Реферат: Пропозиції до Карти економічних реформ Сумської області робочої групи сталого економічного розвитку, бізнес-клімату, інвестицій, міжнародної інтеграції І співпраці

Пропозиції

до Карти економічних реформ Сумської області

робочої групи сталого економічного розвитку, бізнес-клімату, інвестицій, міжнародної інтеграції і співпраці


Створення індустріальних (промислових) парків.

Проблема.

Сьогодні як на державному так і на регіональному рівні постав ряд проблем, пов'язаних, зокрема, з уповільненням темпів економічного розвитку і недостатньою інвестиційною активністю. У багатьох промислових зонах інвестиційно непривабливі підприємства практично не мають перспектив для відновлення виробничого потенціалу. Разом з тим їх виробничі майданчики, а також території, вільні від забудови, можуть стати плацдармом для створення індустріальних (промислових) парків, підтвердженням чому є досвід багатьох країн світу. Так, у Східній Європі, зокрема Угорщині, Словенії, Чехії створення індустріальних (промислових) парків є одним із перспективних шляхів залучення інвестицій, у тому числі іноземних, в економічний розвиток регіонів.


^ Цілі реформи на середньострокову перспективу.

Індустріальні (промислові), наукові та технологічні парки, спеціальні економічні зони є ефективним інструментом залучення інвестицій, створення нових робочих місць, впровадження новітніх технологій, розвитку виробництва, збільшення обсягів зовнішньоекономічної діяльності, зростання економічних показників та добробуту населення загалом. Разом з тим за умови створення індустріальних (промислових) парків їх виробничі майданчики, а також території, вільні від забудови (насамперед, у регіонах з розвиненою інфраструктурою), можуть стати "точками регіонального зростання".


^ Принципи і механізми реформи.

Розміщення індустріальних парків створить умови для технологічного оновлення економіки і активізації інноваційної діяльності; забезпечить розвиток інфраструктури, що сприятиме позитивній динаміці економічного розвитку, підвищить конкурентоздатність регіону та його економічну самостійність.


^ Необхідні кроки.

Прийняття Закону України "Про індустріальні (промислові) парки" з урахуванням таких доповнень:

- надання права обласним радам за поданням обласних державних адміністрацій встановлювати особливі режими оподаткування (у частині податків і зборів, що зараховуються до місцевих бюджетів);

- спрощення дозвільних процедур при створенні суб'єктів господарювання в рамках функціонування індустріальних парків.

^ Необхідні ресурси

Стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності як керуючої компанії, так і учасників промислового парку, зокрема:

- надання фінансової підтримки шляхом повної або часткової компенсації відсоткової ставки за залученими в національній валюті банківськими кредитами для виконання робіт з будівництва доріг і потужностей з водопостачання, водовідведення, каналізації та очистки води, з впровадження передових енерго- і ресурсозберігаючих технологій, переробки побутових та виробничих відходів на термін 5 років з початку реалізації програми (бізнес-плану);

- надання фінансової підтримки шляхом повної або часткової компенсації відшкодування витрат на розробку і сертифікацію всіх видів робіт, пов'язаних з обов'язковою сертифікацією продукції;

- застосування додаткової норми прискореної амортизації нових основних фондів;

- відшкодування за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створення одного робочого місця з розрахунку 50% суми витрат учасника на створення такого робочого місця.


Стабілізація роботи державних промислових підприємств.

Проблема.

Загроза повної зупинки ВАТ "Сумихімпром", що може призвести до нанесення непоправної шкоди в частині виконання сільгоспвиробниками країни продовольчої програми внаслідок несвоєчасного отримання мінеральних добрив для захисту, відтворення та підвищення родючості ґрунтів.

Основними причинами ситуації, що склалася, є: суттєве зниження платоспроможного попиту на продукцію підприємства, інертність зовнішнього ринку мінеральних добрив та практично повна відсутність внутрішнього ринку, затримка відшкодування податку на додану вартість, гострий дефіцит обігових коштів, спричинений обмеженням можливостей в отриманні нових та поверненні раніше отриманих кредитів, відсутність своєчасного фінансування бюджетної програми по захисту, відтворенню та підвищенню родючості ґрунтів з метою компенсації вартості фосфорних добрив.

Основні завдання:

ввести механізм квотування обсягів імпортних мінеральних добрив у розмірі 20% або запровадити мито на імпорт мінеральних добрив відповідно до Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну";

передбачити в Законі України "Про Державний бюджет України на
2010 рік" виділення окремим рядком коштів у сумі 300 млн. гривень на часткову компенсацію сільгоспвиробникам вартості фосфорних добрив вітчизняного виробництва;

продовжити у 2010 році дію постанови Кабінету Міністрів України від
14 жовтня 2008 р. № 925 "Про першочергові заходи щодо стабілізації ситуації, що склалася в гірничо-металургійному та хімічному комплексі";

здійснити реструктуризацію заборгованості минулих періодів ВАТ "Сумихімпром" за природний газ, починаючи з квітня 2010 року;

здійснити реструктуризацію заборгованості підприємства перед Пенсійним фондом України та встановити пільговий період на 3 роки, протягом яких підприємство звільняється від відшкодування витрат Пенсійному фонду на виплату та доставку пільгових пенсій;

здійснити поповнення обігових коштів підприємства шляхом отримання кредиту у ВАТ "Державний ощадний банк України" на суму 60 млн. гривень;

забезпечити рефінансування заборгованості підприємства перед ВАТ "ВіЕйБі Банк" та АКБ "Надра" шляхом отримання кредиту в сумі 180 млн. гривень в АТ "Родовід банк";

збільшити статутний фонд ВАТ "Сумихімпром" до 750 млн. гривень за рахунок реалізації заходів з модернізації діючого виробництва;

затвердити програму використання коштів для здешевлення кредитів сільгоспвиробникам виключно для закупівлі мінеральних добрив вітчизняного виробництва.


^ Цілі реформи на середньострокову перспективу.

Кінцевим результатом вирішення проблеми повинно стати покращення фінансово-економічного стану підприємства, стабілізація його виробничої діяльності, збереження від руйнації виробничих потужностей, забезпечення робочими місцями 5 тис. працюючих.


^ Принципи і механізми реформи.

Запровадження реформи забезпечить підвищення продовольчої безпеки держави, сформує привабливий інвестиційний клімат, посилить привабливість України щодо залучення до процесів економічної інтеграції на міжнародній арені, створить умови для повноцінного функціонування ринків хімічних добрив та галузей сільського господарства, підвищить рівень життя населення.


^ Необхідні кроки.

На законодавчому рівні необхідно забезпечити виведення ВАТ "Сумихімпром" із переліку підприємств, що є стратегічними для оборони та безпеки держави, та включення його до плану приватизації на 2010 рік.


^ Необхідні ресурси.

На часткову компенсацію сільгоспвиробникам вартості фосфорних добрив вітчизняного виробництва – 300 млн. гривень.

На поповнення обігових коштів підприємства шляхом отримання кредиту у ВАТ "Державний ощадний банк України" – 60 млн. гривень.

На збільшення статутного фонду ВАТ "Сумихімпром" – 315 млн. гривень.


Стабілізація роботи підприємств військово-промислового комплексу.

Проблема.

Втрата обороноздатності держави внаслідок незадовільного використання спеціальних потужностей підприємств оборонно-промислового комплексу міста Шостка.

Функціонування Шосткинського казенного заводу "Зірка" та ДержНДІхімпродуктів практично повністю залежить від фінансування державного оборонного замовлення з розробки нових та утилізації непридатних боєприпасів за прямими договорами з Міністерством промислової політики України, Міністерством оборони України та підприємствами оборонної галузі. Основною проблемою вищезазначених підприємств, а також Шосткинського казенного заводу "Імпульс" є відсутність державного замовлення в достатньому обсязі.

Основні завдання:

зменшити фінансове навантаження, пов’язане з додатковими, незалежними від обсягів виробництва витратами;

забезпечити розміщення до 50% державних замовлень на підприємствах оборонно-промислового комплексу міста Шостка;

здійснити структурні зміни.


^ Цілі реформи на середньострокову перспективу

Кінцевим результатом вирішення проблеми повинно стати покращення фінансово-економічного стану підприємств, стабілізація їх виробничої діяльності, створення умов для збереження та розвитку мобілізаційних потужностей, забезпечення робочими місцями понад 5 тис. працюючих.


^ Принципи і механізми реформи

Запровадження реформи підвищить обороноздатність України, забезпечить збереження мобілізаційних потужностей держави, створить сприятливі умови для розвитку регіону, підвищить його економічну самостійність та рівень життя населення.


^ Необхідні кроки.

Внести зміни до абз. 5 пункту 1, пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне страхування" щодо нерозповсюдження його дії в частині відшкодування витрат на виплату пенсій колишнім працівникам за списками № 1, 2 та наукових пенсій на державні підприємства, що розробляють і виготовляють боєприпаси, їхні елементи і вироби спецхімії.

Внести зміни до Закону України "Про державну підтримку підприємств, що розробляють і виготовляють боєприпаси, їх елементи і вироби спецхімії" від 21 вересня 2000 року № 1991-III в частині визначення та затвердження необхідного рівня мобілізаційних потужностей.

Поновити дію постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1999 р. № 629 "Про вдосконалення порядку фінансування державної пожежної охорони" в частині переведення утримання пожежних частин підприємств оборонної галузі за рахунок коштів державного бюджету.

Перевести утримання військових частин підприємств оборонної галузі за рахунок коштів державного бюджету відповідно до ст. 12 Закону України "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України" від 26 березня
1992 року № 2235-ХІІ.

Здійснити реструктуризацію казенного підприємства ШКЗ "Зірка" відповідно до наказу Міністерства промислової політики України від 18.07.2008 р. № 460 "Про затвердження Положення про реструктуризацію підприємств" та "Плану розгляду матеріалів для підготовки рішень із реструктуризації підприємств оборонно-промислового комплексу на
2008-2009 роки".

Реалізувати інвестиційний проект Міністерства промислової політики України, спрямований на реконструкцію та технічне переозброєння підприємств вітчизняної промисловості боєприпасів, яким передбачено створення на казенному підприємстві "Шосткинський казенний завод "Зірка" малотоннажного виробництва колоксиліну та різних типів порохів.

Щороку забезпечувати завантаження підприємств до 50% замовленням для потреб держави з розробки технологій та створення виробничих потужностей з утилізації звичайних видів боєприпасів та утилізації непридатних для подальшого використання боєприпасів для підприємств оборонно-промислового комплексу міста Шостка.


^ Необхідні ресурси

На реалізацію інвестиційного проекту Міністерства промислової політики України із створення малотоннажного виробництва колоксиліну та різних типів порохів на ШКЗ "Зірка" – 5,2 млн. гривень.

На завантаження підприємств держзамовленням щодо розробки нових та утилізацію непридатних боєприпасів – 71,5 млн. гривень.

На фінансове забезпечення утримання військової, пожежної частин, мобілізаційних потужностей, відшкодування витрат на доставку та виплату пільгових пенсій за списками № 1, 2 та наукових пенсій – 28 млн. гривень.


Створення в місті Суми бази спецметалургії.

Проблема.

В Україні відсутнє виробництво металевого цирконію та комплектуючих виробів з нього при наявності достатнього обсягу сировини та усіх необхідних технологій рафінування та одержання злитків цирконію реакторної чистоти і виробів з них.

За запасами цирконієвих пісків Україна займає 6 місце у світі та перше – в Європі. Руда переробляється на Верхньодніпровському хіміко-металургійному комбінаті, виробничі потужності якого по переробці концентрату складають 30 тис. тонн на рік. Концентрат має у своєму складі 65% цирконію та 1,8% гафнію. Цирконієвий концентрат переробляється на ДНВП "Цирконій", м. Дніпродзержинськ. Вироблені напівпродукти відправляються до Російської Федерації для подальшої переробки та забезпечення потреб атомної промисловості Росії, а частину готових паливних збірок Україна купує для вітчизняних атомних електростанцій.

На сьогодні промислове виробництво металевого цирконію та комплектуючих виробів з нього в Україні відсутнє, разом з тим усі необхідні технології рафінування та одержання злитків цирконію реакторної чистоти і виробів з них вже відпрацьовано у Національному науковому центрі "Харківський фізико-технічний інститут" НАН України, Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України та Державному трубному інституті ім. Я.О. Осади Мінпромполітики України.

За висновками фахівців Відділення ядерної фізики і енергетики Національної академії наук України металургійна переробка цирконію і виробництво комплектуючих з цирконієвих сплавів може бути здійснена шляхом створення в м. Суми науково-виробничої бази спецметалургії та будівництва нового заводу спецметалургії на промисловому майданчику
ВАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе", що володіє необхідними технологічними можливостями, є дієздатним і має підготовлені для цього площі. ВАТ "СНВО ім. М.В. Фрунзе" в якості генерального підрядчика і постачальника обладнання має всі необхідні можливості для швидкого будівництва цього заводу: власні резервні потужності енергопостачання, замкнений цикл трубного виробництва, включаючи металургію, потужну будівельну організацію, високо-кваліфікований інженерно-технічний персонал, необхідні випробувальні стенди тощо. Підприємство має ліцензії на виконання робіт для атомної енергетики.

Фахівцями Відділення ядерної фізики і енергетики НАН України та ВАТ "СНВО ім. М.В. Фрунзе" розроблено план першочергових заходів із створення науково-виробничої бази спецметалургії в м. Суми. Вказаний План на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 16.04.2007 р. № 17597/1/1-07 був опрацьований у Міністерстві палива та енергетики України, Міністерстві промислової політики України, Міністерстві економіки України, Міністерстві фінансів України. Першочергові заходи були також розглянуті та схвалені на засіданні Президії НАН України.

Освоєння Україною власного виробництва цирконієвих сплавів, прокату та комплектуючих виробів сприятиме вирішенню важливого для досягнення енергетичної та економічної незалежності питання, вигідно реалізовувати цю високоліквідну продукцію на світових ринках цирконію, вартість якого швидко зростає, та посилити позиції в переговорних процесах з іншими країнами з питань співробітництва в галузі ядерної енергетики.

Основне завдання:

Створити в місті Суми науково-виробничу базу спецметалургії шляхом будівництва заводу та відкриття наноаналітичного центру спецметалургії.

^ Цілі реформи на середньострокову перспективу.

Кінцевим результатом вирішення проблеми повинно стати освоєння власного виробництва цирконієвих сплавів, прокату та комплектуючих виробів, що сприятиме вирішенню важливого для досягнення енергетичної та економічної незалежності держави питання, вигідній реалізації цієї високоліквідної продукції на світових ринках цирконію, та забезпечить посилення позиції України в переговорних процесах з іншими країнами з питань співробітництва в галузі ядерної енергетики.

Для міста Суми та області створення науково-виробничої бази спецметалургії надасть можливість залучити значні інвестиційні резерви, створити близько 1000 нових робочих місць, у значній мірі задіяти науковий та виробничий потенціал промислового комплексу, що сприятиме економічному й соціальному розвитку регіону.


^ Принципи і механізми реформи.

Запровадження реформи сприятиме підвищенню конкурентно-спроможності України, формуванню привабливого інвестиційного клімату, забезпечить досягнення енергетичної та економічної незалежності країни, повноцінне функціонування потужного наукового і виробничого потенціалу держави в галузі енергетики, посилить залученість України в процеси економічної інтеграції на міжнародній арені.


^ Необхідні кроки.

Прийняття постанови Кабінету Міністрів України щодо створення в місті Суми науково-виробничої бази спецметалургії шляхом будівництва заводу та відкриття наноаналітичного центру спецметалургії.


^ Необхідні ресурси.

На створення науково-виробничої бази спецметалургії в місті Суми необхідно фінансування в обсязі 1 млрд. євро.


Створення на території області мережі транспортних коридорів.

Проблема.

Мережа доріг загального користування в області становить 7,2 тис. кілометрів, у тому числі 6,7 тис. кілометрів або 93% – з твердим покриттям при середньодержавному показнику – 97%.

Щорічні обсяги фінансування на утримання доріг області і галузі в цілому значно нижчі від її потреби у капітальних вкладеннях (за техніко-економічними підрахунками річна потреба становить 975 млн. гривень, фактичне фінансування щороку не перевищує 25%). Залишаються невирішеними питання збереження та розвитку автодоріг загального користування області, а саме:

не дотримуються міжремонтні терміни експлуатації доріг;

не забезпечується належний ремонт мостів і мостових переходів.

Підсилює проблему невідповідність конструктивних елементів існуючих доріг сучасним транспортним навантаженням.

Проблема початку фінансування наприкінці третього чи в четвертому кварталі щороку є одною з найважливіших для дорожньої галузі через неможливість виконання основних дорожніх робіт у осінньо-зимовий період (встановлений будівельний період – квітень-вересень).

Вказаний стан справ не дозволяє привести дорожню інфраструктуру автодоріг М-02 Кіпті-Глухів-Бачівськ, Н-07 Київ-Суми-Юнаківка, доріг у напрямку міст Харків та Шостка до вимог міжнародних транспортних коридорів.

Аналогічний досвід занепаду дорожньої галузі мають усі пострадянські країни, адже отримали у спадок низку проблем адміністративної економіки і не трансформували галузь до ринкових умов. Поряд з цим проблеми дорожнього комплексу є суттєвою перешкодою для подальшого соціально-економічного розвитку країни.

У 2007 році було розпочато капітальний ремонт та реконструкцію магістральної автодороги М-02 Кіпті-Глухів-Бачівськ, що включена до програми будівництва автодоріг до чемпіонату Європи з футболу Євро-2012.

Щорічне фінансування робіт розпочинається у вересні, тобто практично наприкінці будівельного сезону, що приводить до виконання робіт при несприятливих умовах, тим самим знижується якість робіт. Штучне затягування процесів фінансування протягом останніх трьох років призвело до руйнування місцевої мережі доріг, що використовуються як об'їзні. Окрім цього йде руйнування незавершених елементів, погіршується фінансовий стан підрядників, втрачається дорогоцінний час будівельного сезону.

На автодорозі Кіпті-Глухів-Бачівськ не завершені шляхопроводи, верхній шар покриття, облаштування огородження, елементи водовідводу та земляного полотна. У 2009 році виконано робіт на суму 68,2 млн. гривень. Уводиться до експлуатації ділянка протяжністю 10 км від межі Чернігівської області. На 2010 рік необхідне фінансування в обсязі 445,6 млн. гривень.

На виконання п. 37 протоколу наради Кабінету Міністрів України з керівниками центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань протистояння світовій фінансовій кризі від 15 січня 2009 року та листа від 28 грудня 2008 року № 01-16/3899 за підписами голів Київської, Чернігівської та Сумської обласних державних адміністрацій передбачено капітальний ремонт і реконструкцію автодороги Н-07 Київ-Суми-Юнаківка з обходом міста Суми та підходом до міжнародного переходу через кордон з Російською Федерацією. За попередніми розрахунками потреба в коштах на вказані цілі становить 2,2 млрд. гривень. Розроблено проекти капітального ремонту та реконструкції ділянок цієї дороги, у 2009 році кошти на капітальний ремонт і реконструкцію не виділялися.

^ Цілі на середньострокову перспективу.

Для забезпечення проведення чемпіонату Європи з футболу Євро-2012 необхідно проведення ремонту доріг у напрямку міста Харків, ділянки автомобільних доріг Суми-Полтава, Харків-Охтирка, Суми-Лебедин, автодоріг М-02 Кіпті-Глухів-Бачівськ та Н-07 Київ-Суми-Юнаківка.

Для забезпечення транспортного руху в напрямку Суми-Путивль-Глухів-Шостка-Новгород-Сіверський з виходом на транзит до Чернігова, Києва, Білорусі та пунктів пропуску через кордон важливе продовження будівництва автомобільної дороги Суми-Путивль-Глухів на ділянці в обхід міста Білопілля, роботи на якій розпочаті ще у 1992 році. Будівництво не було завершено через недостатнє фінансування дорожньої галузі області. Дорожні умови, стан та технічні параметри мостових споруд та шляхопроводу в місті Білопілля не забезпечують необхідних безпечних умов руху транзитного транспорту. По даному напрямку також необхідно проведення капітального ремонту доріг Суми-Путивль-Глухів та КПП "Миколаївка"-Семенівка-Шостка-Глухів. За попередніми розрахунками потреба в коштах на цей напрямок становить 1,2 млрд. гривень.

Фінансування вказаного обсягу дорожніх робіт надасть можливість протягом 2010-2011 років привести зазначені автомобільні дороги до технічного стану, що відповідатиме вимогам міжнародних транспортних коридорів; знизити аварійність та негативний влив автотранспорту на навколишнє середовище; забезпечити швидкісний та безперешкодний проїзд автотранспорту в рамках проведення чемпіонату Європи з футболу у 2012 році.


^ Принципи і механізми реформи.

Включення до плану дорожніх робіт на 2010 рік проведення:

- капітального ремонту та реконструкції магістральної автодороги М-02 Кіпті-Глухів-Бачівськ;

- капітального ремонту та реконструкції автодороги Н-07 Київ-Суми-Юнаківка з обходом міста Суми та підходом до міжнародного переходу через кордон з Російською Федерацією;

- капітального ремонту доріг у напрямку міст Харків та Шостка;

- забезпечення фінансування з державного бюджету дорожньої галузі пропорційно та своєчасно, починаючи з перших місяців року;

- оновлення матеріально-технічної бази підприємств дорожньої галузі;

- формування необхідної законодавчої бази для реалізації концесійних доріг;

- впровадження гнучкої, прогнозованої і прозорої фінансової політики в дорожній галузі.


^ Необхідні кроки.

Своєчасне виготовлення проектно-кошторисної документації на проведення будівництва та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування.

Включення до плану дорожніх робіт фінансування проведення капітального ремонту та реконструкції автомобільних доріг загального користування.

Своєчасне і в повному обсязі фінансування виконання дорожніх робіт.


^ Необхідні ресурси.

Для проведення ремонту доріг від аеропорту міста Суми в напрямку міста Харків потрібно 486 млн. гривень.

На проведення капітального ремонту та реконструкції магістральної автодороги М-02 Кіпті-Глухів-Бачівськ необхідно 445,6 млн. гривень.

На проведення капітального ремонту та реконструкції автодороги Н-07 Київ-Суми-Юнаківка з обходом міста Суми та підходом до міжнародного переходу через кордон з Російською Федерацією необхідно 2,2 млрд. гривень, капітального ремонту доріг у напрямку міст Харків – 486 млн. гривень і Шостка – 1,2 млрд. гривень.


Електрифікація залізниці.

Проблема.

На території області в межах Сумської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці залишається не електрифікованим напрямок Ворожба (Сумська область) – Мерчик (Харківська область) протяжністю 225 км.

З метою здешевлення залізничних перевезень, підвищення їх якості необхідно прискорити реалізацію проекту електрифікації дільниці від ст. Ворожба (Сумська область) до ст. Мерчик (Харківська область) з перенесенням термінів електрифікації ділянки з 2013 року на 2010 рік.


^ Цілі реформи на середньострокову перспективу.

Використання сучасних електровозів здешевлює перевезення на 20% у порівнянні з тепловозами, дозволяє збільшити швидкість перевезень, підвищити економічну ефективність залізничного транспорту, зменшити його негативний вплив на навколишнє природне середовище, забезпечити високі соціальні стандарти транспортних послуг.


^ Принципи і механізми реформ.

Запровадження реформи стимулює розвиток інфраструктури області, підвищення її конкурентоспроможності, формування привабливого інвестиційного клімату.


^ Необхідні кроки.

Внесення змін Міністерством транспорту та зв'язку України до програми електрифікації залізниць України на 2008-2020 роки.

Необхідні ресурси.

Вартість електрифікації напрямку Ворожба (Сумська область) – Мечик (Харківська область) протяжністю 225 км становить 824 млн. гривень.


Вирішення проблем розвитку районів Полісся.

Проблема.

Проблемним для області, як і для України в цілому, лишається розвиток Поліських районів, що мають ознаки депресивності. До зони Полісся відносяться 7 з 18 районів Сумської області – Глухівський, Кролевецький, Путивльський, Середино-Будський, Шосткинський, Ямпільський та північна частина Конотопського району. Традиційно рівень економічного і соціального розвитку Поліських територій Сумщини був суттєво нижчим порівняно з іншими районами області. Протягом останніх років вказані диспропорції стали ще більш відчутними.

Відсутність поряд з цим єдиної державної підтримки призводить до поступового занепаду виробництва, вкрай низької інвестиційної привабливості територій, як наслідок – скорочення надходжень до місцевих бюджетів (звідси втрачається вагомий резерв для вирішення соціальних проблем), падіння рівня доходів та зубожіння населення, обмежений ринок прикладання праці, низька галузева забезпеченість кадрами, ускладнення демографічної ситуації.

За останні 10 років виробництво валової продукції сільського господарства на території Полісся скоротилося на 70%. Значною мірою це обумовлено несприятливими для розвитку агропромислового комплексу природними умовами – найнижчою в області є природна родючість ґрунтів через їх підвищену кислотність: якщо в цілому по Україні площа кислих ґрунтів складає 17%, то в Поліссі – 37%. Ресурс родючості відповідно до еколого-агрохімічного балу в Поліссі становить 11,9 - 12,7 зернових одиниць, у Лісостеповій зоні – 19 - 21 одиниця. Звідси – обмежена врожайність та вузький перелік видів вирощуваних сільськогосподарських культур у господарствах Полісся (урожайність зернових у 2009 році склала 24,7 ц/гектара проти
32,8 ц/гектара – у господарствах Лісостепової зони області).

Поліська зона залишається найменш привабливою для інвесторів: якщо в центральних районах Лісостепової зони інвесторами орендується до 50% ріллі, то в районах Полісся – біля 20% (по області – 31%). Поліська зона характеризується наявністю найбільшої кількості ріллі в області, що не обробляється (36% при 9% – у Лісостеповій зоні). Середньомісячна заробітна плата працівників, зайнятих у сільському господарстві, є значно нижчою за середню по області.

Сукупний обсяг реалізації промислової продукції районами Полісся в загальнообласному показнику в середньому не перевищує 2%. Значною є частка сировинної продукції: за статистичним даними у 2009 році цей показник складав від 61,3% у Конотопському до 100% – у Глухівському районі (при середньому рівні по області – 29,4%).

Нерозвиненість інфраструктури: забезпеченість населення закладами торгівлі та побуту удвічі менше за середній показник по області.

Несприятливий екологічний стан: три з семи Поліських районів (Середино-Будський, Шосткинський, Ямпільський) постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що негативно вплинуло на стан довкілля.

Демографічна ситуація Поліських територій характеризується від'ємним приростом населення, коефіцієнт співвідношення кількості померлих і народжених у 2009 році становив від 2,2 до 3,6 (по області – 1,98). Високий рівень зовнішньої міграції: зважаючи на те, що Поліські території межують з більш промислово розвинутими областями Росії та Білорусі, це зумовило значний відток за межі області (країни) трудових ресурсів. Негативно впливає на забезпеченість Поліських районів молодими професійними кадрами віддаленість від обласного центру.


^ Цілі реформи на середньострокову перспективу.

Вирішення комплексу першочергових проблем соціально-економічного розвитку Поліських територій.

Усунення регіональних диспропорцій.

Розвиток соціальної інфраструктури.

Збільшення рівня доходів населення до середнього по області.

Створення понад 15 тисяч додаткових робочих місць.

Створення сприятливих умов для залучення до обробітку понад 70 тисяч гектарів ріллі та доведення рівня її використання до середнього по області.

Підвищення урожайності сільськогосподарських культур на 20-25%.


^ Принципи і механізми реформи.

Визначення пріоритетних видів діяльності для Поліських територій;

надання прямої (через державні програми) та непрямої (встановлення пільг в оподаткуванні тощо) фінансової підтримки;

підвищення ролі і відповідальності місцевих органів виконавчої влади (місцевого самоврядування) за майбутнє територій;

подолання диспропорцій розвитку Поліських територій;

створення бази для подальшого підвищення їх економічної самостійності;

поступовий перехід на бездотаційність.


^ Необхідні кроки.

Кабінету Міністрів України:

відповідно до пропозицій обласних державних адміністрацій розширення переліку поліських територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 р. № 2068;

внесення проекту Закону України "Про статус поліських територій України" на розгляд і затвердження Верховної Ради України;

протягом 2011 року розробка та затвердження державної програми хімічної меліорації (вапнування) кислих дерново-підзолистих ґрунтів та державної програми прямих витрат сільськогосподарським підприємствам, що здійснюють господарську діяльність на поліських територіях (для поліпшення родючості ґрунтів);

внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України, приведення підзаконних та інших нормативно-правових актів у відповідність до вимог законопроекту "Про статус поліських територій України".


^ Необхідні ресурси.

Виділення бюджетних коштів на розвиток і зміцнення матеріально-технічної бази суб'єктів господарювання Поліської зони.

Державні дотації на створення додаткових робочих місць, забезпечення рівних умов товаровиробникам, на розвиток тваринництва, на будівництво об'єктів виробничої та соціальної інфраструктури.

Пільги суб’єктам господарювання Полісся на 10 років із сплати податку на прибуток, ПДВ та плати за землю.


Спрощення порядку використання природних ресурсів.

Проблема.

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами з метою розробки корисних копалин з року в рік ускладнюється. Діюча система надання надр у користування базується на аукціонній основі і лише незначній частині підприємств (державні унітарні, казенні підприємства та господарські товариства, у статутному (складеному) капіталі яких понад 60% акцій (часток, паїв) належить державі) дозволи надаються без проведення аукціону. Це значно ускладнює процес отримання дозволів, а головне – їх вартість, що складається з ціни продажу дозволу, вартості пакета аукціонної документації (визначається аукціонним комітетом ), вартості геологічної інформації (надає Геоінформ на договірній основі, державним підприємствам, установам і організаціям – безоплатно).

Щорічна зміна Порядку надання спеціальних дозволів та Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами значно збільшує терміни подання, розгляду матеріалів на отримання спеціальних дозволів та їх видачі. Чинна процедура отримання дозволів на розробку родовищ корисних копалин однакова як для об’єктів загальнодержавного, так і місцевого значення, що значно стримує процеси ефективного використання родовищ корисних копалин місцевого значення, створення нових виробничих потужностей та забезпечення зайнятості населення.

Родовища корисних копалин місцевого значення в області представлені 129 родовищами і 7 об'єктами обліку, з них 28 родовищ і 2 об'єкти обліку перебувають у промисловій експлуатації.

Так, на території області розвідано 99 родовищ і чотири об'єкти обліку цегельно-черепичної сировини, з них в експлуатації перебуває 20 родовищ і 1 об'єкт обліку; 16 родовищ і 2 об'єкти обліку будівельних пісків, з яких
6 родовищ та один об'єкт обліку розробляються; 7 родовищ крейди будівельної, з яких в експлуатації перебуває 2.

Із 919 надрокористувачів області спеціальними дозволами на користування надрами забезпечені 49 суб’єктів господарювання, якими отримано 88 спеціальних дозволів.

Маючи значні ресурси мінерально-сировинних запасів в області, через складний і витратний механізм отримання спеціальних дозволів на користування надрами та в результаті зволікання з боку центральних органів виконавчої влади стримуються процеси ефективного використання надр, створення нових виробничих потужностей та забезпечення зайнятості населення.

Залишилися нерозглянутими Міністерством охорони навколишнього природного середовища України документи стосовно отримання спеціальних дозволів на користування надрами від 16 суб’єктів господарювання, що були подані протягом 2006-2008 років.

Такий стан справ зумовив недоотримання у 2008 році близько 180 млн. гривень інвестиційних ресурсів, не дав можливості додатково створити понад 200 робочих місць, а також значно ускладнив для підприємств процес оформлення відповідних дозвільних документів (гірничого та земельного відводів), проектної документації.


^ Цілі на середньострокову перспективу.

Внесення змін до чинного законодавства щодо спрощення порядку отримання спеціальних дозволів на користування надрами дозволить забезпечити:

- скорочення термінів отримання спеціального дозволу на користування надрами та прискорення процесу оформлення відповідних дозвільних документів (гірничого, земельного відводів), проектної документації;

- зменшення вартості оформлення спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин, що складається з ціни продажу дозволу, вартості пакета аукціонної документації, вартості геологічної інформації;

- зменшення термінів введення в експлуатацію підприємств;

- підвищення ефективності використання родовищ корисних копалин;

- створення нових виробничих потужностей та нових робочих місць.


^ Принципи і механізми реформи.

Запровадження реформи стимулює створення умов для: зниження адміністративних бар'єрів; технологічного оновлення економіки; розвитку інфраструктури територій та підвищення їх економічної самостійності, конкурентоспроможності;