Реферат: Робоча навчальна програма для студентів 3-го курсу спеціальності 030400 „Міжнародне право

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут міжнародних відносин


Кафедра країнознавства

Укладачі:

професор В.І.Головченко

доктор політології П.М.Ігнатьєв


КРАЇНОЗНАВСТВО: АЗІЯ, АФРИКА, ЛАТИНСЬКА АМЕРИКА


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів 3-го курсу

спеціальності 6.030400 – „Міжнародне право”


Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № 1

від „31” cерпня 2011 р.


Директор Інституту міжнародних відносин

_______________________ В.В.Копійка


КИЇВ – 2011

Робоча навчальна програма з дисципліни „Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка”

Укладачі: доктор політичних наук, професор В.І.Головченко; доктор політичних наук, доцент П.М.Ігнатьєв


Лектори: доктор політичних наук, професор В.І.Головченко; доктор політичних наук, доцент П.М.Ігнатьєв


Викладачі: доктор політичних наук, професор В.І.Головченко; доктор політичних наук, доцент П.М.Ігнатьєв; кандидат політичних наук, асистент П.В.Бовсунівський


Погоджено

з науково-методичною комісією

„____” _______________ 2011 р.

____________________________


^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Мета, завдання, структура та загальна характеристика курсу. Навчальна дисципліна „Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка” є нормативним курсом у структурно-логічній схемі програми освітньо-професійної підготовки бакалавра зі спеціальності “Міжнародне право” (6.030400) напряму підготовки 0304 „Міжнародні відносини”. Курс розрахований на один семестр, закінчується іспитом у 5-му семестрі.

Об’єктом курсу є країни Азії, Африки та Латинської Америки.

Предметом курсу є географічне розташування, природнокліматичні умови, мінерально-сировинні ресурси, етноконфесійний склад населення, особливості культурно-історичного розвитку, політико-правових систем, державного устрою, народногосподарських комплексів, зовнішньої політики країн Азії, Африки та Латинської Америки, а також відносини України з ними.

Метою курсу є формування у студентів комплексного підходу до вивчення країн і регіонів Азії, Африки та Латинської Америки, розуміння тенденцій світового розвитку і закономірностей формування сучасної політичної карти світу, уявлення про цивілізаційний підхід до вивчення країн і регіонів, розуміння глобальних і регіональних тенденцій світового розвитку, а також ознайомлення студентів із найважливішими питаннями проблемного та культурно-образного країнознавства афразійського й латиноамериканського просторів.

Вивчення дисципліни ставить перед викладачем і студентом низку завдань:

ознайомлення студентів із понятійно-категоріальним апаратом курсу „Країнознавство”;

вивчення історичних, культурно-цивілізаційних, геополітичних, суспільно-економічних, політико-правових, етнодемографічних і природно-кліматичних особливостей розвитку країн і регіонів Азії, Африки та Латинської Америки;

формування вміння використовувати країнознавчу інформацію у майбутній фаховій роботі.

Курс повинен дати студентові загальні знання про:

понятійно-категоріальний апарат наукової дисципліни „Країнознавство”, зокрема, дефініції та властивості геосистем, визначення держави, країни та роль цих акторів у міжнародних відносинах;

загальну структуру країнознавчих досліджень;

друковані, інтернетівські й мультимедійні джерела країнознавчої інформації;

особливості системного і комплексного підходів у дослідженнях країн та регіонів;

типологію країн Азії, Африки й Латинської Америки та їхніх регіональних об’єднань;

геополітичні, природно-кліматичні, етнодемографічні, культурно-цивілізаційні, історичні, суспільно-економічні та політико-правові особливості розвитку країн і регіонів;

науково-практичні складові країнознавства.

Опанувавши курс, студент повинен набути такі вміння:

добирати, систематизувати й аналізувати країнознавчу інформацію;

будувати загальну схему країнознавчої характеристики;

орієнтуватися в політичних, соціальних та гуманітарних проблемах сучасного світу;

використовувати методології системного (у тому числі, геосистемного та геокомплексологічного) та порівняльного підходів у дослідженні міжнародних відносин, зокрема, застосовувати системний підхід при побудові схем країнознавчих досліджень;

формулювати припущення, передбачення та прогнози у міжнародних відносинах;

визначати місце держави у міжнародних відносинах регіону й частини світу;

складати наукову бібліографію з країнознавчої та міжнародно-політичної проблематики;

готувати письмові та усні реферати, а також презентації із запропонованої проблематики, використовуючи для цього сучасні комп’ютерні технології;

застосовувати країнознавчі знання для формування сучасного „образу” майбутньої професії.

Вивчаючи курс, студент разом зі знаннями та вміннями має також набути активну громадянську позицію у питаннядржави і права”,ех захисту національних інтересів України у відносинах із КНР, Індією, Японією, Турецькою Республікою, Іраном, ПАР, Бразилією, Мексикою, Аргентиною та іншими державами Азії, Африки й Латинської Америки.

Місце навчальної дисципліни у структурно-логічній схемі програми освітньо-професійної підготовки бакалавра зі спеціальності “Міжнародне право” (6.030400) напряму підготовки 0304 „Міжнародні відносини”. Для розуміння студентами змісту країнознавства і формування „образу” майбутньої професії, у процесі викладання „Країнознавства” активно використовується предметна область дисциплін, які прослуховуються студентами на першому й другому роках навчання: „Загальна історія держави і права”, „Правничі системи сучасності”, „Теорія держави і права”. При цьому кожна суспільна дисципліна розглядається як джерело країнознавчої інформації.

Вивчення дисципліни передбачає також наявність у студентів загальних знань зі шкільного курсу всесвітньої історії, географії материків і соціально-економічної географії, біології, зарубіжної літератури, музики, малювання тощо.

Знання, отримані в ході вивчення курсу, є базовими при вивченні таких дисциплін, як „Міжнародна інформація”, „Право міжнародних договорів”, „Міжнародне публічне право”, „Міжнародні відносини та світова політика” тощо.

Інформаційні джерела. Базові підручники, навчальні посібники („основна література”), підручники, монографії, словники, енциклопедії, наукові статті („додаткова” і „довідкова” література), документальні джерела („джерела”) і джерела Інтернет.

Обсяг навчального навантаження. Навчальна дисципліна „Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка”  вивчається студентами впродовж одного семестру (180 годин, із них лекцій - 58 годин, семінарських занять – 28 годин, самостійної роботи - 94 години).


^ ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ

Вивчення курсу передбачає регулярне відвідування лекційних та семінарських занять, виконання завдань для самостійної роботи, написання письмових контрольних робіт (тестів), складання заліку з дисципліни. Кожна зі складових курсу передбачає чітко визначені форми контролю у відповідності до тематичного плану.

Жодна з перелічених складових, взята окремо від інших, не може бути підставою для виставлення підсумкової оцінки з курсу. Зарахування курсу відбувається на підставі узагальнення результатів контролю протягом усього періоду його вивчення.

^ Система контролю знань та умови складання іспиту

Навчальна дисципліна „Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка” оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з двох модулів. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою за такими формами:

Поточний контроль:

- якісна участь у дискусії на семінарському занятті (участь в усній дискусії,

підготовка реферату) – до 3 балів

за кожне заняття: 14 х 3 = 42 бали

- виконання модульних контрольних

робіт – до 5 балів за кожну роботу: 2 х 5 = 10 балів

- виконання передбачених цією програмою двох індивідуальних завдань

самостійної роботи (на вибір студента з тематики для кожного модуля) –

до 4 балів за кожне завдання: 2 х 4 = 8 балів

За результатами означених форм поточного контролю студент може

отримати протягом семестру до 60 балів

Підсумковий контроль:

- підсумковий семестровий іспит (письмова робота та усна співбесіда) –

до 40 балів (2 завдання по 20 балів) 2 х 20 = 40 балів

РАЗОМ 100 балів

^ Шкала відповідності

За 100-бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою

90 – 100

5

Відмінно

75 – 89

4

Добре

60 – 74

3

Задовільно

1 – 59

2

Незадовільно



Формули та порядок розрахунку оцінок змістовних модулів та підсумкової комплексної роботи (іспиту/заліку)




Змістовний модуль 1 (ЗМ 1)

Змістовний модуль 2 (ЗМ 2)

Іспит

РАЗОМ

(підсумкова оцінка, ПО)

Вагові коефіцієнти (%)

30 %

k1=0,3

30 %

K2=0,3

40 %

k3=0,4

100 %

Оцінка в балах

x

Y

Z

x+y+z

Підсумкова оцінка (ПО) = x0,3 + y0,3+z0,4


^ НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

№ теми
Назва теми Години
лекції

семінари

самостійна робота

Модуль № 1

1.

Вступ. Формування політичної карти світу

2




4

2.

Утворення і розвиток Китайської Народної Республіки

4

2

5

3.

Морські держави Східної Азії

4

2

5

4.

Країни Індокитаю

2




4

5.

Острівна Південно-Східна Азія

2

2

5

6.

Країни Південної Азії на шляху незалежного розвитку

4

2

5

7.

Країни Середнього Сходу

2

2

4

8.

Країни Близького Сходу

4

2

5

9.

Країни Північної Африки

2

2

5

10.

Країни Тропічної та Південної Африки

6




5

11.

Австралія і країни Океанії

2




5

^ Модульна контрольна робота № 1

2







Модуль № 2

12.

Загальний огляд Латинської Америки

4

2

5

13.

Аргентинська Республіка

2

2

5

14.

Республіка Чилі

2

2

4

15.

Боліваріанська Республіка Венесуела

2

2

5

16.

Республіка Колумбія

2

2

4

17.

Федеративна Республіка Бразилія

2

2

5

18.

Республіка Перу

2

2

4

19.

Центральна Америка

2




5

20.

Країни Карибського басейну

2




5

Модульна робота № 2

2







^ Усього годин:

58

28

94


ТЕМАТИЧНО-ЗМІСТОВНА ЧАСТИНА КУРСУ

МОДУЛЬ 1: КРАЇНИ АЗІЇ Й АФРИКИ


^ ТЕМА 1: ВСТУП. ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ КАРТИ СВІТУ

ЛЕКЦІЯ 1: ФОРМУВАННЯ СВІТОВОЇ КОЛОНІАЛЬНОЇ ІМПЕРІЇ НА СХОДІ ТА В АФРИЦІ

Схід як осередок і джерело світової цивілізації (“річкові цивілізації” Нілу, Тигру, Євфрату, Інду, Гангу, Меконгу, Хуанхе). Великі географічні відкриття й колоніальні загарбання європейських держав. Східні цивілізації за доби переходу від аграрного до індустріального суспільства. Модернізація на Сході: спільні тенденції, регіональні особливості й перспективи розвитку процесу.


^ ТЕМА 2: УТВОРЕННЯ І РОЗВИТОК КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ

ЛЕКЦІЇ 2-3: КИТАЙСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА

Геополітичне становище, природно-кліматичні умови і мінерально-сировинні ресурси Китаю. Особливості й основні етапи формування китайської (конфуціанської) цивілізації. Китаєцентризм. Проголошення КНР і соціально-економічні експерименти за правління Мао Цзедуна. „Чотири модернізації” Ден Сяопіна та їхні результати. Досягнення й труднощі розвитку “соціалістичної ринкової економіки”. Політико-правова система КНР та її вдосконалення. Еволюція зовнішньої політики КНР: від експорту революції й територіальних претензій до прагматизму й „відкритої дипломатії”.

СЕМІНАР 1: КИТАЙ У СВІТОВІЙ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

1. Рельєф, клімат і корисні копалини Китаю. Регіональні відмінності.

2. Особливості розвитку китайської (конфуціанської) цивілізації. Етногенез китайців.

3. Проголошення Китайської Народної Республіки та еволюція її політико-правової системи.

4. Модернізація народного господарства та її наслідки.

5. Зовнішня політика й «відкрита дипломатія» КНР.


ТЕМА 3: МОРСЬКІ ДЕРЖАВИ СХІДНОЇ АЗІЇ

ЛЕКЦІЇ 4-5: ЯПОНІЯ Й ДЕРЖАВИ КОРЕЙСЬКОГО ПІВОСТРОВА

Геополітичне розташування і природнокліматичні умови Японських островів та Корейського півострова. Найдавніше населення й виникнення державної традиції на Японському архіпелазі й Корейському півострові. Вплив китайської (конфуціанської) цивілізації на культурно-історичний розвиток регіону. Демократичне реформування Японії після Другої світової війни. Побудова правової держави і суспільства загального добробуту. “Японське економічне диво”. Тоталітарний комуністичний режим КНДР та його курс на самоізоляцію. Перетворення Республіки Корея в “азійського тигра”. Побудова експортно-зорієнтованої економіки.

СЕМІНАР 2: ЯПОНІЯ Й КОРЕЯ

1. Географічне розташування, природнокліматичні умови та ресурси Японії й Кореї.

2. Виникнення й особливості розвитку японської та корейської державностей.

3. Демократизація суспільно-політичного ладу Японії. Конституція 1947 р.

4. Причини, передумови і реалізація „японського економічного дива”.

5. Корейська війна 1950-1953 рр. та її міжнародно-правові наслідки.

6. Особливості економічного і суспільно-політичного розвитку КНДР та Республіки Корея.


^ ТЕМА 4: КРАЇНИ ІНДОКИТАЮ

ЛЕКЦІЯ 6: СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА В’ЄТНАМ, ЛАОС І КАМБОДЖА

Геополітичне розташування, природно-кліматичні умови і мінерально-сировинні багатства півострова Індокитай. Здобуття державної незалежності країнами Індокитаю після Другої світової війни. Політика “оновлення” (“дой мой”) і ринкове реформування в СРВ. Встановлення парламентської монархії в Камбоджі й труднощі процесу національного примирення. Нейтралізм у зовнішній політиці країн Індокитаю.


^ ТЕМА 5: ОСТРІВНА ПІВДЕННО-СХІДНА АЗІЯ

ЛЕКЦІЯ 7: ОСТРІВНІ КРАЇНИ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ АЗІЇ НА ШЛЯХАХ НЕЗАЛЕЖНОГО РОЗВИТКУ

Геополітичне становище й природно-кліматичні умови острівних країн Південно-Східної Азії. Вплив мусонів. Культурно-історична еволюція регіону: вплив індуїстської та ісламської цивілізацій. Проголошення незалежності Індонезії, Філіппін і Малайзії та особливості їхнього суспільно-політичного розвитку. Створення і діяльність Асоціації держав Південно-Східної Азії. Зона вільної торгівлі в Південно-Східній Азії. Міжнародне становище країн регіону та вирішення проблеми Східного Тимору.

СЕМІНАР 3: КРАЇНИ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ АЗІЇ

1. Особливості заселення та культурно-цивілізаційного розвитку Південно-Східної Азії.

2. Розгортання національно-визвольної боротьби і проголошення державної незалежності країн Індокитаю, Індонезії, Філіппін і Малайзії.

3. В’єтнамська війна 1964-1973 рр. та її міжнародно-політичні наслідки.

4. „Новий порядок” президента Сухарто в Індонезії.

5. Особливості політичного і соціально-економічного розвитку Республіки Філіппіни та Королівства Таїланд.

6. Еволюція комуністичних режимів у країнах Індокитаю.


^ ТЕМА 6: КРАЇНИ ПІВДЕННОЇ АЗІЇ НА ШЛЯХУ НЕЗАЛЕЖНОГО РОЗВИТКУ

ЛЕКЦІЇ 8-9: РЕСПУБЛІКА ІНДІЯ Й ІСЛАМСЬКА РЕСПУБЛІКА ПАКИСТАН

Особливості геополітичного розташування півострова Індостан. Гірські системи Гімалаїв, Гіндукушу й Каракоруму та їхній вплив на природнокліматичні умови регіону. Арійське завоювання Індостану та його наслідки. Цивілізаційний розвиток Індостану за стародавніх часів і Середньовіччя. Деколонізація регіону і утворення нових незалежних держав. Утвердження вестмінстерської моделі представницької демократії в Індії й на Шрі Ланці. Державний лад Пакистану за Конституцією 1973 р. Вплив ісламу на політичний лад і судову систему. Лібералізація індійської й пакистанської економіки. Здійснення „зеленої революції” й вирішення продовольчої проблеми.

СЕМІНАР 4: ДЕРЖАВИ ПІВОСТРОВУ ІНДОСТАН

1. Геополітичне становище, природнокліматичні умови, ресурси і населення регіону.

2. Особливості культурно-історичного розвитку Індостану.

3. Проголошення незалежності Індії, Пакистану й Цейлону.

4. Утворення Народної Республіки Бангладеш і її політико-правова система.

5. Політичний і соціально-економічний розвиток Республіки Індія.

6. Міжнародне і внутрішньополітичне становище Ісламської Республіки Пакистан.

^ ТЕМА 7: КРАЇНИ СЕРЕДНЬОГО СХОДУ

ЛЕКЦІЯ 10: ТУРЕЦЬКА РЕСПУБЛІКА Й ІСЛАМСЬКА РЕСПУБЛІКА ІРАН ЯК АЛЬТЕРНАТИВИ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Географічне розташування і природно-кліматичні умови півострова Мала Азія та Іранського нагір’я. Мінерально-сировинні ресурси регіону. Особливості культурно-цивілізаційного розвитку регіону в стародавні часи та за Середньовіччя. Утворення Турецької Республіки та її суспільно-політична модернізація. Перемога Ісламської революції 1979 р. в Ірані та встановлення теократичного режиму.

СЕМІНАР 5: ТУРЕЧЧИНА Й ІРАН

1. Особливості природнокліматичних умов і етноконфесійного складу населення регіону.

2. Культурно-історичний розвиток Туреччини й Ірану.

3. Утворення Турецької Республіки та її політико-правова модернізація.

4. Проведення “білої революції” в Ірані та причини її невдачі.

5. Перемога Ісламської революції в Ірані й утвердження теократичного режиму.

6. Міжнародне і внутрішньополітичне становище Туреччини та Ірану.

^ ТЕМА 8: КРАЇНИ БЛИЗЬКОГО СХОДУ

ЛЕКЦІЇ 11-12: БЛИЗЬКОСХІДНИЙ РЕГІОН У ХХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ.

Географічні рамки і геополітичне становище регіону. Машрик (Арабський Схід). Особливості цивілізаційного розвитку регіону. Близький Схід – батьківщина двох світових релігій: християнства та ісламу. Державний лад і економіка Ізраїлю. Провідні політичні партії. Політичні системи арабських республік: Єгипту, Ємену, Іраку, Лівану, Сирії, Судану, Південного Судану. „Нафтові монархії” Затоки: Саудівська Аравія, Кувейт, Катар, Бахрейн, ОАЕ і Оман. Мусульманське право. Основні етапи і труднощі процесу створення Палестинської національної автономії.

СЕМІНАР 6: КРАЇНИ МАШРИКУ Й ІЗРАЇЛЬ

1. Природнокліматичні умови, ресурси і населення країн Близького Сходу.

2. Особливості цивілізаційно-історичного розвитку Близькосхідного регіону.

3. Конституювання сучасних арабських держав і виникнення Палестинської проблеми.

4. Проголошення Держави Ізраїль і арабсько-ізраїльські війни.

5. Політичний і соціально-економічний розвиток арабських країн Близького Сходу.

6. Виникнення і еволюція Палестинського Руху Опору.

7. Проблема арабсько-ізраїльського примирення. Створення Палестинської національної автономії.

^ ТЕМА 9: КРАЇНИ ПІВНІЧНОЇ АФРИКИ

ЛЕКЦІЯ 13: КРАЇНИ МАГРИБУ

Географічні межі й геополітичне становище регіону. Проблема глобального потепління. Населення й культурно-історичні традиції Магрибу. Проголошення Алжирської Народної Демократичної Республіки і будівництво “ісламського соціалізму”. Запровадження режиму джамахірії в Лівії та його падіння. Особливості сучасного політичного розвитку Тунісу й Марокко.

СЕМІНАР 7: ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОЇ АФРИКИ

1. Геополітичне становище, природні багатства й особливості культурно-історичного розвитку Арабського Заходу.

2. Військовий переворот у Лівії 1 вересня 1969 р. і особливості суспільно-політичного розвитку країни.

3. Внутрішня й зовнішня політика Алжирської Народної Демократичної Республіки.

4. Здобуття суверенітету й політико-правовий та соціально-економічний розвиток Туніської Республіки.

5. Проголошення незалежності Королівства Марокко і його модернізація.

^ ТЕМА 10: КРАЇНИ ТРОПІЧНОЇ ТА ПІВДЕННОЇ АФРИКИ

ЛЕКЦІЇ 14-16: ЗДОБУТТЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ Й РОЗВИТОК КРАЇН ТРОПІЧНОЇ ТА ПІВДЕННОЇ АФРИКИ

Особливості географічного розташування і районування регіону: Західна і Центральна Африка, Східна Африка, Південна Африка. Цивілізаційний розвиток регіону за найдавніших часів і Середньовіччя. Ефіопська імперія. Особливості деколонізації Тропічної й Південної Африки. Багатоукладність економік країн регіону. Особливості формування модернізованих народногосподарських комплексів. Причини й перебіг міждержавних та етнічних конфліктів у регіоні. Демократизація державного ладу в Південно-Африканській Республіці. Проблеми й перспективи розвитку постколоніальної Африки.


^ ТЕМА 11: АВСТРАЛІЯ І КРАЇНИ ОКЕАНІЇ

ЛЕКЦІЯ 17: АВСТРАЛІЙСЬКА СПІВДРУЖНІСТЬ І НОВА ЗЕЛАНДІЯ

Особливості геополітичного становища Австралії й острівних держав Океанії. Районування Океанії: Меланезія, Мікронезія, Полінезія. Європейська колонізація і расово-етнічний склад населення регіону. Внутрішня й зовнішня політика Австралійської Співдружності. Сировинно-експортний характер економіки країн Океанії. Проблема виснаження природних ресурсів.

^ ТЕМАТИКА САМОСТІЙНИХ РОБІТ ДЛЯ 1-го МОДУЛЯ

На основі опрацювання рекомендованої літератури, матеріалів періодичної преси й ресурсів Інтернету підготувати реферати:

1. Особливості формування політичної карти світу після Другої світової війни.

2. Класифікація країн світу за політичними й економічними критеріями.

3. Країнознавча характеристика Спеціального адміністративного району Сянган.

4. Тайванська проблема і перспективи її вирішення.

5. Інститут монархії в політичній культурі Японії.

6. Особливості партійно-правової системи Японії.

7. Країнознавча характеристика КНДР і Республіки Корея: компаративний аналіз.

8. Країнознавча характеристика М’янми.

9. Камбоджа: від режиму „червоних кхмерів” до парламентарної монархії.

10. Країнознавча характеристика Брунею.

11. Республіка Сінгапур як взірцева „держава загального добробуту”.

12. Феномен політичної династії Ганді.

13. Кашмірська проблема і перспективи її урегулювання.

14. Країнознавча характеристика Непалу.

15. Особливості політико-правової системи Ірану.

16. Курдська проблема і перспективи її вирішення.

17. Енергетичні ресурси Близького Сходу як фактор світової політики.

18. „Нафтові монархії” Перської затоки: особливості процесів модернізації.

19. „Арабська весна” 2010-2011 рр.: причини, перебіг і наслідки.

20. Країнознавча характеристика Ісламської Республіки Мавританія.

21. Проблема самовизначення Західної Сахари і перспективи її вирішення.

22. Боротьба із загрозою ісламського фундаменталізму в Алжирі.

23. Країнознавчий портрет Демократичної Республіки Конго.

24. Проблема суспільної модернізації в країнах Тропічної Африки.

25. Країнознавча характеристика ПАР.

26. Відкриття й дослідження Австралії та Нової Зеландії європейцями.

27. Побудова „держави загального добробуту” в Новій Зеландії.

28. Проблема інтеграції аборигенів Австралії у постіндустріальне суспільство.


^ МОДУЛЬ 2: КРАЇНИ ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ


ТЕМА 12: ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ

ЛЕКЦІЇ 18-19: КРАЇНОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ

Особливості географічного розташування, природні ресурси, людський потенціал країн Латинської Америки. Походження власних назв регіону. Інтеграційні процеси в Латинській Америці.

СЕМІНАР 8: ЛАТИНСЬКА АМЕРИКА ЯК КРАЇНОЗНАВЧИЙ РЕГІОН

1. Географічне розташування і особливості рельєфу Латинської Америки.

2. Клімат і природні ресурси регіону.

3. Формування сучасних латиноамериканських націй.

4. Особливості розміщення і структури населення.

5. Становище католицької церкви в Латинській Америці.

6. Латинська Америка у світовій системі господарства. Інтеграційні процеси.

ТЕМА 13: АРГЕНТИНСЬКА РЕСПУБЛІКА

ЛЕКЦІЯ 20: АРГЕНТИНА ВІД ІСПАНСЬКОГО ЗАВОЮВАННЯ ДО ПОЧ. ХХI СТ.

Особливості географічного положення, природні ресурси та економічний потенціал, демографічні показники, етнічний та релігійний склад населення. Віце-королівство Ла-Плата та його розпад. Економічний розвиток Аргентини у 1900-1945 рр. Аргентина епохи Перона. Феномен перонізму. Цивільні уряди Аргентини.

СЕМІНАР 9: АРГЕНТИНСЬКА РЕСПУБЛІКА

1. Зовнішня та внутрішня політика президента Хуана Домінго Перона.

2. Фолклендська війна 1982 року та її наслідки.

3. Аргентина періоду президентства Карлоса Менема: ринкові перетворення і „революція” в зовнішній політиці.

4. Проблема зовнішньої заборгованості Аргентини. Епоха президентства Нестора й Христини Кіршнерів.

^ ТЕМА 14: РЕСПУБЛІКА ЧИЛІ

ЛЕКЦІЯ 21: ЧИЛІ ВІД ІСПАНСЬКОГО ЗАВОЮВАННЯ ДО ПОЧ. ХХI СТ.

Особливості географічного положення, природні ресурси та економічний потенціал, демографічні показники, релігійний склад та етнічна структура населення. Територіальна консолідація Чилі з дня проголошення незалежності до 1882 р. Політичний розвиток країни у ХХ ст. Прихід до влади Сальвадора Альєнде у 1970 р., його соціалістичні перетворення. Державний переворот Піночета. Неоліберальні реформи в Чилі.

СЕМІНАР 10: ЧИЛІ

1. Роль США у падінні режиму Сальвадора Альєнде.

2. Особливості внутрішньої політики військового режиму Августо Піночета. Питання відповідальності за військові злочини.

3. Чилі та лібералізація світової торгівлі.


^ ТЕМА 15: БОЛІВАРІАНСЬКА РЕСПУБЛІКА ВЕНЕСУЕЛА

ЛЕКЦІЯ 22: ВЕНЕСУЕЛА ВІД ІСПАНСЬКОГО ЗАВОЮВАННЯ ДО ПОЧ. ХХI СТ.

Особливості географічного положення, природні ресурси та економічний потенціал, демографічні показники, релігійний склад та етнічна структура населення. Еволюція статусу Венесуели в іспанській колоніальній імперії. Політичні зміни в країні протягом ХІХ-ХХ ст. Режим Уго Чавеса і конфронтація зі США. Проблеми та перспективи співробітництва країн півночі Південної Америки в рамках Андської групи.

СЕМІНАР 11: ВЕНЕСУЕЛА

1. Природнокліматичні умови і мінерально-сировинні ресурси країни.

2. Здобуття державної незалежності Венесуелою.

3. „Венесуельські вимоги” 1902 - 1903 років.

4. Політичні зміни в країні протягом ХХ століття.

5. Режим Уго Чавеса і конфронтація з США.


ТЕМА 16: РЕСПУБЛІКА КОЛУМБІЯ

ЛЕКЦІЯ 23: КОЛУМБІЯ ВІД ІСПАНСЬКОГО ЗАВОЮВАННЯ ДО ПОЧ. ХХI СТ.

Особливості географічного положення, природні ресурси та економічний потенціал, демографічні показники, релігійний склад та етнічна структура населення. Колумбія від іспанського завоювання до створення віце-королівства Нова Гранада. Боротьба за владу в конфедерації Велика Колумбія. Період війни „1000 днів” та відокремлення Панами. „Ера насилля” й прихід до влади Рохаса Пінільї. Угода про Національний Фронт 1957 р. та її наслідки. Ліворадикальні загони і проблема наркотрафікінгу. Шляхи врегулювання колумбійського конфлікту.

СЕМІНАР 12: КОЛУМБІЯ

1. Боротьба за владу після створення конфедерації Велика Колумбія.

2. Період війни „1000 днів” та „Ери насилля”.

3. Трансформація політичної системи Колумбії 1957 року.

4. Діяльність партизанських ліворадикальних угрупувань на території країни.


ТЕМА 17: ФЕДЕРАТИВНА РЕСПУБЛІКА БРАЗИЛІЯ

ЛЕКЦІЯ 24: БРАЗИЛІЯ ВІД ПОРТУГАЛЬСЬКОГО ЗАВОЮВАННЯ ДО ПОЧ. ХХI СТОЛІТТЯ

Особливості географічного положення, природні ресурси та економічний потенціал, демографічні показники, релігійний склад та етнічна структура населення. Бразилія в період від португальського завоювання до проголошення „Старої республіки”. Ера диктатури Ж.Варгаса. Епоха військових диктатур 60-80 рр. ХХ ст. Бразильське „економічне диво”.
^ СЕМІНАР 13: БРАЗИЛІЯ
1. Принципи організації португальської колоніальної імперії в Латинській Америці.

2. Олігархічні „кавові республіки” й характер політичної системи країни.

3. Бразилія в Першу та Другу світову війну.

4. Феномен військового капіталізму.

5. Бразилія під владою соціалістів.


^ ТЕМА 18: РЕСПУБЛІКА ПЕРУ

ЛЕКЦІЯ 25: ПЕРУ ВІД ІСПАНСЬКОГО ЗАВОЮВАННЯ ДО ПОЧ. ХХI СТ.

Особливості географічного положення, природні ресурси та економічний потенціал, демографічні показники, релігійний склад та етнічна структура населення. Цивілізація інків, її культурні та військові здобутки. Віце-королівство Перу та його розпад. Перу в континентальних війнах ХIХ-ХХ ст. 5. Ліворадикальні рухи на території Перу.

^ СЕМІНАР 14: ПЕРУ ЯК АНДСЬКА КРАЇНА

1. Імперія інків і завоювання її іспанськими конкістадорами.

2. Місце віце - королівства Перу в іспанській колоніальній системі.

3. Феномен “Сендеро Луміносо” та інших ліворадикальних рухів на території Перу.

4. Період правління Альберто Фухіморі.


^ ТЕМА 19: ЦЕНТРАЛЬНА АМЕРИКА

ЛЕКЦІЯ 26: КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ АМЕРИКИ В ПЕРІОД ВІД ІСПАНСЬКОГО ЗАВОЮВАННЯ ДО ПОЧ. ХХI СТ.

Загальний огляд країни Центральної Америки: економіка, політична система, демографічні особливості. „Бананові” республіки і справа „Юнайтед Фрут Компані”. Розвиток країн Центральної Америки після Другої світової війни. Інтервенції США в Панамі та Нікарагуа у 80-і рр. ХХ ст.


ТЕМА 20: КРАЇНИ КАРИБСЬКОГО БАСЕЙНУ
^ ЛЕКЦІЯ 27: КРАЇНИ КАРИБСЬКОГО БАСЕЙНУ В ХХ СТ.
Загальний огляд країни Карибського басейну: економіка, політична система, демографічні особливості. Куба як протекторат США в 1902-1959 рр. Поправка Платта та її практичне застосування. База Гуантанамо та її міжнародно-правовий статус. Перемога Кубинської революції 1959 р. Внутрішня та зовнішня політика режиму Фіделя Кастро. „Карибська ініціатива” 1984 р. Президента США Рональда Рейгана. Проблемні питання розвитку острівних країн Карибського моря.


ТЕМАТИКА САМОСТІЙНИХ РОБІТ ДЛЯ 2-го МОДУЛЯ

1. Особливості культурного розвитку Латинської Америки.

2. Українська еміграція до Латинської Америки.

3. Країнознавчий портрет Гайани.

4. Геополітичне суперництво Чилі й Аргентини.

5. Феномен Єви Перон.

6. Чилі в латиноамериканській економічній системі.

7. Країнознавча характеристика Уругваю.

8. Роль Чилі в Фолклендській війні 1982 р.

9. „Боліваріанська конституція” Венесуели 1999 р.

10. Країнознавчий портрет Парагваю.

11. Країнознавчий портрет Еквадору.

12. „План Колумбія” та його практична реалізація.

13. FARC – „Революційні Збройні сили Колумбії”.

14. Історія створення третьої столиці Бразилії – міста Бразиліа.

15. Генерал Медичі – батько бразильського „індустріального дива”.

16. Роль та місце Бразилії в угрупуванні МЕРКОСУР.

17. Країнознавча характеристика Гватемали.

18. Країнознавча характеристика Коста-Ріки.

19. Даніель Ортега – лідер сандіністів.

20. Панамський канал та еволюція його міжнародно-правового статусу.

21. Панама – країна Латинської Америки з транзитивною економікою.

22. Еволюція політики США з ізоляції Куби після перемоги Революції 1959 р.

23. Країни Карибського басейну між США та ЄС: торговельні протиріччя, політичні проблеми.


^ КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО КУРСУ

1. Великі географічні відкриття й розвиток глобалізації.

2. Основні типи колоніального управління: домініони, протекторати, заморські території, коронні колонії.

3. Особливості формування політичної карти світу.

4. Геополітичне розташування, природно-кліматичні умови, ресурси і населення Китаю.

5. Виникнення китайської (конфуціанської) цивілізації та особливості її розвитку.

6. Синьхайська революція 1911-1912 рр. й проголошення Китайської Республіки.

7. Утворення Китайської Народної Республіки.

8. Внутрішня й зовнішня політика КНР за правління Мао Цзедуна.

9. Здійснення курсу “чотирьох модернізацій” в КНР.

10. Тайванська проблема.

11. Особливості політико-правової системи КНР.

12. Географічне розташування, природно-кліматичні умови і заселення Японського архіпелагу.

13. Виникнення й особливості розвитку середньовічної японської державності.

14. „Революція Мейдзі” в Японії та її наслідки.

15. Політична й економічна демократизація Японії після Другої світової війни.

16. Японське „економічне диво”.

17. Особливості функціонування „політичної системи 1955 року” в сучасній Японії.

18. „Економічна дипломатія” Японії.

19. Природні умови й населення Корейського півострова.

20. Особливості культурно-історичного розвитку Кореї.

21. Утворення КНДР і Корейської Республіки.

22. Розкол Кореї та його міжнародні наслідки.

23. Особливості модернізаційних процесів у Республіці Корея.

24. Тоталітарний режим в КНДР та його політика.

25. Природні умови і населення Індокитаю.

26. Особливості цивілізаційного розвитку В’єтнаму, Лаосу і Камбоджі.

27. Здобуття новітньої державної незалежності країнами Індокитаю.

28. В’єтнамська війна 1964-1973 рр. та її міжнародно-політичні наслідки.

29. Економічна лібералізація в Соціалістичній Республіці В’єтнам і Лаоській Народно-Демократичній Республіці.

30. Парламентська монархія в Камбоджі.

31. Природно-кліматичні умови і ресурси острівних країн Південно-Східної Азії.

32. Особливості цивілізаційно-історичного розвитку острівних країн Південно-Східної Азії.

33. Проголошення державної незалежності Індонезії, Філіппін та Малайзії.

34. „Новий порядок” генерала Сухарто в Індонезії.

35. Труднощі переходу до представницької демократії в сучасній Індонезії.

36. Особливості політико-правових систем Республіки Філіппіни та Малайзії.

37. Інтеграційні процеси в Південно-Східній Азії.

38. Геополітичне положення, кліматичні умови і населення Індостану.

39. Особливості історико-цивілізаційного розвитку Індостану.

40. Деколонізація Індостану і утворення незалежних держав.

41. Внутрішня й зовнішня політика Республіки Індія за урядування Індійського національного конгресу.

42. Вестмінстерська модель політичної системи в Індії.

43. Індійсько-пакистанський конфлікт.

44. Політико-правова система Ісламської Республіки Пакистан.

45. Природно-кліматичні умови й етноконфесійний склад населення Малої Азії та Іранського нагір’я.

46. Особливості історико-цивілізаційного розвитку Ірану і Туреччини.

47. Модернізаційні реформи Мустафи Кемаля Ататюрка.

48. Спроби суспільно-політичної модернізації Ірану за правління династії Пехлеві.

49. Особливості політико-правової системи й зовнішньої політики Ісламської Республіки Іран.

50. Особливості державного ладу й зовнішньої політики Турецької Республіки.

51. Курдська проблема в країнах Близького Сходу.

52. Особливості природно-кліматичних умов і ресурси країн Близького Сходу.

53. Близький Схід у світовій історії цивілізації.

54. Виникнення Палестинської проблеми.

55. Політичний і економічний розвиток Королівства Саудівська Аравія.

56. Політико-правова система Держави Ізраїль.

57. Арабсько-ізраїльські війни та їхні міжнародно-політичні наслідки.

58. Політичний розвиток Республіки Судан.

59. Палестинська автономія й близькосхідне мирне урегулювання.

60. Республіка в Єгипті: особливості політичного