Реферат: Робоча навчальна програма для студентів III курсу зі спеціальності „міжнародне право 030202)

Київський національний університет імені Тараса Шевченка


Інститут міжнародних відносин


Кафедра міжнародного права


Укладач: д. ю. н., проф. Мицик В.В.


МІЖНАРОДНЕ ПУБЛІЧНЕ ПРАВО

/основи теорії міжнародного права/


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів III курсу зі спеціальності – „міжнародне право”

(6.030202)


Затверджено

на засіданні Вченої Ради ІМВ

Протокол № ____

від „___” ___________2011 р.


Директор Інституту

міжнародних відносин

______________ В.В.Копійка


Київ – 2011


Робоча навчальна програма з дисципліни «Міжнародне публічне право».


Укладач: доктор юридичних наук, професор Мицик Всеволод Всеволодович.


^ Лектор: д.ю.н., проф. Мицик В.В.


Викладачі: д.ю.н., проф. Мицик В.В.

к.ю.н. Білоцький С.Д.

к.ю.н. Кориневич А.О.

к.ю.н. Тропін З.В.


Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 2011 р.


___________________________

^ Підпис голови НМК Інституту


ВСТУП


Дисципліна „Міжнародне публічне право” (основи теорії міжнародного права) викладається на III курсі спеціальності „міжнародне право” в V та VI семестрах в обсязі 270 учбових годин ( 7, 5 кредитів - (система переводу і накопичення кредитів (ECTS - The European Credit Transfer System) 1 кредит дорівнює 36 робочим годинам), в тому числі 136 годин аудиторних занять, з них 80 годин лекцій, 56 годин семінарських занять, а також самостійна робота – 134 години. ( V семестр: лекції – 40, семінарські заняття – 28, самостійна робота – 67); VI семестр: лекції – 40, семінарські заняття – 28, самостійна робота – 67). Підсумковий контроль за V семестр – іспит, за VI семестр – іспит.

^ Мета дисципліни – ознайомити студентів III курсу відділення „міжнародне право” з основами теорії та практики міжнародного права, виробити навички чіткого і професійного розуміння особливостей міжнародно-правових явищ, а також надити їм вміння роботи з міжнародно-правовими джерелами, їх аналізу і тлумачення.

^ Завдання дисципліни – опанування студентами теоретичним і нормативним матеріалом, розвиток вміння логічно та професійно обґрунтовувати та висловлювати свою точку зору з проблематики міжнародного права, навички використання на практиці теоретичних знань з міжнародно-правових питань, що постають у сфері сучасних міжнародних відносин.

^ Предмет навчальної дисципліни „Міжнародне публічне право” включає історичні процеси становлення системи міжнародного права та її сучасний стан, правотворчу і правозастосовну діяльність суб’єктів міжнародного права у різноманітних сферах міжнародних відносин.

^ Об’єктом вивчення дисципліни „Міжнародне публічне право” є: правові процеси у сфері міждержавних відносин, зміст доктрини, основних теорій і концепцій міжнародного права, відповідні міжнародно-правові поняття, терміни та їх визначення, принципи та норми міжнародного права, національне законодавство держав щодо міжнародних аспектів їх співробітництва.

^ Вимоги до знань та вмінь.

Студент повинен знати:

- характерні риси сучасного міжнародного права та основні тенденції

його розвитку;

- джерела міжнародного права;

- систему та структуру сучасного міжнародного права;

- поняття та класифікацію норм міжнародного права;

- основні принципи міжнародного права;

- співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права;

- суб’єктний склад учасників міжнародно-правових відносин;

- визнання та правонаступництво в міжнародному праві;

- міжнародний правотворчий процес та механізми реалізації норм

міжнародного права;

- засади відповідальності суб’єктів міжнародного права за порушення

його норм та застосування міжнародно-правових санкцій;

- історію становлення та сучасний стан розвитку міжнародної юстиції;

- поняття і сутність міжнародної законності та міжнародного

правопорядку.

Студент повинен вміти:

- логічно та професійно обґрунтовувати та висловлювати свою точку зору з проблематики міжнародного права;

- використовувати юридичні поняття та категорії, що застосовуються у сфері міжнародних відносин;

- опанувати основами міжнародно-правового аналізу зовнішньо-політичних проблем.

^ Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна „Міжнародне публічне право” є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем „бакалавр” зі спеціальності „міжнародне право” напряму 6.0304 – „міжнародні відносини”.

^ Система контролю знань та умови складання іспиту. Навчальна дисципліна „Міжнародне публічне право” оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з 4 модулів (два – у V семестрі, два – у VI семестрі).

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою в кожному семестрі окремо.

Форми поточного контролю: оцінювання роботи на семінарських заняттях, домашніх самостійних завдань; тестів та контрольних робіт, виконаних студентами під час практичних занять, рефератів. Студент може отримати максимально 16 балів за усні відповіді на семінарських заняттях та 14 балів за письмову модульну контрольну роботу в кожному із 4 змістових модулів.

Модульний контроль: 4 модульні контрольні роботи (2 роботи у кожному семестрі).


За результатами кожного семестру студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як середньозважене оцінок за кожен з двох модулів у семестрі (максимально 30 + 30) та оцінки за іспит (максимально 40 балів) за наступною формулою.


І семестр





Змістовий модуль 1 (ЗМ1 )

Змістовий модуль 2 (ЗМ2 )

Разом
(підсумкова оцінка)

Вагові коефіцієнти (%)

50%

k1=0,5

50%

k2=0,5

100%

Максимальна оцінка в балах

100

100

100

Оцінка (бали)

50

50

100

Розрахунок підсумкової оцінки (ПО) за перший семестр (зваженої): ПО= ЗМ1× k1+ ЗМ2× k2+ КПМ × kісп .


ІІ семестр





Змістовий модуль 3 (ЗМ3 )

Змістовий модуль 4 (ЗМ4 )




Іспит

Разом
(підсумкова оцінка)

Вагові коефіцієнти (%)

30%
k3=0,3

30%
k4=0,3




40%
kісп=0,4

100%

Максимальна оцінка в балах

100

100




100

100

Оцінка (бали)

30

30




40

100

Розрахунок підсумкової оцінки за другий семестр (зваженої):

ПО= ЗМ3× k3 + ЗМ4× k4+ КПМ × kісп .


При цьому, кількість балів відповідає оцінці:

1 – 34 – «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням

дисципліни;

35 – 59 – «незадовільно» з можливістю повторного складання;

60 – 64 – «задовільно» («достатньо») ;

65 – 74 – «задовільно»;

75 – 84 – «добре»;

85 – 89 – «добре» («дуже добре»);

90 – 100 – «відмінно».

Шкала відповідності

За 100-бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою

90 – 100

5

відмінно

85 – 89

4

добре

75 – 84

65 – 74

3

задовільно

60 – 64

35 – 59

2

незадовільно

1 – 34











Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю у першому/ другому семестрі студент отримав середнє арифметичне за два змістовні модуля, яке менше ніж 60 балів, то студент не допускається до іспиту і вважається таким, що не виконав усі види робіт, які передбачаються навчальним планом на семестр з дисципліни.


^ НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І ПРАКТИЧНИХ

ЗАНЯТЬ


І семестр


№ теми
^ Назва теми Кількість годин Лекції
Семінари

Самостійна робота

ЗМІСТОВИЙ Модуль 1

1

Поняття, природа та сфера дії

міжнародного права

4

4

8

2

Історія становлення міжнародного права і його науки

4

4

8

3

Джерела міжнародного права

4

4

8

4
^ Система і структура міжнародного
права

4

2

8

5

Норми міжнародного права

6

4

8

Модульна контрольна робота 1

–

*

–

ЗМІСТОВИЙ Модуль 2

6

Основні принципи міжнародного

права

6

4

8

7
Міжнародне і внутрішньодержавне
право

6

4

8

8

Суб’єкти міжнародного права

4

2

11

9

Правове становище фізичних і

юридичних осіб в міжнародному праві

2

Модульна контрольна робота 2

–

*

–

Всього

40

28

67



Загальний обсяг – 135 год., в тому числі:

Лекції – 40 год.

Семінари – 28 год.

Самостійна робота – 67 год.


ІІ семестр



№ теми
^ Назва теми Кількість годин Лекції
Семінари

Самостійна робота

ЗМІСТОВИЙ Модуль 3

10

Визнання в міжнародному праві

4

2

7

11

Правонаступництво держав

4

4

7

12

Міжнародний правотворчій процес

4

2

7

13

Реалізація норм міжнародного

права

4

2

7

14

Міжнародні правовідносини

2

2

7

Модульна контрольна робота 3

–

*

–

^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4

15

Міжнародно-правова відповідальність

6

4

8

16

Міжнародно-правові санкції

6

4

8

17

Міжнародна юстиція

4

4

8

18

Міжнародна законність та

міжнародний правопорядок

2

4

8

Модульна контрольна робота 4

–

*

–

Всього

40

28

67



Загальний обсяг 135 год., в тому числі:

Лекції – 40 год.

Семінари – 28 год.

Самостійна робота – 67 год.


^ ТЕМИ ТА ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ,

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ


I СЕМЕСТР


змістовий МОДУЛЬ 1.


Лекція 1. Поняття, природа та сфера дії міжнародного права (4 год.)


Походження терміна “міжнародне право”. Визначення поняття “міжнародне публічне право”. Шляхи пізнання сутності міжнародного права. Головне призначення міжнародного права.

Особливості сучасного міжнародного права у порівнянні з класичним міжнародним правом. Особливості міжнародного права як системи права у порівнянні з внутрішньодержавними системами права.

Особливості суб’єктної, предметної і об’єктної сфери дії та джерельної бази міжнародного права. Метод правового регулювання та координаційний характер міжнародного права.

Особливий порядок застосування примусу для дотримання норм міжнародного права.

Міжнародне публічне право та міжнародне приватне право.

Об’єктивна необхідність існування міжнародного права. Природа юридично обов’язкової сили міжнародного права (сучасні теорії сутності і юридично обов’язкової сили міжнародного права).

Основні функції сучасного міжнародного права.


Семінар 1. Поняття та характерні риси міжнародного права (4 год.)

Походження терміна “міжнародне право”.

Визначення поняття “міжнародне публічне право”.

Основні правові школи (позитивістська, природно-правова, соціологічна,

реалістів та ін.) про визначення міжнародного права.

Предмет, об’єкт та метод регулювання міжнародного права.

Особливості сучасного міжнародного права у порівнянні з класичним міжнародним правом.

Особливості міжнародного права як системи права у порівнянні з внутрішньодержавними системами права.

Природа юридично обов’язкової сили міжнародного права.

Функції сучасного міжнародного права.


Самостійна робота (8 год.)

I. Проаналізувати наступні доктринальні положення:

1. Міжнародне право „являє собою сукупність юридичних норм, які регулюють відносини між державами, у тому числі різнорідними за своєю класовою природою, а також іншими суб'єктами міжнародного права, що створюються шляхом узгодження волі учасників цих відносин та забезпечуються у випадку необхідності примусом, який здійснюється самими державами індивідуально або колективно, а також міжнародними організаціями” (Международное право / Отв. ред. Г. И. Тункин. – М., 1982. – С. 44-45).

2. „Міжнародним правом або правом народів називається сукупність норм, які… регулюють поведінку держав в їх взаємовідносинах” (Kelsen H. Principles of International Law. – N.Y., 1966. – P.3).

3. „Міжнародне право – це система юридичних норм, які регулюють міжнародні відносини з метою забезпечення миру, прав людини і співробітництва, це рішення і правові засоби їх застосування, прийняті повноважними суб'єктами для реалізації спільних інтересів” (Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В.Г. Буткевича. – К., 2002. – С. 25).

4. „Міжнародне право – це особлива система юридичних норм і принципів, що регулюють міжвладні міжнародні відносини та висловлюють узгоджену позицію учасників цих відносин на певному етапі розвитку цивілізації, шляхом встановлення взаємних прав і обов’язків” (Міжнародне право: Навч. Посібник / За ред. М.В. Буроменського. – К., 2005. – С. 5).

5. „Не розсуд юристів, наукових установ або навіть держав, а дійсні суспільні потреби, сам об'єктивний процес світового розвитку у всіх його різноманітних проявах є причиною існування та розвитку міжнародного права як об'єктивної реальності” (Международное право / Отв. ред. Ю. М. Колосов, В.И. Кузнецов. – М., 1998. – С. 10).

6. „Об'єктами міжнародного права є все те, з приводу чого суб'єкти міжнародного права вступають у правовідносини між собою. Це можуть бути матеріальні та нематеріальні блага, дія та утримання від дій”(Международное право /Отв. ред. Л. А. Маджорян. – М., 1979. – С. 4).

7. „Об’єктом міжнародного права є відносини з приводу певних матеріальних і нематеріальних благ” (Задорожній О.В., Буткевич В.Г., Мицик В.В. Конспект лекцій з основ теорії міжнародного права. – К., 2001. – С. 7).

8. „Об’єктом міжнародного права є міжнародні (міждержавні) відносини” (Лукашук И.И. Международное право. Общая часть. – М., 2008. – С.39).

II. Визначити і пояснити (письмово):

різницю у поглядах на предметну і об’єктну сферу дії міжнародного права І.І. Лукашука, В.Г. Буткевича, А.І.Дмітрієва (див.: основну рекомендовану літературу). Сформулюйте свою точку зору з цього питання.

III. Законспектувати:

– Природа юридично обов’язкової сили міжнародного права // Міжнародне право. Основи теорії. § 5 гл. I . – К., 2002. – С.36 – 42.

Юридически обязательная сила международного права // Лукашук И.И. Международное право. Общая часть. Учебник. – М., 2008. – С. 45-47.



Джерела інформації:

Основна література: 1– 3.

Додаткова література: 4–38.

Спеціальна література : 39–43, 50.

Документи: 1–5.


Лекція 2. Історія міжнародного права і його науки (4 год.)


Юридична наука про критерії і передумови походження міжнародного права. Виникнення міжнародного права і періодизація його історії: 1) додержавний період (етап вождеств, трансформації міжплемінних, міжродових звичаїв в норми міжнародного права, становлення основних його інститутів; 2) стародавнє міжнародне право (регіональне, міжнародне право народів Близького Сходу, стародавніх Єгипту, Індії Китаю, Греції Риму і т.п.); 3) міжнародне право в епоху середньовіччя; 4) класичне міжнародне право; 5) сучасне міжнародне право. Сучасні теорії виникнення міжнародного права.

Історія науки міжнародного права і історія становлення і розвитку самих міжнародно-правових учень як галузі науки міжнародного права. Розвиток науки міжнародного права в Україні.


Семінар 2. Походження й основні етапи становлення міжнародного права

та його науки (4 год.)

Виникнення міжнародного права й періодизація його історії.

Формування і особливості міжнародного права в додержавний період.

Міжнародне право стародавніх держав.

Міжнародне право в епоху середньовіччя.

Класичне міжнародне право.

Період до сучасного міжнародного права й утвердження основних його

засад.

Історія науки міжнародного права.

Розвиток науки міжнародного права в Україні.

Розвиток науки міжнародного права в Київському університеті святого Володимира.


Самостійна робота (8 год.)

I. Здійснити пошук та законспектувати визначення наступних термінів:

проксен; претор перегрінус; вісник, симмахія; глосатори; постглосатори; феціал; jus feciale; ab initio mundi; jus sacrum; jus naturale; jus canonicum; jus gentium; jus inter gentium; jus civile; jus belli; lex; corpus juris gentium; fiat justitia pareat mundus; silent leges inter arma; par in parem non habet imperium; dura lex, sed lex.

(Міжнародне право. Основи теорії. – К., 2002. – С. 72–74, 580–596; Словарь международного права / Бацанов С.Б., Ефимов Г.К., Кузнецов В.И. и др. – 2-е изд., перераб. и доп. – М., 1986. – 432 с.).

II. Законспектувати: § 8 Гл. II. Розвиток науки міжнародного права в Україні // Міжнародне право. Основи теорії. – К., 2002. – С.98 – 107.

III. Прокоментувати наступні доктринальні положення:

1. „Зародки міжнародно-правових інститутів, категорій та процедур з’являються ще на міжплеменному рівні спілкування... . Так вступаючи в перші контакти поза своїм соціумом, первісні суспільні групи були вимушені, по-перше, визнавати одна одну, по-друге, виробляти певні спільні правила поведінки співжиття (звичаї)” (Буткевич О.В. Міжнародне право стародавнього світу. – К. 2004. – С. 796).

2. „Міжнародне право виникло не завдяки бажанню окремих людей, груп, класів тощо, а внаслідок реальних суспільних процесів. Якщо виходити з початкового змісту поняття міжнародного права, як права саме між народами (jus inter gentes), то можна вважати, що перші звичаєві норми зароджувались ще у період первісного суспільства, до становлення державності” (Международное право. – М. , 1998. – С. 7).

3. „... історія міжнародного права є інтегральною частиною глобальної історії держави та права, яка почалася з утворенням перших держав” (Международное право. – М. , 1982. – С. 12).

3. „... реальне міжнародне право виникає на порівняно високому ступені розвитку людської цивілізації...” (Лукашук И. И. Возникновение и становление международного права. // Вестн. Киев. ун-та. Сер. МО и МП. – Вып. 18. 1984. – С. 31 ).

4. „Сучасне міжнародне право одержало початок у Європі в 16– 17 століттях” (Harris D. J. Cases and Materials on International Law. – Lоndon, 1983. –Р. 11).

5. „Основи міжнародного права (або права націй), як його розуміють сьогодні, полягають безпосередньо у розвитку Західної культури та політичних організацій” (Malcolm N. Shaw. International Law. Cambridge University Press, 2007. – Р. 13 ).

6. „У той час, як сучасна міжнародна система може бути простежена на протязі останніх чотирьох століть, певні основні поняття міжнародного права можуть бути виявлені у політичних відносинах тисячі років тому. Так, наприклад, біля 2100 року до Різдва Христова був укладений урочистий договір між правителями міст-держав Лагаш та Умма, які розташовувалися як свідчить історія у Месопотамії”( Ibid.–P.14 ).

Висловити власну точку зору.


Джерела інформації:

Основна література: 1– 3.

Додаткова: 19, 33.

Спеціальна література до теми: 44–51.


Лекція 3. Джерела міжнародного права (4 год.)


Поняття та види джерел міжнародного права. Форми правотворчої діяльності в міжнародному праві. Стаття 38 Статуту Міжнародного Суду ООН щодо джерел міжнародного права які він має застосовувати при вирішенні спорів.

Міжнародний договір як універсальне джерело міжнародного права. Міжнародний звичай як універсальне джерело міжнародного права. Значення міжнародного звичаю у класичному та сучасному міжнародному праві. Співвідношення міжнародного звичаю та міжнародного договору.

Загальні принципи права в системі джерел міжнародного права. Загальні принципи права, як спільні правові поняття, логічні правила, технічні принципи, які використовуються при тлумаченні й застосуванні як міжнародного так і внутрішньодержавного права.

Поняття допоміжних засобів для визначення міжнародно-правових норм: рішення міжнародних судів та арбітражів; доктрина міжнародного права. Впалив національного законодавства, рішень національних та міжнародних судових установ на формування норм міжнародного права.

Значення актів міжнародних органів і організацій для формування норм міжнародного права. Міжнародно-правова доктрина про природу актів та силу рішень міжнародних органів і організацій.


Семінар 3. Джерела міжнародного права та допоміжні засоби для визначення

міжнародно-правових норм (4 год.)


Історія становлення і розвитку джерел міжнародного права. Поняття категорії “джерело міжнародного права”.

Аналіз статті 38 Статуту Міжнародного Суду ООН.

Міжнародний договір як універсальне джерело міжнародного права.

Міжнародний звичай як універсальне джерело міжнародного права.

Сутність загальних принципів права та їх співвідношення з принципами сучасного міжнародного права та нормами національно – правових систем.

Поняття допоміжних засобів для визначення міжнародно-правових норм:

а) рішення міжнародних судів та арбітражів;

б) доктрина міжнародного права;

в) національне законодавство та рішення національних судів.

Значення актів міжнародних органів і організацій для формування норм міжнародного права.


^ Самостійна робота (8 год.)

I. Дати в письмовій формі визначення наступних латинських висловів і термінів:

“lex speciales derogat generale”; “lex posterior derogat priori”, “lex prospicit non respicit”; consensus facit jus; antiqua custuma; comitas gentium; opinio juris; opinio juris gentium; bona fidei; de lege ferenda; ipso facto.

II. Проаналізуйте авторську думку:

“Accepted as law — opinio juris

To become a rule of customary international law, a usage must be recognized, by the states which conform to it, as having now become of binding legal force. Usage which imposes a burden becomes a custom when states no longer feel able to act in a manner different from the usage, or in other words feel that they must, in law, follow this usage. The burden has then become an obligation” (Marian Green. International Law. – London, 1987. – P. 17).

III. Ознайомтесь з науковими джерелами і дайте відповідь (письмово):

1. Чи можуть норми міжнародного договору скасовувати норми звичаю та навпаки? (див.: Лукашук И.И. Механизм международно-правового регулирования. – К., 1980. – С. 89).

2.Чи є резолюції Генеральної Асамблеї ООН джерелом міжнародного права ? (див.: Муравьев В. И. Международные организации – специфические субъекты международного права. – К., 1990. – С. 56-58).

3. Чи створюють рішення Міжнародного Суду ООН по суперечливому питанню норму міжнародного права ? (див.: ст. 59 Статуту Міжнародного суду ООН; п. 1 ст. 94 Статуту ООН).

4. Визначити правову природу одностороннього акту держави, який має міжнародне або глобально-світове значення (див.: Міжнародне право. Основи теорії. – К., 2002. – С. 418-422; И. И. Лукашук. Международное право. Общая часть. – М. , 2008. – С. 123-128.).

5. Як співвідносяться по ступеню|міра| їх обов’язковості для суб'єктів міжнародного публічного права міжнародний договір і міжнародний звичай ? (див.: Гл. VII. Взаимосвязь обычных и договорных норм // Лукашук И.И. Нормы международного права. – М., 1977.).

6. У чому полягає зміст|вміст,утримання| поняття «оpinio juris» (opinio juris et necessitatis -переконаність у правомірності та необхідності; думка за якою практика визнається юридичною нормою) і як це поняття співвідноситься з|із| нормативним характером|вдача| міжнародного звичаю ? (див.: Броунли Я. Международное право. – М., 1977. – С. 30-33; Лукашук И.И.Нормы международного права. – С. 219-221; Міжнародне право. Основи теорії. – К., 2002. – С.122-123).


Джерела інформації:

Основна література: 1– 3.

Додаткова література: 4–38.

Спеціальна література до теми: 52–55, 109.

Документи: 4, 6.


^ Лекція 4. Система і структура міжнародного права (4 год.)


Проблеми аналізу системи міжнародного права та її поняття. Співвідношення системи й структури міжнародного права. Міжнародне право як багатофункціональна і складно структурована система.

Головні компоненти структури міжнародного права: галузі та підгалузі права; інститути міжнародного права; норми міжнародного права.

Поняття галузі міжнародного права та її структура. Види галузей міжнародного права.

Поняття й структура інститутів міжнародного права. Класифікація інститутів сучасного міжнародного права: загальносистемні, міжгалузеві, внутрішньогалузеві, комплексні, суміжні інститути міжнародного права.

Система міжнародного права, система науки міжнародного права й система учбових курсів міжнародного права.


Семінар 4. Поняття системи і структури міжнародного права (2 год.)


Проблеми аналізу системи міжнародного права та її поняття.

Внутрішньосистемна організація міжнародного права.

3. Поняття і критерії відокремлення галузей міжнародного права та їх структура.

4. Поняття і критерії відокремлення інститутів міжнародного права та їх

класифікація.

5.Поняття структури міжнародного права та її співвідношення з системою

міжнародного права.

Система міжнародного права, система науки міжнародного права і система

учбових курсів міжнародного права.


^ Самостійна робота (8 год.)

I. Законспектувати: Гл. III. Теоретические аспекты понятия системы современного международного права//Фельдман Д.И. Система междуна- родного права. – Казань, 1983.

II. Підготувати (самостійно, письмово) схему: „Система міжнародного права”

у вигляді основних елементів системи та їх взаємозв'язків, для обговорення на семінарському занятті.

III. Прокоментувати наступні доктринальні положення:

1. „Краща точка зору полягає в тому, що міжнародне право фактично є системою звичаєвого|звичний| права, над якою впродовж|упродовж| двох поколінь була споруджена супра-структура „конвенційного” або правотворчого права, основним недоліком якого є|з'являтися,являтися| те, що, як вчить|вчити| нас історія, слід покладатися|гадатися| на систему звичаєвого|звичний| права” – проф. Дж. Брайерлі.

2. „... елементи системи міжнародного права можна було б зобразити|змалювати| концентричними приблизно у такому вигляді: інститут є|з'являтися,являтися| ширшим поняттям по відношенню до вхідної в нього норми, підгалузь або галузь – ширшим поняттям по відношенню до інституту, нарешті|урешті|, система включає всі галузі міжнародного права. Особливе місце |позичати,посідати|в системі займають|позичати,посідати| принципи міжнародного права і перш за все|передусім| принципи юс когенс” – проф. Д.Б. Фельдман.

3. „Система міжнародного права – це об'єктивно існуюча цілісність внутрішньо взаємозв'язаних елементів: загальновизнаних принципів; норм міжнародного права (договірних і зазвичаєво-правових); рішень|розв'язання,вирішення,розв'язування| і рекомендаційних резолюцій міжнародних організацій; рішень|розв'язання,вирішення,розв'язування| міжнародних судових органів; а також інститутів міжнародного права. Всі ці елементи системи в різних поєднаннях складають галузі міжнародного права” – проф. М.А. Баймуратов.

IV. Логічно завершити наступні положення:

1. Первинний елемент системи міжнародного права – норма. Вона є юридичною моделлю певних міжнародних відносин, система ж міжнародного права – юридична модель… .

2. Основними критеріями визнання сукупності норм права галуззю права є: 1) ..., 2)…, і т. д.

3. Особливу роль у системі міжнародного права відіграють його основні принципи, які встановлюють найбільш важливі і найбільш загальні... .

4. Під традиційними галузями часто мають на увазі ті галузі, які … .


Джерела інформації:

Основна література: 1– 3.

Додаткова література: 4 – 16.

Спеціальна література до теми: 39-41, 56.


Лекція 5. Норми міжнародного права (6 год.)


Поняття та характерні риси норм міжнародного права. Об’єкт та метод регулювання міжнародно-правових норм. Внутрішня структура та особливості норм міжнародного права.

Види міжнародно-правових норм та їх класифікація: за місцем у системі; за сферою дії; за юридичною силою; за характером нормативного припису; за функціями в системі; за формою й способом утворення; за строком дії.

Концепція “м’якого права” (soft law) у доктрині міжнародного права.

Ієрархія норм міжнародного права. Співвідношення юридичної сили звичаєвих і договірних міжнародно-правових норм.

Основне завдання та види кодифікації норм міжнародного права. Прогресивний розвиток міжнародного права.

Взаємодія норм міжнародного права з нормами інших систем регулювання сучасними міжнародними відносинами.


Семінар 5. Поняття норм міжнародного права і їх види (4 год.)

1. Поняття та характерні риси норм міжнародного права.

2. Внутрішня структура та особливості норм міжнародного права.

3. Види міжнародно-правових норм та їх класифікація.

4. Поняття імперативних норм (jus cogens) та особливості їх творення.

5. Концепція “м’якого права” (soft law) у доктрині міжнародного права.

6. Ієрархія норм міжнародного права. Співвідношення юридичної сили

звичаєвих і договірних міжнародно-правових норм.

7. Поняття кодифікації та прогресивного розвитку міжнародного права.

8. Взаємодія норм міжнародного права з нормами інших систем регулювання

сучасними міжнародними відносинами.


^ Самостійна робота (8 год.)

I. Дати визначення та навести приклади наступних норм (письмово):

принцип міжнародного права, норма міжнародного права (нмп), імперативна нмп (jus cogens), диспозитивна нмп (jus dispositivum), рекомендаційна нмп, універсальна нмп, регіональна нмп, партикулярна нмп, локальна нмп, матеріальна нмп, процесуальна нмп, зобов’язуюча нмп, уповноважуюча нмп, забороняюча нмп, відсильна нмп, строкова нмп, безстрокова нмп.

II. Проаналізувати нормативні та доктринальні положення:

1. “імперативна норма загального міжнародного права є нормою, яка приймається і визнається міжнародним співтовариством держав загалом як норма, відхилення від якої недопустимо і яка може бути змінена тільки подальшою нормою загального міжнародного права, що носить такий же характер” (ст. 53 Віденської конвенції про право міжнародних договорів).

2. “У якості норм jus cogens виступає вся сукупність фундаторських і спеціальних принципів загального міжнародного права, які мають характер імперативних норм. Вони є нормами вищого порядку по відношенню до всіх інших норм міжнародного права, оскільки норми jus cogens не допускають відхилення змісту інших міжнародно-правових норм від своїх вимог” (Василенко В. А. Основы теории международного права. – К., 1988. –С. 235–236).

3. “Нормами так званого м’якого права э інституційні, рекомендаційні неправові норми, які містяться в документах міжнародних міжурядових організацій, настанови яких можуть мати обов’язковий політичний, але не юридичний характер. Такі норми виконують надзвичайно важливу допоміжну роль у становленні або визначенні opinio juris звичаєвих та підготуванню і розробленню договірних міжнародно-правових норм” (Міжнародне право. Основи теорії. – К., 2002. – С. 182.).

4. “Особливу роль в системі сучасного міжнародного права відіграють норми ergo omnes, які являють собою, як правило, разраховані на багатократне|багаторазовий| застосування|вживання| загальновизнані|загальнопризнаний| багатосторонні|багатосторонній| норми глобального характеру|вдача|. Норми ergo omnes, з одного боку, конкретизують принципи загального|спільний| міжнародного права, а з|із| іншого, служать підставою|основа,заснування| для вироблення суб'єктами міжнародного права норм обмеженої дії” (Василенко В.А. Основы теории международного права. – К., 1988. – С. 231.).

III. Проаналізувати та класифікувати наступні норми міжнародного права:

1. „Всі Члени ООН утримуються у їх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканості або політичної незалежності любої держави, так і яким-небудь іншим чином, несумісним із Цілями Об'єднаних Націй ” (п. 4 ст. 2 Статуту ООН).

2. „Співдружність засновано на засадах суверенної рівності всіх його членів. Держави члени є самостійними і рівноправними суб'єктами міжнародного права. Співдружність не є державою і не володіє наднаціональними повноваженнями” (ст. 1 Статуту Співдружності Незалежних Держав, 1993 р.).

3. „ Кожна Сторона зобов'язується: а) не допускати на своїй території випробування будь-яких ядерних вибухових пристроїв; в) не здійснювати будь-яких дій для надання сприяння або заохочення випробування усякого ядерного вибухового пристрою будь-якою державою” (ст. 6 Договору про без'ядерну зону південної частини Тихого океану /Договір Раротонга, 1985 р.).

4. „1. Право на життя є невід'ємне право кожної людини. Це право охороняється законами. Ніхто не може бути довільно позбавлений життя. 2. У країнах, які не скасували смертної кари, смертні вироки можуть виноситись тільки за самі тяжкі злочини згідно з законом, який діяв під час звершення злочину і який не суперечить постановам цього Пакту і Конвенції про попередження злочину геноциду і покарання за нього” (пп. 1 - 2 ст. 6 Міжнародного Пакту про громадянські і політичні права людини, 1966 р. ).

5. „Договірні сторони зобов`язуються видавати одна одній взаємно за клопотанням, відповідно до положень цього Договору, осіб які знаходяться на їх території, з метою проведення щодо них кримінального переслідування або виконання покарання” (п. 1 ст. 60 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, 1994 р. ).


Джерела інформації:

Основна література: 1– 3.

Додаткова література: 4–38.

Спеціальна література до теми: 39–43, 50, 57–62, 109.

Документи: 6, 12.


Контрольні запитання до змістовного модуля 1


1. Термін «міжнародне право».

2. Поняття міжнародного права.

3. Предмет і об'єкт міжнародного права.

4. Характерні особливості міжнародного права.

5. Природа юридично обов'язкової сили міжнародного права.

6. Функції міжнародного права.

7. Виникнення міжнародного права і періодизація його історії.

8. Формування та особливості міжнародного права в додержавний період.

9. Міжнародне право стародавніх держав.

10. Міжнародне право в епоху середньовіччя.

11. Класичне міжнародне право.

12. Перехід до сучасного міжнародного права та утвердження основних його засад.

13. Історія науки міжнародного права.

14. Розвиток науки міжнародного права в Україні.

15. Поняття «джерела міжнародного права».

16. Аналіз статті 38 Статуту Міжнародного Суду ООН.

17. Міжнародний договір як універсальне джерело міжнародного права.

18. Міжнародний звичай як універсальне джерело міжнародного права.
19. Загальні принципи права в системі джерел міжнародного права.
20. Значення актів та рішень міжнародних органів та організацій для формування норм

міжнародного права.
21. Рішення міжнародних судів та арбітражів як допоміжні засоби для визначення норм

міжнародного права.
22. Доктрина міжнародного права як допоміжний засіб для визначення норм міжнародного

права.
23. Значення національного законодавства та рішень національних та міжнародних судів для

формування норм міжнародного права.
24. Проблеми аналізу системи міжнародного права.
25. Поняття системи міжнародного права.
26. Система міжнародного права і структура міжнародного права.

27. Основні елементи системи міжнародного права їх поняття та критерії виділення.
28. Система міжнародного права, система науки міжнародного права, система підручників

(викладання) міжнародного права.

29. Поняття і характерні риси норм міжнародного права.
30. Види міжнародно-правових норм та їхня класифікація.