Реферат: Зміст

Зміст



Вступ


4








Розділ 1

Теоретичні основи еволюції міжнародної правосуб’єктності в умовах глобалізації









1.1. Сутність міжнародної правосуб’єктності і тенденції її еволюції

14




1.2. Порівняльний аналіз правосуб’єктності держав, міжурядових організацій і міжнародних неурядових організацій

26




1.3. Правова природа актів міжнародних неурядових організацій та роль багатосторонніх міжнародних договорів у їх діяльності

39




1.4. Правові особливості міжнародних організацій економічного характеру та вплив міжнародних неурядових організацій на розвиток міжнародного економічного права в умовах глобалізації

48











Розділ 2

^ Міжнародно-правові проблеми статусу, діяльності і взаємодії міжнародних неурядових організацій









2.1. Правовий статус міжнародних неурядових організацій в системі сучасного міжнародного права

58




2.2. Деякі аспекти взаємодії та співробітництва міжнародних неурядових організацій в системі ГАТТ/СОТ

74




2.3. Роль міжнародних неурядових організацій у процесі розвитку сучасної системи міжнародного права

86




2.4. Сучасні трансформації правового статусу міжнародних неурядових організацій в процесі створення глобальної системи міжнародного права

100











Розділ 3

^ Проблеми економіко-правового співробітництва україни з міжнародними неурядовими організаціями в умовах інтеграції та глобалізації розвитку









3.1. Сучасна система правового регулювання міжнародних економічних відносин в умовах глобалізації міжнародного права

113




3.2. Гармонізація законодавства України з правом міжнародних економічних організацій в процесі інтеграції у систему міжнародних економічних організацій

123




3.3. Співробітництво міжнародних неурядових організацій на рівні урядів, профспілок та ділових кіл в сучасних умовах розвитку системи міжнародного права

141




3.4. Перспективи розробки і розвитку міжнародно-правового механізму, регулюючого відповідальність та прозорість діяльності міжнародних неурядових організацій

155



















Висновки

164







Список використаних джерел

180







Додатки

207
^
Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html
вступ
Сьогодні людство має унікальну можливість оцінити прогрес, досягнутий у збереженні міжнародного миру та безпеки у ХХ столітті, та намітити основні цілі і завдання на майбутнє. Вирішальна роль у процесі підтримки миру та безпеки, без сумнівів, буде і надалі належати ООН, а також державам-членам Організації Об'єднаних Націй. Однак нині людство вступило у стадію такого розвитку міжнародних відносин, коли держави свідомо втрачають монополію єдиних суб'єктів таких відносин [261]. Aктивними суб'єктами і учасниками відносин стають неурядові організації [332].

Якщо ХІХ і ХХ століття характеризувалися збільшенням числа національних держав, то кінець ХХ століття – активізацією і зростанням ролі міжнародних неурядових організацій, що отримало назву "революція асоціацій" [323; P 1.]. Активність неурядових організацій (НУО), стійка тенденція до збільшення їх числа і еволюції зростання правосуб'єктності – характерна риса сучасного етапу розвитку людства, ведуть до нарощування їх популярності в очах урядів і міжурядових організацій. Оскільки це явище – важливий фактор, що відображає сучасні трансформації правового статусу міжнародних неурядових організацій в процесі створення глобальної системи міжнародного права, він потребує глибокого наукового осмислення. Науковому осмисленню підлягає також питання про те, що реально стоїть сьогодні за еволюцією і зростаючою активністю міжнародних неурядових організацій. До яких наслідків це може призвести? Де є межі співвідносної правосуб'єктності держав і неурядових організацій?

У цілому взаємини НУО і урядів країн характеризуються сьогодні, на нашу думку, перш за все, суперництвом, співробітництвом або паралельною діяльністю. Їх співробітництво багато в чому залежить від волі самих урядів та усвідомлення ними потенційної конструктивної спроможності неурядових організацій у різних галузях. "...Практика підтверджує, що коли поєднуються зусилля урядів і НУО, то успіх у вирішенні проблем гарантований" [256].

Одним з головних напрямів зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної стратегії України є її ефективна інтеграція до глобальних і Європейських структур. Приєднання України до Світової Організації Торгівлі (СОТ) на конкурентоспроможній основі вимагає проведення величезного обсягу теоретичних досліджень і практичної роботи урядових структур по адаптації національного законодавства у сфері зовнішньої торгівлі до міжнародних правових норм і правил ГАТТ/СОТ та правової системи Європейського Союзу. Без цього національні інтереси України не можуть бути захищені, а непідготовлений відповідним чином формальний вступ нашої держави до глобальних економічних структур є пов’язаним з великим ризиком. Об’єктивно для кожної країни, в тому числі для України, існує "соціальна ціна" інтеграції, рівень якої в великій мірі залежить від якості підготовки країни до цих процесів, рівня ефективності правової адаптації та створення на цій основі відповідного зовнішньо-торгівельного режиму в системі національної ринкової економіки.

Серед найбільш складних проблем підготовки України до вступу в систему глобальних і Європейських структур, особливе місце займають проблеми організації співробітництва і взаємодії на всіх рівнях інтеграційної структури, таких як держави-члени глобального економічного простору, міжнародні урядові організації, міжнародні неурядові організації. Абсолютно недостатньо дослідженою і практично не розробленою є проблема взаємодії і співробітництва України з міжнародними економічними організаціями, і особливо, з міжнародними неурядовими економічними організаціями, що асоційовані у системі міжнародних економічних відносин. Їх статус і вплив, місце і роль інтенсивно зростають в умовах глобалізації економіки. Слід підкреслити, що міжнародні неурядові економічні організації сьогодні, здебільшого, представляють не свої власні фінансові, економічні і політичні інтереси, а колосальні інтереси багатьох тисяч транснаціональних корпорацій і країн їхнього походження. Тут ми вбачаємо і вперше вводимо в науковий оборот принципово новий феномен, як позитивний так і негативний синергетичний потенціал якого вимагає особливої уваги в процесі наукового осмислення і прогнозування.

^ Актуальність теми. Отже, відповідно до зазначеного вище, в центрі уваги даного дисертаційного дослідження перебувають теоретичні та практичні аспекти становлення та розвитку міжнародної правосуб'єктності міжнародних неурядових організацій в умовах глобалізації системи міжнародного економічного права. Актуальність теми даної наукової розвідки зумовлена: специфікою правової природи статусу і актів міжнародних неурядових організацій; правовими особливостями міжнародних організацій економічного характеру та впливом міжнародних неурядових організацій на розвиток міжнародного права в умовах глобалізації; необхідністю здійснення якісних перетворень, спрямованих на підвищення доцільності та стабільності національної адміністративно-правової системи в механізмах реалізації державної політики зовнішньоекономічної діяльності, що регламентує зовнішньоекономічну діяльність з урахуванням вимог міжнародного права, які сприяють вирішенню соціально-економічних проблем в тому числі і таких транзитивних країн як Україна; відсутністю висвітлення проблеми загального систематизованого правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Отже, є необхідність комплексно розглянути проблеми економіко-правового співробітництва України з міжнародними неурядовими організаціями в умовах інтеграції та глобалізації розвитку.

Наукові дослідження проблем реальної правосуб'єктності міжнародних неурядових економічних організацій в системі міжнародного економічного права, тенденцій еволюції правосуб’єктності мають надзвичайно гостру наукову актуальність і прикладне значення. Такі дослідження стали невідкладними, бо вони повинні передувати практичній адаптації норм національного економічного і торговельного права України до системи міжнародного права.

^ Робоча гіпотеза даного дослідження виходить з того, що зростання місця і ролі міжнародних неурядових організацій і їх впливу на розвиток міжнародного економічного права в умовах глобалізації носить об’єктивний характер і це повинно бути враховане як важливий позитивний, так і негативний фактор участі України в глобальних і Європейських економічних структурах.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою планової науково-дослідної роботи Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України з тем:

• Інноваційні та інтеграційні стратегії як фактори конкурентоспроможності та сталого розвитку в умовах глобалізації (державна реєстрація - 0103U006313);

• Імперативи та стратегії сталого розвитку в умовах глобальної модернізації (державна реєстрація - 0105U002585).

^ Метою дисертаційного дослідження є аналіз і узагальнення проблем взаємодії і впливу міжнародних неурядових організацій на співробітництво держав-членів системи міжнародного економічного права. Ця мета визначає як об’єкт, так і предмет дисертаційного дослідження.

Для досягнення означеної мети автор поставив такі завдання:

виявити сучасну сутність міжнародної правосуб'єктності і основні тенденції її еволюції;

провести порівняльний аналіз правосуб'єктності держав, міжурядових організацій і міжнародних неурядових організацій;

дати визначення правовій природі актів міжнародних неурядових організацій. Визначити роль багатосторонніх міжнародних договорів у їх діяльності;

виявити правові особливості міжнародних організацій економічного характеру. Визначити вплив міжнародних неурядових організацій на розвиток міжнародного економічного права в умовах глобалізації;

визначити особливості правового статусу міжнародних неурядових організацій в системі сучасного міжнародного економічного права;

виявити найважливіші аспекти взаємодії та співробітництва міжнародних неурядових організацій в системі ГАТТ/СОТ;

розглянути роль міжнародних неурядових організацій у процесі розвитку сучасної системи міжнародного економічного права;

проаналізувати сучасні трансформації правового статусу неурядових організацій в процесі створення глобальної системи міжнародного права;

розглянути сучасну систему правового регулювання міжнародних економічних відносин в умовах глобалізації міжнародного права;

виявити основні ознаки, характеристики, параметри гармонізації законодавства України з правом міжнародних економічних організацій в процесі інтеграції у систему міжнародних економічних організацій;

охарактеризувати діючий механізм співробітництва міжнародних неурядових організацій на рівні урядів, профспілок та ділових кіл. Проаналізувати окремі його елементи та ступінь такого співробітництва в сучасних умовах розвитку системи міжнародного права;

сформулювати рекомендації щодо перспектив розробки і розвитку міжнародно-правового механізму, регулюючого відповідальність та прозорість діяльності міжнародних неурядових організацій.

^ Об’єктом дослідження є правосуб’єктність і діяльність міжнародних неурядових організацій в сучасних умовах глобалізації міжнародного економічного права та розвитку.

^ Предметом дослідження є визначення тенденцій розвитку правосуб’єктності міжнародних неурядових організацій, а також їх майбутнього місця, ролі і впливу та механізмів взаємодії і співробітництва, виходячи з об’єктивних економічних інтересів України.

Важливою метою і предметом дослідження є розробка механізмів і рекомендацій щодо співробітництва України з міжнародними неурядовими економічними організаціями в умовах недалекої майбутньої інтеграції до глобальних і Європейських економічних структур. Проведення цього дослідження передбачає розробку ряду методичних положень, спрямованих на підвищення ефективності майбутньої участі України в системі ГАТТ/СОТ і у процесах глобальної економічної конкуренції.

Методи дослідження обрані відповідно до мети та завдань дисертаційної роботи. Зокрема, системно-структурний метод дав змогу визначити теоретичні основи та тенденції еволюції міжнародної правосуб'єктності міжнародних неурядових організацій в умовах глобалізації. За допомогою порівняльно-правового та історико-правового методів і комплексного аналізу визначено рівень правосуб'єктності держав, міжурядових організацій і міжнародних неурядових організацій. Запропоновано вирішення проблем гармонізації законодавства України з відповідними нормами міжнародного права в процесі інтеграції у систему міжнародних економічних організацій. Використання нормативного та формально-юридичного методу дозволило визначити коло правових норм, що регулюють правовий статус міжнародних неурядових організацій в системі сучасного міжнародного права.

Застосовані в дисертації наукові методи не виключають в окремих випадках можливості простого викладення фактів для аргументації певної точки зору, що мають достатню доказову силу та висвітлюють окремі особливості проблеми дослідження у той або інший період часу, в тій або іншій країні або у світовому масштабі.

Об’єкт та предмет дослідження визначили особливості використання теоретичної бази та структуру опрацьованої системи джерел. Їм характерна відсутність фундаментальних досліджень монографічного плану з даної проблеми та недостатня дослідженість в українській юридичній науці питань еволюції міжнародної правосуб'єктності неурядових організацій в умовах інтеграції та економічної глобалізації.

Наукові розробки українських вчених з проблем еволюції правосуб'єктності, а особливо, правосуб'єктності міжнародних неурядових організацій присвячені переважно теоретичному аспекту і меншою мірою торкаються правового регулювання. Сучасні тенденції розвитку правосуб'єктності міжнародних неурядових організацій поки що не були предметом комплексного дослідження. В цій галузі юридичних знань фундаментальні праці вчених поки що відсутні. Таким чином, дана дисертація певною мірою покликана заповнити пробіли, що мають місце у вітчизняній стратегічній розробці концепції здійснення інтеграції у світове економічне і торговельне співтовариство.

Таким чином, система джерел зумовлена: недостатністю національних фундаментальних праць у даній сфері; необхідністю застосування на українському ґрунті досвіду іноземних держав; націленістю дослідження на розробку стратегії побудови механізму, який враховував би передовий міжнародний досвід та узгоджувався з сучасною системою міжнародного права. В міжнародно-правовій літературі неурядові організації розглядаються, зазвичай, з точки зору їх внеску щодо захисту прав людини, надання допомоги жертвам озброєних конфліктів та катастроф [270; P. 137-147, 274, 330; P. 89-123, 287, 285, 333]. Однак при цьому відсутні спеціальні міжнародно-правові дослідження, що всебічно охоплюють внесок НУО в економічну і соціальну сфери, в розвиток сучасної системи міжнародного права.

В процесі роботи над дисертацією були використані праці вітчизняних та зарубіжних вчених: Бекяшева К.О., Бліщенко І.П., Буткевича В.Г., Висоцького О.Ф., Капустіна А.Я., Лукашука І.І., Нешатаєвої Т.М., Опришка В.Ф., Покрещука О.О., Тимченка Л.Д., Тункина Г.І., Шатрова В.П., Шумілова В.М. та інших.

Також використано праці таких західних вчених, як Арчер С., Бовен Т., Буасер Л., Бутрос Г., Дуффилз М., Кохен С., Мослер Г., Оппенгейм Л., Рейнхарл М., Робинсон Ж., Томас С., Фариган Дж., Фішер Дж., Шестак Дж. та інші.

Джерельну базу дисертаційного дослідження склав також Статут ООН, установчі документи таких спеціалізованих інститутів ООН, як СОТ, ЮНКТАД, МВФ, Світовий Банк, документи інших міжурядових та неурядових організацій.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:

в роботі комплексно (монографічно) розглянуті питання еволюції міжнародної правосуб'єктності міжнародних неурядових організацій в умовах глобалізації;

розглянуто правову природу та правові особливості актів міжнародних неурядових організацій, а також вплив цих організацій на розвиток міжнародного економічного права;

теоретично обґрунтовані процеси сучасних трансформацій правового статусу міжнародних неурядових організацій в процесі створення глобальної системи міжнародного права;

проведено аналіз сучасної системи правового регулювання міжнародних економічних відносин в умовах глобалізації міжнародного права;

представлено авторське визначення механізму гармонізації законодавства України з правом міжнародних економічних організацій в процесі інтеграції у їх систему;

надано пропозиції щодо формування міжнародно-правового механізму, регулюючого відповідальність та прозорість діяльності міжнародних неурядових організацій.

Наукова новизна також полягає в комплексному аналізі проблем підготовки України до вступу в систему СОТ і інших глобальних і Європейських структур. Обґрунтовано необхідність організації співробітництва і взаємодії на всіх рівнях інтеграційної структури, таких як держави-члени глобального економічного простору, міжнародні урядові організації, міжнародні неурядові організації. Досліджена проблема взаємодії і співробітництва України з міжнародними економічними організаціями, і особливо, з міжнародними неурядовими економічними організаціями, що асоційовані у системі сучасних міжнародних економічних відносин.

^ Практичне значення одержаних результатів визначається актуальністю та новизною піднятих проблем, орієнтованістю на вдосконалення вітчизняної нормативно-правової та міжнародної договірно-правової бази у сфері міжнародних економічних відносин та системи міжнародного економічного права. Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає у системному та комплексному осмисленні еволюції міжнародної правосуб'єктності міжнародних неурядових організацій в умовах глобалізації, частковому заповнені пробілів у теорії правового регулювання діяльності міжнародних неурядових організацій.

Практичні висновки та рекомендації, що містяться в роботі, можуть бути використані:

у практичній діяльності органів виконавчої влади, що відповідають за розробку та застосування заходів регулювання відносин з неурядовими організаціями й проведення політики стосовно залучення міжнародних неурядових організацій до процесу інтеграції України у систему міжнародних економічних організацій;

при підготовці законодавчих актів та відомчих нормативних документів у сфері регулювання зовнішньої торгівлі та економіки, в тому числі на рівні законодавчої влади;

при підготовці навчальних програм, методичних та інших матеріалів.

Апробація результатів дисертації. Дисертація виконана й обговорена на Кафедрі міжнародного права Української академії зовнішньої торгівлі. Результати наукових досліджень, висновки та пропозиції були відображені в наукових статтях та тезах науково-практичних конференцій:

VІІ Міжнародна науково-практична конференція "Міжнародно-правове та економічне регулювання торгівлі: проблеми теорії і практики" (м. Київ, 27-28 травня 2004 р.). Доповідь "Сучасні тенденції розвитку правосуб'єктності неурядових міжнародних організацій системи ГАТТ/СОТ";

VIII Міжнародна науково-практична конференція "Міжнародна торгівля у контексті європейської інтеграції: проблеми теорії і практики (МТ – 2005)" (м. Київ, 27 травня 2005 р.). Доповідь "Global Security Issues in the Context of International Trade".

Публікації. Основні положення та теоретичні висновки автора знайшли відображення у 3 монографічних виданнях, 4 статтях, опублікованих у фахових виданнях, та 2 тезах доповідей і наукових повідомлень на міжнародних та національних конференціях.

^ Структура дисертації та її зміст підпорядковані меті та завданням дослідження. Вона складається зі вступу, основної частини, висновків, списку джерел, на які спирався автор, та додатків.

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено предмет, мету і завдання дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення здійсненого дослідження, визначено об’єкт та предмет вивчення, сформульовано методологічні основи розробки тощо.

Основна частина складається з трьох розділів.

У першому розділі розглядається рівень дослідженості питання теоретичних основ еволюції міжнародної правосуб'єктності в умовах глобалізації у науці міжнародного економічного права. Проведено порівняльний аналіз правосуб'єктності держав, міжурядових організацій і міжнародних неурядових організацій. Особливу увагу приділено правовим особливостям міжнародних організацій економічного характеру та впливу міжнародних неурядових організацій на розвиток міжнародного економічного права в умовах глобалізації.

У другому розділі дано всебічну та багатоаспектну характеристику міжнародно-правовим проблемам статусу, діяльності і взаємодії міжнародних неурядових організацій. Особливу увагу приділено правовому статусу міжнародних неурядових організацій в системі сучасного міжнародного права. Представлені деякі аспекти взаємодії та співробітництва міжнародних неурядових організацій в системі ГАТТ/СОТ. Визначена роль міжнародних неурядових організацій у процесі розвитку системи міжнародного права.

Третій розділ присвячено дослідженню проблем співробітництва України з міжнародними неурядовими організаціями в умовах інтеграції та глобалізації розвитку. Проведено аналіз стану законодавства України щодо гармонізації з правом міжнародних економічних організацій в процесі інтеграції у систему міжнародних економічних організацій. Висвітлені питання співробітництва сучасних міжнародних неурядових організацій на рівні урядів, профспілок та ділових кіл. Викладені перспективи розробки міжнародно-правового механізму, регулюючого прозорість діяльності міжнародних неурядових організацій.

У висновках викладено загальні підсумки дисертаційного дослідження: функції, роль та значення сучасних міжнародних неурядових організацій в умовах глобалізації міжнародного економічного права; сформульовано основні положення, пропозиції та рекомендації, що випливають із загальної логіки, мети та завдань дисертаційного дослідження та виносяться на захист.

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

Висновки


Визначення поняття "неурядова організація" само по собі є своєрідною альтернативою і викликом поняттю "урядова організація". Таким чином підкреслюється незалежність "влади народу" [276] від урядів, добровільність участі у створенні і діяльності організації, тісний зв'язок з громадянським суспільством і інше. Якщо ХІХ і ХХ століття характеризувалися збільшенням числа національних держав, то кінець ХХ століття – небаченою активізацією і зростанням ролі міжнародних неурядових організацій, що отримало назву "революція асоціацій". Очевидно, що ця закономірність відображає нові об'єктивні соціальні інтереси і потреби світового розвитку та є важливим фактором, який відображає сучасні трансформації правового статусу міжнародних неурядових організацій в процесі створення глобальної системи міжнародного права.

Проведене у даній роботі дослідження дає змогу зробити такі основні висновки.

1. Сьогодні, в епоху перегляду й переоцінки старих підходів у міжнародних відносинах, пов'язаних, насамперед із сучасними реаліями, процесами інтеграції і глобалізації розвитку, з'явилася нагальна потреба в переосмисленні консервативно-традиційних доктрин і парадигм. Одним із таких питань, що вимагають установлення реального балансу теорії та практики, у міжнародно-правовій науці є проблема міжнародної правосуб'єктності. У міжнародному праві доцільно розрізняти поняття суб'єкта права як потенційного учасника певних міжнародно-правових відносин і творця міжнародно-правових норм і поняття учасника правовідносин, тобто особи, яка реально бере участь у даних міжнародно-правових відносинах, а не у процесі створення норм міжнародного права.

2. Однією з реально існуючих і діючих, але не застосовуваних на глобальному рівні можливостей, є повноцінне визнання ролі громадських сил в особі НУО, діяльність яких відображає об'єктивні міжнародні процеси та інтереси. Очевидно, що сьогодні діяльність міжнародних НУО має об’єктивний вплив на позиції урядів держав, міжнародних організацій та є складовою частиною міжнародних правових відносин. Недержавна природа є основною перешкодою для НУО за для їх визнанні у якості правовстановлюючих та правореалізуючих суб'єктів міжнародного права. Подібне тлумачення правосуб'єктності занадто обмежує коло суб'єктів міжнародного права тільки тими утвореннями, що є здатними створювати норми міжнародного права, та не враховує реальних тенденцій сучасності, коли не визнає інших учасників правовідносин суб'єктами міжнародного права. Це суперечить тим положенням, які вже отримали реальне закріплення у практиці світової (глобальної) правової системи. Саме тому, у якості суб'єктів сучасного міжнародного права, що мають різний правовий статус, повинні виступати як держави і міжнародні міжурядові, так і міжнародні неурядові організації.

3. Міжнародні НУО як форма багатостороннього співробітництва громадських сил створюються громадськістю по необхідності та виникають із об'єктивних потреб реальних міжнародних відносин. Визнаючи міжнародні НУО учасниками міжнародних правовідносин необхідно мати на увазі, що така їхня участь регламентується резолюціями Генеральної Асамблеї ООН, Ради Європи і іншими актами, що мають міжнародно-правовий характер. А як відомо, учасник відносин, урегульованих нормами права, є, таким чином, дійсними, реальними учасниками міжнародних правовідносин.

4. В системі ООН міжнародні НУО діють як суб'єкти міжнародного права, що володіють певним обсягом правосуб'єктності. Міжнародні права і обов'язки, що визначають статус міжнародних НУО, фіксуються в угодах. Ці угоди про наявність консультативного статусу в ООН, її спеціалізованих установах, Раді Європи, мають договірне походження. Сучасні міжнародні відносини, що склалися між державами, міжурядовими організаціями і міжнародними НУО вимагають формування уніфікованого підходу щодо вирішення проблеми правосуб'єктності останніх. Очевидно, що необхідним є формальне закріплення статусу міжнародних НУО як суб'єкта міжнародного права. Вважаємо, що їх спеціальна або функціональна міжнародна правосуб'єктність повинна оформити де-факто вже здійснюване право вносити на обговорення держав і міжнародних урядових організацій проекти міжнародних документів, а також право надавати експертні, науково-технічні та інші висновки і відомості, що необхідні для створення реально діючих конвенцій. Крім того, на наш погляд, у рамках спеціальної міжнародної правосуб'єктності міжнародні НУО повинні одержати право звертатися в міжнародні урядові організації з вимогами прийняти міжнародні санкції відносно держав, що порушують права людини, провадять трансграничне забруднення навколишнього середовища та інше.

5. Міжнародна неурядова організація економічного характеру являє собою своєрідну групу тиску, що має за мету захист перед державами або міжурядовими організаціями інтереси певних міжнародних економічних кіл. Міжнародні неурядові економічні організації представляють не свої власні фінансові, економічні і політичні інтереси, а колосальні фінансово-економічні і політичні інтереси ТНК і країн їхнього походження. Щодо участі міжнародних неурядових організацій економічного характеру в розвитку міжнародного економічного права, треба підкреслити, що вони не є оператором міжнародних економічних відносин, але у той же час є одним з регулюючих механізмів у міжнародних економічних відносинах, оскільки, прямо чи опосередковано, бере участь у процесі створення норм міжнародного економічного права.

6. Процес глобалізації породжує дуже складні проблеми і у галузі світової торгівлі. Прибутки з цього отримують в основному найбільш розвинуті країни, які визначали правила світової торгівлі в рамках ГАТТ, а потім – СОТ. Звичайно, що такий стан справ не влаштовує інші країни-члени СОТ, особливо ті, що розвиваються. Хоча міжнародні неурядові організації були зацікавлені в співпраці з ГАТТ від самого року її прийняття (1947), аналіз розвитку системи ГАТТ/СОТ свідчить про те, що тільки у рамках СОТ виникла ефективна взаємодія і співробітництво з міжнародними НУО. До того ж стало очевидним, що міжнародна торгівельна система, як ніколи, перебуває під постійним та впливовим наглядом міжнародної спільноти.

7. Прийшов час для розробки міжнародно-правового механізму врегулювання і обмеження впливу ТНК в СОТ та інших міжнародних організаціях. При аналізі переліку міжнародних НУО, що мали право бути присутніми на останній Конференції міністрів СОТ виявляється, що більшість з них розташовані у промислово розвинутій частині світу. Сучасні НУО використовуються і зловживаються урядами у своїх міжнародних справах через обов’язкове співробітництво неурядових з міжурядовими організаціями, що перебувають під контролем держав. З іншого боку, ТНК все частіше використовують міжнародні НУО як фактор лобіювання своїх інтересів перед СОТ. Наростає тенденція "зрощування" ТНК і міжнародних НУО через економічні інтереси. Поступово склалась картина специфічної та небезпечної, дискримінації окремих груп країн в СОТ. В цих умовах посилюється тенденція зростання впливу ТНК на міжнародні НУО.

8. Сьогодні вже існує доволі реальний і тісний взаємозв’язок та ефективне співробітництво СОТ з міжнародними неурядовими організаціями. Ця співпраця в рамках СОТ розвивалась поступово, пов’язана зі зростаючою увагою з боку міжнародного суспільства щодо нагальних проблем сучасного розвитку людства в умовах інтеграції та економічної глобалізації і є цілком закономірним і логічним процесом сучасності. Співробітництво СОТ з міжнародними неурядовими організаціями має особливо важливе значення для країн, що розвиваються, та держав з трансформаційною економікою, оскільки з'являється можливість захисту національних ринків і національних виробників. Міжнародні НУО стають активними учасниками в таких угрупованнях, як на глобальному, так і на регіональному рівнях. Виникає невідкладна проблема розробки міжнародно-правового механізму, регулюючого відповідальність та прозорість дій міжнародних НУО, оскільки вага та вплив міжнародних неурядових організацій у сучасній системі міжнародного права та суспільному розвиткові постійно зростає. Особливо це стосується діяльності таких організацій в умовах міжнародних конфліктів, економічного дисбалансу і глобалізації розвитку, де їхня участь, очевидно, стає "нормою" в світовому контексті.

9. Загальним для більшості сучасних підходів до проблем глобалізації є сьогодні не тільки визнання незадоволеності і небезпеки існуючих механізмів впливу на світові процеси. Також підсилюється занепокоєння непередбачуваністю майбутнього людської цивілізації в умовах глобалізації розвитку. На цьому фоні реальною дійсністю стає бурхливий ріст числа НУО, розширення масштабів їхньої правосуб'єктності, а це свідчить, у свою чергу, про все більш могутні важелі впливу на прийняття глобальних рішень у міжнародних правовідносинах. Якщо ж говорити про проблему посилення впливу системи міжнародного права на глобальні процеси розвитку в цілому, то необхідно починати з істотної зміни сучасної доктрини поділу міжнародного права на Публічне і Приватне. Такий розподіл виправдовував себе в науково-теоретичному плані поки теорія не зіштовхнулася з практикою і не стало виявлятися усе більше полісистемних структур замість "чистих" інститутів і галузей міжнародного права. Мова йде про реальний процес формування глобальної правової системи. Основним доводом противників глобалізації права є те, що повна правова глобалізація неможлива, поки існує суверенітет держав. З нашої точки зору глобалізація права і відносний державний суверенітет є цілком сумісними.

У міжнародному плані, проте, істина полягає у наявності спроби перейти від взаємозалежності в міжнародних відносинах до постановки проблеми нового світового порядку. У більш конкретному сенсі мова може йти, імовірно, про створення нових, глобальних по природі (децентралізованих) інститутів, а також про перетворення колишніх інститутів (націй-держав, цивільних суспільств і т.п.) під глобальну взаємодію між ними. Всі подібного роду зміни вказують на появу ознак загальнолюдської спільності, що проявляється в деяких елементах спільного способу життя і спілкування (Інтернет, міжнародні подорожі, туризм і т.п.), а також у відповідних культурних взірцях і цінностях – аж до так званих загальнолюдських цінностей і об'єктів спільної спадщини людства. У цілому, таким чином, можна говорити про вступ світового співтовариства у нову фазу правової глобалізації. Є підстави стверджувати, що ця фаза дозволить створювати в недалекому майбутньому форми контролю над розвитком цивілізації з активною участю всіх, без винятку, суб'єктів міжнародних відносин і права. Звичайно, було б наївним очікувати створення глобального "світового уряду", а з ним і єдиної суверенної влади. Більше ймовірним здається утворення колективної системи суверенів і створення інститутів – як державних, так і корпоративних – для здійснення контролю і санкцій. У цій ситуації загальні стандарти міжнародного права із закріпленими на міжнародному рівні правами людини стають правовою основою глобального громадянського суспільства. Міжнародне право поступово трансформується в глобальну правову систему.

У становленні нового світопорядку правове регулювання покликане зіграти особливу роль. Його можливості далеко не вичерпуються юридичним забезпеченням діяльності ТНК або навіть захистом прав людини. Воно може закласти універсальні основи глобального світопорядку. Якоюсь мірою ці прогалини заповнюються сьогодні за рахунок взаємодії держав у рамках ООН, бреттонвудских інститутів і таких утворень, як "група восьми", "група десяти", "група двадцяти двох". Але вони слабко скоординовані, часто не мають необхідної легітимності і необхідної дієздатності. Таким чином, виникла необхідність створення цілої системи інститутів, здатних забезпечити керованість розвитку в умовах глобалізації.

10. В умовах глобалізації права особливі завдання стоять перед транзитивними країнами, такими як Україна. Тепер усе визначає рух патентів, ліцензій, "ноу-хау" і інформації. Нова інформаційна глобальна сфера та окремі її сегменти, такі як, наприклад, інтелектуальна власність, стали відігравати головну роль. Торговельна політика і проблеми міжнародної торгівлі є сьогодні об’єктом уваги і діяльності багатьох глобально-універсальних, регіональних та галузевих інститутів, як міжурядових, так і неурядових.

Сьогодні сприяння глобалізації міжнародного права і його демократизації повинне стати головною метою й реальним змістом діяльності міжнародн