Реферат: Загальна характеристика роботи

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Використання теорії і практики міжнародного менеджменту у сфері управління глобальними інвестиційними проектами на сучасному етапі розвитку економіки України потребує нових підходів та методології, що обумовлено вступом України до СОТ і дедалі зростаючою інтенсивністю процесу глобалізації світогосподарських зв’язків. Відсутність у практиці українських підприємств сучасних комплексних проектних програм, слабкий рівень використання наукових розробок у сфері міжнародного проектного менеджменту робить їх більш вразливими у конкурентному середовищі. Поняття міжнародного менеджменту глобальних інвестиційних проектів недостатньо висвітлено і в українському законодавстві, яке фактично зводиться до визначення проекту лише як сфери діяльності, що пов’язана з будівництвом об’єктів та створенням проектно-кошторисної документації. Теоретичне узагальнення цієї проблеми не достатньо обґрунтоване, немає єдиного підходу для визначення цілого ряду категорій. Практично відсутній комплексний та системний підходи щодо використання сучасної практики міжнародного менеджменту для управління глобально значимими інвестиційними проектами як інтегрованою системою.

Після аварії у 1986 р. на Чорнобильській АЕС міжнародне співтовариство започаткувало спільний глобально значимий міжнародний проект "Укриття", метою якого є ліквідація наслідків чорнобильської катастрофи зусиллями міжнародних фінансових організацій (ЄБРР, МВФ, МФК), Міжнародного Фонду "Чорнобиль", Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій, інших міністерств і відомств України. Цей міжнародний інвестиційний проект не має світових аналогів за масштабністю, практикою здійснення, фінансовим і ресурсним забезпеченням, а особливо, з погляду його управління та практики прийняття управлінських рішень. Його унікальність пов’язана також з практикою перманентного моделювання постійних змін внутрішнього і зовнішнього середовища та середовища міжнародного менеджменту, що зумовлює не лише пошук нетрадиційних методів вибору інвестиційних стратегій, а й системних підходів до оцінки ефективності та процедур їх проведення до, під час та за результатом реалізації міжнародного проекту. Все це об’єктивно спонукає до проведення дослідження в аспекті аналізу національної специфіки реалізації міжнародного глобального проекту "Укриття" і пошуків придатних форм організації управлінських структур у контексті світового досвіду.

В Україні за останні роки з’явився ряд наукових праць і досліджень, в яких проаналізовані результати рішень, прийнятих на основі реалізації інвестиційних проектів, окремі конкретні механізми та інструменти їх організації. Попри велику кількість виданих праць за цією тематикою сьогодні можна констатувати факт відсутності наукових досліджень, в яких докладно розглядалась би специфіка українського інвестиційного середовища, проводився б аналіз впливу цієї специфіки на процес прийняття рішень при організації міжнародних інвестиційних проектів.

Теоретичним проблемам розвитку управління проектами як складової в системі міжнародного бізнесу, присвячені численні роботи авторів, серед яких слід назвати, насамперед, дослідження вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема Ф.Бегьюлі, С.Бушуєва, К.Грея, Л.Кобиляцького, Д.Корольова, Е. Ларсона, І.Мазура, В.Ткаченко, Р.Тяна, М.Чорної, Б.Холода, В.Шапіро, та ін. У роботах цих авторів висвітлюється суть інвестиційних проектів у цілому та управління проектами як їх складової, особливо в технологічних та інструментальних аспектах, у формі описання унікальності окремих проектів і кінцевого результату від їх проведення. Суттєвим недоліком більшості цих робіт є відсутність у них комплексного аналізу інституціонально-функціональних механізмів управління міжнародними глобальними проектами та розробок напрямів і форм адаптації світового досвіду управління проектами до специфічних умов перехідних економік та сучасних умов їх національних ринків. Що ж стосується місця моделей управління в цих роботах, то їм відводиться роль допоміжного елемента, але знову ж таки інструментального характеру.

Серед вітчизняних науковців, що вивчають проблеми сучасного світового господарства, слід виділити авторів монографій, присвячених більш широким питанням – дослідженню систем управління та планування бізнесу, в яких приділяється увага і питанням міжнародних інвестиційних проектів, їх фінансовому аналізу, техніці залучення міжнародних кредитних ресурсів для їх реалізації. З-поміж них можна виокремити праці Л.Кістерського, О.Рогача, С.Москвіна, В.Сіденка, А.Філіпенка, О.Шниркова. Значний внесок у розробку концептуальних основ управління проектами як складової в системі міжнародного бізнесу здійснили дослідники А.Гриффіт, А.Ерлінг, Г.Крістоффер, Х.Мейлор, П.Стівенсон, Дж.Р.Тернер, Х.Тор, Г.Уебстер, К.Флемінг, К.Хелдман та ін. Разом з тим, сутнісні умови цивілізаційного розвитку та швидкі зміни в українському суспільстві обумовлюють необхідність дослідження процесів у галузі управління міжнародними інвестиційними проектами та використання методів і практики прийняття рішень у специфічно нових реаліях сьогодення. Актуальність запозичення і ефективного використання в Україні міжнародного досвіду управління проектами в умовах глобалізації та поглиблення інтеграційних процесів орієнтує на більш системне дослідження цієї проблематики в дисертації.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до теми підрозділу 3 "Механізм взаємодії економіки України зі світовим господарством в умовах глобалізації", яка є складовою загальної наукової теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України" №01БФ048-01 (2001-2005 рр.) і теми підрозділу 3 "Інтеграційна стратегія входження України в європейський економічний простір", яка є складовою загальної наукової теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Інтеграція України у європейські правові, політичні та економічні системи" №06БФ048-01 (2006-2010 рр.).

^ Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у поглибленому, комплексному аналізі теоретико-методологічних основ міжнародного інвестиційного менеджменту, науковому обґрунтуванні його сутності, принципів функціонування, узагальненні та систематизації світового досвіду міжнародного менеджменту у сферах організації та управління глобально значимими міжнародними проектами, шляхів і перспектив його ефективного впровадження в практику реалізації проекту "Укриття".

Для досягнення зазначеної мети у дисертаційному дослідженні поставлені такі завдання:

дослідити процес еволюції теорій міжнародного проектного інвестування у сфері управління міжнародними інвестиційними проектами у світі, виявити основні чинники, що на нього впливають і визначити сучасну сутність та еволюційні ознаки суспільного явища "глобально значимий міжнародний інвестиційний проект";

узагальнити світовий теоретичний і практичний досвід організації та управління міжнародним проектом, сучасні методології та методики, провести аналіз динамічних трансформацій поняття управління проектом як частини управлінської функції глобально значимого інвестиційного проекту та дати сучасне його трактування;

визначити передумови і напрями використання багатостороннього співробітництва у сфері управління глобально значимими міжнародними інвестиційними проектами на основі використання системного підходу до оцінки ефективності та процедур її проведення до, під час та за результатом реалізації міжнародного проекту;

розкрити організаційний механізм міжнародного менеджменту в реалізації проекту "Укриття" і його сучасну структуру управління відповідно до ситуації на цьому об’єкті, практики прийняття рішень та здійснити порівняльний аналіз якісних і кількісних характеристик їх реалізації;

дати комплексні аналітичні та експертні оцінки економічного механізму управління міжнародним проектом "Укриття" в контексті стратегії перетворення об’єкта в екологічно безпечну систему та практики управління процесом її реалізації;

проаналізувати соціально-економічні та екологічні складові в системі управління проектом "Укриття", практику управління екологічним моніторингом і вплив проекту на обстановку та персонал ЧАЕС, особливості функціонування управлінських структурних підрозділів зони відчуження для гарантування безпеки у реалізації міжнародного проекту "Укриття"; визначити та обґрунтувати типологію управлінських структур з використання персоналу для подальшого обслуговування об’єктів зони відчуження;

розробити модель оцінки ефективності управління функціонуючими структурними підрозділами зони відчуження для забезпечення реалізації міжнародного проекту "Укриття" і надати практичні рекомендації для формування цілісної державної програми з використання багатостороннього співробітництва у сфері управління та здійснення глобально значимих міжнародних інвестиційних проектів на прикладі проекту "Укриття".

^ Об’єктом дисертаційного дослідження є процес управління міжнародними інвестиційними проектами в сучасному світовому господарстві.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та практичні аспекти міжнародного менеджменту в управлінні глобально значимими інвестиційними проектами в Україні як інтегрованою системою на прикладі міжнародного проекту "Укриття".

^ Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи є загальнонаукові методи пізнання та дослідження соціально-економічних процесів і явищ, теоретичні напрацювання і концептуальні положення сучасної теорії міжнародного менеджменту, роботи вітчизняних і зарубіжних вчених, національних та міжнародних інституцій з питань управління проектами, фінансового та інвестиційного менеджменту.

При написанні цієї роботи з метою найбільш повного та об’єктивного вивчення досліджуваних категорій і явищ використовувався такий методологічний апарат: загальнонаукові методи дослідження (наукова індукція та дедукція, метод узагальнення, системний, комплексний та історичний методи – 1, 2 розділи; метод порівняння та синтезу – 3 розділ) і специфічні економічні методи (структурного та факторного аналізу – 1, 2 розділи; структурно-функціональний – 2 розділ), а також їх різноманітне поєднання. Завдяки статистичному та графічному методам побудовано таблиці, графіки (1, 2, 3 розділи).

Статистичною та фактологічною основою дослідження є дані міжнародних організацій, зокрема, Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Організації економічного співробітництва та розвитку, Євростату, Міжнародного Фонду "Чорнобиль", відомих іноземних дослідницьких компаній і діючих на українському ринку іноземних та національних дослідницьких агентств.

^ Наукова новизна дисертаційної роботи. Основні результати дослідження, що отримані внаслідок вирішення поставлених завдань, є такими:

уперше:

– сформульовано концепцію управління глобальними інвестиційними проектами як інтегрованої складової сучасного міжнародного менеджменту; зокрема, доведено, що дана концепція органічно поєднує в собі ідеї американської, європейської та японської шкіл міжнародного менеджменту, основою яких виступають системно-ситуативний та кількісно-процесний підходи;

– аргументовано пріоритетність реалізації проекту "Укриття" як органічної форми прояву та унікального прикладу діалектичного поєднання загального, специфічного та одиничного в глобальному проектному інвестуванні; зокрема, розроблено прийнятну і оптимальну для цього проекту модель управлінської структури, яка передбачає скоординовану, синхронну управлінську діяльність інституцій глобального (Велика Сімка), регіонального (Євросоюз) та національного рівня. Аргументовано, що на національному рівні структурним елементом такої моделі може виступати спеціально створений комітет з планування і моніторингу реалізації проекту "Укриття";

удосконалено:

- теоретико-методологічні підходи до використання теорій міжнародного менеджменту у проектному інвестуванні для багатофакторної оцінки і визначення алгоритмів постановки завдань з ефективної реалізації проекту "Укриття", специфіка якого пов’язана з наявністю на його території величезної кількості радіоактивних та ядерно небезпечних матеріалів і недоліками самого об’єкта;

- інструментарій класифікації засобів запобігання впливу негативних чинників макро- та мікроекономічного середовища безпосередньо на ефективність управління функціонуванням структурних підрозділів зони відчуження, запропоновано організаційно-функціональну схему проведення постійного SWOT-аналізу всіх трьох основних проблем: зняття ЧАЕС із експлуатації, перетворення об’єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему і диверсифікація економіки м. Славутича, що визначають зміну градієнтів цінності цих проблем і для проекту "Укриття", і для практики реалізації невідкладних заходів;

набули подальшого розвитку:

- методичні положення про економічну ефективність інституційно-функціонального механізму міжнародного менеджменту в умовах нового міжнародного поділу праці з урахуванням зміни якісних та кількісних параметрів і чинників соціально-економічної та екологічної безпеки при управлінні глобально значимим проектом "Укриття" на основі аналізу практики прогнозних досліджень можливих випадків на об’єкті "Укриття" як ядерно і радіаційно небезпечної системи;

- положення європейської, американської та японської шкіл менеджменту щодо управління проектом "Укриття" в період 2002-2007 рр., тобто в період переходу від фази невизначеності у практиці прийняття рішень до фази системності і плановості, основними визначальними складовими якої є обґрунтована прогнозованість та система дослідницьких заходів;

- систематизація соціально-економічних та екологічних наслідків реалізації міжнародного проекту "Укриття" для персоналу ЧАЕС, що працює у зоні відчуження, з урахуванням створення спеціальної інфраструктури із сортування, масового складування і поховання радіоактивних відходів (РАВ) та радіоактивно забрудненого ґрунту, що є важливим досвідом для розвитку існуючих світових правил і норм безпеки у світовій атомній енергетиці в цілому і в атомній промисловості зокрема.

^ Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що основні положення та науково-теоретичні висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані в діяльності центральних органів влади України при розробці практичних рекомендацій для реалізації цілісної державної програми стосовно перетворення об’єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему з врахуванням світового досвіду у сфері міжнародного менеджменту із здійснення глобально значимих міжнародних інвестиційних проектів та міждержавної співпраці на прикладі проекту "Укриття".

Окремі результати дисертації отримали практичне впровадження у діяльності Чорнобильського Центру з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології при Кабінеті Міністрів України (довідка №01/139 від 2 листопада 2007 року) в процесі формування загальної стратегії перетворення об’єкта "Укриття" в екологічно безпечну зону та функціонування окремих підрозділів на ЧАЕС; а також Українського навчально-методичного центру з підготовки спеціалістів по дезактивації та поводження з РАВ (довідка №141-2Р від 5 жовтня 2007 року) при здійсненні екологічного моніторингу об’єктів інфраструктури зони відчуження з врахуванням захоронення і перевозки РАВ. Окремі положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка при читанні курсів "Управління проектами", "Фінансовий менеджмент", "Основи менеджменту та маркетингу", "Порівняльний менеджмент", "Управління міжнародним бізнесом" (довідка № 048/11 від 05 жовтня 2007 року).

^ Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі результати, висновки, рекомендації, які викладені у дисертації і виносяться на захист, базуються на авторському переосмисленні традиційних теорій міжнародного менеджменту та аналізі світового практичного досвіду з метою адекватного та ефективного його впровадження в Україні.

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження були представлені для обговорень на засіданнях кафедри управління зовнішньоекономічною діяльністю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Наукові результати дослідження було апробовано на 10 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: науково-практичній конференції "Міжнародний бізнес в Україні: становлення та розвиток в умовах трансформації суспільства" (1-2 листопада 2001 р., м. Київ); Міжнародній науковій конференції "Україна: шляхами віків" (17 травня 2002 р., м. Київ); науково-практичній конференції "Міжнародний бізнес: розвиток ринку інформаційно-комунікаційних технологій" (9-10 жовтня 2003 р., м. Київ); науково-практичній конференції "Транскордонне та регіональне співробітництво між Україною та країнами Центрально-Східної Європи як важливий складник європейської стратегії України" (12-13 травня 2004 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції "Україна у пост-біополярній системі МВ" (18-19 листопада 2004 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених "Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку (10 березня 2005 р., м Київ); Міжнародній науковій конференції "До стабільного економічного розвитку України в умовах глобалізації" (29 березня 2005 р., м. Київ); Четвертій міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Шевченківська весна" (3 березня 2006 р., м. Київ); XIV Міжнародній науково-практичній конференції "Євроінтеграційна стратегія України: реалії та перспективи" (19-20 жовтня 2006 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку (2 березня 2007 р., м Київ) та круглих столах – "Цивілізаційні флуктуації сучасності" (22 лютого 2007 р., м. Київ), "Ресурси геоекономічного розвитку" (29 березня 2007 р., м. Київ), "Фінансові ресурси геоекономічного розвитку" (26 квітня 2007 р., м. Київ).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 6 наукових праць, з них 3 одноосібні наукові статті у фахових наукових виданнях ВАК України, 1 тези доповіді на Міжнародній науково-практичній конференції, 2 розділи у колективній монографії "Міжнародні інвестиційні проекти: співробітництво у сфері управління та практика реалізації (на прикладі проекту "Укриття")". – Під ред. В.Вергуна і О.Ступницького, Київ, Вид-во "Київський університет", 2006 р. – 271 с. Загальний обсяг публікацій становить 3,7 д.а.

^ Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 160 найменувань на 13 сторінках та 55 додатків на 55 сторінках. Основний текст дисертації викладено на 201 сторінці.


^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, подано загальну характеристику роботи, ступінь розробки досліджуваної проблеми, зв’язок роботи з науковими темами, мету, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження, наукову новизну, а також теоретичне і практичне значення отриманих результатів.

^ У розділі 1 "Теоретико-методологічні засади організації та управління глобальними інвестиційними проектами" увагу зосереджено на теоретичному осмисленні і аналізі еволюції теорій міжнародного проектного інвестування, існуючих наукових і прикладних досліджень із вивчення світового досвіду в галузі міжнародного менеджменту глобальних інвестиційних проектів та методів вибору інвестиційних стратегій, оцінки інвестиційної привабливості капіталовкладень міжнародного інвестиційного проекту. Визначаються передумови і напрями використання багатостороннього співробітництва у сфері управління глобально значимими міжнародними інвестиційними проектами, використання системного підходу до оцінки ефективності та процедур її проведення до, під час та за результатом реалізації міжнародного проекту, техніки залучення ресурсів міжнародних фінансових інститутів до реалізації міжнародних інвестиційних проектів.

Поглиблений системний аналіз теоретико-методологічних підходів до трактування поняття "глобальний міжнародний інвестиційний проект" доводить, що існуючі визначення не є комплексними, оскільки не враховують у нових умовах особливостей і специфіки його інституціонально-функціонального механізму, економіко-соціальної і соціально-екологічної складових. Сьогодні в рамках використання досвіду міжнародного менеджменту глобальних інвестиційних проектів Україні притаманні: специфічний перехідний етап від украй колективістського способу життєдіяльності до індивідуалізму; високий рівень дистанціювання влади від глобальних викликів; маскулізм, тобто переваги жорстких цінностей над раціоналізмом; високий рівень невизначеності і недосконалий механізм її запобігання і уникнення.

Відповідні дослідження науковців США та Західної Європи на сучасному етапі еволюції міжнародного менеджменту інвестиційних проектів зводяться переважно до узагальнення та удосконалення наявних моделей менеджменту. Серед таких моделей заслуговують на увагу підходи Р.Блейка, С.Іошімурі, Дж.Мердока, Ж.Мутона, Ч.Оучі, Ф.Тромпенаарса, Ч.Хампдена-Тернера та ін.

Декілька праць російських економістів, зокрема А.Бєлорусова, С.М’ясоєдова, С.Пивоварова, Л.Симонової, присвячені аналізу бізнес-проектів за класифікаційними параметрами вищезгаданих моделей.

Авторським внеском стало дослідження еволюції теорій міжнародного проектного інвестування з урахуванням української специфіки ведення бізнесу та управління персоналом, розробки уніфікованих правил діяльності на національному ринку на противагу визнаним концепціям здійснення міжнародних інвестиційних проектів.

Виходячи з найбільшої полярності відносно один одного, в роботі виокремлено два основні елементи структури системи міжнародного менеджменту проектів – західний стиль управління та східний. У свою чергу, до західного стилю можна зачислити два різні, але водночас багато в чому подібні (через тісний взаємозв’язок та доволі вагомий взаємовплив культур цих держав одна на одну і, насамперед, за рахунок активної економічної співпраці) підходи до управління – американський та європейський. Для американського стилю менеджменту характерні концепція "виробничої демократії" та метод "соціотехнічного планування", а також терміновість планування (понад 10 років). Стиль управління характеризується: орієнтацією на індивіда, а не на групу; системою індивідуального заохочення; домінуванням матеріальної мотивації над моральною; жорсткою системою субординації. Одними з найяскравіших представників європейського стилю управління з уже усталеними національними моделями та концепціями міжнародного менеджменту можна вважати Німеччину, Англію та Швецію. До загальних рис європейського менеджменту належать висока дисципліна, далекоглядність, довготермінова стратегія функціонування, надмірна увага до підвищення ефективності виробництва й одночасного скорочення відповідних витрат; значні видатки на НДДКР; соціально орієнтована система управління тощо. Представником східного стилю міжнародного менеджменту, в свою чергу, можна вважати Японію, яка має найдавнішу школу менеджменту, усталені моделі управління та традиції якої досить глибоко вкорінені в усіх сферах діяльності цієї країни. Японському стилю притаманні чітка централізація управління, колективізм, існування "гуртків якості" та "груп нуль дефектів", пожиттєвий найм, високий ступінь соціального страхування, ефективна система заробітної плати у співвідношенні з трудовою кваліфікацією тощо.

^ У розділі 2 "Інституціонально-функціональний механізм міжнародного менеджменту глобального проекту "Укриття" в Україні" аналізуються організаційний і економічний механізми міжнародного менеджменту в реалізації глобального проекту "Укриття". Складовими такого механізму виступають інституції глобального, регіонального та національного рівня (міжнародні угоди, організації національні і наднаціональні, міжнародні правові акти), кожному з яких властиві свої управлінські функції: моніторинг, аналіз, оцінка, розрахунки ефективності, моделювання і прогноз. За час реалізації проекту "Укриття" розроблено ряд міжнародних нормативно-правових документів, українських законодавчих і нормативних актів стосовно перетворення об’єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему. Проте їх узгодженість, взаємна імплементація, як доведено в роботі, потребують наразі постійної і суттєвої корекції відповідно до вимог реалізації проекту. Формування інституціонального механізму на глобальному рівні пов’язане із залученням до реалізації проекту "Великої Сімки", ЄБРР, ОЄСР, профільних міжнародних організацій, що спеціалізуються на проблемах атомної енергетики та міжнародної технічної допомоги. Формування функціонального механізму відбувається виходячи з базових сучасних реалій і ситуацій на об’єкті "Укриття", що стосуються стану 4 енергоблоку після аварії, а саме: методів дослідження наявних конструкцій у приміщеннях після аварії на 4 енергоблоці, проблем безпеки, їх докладного дослідження стосовно можливих аварійних випадків, практики використання матеріально-технічних засобів проекту "Укриття" та здійснення порівняльного аналізу використання методів управління проектом на основі якісних та кількісних характеристик їх реалізації. Проте проблеми комплексності і диверсифікованості структури управління, узгодженості прийняття рішень залишаються і негативно впливають на ефект кінцевих результатів.

Аналізуючи практику функціонування проекту "Укриття", в роботі виділені окремі елементи чотирьох ідеально-типових організаційних моделей управління, які застосовувала на різних етапах реалізації проекту і прийняття стратегічних і тактичних рішень група управління проектом (ГУП): координована федерація, децентралізована федерація, централізована стратегія вузлового пункту та інтегровані мережі, що розглядають різні варіації взаємовідносин у загальній структурі управління. Ці елементи були привнесені окремими міжнародними організаціями, що брали участь у проекті, без їх координації і структуризації у цілісну систему, а брак прямого міжнародного співробітництва негативним чином позначалося на всіх стадіях спорудження і функціонування об’єкту "Укриття". Воно стало абсолютно необхідним після прийняття Українським Урядом рішення про перетворення "Укриття" в екологічно безпечну систему.

Виходячи з цього, досліджуються сучасні умови і особливості застосування принципів міжнародного менеджменту до практики управління глобальним проектом "Укриття" щодо специфічних територіальних обмежень його реалізації та екологічної складової, що внесли суттєві корективи до традиційних форм управління "стандартними" міжнародними проектами. Так, кілька сотень тисяч чоловік працювали в умовах підвищеної радіаційної небезпеки, не були достатньо випробувані і прийняті правила (алгоритми) оптимальної підготовки забруднених приміщень до роботи і розрахунки ефективності застосування засобів колективного та індивідуального захисту в умовах об’єкта "Укриття". У зв’язку з цим, пропонується власна розробка класифікації прогнозних подій за частотою їхнього виникнення при реалізації проекту «Укриття» (таблиця 1).

^ Таблиця 1.


Класифікація прогнозних подій за частотою їхнього виникнення при реалізації проекту «Укриття»*

^ Категорія частоти

Частота події,

рік–1

Визначення категорії

(характеристика подій)

F1

10-2 £ F1 < 1

^ Часті (імовірні) події. Мають імовірність регулярної або частої появи, можливі кілька разів за час провадження робіт.

F2

2×10-4 £ F2 < 10-2

^ Можливі події. Можливість цих подій не виключається, але за час провадження робіт вони не очікуються.

F3

10-6 £ F3 < 2×10-4

^ Рідкісні події. Імовірність виникнення вкрай невелика, але теоретично ці події можливі.

F4

F4 < 10-6

^ Практично неймовірні події. Імовірність виникнення мізерна, подальших розглядів не потрібно.

* складено автором


У світовій практиці не було подібного досвіду, особливо у сфері ведення незалежного (міжнародного) контролю за виконанням заходів під час великомасштабних робіт не тільки в нинішніх умовах перетворення об’єкта "Укриття", але й для інших ймовірних техногенних катастроф. Крім того, складність в управлінні проектом полягала у зведенні у відповідність трьох основних складових: зняття ЧАЕС із експлуатації; перетворення об’єкта "Укриття"; диверсифікація економіки м. Славутич, що примушувало постійно змінювати градієнти цінності цих проблем для України і світу відповідно. В роботі доведено, що комплексна розробка SWOT-аналізу проблем і світового досвіду реалізації глобальних міжнародних проектів, але з обов’язковим урахуванням українських реалій, дійсно може дати можливість розробити і затвердити у встановленому порядку загальнодержавну комплексну програму (за необхідності, три окремі програми) з управління об’єктом "Укриття": зняття ЧАЕС із експлуатації, перетворення об’єкта "Укриття" і диверсифікації економіки м. Славутича.

Усі дані, що наведені в роботі, базуються на основі використання методів "Збалансованої системи показників" і "Системи основних показників ефективності діяльності за проектом" та практики проведення аналізу концептуального проекту спорудження нового "конфайнменту" як технологічного комплексу в рамках проекту "Укриття". Це знайшло відображення у запропонованій моделі оцінки ефективності управління діяльністю за проектом "Укриття". Тому головним завданням Спільного комітету Україна – ЄБРР, як це передбачено угодою, ратифікованою Верховною Радою України, є проведення робіт з уніфікації, адаптації структури управління проектом "Укриття" до соціально-економічних і екологічних реалій (рис.1).

Обґрунтовано, що міжнародний менеджмент людських ресурсів включає в себе такі питання, як управлінське планування проведення міжнародних операцій, дослідження специфіки трудових ресурсів у різних культурних середовищах, набір та відбір іноземних співробітників, визначення розмірів оплати праці, засобів мотивації працівників в умовах різних економічних середовищ, кроскультурна адаптація та регулювання трудових відносин. У роботі доведено, що власне міжнародний менеджмент людських ресурсів (на базі браку досвіду) став найбільш вразливим чинником реалізації проекту "Укриття". Національні особливості управління персоналом в Україні, а також окремі аспекти (мотивація, політика найму, кар’єрного зростання, оплати праці), що перебувають під "специфічним" впливом соціально-економічних і екологічних чинників проекту, не входять у стандартні рамки міжнародного менеджменту персоналу і потребують перегляду й адаптації.

^ У розділі 3 "Соціально-економічні та екологічні складові в системі управління проектом "Укриття" проаналізовано комплексні аналітичні та експертні оцінки стратегії перетворення об’єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему та практику управління процесом її реалізації, специфіку проведення міжнародних тендерів за рахунок коштів міжнародного фонду „Чорнобиль”, діяльність та практику управління з реалізації міжнародного плану здійснення заходів щодо об’єкта "Укриття".

План здійснення заходів (ПЗЗ), кінцевою метою якого є перетворення об’єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему, прийнятий як Закон України. Аналіз концептуального проекту нового конфайнменту показує, що, незважаючи на те, що це спорудження повинне являти собою технологічний комплекс у роботі з РАВ, питання в проекті розглянуто недостатньо. Щодо транспортної системи у самій зоні відчуження, то вона, як вказано у роботі, складніша і дорожча, ніж елементи аркової конструкції.

Однак у системі управління проектом при реалізації ПЗЗ не проведено загального аналізу безпеки персоналу шляхом необхідного масштабного екранування, яке повинно забезпечити зниження доз при експлуатації об’єкта "Укриття" протягом усього строку його використання. У зв’язку з цим, автором запропоновані на основі аналізу прогнозних сценаріїв розвитку подій на об’єкті «Укриття» розрахунки можливих випадків та їх наслідків для персоналу ЧАЕС та населення, що проживає в межах зони відчуження (таблиця 2).



Національний комітет з планування і моніторингу реалізації проекту "Укриття"

Група управління проектом (ГУП)

Моніторинг

оточення об’єкту "Укриття", що постійно

змінюється (цілі, завдання)

Схвалення замовника

Розробка локального й інтегрального прогнозу та плану управління проектом "Укриття"

Аналіз часових рядів, чисельне оцінювання параметрів і розробка узагальненої моделі

управління

Оцінка поточного стану об’єкта "Укриття" та наявність сталих ресурсів

Аналіз потреб у нових видах технологій з урахуванням екологічних чинників

Довгостроковий прогноз техніко-технологічної і екологічної ситуації на об’єкті "Укриття"

Модифікація програм проекту "Укриття"

Моделювання та прогноз реалізації окремих програм проекту "Укриття"

Оцінка відповідності довгостроковим плана^ Капітула О.Г. Міжнародний менеджмент глобальних інвестиційних проектів в Україні (на прикладі проекту "Укриття"). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Київ, 2008.

У дисертації досліджено процес еволюції теорій проектного інвестування у сфері управління міжнародними інвестиційними проектами, етапи формування та розвиток систем менеджменту міжнародних інвестиційних проектів. Запропоновано концептуальні підходи щодо визначення поняття "глобальний міжнародний інвестиційний проект", досліджено його національний, корпоративний та організаційний різновиди. Проаналізовано сучасні методики і досвід організації і управління міжнародним проектом, динамічні трансформації поняття управління проектом як частини управлінської функції глобального інвестиційного проекту. Розроблено і запропоновано організаційно-економічний механізм міжнародного менеджменту в реалізації глобального проекту "Укриття" на основі аналізу національних особливостей використання певних типів управлінських структур – функціональної, регіональної, матричної та глобально інтегрованої. Визначено переваги та недоліки застосування конкретних організаційних форм з урахуванням їх галузевої та національної належності, стадії розвитку глобального проекту, що проявляються у вигляді внутрішнього і зовнішнього ефекту практики прийняття управлінських рішень, вартісної та кількісно-якісної оцінки соціально-економічних та екологічних складових міжнародного проекту "Укриття". Розкрито передумови формування українського стилю менеджменту міжнародного проекту "Укриття" та особливості українського б