Реферат: Правила біржової торгівлі на Київській універсальній біржі Затверджено рішенням

Правила біржової торгівлі на Київській універсальній біржі


Затверджено рішенням

біржового комітету Київської
Універсальної біржі
22 липня 1999 року
ПРАВИЛА
 
Біржової торгівлі на Київській універсальній біржі
 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Правила біржової торгівлі розробленні у відповідності з Законом України „Про товарну біржу”, Статут біржі є основним документом, регламентуючим здійснення біржових операцій, ведення торгів, та розв’язання спорів, які виникають з питань виконання біржових контрактів.

1.2. Ці правила обов’язкові для виконання усіма учасниками торгів та працівниками біржі.

^ 2. БІРЖОВА ТОРГІВЛЯ

2.1. Біржова торгівля здійснюється шляхом укладення членами біржі угод відносно купівлі-продажу та обміну товарів, допущених до обігу на товарній біржі.

2.2. До участі у біржовій торгівлі допускаються:

члени біржі – акціонери біржі та власники брокерських місць, або їх представники;

працівники біржі, які забезпечують проведення біржових торгів, ведуть торги, фіксують згоду брокерів на укладення угоди на певних умовах, а, також здійснюють реєстрацію біржових угод.

2.3. Члени біржі при проведенні біржових торгів мають право діяти:

від свого імені;

від імені свого клієнта за його дорученням, при цьому, повноваження члена біржі визначаються договором доручення, який укладається між довірителем та повіреним.

^ 3. ТОВАРИ, ЩО ДОПУСКАЮТЬСЯ ДО ТОРГІВ

3.1. До біржових торгів допускається реальний товар стандартної якості, стандартні контракти на цю продукцію; нерухоме майно, фінансові інструменти, а також нестандартний реальний товар.

^ 4. ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ БІРЖОВИХ ЦІН

4.1. Ціни на біржі формуються вільно. Їх рівень визначає ця на кожний на кожен на кожен вид продукції співвідношенням попиту та пропозиції на даний момент біржових торгів.

4.2. На біржі використовуються такі поняття цін: ціна продавця (пропозиції), ціна покупця (попиту), ціна біржових угод, котирувальна ціна.

4.3. Ціною продавця на біржовий товар визнається ціна, що вказана учасником біржових торгів у заявці на продаж, а також, названа ним під час торгів з метою стимуляції продажу.

4.4. Під ціною покупця розуміють ціну, що вказана покупцем в заявці на купівлю, а також та, яка називається їм безпосередньо під час торгів, при обговоренні пропозиції продавця.

4.5. Ціною біржової угоди є остання з тих, які названі покупцем (продавцем) під час торгів на конкретну позицію товару, що зафіксована біржовим маклером.

4.6. Котирувальна ціна – це ціна, визначена котирувальною комісією біржі шляхом аналізу цін біржових угод, цін продавців, цін покупців. Розрізняють котирування офіційне та поза офіційне.

4.7. Котирування офіційне проводиться по відношення щодо цін біржових угод на визначені групи продукції стандартної якості з єдиним базисом поставки після біржового торгу. Процес визначення офіційної котирувальної ціни передбачає об’єктивну оцінку коливань цін протягом біржового дня.

4.8. Котирування поза офіційне (довідкове) проводиться на підставі аналізу всіх цін (попиту, пропозиції, угод) з урахуванням оцінки котирувальної комісії, кон’юнктури попиту та пропозиції за трьома напрямками:

за цінами продавців (котирувальна ціна пропозиції);

за цінами покупців (котирувальна ціна попиту);

за найбільш типовою на біржі в конкретний період часу ціною на конкретний вид (групу) товару (котирувальна ціна біржі).

Довідкове котирування може проводитися на підставі підсумків кількох біржових Торгів.

4.9. Дані офіційного котирування наступного дня після проведення торгів доводяться до відому учасників біржової торгівлі.

4.10. За проп6зицією котирувальної комісії біржа має право встановлювати граничні рівні коливання цін на товари, що офіційно котируються на біржі, відхилення від яких дає підставу для припинення торгу по даному виду товару або вилучення Пропозицій, що виходять за граничні рівні коливання цін.

^ 5. БІРЖОВІ ОПЕРАЦІЇ Т А БІРЖОВІ УГОДИ

5.1. Біржовою операцією визнається угода, що відповідає умовам, визначеним статтею 15 Закону України "Про товарну біржу".

5.2. Під час біржових торгів можуть бути укладені угоди, що пов'язані з:

- негайною (від 1 до зо днів) взаємною передачею прав та обов'язків щодо реального товару (спотова угода):

- відстроченою (від 30 до 360 днів) взаємною передачею прав та обов'язків щодо реального товару (форвордна угода):

- взаємною передачею прав та обов'язків щодо стандартного контракту (ф'ючерсна угода):

- поступкою прав на майбутню передачу чи набуття прав і обов'язків щодо реального товару або стандартного контракту (опціонна угода).

Ці та інші види угод щодо біржового товару , контрактів чи прав вводяться біржею.

5.3. Стандартним контрактом на біржовий товар є контракт, в якому кількість, якість, базис поставки та строки виконання є стандартними. Єдиною змінною величиною стандартного контракту є ціна, що визначається в процесі біржового торгу.

Правила біржової торгівлі стандартними контрактами затверджуються додатково.

5.4. Біржова угода умовно проходить два етапи укладення. Перший починається з оголошення біржовим працівником - маклером, що веде торги, пропозиції продавця, і закінчується в момент оголошення ним номера покупця та ціни продажу , про що робиться запис в протоколі торгів. На другому етапі угода оформлюється письмово біржовим контрактом, який підписується брокером-покупцем, брокером-продавцем та уповноваженою особою біржі, а також реєструється на біржі.

5.5. Біржова угода вступає в дію після реєстрації на біржі.

5.6. Зміст біржової угоди, за виключенням найменування товару, його кількості, ціни, місця та строків виконання не підлягають розголошенню.

5.7. На КУБ забороняється:

- купівля-продаж товарів (контрактів) однією особою безпосередньо або через підставних осіб з метою впливу на динаміку цін;

- будь-які узгоджені дії учасників біржової торгівлі, які мають своєю метою довести до змінення або фіксації біржових цін;

- розповсюдження хибної інформації, яка може призвести до змінення кон’юнктури.

^ 6. МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ ТОРГІВ

6.1. Місцем проведення торгів є зал біржових зборів біржі, Біржа може визначати місце для торгів окремими товарами чи їх групами.

6.2. Дні та час початку біржових торгів визначаються біржею.

^ 7 . ПОРЯДОК ПІДГОТОВКИ БІРЖОВИХ ТОРГІВ

7.1. Заявки на купівлю чи продаж реального товару подаються брокерами на біржу за 24 години до початку торгів. Форму заявки, спосіб подачі та, при необхідності, перелік необхідних документів визначає біржа.

7.2. Брокер може подати термінову заявку менш, ніж за 24 години до початку торгів.

7.3 . Біржа та брокер мають право вимагати від покупця та продавця документи, що гарантують своєчасність виконання угоди та відповідність її законодавству України.

7.4. У заявці обов'язково вказується строк її дії чи зняття заявки, зміна інформації брокером проводиться письмово в строки, встановлені біржею згідно з п. 7.1. цих Правил.

7.5. На основі заявок формується бюлетень продажу та купівлі на даний біржовий торг.

7.6. Бюлетень формує ця за групами продукції та найменуванням.

7.8. У разі відхилення змісту бюлетеня від змісту заявки брокер повинен негайно сповістити про це біржу.

7.9. Бюлетень продажу оголошується маклером, що веде торги.

7.10. Торги проводяться у національній валюті України.

^ 8. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ БІРЖОВИХ ТОРГІВ ПО РЕАЛЬНОМУ ТОВАРУ

8.1. Реєстрація учасників торгів та допуск в торговий зал регламентуються біржею.

8.2. Торги реальною продукцією проводяться за таким регламентом:

8.2.1. Біржовий маклер, що веде торги, оголошує початок біржового торгу, після чого послідовно називає номер позиції згідно з бюлетенем продажу даного біржовог0 торгу.

8.2.2. Брокер-покупець сповіщає про готовність купити товар за цією позицією бюлетеня за оголошеною ціною.

Угода вважається укладеною після затвердження маклером протоколу торгів: позиція N2- за ціною - продана брокеру N2-.

8.2.3. Якщо покупців одночасно виявиться більше одного, між брокерами проводиться конкурентний торг на збільшення. Брокер-покупець, який запропонував найбільшу ціну , вважається стороною угоди.

8.2.4. Якщо покупців на оголошену позицію за стартовими умовами не виявлено, брокер-продавець може запропонувати зниження ціни. При виявленні покупця маклер фіксує ціну продажу і оголошує продаж позиції. Якщо після запропонованої зниженої ціни продавець не виявляється, то маклер переходить до наступної позиції.

8.2.5. Після оголошення всіх позицій бюлетеня та термінових заявок на продаж маклер надає можливість брокерам для заяв та пропозицій, що мають відношення до змісту торгів або їх процедури. Після цього оголошується бюлетень на купівлю.

8.3. Біржовий маклер після оголошення всіх пропозицій закриває торги та підписує протокол торгів. Учасники біржових торгів, що уклали угоди, запрошуються до біржових реєстраторів для оформлення біржового контракту.

8.4. Під час проведення торгів та перебування на біржі учасники торгів і службовці бірж зобов'язані виконувати Правила внутрішнього розпорядку.

9. ^ ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦІЇ ТА ОФОРМЛЕННЯ УГОД

9.1. Угода, укладена на біржових торгах, повинна бути зареєстрована та оформлена як біржовий контракт (договір купівлі-продажу).

9.2. Дані підписаних маклером протоколів порівнюються з даними реєстратора про покупця, продавця, кількість товару та ціну укладених угод. У випадку розбіжності даних тікета з даними реєстратора рішення про умови угоди приймає маклер, що вів торги.

9.3. Брокери зобов'язані підписати контракт, а біржа його зареєструвати не пізніше наступного за укладенням угоди робочого дня. При підписанні контракту брокер зобов'язаний надати договори-доручення (копії), на підставі яких він діяв в інтересах третіх осіб. Несвоєчасне підписання контракту визначається як відмова від оформлення угоди.

9.4. Біржовому контракту присвоюється реєстраційний номер (форма Та зміст затверджується біржею). Контракт підписується брокерами, уповноваженими особами біржі та скріпляються печаткою біржі. Біржа може видавати завірені копії контракту, або дублікат. У разі укладення біржового контракту, однією із сторін якого виступає покупець нерезидент України, оригінали продавця і біржі гасяться уповноваженою особою штампом або надписом "Копія". Підставою для митного оформлення експорту продукції є тільки оригінал покупця.

9.5. Інформація щодо оформлених контрактів вноситься в журнал реєстрації контрактів.

9.6. За реєстрацію укладеної угоди відповідно до чинного законодавства сплачується державне мито, а також біржовий збір, розмір якого визначається біржею. (Додаток N2 1 ).

9.7. При оформленні біржового контракту , стороною ( сторонами ) якого є нерезидент (нерезиденти) України, розрахунки за цими контрактами здійснюються згідно. чинного законодавства У країни.

^ 10. РОЗІРВАННЯ УГОД Т А ВИЗНАННЯ ЇХ НЕДІЙСНИМИ

10.1. Розірвання біржових угод не допускається, крім випадків, що передбачені чинним законодавством України та цими Правилами.

10.2. Угода, що зареєстрована на біржі, визнається розірваною в таких випадках:

за рішенням біржового арбітражу;

за рішенням судових органів;

за погодженням сторін.

10.3. Порядок претензійного врегулювання спорів визначається чинним законодавством України та міжнародними угодами.

законодавством України та міжнародними угодами.

10.4. У випадку розірвання контракту сторони зобов'язані сповістити про це біржу не

пізніше 3 днів з дня розірвання контракту.

10.5. Порядок розірвання біржових угод затверджується біржею. (Додаток N2 1).

^ 11. БІРЖОВИЙ АРБІТРАЖ

11.1. Спори по біржовим угодам розглядаються Біржовим арбітражем у відповідності з законодавством України.

11.2. Рішення Біржового арбітражу є обов'язковим для всіх учасників біржової торгівлі.

11.3. Рішення Біржового арбітражу виконується на підставі наказу Біржового арбітражу.

11.4. Порядок розгляду спорів визначається Положенням про біржовий арбітраж.

^ 12. РОЗРАХУНКИ ТА ГАРАНТІЇ ВИКОНАННЯ БІРЖОВИХ КОНТР АКТІВ

12.1. Оплата біржових контрактів здійснюється через біржу до виконання контракту як продавцем, так і покупцем. підставою для перерахування коштів продавцю є акт

прийняття - здавання зазначеної в контракті продукції за кількістю і якістю, підписаний покупцем та продавцем, або письмова згода покупця на передплату. Перерахування коштів здійснюється протягом 2-х банківських днів.

12.2. При надходженні коштів від покупця на розрахунковий рахунок біржі або розрахункової палати біржі вони можуть розміщуватись на депозит, за бажанням покупця, але на строк не менший як 10 банківських днів.

12.3 У випадку невиконання контракту в обумовлений строк Біржа, за бажанням покупця повертає тому кошти протягом 2-х банківських днів (з банківськими відсотками, якщо кошти знаходились на депозиті).

12.4. У випадку невиконання контракту винна сторона сплачує штрафні санкції обумовлені договором дорученням та контрактом.

12.5. Визнання біржової угоди не дійсною внаслідок порушення цих Правил однією із сторін не звільняє порушника від сплати біржового збору біржі.

^ 13. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ

13.1. Таким порушенням правил є:

а) надання документів що містять недостовірну інформацію;

б) несвоєчасне зняття заявки с торгів;

в) несплата біржового збору;

г) перешкоджання веденню торгів;

д) неявка на торги брокера, що подав заявку;

е) несвоєчасне підписання або відмова від підписання біржового контракту.

Цей перелік може бути змінено або доповнено рішенням біржі.

13.2. До учасників торгів за порушення правил можуть бути застосовані такі санкції:

а) попередження про неналежну поведінку;

б) випровадження із залу торгів з одночасним зняттям заявки порушника з торгів;

в) позбавлення права участі в біржових торгах протягом певного часу або постійно (дискваліфікація)

г) штраф (додаток №2)

13.3 Санкції застосовуються розпорядженням біржі.

^ 14 ПОРЯДОК УКЛАДАННЯ БІРЖОВИХ УГОД З НЕРУХОМІСТЬЮ

14.1 Брокери, бажаючи продати, чи купити (обміняти) будь-який об’єкт нерухомого майна зобов’язані подати до товарно-реєстраційного відділу біржі заявку встановленого зразку. Подана заявка реєструється у відповідному журналі. При цьому співробітниками біржі перевіряються повноваження брокера.

14.2. Біржові операції з нерухомості провадяться на біржі у присутності уповноваженої особи з дотриманням цих Правил.

14.3. До торгів допускаються будь-які об’єкти нерухомості, продаж яких не заборонено на біржі, при наявності необхідних документів, а саме:

а) документ який засвідчує право власності на нерухоме майно;

б) письмова згода чоловіка (дружини) на відчуження спільно набутого нерухомого майна;

в) технічна характеристика об’єкту (довідка-характеристика) з БТІ;

г) інформація про те, що на відчуження об’єкту нема заборони;

д) письмова згода сторін, які мають сумісну (спільну) власність на відчуження частини цього майна;

е) письмова згода органів опіки та піклування на укладення угод опікунами або батьків від імені неповнолітніх або не дієздатних (обмежено дієздатних) осіб;

ж) інші документи, які характеризують об’єкт нерухомості.

14.4. Повну відповідальність за достовірність поданих не біржу документів несуть члени біржі або їх брокери, а також особи, за дорученням яких здійснюється купівля продаж майна.

14.5. уповноважена особа контролює наявність необхідних документів, зазначених у п 14.3 п „а” – “е”, в разі відсутності деяких з них, вони повертаються брокеру для їх збору у повному об’ємі.

14.6. Заявка подана на реєстрацію об’єкта нерухомості є підставою для внесення до бюлетеня що до продажу, який доводиться до відому членів біржі.

14.7. Брокери-продавці та брокери покупці при досягненні згоди щодо купівлі-продажу нерухомого майна заявляють про те на біржових торгах.

14.8. В присутності уповноваженої особи договір підписується його сторонами, та Скріплюється печатками.

14.9. Договір купівлі-продажу (міни) об'єкта нерухомості повинен бути зареєстрований на біржі не пізніше наступного за його укладенням дня.

14.10. Факт реєстрації договору на біржі підтверджується підписом керівництва біржі та печаткою.

14.11. Договір купівлі-продажу нерухомості видається на руки кожній із сторін, один екземпляр залишається разом з поданими документами на біржі і зберігається в архіві.

14.12. За надання послуг по укладенню угод на біржі сторони сплачують встановлений біржовий збір, а також держмито.

14.13. У разі виникнення додаткових умов щодо розрахунків за придбання

нерухомого майна (відстрочка оплати вартості придбаного майна, завершення

будівельних робіт, тощо) за згодою сторін договори купівлі-продажу після реєстрації зберігаються на біржі, про ЩО робиться запис у відповідному журналі.

Кінцева видача зазначених договорів провадиться сторонам за їх вимогою після підтвердження ними виконання умов договору .

За зберігання зазначених документів справляється плата у порядку і розмірах визначених адміністрацією біржі.

^ 15. ОСОБЛИВІ УМОВИ

15.1. Договір купівлі-продажу (міни) може бути розірваний за добровільним узгодженням сторін або в судовому порядку.

15.2. У разі розірвання договору, що вже зареєстрований в БТІ сторони підписують угоду про розірвання встановленого зразка, яку засвідчує біржа.

15.3. При розірванні договору купівлі-продажу (міни) який не був зареєстрований в БТІ, сторони договору складають відповідний протокол, який передається у товарно-реєстраційний відділ.

15.4. У обох випадках документи на об'єкт нерухомості повертаються їх власнику,

який залишає товарно-реєстраційному відділі заяву про їх одержання на руки за вказаним переліком. Екземпляри договорів купівлі-продажу (міни) анулюються і залишаються у відділі по місцю реєстраційного номеру

15.5. При розірванні договору купівлі-продажу біржовий збір не повертається.


^ Реєстрація прав на нерухоме майно


Оформлення права власності на об"єкти нерухомого майна проводять органи місцевого самоврядування або місцеві державні адміністрації з видачею свідоцтва про право власності. Підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності за дорученням органів місцевого самоврядування чи місцевої державної адміністрації проводять БТІ.

^ Підготовка документів для видачі свідоцтв про право власності здійснюється у такому порядку:

а) власник, що побудував будинок або перебудував чи реконструював його, звертається із заявою до БТІ про проведення технічної інвентаризації об"єкта, долучивши до заяви рішення відповідного органу місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації про виділення земельної ділянки або дозвіл на перебудову чи реконструювання і акт прийняття об"єкта в експлуатацію, затверджений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації. БТІ на підставі рішення про затвердження акта прийняття готує свідоцтво про право власності, оформляє його в органі місцевого самоврядування або місцевій державній адміністрації, реєструє, видає власникові;

б) власники спільних будівель у разі здійснення ними перебудови, добудови, внаслідок чого змінились їх частки у загальній власності, звертаються до БТІ з заявою про проведення технічної інвентаризації. До заяви долучаються рішення органу місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації про дозвіл на перебудову чи добудову, акт прийняття в експлуатацію. БТІ після проведення інвентаризації та розрахунку нових часток у загальній власності об"єкта готує проект рішення місцевого органу самоврядування або місцевої державної адміністрації і подає його до вказаних органів для прийняття рішення про зміну часток у загальній власності і оформлення права власності в нових частках. На підставі цього рішення БТІ готує та оформляє свідоцтва про право власності замість існуючих у них правовстановлюючих документів, оформляє їх в органі місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації, реєструє, видає власникам;

в) члени житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, товариства або об"єднання, які повністю внесли свої пайові внески за квартиру, дачу, гараж, інші будівлі або приміщення, звертаються із заявою до БТІ про оформлення права власності на відповідний об"єкт нерухомості. До заяви долучається довідка кооперативу товариства, об"єднання за підписом голови та бухгалтера про сплату пайового внеску. БТІ проводить технічну інвентаризацію об"єкта, готує проект рішення органу місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації про оформлення права власності, який подає цьому органу. На підставі прийнятого рішення БТІ готує свідоцтво про право власності, оформляє його в органі місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації і після реєстрації видає власнику;

г) юридичні особи - житлові, житлово-будівельні, дачні, гаражні та інші кооперативи, товариства або об"єднання, які побудували об"єкти нерухомого майна, звертаються до БТІ із заявою про проведення технічної інвентаризації. До заяви долучаються свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) юридичної особи, рішення органу місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації про відведення земельної ділянки та акт прийняття об"єкта нерухомості в експлуатацію. На підставі прийнятого рішення БТІ готує свідоцтво про право власності, оформляє його в органі місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації і після реєстрації видає власнику;

д) правонаступники підприємств, об"єднань, установ чи організацій (надалі підприємств), що реорганізуються, чи юридичні та фізичні особи, які у випадках ліквідації підприємства отримали у власність в установленому законодавством порядку нерухоме майно, звертаються до БТІ із заявою про оформлення права власності.

До заяви долучаються:

- рішення власника або уповноваженого органу чи рішення суду, арбітражного суду про їх ліквідацію, реорганізацію;

- рішення ліквідаційної комісії або іншого органу, який проводить ліквідацію (реорганізацію), в якому вказується, до кого переходить право власності на майно ліквідованого (реорганізованого) підприємства;

- копія рішення уповноваженого органу, що здійснював державну реєстрацію підприємства про його скасування;

БТІ проводить інвентаризацію об"єктів нерухомості ліквідованого (реорганізованого) підприємства і на підставі зазначених документів готує свідоцтво про право власності на власника (власників), оформляє його в органі місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації, реєструє і видає власнику (власникам);

є) інвестори - юридичні чи фізичні особи, які здійснювали інвестування будівництва об"єкта нерухомості за рішенням органів місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації, звертаються до БТІ із заявою про оформлення права власності.

До заяви долучаються:

- рішення органу місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації про прийняття від інвестора коштів на будівництво;

- акт прийняття-передачі інвестору об"єкта нерухомості (його частини).

БТІ готує проект рішення органу місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації про оформлення за інвестором права власності на об"єкт (частину) і подає його до цього органу. На підставі цього рішення БТІ готує свідоцтво про право власності, оформляє його в органі місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації і видає власнику;

ж) реабілітовані громадяни, яким рішенням комісії з реабілітації повернуто у власність належні їм об"єкти нерухомості, звертаються до БТІ із заявою про оформлення права власності. До заяви долучається рішення комісії з реабілітації про проведення реабілітованому належного йому майна. БТІ проводить інвентаризацію об"єкта, готує проект рішення органу місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації про оформлення права власності і подає його цьому органу для прийняття рішення. На підставі прийнятого рішення БТІ готує свідоцтво про право власності, оформляє його в органі місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації, реєструє і видає власникові;

з) у разі виділення в установленому порядку будинку чи будівлі із складу об"єкта нерухомого майна, що складається з двох або більше будинків (будівель) і належить кільком співвласникам, власники звертаються до БТІ із заявою про підготовку документів органу місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації для прийняття рішення про таке виділення. БТІ проводить інвентаризацію домоволодіння, складає схеми його розподілу, готує проект рішення органу місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації про оформлення права власності, подає його вказаному органу для прийняття рішення. На підставі прийнятого рішення БТІ готує і оформляє в органі місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації свідоцтво про право власності, реєструє і видає кожному власникові;

і) якщо БТІ доручено органом приватизації державного житлового фонду виконувати підготовчі роботи з приватизації житла, то БТІ на договірній основі з органом приватизації житла:

- проводить обстеження житлового об"єкта і складає технічний паспорт;

- готує проект розпорядження органу приватизації житла;

- проводить розрахунки площі житла і його вартості;

- готує проект свідоцтва про право власності, оформляє його в органі приватизації, реєструє це свідоцтво.

Порядок оформлення фізичними особами прав власності на об"єкти нерухомого майна при відсутності правовстановлюючих документів При зверненні фізичних осіб з проханням оформити право власності на об"єкти нерухомого майна при відсутності правовстановлюючих документів рекомендується БТІ керуватися пунктами 5.1 - 5.6 "Правил", враховуючи, що при підготовці документів вони подаються до органів місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації.

Перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація об"єктів нерухомого майна, що знаходиться у власності юридичних та фізичних осіб Пункт 2.

Крім правовстановлюючих документів, що згідно з цим пунктом посвідчуються приватними нотаріусами, які мають право видавати "Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя на підставі спільної письмової заяви подружжя" і БТІ зобов"язано приймати такий документ до реєстрації.

Пункт 8. БТІ зобов"язані реєструвати свідоцтва про право власності, що видаються органами приватизації державного житла, що підтверджується підпунктом "б" пункту 4.1 "Правил".

Пункт 10. До інших правовстановлюючих документів відносяться:

- акти про денаціоналізацію (демуніципалізацію) будівель;

- договір про сумісну діяльність по будівництву об"єкта нерухомого майна (його частини) у разі наявності акта про прийняття об"єкта в експлуатацію та акта передачі цього майна учаснику договору;

- витяг з нотаріально посвідченого договору, укладеного між житлово-будівельним колективом або членом цього колективу і виконкомом міської (районної) ради депутатів трудящих, про безстрокове користування відведеною земельною ділянкою і про будівництво багатоквартирного будинку з правом власності на окрему квартиру та акт про прийняття будинку в експлуатацію;

- нотаріально посвідчені договори на будівництво житлового будинку чи договори про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку та акт про прийняття будинку в експлуатацію;

- рішення товариського суду про розподіл майна колишнього колгоспного двору;

- мирова угода, затверджена ухвалою суду;

- акт прийняття-передачі переданого у власність акціонерному товариству конкретного об"єкта (об"єктів) нерухомого майна, підписаний уповноваженим представником органу приватизації та акціонерного товариства;

- установчий договір про внесення в статутний фонд об"єкта нерухомого майна та акт прийняття-передачі, підписаний сторонами;

- договори відчуження між юридичними особами за умови наявності документів у відчужувача, що підтверджують його право власності на об"єкти нерухомого майна;

- дублікати втрачених правовстановлюючих документів на об"єкти нерухомого майна до передачі в державні нотаріальні архіви примірників документів, посвідчених або виданих державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами чи посадовими особами виконавчих органів рад, видаються відповідно за місцем зберігання цих документів.


^ Договор купівлі/продажу нерухомого майна

Купівля-продаж майна здійснюється шляхом укладення відповідного договору. Залежно від того, що є предметом договору купівлі-продажу, він може бути укладеним як в усній, так і в письмовій (простій чи нотаріальній) формі. Випадки, коли угода має бути укладена в письмовій формі або посвідчена в нотаріальному порядку, прямо зазначені в законі. При цьому договір купівлі-продажу, під час оформлення якого не додержано обов'язкової нотаріальної форми, якщо таку форму встановлено законом, вважається недійсним з моменту його укладення (ст.ст. 47, 48 та 59 Цивільного кодексу).

Чинним законодавством передбачено, що договори купівлі-продажу жилих будинків та земельних ділянок з метою запобігання їх недійсності мають бути нотаріально посвідченими. Так, відповідно до ст. 227 Цивільного кодексу "договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідченим, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу)...".

Обов'язковість нотаріального оформлення договору купівлі-продажу, міни, дарування земельних ділянок передбачена Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. "Про приватизацію земельних ділянок".

Проте за бажанням учасників угоди нотаріально може бути оформлена також: і угода, для якої обоє 'язкова нотаріальна форма не передбачена (договори про встановлення порядку користування житлом, оренди, найму, позики тощо). Відмова у посвідченні такої угоди є протизаконною.

За своєю природою договір купівлі-продажу є однією з форм передачі майна (як рухомого, так і нерухомого) як товару, що використовується в сфері товарно-грошового обігу.

За договором купівлі-продажу одна із сторін (продавець) зобов 'язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, при купівлі-продажу має місце оплатна угода, що відрізняє її від договору дарування.

При цьому засобом платежу при укладенні договору купівлі-продажу можуть бути лише гроші, а не інше майно, що є ознакою договору-міни.

За договором купівлі-продажу (на відміну від договору найму, оренди) майно передається у власність.

Договір купівлі-продажу є двостороннім, оскільки права і обоє 'язки лежать як на продавцеві, так і на покупцеві. Причому, таким (тобто, двостороннім) він залишається навіть тоді, коли на боці покупця чи продавця виступають двоє чи кілька осіб. При посвідченні договорів купівлі-продажу нерухомого майна нотаріус керується, насамперед, вимогами Конституції України, Законом України "Про власність", Цивільним кодексом, Законом України "Про нотаріат ", іншими законами України, що стосуються права власності, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а також іншими законодавчими актами, що регулюють чи якоюсь мірою стосуються цього питання.

При посвідченні договору купівлі-продажу жилого будинку (квартири) чи їх частин нотаріусу мають бути подані такі документи:

- правовстановлюючий документ, реквізити якого зазначаються в тексті договору. Право власності на жилий будинок (квартиру), що відчужується, може бути підтверджено, зокрема: нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни; свідоцтвом про придбання житла (частини житла) з аукціону, прилюдних торгів; свідоцтвом про право власності на житло; свідоцтвом про право власності на частку в спільному майні подружжя; свідоцтвом про право на спадщину; договором про поділ майна; рішенням суду тощо. При цьому вказані документи приймаються нотаріусом за наявності відмітки реєструючого органу або реєстраційного посвідчення, яке є невід 'ємною частиною правовстановлюючо-го документа;

- довідка-характеристика, видана відповідним органом технічної інвентаризації (БТІ). Термін дії такої довідки - 3 місяці з дня її видачі;

- документ (як правило - довідка Реєстратора), що підтверджує відсутність заборони відчуження або арешту житла.

Крім цього, вимагається письмовий дозвіл другого із подружжя на відчуження того нерухомого майна (чи його частки), що набувалося подружжям у період знаходження в зареєстрованому шлюбі, а також виконуються вимоги ст. 114 Цивільного кодексу про право привілеєвої купівлі співвласником відчужуваної частки майна (чи частки від частки).

Відповідно до ст. 105 Цивільного кодексу громадянин, який збудував або будує жилий будинок, здійснив або здійснює перебудову чи прибудову без встановленого дозволу, або без належно затвердженого проекту, або з істотними відхиленнями від проекту, чи з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, не вправі розпоряджатися цим будинком чи частиною його (продавати, дарувати, здавати в найом тощо).

Незважаючи на те, що Цивільний кодекс не містить прямих вказівок щодо обмеження самовільних прибудов, перебудов, перепланувань квартир, на думку авторів, вимоги згаданої вище статті мають поширюватись і на житло в багатоповерхових багатоквартирних будинках. На підтримку цього можна сказати хоча б те, що:

а) цільове призначення і жилого будинку, і квартири - забезпечення потреб у житлі;

б) нагляд і контроль за будівництвом усього без винятку житла, а також прийняття зведених будівель в експлуатацію здійснюється спеціально уповноваженими на те органами;

в) згадані вище об'єкти підлягають обов'язковій державній реєстрації, що передбачено Інструкцією про порядок державної реєстра ції права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власност