Реферат: Генеральний Директорат з прав людини та правових питань Директорат моніторингу

Генеральний Директорат з прав людини та правових питань

Директорат моніторингу


Страсбург, 27 Травня 2011 року Для оприлюднення

Greco RC-I/II (2009) 2E

Додаток


Спільні перший та другий раунди оцінювання


Додаток до Звіту про виконання рекомендацій Україною


Прийнятий GRECO на 51-му пленарному засіданні (Страсбург, 23 – 27 травня 2011 року)
Вступ




GRECO затвердила Оціночний звіт за результатами Спільних 1-го і 2-го раундів оцінювання України на своєму 32-му пленарному засіданні (19–23 березня 2007 року). Цей звіт (GRECO Eval I/II Rep (2006) 2E) містив 25 рекомендацій для України і був оприлюднений 29 жовтня 2007 року.




Україна подала звіт про виконання рекомендацій GRECO 30 вересня 2008 року згідно з відповідною процедурою GRECO. На підставі цього звіту за результатами обговорення на 42-му пленарному засіданні (11-13 травня 2009 року) GRECO затверджено звіт про виконання Україною наданих рекомендацій (RC Report). Цей останній Звіт був оприлюднений 9 червня 2009 року. У Звіті про виконання рекомендацій (Greco RC-I/II (2009) 1E) було зроблено висновок, що рекомендації viii, xvi та xvii виконано задовільно і рекомендації iv, ix, x, xiii та xxiii виконано у спосіб, що задовольняє. Рекомендації i-iii, v-vii, xi, xii, xiv, xv, xviii-xxii, xxiv та xxv виконано частково; GRECO запросила додаткову інформацію про їх реалізацію. Ця інформація була надана 6 грудня 2010 року, а оновлена інформація була надана 3 лютого 2011 року та 12 травня 2011 року.




Мета цього Додатку до Звіту про виконання Україною рекомендацій, наданих за результатами спільного першого та другого раундів оцінки, відповідно до правила 31 параграфа 9.1 Правил та процедур GRECO, полягає у оцінці виконання рекомендацій i-iii, v-vii, xi, xii, xiv, xv, xviii-xxii, xxiv та xxv з урахуванням наданої додаткової інформації, про яку зазначено в пункті 2.


II. Аналіз


Рекомендація i


GRECO рекомендовано створити орган, що не матиме правоохоронних функцій і здійснюватиме нагляд за реалізацією національної антикорупційної стратегії і відповідних планів дій, а також пропонуватиме нові стратегію та заходи з боротьби проти корупції. У такому органі мають бути представлені органи державної влади і громадськість. Указаному органу має бути наданий необхідний рівень незалежності для здійснення ефективної моніторингової функції.




GRECO зазначає, що у своєму попередньому звіті вітала створення посади Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики як започаткування розробки дійсної антикорупційної політики. Однак, неостаточне визначення повноважень цієї посадової особи, зокрема в частині співпраці з громадянським суспільством, а також недостатній рівень незалежності при виконанні моніторингових функцій призвели до того, що рекомендація і була оцінена як така, що виконана частково.




^ Органи державної влади повідомляють, що відповідно до Указу Президента України від 26 лютого №. 275/2010 створено новий Національний антикорупційний комітет. Цей Комітет створено безпосередньо під керівництвом Президента України, який призначає членів цього Комітету за погодженням Міністра юстиції, який призначений виконавчим секретарем цього Комітету, з числа вищого керівництва правоохоронних та інших органів державної влади, представників відповідних комітетів Верховної Ради (парламенту), провідних вчених та інших фахівців. Роль секретаріату цього Комітету виконує спеціалізований підрозділ Міністерства юстиції, що складається з 11 працівників. Органи державної влади поясняють, що завданнями Комітету є здійснення аналізу феномену корупції в Україні, а також заходів, що вживаються з метою запобігання та протидії корупції, розробка антикорупційних заходів та стратегій, а також надання порад Президентові з питань, пов’язаних з корупцією, включаючи змін до законодавства. Склад Національного антикорупційного комітету затверджено Указом Президента України від 26 березня 2010 року № 454. Перше засідання Комітету відбулося 22 квітня 2010 року. Також органи державної влади зазначають, що посада Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики з лютого 2011 року є вакантною у зв’язку з проведенням адміністративної реформи, та очікується, що Президент України прийме рішення з цього приводу, оскільки відповідно до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», прийнятого Верховною Радою України 7 квітня 2011 року, саме Президент України утворює або визначає орган, відповідальний за координацію та моніторинг імплементації Національної стратегії щодо запобігання і протидії корупції на 2011-2014 роки. Зазначається, що вказане рішення буде прийняте Президентом після введення Закону в дію з 1 липня 2011 року.




GRECO бере до уваги надану інформацію щодо створення Національного антикорупційного комітету. Цей орган, хоча не є правоохоронним та є достатньо представницьким, оскільки до його складу входять 34 особи, серед яких певна кількість представників вищого керівництва правоохоронних органів та інших органів державної влади, 3 представника Верховної Ради, декілька провідних вчених та один представник громадської організації, на наш погляд не має достатніх гарантій незалежності, оскільки утворений при Президентові, який призначає його членів та очолює його засідання. Тому GRECO займає позицію, що даний орган не спроможний здійснювати ефективний та незалежний моніторинг імплементації антикорупційних стратегій та політики, як це вимагається у рекомендації. Також слід відмітити, що інституційні зміни у цьому напрямку ще можуть продовжуватися у зв’язку з прийняттям Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», якій наразі очікує підписання Президентом України для введення його в дію. GRECO закликає органи державної влади України взяти до уваги, у цьому зв’язку, вимоги даної рекомендації.




^ GRECO робить висновок, що рекомендація і залишається частково виконаною


Рекомендація ii.


GRECO рекомендувала негайно розробити детальний план дій з реалізації національної антикорупційної стратегії (Концепції Президента). План дій має, наскільки це можливо, стати предметом міжнародної експертизи та врахувати можливу співпрацю і допомогу з боку міжнародної спільноти.




GRECO зазначає, що під час прийняття звіту про виконання рекомендацій (RC-report), План заходів щодо реалізації Концепції «На шляху до доброчесності», затвердженої Указом Президента України, яка проходила оцінку експертами Ради Європи, переглядався та очікувалось його остаточне затвердження. Більш того, заходи, передбачені Планом, мали би бути подані на розгляд GRECO для проведення експертизи. У зв’язку з цим, рекомендація ii вважалася такою, що виконана частково.




^ Органи державної влади повідомляють, що переглянутий План заходів щодо реалізації Концепції «На шляху до доброчесності» був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2009 року № 1013-p і строк його дії був продовжений до кінця 2011 року. У зв’язку з цим, Міністерство юстиції підготувало проект Указу Президента України «Про затвердження Національної стратегії із запобігання та протидії корупції на 2011-2014 роки», який враховував серед іншого пропозиції членів Національного антикорупційного Комітету, міжнародний досвід, спрямований на зниження рівня корупції в Україні шляхом реалізації заходів із запобігання корупції та створення розуміння феномену корупції як такого, що наносить шкоду суспільству. Цей проект Стратегії містить декілька направлень діяльності, серед яких реформа державного управління та адміністративних процедур, зниження адміністративного тиску на підприємців, навчання суддів, прокурорів та працівників правоохоронних органів, покращення доступу до публічної інформації, посилення міжнародного співробітництва тощо. Ця запропонована Стратегія має реалізовуватись через розроблену та затверджену Кабінетом Міністрів України Державну програму запобігання та протидії корупції на 2011-2014 роки, яка визначатиме перелік конкретних заходів, очікувані результати, джерела фінансування, відповідальні за її впровадження органи та їхніх партнерів.




GRECO бере до уваги прийняття переглянутого Плану дій, який не був наданий для експертизи, що, як наслідок, призвело до того, що GRECO не змогло оцінити цей План. Також GRECO відмічає підготовку нової Національної стратегії щодо запобігання та протидії корупції на 2011-2014 роки”. Ця Стратегія, однак, ще не прийнята, а її напрямки діяльності є дуже загальними. Дійсно, надана інформація вказує на те, що з метою реалізації стратегії лише пізніше буде підготовлений відповідний детальний План дій, який міститиме всі необхідні елементи для її імплементації. З огляду на зазначене, та на те, що у GRECO не було можливості сформувати свою думку про конкретний зміст переглянутого Плану дій, який тим більше на даний час вже не діє, GRECO не може зробити висновок що він повністю відповідав вимогам рекомендації ii.




^ GRECO робить висновок, що рекомендація ii залишається частково виконаною.


Recommendation iii.


GRECO рекомендувала переглянути систему адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення з тим, щоб чітко встановити, що випадки корупції мають трактуватися як кримінальні правопорушення або, у крайньому випадку, чітко розмежувати вимоги до застосування цих двох відмінних процедур.




GRECO звертає увагу на те, що у звіті про виконання рекомендацій (RC-report) було відмічено підготовку законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» (№ 0875 від 23 листопада 2007 року). У зв’язку із затримкою з прийняттям вказаного законопроекту GRECO оцінило виконання рекомендації ііі частковим, але при цьому висловило сумніви, що прийняття вказаного законопроекту допоможе чітко розмежувати вимоги щодо застосування цих двох окремих процедур, оскільки таке розмежування базується на сумі отриманої неправомірної вигоди.




^ Органи державної влади поінформували GRECO що вищезазначений законопроект був прийнятий Верховною Радою України 11 червня 2009 року і був введений в дію з 1 січня 2011 року разом із Законами України «Про засади запобігання та протидії корупції» та «Про відповідальність юридичних осіб за корупційні правопорушення». Однак, 21 грудня 2010 року, у зв’язку з рішенням Конституційного Суду України, відповідно до якого положення прийнятих законів не відповідало Конституції України, парламент України прийняв закон, що набув чинності 5 січня 2011 року, відповідно до якого три вищезазначених закони («антикорупційний пакет») були визнані такими, що втратили чинність. Водночас,17 грудня 2010 року, Президент України вніс на розгляд парламенту новий законопроект, який базувався на положеннях двох із вказаних трьох законів (за виключенням закону України «Про відповідальність юридичних осіб а корупційні правопорушення»). Законопроект 7487 «Про засади запобігання і протидії корупції» та законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» прийняті Верховною Радою України 7 квітня 2011 року, але ще не підписані Президентом України для введення в дію з 1 липня 2011 року, як заплановано. Останній з названих законів вносить зміни до Кримінального кодексу України та до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Зокрема, він доповнює Кодекс України про адміністративні правопорушення новою главою 13-A «Адміністративні корупційні правопорушення» (статті 1722 - 1729), яка включає в себе, серед інших, норми про порушення встановленого законом обмеження щодо використання службового становища, пов’язані з прийняттям незаконної вигоди або обіцянкою чи пропозицією надання такою вигоди (стаття 1722 КУпАП), щодо пропозиції або надання неправомірної вигоди (стаття 1723 КУпАП) і щодо порушення встановлених законом обмежень щодо отримання подарунків (стаття 1725 КУпАП). Статті 1722та 1723 КУпАП не застосовуються якщо неправомірна вигода перевищує 100 кратний неоподаткований мінімум (приблизно 4,200 євро). Відповідно до інформації, отриманої від органів державної влади, активне хабарництво таким чином розглядається як злочин, якщо сума неправомірної вигоди (хабара) перевищує 100 кратний поріг неоподаткованого мінімуму. В інших випадках, це буде адміністративне правопорушення. І навпаки, пасивне хабарництво завжди буде злочином, а адміністративна відповідальність за такі дії буде застосовуватися лише у випадку, коли склад злочину – зокрема (умисна чи не умисна) дія чи бездіяльність публічного службовця в обмін на отримання неправомірної вигоди – відсутній. Новими положеннями КУпАП передбачені такі санкції, як штрафи від 25-ти до 50-ти неоподаткованих мінімумів1 (стаття 1725 частина 1 КУпАП), від 150 до 500 неоподаткованих мінімумів2 при визначених обтяжуючих обставинах (статті 1722, частина 2 та 1723, частина 2 КУпАП), а також конфіскація неправомірної вигоди або подарунка.




GRECO бере до уваги, що Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції», прийнятий парламентом, але ще не введений в дію, доповнює КУпАП новим розділом 13-A «Адміністративні корупційні правопорушення» (статті 1722 – 1729), але вважає, що вказаний Закон не відповідає вимогам рекомендації. GRECO зберігає висловлену раніше занепокоєність щодо існування двох паралельних систем відповідальності за корупційні правопорушення, тобто адміністративної і кримінальної, що дозволяє уникати відповідальності за корупцію. GRECO також наполягає на попередньо висловленій думці, що корупція, як правило, має розглядатися в якості злочину і виражає занепокоєність, що система адміністративної відповідальності за корупцію новим законом була лише розширена. Навіть, якщо органи державної влади стверджують, що відповідно до нового законодавства пасивне хабарництво завжди буде кримінально караним, GRECO вважає що просте існування в КУпАП таких самих правопорушень призведе до невпевненості та виникненню ризиків, що при практичному застосуванні буде використовуватися можливість притягнення саме до адміністративної відповідальності. Більш того, GRECO дуже занепокоєна поясненнями, що активне хабарництво буде вважатися злочином, якщо неправомірна вигода перевищуватиме дуже високий поріг - приблизно 4,200 євро.




^ GRECO робить висновок, що рекомендація iii не виконана.



Рекомендація v.


GRECO рекомендувала посилити незалежність прокуратури від політичного впливу та уточнити її повноваження, зосередивши їх на керівництві досудовим розслідуванням і кримінальному переслідуванні.




GRECO звертає увагу на те, що під час прийняття звіту про виконання рекомендацій (RC-report), при оцінці рекомендації v як частково виконаної, до уваги бралися реформи, що були ініційовані в той час в Україні щодо модернізації прокуратури, у тому числі законодавчі та конституційні, спрямовані на надання прокуратурі головної ролі в досудовому розслідуванні при одночасному обмеженні в Конституції «наглядової» функції прокуратури кримінальним процесом.




^ Органи державної влади поінформували GRECO, що вони докладають чимало зусиль для реформування прокуратури, яке має відбутися як частина реформування кримінально-процесуального законодавства. В результаті визнання Конституційним Судом України неконституційними змін до Конституції України, що були внесені у 2004 році, Україна наразі застосовує попередні положення Конституції України 1996 року, відповідно до яких основними функціями прокуратури України є: (i) підтримання державного обвинувачення в суді; (ii) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; (iii) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; (iv) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах. Прокуратура України більше не має повноважень нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина,додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади,органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, однак все ще здійснює цю функцію під час перехідного періоду. Новий законопроект «Про прокуратуру» готується міжвідомчою робочою групою відповідно до висновку (No. 190) та декількох резолюцій (№ 1244 (2001), № 1346 (2003) і № 1644 (2005)) Парламентської Асамблеї Ради Європи. Представники влади повідомили, що Робоча група з питань реформування кримінального процесу була утворена Указом Президента України від 17 серпня 2010 року № 820 і що вона відповідає за підготовку питань, пов’язаних з реформуванням прокуратури, як частини основного завдання з реформування Кримінально-процесуального кодексу.




GRECO бере до уваги надану інформацію. Визнаючи, як це було зроблено у звіті про виконання рекомендацій ( RC-report), що фундаментальні реформи органів прокуратури потребують певного часу і мають відбуватися в більш широкому контексті ніж боротьба з корупцією, GRECO відмічає відсутність будь-якого суттєвого прогресу в цьому питанні з моменту затвердження звіту. Ініціативи, спрямовані на виконання вказаної рекомендації все ще знаходяться на підготовчому етапі і не мають будь-яких відчутних результатів.




^ GRECO робить висновок, що рекомендація v не виконана.


Рекомендація vi.


GRECO рекомендувала запровадити єдину систему навчання на постійній основі для особового складу правоохоронних органів та прокуратури щодо виявлення і розслідування корупційних правопорушень, а також створити спеціалізований курс навчання для тих, хто має безпосереднє відношення до боротьби проти корупції.




У звіті про виконання рекомендацій (RC-report), GRECO відмічало велику кількість навчань, що проводяться в Україні, більшість з яких відбувається у співпраці з міжнародними організаціями та закликала адаптувати одержану інформацію до українських реалій з тим, щоб розробити єдину спеціалізовану навчальну програму щодо виявлення та розслідування корупційних правопорушень для постійного проведення занять з працівниками міліції та прокуратури, які уповноважені здійснювати таку діяльність. У зв’язку з цим виконанню вказаною рекомендації було надано оцінку – виконано частково.




^ Органи державної влади України посилаються на наступне навчання, що проводиться різними інституціями, які мають відношення до боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Академія управління Міністерства внутрішніх справ України та навчально-науковий інститут підготовки кадрів кримінальної міліції Київського національного університету внутрішніх справ проводять постійні навчання працівників підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ, які уповноважені здійснювати боротьбу з корупцією та іншими злочинами, що пов’язані з корупцією. Запроваджено навчальні дисципліни для всіх рівнів підготовки кадрів працівників органів внутрішніх справ, і, як повідомлено, за 9 місяців 2010 року у Академії управління Міністерства внутрішніх справ України пройшли навчання також 615 працівників органів державної влади та місцевого самоврядування з питань запобігання корупції.




Підвищення кваліфікації на тему «Прокурорський нагляд за додержанням вимог Закону України «Про боротьбу з корупцією» здійснюється в Інституті підвищення кваліфікації кадрів Національної академії прокуратури України, в якому щорічно проходять навчання 950 прокурорів. На виконання вказаної рекомендації для студентів Інституту підготовки кадрів Національної академії прокуратури України розроблено та впроваджено постійний навчальний курс «Правові засоби протидії корупції».




Органи державної влади України повідомляють, що Національною академією Служби безпеки України у взаємодії із Головним управлінням боротьби з корупцією і організованою злочинністю Служби безпеки України проводилась робота з розроблення нових і коригування змісту існуючих навчальних програм та курсів, присвячених запобіганню та протидії корупції в Україні, таких як питання правового регулювання запобігання та протидії корупції, оперативно-розшукової та кримінально-процесуальної діяльності, взаємодії з правоохоронними та іншими державними органами України, співробітництва із зарубіжними партнерами та міжнародними організаціями




Більш того, Національною академією Служби безпеки України підготовлено у співробітництві з Радою національної безпеки і оборони України розроблено нову навчальну програму для державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування щодо запобігання та протидії корупції. Пілотний курс навчання було проведено з підготовки 32 викладачів для органів прокуратури, митної, податкової та державної служби у листопаді 2010 року та видано підручник з питань боротьби з корупцією.




GRECO вітає велику кількість навчальних курсів. І хоча до деяких з них залучаються не лише працівники правоохоронних органів, які безпосередньо здійснюють боротьбу з корупцією, вважаємо, що вся діяльність разом із зазначеною в звіті про виконання рекомендацій (RC-report), доводить, що вказаному питанню приділяється увага, передбачена наданою рекомендацією. GRECO закликає представників влади продовжувати подальше навчання працівників правоохоронних органів та органів прокуратури на регулярній основі щодо виявлення та розслідування корупційних правопорушень з урахуванням нових положень Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції».




^ GRECO робить висновок, що рекомендація vi виконана у спосіб, що задовольняє.


Рекомендація vii.


GRECO рекомендувала надалі посилювати незалежність судової влади та забезпечити більшу прозорість процесу відбору суддів; посилити незалежність Вищої ради юстиції від виконавчої і законодавчої гілок влади і, зокрема, збільшити кількість суддів у її складі; розглянути питання щодо покращення матеріальних умов суддів, включаючи справедливу винагороду, необхідну для забезпечення незалежності суддів та відповідності винагороди обсягу їхньої відповідальності.




GRECO нагадує, що у звіті про виконання рекомендацій (the RC-report), вказана рекомендація оцінена як частково виконана за рахунок розпочатої реформи судової системи в частині відбору та прийняття на роботу суддів, підвищення їх заробітної платні та преміювання, збільшення у складі Вищої Ради юстиції частки суддів, таким чином підвищуючи її незалежність від виконавчої та законодавчої гілок влади.




^ Органи державної влади зазначили, що Закон України “Про судоустрій та статус суддів», про який йшлося у основному звіті, був прийнятий 7 липня 2010 року та введений в дію 30 липня 2010 року. Цей Закон запроваджує новий механізм відбору суддів, який базується на прозорій та змагальній процедурі добору, в основу якої покладено об’єктивні критерії, що здійснюється під наглядом Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка є постійним органом судової системи. Закон також змінює систему оплати праці суддів з метою підвищення рівня їх незалежності.




Що стосується посилення незалежності Вищої ради юстиції, то відповідно до змін до Закону України «Про Вищу Раду Юстиції», прийнятих Верховною Радою України 7 липня 2010 року, збільшено пропорційне співвідношення суддів у складі ради, до якого входять 20 членів. Парламент і Президент призначають по три члена Вищої ради юстиції, двоє з яких мають бути суддями. Один з трьох членів, призначених відповідно З’їздом суддів України, З’їздом адвокатів України і З’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, призначається з числа суддів. Всеукраїнська конференція працівників прокуратури призначає двох членів Вищої ради юстиції, один з яких призначається з числа суддів. Крім того, Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України та Генеральний прокурор є членами Вищої ради юстиції за посадою відповідно до Конституції України.




GRECO вітає прийняття Закону України «^ Про судоустрій та статус суддів», який в повній мірі враховує усі вимоги, що містяться у рекомендації. GRECO вітає новий механізм початкового відбору суддів, який, як з’ясувалось, дозволяє проводити прозорий та чесний добір під наглядом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яка, здається, має адекватні гарантії незалежності. З іншого боку GRECO відмічає, що Вища рада юстиції може не погодитися з рекомендаціями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо відбору кандидатів у судді і що об’єктивні критерії не встановлені для прийняття такого рішення. Що стосується змін до Закону України «Про Вищу раду юстиції» GRECO вітає той факт, що кількість суддів в цьому органі підвищена, але звертає увагу на те, що до цього часу судді ще не складають більшість у Вищій раді юстиції і що більшість з них не обирається їх колегами. Наприкінці, GRECO високо оцінює той факт, що питання підвищення заробітної платні було не просто розглянуто, а прийнято на законодавчому рівні.




^ GRECO робить висновок, що рекомендація vii виконана задовільно.


Рекомендації xi and xii.


GRECO рекомендувала


прийняти нові правила конфіскації та арешту доходів, одержаних злочинним шляхом, які дадуть можливість застосовувати ці заходи не лише до прямих, але й до непрямих (конвертованих) доходів, здійснювати еквівалентну конфіскацію та конфіскацію доходів третьої особи відповідно до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (рекомендація xi).


прийняти нормативно-правові акти про управління вилученим майном, що може гнучко застосовуватися з метою ефективного збереження вартості такого майна (рекомендація xiі).


GRECO нагадує, що у звіті про виконання рекомендацій (RC-report), рекомендації xi and xii вважалися частково виконаними, оскільки реформування кримінального процесу з усунення недоліків, зазначених у рекомендаціях, було на майже остаточній стадії підготовки.




^ Органи державної влади посилаються на проект Закону України «Про внесення мін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо здійснення конфіскації», який було розроблено Міністерством юстиції з метою виконання рекомендацій Комітету експертів Ради Європи з оцінки заходів, спрямованих на протидію відмиванню коштів (MONEYVAL). Цей законопроект спрямований на гармонізацію норм та процедур конфіскації майна, одержаного злочинним шляхом, а також знарядь та засобів вчинення злочину. При цьому рекомендація xi передбачає встановлення можливості конфіскації незаконно отриманого майна та доходів, отриманих від такого майна, коли таке майно або доходи від нього приєднані до законно отриманого майна або доходів, чи передані третій особі. Що стосується рекомендації xii, законопроект спрямований на зміну процедури управління матеріальними речовими доказами, які мають короткий строк зберігання, або продукції, ціна якої знижується, або зберігання якої призведе до великих витрат. Цей законопроект був переданий для оцінки експертами, визначеними Радою Європи, в липні 2010 року, та був доопрацьований з урахуванням наданих зауважень. Законопроект схвалено на засіданні Національного антикорупційного комітету, що відбулося 20 жовтня 2010 року, яким рекомендовано внести його на розгляд Верховної Ради України як першочерговий для невідкладного розгляду як частину антикорупційного пакету законопроектів.




GRECO бере до уваги надану інформацію та може лише зазначити, що жодного прогресу щодо розгляду та прийняття вказаного законопроекту не відбулося, оскільки цей законопроект або інший з аналогічною назвою знаходився на розгляді парламенту на момент затвердження звіту про виконання рекомендацій (RC-report). Однак, звертаємо увагу на те, що певні елементи, які вимагаються в рекомендації, такі як тимчасові заходи (вилучення), не враховані в законопроекті




^ GRECO робить висновок, що рекомендації xi and xii залишаються виконаними частково.


Рекомендація xiv.


GRECO рекомендує встановити чіткі правила регулювання процесів управління і прийняття рішень, а також чіткі положення щодо ієрархії різних юридичних норм і стандартів, які регулюють публічне управління.




GRECO нагадує, що на час затвердження звіту про виконання рекомендацій (RC-report), проект Адміністративно-процедурного кодексу знаходився на розгляді Верховної Ради України. Проект Закону України «Про нормативні акти України» , який регулює серед інших питань і ієрархію нормативно-правових актів, був прийнятий Верховною Радою України 1 жовтня 2008, але Президент України застосував до нього право вето. У зв’язку з цим GRECO вважає рекомендацію xiv виконаною частково.




^ Органи державної влади повідомили, що наразі інший проект Адміністративно-процедурного кодексу подано Міністерством юстиції на розгляд Кабінету Міністрів України. Законопроект спрямований на покращення регулювання відносин між фізичними особами та органами державної влади, які на сьогодні або неврегульовані, або врегульовані підзаконними регуляторними актами. Він має стати основним нормативно-правовим актом, що регулюватиме процес прийняття рішень та управлінський процес органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, державних службовців, а також інших осіб, уповноважених виконувати адміністративні функції. Він також встановить принципи адміністративних процедур та регулюватиме питання документування адміністративного провадження, доказів, адміністративних витрат, а також строків. Кодекс доповнено новою главою про чинність та припинення дії адміністративного акту, а також про порядок оскарження, виконання та загальні питання адміністративної відповідальності.




Представники влади також зазначили, що проект Закону України «Про нормативно-правові акти», був внесений на розгляд парламенту одним з членів парламенту 1 грудня 2010 року. Законопроект спрямований на врегулювання питання розробки законопроектів та ієрархії правових норм.




GRECO бере до уваги надану інформацію та звертає увагу на відсутність значного прогресу щодо виконання вказаної рекомендації. GRECO констатує із жалем, що проект Адміністративно-процедурного кодексу, про який йшла мова у Звіті про виконання рекомендацій (RC-report), що перебував на розгляді Верховної Ради України, не прийнятий, а робота над цим іншим проектом такого кодексу ще продовжується на рівні консультацій між органами державної влади. GRECO також бере до уваги наявність нового законопроекту «Про нормативно-правові акти», але за відсутності більш детальної інформації щодо цього законопроекту не може оцінити наскільки він відповідає вимогам рекомендації. У будь-якому випадку це – лише законопроект, який не прийнятий Верховною Радою України. GRECO закликає представників влади України зосередити зусилля на виконанні важливих вимог рекомендації, які є основоположними для правильного та ефективного функціонування державного управління та законодавчої визначеності правових відносин між фізичними та юридичними особами з однієї сторони, та органами державного управління - з іншої.




^ GRECO робить висновок, що рекомендація xiv залишається виконаною частково.



Рекомендація xv.


GRECO рекомендувала покращити реалізацію права громадян на доступ до офіційної інформації; запровадити менш складні процедури подання запитів на одержання інформації; наголосити на обов’язку органів влади допомагати громадськості в отримані інформації упродовж розумного часу і розглянути можливість створення незалежного спеціального (позасудового) механізму перегляду рішень про відмову у доступі до офіційної інформації.




GRECO нагадує, що у затвердженому звіті про виконання рекомендацій (RC-report), рекомендація xv вважалась частково виконаною, оскільки законопроект про доступ до публічної інформації (№. 2763 від 11 липня 2008) знаходився на розгляді в парламенті, і Міністерство юстиції запровадило надання безоплатної правової допомоги громадянам




^ Органи державної влади поінформували GRECO, що Верховною Радою України прийнято Закон України «Про доступ до публічної інформації»,про який згадувалось у попередньому параграфі, а також Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про інформацію» Обидва Закони введені в дію 10 травня 2011 року. Перший з них встановлює, зокрема, низку принципів вільного доступу до інформації та вимоги до органів державної влади забезпечувати доступ до публічної інформації на безоплатній основі. З цією метою в органах державної влади мають бути призначені посадові особи або створені спеціальні підрозділи, відповідальні за отримання та обробку запитів. Закон також значно спрощує процедуру запиту такої інформації шляхом надання можливості подання запиту на веб-сайт відповідного органу в електронному вигляді. Також законом встановлено строки надання відповіді, як і обов’язок зазначати причини відмови у наданні інформації та інформувати автора запиту про можливість оскарження відмови у наданні відповіді на запит. Порядок розгляду та процедура оскарження встановлюються іншим законом, однак, Закон України «Про доступ до публічної інформації» встановлює принцип оскарження відмови у доступі до інформації «керівнику органу розпорядника, вищого органу або до суду».




GRECO вітає введення в дію Закону України