Реферат: Навчальна програма нормативної дисципліни для учнів загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації Київ

Міністерство освіти і науки України


ЛЮДИНА І СВІТ

Навчальна програма нормативної дисципліни

для учнів загальноосвітніх, професійно-технічних
та вищих навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації


Київ 2001 Міністерство освіти і науки України


ЗАТВЕРДЖЕНО

Міністр освіти і науки України

В.Г. Кремень

“___” _________ 2001 р.

ЛЮДИНА І СВІТ

Навчальна програма нормативної дисципліни

для учнів загальноосвітніх, професійно-технічних

та вищих навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації


Київ

2001

Тематичне планування курсу “Людина і світ” розроблене філософським факультетом Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Затверджено Міністерством освіти і науки України як навчальна програма нормативної дисципліни для учнів загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації.


Загальна редакція:

^ Л.В. Губерський, член-кореспондент НАН України, доктор філософських наук, професор;

В.О. Огнев’юк, кандидат філософських наук


Автори:

чл.-кор. АПН України, проф., д-р філос. наук ^ В.П. Андру­щенко; проф.,
д-р філос. наук І.В. Бойченко; чл.-кор. НАН України, проф., д-р філос. наук Л.В. Гу­бер­ський; доц., канд. філос. наук В.Ф. Діденко; доц., канд. філос. наук М.Ю. Зелінський; доц., канд. екон. наук М.П. Ігнатьєв; проф., д-р філос. наук В.І. Касьян; проф., д-р філос. наук, А.Є. Кон­верський; доц., канд. філос. наук І.М. Молчанов; доц., канд. філос. наук Б.І. Мороз; доц., канд. філос. наук А.О. Прия­тельчук; доц., канд. філос. наук В.П. Розумний; ас., канд. філос. наук І.А. Сайтарли; проф., канд. філос. наук П.І. Скрипка; доц., канд. філос. наук М.Г. Ханчич;
ст. викладач О.В. Шинкарук; доц., канд. філос. наук В.Ф. Цвих; проф.,
д-р філос. наук В.І. Ярошовець


^ Упорядник — доцент, кандидат філософських наук А.О. Приятельчук


Рецензенти:

В.І. Волович, професор, доктор філософських наук;

^ М.Ю. Русин, професор, кандидат філософських наук;

Г.С. Сазоненко, кандидат педагогічних наук;

П.О. Шляхтун, професор, доктор філософських наук


ВСТУП

Необхідність викладання у сучасних загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах І — ІІ рівня акредитації системно-узагальненого та людино-світознавчого і світоглядно орієнтованого курсу зумовлена невпинним процесом гуманізації і демократизації освіти, зверненням її до визнання пріоритету загальнолюдських цінностей.

Основою цього є прогресивні надбання світової і національної світоглядної культури, визнання плюралізму думок та врахування інваріантності соціального вибору людини.

Ефективним засобом формування гуманістичної світоглядної культури учнів має бути процес вивчення нового курсу “Людина і світ” згідно із запропонованою програмою.

Уже в назві програми курсу “Людина і світ” її автори визначають його основну мету: привернути увагу учнів насамперед до найвищої цінності — Людини, яка живе в об’єктивно-існуючому, якісно різноманітному світі. Водночас основною тезою програми є положення: “Поза Людиною, для людини, світу немає”. Суть цієї тези в тому, що сенс понятійно-категоріального апарату курсу “Людина і світ” має суб’єктивний характер творення відповідно до об’єктивно існуючої системи відношення “Людина — Світ”. Тобто справжній зміст понять і категорій навчального курсу “Людина і світ” має сенс тільки у названій системі. Поза нею зміст запропонованого категоріального апарату втрачається. І найголовніше, ця теза підкреслює, що людину треба розглядати не як засіб перетворення світу, а як мету його існування.

Запропонований курс не тільки зорієнтований на Людину, він і значною мірою визначає завдання, стосовно особистості молодої людини: в усіх розділах закладено основу для розширення кругозору випускника школи, показано взаємовідносини людини і природи, особистості і суспільства, особи і держави, викладено зміст прав і свобод людини і найголовніше, викладено актуальні проблеми сучасного життя, що становлять великий інтерес для молоді.

До курсу включено розділ “Душевне життя і духовність людини”, що орієнтує на розкриття сутності взаємозв’язку таких важливих фундаментальних явищ у житті людини як дух, душа і духовність. Завдання курсу щодо цього в тому, аби показати молодій людині, що духовність є головним важелем, який скеровує в кінцевому підсумку життєвий шлях людини. Без високого рівня розвитку духовності немає по-справжньому прогресивно розвиненого гуманістично зорієнтованого суспільства.

Відповідно до реформи шкільної освіти в Україні, і на основі програми створено новий підручник “Людина і світ”, видрукуваний у 1999 р. А у 2001 році вийшло друге, виправлене і доповнене видання цього підручника. Проте з урахуванням плюралізму думок доцільно користуватися й посібниками, в яких викладено ряд положень програми курсу “Людина і світ”: Людина і світ. Методичні поради до вивчення курсу (В.П.Андрущенко, Л.В.Губерський, А.О.Приятельчук, М.Ф.Та­расенко та ін.). К.: “Фотовідеосервіс”, 1994 р.; Людина і світ. Навч. посібн. (В.Ю.Вілков, О.І.Салтовський). К., 1997 р.; Людина і світ. Посібн. (В.Ф.Діденко, В.І.Кондрашова-Діденко). К., 1996 р.; Людина і світ. Методичний посібник (М.І.Мірошниченко, В.І.Мірошниченко). К., 1995 р.; Світ і людина. Підр. для 8-9 кл. (Р.А.Арцишевський). К., АртЕк, 1996 р.; Світ сучасної людини. Навч. посібн. для 9-10 кл. (За ред. В.М.Позднякова). К.: “Магістр-S”, 1996 р.; Особа і суспільство. Підр. для 10 кл. (Р.А.Арцишевський, С.О.Бондарук, В.І.Бортиков та ін). К.: “Перун”, 1997 р.

Під час викладання курсу вчитель має право вносити доповнення і зміни, спрямовані на збагачення змісту предмета.

Програма розрахована на 68 годин. У кінці кожного розділу подано перелік обов’язкового мінімуму понять, які повинні засвоїти учні, і список рекомендованої літератури.

Програму апробовано протягом п’яти років в Українському національному гуманітарному ліцеї Київського університету імені Тараса Шевченка, у ліцеях, гімназіях, школах м. Києва, Вінницької та Київської областей.


Основні напрями вдосконалення
організації навчального процесу


Необхідною умовою формування світоглядної культури є активне усвідомлення ідей системного, узагальненого характеру, які виникають на основі сукупності знань, що їх набувають учні. Високий рівень світоглядної культури можна забезпечити тільки тоді, коли випускник навчального закладу здатний самостійно зробити найзагальніший висновок стосовно свого місця, ролі і значення в світі.

Реалізувати цю умову можна тільки на основі переходу від методики, типовою особливістю якої є пояснювально-ілюстративний характер викладання в поєднанні з подальшою перевіркою результатів запам’ятовування учнем чергової теми, до методики, основним змістом якої є організація активної самостійної роботи, в процесі якої учні вчаться глибоко продумувати висновки, природознавчих і гуманітарних наук, міфології, релігії і філософії, усвідомлювати на їх основі свій життєвий досвід, критично ставиться до фактів реальної дійсності, переробляючи набуті знання під час вивчення всіх навчальних предметів і нові світоглядні положення у власні погляди на навколишній світ, на своє місце в пізнанні і перетворенні світу відповідно до власних потреб й інтересів.

Основою самостійної роботи учнів відповідно до завдань курсу “Людина і світ” має стати вивчення додаткових літературних джерел, в яких висвітлено актуальні проблеми стосовно даної навчальної дисципліни.

Однією з найважливіших умов засвоєння курсу є робота з підручниками та посібниками в поєднанні з опрацюванням довідкових джерел. Її організовує вчитель, спрямовуючи учнів на глибоке опанування найголовнішого в цьому курсі, на ґрунтовні роздуми щодо основних світоглядних ідей, на широке застосування під час розв’язання світоглядних проблем інших навчальних предметів і фактів з навколишнього життя.

Головними складовими навчального процесу є розв’язання завдань пізнавального характеру, а також виконання практичних робіт, що мають бути спрямовані на розвиток в учнів самостійності мислення, формування вмінь, насамперед застосовувати набуті знання в житті.

Основні галузі застосування знань — це сучасне бачення людини як унікального і неповторного явища; уміння користуватися сучасними знаннями стосовно сприймання світу; вироблення підходу до розуміння співвідношення духу, душі і духовності; виявлення дбайливого ставлення до природи; аналіз і оцінка соціальних процесів і явищ; глибоке розуміння політичних і культуротворчих процесів; пошук відповідей на питання загальносвітоглядного плану.

Природа курсу “Людина і світ” зумовлює потребу в активному використанні в навчанні різноманітних форм занять. Поряд з лекціями, в яких учитель глибоко і логічно пояснює головне в змісті уроку чи теми, він проводить семінари і заняття, присвячені ознайомленню з літературними джерелами, на яких на основі раніше набутих знань, опрацювання навчальної і додаткової літератури, власного досвіду учнів обговорюють найважливіші питання теми. Застосовуються також практичні заняття, в процесі яких, використовуючи теоретичні знання, розв’язують пізнавальні задачі, а також розглядають результати виконання практичних завдань, пов’язаних зі змістом курсу. Важливою формою занять є підсумкові співбесіди, під час яких учні відповідають на запитання, що дає змогу уточнити й узагальнити набуті знання, виявити рівень засвоєння базисних понять та ідей теми.

За основу навчального процесу за курсом “Людина і світ” треба обрати форми, методи і засоби навчання, які забезпечують високу пізнавальну активність і самостійність учнів. Вони мають поєднуватися з багатоманітними формами позаурочної роботи, серед яких особливе місце посядуть наукові конференції, диспути, конкурси, реферати, олімпіади, участь у роботі МАН та різноманітні презентації.

Успіх викладання курсу “Людина і світ” у світлі вимог реформи середньої освіти великою мірою залежить від творчої ініціативи вчителя у виборі форм, методів і засобів класної й позаурочної роботи.


^ Міжпредметні зв’язки

Вивчення курсу “Людина і світ” організовують в органічному поєднанні світоглядної культури вчителя і учня зі знаннями з фундаментальних дисциплін, які планово і факультативно викладають у школі та вищих навчальних закладів І — ІІ рівнів акредитації.

Підгрунтям для вивчення розділу “Феномен людського життя” мають бути знання з історії, біології, фізики, хімії, літератури. Враховуючи плюралізм думок щодо змісту теми, поряд з усталеними науковими твердженнями треба знайомити й з необґрунтованими релігійними точками зору і теоріями. Доцільно використовувати дані археології, наведені в курсі історії, вчення Ч.Дарвіна, І.Сеченова, І.Павлова (біологія), висновки про роль природних умов і середовища у походженні й розвитку людини, викладені в курсі географії, знання про будову речовини (фізика і хімія), релігійного вчення про походження і розвиток людини (Біблія, Коран тощо).

Вивчаючи розділ “Світ та особливості його існування”, потрібно спиратися насамперед на знання астрономії і сучасної фізики, класичної механіки, молекулярної біології та аналітичної хімії, основ філософії тощо.

Розділ “Душевне життя і духовність людини” можна опанувати тільки, широко використовуючи знання з основ етики, естетики, релігієзнавства, літератури, основ психології. Учитель і учні повинні бути добре ознайомлені з науково-популярною літературою з проблем виховання, моралі, культури поведінки, ставлення до цінностей та ідеалів. Під час вивчення розділів “Свідомість і пізнання”, “Людина і природа”, важливо орієнтуватися на знання з основ природознавчих дисциплін і філософії.

Засвоїти матеріал розділу “Суспільне життя людини” допоможуть ґрунтовні знання стародавньої, нової і новітньої історії, географії, сучасної української і зарубіжної літератури, соціології.

Розділ “Політичні засади людського співіснування” можна засвоїти, використовуючи факти, події, викладені в підручниках з історії, літератури, економічної географії.

Вивчаючи розділ “Людина і культура”, доцільно спиратися на матеріали тих курсів, які звертаються до проблем виховання особистості, формування сучасної людини.

Розділ “Світогляд як найвища форма самоусвідомлення” вивчають на основі знань з філософії, етики, естетики, релігієзнавства, фізики, хімії, біології, соціології та інших дисциплін. Саме вони допомагають людині творити свій, особливий і неповторний світогляд.


^ Вимоги до знань та умінь учнів

Учні, які вивчають курс “Людина і світ”, повинні вміти створювати власне розуміння основних понять і категорій, спираючись на знання їх класичних і сучасних формулювань.

Мають чітко викладати зміст понять і категорій, розкривати їх найважливіші ознаки та зв’язки з іншими поняттями і категоріями, показати своє розуміння основних ідей, вміти їх сформулювати, розгорнуто розкрити зміст на основі відповідних понять.

Від учнів треба вимагати глибокого розуміння класичного бачення розвитку людини і світу, вміння виявляти найсуттєвіші ознаки людини і світу і найголовніше — чітко бачити сутність відношення “людина — світ”.

Важливо, щоб учні вміли бачити основні ознаки сучасного політичного життя країни, самостійно аналізувати соціальний стан і прогнозувати шляхи виходу суспільства на новий зміст цивілізаційних відносин. Вони мають сформувати власне ставлення до ціннісних надбань світової культури, до багатющої скарбниці знань, віри і духу.

Учень повинен уміти:

активно застосовувати теоретичні знання, власну духовність, особисту віру для аналізу, узагальнення й оцінки особистісних і суспільних явищ, пошуку обґрунтованих рішень у процесі навчання та іншої діяльності, відстоюючи водночас свої переконання, життєву позицію;

самостійно робити висновки особисто для себе, використовуючи їх — згідно з власними потребами;

грамотно працювати з літературою, самостійно збагачувати свій творчий потенціал, застосовувати прогресивні методи оволодіння світоглядною культурою;

орієнтуватися в періодичній інформації наукового, релігійного, суспільствознавчого і людинознавчого напрямів. Відбирати з цієї інформації найголовніше й систематизувати її;

готувати виступи світознавчого і людинознавчого плану різних рівнів (конференція, диспут, наукове повідомлення, рецензія, доповідь), застосовуючи знання з курсу “Людина і світ”.



^ Критерії оцінювання досягнень учнів



Рівні

навчальних досягнень



Бали


^ Критерії оцінювання



І.

Початковий

1

Учень може усно відтворити один-два світоглядні поняття окремої теми.

2

Учень може на рівні “так-ні” усно відтворити кілька термінів, обрати правильний варіант відповіді із двох запропонованих.

3

Учень може двома-трьома простими реченнями передати зміст частини теми, знайти відповідь на запитання у тексті підручника.



ІІ.

Середній


4

Учень може відповісти на окреме запитання з допомогою вчителя, репродуктивно відтворити частину навчального матеріалу теми чотирма-шістьма простими реченнями, дати визначення світоглядних понять.


5

Учень може відтворити основний зміст навчальної теми, відповідаючи на запитання вчителя; визначає окремі ознаки людино-світознавчих понять.



6

Учень у цілому самостійно відтворює частину навчального матеріалу теми, у цілому правильно вживає світоглядні терміни, самостійно розв’язує прості завдання; може користуватись з допомогою вчителя текстами першоджерел, філософськими словниками тощо.



ІІІ.

Достатній



7

Учень може самостійно викласти матеріал теми, застосовуючи необхідну світоглядну термінологію, дати визначення понять, аналізувати зміст світоглядних текстів за детальним планом, може підтвердити одним-двома аргументами висловлене ним оцінювальне судження, знайти необхідну аргументацію для підтвердження своєї думки.


8

Учень володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією; може зіставляти, узагальнювати, систематизувати інформацію з допомогою учителя; складати найпростіші таблиці, схеми, аналізувати текст першоджерела з допомогою вчителя.


9

Учень оперує вивченим матеріалом на рівні теми, розділу, може самостійно його відтворювати, аналізувати основні положення теми, давати відгук (рецензію) на відповідь іншого учня; самостійно розв’язувати світоглядні задачі середнього рівня складності.



ІV.

Високий



10

Учень вільно викладає світоглядні питання, застосовуючи необхідну термінологію та теоретичну базу; може використовувати інформацію з додаткової літератури (використання додаткової літератури не є обов’язковою вимогою), виконувати з допомогою вчителя завдання вищого рівня; самостійно складати таблиці, структурно-логічні схеми з світоглядних проблем.



ІV.


Високий



11

Учень володіє глибокими і міцними знаннями, може вільно висловлювати власні судження і переконливо їх аргументувати; самостійно користується джерелами природознавчих і гуманітарних наук, міфології, релігії і філософії, усвідомлювати на їх основі свій життєвий досвід, критично ставитись до фактів реальної дійсності.



12

Учень ґрунтовно викладає світоглядні проблеми, висловлює власну позицію і переконливо її аргументує; самостійно знаходить, оцінює та використовує наукові, міфологічні, релігійні та філософські джерела інформації, вміє узагальнити вивчений матеріал, використовує набуті знання і вміння в практичній діяльності (участь у дискусіях, засіданнях круглих столів тощо); може самостійно перетворювати нові світоглядні положення у власні погляди на навколишній світ, на своє місце в пізнанні і перетворенні світу відповідно до власних потреб і інтересів.


^ ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ
КУРСУ “ЛЮДИНА І СВІТ”


(68 год.)

^ Тема уроку 1. Вступ до курсу “Людина і світ”.
Гуманізація і демократизація освіти. Визнання пріоритету загальнолюдських цінностей. Потреба в альтернативних людинознавчих, світоглядно орієнтованих курсах. Прогресивні надбання світової світоглядної культури — методологічна основа курсу “Людина і світ”. Зміст і методи вивчення курсу.


Література для учнів

Конституція України. Розділ ІІ. К., 1996.

Людина і світ. Підручник /Головн. ред. Л.В.Губерський — 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Т-во “Знання”, КОО, 2001. Передмова. Вступ до курсу.

Арцишевський Р.А. Світ і людина. Підр. для 8-9 кл. К., 1996. С.3-8.

Світ сучасної людини. /За ред. В.М.Позднякова. Навч. посібн. для 9-10 кл. К., 1996, С.4-5.

Я познаю мир. Детская энциклопедия. Философия. М., Издательство АСТ — ЛТД, 1997.


Література для вчителя

Конституція України. К., 1996.

Вілков В.Ю.,Ніколаєвський В.М., Омельченко В.В., Салтовський О.І. Людина і світ /Навч. посібн. — Харків: 2001.

Діденко В.Ф., Кондрашова-Діденко В.І. Людина і світ. К., 1998.

Світ і людина: Довідник. — Харків: Прапор, 1998.

Філософія. Навчальний посібник (кус лекцій) /За ред. проф. І.Ф.Надольного/ К.: Т-во “Знання”, 2001.



Перелік понять для засвоєння
Гуманізація, демократизація, альтернатива, освіченість, загальнолюдське, міфологія, релігія, наука, філософія.


Розділ І. ФЕНОМЕН ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ

(7 год.)


Тема уроку 2. Феномен людини та основні тлумачення
її походження.

Феномен людини: особлива тілесна організація, наявність душі, свідомість, суспільний характер існування, діяльність. Основні тлумачення походження людини: міфологічна освяченість, релігійне пояснення, еволюційна та космічні гіпотези, філософське переживання і розуміння.

Література для учнів

Людина і світ. Підручник /Головн. ред. Л.В.Губерський. 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Т-во “Знання” КОО, 2001. Розділ І, §1.

2. Арцишевський Р.А. Світ і людина. К., 1996. С.112-117, 127-138.

3. Особа і суспільство. К., 1997. С.15-22.

4. Світ сучасної людини. К., 1996. С.15-37.


Література для вчителя

1. Конституція України. К., 1996.

Вілков В.Ю., Ніколаєвський В.М., Омельченко В.В., Салтовський О.І. Людина і світ. /Навчальний посібник. — Харків: 2001.

Волков Ю.Г., Поликарпов В.С. Человек. Энциклопедический словарь. — М.: Гардарики, 1999.

Діденко В.Ф., Кондрашова-Діденко В.І. Людина і світ. К., 1998.

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. К., 1995.

Філософія: Навчальний посібник (курс лекцій) /За ред. І.Ф.Надольного. К., Т-во “Знання”, 2001.

Человек. Философско-энциклопедический словарь. — М. Наука, 2000.

Перелік понять для засвоєння

Людина, життя, феномен, тлумачення, пояснення, розуміння, освяченість.


Тема уроку 3. Роль природно-історичного середовища і спадковості у формуванні і розвитку людини.


Поняття середовища. Що таке природне середовище. Історичність середовища. Поняття спадковості. Структура спадковості. Вплив спадковості і середовища на походження і життя людини. Людина і Бог.


Література для учнів

Людина і світ. Підручник /Головн. ред. Л.В.Губерський. 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Т-во “Знання". КОО, 2001. Розділ І, §2.

2. Арцишевський Р.А. Світ і людина. К., 1996. С.184-193.

3. Особа і суспільство. К., 1997. С.15-25.

4. Світ сучасної людини. К., 1996. С.24-37.


Література для вчителя

Вілков В.Ю., Ніколаєвський В.М., Омельченко В.В., Салтовський О.І. Людина і світ. /Навчальний посібник. — Харків: 2001.

Волков Ю.Г., Поликарпов В.С. Человек. Энциклопедический словарь. — М.: Гардарики, 1999.

Діденко В.Ф., Кондрашова-Діденко В.І. Людина і світ. К., 1998.

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. К., 1995.

Філософія: Навчальний посібник (курс лекцій) /За ред. І.Ф.Надольного. К., Т-во “Знання”, 2001.

Человек. Философско-энциклопедический словарь. — М. Наука, 2000.


Перелік понять для засвоєння

Природне, історичне, середовище, спадковість, мінливість, формування, становлення, розвиток.


Тема уроку 4. Природні, соціокультурні та духовні виміри людського життя.

Природне начало в людині. Соціальна природа людини. Душевність людини. Поняття “індивід”. Поняття “особистості”.


Література для учнів

Людина і світ. Підручник /Головн. ред. Л.В.Губерський. 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Т-во “Знання". КОО, 2001. Розділ І, §3.

Арцишевський Р.А. Світ і людина. К., 1996. С.112-127.

Особа і суспільство. К., 1997. С.62-83.

Світ сучасної людини. К., 1996. С.45-64.

Школьный философский словарь. М., “Просвещение”, 1995.


Література для вчителя

Вілков В.Ю., Ніколаєвський В.М., Омельченко В.В., Салтовський О.І. Людина і світ. /Навчальний посібник. — Харків: 2001.

Волков Ю.Г., Поликарпов В.С. Человек. Энциклопедический словарь. — М.: Гардарики, 1999.

Діденко В.Ф., Кондрашова-Діденко В.І. Людина і світ. К., 1998.

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. К., 1995.

Філософія: Навчальний посібник (курс лекцій) /За ред. І.Ф.Надольного. К., Т-во “Знання”, 2001.

Человек. Философско-энциклопедический словарь. — М. Наука, 2000.


Перелік понять для засвоєння

Соціалізація, душевність, індивід, індивідуальність, особа, особистість, талант, геній.


Тема уроку 5. Сутність людини та сенс людського життя.

Поняття сутності. Міфологічний, релігійний, науковий і філософський вимір сутності людини. Поняття сенсу людського життя. Особистість і практика визначення сенсу життя. Чи можливе життя людини поза сенсом?


Література для учнів

Людина і світ. Підручник /Головн. ред. Л.В.Губерський. 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Т-во “Знання”. КОО, 2001. Розділ І, §4.

Арцишевський Р.А. Світ і людина. К., 1996. С.189-203.

Особа і суспільство. К., 1997. С.84-94.

Світ сучасної людини. К., 1996. С.50-57, 370-373.

Школьный философский словарь. М., “Просвещение”, 1995.


Література для вчителя

Вілков В.Ю., Ніколаєвський В.М., Омельченко В.В., Салтовський О.І. Людина і світ. /Навчальний посібник. — Харків: 2001.

Волков Ю.Г., Поликарпов В.С. Человек. Энциклопедический словарь. — М.: Гардарики, 1999.

Діденко В.Ф., Кондрашова-Діденко В.І. Людина і світ. К., 1998.

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. К., 1995.

Філософія: Навчальний посібник (курс лекцій) /За ред. І.Ф.Надольного. К., Т-во “Знання”, 2001.

Человек. Философско-энциклопедический словарь. — М. Наука, 2000.



Перелік понять для засвоєння

Сутність, основне, головне, визначальне, сенс, мета, ціль.


Тема уроку 6. Ціннісні виміри людського життя.

^ Смерть і безсмертя.

Поняття цінності. Структура цінності. Цінність людського життя. Людина як найвища цінність. Поняття смерті. Поняття безсмертя. Життя після смерті: чи можливе воно?

Література для учнів

Людина і світ. Підручник /Головн. ред. Л.В.Губерський. 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Т-во “Знання”. КОО, 2001. Розділ І, §5.

Арцишевський Р.А. Світ і людина. К., 1996. С.224-237.

Особа і суспільство. К., 1997. С.84-94.

Світ сучасної людини. К., 1996. С.220-223.

Школьный философский словарь. М., “Просвещение”, 1995.


Література для вчителя

Вілков В.Ю., Ніколаєвський В.М., Омельченко В.В., Салтовський О.І. Людина і світ. /Навчальний посібник. — Харків: 2001.

Волков Ю.Г., Поликарпов В.С. Человек. Энциклопедический словарь. — М.: Гардарики, 1999.

Діденко В.Ф., Кондрашова-Діденко В.І. Людина і світ. К., 1998.

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. К., 1995.

Філософія: Навчальний посібник (курс лекцій) /За ред. І.Ф.Надольного. К., Т-во “Знання”, 2001.

Человек. Философско-энциклопедический словарь. — М. Наука, 2000.



Перелік понять для засвоєння
Цінність, рівень, вимір, тривалість, смерть, безсмертя.


Тема уроку 7. Поняття творчості.

Феноменальність творчості. Сутність творчості. Різновиди творчої діяльності. Творчість — шлях до свободи. Творчість та волюнтаризм і фаталізм.


Література для учнів

Людина і світ. Підручник /Головн. ред. Л.В.Губерський. 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Т-во “Знання”. КОО, 2001. Розділ І, §6.

Арцишевський Р.А. Світ і людина. К., 1996. С.247-254.

Особа і суспільство. К., 1997. С.84-94.

Світ сучасної людини. К., 1996. С.373-380.

Школьный философский словарь. М., “Просвещение”, 1995.


Література для вчителя

Вілков В.Ю., Ніколаєвський В.М., Омельченко В.В., Салтовський О.І. Людина і світ. /Навчальний посібник. — Харків: 2001.

Волков Ю.Г., Поликарпов В.С. Человек. Энциклопедический словарь. — М.: Гардарики, 1999.

Діденко В.Ф., Кондрашова-Діденко В.І. Людина і світ. К., 1998.

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. К., 1995.

Філософія: Навчальний посібник (курс лекцій) /За ред. І.Ф.Надольного. К., Т-во “Знання”, 2001.

Человек. Философско-энциклопедический словарь. — М. Наука, 2000.



Перелік понять для засвоєння
Творчість, діяльність, практика, доля, волюнтаризм, фаталізм, свобода, відповідальність.


Тема уроку 8. Повнота життя і щастя.

Здоров’я і здоровий спосіб життя. Поняття рівня життя і рівня наповненості життя. Щастя — найвищий рівень наповненості життя. Міфологічне, релігійне, наукове та філософське бачення щастя.


Література для учнів

Людина і світ. Підручник /Головн. ред. Л.В.Губерський. 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Т-во “Знання”. КОО, 2001. Розділ І, §7.

Арцишевський Р.А. Світ і людина. К., 1996. С.208-212.

Особа і суспільство. К., 1997. С.72-94.

Світ сучасної людини. К., 1996. С.193-220.

Школьный философский словарь. М., “Просвещение”, 1995.



Література для вчителя

Вілков В.Ю., Ніколаєвський В.М., Омельченко В.В., Салтовський О.І. Людина і світ. /Навчальний посібник. — Харків: 2001.

Волков Ю.Г., Поликарпов В.С. Человек. Энциклопедический словарь. — М.: Гардарики, 1999.

Діденко В.Ф., Кондрашова-Діденко В.І. Людина і світ. К., 1998.

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. К., 1995.

Філософія: Навчальний посібник (курс лекцій) /За ред. І.Ф.Надольного. К., Т-во “Знання”, 2001.

Человек. Философско-энциклопедический словарь. — М., Наука, 2000.

Перелік понять для засвоєння

Рівень життя, наповненість життя, повнота життя, щастя, нещастя, біда, горе, радість.


Розділ ІІ. СВІТ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ІСНУВАННЯ

(6 год.)

^ Тема уроку 9. Поняття світу
Світ і поняття світу. Історичний розвиток уявлень про світ (міфологічний, релігійний, науковий і філософський підхід). Багатовимірність поняття світ.


Література для учнів

Людина і світ. Підручник /Головн. ред. Л.В.Губерський. 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Т-во “Знання”. КОО, 2001. Розділ ІІ, §1.

Арцишевський Р.А. Світ і людина. К., 1996. С.72-76.

Особа і суспільство. К., 1997. С.96-105.

Світ сучасної людини. К., 1996. С.381-385.

Школьный философский словарь. М., “Просвещение”, 1995.



Література для вчителя

Вілков В.Ю., Ніколаєвський В.М., Омельченко В.В., Салтовський О.І. Людина і світ. /Навчальний посібник. — Харків: 2001.

Волков Ю.Г., Поликарпов В.С. Человек. Энциклопедический словарь. — М.: Гардарики, 1999.

Діденко В.Ф., Кондрашова-Діденко В.І. Людина і світ. К., 1998.

Мир и человек. Справочник. Харьков. Прапор, 1998.

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. К., 1995.

Філософія: Навчальний посібник (курс лекцій) /За ред. І.Ф.Надольного. К., Т-во “Знання”, 2001.

Человек. Философско-энциклопедический словарь. — М. Наука, 2000.



Перелік понять для засвоєння

Об’єктивна реальність, протилежність, світ, Бог, світ речей, світ понять, внутрішній світ, зовнішній світ.


Тема уроку 10. Людина і Космос. Всесвіт і Земля.

Проблема впорядкованості світу. Світ як Космос. Світ як Всесвіт. Світ Землі як особливе явище.


Література для учнів

Людина і світ. Підручник /Головн. ред. Л.В.Губерський. 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Т-во “Знання”. КОО, 2001. Розділ ІІ, §2.

Арцишевський Р.А. Світ і людина. К., 1996. С.66-80.

Особа і суспільство. К., 1997. С.96-105.

Світ сучасної людини. К., 1996. С.381-388.

Школьный философский словарь. М., “Просвещение”, 1995.



Література для вчителя

Вілков В.Ю., Ніколаєвський В.М., Омельченко В.В., Салтовський О.І. Людина і світ. /Навчальний посібник. — Харків: 2001.

Волков Ю.Г., Поликарпов В.С. Человек. Энциклопедический словарь. — М.: Гардарики, 1999.

Діденко В.Ф., Кондрашова-Діденко В.І. Людина і світ. К., 1998.

Мир и человек. Справочник. Харьков. Прапор, 1998.

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. К., 1995.

Філософія: Навчальний посібник (курс лекцій) /За ред. І.Ф.Надольного. К., Т-во “Знання”, 2001.

Человек. Философско-энциклопедический словарь. — М., Наука, 2000.
Перелік понять для засвоєння
Мікрокосм, макрокосм, світ Біблії, Космос, Всесвіт, Галактика, Сонячна система, Земля.


Тема уроку 11. Поняття матеріального і ідеального.

Проблема субстанції. Історичний розвиток поняття матерії. Філософське визначення поняття матерії. Матеріальне і ідеальне.


Література для учнів

Людина і світ. Підручник /Головн. ред. Л.В.Губерський. 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Т-во “Знання”. КОО, 2001. Розділ ІІ, §3.

Арцишевський Р.А. Світ і людина. К., 1996. С.73-75.

Особа і суспільство. К., 1997. С.25-35.

Світ сучасної людини. К., 1996. С.56-57.

Школьный философский словарь. М., “Просвещение”, 1995.



Література для вчителя

Вілков В.Ю., Ніколаєвський В.М., Омельченко В.В., Салтовський О.І. Людина і світ. /Навчальний посібник. — Харків: 2001.

2. Волков Ю.Г., Поликарпов В.С. Человек. Энциклопедический словарь. — М.: Гардарики, 1999.

3. Діденко В.Ф., Кондрашова-Діденко В.І. Людина і світ. К., 1998.

4. Мир и человек. Справочник. Харьков. Прапор, 1998.

5. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. К., 1995.

6. Філософія: Навчальний посібник (курс лекцій) /За ред. І.Ф.Надольного. К., Т-во “Знання”, 2001.
Перелік понять для засвоєння
Субстанція, первинність, вторинність, категорія, матерія, матеріальне, ідеальне.


Тема уроку 12. Рух як загальний спосіб існування світу

Поняття руху. Форми руху. Поняття спокою. Рух і розвиток. Поняття прогресу і регресу.


Література для учнів

Людина і світ. Підручник /Головн. ред. Л.В.Губерський. 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Т-во “Знання”. КОО, 2001. Розділ ІІ, §4.

Арцишевський Р.А. Світ і людина. К., 1996. С.103-111.

Особа і суспільство. К., 1997. С.105-130.

Світ сучасної людини. К., 1996. С.219-220.

Школьный философский словарь. М., “Просвещение”, 1995.



Література для вчителя

1. Вілков В.Ю., Ніколаєвський В.М., Омельченко В.В., Салтовський О.І. Людина і світ. /Навчальний посібник. — Харків: 2001.

2. Волков Ю.Г., Поликарпов В.С. Человек. Энциклопедический словарь. — М.: Гардарики, 1999.

3. Діденко В.Ф., Кондрашова-Діденко В.І. Людина і світ. К., 1998.

4. Мир и человек. Справочник. Харьков. Прапор, 1998.

5. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. К., 1995.

6. Філософія: Навчальний посібник (курс лекцій) /За ред. І.Ф.Надольного. К., Т-во “Знання”, 2001.
Перелік понять для засвоєння
Зміна, рух, форма руху, спокій, розвиток, прогрес, регрес.


Тема уроку 13. Простір і час.

Поняття форм і способів існування світу. Поняття простору. Основні властивості простору. Поняття часу. Основні властивості часу. Єдність простору і часу.


Література для учнів

Людина і світ. Підручник /Головн. ред. Л.В.Губерський. 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Т-во “Знання”. КОО, 2001. Розділ ІІ, §4.

Арцишевський Р.А. Світ і людина. К., 1996. С.73-75.

Особа і суспільство. К., 1997. С.105-110.

Світ сучасної людини. К., 1996. С.133-137.

Школьный философский словарь. М., “Просвещение”, 1995.



Література для вчителя

Вілков В.Ю., Ніколаєвський В.М., Омельченко В.В., Салтовський О.І. Людина і світ. /Навчальний посібник. — Харків: 2001.

2. Волков Ю.Г., Поликарпов В.С. Человек. Энциклопедический словарь. — М.: Гардарики, 1999.

3. Діденко В.Ф., Кондрашова-Діденко В.І. Людина і світ. К., 1998.

4. Мир и человек. Справочник. Харьков. Прапор, 1998.

5. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. К., 1995.

Філософія: Навчальний посібник (курс лекцій) /За ред. І.Ф.Надольного. К., Т-во “Знання”, 2001.



Перелік понять для засвоєння
Єдність, відмінність, ймовірність, прибулець, тотожність.


Тема уроку 14. Проблема єдності світу.

Поняття єдності. Розуміння відмінності. Матеріальність світу. Ідеальність світу. Особливість місця людини у світі.


Література для учнів

Людина і світ. Підручник /Головн. ред. Л.В.Губерський. 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Т-во “Знання”. КОО, 2001. Розділ ІІ, §6.

Арцишевський Р.А. Світ і людина. К., 1996. С.66-71, 86-87.

Особа і суспільство. К., 1997. С.334-346.

Світ сучасної людини. К., 1996. С.34-37.

Школьный философский словарь. М., “Просвещение”, 1995.



Література для вчителя

Вілков В.Ю., Ніколаєвський В.М., Омельченко В.В., Салтовський О.І. Людина і світ. /Навчальний посібник. — Харків: 2001.

2. Волков Ю.Г., Поликарпов В.С. Человек. Энциклопедический словарь. — М.: Гардарики, 1999.

3. Діденко В.Ф., Кондрашова-Діденко В.І. Людина і світ. К., 1998.

4. Мир и человек. Справочник. Харьков. Прапор, 1998.

5. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. К., 1995.

Філософія: Навчальний посібник (курс лекцій) /За ред. І.Ф.Надольного. К., Т-во “Знання”, 2001.



Перелік понять для засвоєння
Єдність, відмінність, ймовірність, прибулець, тотожність.

Розділ ІІІ. ДУХОВНІСТЬ ЛЮДИНИ

(7 год.)


Тема уроку 15. Поняття “дух”, “душа”, “духовність”.

Співвідношення духовного і тілесного.

Поняття духу. Поняття духовності. Сутність взаємозв’язку духу, душі, духовності. Поняття духовного. Поняття тілесного.

^ Література для учнів
Людина і світ. Підручник /Головн. ред. Л.В.Губерський. 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Т-во “Знання”. КОО, 2001. Розділ ІІІ,