Реферат: Слайд №1 формування ікт компетентності вчителів природничо – математичного циклу

Слайд № 1


ФОРМУВАННЯ ІКТ - КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧО – МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ


В сучасних умовах переходу до постіндустріального, інформаційного суспільства особлива увага приділяється реформуванню освіти.


Слайд № 2


У Національній доктрині розвитку освіти в ХХІ столітті зауважено, що пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно – комунікаційних технологій (ІКТ), що забезпечать подальше удосконалення навчально – виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві.


Слайд № 3


В Концепції державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо – математичної освіти на період до 2015 року визначено, що поліпшення її якості є необхідною умовою формування інноваційного суспільства та підвищення конкурентоспроможності економіки. Одним із шляхів розв*язання проблеми є «підготовка вчителів природничо – математичних предметів та впровадження у навчальний процес сучасних ІКТ».


Слайд № 4


За останні роки професійна діяльність вчителя зазнала певних змін. Проблема сучасної освіти – підвищення професійного рівня педагога, засвоєння нових освітніх технологій, перехід від принципу «навчання на все життя» до «навчання упродовж усього життя» - безпосередньо пов’язані з ІКТ. А це є свідченням того, що сучасний учитель, окрім традиційних професійних знань, повинен володіти навичками роботи з інформаційними технологіями, мати високий рівень інформаційної культури, що, у свою чергу, вимагає значних змін у традиційній освітній системі. Формування інформаційної культури учителя – один із засобів підвищення рівня професійної компетенції.


Слайд № 5


Використання ІКТ, як і будь - які інші нововведення, породжує проблеми, пов’язані з необхідністю поєднання інноваційних програм і методик їх використання з державними програмами виховання й навчання, потребує принципово нових вимог до професійного рівня вчителя сучасної школи. З початком комп*ютеризації навчальних закладів проводилася і підготовка вчителів. Оволодіння вчителями основами ІКТ здійснювалось: під час навчання в педагогічних навчальних закладах, під час підвищення кваліфікації в облІППО, шляхом самоосвіти, шляхом проведення курсів окремими потужними міжнародними ІТ – корпораціями тощо.


Слайд № 6


Успішність будь – якої інноваційної діяльності передбачає, що педагог усвідомлює її практичну значущість не лише на професійному, але й на особистісному рівні.

Готовність учителя до впровадження ІКТ визначається з урахуванням критеріїв готовності до інновацій:

усвідомлення потреби запровадження ІКТ у власній педагогічній практиці;

поінформованість про новітні педагогічні технології з використанням ІКТ, знання досвіду роботи педагогів – новаторів;

зорієнтованість на створення власних творчих завдань, методик, налаштованість на експеримент;

стійка мотивація до подолання труднощів, пов’язаних із впровадженням ІКТ для професійного розвитку в професійній діяльності;

володіння практичними навичками освоєння наявних педагогічних інновацій і розробка власних;

спроможність аналізувати власний досвід, навчати інших.


Слайд № 7


Виділення ІКТ – компетентності як окремої складової професійної компетентності педагога обумовлено активним використанням ІКТ у всіх сферах людської діяльності, зокрема і в навчанні.

ІКТ – компетентність не зводиться до розрізнених знань і навичок роботи на комп*ютері. Вона є інтегральною характеристикою особистості, здатністю до засвоєння відповідних знань і розв*язання завдань у навчальній та професійній діяльності за допомогою комп*ютера.


Слайд № 8


Отже ІКТ – компетентність є складовою професійних компетенцій, якими має володіти вчитель – предметник на сучасному етапі модернізації освіти, і включає в себе:

ціннісно – мотиваційний компонент – потреба в удосконаленні та здійсненні педагогічної діяльності, спрямованої на передачу суми знань і розвиток особистості учня;

рефлексійний компонент – здатність аналізувати свої психологічні особливості та природні педагогічні задатки;

когнітивний компонент – вільне володіння педагогом навичками опрацювання інформації;

конативний компонент – потреба в поглибленні, розширенні, систематизації накопичених раніше знань, мотиви навчання, самостійно продумані цілі вивчення наукової дисципліни;

афективний компонент – емоційно - оцінювальне ставлення до предмета, його привабливість для суб’єкта навчальної діяльності;

діяльнісний компонент – відповідність знань, умінь, навичок та їх реалізація в практиці.


Слайд № 9


Інформаційно – комунікаційна компетентність поділяється на три основні складові, що відповідають окремим видам діяльності вчителів.

Загальна компетентність – це здатність учителя використовувати ІКТ у викладанні навчального предмета й створювати для забезпечення НВП: таблиці, малюнки, діаграми, презентації, текстові документи.

Діагностична компетентність допомагає вчителям аналізувати досягнення учнів у процесі навчання і полягає у вмінні проводити моніторинг результатів навчальної діяльності, проміжне діагностування, електронне діагностування, прогнозування тощо. Саме ІКТ – компетентність дає можливість учителю – предметнику, скориставшись готовою тестовою оболонкою, самостійно створювати електронні тести й заощаджувати час для перевірки навчальних досягнень школярів.

Предметна компетентність полягає у вмінні доцільно використовувати ІКТ –технології для досягнення навчальних цілей.


Слайд № 10


Виділяють такі рівні володіння ІКТ – компетенціями:

базовий рівень - інваріант знань, умінь, досвіду, необхідний учителеві – предметнику для вирішення освітніх завдань засобами інформаційних технологій загального призначення;

предметно – орієнтований – освоєння ІКТ і формування готовності до впровадження в освітню діяльність спеціалізованих технологій і ресурсів, розроблених відповідно до вимог, змісту й методики того чи іншого навчального предмета;

педагогічний (психолого – педагогічний, методичний, творчий) рівень – розробка власних електронних засобів навчального призначення, використання засобів ІКТ для вирішення професійних і особистих завдань.


Слайд № 11


Таким чином, запровадження в навчально – виховний процес ІКТ є вимогою часу. З метою забезпечення 100 – відсоткового оволодіння вчителями до кінця 2011 року ІКТ-ми Міністерство рекомендує активізувати як традиційні форми організації роботи та запроваджувати і інноваційні форми: вчитель – вчитель, школа – школа, учень – вчитель.


Слайд № 12


Згідно вимог МОН кожен вчитель загальноосвітнього навчального закладу повинен вміти орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства, а саме:

Створювати:

текстові документи

таблиці

малюнки

діаграми

презентації

Використовувати:

інтернет – технології

локальні мережі

бази даних

Здійснювати:

анкетування

діагностування

тестування

пошук необхідної інформації в мережі Інтернет

Розробляти власні електронні продукти

Поєднувати готові електронні продукти


Слайд № 13


Для того, щоб допомогти вчителям міста освоїти ІКТ, в 2011 – 2012 навчальному році запроваджується проект «Впровадження інформаційно – комунікаційних технологій в навчально - виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів міста».

Відповідність рівня володіння вчителями ІКТ-ми наведеним вище вимогам буде визначати місцевий відділ освіти. Міністерство передбачає проведення моніторингу навченості вчителів.


Слайд № 14


Навчальним закладам, всі вчителі яких відповідають вимогам до рівня володіння ІКТ, міський відділ освіти видає сертифікат «100 відсотків володіння ІКТ».