник Моск.ун-та. Сер.18. Социология и политология. 1991.- № 1.
Циганкова Т.М., Гордєєва Т.Ф. Міжнародні організації. - К., 2001.- Р. 1, 2.
^ Тема 3. Сила в міжнародних відносинах
(2 год)
Сила як сутнісна характеристика міжнародних відносин та суб’єкта міжнародних відносин. Атрибутивний, біхевіористський та системний підходи до розуміння сили в міжнародних відносинах. Сила, могутність, вплив, потенціал. Р. Арон про співвідношення сили та могутності. Потенційна та реальна сила Елементи сили. Г.Моргентау про силу. Формули сили.
Сила як засіб регулювання відносин в міжнародній системі через формування та підтримання балансу сил (рівноваги). Формування центрів та полюсів сили.
^ Питання для обговорення на семінарі:
(2 год.)
Сила як сутнісна характеристика міжнародних відносин. Поняття сили та її елементи. Сила та могутність.
Основні теоретичні підходи до розуміння сили.
Баланс сили. Функції сили в міжнародних відносинах.
Поняття “центр сили” та “полюс сили”.
Завдання для самостійної роботи:
Війна як вияв сили в міжнародних відносинах.
Тероризм як вияв насилля в світовій політиці. Особливості тероризму в сучасних міжнародних відносинах.
Технології та інформація як джерела сили та чинники її трансформації.
Як співвідносяться поняття «влада» і «сила?
Література
Арон Реймон. Мир і війна між націями.- К., 2000.-Р І, П, Ш.
Давыдов Ю. Понятие «жесткой» и «мягкой» силы в теории международных отношений// http://www.intertrends.ru/four/006.htm
Моргентау Г. Политические отношения между нациями. Борьба за власть и мир // Социально-политический журнал. – М., 1997. – № 2.
Особенности силы как средства международных отношений// Цыганков П.А. Международные отношения. - М., 1996. - С.200 - 207.
Баланс сил в мировой политике: теория и практика.- М., 1993.
Трофименко Г. К проблеме восстановления баланса сил на мировой арене// Вестник МГУ. Сер.18.- Социология и политология.- 2001.- № 4.
Най Дж. Взаимозависимость и изменяющаяся международная политика// МЭиМО.- 1989.- № 12.
Най Дж. Мягкая сила и европейско-американские отношения// Прогнозис. – 2006. –№ 4 (8). http://journal.prognosis.ru/i/1/9.html
Райт К. Некоторые размышления о войне и мире. - Социально-гуманитарные знания.- 2000.- № 3.
Сорокин Питирим. Причины войны и условия мира// Социс. - 1993.- № 12.
Кононенко C.В. Війна в міжнародній політиці: технологія, культура, організація // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України. – К., 2008. – Вип. 41. (підсерія "Курасівські читання") – 267с
Панова Е. П.Сила привлекательности: использование «мягкой власти» в мировой политике// Вестник МГИМО-Университета. – 2010. –№ 4// Режим доступу: http://www.vestnik.mgimo.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=303.
^ Тема 4. Закономірності та принципи міжнародних відносин
(2 год.)
Проблема закономірностей міжнародних відносин. Відносний, непевний та вірогідний характер закономірностей міжнародних відносин. Детермінованість закономірностей історичною епохою та принципами теоретичних парадигм. Закономірності і тенденції у міжнародних відносинах.
Універсальні закономірності міжнародних відносин: інтеграція та регіоналізація (фрагментація) світу; збільшення кількості та багатоманіття акторів; зростання ролі економіки та технологій у міжнародному розвитку; визначальна роль структури системи міжнародних відносин; трансформація сили в міжнародних відносинах.
Глобалізація та демократизація як тенденції політичного розвитку світу.
Принципи міжнародних відносин: нерівномірність розвитку; міжнародна анархія, посилення системного характеру міжнародних взаємодій, викликів та загроз;
^ Питання для обговорення на семінарі:
(2 год.)
Проблема закономірностей та тенденцій в міжнародних відносинах.
Глобалізація як закономірність розвитку світового співтовариства.
Суть, джерела, передумови глобалізації.
Вплив глобалізації на міжнародну політику та міжнародні відносини.
Завдання для самостійної роботи:
Коли розпочалась глобалізація?
Розвиток технологій як чинник посилення глобалізаційних процесів.
Наслідки глобалізації для сучасного світу. Антиглобалізм, його міжнародно-політичні аспекти.
Література
Глобальні модерності/ За редє М.Фезерстоуна, С. Леша,. Р. Робертсона; Пер. з англ. Т.Цимбала. – К.: Ніка-Центр, 2008.
Ясперс Карл. Истоки истории и ее цель// Смысл и назначение истории.- М., 1991.
Бек Ульрих. Что такое глобализация? Ошибки глобализма – ответы на глобализацию/ Пер. с нем.- М., 2001.- Ч.П.
Бауман Зигмунт. Глобализация. Последствия для человека и общества/Пер. с англ.- М.: Изд-во “Весь Мир”,- 2004.- Гл.2,3.
Гидденс Энтони. Ускользающий мир: как глобализация меняет нашу жизнь / Пер. с англ.- М.: Изд-во “Весь Мир”,- 2004.- Гл.1,5.
Гелд Дейвід, Мак-Грю Ентоні. Глобалізація /анти глобалізація/ пер. с англ..- К.: К.І.С.- 2004.
Цыганков П.А. Проблема закономерностей международных отношений// Вестник Моск.ун-та. Сер.18. Социология и политология.- 1998.-№ 3.
Иноземцев В.Л. Глобализация: иллюзии и реальность // Свободная мисль.- N 1.- 2000.
Володин А.Г., Широков Г.К. Глобализация: истоки, тенденции, перспективы // Полис.- 1999.- № 5.
Камінський Є., Бассан А. Глобалізація, бідність і лівизна в сучасній зарубіжній футурoлогії// Політична думка. - 2000.- № 3.
Най Дж. Взаимозависимость и изменяющаяся международная политика// МЭиМО.- 1989.- № 12.
Муфф Ш. Демократия в многополярном мире// Прогнозис, – 2009. – N2 (18)// Режим доступу: http://www.prognosis.ru/prognosis.html
Кузнецов В. Что такое глобализация?//МЭиМО.- 1998.- № 2, 3.
Основи політичної науки. Ч. 4. Міжнародна політика. - Львів, 1999.
Фрідмен Л.Томас. Лексус і оливкове дерево. Зрозуміти глобалізацію. – Львів, 2002
Чешков Марат. Глобалізація: сутність, сучасна фаза, перспективи. - Ї.- 2000.- № 19.
Лебедева М.М. Формирование новой политической структуры мира и место в ней России // Полис. – 2000. - № 6.
Зернецька О. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини. - К., 1999.
Асснер П’єр. Парадокси розвитку світового співтовариства//Демони миру та боги війни. Соціальні конфлікти посткомуністичної доби. - К., 1997.
Най Дж. Взаимозависимость и изменяющаяся международная политика// МЭиМО.- 1989.- № 12.
Кеохейн Р.О., Най Дж.С. Транснациональные отношения и политика// Социально-гуманитарные знания.- 1999.- № 5.
Кузнецов В. Что такое глобализация?//МЭиМО. - 1998.- № 2, 3.
Тема 5. Ідейно-теоретичні передумови становлення основних парадигм
в міжнародних відносинах в політичній думці
Античності, Середньовіччя та Нового часу
(2 год.)
Зародження в Стародавній Греції двох традицій та течій в політичній думці міждержавних відносин («Історія Пелопоннеської війни» Фукідіда та ідея Космополіса стоіків). Війна і мир, сила і право, національний егоїзм та універсалізм критерії розрізнення двох традицій – реалізму та ідеалізму.
Внесок християнської доктрини (Т.Аквінський) у розвиток космополітичних ідей стоїків. Вчення Данте про вселенську монархію. Розвиток ідей вічного миру в європейській політичній думці ХУ-ХУШ ст. ( Франсиско де Віторіа, Ф. Суарес, Емерик Крюсе, Вільям Пенн, Шарль-Ирине де Сен-Пьєр, І.Кант). Г.Гроцій, Дж.Локк про принципи ліберального міжнародного права, міжнародне співробітництво та колективну безпеку.
Формування засад реалістської традиції у вивченні міжнародних відносин у працях Н.Макіавеллі, Т.Гоббса. Вчення Ж. Бодена про державний суверенітет.
Критика ідей вічного миру лордом Болінгброком. Концепція «балансу сил» як відображення процесів формування міжнародної європейської системи (лорд Болінгброк, Е. де Ваттель, Д.Юм). Апологія війни в працях Й.Фіхте, Г.Гегеля, Клаузевіца.
^ Питання для обговорення на семінарі:
(2 год.)
Античність: зародження основних традицій в інтерпретації міжнародних відносин.
Ідея війни і миру в політичній думці Середньовіччя та епоху Відродження (Тома Аквінський, Данте Аліґ’єрі).
Ідея вічного миру та універсальної міжнародної організації в політичній думці ХУ-ХУШ ст.
Теорія державного суверенітету (Ж.Боден), ідеї міжнародної анархії (Т.Гоббс), балансу сил (лорд Болінгброк, Е. де Ваттель, Д.Юм) як теоретичні передумови політичного реалізму.
Теорія війни (Й.Фіхте, Г.Гегель, Клаузевіц).
Завдання для самостійної роботи:
Визначіть причину домінування нормативізму в дослідженні міжнародних відносин в минулому.
Які історичні події ХУП-ХУШ ст. зумовили появу теорій державного суверенітету та балансу сил?
Література:
Гоббс Т. Левиафан. Сочинения в 2-х т. – М., 1989. – т.2.
Гроций Г.О. О праве войны и мира. – М., 1956.
Гусев B.I.І. Кант: філософське обґрунтування ідеї миру // Наукові записки НаУКМА. Том 18. Філософія та релігієзнавство// http://www.library.ukma.kiev.ua/e-lib/NZ/NZV18_2000_philos/02_guseyev_vi.pdf
Волков С.Ю. Развитие доктрины справедливой войны в эпоху раннего Нового времени// Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского.Международные отношения. Политология. Регионоведение.– 2009.– № 3. – с. 227–233.
Кант И. К вечному миру. Сочинения: В 6-ти т. – М,, 1966. – Т.6.
Капітоненко М. «Баланс сил» та організація міжнародної системи// www.cirs.kiev.ua/.../kapitonenko_balans%20syl%20ta%20organizaziya%20mizhnarodnoy%20systemy.doc
Клаузевиц К. О войне. – М.: Госвоениздат, 1934. – Р.1.1. (http://militera.lib.ru/science/clausewitz/index.html)
Макіавеллі Н. Державець. – К.,1998.
Трактаты о вечном мире. Предисл. Ф. В. Константинова. Вводная статья в прим. И. С. Андреевой. Сост. сб. И. С. Андреева и А. В. Гулыга. М., Соцэкгиз, 1963. — 279 с. (Доступний на сайті: http://marsexx.narod.ru/lit/traktaty_o_vechnom_mire.html#678); або Трактаты о вечном мире. – М.: Алетейя, 2003.
Фукидид. История. http://hronologia.narod.ru/fukidid.html
Эразм Роттердамский. Жалоба мира, в кн.: Трактаты о вечном мире.- М., 1963. Жалоба мира // Эразм Роттердамский и его время. М., 1989. С. 244-274. http://www.krotov.info/library/26_ae/aera/zm_01.htm
Модуль 2. СУЧАСНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ТА ПАРАДИГМИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
Тема 6. Формування та розвиток сучасних теорій міжнародних відносин
(6 год.)
Основні принципи ідеалізму: природна гармонія світу, співпадання інтересів держав в збереженні миру та безпеки, домінування моральних засад в міжнародній політиці, міжнародні організації, міжнародне право як основні регулятори міжнародних відносин. Програма створення Ліги націй Вудро Вільсона, пакт Бріана-Керолга як вияв ідеалізму в політичній практиці, його домінування між світовими війнами. Критика ідеалізму.
Основні принципи політичного реалізму: зумовленість міжнародних відносин об”єктивними законами та егоїстичною сутністю людей, виключення моралі з сфери міжнародних відносин, абсолютизація сили та національного інтересу, державоцетричність. Шість принципів політичного реалізму Г.Моргентау (“Політичні відносини між націями. Боротьба за владу”). Критика реалізму.
Виникнення неореалізму як наслідок переосмислення нових тенденцій в міжнародних відносинах та взаємозбагачення теорій. Значення праць К.Волцта для утвердження неореалізму та їх вплив на розвиток теорії міжнародних відносин. Основні принципи та різновиди неореалізму. Структуралізм неореалізму (Б.Базан). Відмінності неореалізму від класичної теорії політичного реалізму. Критика неореалізму.
Неолібералізм та його відмінність від класичного ідеалізму. Принципи та основні течії неолібералізму. Критика неолібералізму.
Основні принципи неомарксистських теорій: несиметричність, нерівність в світовій системі, суперечності між “центром” та “периферією”, експлуатація “третього світу” (Півдня) “першим” (Північчю). Теорія світо-систем (Ф.Бродель, І.Воллерстайн), теорія світової гегемонії (А. Грамши, Р.Кокс), теорія “залежності” (Й.Галтунг, А.Франк).
Основні принципи транснаціоналізму: взаємозалежність та транснаціоналізація міжнародних відносин, ріст числа та багатоманіття “недержавних” суб”єктів міжнародних відносин, втрата державою домінуючої ролі на міжнародній арені, стирання меж між внутрішньою та міжнародною політикою,міжнародні норми та інститути наднаціонального характеру – основа міжнародного порядку. Значення праць Р.Кехейна, Дж.Ная для розвитку транснаціоналізму.
^ Питання для обговорення на семінарі:
(6 год.)
Ідеалізм в міжнародних відносинах: теоретичні джерела та основні принципи.
Реалістська традиція в дослідженнях міжнародних відносин. Основні постулати реалізму (Е. Карр, Г. Моргентау, А. Волферс, Р.Арон, ).
Розвиток сучасних теорій в міжнародних відносинах та їхня взаємодія:
а) неореалізм ( К.Волтц, Х.Булл, Б.Бузан) та його теоретичні принципи;
б) неолібералізм (Р. Кохейн, Дж. Най, М.-К. Смутс, Б. Бади, Дж. Бартон, Д. Розенау, Краснер) та його течії (транснаціоналізм, інституціоналізм (ліберальний інституціоналізм, теорія світового суспільства, постмодернізм).
Неомарксизм в міжнародних відносинах (Ф. Бродель, І. Валлерстайн, Р. Кокс, С. Амін, Чейз-Дені, Й. Галтунг).
Класифікація та порівняльний аналіз основних парадигм в науці про міжнародні відносини.
Завдання для самостійної роботи:
Визначіть теоретичні витоки політичного реалізму.
Порівняйте базові принципи класичного реалізму та ідеалізму.
Порівняйте класичний та сучасний етап реалізму.
Порівняйте основні течі неолібералізму.
Визначіть основні регулятори міжнародних взаємодій в контексті основних теорій міжнародних відносин.
Визначіть основних учасників міжнародних відносин в контексті теорій міжнародних відносин.
Література
Арон Реймон. Мир і війна між націями. К., 2000.
Теория международных отношений. Хрестоматия/ Сост. П.А. Циганков. – М., 2003. (доступна на сайтi www.bibl.tikva.ru).
Бади Бертран. От суверенитета государств к его жизнеспособности// Мировая экономика и международные отношения в 1990-е годы. Взгляды америкнаских и французских исследователей.- М., 2001.
Валлерстайн И. После либерализма: Пер. с англ. / Под ред. Б. Ю. Кагарлицкого. М.: Едиториал УРСС, 2003. - 256 с Ч.ІУ.
Галтунг Йоган. Теория малых групп и теория международных отношений (исследования проблемы соответствия// Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост., научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003.
Кларк Г., Сон Б. Достижение всеобщего мира через мировое право. Два альтернативных плана // Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост, научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003.
Шварценбергер Георг. Политическая власть. Изучение мирового общества// Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост., научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003
Нибур Р. Сохранение моральных ценностей в политике (фрагмент з праці „Moral Man and Immoral Society”) // Мораль в политике. Хрестоматия. – М.: Изд-во Московского ун-та, 2004.- С.378-422.
Кант И. К вечному миру.- Соч. В 6 т. - М., 1966.- Т.6.
Моргентау Ганс. Политические отношения между націями. Борьба за власть и мир. Ч.1. – Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост., научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003
Булл Хедли. Теория международных отношений: пример классического похода //Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост., научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003.
Най Джозеф С. Взаимозависимость и изменяющаяся международная политика.// МЭиМО.- 1996. № 12.
Кеохейн Р.О., Най С.Джозеф. Транснациональные отношения и мировая политика//Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост., научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003.
Розенау Джеймс. Очерки о взаимопроникновении национальной и международной систем//Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост., научн. ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003.
Розенау Дж. Управление неуправляемым: проблема глобального рассредоточения власти // Режим доступу: http://polit-inform.ru/showObject/objID/89
Розенау Дж. Турбулентность в мировой политике// Сафронова О.В. Теория международных отношений.- Нижний Новгород, 2001.
Уолферс Арнольд. Противоборство и сотрудничество: очерк международной политики //Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост., научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003.
Уолтц Кеннет. Человек, государство и война: теоретический анализ// Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост, научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003
Финнемор М. Нормы, культура и мировая политика с позиций социологического институционализма // Международные отношения: социологические подходы. -М., 1998.
Шлезингер А. Циклы американской истории.- М., 1992.- С.104-130.
Basic Texts in International Relations/ by E.Luard, 1992 (E. de Vattel, Morgentau, E.Carr, Niebuhr, H.Bull
Waltz Kenneth N. The Anarchic Structure of World Politics// International Politics. Enduring Concepts and Contemporary Issues/ by R.J.Art, R.Jervis.- Harper Collins Publishers, 1992.
Keohane Robert. A Functional Theory of World Politics // International Politics. Enduring Concepts and Contemporary Issues/ by R.J.Art, R.Jervis.- Harper Collins Publishers, 1992.
Цыганков А.П. Йоган Галтунг, неомарксизм и социология международных отношений.- // Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост., научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003.
Линклейтер Э. Неореализм в теории и на практике// Теория международных отношений на рубеже столетий.- М., 2002.
Джексон Р. Политическая теория международного общества// Теория международных отношений на рубеже столетий.- М., 2002.
Кононенко С. Ідеалізм - тип зовнішньополітичного мислення і форма пізнання в політології міжнародних відносин // Наукові записки / Курасівські читання – 2005. – К.: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України, 2006. – 469 с. /Сер. "Політологія і етнологія". Вип. 30, кн. 2.
Тема 7. Постпозитивістський напрям в теорії міжнародних відносин
(4 год)
Причини критики позитивістської методології в межнвродних дослідженнях. Постмодернізм як теоретична альтернатива позитивістським підходам в інтерпретації міжнародних відносин та реакція на ускладнення сучасного світу. Вплив поглядів М. Фуко, Ж. Дерріда, Ж. Лакана, С. Жижека. Основні течії постмодернізму: критична теорія, конструктивізм (А.Вендт, Б. Бузан); фемінізм, рефлективізм.
Конструктивізм в теорії міжнародних відносин: конструювання ідентичності, теорія секьютеризації, теорія регіоналізації.
Постструктуралізм в теорії міжнародних відносин: дискурс і реальність.
Дискусії «великі дебати» між представниками різних наукових шкіл та течій в теорії міжнародних відносин як чинник її розвитку. Перші дебати (40-і роки ХХ ст..) між ідеалістами та реалістами; другі (великі) дебати (60-70-і рр. ХХ ст.) – між традиціоналістами та модерністами (біхевіористами) ,започатковані Х.Буллом про методологію науки; треті дебати розпочались критикою класичних підходів неомарксистами, предмет суперечки - проблеми суб'єктності та змісту міжнародних відносин; Четверті (інтерпарадигмальні) дебати (80-90-і рр. ХХ ст.) – критика класичної теорії постмодерністами.
^ Питання для обговорення на семінарі:
(2 год)
Спільні риси та і відмінності постпозитивістських підходів до вивчення міжнародних відносин.
Принципи конструктивістського аналізу міжнародних відносин.
Фемінізм.
Постструктуралізм.
Імітаційна гра
«Великі дебати» між представниками наукових напрямів в теоріях міжнародних відносин
(2 год.)
Завдання для самостійної роботи:
Які тенденції проявились в розвитку теорії міжнародних відносин в 90-ті рр. ХХ ст.
Які причини формування постмодерністських підходів до аналізу міжнародних відносин.
Ідентичність в міжнародних відносинах.
Література
Булл Хедли. Теория международных отношений: пример классического похода// Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост, научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003.
Бус Кен. Вызов незнанию: теория международных оношений перед лицом будущего// Международные отношения: социологические подходы/ Под ред. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарика, 1998.
Васкез Дж. Постпозитивистское течение: рекоструирование напучного подхода и теории международных отношений в эпоху критики классического реализма//Теории международных отношений на рубеже столетий/Под ред. К.Буса и С. Смита. – М.: Гардарики, 2002.
Вендт А. Четыре социологии международной политики// Международные отношения: социологические подходы/ Под ред. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарика, 1998.
Залевски М., Энгло С. Вопросы идентичности в международных отношениях// Теории международных отношений на рубеже столетий/Под ред. К.Буса и С. Смита. – М.: Гардарики, 2002.
Тикнер Дж. Международные отношения под углом зрения постпозитивизма и феминизма// Политическая наука: новые направления/Под ред. Р. Гудина и Х.-Д. Клингеманна. – М., 1999.
Theories of International Relations/ edited by Scott Burchill, Richard Devetak, Andrew Linklater, Matthew Paterson, Christian Reus-Smit, and Jacqui True. Third edition. – New York: Palgrave, 2005.
Chernoff Fred. Theory and Metatheory in International Relations. Concepts and Contending Accounts// New York: Palgrave Macmillan, 2007.
Ruiz Tricia. Feminist Theory and International Relations: The Feminist Challenge to Realism and Liberalism// Режим доступу: http://honors.csustan.edu/journals/Soundings/Ruiz.pdf
Wendt A. Social Theory of International Relations. – Cambrige: Cambrige University Press, 2000. – р.197
Тема 8. Міжнародні системи
(4 год.)
Міжнародна система як один з рівнів аналізу міжнародних відносин. Системний підхід та проблема рівнів аналізу в теорії міжнародних відносин. К.Волтц про рівні аналізу міжнародних відно
еще рефераты
Еще работы по разное
Реферат по разное
Ый со значимой исторической датой нашей страны 65-ой годовщиной Победы в Великой Отечественной войне и проходит под девизом «И внуки восславят радость Победы»
17 Сентября 2013
Реферат по разное
Е. В. Попова © гоу впо «Российский государственный профессионально-педагогический университет»
17 Сентября 2013
Реферат по разное
Текст взят с психологического сайта
17 Сентября 2013
Реферат по разное
З виробничої практики
17 Сентября 2013