Реферат: Водні ресурси Баришівщини

Відділ освіти Баришівської районної державної адміністрації

Районний методичний кабінет Баришівської районної ради

Баришівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2


Котвицька Л.І.


ВОДНІ РЕСУРСИ


БАРИШІВЩИНИ





Баришівка

Схвалено науково-методичною радою районного методичного кабінету

Баришівської районної ради

(протокол № 03 від 28 січня 2011 року)


Водні ресурси Баришівщини.

Автор: Котвицька Людмила Іванівна, вчитель географії Баришівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2.


Рецензент: Лисюк Оксана Степанівна, методист районного методичного кабінету Баришівської районної ради.


Котвицька Л.І., 2011

РМК, 2011

Вступ


Століттями люди селилися біля води, яка напувала, годувала, охороняла від ворогів. І сьогодні річка є не тільки окрасою села, міста, а й джерелом водних ресурсів для багатьох галузей промисловості, сільського господарства і транспорту, улюбленим місцем відпочинку людей, а також одним із чинників, що формує клімат.

На малі річки, які переважають в загальній кількості, приходиться найбільший вплив антропогенних навантажень. Це впливає на життя річок, призводить до збіднення водних ресурсів, погіршення якості води, замулення русел і інших негативних наслідків.

Досить часто в наш час можна почути про те, що зникають річки і річечки. Одну випили, заорали, засипали, іншу заховали в трубу, відвели в нове русло тощо. Хто сьогодні може повірити в те, що в минулому річка Трубіж була не тільки повноводною, а й судноплавною. Звідси баржами, кораблями, човнами вивозили торгові люди сіно, зерно, овочі, шкіряні вироби, різні товари. На місцевих базарних майданах відбувалась жвава торгівля.

Якби на Землі не було річок, озер, струмків та джерел, то вона втратила б свій рослинний та тваринний світ. Адже, вода, як і повітря, - необхідна умова життя на землі. Завдяки своїм властивостям вона універсальна. Це незамінний щоденний продукт споживання людини. Підраховано, що за 70-річний вік через її організм проходить понад 50 тонн води. Водночас немає жодної галузі економіки, де б можна було застосувати повноцінний замінник води. Вона використовується в усіх технологічних процесах. Іншими словами, де немає води, там немає й життя. Однак, чи завжди раціонально використовується цей найдорожчий і далеко небезмежний дар природи?

У кожного із нас є “своя річка”. І немає значення яка, великий Дніпро чи маленька Березанка. Чи всі ми розуміємо, яке це багатство – річка? І наскільки вона вразлива? Можна знову побудувати зруйноване місто. Можна посадити новий ліс. Але живу річку, якщо вона помирає, як любий живий організм, відновити заново неможливо.

Останні роки в усьому світі йдуть стурбовані розмови про воду. Вода стає однією з найбільших цінностей Землі. Але коли кажуть: “Дніпро міліє” або “міліє Десна”, не всі розуміють, що ключова проблема лежить на берегах меленьких Березанок і навіть безіменних річечок і струмків – “капілярів” водної системи.

Чому я веду розмову на сторінках цього посібника про Березанки, Бакумівки чи Сухоберезиці? Для того, щоб кожен з нас зрозумів: річок незначних немає! Потрібно берегти кожну краплину чистої води. Це звернення до підлітків, на мою думку, важливе, адже багато бід відбувається сьогодні від незнань, безсердечності та байдужості людей.

Доля води залежить переважно від того, як ми господарюємо на берегах водойм. Річки, струмки, озера, джерела, болота необхідно вважати державною цінністю. Тільки за таких умов ми в спромозі в любу хвилину втамувати спрагу. Адже немає на землі кращого напою, ніж склянка холодної чистої води.

§1. Загальні гідрографічні особливості території

Баришівського району


Водні ресурси Баришівського району – одне з його природних багатств. Річки, озера, болота, струмки, джерела разом утворюють природну гідрографічну мережу рідного краю, яка доповнюється каналами, ставками, що створені людьми. Гідрографічні особливості території району залежать від кліматичних (кількості опадів, випаровування) і геологічних умов, рельєфу, ґрунтів, рослинного покриву, господарської діяльності людини (гідротехнічне будівництво, меліорація, водопостачання).

Водні ресурси Баришівщини формують одна середня річка (Трубіж) завдовжки більш як 100 км і дев’ять малих річок (Альта, Недра, Ільта, Стара Красилівка, Бакумівка, Сага, Холодна Рудка, Сухоберезиця, Мала Березанка) довжиною до і понад 10 км. Загальна протяжність річок району становить 177,2 км, Баришівщина характеризується слабо розвинутою гідрографічною сіткою. Всі річки і струмки належать до басейну Трубежа – лівої притоки Дніпра. Річки рівнинні (перетинають Придніпровську низовину), мають слабозвивисті неглибокі річища, широкі річкові долини, повільну течію. Живлення наших річок мішане: снігове, дощове, підземне. Взимку на всіх річках і струмках утворюється лід, починається льодостав з кінця листопада – початку грудня, а закінчується у 20-х числах березня.

Води річок району використовуються для меліорації, рибництва, рекреації, побутових потреб тощо. Але для забезпечення промислових, сільськогосподарських і транспортних потреб власних водних ресурсів не вистачає, не зважаючи навіть на те, що в Трубіж перекачується з Десни від 7 до 30 млн. кубічних метрів води в рік.

На водозборах десяти річок розміщено 49 ставків і озер загальною площею водного дзеркала 255 гектарів і об’ємом води 3,8 мільйонів кубічних метрів. Найбільше їх на Ільті і Сухоберезиці. Вони є окрасою сільської місцевості, урізноманітнюють ландшафти Баришівщини.

Створено штучні водойми – канали, загальною довжиною 467 км. Їх будівництво пов’язане з меліоративними роботами, які активно проводились в районі за радянські часи.

Після осушувальних робіт в нашому районі залишилося 1501 га. низинних боліт.

Творче завдання: “Чому так кажуть?”

Всі річки до моря ведуть.

Великі річки з малих джерел витікають.

Весна відмикає джерела і річки.

Вода, що витекла, назад не повернеться.

Ліс і вода – брат і сестра.



Загадка

Що таке живе і ллється,

Часом і на камінь пнеться,

Як немає – все всихає,

Звір і птиця помирає.

Дайте відповіді на запитання.

Охарактеризуєте загальні гідрологічні особливості території Баришівського району.

Покажіть на карті Київської області основні річкові басейни нашого району.

Як використовує воду річок місцеве населення Баришівщини?

Як ви розумієте вислів Ф.Бекона: “Природу перемагають, лише підкоряючись її законам”.


§ 2. Річка Трубіж


Найбільшою і найповноводнішою річкою Баришівщини є річка Трубіж. Протікає вона в межах Козелецького району Чернігівської області та Броварського, Баришівського, Переяслав-Хмельницького районів Київської області. Трубіж є лівою притокою Дніпра, впадає у Канівське водосховище біля м. Переяслав-Хмельницький. Загальна довжина її 113 км (за протяжністю є середньою річкою). Площа басейну Трубежа становить 4700 км2. В межах нашого району протяжність річки 28 км, площа водного дзеркала 42 га. Бере початок Трубіж з болота поблизу с. Петрівське, тече Придніпровською низовиною. Має коритоподібну долину, ширина якої до 3.5 км, а глибина до 10 метрів. Заплава річки плоска, завширшки 500-600 м, меліорована. Річище слабо звивисте, майже на всьому протязі відрегульоване, ширина його до 15 метрів. Верхня течія Трубежа сполучається каналом з річкою Остер, звідки за допомогою насосних станцій перекачується вода з Десни. З 1974 р. нижня частина Трубежа перекрита захисною дамбою від р.Дніпро у зв’язку з наповненням Канівського водосховища. Стік Трубежа перекидається у водосховище за допомогою насосної станції потужністю 85 м3/с. Похил річки незначний – 0.26 м/км. На Трубежі збудовано 19 шлюзів. Замерзає Трубіж наприкінці листопада – на початку грудня, а скресає в другій половині березня. В заплаві Трубежа створено 15 ставків, площа водного дзеркала яких становить 78.3 га.

Згадується Трубіж в різних історичних документах. Так, в Описах Київського намісництва 70-80-х років 18 століття читаємо: “Плавно тече Трубайло межи пологих берегів болотами і луками, ширину має 1-3 км, а глибину лише 1.5- 2.5 м; стоїть на ньому багато гребель з водяними млинами, водяться щуки, соми, лини, язі, карасі, окуні, лящі, судаки, плітки, в’юни… ”

Сьогодення Трубежа інше. До втручання меліораторів у природний комплекс річки Трубіж з обох боків русла тягнулись 2-3-кілометрової ширини мілководні болота, а за ними йшли прекрасні луки завширшки 4-5 кілометрів. Села, розташовані вздовж обох берегів річки, повністю забезпечували сіном і колгоспні ферми, і худобу в підсобному господарстві, а Трубіж ніколи не пересихав. В ньому було багато прісноводної риби. Та ось в сімдесятих роках з’явились меліоратори, порізали береги річки каналами. Висохло болото. Висохли канали. А в руслі річки ледь жевріє водичка. На десятки кілометрів простяглися вздовж течії річки десятки тисяч гектарів землі, які колись годували людей багатьох сіл. Тепер вони вкриті купиною та кущиками низькорослого верболозу. Тяжко і сумно дивитися на цю картину знущання над землею, над природою.

^ Сторінка - цікавинка для допитливих
Річка Трубіж в минулому відома під назвами Трубеш, Трубайло. Вперше згадується Трубіж в літописах за 989 рік. Але назва її ще давніша. На думку дослідників вона була родовою річкою слов’янського племені сіверян. Походження назви остаточно не з’ясовано. Існує декілька тлумачень:

За народними переказами, назва цієї річки походить від слова “трубити”. У часи Київської Русі була розвинута світильнівська сигнальна система, за якою прикордонні поселення мали сповіщати населення про степову небезпеку світлом або сигналом труби. Отже, під час воєн на знак наступу, перемоги або відбою битви трубили. Тактика бою вимагала переслідування ворога до найближчої природної перепони, рубежа – річки, болота, щоб там його остаточно розгромити, знищити.

Трубіж для наших предків був священною річкою, а на Туровій Кручі, що знаходиться поруч села Поділля, очевидно, було святилище, де вшановували турів як священних тварин. Тури жили в трубізьких болотах на півночі лісостепу. Болота, звідки долинав трубний рев, коли полювали на турів, сіверяни називали Трубайло. На цих болотах є острів Ревино (назва походить від ревища, що здіймали тури під час побоїщ).

Відомо, що у княжі часи на берегах Трубежа відбувались великі полювання, під час яких трубили в мисливські роги. Полювання відбувались в долині цієї річки біля широкого заплавного болота (територія сучасного Броварського району). Це болото (довжиною 12 км і шириною 6 км) мало назву Трубайло, його ім’ям стали називати всю річку.

В минулому Трубіж мав стратегічне порубіжне значення для східнослов’янських племен при захисті від печенігів, половців. Вздовж річки вчені виявили залишки давніх оборонних земляних споруд, які служили для захисту від нападу кочівників. В народі ці споруди відомі під назвою Змієві вали.

На Трубежі також трубили свої та іноземні купці, сповіщаючи про прибуття суден з товарами ( в минулому Трубіж був судноплавною річкою, доказом цього є знайдені тут уламки суден).

Інші дослідники припускають, що назва річки походить від слова “труба”, що означає меження русла серед боліт без меандр, вигинів, закрутів та заворотів.

Про окремі річки народ склав досить цікаві легенди. Одна з них про річку Трубіж, яку в своєму творі “Орися” розповідає український письменник Пантелеймон Куліш.

Шумить, реве Трубайло за левадами. А вода в ньому чиста, як скло, як дорогий кришталь. Над річкою – висока круча, яка обросла кучерявим в’язом, а коріння повисло над самою річкою. Це Турова Круча.

Легенда розповідає, що колись давно, іще до татарського лихоліття, побував недалеко біля річки Трубайло Переяславський князь, який перебуваючи на полюванні, відбився від своєї челяді. І був той князь стрілець завзятий. Побачив князь, що на лощині пасеться стадо турів1. А біля них стоїть дівчина небаченої краси. Закохався молодий князь в дівчину, запропонував стати його дружиною. А дівчина відмовилася.

Розсердився князь на горду красуню і став стріляти з лука золоторогих турів. Вони кинулися тікати з пущі. Прибігли над Трубайло... А Трубайло тоді був не такий вузенький, як тепер, - прибігли на високу кручу і всі шубовсть у воду!

^ Та ні один не переплив, усі каменем лягли на дно. Шкода стало дівчині-красуні турів і сказала князю, що тепер він ніколи не знайде дорогу до свого Переяслава.

Тож блукає і нині той князь по пущі і ніяк не знайде свого Переяслава. А золоторогі тури й досі лежать камінням у воді, і здається, що то не вода реве, а ревуть тури глухо з-під води.

^ Кажуть, буде такий час, коли князь прийде на Турову Кручу, повстануть тури і підуть шукати собі диких пущ по Вкраїні.


Примітка:

1Тури – вимерлі дикі бики.

Дайте відповіді на запитання

За фізичною картою охарактеризуйте Трубіж (де бере початок, куди впадає, напрям течії, ліві та праві притоки, особливості долини).

Розкажіть про проблеми Трубежа.

Пригадайте перекази та легенди про походження назви Трубіж. В яких з них найпереконливіше розкривається назва гідроніма?

Українські поети і письменники в своїх творах згадують річку Трубіж, її історичне минуле. Борис Олійник у творі “Трубить Трубіж”писав: “На Трубежі, на грізнім рубежі

Во здравіє поставимо їм свічі:

Вони живі для нас у віковіччі

І пам'ять їхню не сточить іржі”

Гортаючи сторінки історії рідного краю, з’ясуй, які історичні події відбувались на берегах Трубежа.

5. До проведення широкомасштабних осушувальних меліорацій координати витоку р.Трубіж становили 500 48´ пн.ш. і 310 26´ сх.д., а координати гирла – 490 59´ пн.ш. і 310 12´ сх.д. Сучасна ситуація значно змінилася, особливо після будівництва підвідного каналу від р.Остер і будівництво Канівського водосховища. Визачте за фізичною картою сучасні географічні координати витоку та гирла Трубежа.


§ 3. РІЧКА НЕДРА


Недра – найбільша ліва притока річки Трубіж. Бере початок з болота на північ від села Щаснівки у Бобровицькому районі на Чернігівщині, протікає середньою течією через населені пункти Великий Крупіль та Войкове Згурівського району, а нижньою — у східній частині нашого району, впадаючи у Трубіж південніше міста Березань. Загальна протяжність річки 61 км, площа її басейну 810 квадратних км. В межах Баришівщини її довжина 28,6 км, площа водного дзеркала 23 га. Долина річки Недра має ширину від 0,5 до 2,0 км. Заплава її заболочена, з торфовищами шириною 500-700 м, а іноді – 2 км. Річка тече швидше ніж Трубіж, маючи похил 0,64 м на км, приймає воду з осушувальних систем (на річці споруджено 11 шлюзів). Річище майже на всьому протязі каналізоване, шириною до 7 – 10 км. Живлення мішане. Покривається льодом наприкінці листопада, а скресає у другій половині березня. В заплаві Недри створено 13 ставків з площею водного дзеркала 76,7 га.

Недра — екологічно чиста річка, тут водиться риба, бобри, гніздяться водоплавні птахи. Тому воду річки використовують для господарських потреб, займаються рибальством. Вздовж берегів Недри створюють водоохоронні смуги завширшки 20 м.


Сторінка-цікавинка для допитливих

Достовірних наукових відомостей про походження назви річки Недра немає.

^ Часто її назву пов’язують з гідронімом «недро» ,що означає очерет.

За іншими припущеннями назва річки пов’язана з існуванням в надрах заплавних боліт залізної руди.В сиву давнину з цієї сировини виготовляли зброю (мечі,кольчуги,списи тощо) ,на що вказують багато давніх місцевих географічних назв: Недра, Рудницьке, Рудня тощо. На берегах Недри та інших місцях басейну Трубежа існували не тільки кустарні майстерні по виготовленню зброї, а й кузні, де кували підкови, сокири, плуги, серпи та інший господарський реманент. Пізніше в долині Недри стали видобувати селітру для виготовлення пороху.

Є свідчення, що нижня течія річки Недри спочатку носила назву Березань. Назва Березань утворилася від двох тюркських слів «бюрю» (вовк) та «узень» (річка). Вовча річка – так іноді за переказами називали турки пониззя Недри. Таку назву річка могла отримати ще і від урочища, де водилися вовки. З історії відомо, що половецькі орди своїми покровителями вважали вовків. Тому свою назву річка могла одержати й від половців.

Давнє містечко Велика Березань (сьогодні місто Березань) в минулому називалося Лисовкою. Деякі вчені вважають, що потім цей населений пункт перейняв нову назву від річки. Саме містечко у пониззі річки Березань було засноване на початку XVII ст. козаками та кріпаками-втікачами з Правобережної України.

^ Найбільш вірогідною є версія, що назва Березань утворилася від слова «береза» через поширення в давнину в долині річки березових гаїв.

Дайте відповіді на запитання.


Оцініть гідрологічні особливості річки Недра.

Подумайте і поясніть, чому річка Недра тече швидше, ніж Трубіж.

Визначте за картою Київської області, які назви сіл чи міст збігаються з назвами річок, на яких вони розміщені. Поясніть їх назви.


§ 4. Річка Стара Красилівка


Річка Стара Красилівка – права притока Трубежа. Бере початок північніше міста Бориспіль. Верхньою та середньою течією протікає в північній частині Бориспільського району, нижньою – по території Баришівського району (через село Сезенків).

Гирло Старої Красилівки знаходиться на північній околиці смт Баришівки, за шкірзаводом. Тече з заходу на схід в межах Придніпровської низовини. Загальна довжина річки становить 52 км, в межах Баришівщини – 12,3 км, площа водного дзеркала – 8,6 га. У верхів’ї Стару Красилівку місцеве населення називає Горобіївкою, так само, як і праву притоку Красилівки, що протікає поряд. В пониззі старожили – баришівчани і досі називають Стару Красилівку – Білоконь. Живлення має мішане, покривається льодом наприкінці листопада, а скресає у другій половині березня.

В минулому вона була замулена і пересихала. Трубізьке управління осушувально-зрошувальних систем русло Старої Красилівки відрегулювало, створило водоохоронні насадження. Нині це зона відпочинку баришівчан. На Старій Красилівці збудовані шлюзи. Каналом Стара Красилівка зв’язана з річкою Красилівка (на території нашого району знаходиться лише невеликий відрізок її русла і гирло – західніше Гостролуччя).


Сторінка-цікавинка для допитливих.

Єдиної думки щодо походження назви Стара Красилівка немає. Гідроніми з основою “красил” зустрічаються в Україні досить часто. В історичних документах, писемних джерелах згадуються “красилові двори” – місця фарбування шкіри, пряжі, тканин. Цей процес потребував багато води. На сусідній Красилівці є село з одноіменною назвою. Можливо в сиву давнину тут займались фарбуванням сукна, шкіри, як і в селах, що були розміщенні на берегах Старої Красилівки.

Інша версія, щодо походження назви річки Стара Красилівка, пов’язана зі словом “красна”, тобто красива.

У Броварському районі на річці Красилівка є одноіменне село. За народними переказами в сиву давнину сучасні землі над Красилівкою і Старою Красилівкою належали Києво-Печерській лаврі. Тут жили монахи, які мали винокурні та господарські будівлі, вкриті бляхою, пофарбованою в червоний колір. Це надавало поселенню досить привабливого, красивого вигляду. Звідси і назва села – Красилівка. А від назви села утворилася назва двох сусідніх річок.
^ Дайте відповіді на запитання
Використовуючи фізичну та кліматичну карти Київської області поясніть як рельєф та кліматичні особливості місцевості впливають на швидкість течії, водність річки Стара Красилівка.

Економічна криза негативно вплинула на роботу промислових, сільскогоспорадських, транспортних підприємств та обслуговуючої сфери Баришівки, а от на самопочуття річки Стара Красилівка – позитивно. Чому? Висловіть і прокоментуйте свою думку.


§ 5. Річка Альта


Альта є невеликою річкою, що протікає в межах Бориспільського, Баришівського та Переяслав-Хмельницького районів і є найбільшою правою притокою Трубежа. В межах Баришівщини протікає неподалік сіл Веселинівка та Поділля. ЇЇ загальна довжина 46 км, а в межах Баришівського району 16 км. Площа водного дзеркала – 11.2 га, а площа водозбору 492 км2. В заплаві річки є 4 ставки, площа водного дзеркала яких становить 7.8 га. Значних приток річка не приймає. Долина Альти трапецієвидна, шириною до 1 км у середній течії, береги слабо виділяються у ландшафті. Заплава у верхів’ї подекуди заболочена, ширина її у нижній течії до 300 м. Ширина річища Альти у нижній течії до 5 м. Похил річки 0.25 м/км. Живиться талими, дощовими, підземними водами. Льодостав на річці спостерігається з середини грудня до середини березня. Меліоративне осушення її басейну не проводилось.

В літописах річка зустрічається під назвою Альта, Льта, Ольта, Льтиця. Вперше вона згадується 1015 р. в літописах “Повісті минулих літ” та “Оповіді про Бориса і Гліба”. На цій річці було підступно вбито молодого князя Бориса. Навесні 1019 року Ярослав Мудрий переміг Святополка “Окаянного”. 1063 року тут три брати Ізяслав, Святослав і Всеволод на смерть стали проти половців. В 1239 році берегами Альти пройшла татаро-монгольська орда хана Батия. Річка в ті давні часи служила природним рубежем між Київським і Переяславським князівствами, а укріплення древнього Переяслава знаходилося в зручному місці між Трубежем і впадаючою в нього Альтою.

Згадується річка в художніх творах відомих поетів та письменників. Так, Тарас Шевченко в поемі “Тарасова ніч” описав боротьбу українських повстанців проти військ польської шляхти, що відбувалась на березі Альти під Переяславом у 1630 році:

Червоною гадюкою

Несе Альта вісті,

Щоб летіли чорні круки

Ляшків – панків їсти.

Згадується Альта в “Описах Київського намісництва 70-80-х років XVIII століття.”

Сьогодні Альта хворіє. Витоки і джерела річки давно переорані і загачені насипом автотраси на ділянці Любарці –Іванків -Бориспіль. Лише під Любарцями починає простежуватися долина річки і з’являються струмки. Русло слабо виражене, іноді під час посухи пересихає і перетворюється в ланцюжок мілководних озерець, стариць та рукавів.

Причинами деградації річки є великий ступінь розорювання площ водозбору, знищення чагарників і верболозу в долині, відсутність лісу та безконтрольне буріння свердловин в басейні Альти. Споживацьке ставлення до долини річки протягом останніх десятиліть призвело до виснаження, замулення, засмічення та забруднення, зниження її водності. Такий стан Альти нагадує про небезпеку екологічної катастрофи.

Щоб оздоровити Альту необхідні водно-екологічні заходи. Це - незначне розчищення русла, будівництво нових руслових ставків і очищення існуючих, обов’язкове створення прибережних захисних смуг, їх залуження. Доцільно заборонити випас худоби на берегах Альти, створити міжрайонний комітет по охороні та відродженню річки.

В долині Альти на території нашого району є гідрологічний заказник “Подільський”, а також парк - пам’ятка садово-паркового мистецтва ХХ століття “Альта”.


Сторінка – цікавинка для допитливих

Існує декілька версій щодо походження назви річки Альта.

Вчені помітили, що назва цієї річки подібна до назви річки Олти (Олт), що є лівою притокою Дунаю. Вважалось, що цю назву на береги Дунаю принесли слов’яни з Дніпра. Проте дослідження показали зворотне. Прототипом назви Альти стала стародавня назва притоки Дунаю. Тобто, гідронім “Олт” був занесений в наш край з Дунаю в кінці VIII століття.

^ Літописна річка Лтава (Олтава), ліва притока річки Ворскли і назва Олто (Льто, Лто) мають один слов’янський корінь “олт”, який в перекладі означає текти, пливти.

Давня назва сучасного Борисполя – Льто. В цьому стародавньому містечку любив відпочивати київський князь Володимир Мономах. Очевидно це місто отримало назву від назви річки Альта (Льта). Але можна допустити і зворотну залежність.


Дайте відповіді на запитання

На картах Київської області, Баришівського району покажіть річку Альту, місце її витоку та гирло.

Чому Альту називають історичною річкою?

Яка історія походження назви річки?

Як ви розумієте слова вчених-екологів: ”Альта- річка, яка зникає з лиця Землі.”?

Які водоохоронні заходи слід вживати систематично, щоб спасти Альту?


Практичні завдання (для учнів сіл Веселинівки та Поділля)

Улітку разом з товаришами, вчителями, батьками, односельцями візьміть участь у розчищенні джерел, струмків, берегів річки Альта від сміття, посадіть на схилах дерева, кущі, здійсніть підсів трав.

Розпитайте односельців – старожилів про історію походження назви річки Альта, місцевих струмків, джерел, що живлять річку.

Разом з класним керівником, вчителем географії, батьками та однокласниками здійсніть екскурсію до парку – пам’ятки садово-паркового мистецтва ХХ століття – “Альта”.


§ 6. Річка Ільта


Річка Ільта (раніше відома під назвою Ільтиця) є правою притокою Трубежа, що протікає по території Бориспільського і Баришівського районів. Бере початок з болота поблизу села Іванкова, тече через села Бзів, Волошинівку і Селичівку. Протікає вона із заходу на схід по заниженій місцевості, висота якої над рівнем моря 100-110 м. Має єдину притоку, яка протікає поза межами району. Це річка Драч – ліва притока Ільти. Довжина Ільти 26 км, площа басейну 387 км2. В межах Баришівського району її протяжність сягає 17,8 км, площа водного дзеркала становить 12,5 га, ширина 8 м, глибина змінюється за порами року. Під час повенні у квітні – 165 см. Влітку в середньому 110-120 см. Швидкість течії 12 м/хв. В липні наступає межень. Глибина річки під час межені 1 м. На території села Селичівки в річку Ільта впадає два джерела. Долина річки коритоподібна, але при ширині до 3-х кілометрів береги в рельєфі виділяються слабо, глибина до 10 метрів.

Річка мальовнича, дякуючи звивистому руслу шириною до 4-х метрів. Похил річки 0,36 м/км. На протязі року живиться річка талими, атмосферними та підземними водами, тобто живлення мішане. Поверхня річки покривається кригою з середини грудня до середини березня. Води річки використовуються для зрошення, є ставки (їх чотири, площа водного дзеркала 12,4 га), побудовані шлюзи.

В руслі річки поширенні такі рослини: ряска, очерет, калюжниця, аір, водяна лілія. На берегах росте осока, верболіз, береза, пирій, кропива, жовтець тощо. Твариний світ представлений молюсками, пиявками, жабами, тут водяться раки, в’юни, карасі, качки, ондатри.

Назва річок Ільта та Альта схожі. Тому всі версії та гіпотези щодо походження назви річки Альти заслуговують на увагу, і їх можна віднести і до річки Ільти. Тим більше, що ці дві річки витікали з одного болота.


Сторінка-цікавинка для допитливих.

Загадки

Із-під гірки, з-під крутої,

Прокладається порою,

Та й до моря утіка,

Через лози по ярах.

Рибам взимку тепло жить –

Дах як скло товсте лежить.

Що за глечики і блюдця,

Що не тонуть, і не б’ються?

У воді родиться

і води боїться.

Творче завдання

Прочитайте вірш В.Павлінова “Річка”. Які думки навіює цей твір. Напишіть творчу роботу “Ріка мого дитинства”.


Река

Река, из чащи вырастая,

Немая, светлая, густая,

Как бы метал из стекла,

Едва текла,

Пора разливов миновала.

Речка ничем не выдавала,

Что целый мир

В глубинах вод

Она несет.

Своё пружинистое тело,

Закутав в мягкие леса,

Она белела и алела,

И отражала небеса.


Дайте відповіді на запитання

Дайте гідрологічну характеристику річки Ільта.

На карті Київської області, Баришівського району знайдіть села, через які протікає річка Ільта.

Як місцеве населення використовує води Ільти?

Розпитайте старожилів, які назви мають ставки, джерела, долина біля річки Ільта. Поясніть їх назви.


§ 7. Річка Холодна Рудка


Річка Холодна Рудка (інша назва - Ядлівка) бере початок в урочищі Циганське на північній межі нашого району з Чернігівською областю. Має протяжність 15,8 км, площу водозбору – 103 км2, протікає по території Баришівського району і впадає в Трубіж біля села Гостролуччя. Є лівою притокою Трубежа.

Гідрографічна мережа розвинута слабо, річка приймає лише одну маленьку притоку. Живлення має мішане. Рельєф водозбору характеризується великою кількістю “блюдець” - невеликих замкнутих понижень. В заплаві річки створено 2 ставки, площа водного дзеркала становить 9,5 гектарів.

Басейн Холодної Рудки на сході межує з басейном зниклої річки Довга, на півночі – з басейном річки Басанка, на заході – річки Гоголівка, на півдні – річки Красилівка.

На берегах Холодної Рудки виникло давнє село Ядлівка (нині Перемога). Під час Великої Вітчизняної війни холодними зимами партизани по замерзлому руслу річки потрапляли з Басанського лісу до Ядлівки. За зв’язок з партизанами у серпні 1943 року село було спалено гестапівцями, а його населення вивезено на каторгу до Німеччини.

Заплава Холодної Рудки була раніше досить заболочена, русло губилося в заростях болотної рослинності та чагарників. Після осушення боліт в заплаві Холодної Рудки було створено 315 га сільськогосподарських угідь – під сінокоси і випаси.

Протягом 1999-2000 рр. Трубізьке управління меліоративних систем і водного господарства провело на протязі 5,6 км розчистку русла річки від замулення, а також санітарну розчистку (вирубку лози, очистку від повалених дерев і відмерлої водної рослинності) протягом 8 км. Ці заходи позитивно вплинули на водний режим. Так припинилося підтоплення льохів в садибах гостролучан.

Холодна Рудка – екологічно чиста річка. З метою охорони її від забруднення, замулення, засмічення вздовж берегів відведені прибережні захисні смуги, де господарська діяльність людини обмежена. Проведення щорічних водоохоронних заходів – санітарних розчисток, укріплення берегів, насадження дерев, залуження – сприятимуть збереженню і відтворенню водних ресурсів Холодної Рудки.

^ Сторінка-цікавинка для допитливих Назва річки Холодної Рудки пов’язана з існуванням залізної руди в болотах, на що вказує багато давніх місцевих географічних назв: Рудницьке, Рудка, Крива Рудка, Рудня, Ржавець. Існують давні перекази, що місцеві жителі колись в кустарних майстернях із болотної руди виготовляли металеві вироби.
Ще одна версія походження назви Холодна Рудка. Слово Рудка походить від терміна “іржаве болото”, або “руде”, “риже”, “червонувате”. Тобто, назву отримала річка завдяки рудому забарвленню води в руслі. А слово “Холодна” пов’язане з холодними джерелами, які живлять цю річку.


Дайте відповіді на запитання

В басейні Холодної Рудки багато “блюдець”. Як ви зрозуміли, що це таке?

Чому Холодну Рудку називають партизанською річкою?

Холодна Рудка – екологічно чиста річка. Які щорічні водоохоронні заходи сприятимуть збереженню і відтворенню водних ресурсів маленької річки?

Які назви річок вашої місцевості відбивають особливості природних умов і ресурсів Баришівщини?

§ 8. Річка Сага


Через маленьке село Устинову Греблю протікає мальовнича річечка Сага. Витік її починається на північному заході від села Любарців Бориспільського району. Протікає ця річка в Бориспільському та Баришівському районах, впадає правою притокою в річку Трубіж нижче села Борщева. Протяжність річки 19 км, а в межах Баришівщини – 13,5 км. Площа басейну – 86 км2, а площа водного дзеркала становить 8,1 гектара. Річку можна класифікувати як болотну, що відповідає і її назві. Сага – досить поширена на Україні назва стариць, заток, заплавних луків, боліт у заплавах річок і озер.

Раніше річка протікала серед боліт і заболочених земель, губилася в очеретах і верболозах, живилася опадами, талими і грунтовими водами. Заболоченою була не лише її заплава, але й частина водозбору. Рельєф басейну річки характеризувався значною кількістю невеликих замкнутих понижень - “блюдець”.

В результаті меліорації, яка здійснювалася ще за радянські часи, в басейні річки Сага було створено під сінокоси і пасовища 2172 га осушених земель, в тому числі в Баришівському районі – 944 гектари. Річку Сага можна вважати екологічно чистою, яка має рекреаційне значення.

В 1994 році Трубізьке управління меліоративних систем і водного господарства провело розчистку її русла від замулення на відстані 10,3 км. В майбутньому з метою збереження природних ландшафтів басейну р. Саги, охорони водних ресурсів можна було б створити мікрозаказники і мікрозаповідники, посадку дерев, підсів трав, викошування водної донної рослинності та розчистку русла від замулення, берегоукріплення, відведення прибережних захисних смуг. Всі ці заходи вимагають значних коштів, яких в районі не вистачає.

В минулому на берегах Саги існувало два населених пункти-хутори Устинова Гребля і Мурки. Останній вже не існує на карті Баришівського району. Через велику заболоченість басейну цієї річки на її берегах більше поселень не виникло.


Сторінка-цікавинка для допитливих.

Сага дуже поширений гідронім в Україні. Він означає невелику річку із слабопроточною водою, багату затоками, заплавними болотами, старицями, сіножатями та мокрими луками.

^ Деякі дослідники назву річки пов’язують із словом “Saga”. Це слово тюркського походження і означає коза.

В іншому варіанті – це назва заплавних боліт та луків.

В народі цю річку ще називаюли Широкий Рукав, в писемних джерелах зустрічаємо назви Устинівка і Устинкова Гребля. Назва Устинкова Гребля пов’язується із старослов’янським “оустіє, устя” (гирло), тобто в народному діалекті в даному випадку – це місце, де зливаються дві річки, або річка впадає в заплавне болото Трубежа.


Загадки

Поміж трави на пісок

Впав блакитний поясок,

Хоч лежить, а не підняти,

Хоч біжить, а не спіймати.

Ледь колишуть вітерці

Стрічку на просторі:

Кінець вузький – у джерельці,

А широкий - в морі.

По якій дорозі півроку їздять на коні,

А півроку – без коня?


Дайте відповіді на запитання

На карті Баришівського району знайдіть хутір Устинову Греблю, через який протікає річка Сага.

Яка версія, щодо походження назви річки, вам найбільше запам’яталася і сподобалася?

З якою метою в басейні річки Сага в свій час здійснювали осушування земель. Чи є таке втручання людини в закони природи виправданим (обґрунтуйте свою відповідь).

На характер використання рекреаційних ресурсів впливає екологічний стан території – чистота або забруднення вод, повітря, ґрунтів. Річка Сага є екологічно чистою річкою. Подумайте як людина може в майбутньому використовувати її рекреаційні ресурси?


§ 9 Річка Мала Березанка (Березанка)


На території Баришівського району тече непримітна річечка Мала Березанка (Березанка). Вона є лівою притокою річки Недра. Бере початок з джерела на східній околиці міста Березані. У верхів’ї вона протікає недалеко від Розритої могили, біля якої в 1843 році побував Тарас Григорович Шевченко і написав у Березані вірш «Розрита могила». Далі тече через колишній хутір Попівний, через східну частину міста у напрямку на Заріччя і впадає у річку Недру в центрі Березані. Довжина річки 6 кілометрів, площа її водозбору 52 км2, площа заплави 70 га, площа водного дзеркала – 1,8 га.

Гідрографічна мережа цієї річки нерозвинута, вона живиться опадами, талими та ґрунтовими водами, джерелами. Осушувальні меліорації в заплаві ніколи не проводились. Високі водопілля на цій річці спостерігались в 1931, 1942, 1970 роках. Русло річки слабо виражене, замулене, засмічене, заросло водною рослинністю, чагарниками. Під час літньої межені річка інколи пересихає, а в холодні зими перемерзає. Річка гине. Деградація її пов’язана не з кліматичними чинниками,