Реферат: Додаток

Додаток до рішення обласної ради від 23.04.08 №503 (із змінми, внесеними рішенням обласної ради від 15.12.11 №323)


С Т Р А Т Е Г І Я


розвитку Житомирської області

на період до 2015 року


З М І С Т







Загальна частина

2

Тенденції соціально-економічного розвитку

3

Економічний розвиток

3

^ Розвиток людських ресурсів

16

Природне середовище та технічна інфраструктура

20

^ Соціальна інфраструктура

24







СВОТ – аналіз Житомирської області

27

Основні проблеми розвитку області

32

Мета стратегічного розвитку

37

Основні принципи регіональної політики та створення інституційних умов для розвитку територій і територіальних громад

37

^ Принципи регіональної політики

37

Інституційні умови для розвитку територій і територіальних громад

38







Пріоритетні напрями розвитку області, районів і міст

40

^ Пріоритетні напрями розвитку області

40

Пріоритетні напрями розвитку районів і міст

58







Механізм реалізації Стратегії

68

Нормативно-правове забезпечення

68

^ Організаційне забезпечення

68

Фінансове забезпечення

69

^ Науково-методичне забезпечення

70







Етапи реалізації Стратегії

71

Очікувані результати

72







Моніторинг та оцінка реалізації Стратегії

72

Показники оцінки реалізації Стратегії розвитку області

74








^ Загальна частина

Стратегія розвитку області розроблена відповідно до положень і завдань Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року, завдань Президента України Віктора Федоровича Януковича щодо модернізації економіки та проведення структурних реформ, визначених у його передвиборчій Програмі «Україна - для людей», Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», щорічному Посланні до Верховної Ради України «Модернізація України – наш стратегічний вибір (із змінами, внесеними рішенням обласної ради від 15.12.11 № 323).

У Стратегії визначені завдання та пріоритетні напрями розвитку області з урахуванням загальнодержавних пріоритетів, які в свою чергу узгоджені із пріоритетами регіону.

Стратегія розвитку області визначає мету та стратегічні завдання, пріоритети і принципи регіональної політики на довгостроковий період.

Вона також передбачає механізм, етапи, моніторинг, оцінку її реалізації та очікувані результати.

У Стратегії з урахуванням регіональних проблем визначено координацію дій облдержадміністрації, обласної ради з центральними органами виконавчої влади, спрямованих на реалізацію стратегічних завдань і заходів.

При розробленні Стратегії використані аналітичні і прогнозні матеріали Міністерства економіки України, управлінь облдержадміністрації, інших обласних управлінь та відомств.

Одним із головних моментів Стратегії є те, що вона концентрується на ключових, перспективних напрямках, які були виявлені на основі аналізу потенціалу, сильних та слабких сторін, геоекономічного та геополітичного положення області. Стратегія не відміняє і не заміняє інші галузеві програми, які можуть і повинні розроблятися. Вона не є комплексною програмою, а визначає лише найважливіші пріоритетні напрями розвитку регіону.

Запропонована Стратегія опрацьована з дотриманням принципу створення матеріальних благ за рахунок розвитку виробничого комплексу, з послідуючим їх наданням. Вибір кількості стратегічних завдань і пріоритетних напрямів зроблений на основі результатів економічного зростання у господарському комплексі, після якого з’являються реальні фінансові ресурси для багатьох видів діяльності.

Відсутність певних сфер діяльності у стратегічних пріоритетах не означає зменшення уваги до них. Навпаки, реалізація визначених пріоритетних напрямів дозволить змінити ситуацію в даних сферах у межах наявних ресурсів.

Стратегія є основою для розроблення і формування:

- проектів середньострокових програм розвитку області, її районів і міст, що мають визначати показники видатків державного, обласного та місцевих бюджетів, необхідних на наступні бюджетні періоди, для стратегічних завдань регіонального розвитку, реалізація яких триває більше одного бюджетного року;

- щорічних програм економічного і соціального розвитку області, що визначають послідовні першочергові заходи та необхідні для цього витрати, які включаються до проекту бюджету області на черговий рік;

- угоди між Урядом України та обласною радою щодо розвитку області;

- галузевих і регіональних програм, включаючи програми подолання депресивності і розвитку окремих територій.

І.Тенденції соціально-економічного розвитку області

1. Економічний розвиток

1.1. Загальні показники економічної діяльності

В останні роки економіка області поступово набуває сталого розвитку. Упродовж 2001-2005 років валовий регіональний продукт зріс у 1,4 раза. Незважаючи на економічне зростання, різниця у рівні розвитку, у порівнянні з середнім по Україні, залишається високою і протягом останніх років майже незмінною. У 2005 році в розрахунку на одну особу валовий регіональний продукт був меншим від середнього по державі на 40,8%, і за цим показником область посіла 24 місце серед регіонів України.

Питома вага області у валовому регіональному продукті України складає лише 1,7%. У 2005 та 2006 роках суттєво уповільнилися темпи його приросту. Низький рівень валового регіонального продукту пояснюється структурою його утворення.

Хоча найбільшого розвитку набуває сфера послуг та зростає частка промисловості, питома вага сільського та лісового господарства залишається дуже високою і складає у валовій доданій вартості 20,8% (в середньому по Україні – 11,4%). Економіку області та її регіонів в промисловому виробництві визначає харчопереробна галузь, яка працює в основному на місцевих сировинних ресурсах і забезпечує високу питому вагу проміжного споживання, машинобудування, яке могло б забезпечувати найбільшу додану вартість, досить повільно відновлює раніше втрачені позиції.

Робота легкої промисловості, переважно на давальницькій сировині призводить до невисокої її частки. Невелику частку займає і добувна галузь, яка має достатню сировинну базу для свого розвитку. Тому структура економіки області на даний час є малоефективною.

Економіка відзначається не тільки не сприятливою для розвитку структурою, але й низьким рівнем інноваційності. У 2006 році загальний обсяг фінансування інноваційної діяльності промисловості становив майже 29 млн. грн. або 0,4% валової доданої вартості (по Україні – 1,3%). Починаючи з 2005 року на підприємствах практично припиняється фінансування досліджень і розробок. Зменшуються також і обсяги фінансування на придбання нових технологій. Кількість інноваційно-активних підприємств у промисловості зменшилась із 80 у 2000 році до 41 у 2006 році, а тих, що освоювали інновації, – із 62 до 40.

В останні 7 років економічне зростання супроводжувалось збільшенням обсягів інвестицій. У порівнянні з 2000 роком, у 2006 році інвестиції в основний капітал зросли у 3 раза і склали у фактичних цінах 1,5 млрд. грн. За цей період прямі іноземні інвестиції збільшилися у 4,4 раза. Позитивні тенденції забезпечені й у 2007 році.

Доходи бюджету області формуються в основному за рахунок трансфертів із Державного бюджету України (63,7%), майже 29% складають податкові надходження. Більше 75% видатків спрямовується на утримання соціальної сфери та соціального захисту населення. Частка інвестицій в основний капітал з державного і місцевих бюджетів у видатках бюджету області становить 9,5%, у тому числі у сільське господарство – 0,1%.

Процес перебудови у сільському господарстві супроводжується збільшенням виробництва продукції у господарствах населення. Різкий спад діяльності у сільськогосподарських підприємствах поряд з відносною стабільністю у господарствах населення обумовив зростання частки останніх у структурі виробництва продукції сільського господарства майже до 75%.

Необхідно зазначити деякі позитивні тенденції у розвитку сільськогосподарських підприємств у 2004 та 2006 роках, які за цей період збільшили виробництво продукції. У 2007 році відбулося її скорочення як у рослинництві, так і у тваринництві. Продуктивність використання землі є малоефективною. Низька урожайність не є випадковою, якщо порівняти внесення мінеральних і органічних добрив під сільськогосподарські культури. Безпосереднім наслідком зменшення поголів’я сільськогосподарських тварин є низька забезпеченість їх кормами та перевищення реалізації на забій над вирощуванням.

Ситуацію на краще повинні змінити інвестиції, вкладення яких на теперішній час у сільське господарство складає 6,2% від усіх інвестицій і є дуже низьким. У 2001 році частка інвестицій сільського господарства становила 12%.

В період з 2003 по 2005 рік активізувалася будівельна діяльність, що призвело до збільшення за цей період на 14% кількості будівельних організацій та поступового зростання обсягів підрядних робіт. Разом з тим, у 2006 році будівельники області допустили спад на 7,8%. У 2007 році відбувається нарощування обсягів підрядних робіт переважно на будівництві об’єктів інфраструктури та житла.

Починаючи з 2002 року, в області постійно зростають інвестиції у житлове будівництво та обсяги введення в експлуатацію житла, в основному за рахунок будівництва індивідуальних помешкань. Через обмеженість бюджетних коштів, проблемним є будівництво соціального житла.

Особливого розвитку в економіці області набуває сфера торгівлі та надання послуг, які забезпечують більше половини валової доданої вартості області (у 2001 році – 45%). У 2006 році, порівняно з 2000, обсяг роздрібного товарообороту зріс у 2,2 раза за рахунок зростання доходів населення, розширення мережі торгово-сервісних центрів та активізації діяльності підприємств фізичних осіб.

В останні роки динамічно розвивається сфера послуг. У 2006 році, у порівнянні з 2001, обсяг послуг зріс у 2,4 раза. Основу складають послуги транспорту, пошти та зв’язку, а також операції з нерухомим майном, орендою та наданням послуг підприємцям.

1.2. Промисловість

У 2006 році промислові підприємства області реалізували промислову продукцію на 6,1 млрд. грн., що склало 1,2% у загальнодержавному обсязі реалізованої промислової продукції. Із 2000 року ця частка залишається майже незмінною.

У структурі реалізованої промислової продукції за 2006 рік 76% припадало на обробну промисловість, 13% належало підприємствам з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, 11% - добувної промисловості. Останніми роками зменшилася питома вага харчопереробної промисловості, натомість збільшилась частка добувної промисловості та підприємств з виробництва, розподілення електроенергії, газу та води, а також деревообробної промисловості.

Структура промислового виробництва є нераціональною і характеризується невисокою питомою вагою продукції кінцевого споживання. У 2006 році в обсязі усієї реалізованої продукції 43,8% займала сировинна продукція і лише 3,7% - інноваційна.

Починаючи з 2000 року, в області намітилася чітка тенденція нарощування обсягів промислового виробництва. Якщо у 2000 році рівень 1990 року було досягнуто на 38,6%, то у 2006 році – на 79%. Рівень 1990 року досягнуто у 10 районах області та в цілому по Україні.

Провідною галуззю промисловості є харчопереробна промисловість, частка якої у загально промисловому обсязі реалізації у 2006 році становила 32%, проти 2001 року зменшилась на 6 процентних пунктів. Це відбулось внаслідок уповільнення темпів приросту виробництва у 2005 році та скорочення її у 2006 році. Нестабільна ситуація у галузі пов’язана із незадовільним станом власної сировинної бази і великою конкуренцією на ринку продукції. З цієї причини 95 харчових підприємств (28%) у період з 2001 по 2006 рік припинили свою діяльність.

Значне місце в структурі обробної промисловості посідає виробництво неметалевої мінеральної продукції (будматеріали, вироби з фарфору, скла та каменю). У 2006 році їх внесок у загально промислові результати склав 9%. Починаючи з 2004 року, темпи приросту виробництва продукції у цій галузі уповільнилися за рахунок скорочення виробництва фарфоро-фаянсових виробів у 2005 і 2006 роках та виробів із скла у 2006 році. В останні роки у виробництво неметалевої мінеральної продукції значно зростають інвестиційні вкладення з метою зменшення енергоємності виробничих процесів та здешевлення продукції. У порівнянні з 2003 роком, у 2006 році інвестиції в основний капітал тут зросли у 7,6 раза, а кількість підприємств на 27 одиниць, що дає можливість у найближчі роки нарощувати обсяги виробництва.

Рік у рік зростають обсяги виробництва та інвестиції в основний капітал у машинобудуванні, але вони недостатні, в результаті чого частка цієї галузі у промисловому виробництві протягом останніх 6 років залишається майже незмінною (в межах 8%) і не досягає порогового значення 20%. Машинобудування володіє значним виробничим потенціалом і в обробній промисловості, після харчопереробної зосереджує найбільшу кількість працівників.

Зменшився внесок легкої промисловості, на яку ще у 2002 році припадало 6,2% від загально промислового обсягу реалізованої продукції, до 5% – у 2006 році. Це пов’язано з високою конкуренцією у сфері виробництва одягу, відсутністю власної сировинної бази та обігових коштів, внаслідок чого кількість підприємств за цей період скоротилася на 25 одиниць (19%).

Високими темпами зростає галузь металургії та оброблення металів. У 2006 році питома вага її у загально промисловій реалізації продукції склала 6%. Кількість підприємств, у порівнянні з 2002 роком, збільшилась на 22 і досягла 73 одиниці.

Значного розвитку в останні роки також набуває виробництво деревини та виробів з неї. Середньорічний темп приросту за останніх 4 роки у цій галузі був у 1,7 раза більшим від середньо промислового показника. Частка підприємств з виробництва деревини та виробів з неї у структурі реалізованої продукції збільшилась з 0,2% у 2001 році до 4% у 2006 році. Кількість підприємств у галузі за цей період зросла із 156 до 195.

Подальшого розвитку набуває добувна промисловість, частка якої у загальнопромисловому виробництві складає 11%. Кількість підприємств з видобування корисних копалин за останніх 5 років зросла на 84 одиниці (68%). Інвестиції в основний капітал за цей період зросли у 3 рази. Виробництво граніту у 2006 році, порівняно з 2003 роком, зросло в 1,7 раза, щебеню та каменю дробленого – у 1,5 раза.

1.3. Сільське господарство

Розвиток сільського господарства в останні роки відбувається в умовах незавершеності аграрної реформи. Виробничі відносини склалися на основі оренди земельних і майнових паїв, які є одним із стримуючих чинників інвестиційних процесів, особливо у підвищенні родючості земель, оновленні основних фондів, освоєнні інноваційних технологій та ефективному використанні землі.

Майже 75% сільськогосподарської продукції у 2006 році вироблено господарствами населення (у 2001 році – 69%). Частка області у загальнодержавному виробництві продукції сільського господарства у 2006 році становила 3,4%. Серед 25 регіонів України область за обсягами валової продукції сільського господарства у розрахунку на 100 га сільгоспугідь займає 15 місце, а серед Поліських – передостаннє, після Чернігівської області.

В області скорочуються землі сільськогосподарського призначення та посівні площі сільськогосподарських культур. За останніх 5 років площі сільськогосподарських земель зменшилися на 60,4 тис. га, а посівні площі сільськогосподарських культур – на 231,5 тис. га. У цей період відбувався перерозподіл сільгоспугідь між землекористувачами. Частка сільськогосподарських угідь, що знаходиться у власності населення зросла із 27,3% у 2002 році до 46,9% у 2006 році і досягла 719,7 тис. га. Разом з тим, площа сільгоспугідь особистих підсобних господарств населення та присадибних ділянок скоротилася на 8,7 тис. га (4%), що пояснюється зменшенням сільського населення та його старінням.

Біля 22% постійного сільського населення являється економічно неактивним, у тому числі 12,4% працездатного віку, що шукає місце прикладання праці за межами області або не шукає роботи, не реєструється, але є безробітне.

Рівень економічної активності сільського населення в основному забезпечується його зайнятістю в особистому підсобному господарстві. У 2006 році в особистому підсобному господарстві було зайнято майже 80% сільських мешканців. Така ситуація вимагає підтримки дрібних товаровиробників та вироблення у них культури сучасного ефективного господарювання. Хоча область характеризується сприятливими кліматичними умовами для вирощування льону, хмелю, картоплі, фуражних культур, проте через використання застарілих технологій урожайність їх залишається низькою.

У 2006 році дещо покращилася ситуація у тваринництві. Загальний обсяг продукції тваринництва збільшився на 1,8%. Такий ріст досягнуто за рахунок господарств населення, де обсяги зросли на 3,5%. У 2007 році намітилася протилежна тенденція – скорочення виробництва, в основному за рахунок зменшення виробництва молока, як у сільгосппідприємствах, так і господарствах населення.

Основними виробниками продукції тваринництва є підсобні домашні господарства, якими у 2006 році вироблено 79,3% усієї продукції тваринництва. У цих господарствах сконцентровано 54,6% великої рогатої худоби, 72,5% свиней, майже 86% овець і кіз, 87% птиці. У 2007 році така тенденція залишилася незмінною.

Скорочення виробництва молока, що відбувається в останніх 2 роки, обумовлено зменшенням поголів’я корів, яке у 2006 році по всіх категоріях господарств зменшилось до 2005 року на 8,4%, а до рівня 2001 року – на третину . Найбільший спад поголів’я великої рогатої худоби, в тому числі і корів відбувся у сільгосппідприємствах, хоча темпи спаду дещо уповільнилися.

З огляду на зазначене, сільське господарство області потребує нагальної модернізації виробництва, підтримки розвитку підприємництва, розбудови соціальної і виробничої інфраструктури.

1.4. Лісове господарство

В останні роки активізувалася діяльність лісогосподарського комплексу. У 2006 році, порівняно з 2001 роком, обсяг продукції лісового господарства за фактичними цінами зріс у 3,2 раза.

За цей період заготівля ліквідної деревини зросла у 1,5 рази, площа рубок – у 1,4, лісовідновлення – у 1,6. Постійно зростає площа посадки і посіву лісу по відношенню до рубок головного користування. Якщо у 2003 році посадка лісу перевищувала рубки головного користування на 7,4%, то у 2006 році – більш як на чверть.

Разом з тим, лісове господарство потребує значних зусиль по впровадженню сучасних систем лісокористування, лісовирощування охорони та захисту лісу, переробки заготовленої деревини. У 2006 році залишок деревини на лісосіках склав майже 96 тис. куб. м і збільшився до 2001 року у 2,9 раза. Зросла також і питома вага цього залишку до заготівель із 2,3% до 4,4%.

1.5. Будівництво

До 2002 року обсяги будівельних робіт в області знижувалися, а у 2003 році почали зростати.

Після активізації будівельної діяльності у 2003-2005 роках будівельні підприємства у 2006 році допустили, у порівнянні з 2005, спад на 7,8% (по Україні зростання на 9,9%). Частка обсягів робіт, виконаних будівельниками області, у загальному обсязі України у 2006 році скоротилась і становила 0,9%.

До 2005 року постійно зменшувались основні засоби будівництва. У 2006 році, порівняно з 2005, вони збільшились на 6%. Активізується діяльність будівельних організацій. У 2006 році, у порівнянні 2002, вони збільшились на 135 одиниць (31%), а кількість найманих працівників у будівництві – на 1,9 тис. осіб. До 2002 року кількість цих організацій та працівників зменшувалась.

Починаючи з 2002 року, постійно зростають інвестиції у житлове будівництво. У 2006 році до 2002 року вони збільшилися у 2,9 раза, що сприяло зростанню обсягів житлового будівництва у 2,2 раза.

У 2006 році підприємства усіх форм власності та індивідуальні забудовники ввели в експлуатацію 1976 квартир, загальною площею 201,4 тис. кв. м, що, порівняно з 2005 роком, більше на 4,8%. Нарощування обсягів житла у попередні роки дозволило перевищити рівень 2000 року у 1,7 раза, проте, порівняно із 1990 роком, коли було збудовано найбільше житла, обсяг 2006 року є у 2,8 раза меншим.

Частка області у загальнодержавному введенні житла становила 2,3%. За цим показником область посідає 18 місце серед інших регіонів. У 2006 році на 1 тис. мешканців області збудовано 152 кв. м житла, що на 32 кв. м менше, ніж в цілому по Україні.

У сусідній Білорусії, з якою межує область, на 1 тис. мешканців припадає 388 кв. м нового житла.

З кожним роком зростає вартість будівництва житла. Середня вартість 1 кв. м загальної площі введеного у 2006 році житла, виходячи із фактичних затрат замовника та з урахуванням довгобудів, склала 1029 грн., що у 1,6 раза більше 2005 року.

1.6. Мале підприємництво

За період із 2000 по 2006 рік кількість малих підприємств збільшилась на 18%, в тому числі у добувній промисловості – у 2,7 раза, у сільському господарстві – у 2,5 раза.

На початок 2007 року підприємства торговельної галузі складали 29% загальної кількості малих підприємств, у промисловій діяльності їх сконцентровано 23%, у посередницьких операціях з нерухомістю зайнято 17,3%, сільському господарстві – 11,7%, будівництві – 8,3%, транспорті – 4%. Незначна частка підприємств функціонувала у галузях освіти, охорони здоров’я, низькими темпами розвивався малий бізнес в інноваційній та науковій сферах.

На підприємствах малого бізнесу зайнято 47,1 тис. чоловік, що на 1 тис. осіб перевищує рівень 2001 року. З урахуванням працівників, що виконують роботи за договорами, сумісників, а також підприємців, що працюють без утворення юридичної особи, у малому підприємництві зайнято 111 тис. чоловік. Із зайнятих на малих підприємствах 26,3% працювали у промисловості, 17,3% - у торгівлі, сільському господарстві – 18%, будівництві – 9,2%.

Зберігається позитивна тенденція темпів розвитку індивідуальної підприємницької діяльності. За два останні роки їх кількість збільшилася на 27%, у тому числі за 2006 рік – на 10% і становить 63,7 тис. чоловік.

Зростають податкові надходження від діяльності у цій сфері. За 2006 рік вони збільшилися на 37% і склали 156 млн. грн.

Разом з тим, починаючи з 2001 року, спостерігається загальна тенденція погіршення фінансового стану малих підприємств. Хоча у 2006 році сума збитків, у порівнянні з 2005 роком, зменшилася на 1,7 млн. грн., фінансовим результатом від звичайної діяльності до оподаткування залишився збиток в сумі 50 млн. грн.

По кількості малих підприємств у розрахунку на 10 тис. населення область серед регіонів України займає 20-22 місця, фізичних осіб - підприємців – 16 місце. Середньомісячна заробітна плата найманих працівників малих підприємств у 2006 році склала 469,4 грн., що відповідає 19 місцю у державі.

Проблеми, які стримують розвиток цього сектору економіки і потребують розв’язання:

- недосконалість і нестабільність законодавчої та нормативної бази, що регулює сферу підприємництва;

- недостатня ефективність роботи дозвільних центрів;

- проблемність доступу до ресурсів, особливо фінансових (високі відсоткові ставки і вимоги значної застави, відсутні кредитні бюро тощо);

- недостатній рівень забезпеченості об’єктами інфраструктури підтримки підприємництва (відсутні бізнес-інкубатори, технопарки, не у всіх районах працюють інформаційно-консультативні центри);

- недостатнє використання можливостей, передбачених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (відсутність пропозицій з боку суб’єктів підприємницької діяльності щодо проектів регуляторних актів).

1.7. Інвестиційна діяльність

Протягом останніх років в області спостерігається позитивна динаміка залучення інвестицій в основний капітал. У 2005 році вперше було залучено більше 1 млрд. грн. У 2006 році обсяг інвестицій в основний капітал склав 1,5 млрд. грн., що на 20,6 % більше, ніж у попередньому році (в Україні – на 19,0%). В цілому з 2004 по 2006 рік у регіон надійшло понад 3,5 млрд. грн. інвестицій в основний капітал. Позитивні тенденції забезпечено і у 2007 році.

Проте, порівняно з іншими регіонами України, за обсягом освоєних інвестицій в основний капітал область у 2006 році зайняла 21 місце.

У 2005 році обсяги інвестицій в основний капітал зросли у 18 регіонах області із 28, при цьому темпи освоєння інвестицій тут перевищували обласний рівень. Приріст інвестицій досягнуто по 5 основних видах економічної діяльності із 13. Значними темпами розвивається інвестування промисловості, куди спрямовано 49,5% загального обсягу інвестицій в основний капітал.

Майже 38% всіх інвестованих коштів у 2005 році надійшло в обробну промисловість, що в 1,4 рази більше, ніж за 2004 рік. Значно зросли обсяги інвестицій в основний капітал у підприємства таких видів економічної діяльності, як харчова та перероблення сільськогосподарських продуктів – у 1,4 раза, виробництво готового одягу та хутра – у 5,8 раза, оброблення деревини та виробництво виробів з неї – у 4,7 раза, оброблення металу – у 2,6 раза.

Збільшили обсяги освоєних інвестицій в основний капітал, порівняно з 2004 роком, також підприємства транспорту та зв’язку на 24,9%, будівництва – на 14,7%, готельного і ресторанного господарства – у 1,7 раза.

У 2006 році практично за всіма видами економічної діяльності відбулося суттєве збільшення обсягів інвестицій в основний капітал.

Найбільш привабливою сферою вкладання капіталу залишається промисловість - 47,2% загального обсягу. Для промисловості позитивна динаміка зростання обсягів капітальних вкладень характерна впродовж останніх трьох років.

У порівнянні з 2005 роком, обсяги інвестицій в основний капітал у добувній промисловості зросли у 1,3 раза. Збільшилися також надходження у сільське господарство, мисливство та лісове господарство на 18%, більш ніж на третину на підприємства з виробництва і розподілення електроенергії, газу та води, оптової та роздрібної торгівлі.

Значно зросли обсяги інвестицій в основний капітал в операції з нерухомим майном, орендою та в рибальстві і рибництві – у 1,4 раза. У 1,5-2 рази збільшилися інвестиційні надходження в освіту та охорону здоров’я.

У 2006 році обсяги інвестицій в основний капітал зросли у 20 регіонах із 28, при цьому темпи освоєння інвестицій в 15 з них перевищували обласний рівень.

Позитивні тенденції забезпечено й у 2007 році. За 9 місяців суб’єктами господарювання за рахунок усіх джерел фінансування було освоєно 1418,0 млн. грн. інвестицій в основний капітал, що на 50,4% більше аналогічного періоду минулого року. Обсяги інвестицій в основний капітал зросли у 17 регіонах області, з них у 8 темпи приросту перевищили обласний рівень.

Найвагомішу частку (56% або майже 800,0 млн. грн.) усіх інвестицій в основний капітал спрямовано у розвиток підприємств добувної, переробної промисловості і з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води. Переважну частину (78%) цих коштів освоєно на підприємствах переробної промисловості. Порівняно з січнем–вереснем 2006 року інвестиції, спрямовані у переробну промисловість, збільшились у 2,1 раза.

За 2005-2007 роки в економіку області залучено 83 млн. дол. США іноземного капіталу або 48% від загальних надходжень.

Упродовж 2005 року в економіку Житомирщини було залучено 16,6 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій. За станом на 01.01.06 обсяг прямих іноземних інвестицій становив 90,3 млн. дол. США, що на 10% більше, ніж у 2005 році.

У 2006 році обсяги залученого капіталу нерезидентів склали 32,9 млн. дол. США (+37%) і за станом на 01.01.2007 р. їх загальний обсяг становив 123,7 млн. дол. Приріст іноземного капіталу - 33,7 млн. дол., що складає 37,4% до обсягів на початок року (13 місце по Україні).

Значно пожвавилася активність іноземних інвесторів у 2007 році. Порівняно з 2006 роком, надходження прямих іноземних інвестицій досягли найбільшого значення і склали майже 50 млн. дол. США. Приріст іноземного капіталу до обсягів на початок року збільшився на 41% (10 місце по Україні).

Обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в економіку регіону, на 01.01.08 становив 173,6 млн. дол., що в розрахунку на одну особу складає 132,3 дол. США. У промисловості зосереджено 82% загального інвестиційного капіталу нерезидентів. Загалом 301 підприємство з 25 регіонів області співпрацюють з партнерами 43 країн світу.

1.8. Зовнішньоекономічна діяльність

Частка експорту товарів області в Україні становить 0,7%, імпорту – 0,4%. У 2006 році порівняно з 2001 роком, експорт зріс у 2,3 раза, в тому числі з країнами СНД – у 2,1 раза, країнами Європейського Союзу – у 2,5 раза. Майже 53% усього експорту припадає на країни Європи, із них 30% – на Італію, Німеччину та Польщу. Лише 3,6% експортних поставок здійснюється з прикордонною Республікою Білорусь, хоча вони за останніх 5 років зросли у 5,7 раза.

В останні роки зросли також експортні поставки товарів до Сполученого Королівства Великобританії і Туреччини. Остання займає 6,6% у загальному експорті товарів області.

У товарній структурі експорту області переважає деревина та вироби з неї, готовий одяг та інші текстильні готові вироби, більшість з яких виготовлені на давальницькій сировині. Основними партнерами при укладанні давальницьких угод є країни ЄС, якими відправлено майже 94% усього текстилю.

Значне місце у загально обласному експорті займають мінеральні продукти, шкіряна сировина, механічне обладнання.

Найбільшими поставщиками товарів до області є Німеччина, Італія, Польща та Російська Федерація. Майже 20% усього імпорту області складає імпорт давальницької сировини.

У товарній структурі імпорту переважають механічне обладнання, текстиль та вироби з нього, полімерні матеріали та пластмаси, транспортні засоби та шляхове обладнання, продукти хімічної промисловості.

Експорт послуг області є незначним, який у 2006 році склав 5,9 млн. дол. США, в тому числі 5,5 млн. дол. США припадає на країни ЄС, з яких 69% - на Німеччину.

У структурі експорту послуг переважають послуги вантажного автотранспорту. Значно зросли комп’ютерні послуги та послуги в галузі культури і відпочинку.

Основу імпорту послуг складали роялті та ліцензійні послуги, різні ділові, професійні та технічні послуги.

1.9. Торгівля та послуги

У 2006 році оборот роздрібної торгівлі за всіма каналами реалізації в області становив 4,9 млрд. грн., що на 35,3% більше попереднього року у діючих цінах. При цьому питома вага фізичних осіб – підприємців та громадян, склала 52,6%, проти 53,8% у 2005 році.

Підприємствами - юридичними особами, продано товарів на 2,4 млрд. грн. Відносно 2000 року товарооборот зріс у 2,3 раза і склав лише 72,4% рівня 1990 року. При цьому роздрібний товарооборот алкогольних напоїв перевищив рівень 1990 року у 3,2 раза, а харчових продуктів становив 35,2%.

Питома вага області у загальному товарообороті підприємств України є незначною і складає 1,9%. У порівнянні з 2000 роком вона зменшилася на 0,5 процентних пункти. У 2006 році за індексами фізичного обсягу роздрібного товарообороту підприємств область серед інших регіонів України зайняла 12 місце, а за фактичними обсягами у розрахунку на 1 особу – 18 місце.

У порівнянні з 2000 роком роздрібний товарооборот на одну особу у діючих цінах зріс у 3,8 раза (по Україні – у 4,7 раза).

За період із 2000 по 2006 рік співвідношення роздрібного товарообороту на одну особу в середньому по Україні і по області зросло з 1,2 раза до 1,5 раза.

Оптовий товарооборот підприємств і організацій області у 2006 році становив майже 4,1 млрд. грн. і зменшився у фактичних цінах, проти попереднього року на 14,1% (по Україні він зріс на 30,5%).

У загальному обсязі оптового товарообороту найбільшу питому вагу зайняв товарооборот продуктів нафтопереробки (41,2%) та продовольчих товарів (27,5%).

Обсяги продажу продовольчих товарів у 2006 році становили 1,1 млрд. грн. і збільшилися до попереднього року на 4,4%, непродовольчих товарів, відповідно, – майже 3 млрд. грн. і зменшилися на 19,6%. Частка області у загальному оптовому товарообороті країни залишається незначною і складає 0,6%.

В останні роки в області спостерігається стала тенденція щорічного збільшення обсягу послуг. За останні 5 років обсяг реалізованих послуг зріс у 2,4 раза. Найбільше зростання спостерігалося у таких видах діяльності: пошта і зв’язок, операції з нерухомим майном, торгівля, а також технічне обслуговування і ремонт автомобілів, рекламна діяльність, охорона здоров’я, культура, відпочинок та розваги.

На ринку послуг області переважають послуги транспорту, пошти і зв’язку та послуги пов’язані з операціями з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям.

Обсяг послуг, реалізованих населенню, склав 37,7% загального обсягу (у 2002 році – 43,2%).

У розрахунку на 1 особу у 2006 році реалізовано послуг на 275,8 грн. Цей показник значно коливається між районами і містами області. Так, якщо у Житомирі він становив 761,5 грн., то у Червоноармійському районі – 2 грн., у Народицькому – 4,1 грн. У середньому по Україні цей показник становив 728 грн.

1.10. Інноваційна діяльність

У 2006 році в організаціях, підприємствах і установах області, які виконували дослідження і розробки, працювали 482 особи (без урахування сумісників), що на 22% менше, ніж у 2005 році і на 16%, від 2000 року. В їх числі 4 – доктори та 43 – кандидати наук. У порівнянні з 2000 роком у 5,1 раза зросла кількість фахівців, які працювали в наукових організаціях за сумісництвом, яка становила 849 осіб. Основна їх робота була зосереджена на фундаментальних і прикладних дослідженнях, на наданні науково-технічних послуг. Науково-технічні роботи, через обмеженість фінансування, поступово згортаються.

Із загального обсягу наукових та науково-технічних робіт, виконаних власними силами організацій, у 2006 році на прикладні дослідження припадало 46,4%, фундаментальні – 28,8%, науково-технічні розробки взагалі не виконувались (у 2005 році частка їх була 2,6%).

У 2006 році загальний обсяг фінансування наукових та науково-технічних робіт зменшився, проти 2005 року, на 4,7%, а відносно 2000 року збільшився у 3,1 раза і становив 10,1 млн. грн. 68,4% загального обсягу фінансування склали кошти державного бюджету, 18,5% - власні кошти підприємств і організацій, 12,5% - кошти замовників. Порівняно з 2005 роком, питома вага надходжень від вітчизняних замовників зменшилася на 37,7%. У 2006 році вперше за останніх 6 років надійшли замовлення від іноземних держав, але вони склали лише 3% від усього обсягу фінансування наукових та науково-технічних робіт.

Щорічно зростає чисельність наукових кадрів вищої кваліфікації. На 1 жовтня 2006 року у різних галузях економіки працювало 60 докторів наук і 715 кандидатів наук, що, відповідно, на 36% і 55% більше 2000 року.

Інноваційна діяльність в області залишається на низькому рівні. Кількість інноваційно активних підприємств у 2006 році скоротилася на 2,4%, порівняно з 2005 роком та на 50,6% - з 2001 роком.

Найбільше зростання інноваційної активності в області спостерігалося у 2002 році, коли питома вага інноваційної продукції у загальному обсязі реалізованої промислової продукції складала 11,4%. У 2006 році цей показник склав 4,3%.

У порівнянні з 2002 роком, кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації, зменшилась на 49,4%. Загалом на здійснення інновацій у промисловості у 2006 році було витрачено майже 29 млн. грн., що на 38% менше 2005 року. На одне підприємство, яке займалося інноваційною діяльністю, у 2006 році припадало в середньому 706,4 тис. грн., що у 2,1 раза менше, ніж у 2005 році.

Зростає частка капітальних вкладень у загальному обсязі інноваційних витрат: з 81% – у 2002 році до 89% – у 2006 році. Разом з тим у грошових