Реферат: Проект Програми є досить об`ємним документом та охоплює широкий набір стратегічних перетворень за п'ятьма напрямами: 1

ПРОГРАМА ЕКОНОМІЧНИХ РЕФОРМ


Проект Програми економічних реформ на 2010-2014 роки розроблено відповідними робочими групами Комітету з економічних реформ при Президентові України (далі - Комітет), розглянуто на його розширеному засіданні Комітету 02 червня поточного року та винесено на широке громадське обговорення.

Розробка даного проекту Програми обумовлена необхідністю відновлення економічного зростання й модернізації економіки країни, забезпечення проведення реформ, спрямованих на побудову сучасної, стійкої, відкритої й конкурентоспроможної у світовому масштабі економіки, формування професійної й ефективної системи державного управління, і зрештою, – на підвищення добробуту українських громадян.

Проект Програми є досить об`ємним документом та охоплює широкий набір стратегічних перетворень за п'ятьма напрямами:

1. Створення базових передумов економічного росту через утримання низького рівня інфляції, стабілізації державних фінансів і створення стійкої фінансової системи.

2. Формування режиму максимального сприяння для бізнесу шляхом зменшення ролі держави в економіці, зниження адміністративних бар'єрів для бізнесу, модернізації податкової системи й поглиблення міжнародної економічної інтеграції України.

3. Модернізація інфраструктури й базових секторів шляхом усунення усталених структурних проблем в енергетичній, вугільній, нафтогазовій галузях і ЖКГ, а також розвитку транспортної інфраструктури й ринку землі. Перехід від дотацій до самоокупності виробництва й соціальних послуг.

4. Збереження й розвиток людського й соціального капіталу шляхом підвищення ефективності й стабільності соціального захисту, поліпшення якості й доступності освіти й медичного обслуговування.

5. Підвищення ефективності державного управління шляхом реформування державної служби й виконавчої влади.

Реалізацію Програми економічних реформ пропонується здійснити у 3 етапи:

1 етап – до кінця 2010 року;

2 етап – до кінця 2012 року;

3 етап – до кінця 2014 року.

Ознайомитися з проектом Програми економічних реформ у повному обсязі можна на офіційному веб-сайті Президента України (www.president.gov.ua).


^ Основні
положення Програми, які стосуються місцевого рівня та безпосередньо впливатимуть на рівень життя місцевого населення
(витяг з проекту Програми)


^ РЕФОРМА МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ


Мета та завдання

Головною метою реформи медичної сфери є поліпшення здоров'я населення, забезпечення рівного й справедливого доступу всіх членів суспільства до медичних послуг належної якості.

Для досягнення цього поставлено такі завдання:

підвищити якість медичних послуг;

підвищити доступність медичних послуг;

поліпшити ефективність державного фінансування;

створити стимули для здорового способу життя населення й здорових умов праці.

Здійснення реформ у бюджетній моделі фінансування охорони здоров'я України дозволить підготувати умови для переходу до страхової моделі (соціального медичного страхування).

^ Етапи реформи

I етап (до кінця 2010 р.):

внесення змін до Бюджетного кодексу, Закону України «Про засади законодавства про охорону здоров'я» та прийняття Закону України «Про лікувально-профілактичні заклади й медичне обслуговування населення», що забезпечують:

об'єднання коштів на надання первинної медико-санітарної допомоги на рівні району або міста, на надання вторинної (спеціалізованої) і швидкої медичної допомоги на обласному рівні, для надання третинної (високоспеціалізованої високотехнологічної) допомоги – на обласному й державному рівнях;

перерозподіл фінансування на користь первинної медичної допомоги й профілактичної медицини;

перехід від бюджетного фінансування комунальних і державних лікувально-профілактичних установ на кошторисній основі до контрактної форми;

перегляд умов ліцензування медичної практики, акредитації медичних закладів і атестації медичного персоналу. Створення незалежних центрів (агентств) оцінювання відповідності медичних установ ліцензійним і акредитаційним вимогам.

^ II етап (до кінця 2012 р.):

проведення з 2011 р. апробації пропонованих змін на 2-ох пілотних регіонах;

розроблення комплексу законодавчих і нормативних документів для формування оптимальної територіальної мережі медичних закладів, створення госпітальних округів, оплати праці медичного персоналу, виходячи з обсягу та якості виконаної роботи;

розроблення й прийняття комплексної програми «Здорова нація».

III етап (до кінця 2014 р.):

переведення усіх медичних закладів на систему контрактних відносин між замовником і постачальником медичних послуг;

запровадження єдиної методики розрахунків вартості медичних послуг, що оплачуються державою;

підготовка до запровадження обов'язкового соціального медичного страхування.


^ РЕФОРМА СИСТЕМИ ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ


Мета та завдання

Метою реформи пенсійної системи є посилення соціального захисту осіб, які втратили працездатність, забезпечення гідного рівня їх життя в результаті стійкого розвитку пенсійної системи.

Для цього необхідно вирішити такі завдання:

стабілізувати солідарну пенсійну систему;

запровадити загальнообов'язкове накопичувальне й розвивати добровільне накопичувальне пенсійне страхування;

поліпшити адміністрування пенсійної системи.

Необхідні кроки

Для стабілізації солідарної пенсійної системи необхідно:

підвищити мінімальну тривалість страхового стажу для одержання пенсії за віком з поточних 5 до 15 років;

вирівняти пенсійний вік для жінок і чоловіків (поступово з кроком 0,5 року протягом 10 років);

наблизити пенсійний вік до європейських стандартів (65 років) для учасників II рівня пенсійної системи;

стимулювати більш пізній вихід на пенсію шляхом підвищення нормативної тривалості стажу з 20/25 років до 30/35 років з одночасним збільшенням коефіцієнта обліку кожного року наднормативного стажу або кожного року відтермінування виходу на пенсію;

^ Етапи реформи

I етап (до кінця 2010 р.):

запровадження фіксованого розміру пенсійного внеску для суб'єктів підприємницької діяльності, які працюють за спрощеною системою оподаткування;

розробка системи інформування громадян про страховий стаж і коефіцієнт заробітної плати;

обмеження максимальних пенсій;

II етап (до кінця 2012 р.):

початок поступового вирівнювання пенсійного віку жінок і чоловіків;

запровадження єдиного соціального внеску;

запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

III етап (до кінця 2014 р.):

диверсифікованість схем приватного пенсійного страхування, його економічне стимулювання, запровадження програм спільного інвестування тощо.


^ РЕФОРМА СИСТЕМИ ОСВІТИ


Мета та завдання

Метою реформи системи освіти є підвищення конкурентоспроможності української освіти, інтеграція системи української освіти в єдиний європейський освітній простір.

Для досягнення цієї мети на період реформи поставлено такі завдання:

створити єдиний освітній простір, удосконалити систему управління освітою;

підвищити якість освіти;

забезпечити доступність до якісної освіти, спадкоємність рівнів освіти (дошкільної, початкової, середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої, післядипломної, освіти протягом життя);

підвищити ефективність фінансування освіти.

Необхідні кроки

оптимізація мережі навчальних закладів з урахуванням демографічних і економічних реалій та необхідності підвищення якості освіти

створення нових державних стандартів початкової, базової й повної середньої освіти;

запровадження обов'язкової дошкільної освіти дітей передшкільного віку;

посилення державної підтримки розвитку мережі дошкільних і позашкільних закладів;

запровадження профільного навчання у загальних середньоосвітніх школах;

розробка й перехід до єдиного стандарту вартості навчання одного учня/студента;

перехід у фінансуванні навчальних закладів від принципу утримання закладів до принципу формування їх бюджетів, виходячи з кількості учнів та стандарту вартості навчання одного учня/студента;


^ РЕФОРМА СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ


Мета та завдання

Метою реформи є підвищення охоплення соціальною підтримкою незаможних верств населення при раціональному використанні бюджетних коштів.

Для досягнення цілей на період реформи поставлено такі завдання:

посилити адресний характер надання соціальної підтримки;

підвищити ефективність управлінських рішень у системі соціальної підтримки населення;

запровадити стимули ефективного використання ресурсів соціальної допомоги.

Етапи реформи

I етап (до кінця 2010 р.):

встановлення мораторію (5 років) на запровадження нових видів соціальної підтримки населення й на розширення наявних видів підтримки на нові категорії населення;

внесення змін до законодавства щодо нормування споживання послуг при наданні соціальної підтримки;

II етап (до кінця 2012 р.):

перехід до принципу адресності для всіх видів соціальної підтримки,

забезпечення повного обліку в системі подання й споживання теплової енергії, холодної й гарячої води для учасників програм житлових субсидій, встановлення необхідного технологічного обладнання для обліку споживання транспортних послуг;

III етап (до кінця 2014 р.):

запровадження моніторингу соціальних програм та аудиту програм соціальної підтримки населення;


^ ДЕРЕГУЛЯЦІЯ Й РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА


Мета реформи

Метою реформи є поліпшення бізнес-клімату й створення сприятливих умов для надходження інвестицій і забезпечення прискореного економічного зростання.

Етапи реформи

I етап (до кінця 2010 р.):

запровадження заходів, що приносять швидкий ефект:

зменшення на 30 % кількості видів діяльності, які підлягають ліцензуванню;

радикальне скорочення кількості видів діяльності та робіт, що вимагають одержання дозволів, у тому числі скасування обов'язкової сертифікації послуг;

запровадження «заявного принципу» у процедури видачі документів дозвільного характеру;

створення єдиного органу зі сприяння залученню інвестицій;

II етап (до кінця 2012 р.):

підвищення привабливості бізнес-клімату:

спрощення митних процедур і підвищення їх прозорості;

регламентування перевірок: скорочення кількості органів перевірки, розподіл підприємств за зонами ризику;

приведення системи контролю за якістю продовольчих продуктів, включно з сертифікатами, узгодженнями, висновками й іншими документами відповідно до директив ЄС.


^ РЕФОРМА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА


Мета та завдання

Головною метою реформи ЖКГ є підвищення якості житлово-комунальних послуг для всіх верств населення, а також забезпечення бездотаційності цього сектору.

Для досягнення цієї мети необхідно:

забезпечити рентабельність підприємств ЖКГ;

створити конкурентне середовище на ринку послуг ЖКГ;

стимулювати технічну й технологічну модернізацію й підвищення ресурсо- і енергоефективності житлово-комунального господарства.

Етапи реформи

I етап (до кінця 2010 р.):

розробка методики регулювання тарифів і початок планомірного приведення їх до економічно обґрунтованого рівня;

розробка й прийняття закону про незалежний регулятор на ринку послуг ЖКГ.

II етап (до кінця 2012 р.):

передання функції регулювання тарифів на послуги ЖКГ на центральний рівень (до кінця 2011), приведення тарифів до економічно обґрунтованого рівня;

реформування системи соціальної підтримки й посилення її адресності;

III етап (до кінця 2014 р.):

технічне переоснащення й підвищення ресурсоефективності житлово-комунального господарства;

впровадження ОСББ на обов'язковій основі.


^ РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА Й ЗЕМЕЛЬНА РЕФОРМА


Цілі та завдання

Проведення системних реформ в агропромисловому комплексі має забезпечити технологічне переоснащення сільськогосподарської галузі й перетворення її на ефективний, конкурентоспроможний на внутрішньому й зовнішньому ринках сектор економіки.

^ Етапи реформи

І етап (до кінця 2010 р.):

забезпечити передбачуваність державної політики, оголосивши про гарантію невтручання держави в регулювання цін на сільгосппродукцію і про відсутність обмежень на експорт;

погодити з СОТ і впровадити технічне регулювання імпорту для обмеження ввезення низькосортної продукції та продукції низької якості;

удосконалити систему субсидування відповідно до вимог СОТ.

ІІ етап (до кінця 2012 р.):

створити прозорий ринок земель сільськогосподарського призначення на основі єдиної системи земельного кадастру;

створити ефективні професійні державні служби, які б відповідали за ведення кадастру та реєстрацію прав власності на землю;

гармонізувати систему стандартів і технічного регулювання сільськогосподарської продукції згідно з нормами ЄС.