Реферат: Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Мікропроцесорна техніка" (за кредитно-модульною системою)

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут електроніки та систем управління

Факультет систем управління
Кафедра комп’ютерно-інтегрованих комплексів


Індекс: Р 01-8.092502-35 ЗАТВЕРДЖУЮ Проректор з навчальної роботи

__________________ М.Кулик

“__”_________________2005р.


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
навчальної дисципліни

“Мікропроцесорна техніка”

(за кредитно-модульною системою)


Напрям: 0925 “Автоматизація і комп’ютерно-інтегровані технології ”
Спеціальність: 6.092500 “Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва”


Курс – 3 Семестр – 5


Лекції – 34 Диференційований залік – 5 семестр

Лабораторні заняття – 17

Самостійна робота – 84

Усього – 135


Курсова робота – 5 семестр


Київ 2005

Робоча навчальна програма складена на основі робочого навчального плану № РБ-3-502/01 напряму 0925 “Автоматизація і комп’ютерно-інтегровані технології ” спеціальності 6.092500 “Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва”, навчальної програми дисципліни “Мікропроцесорна техніка”, індекс Н-3-8.092502-31, затвердженої 29.08.2005, “Тимчасового Положення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою (в умовах педагогічного експерименту)” та “Тимчасового Положення про рейтингову систему оцінювання”, затверджених наказом ректора від 15.06.2004 №122/од.


Робочу навчальну програму склав:

старший викладач кафедри

комп’ютерно-інтегрованих

комплексів____________________________________ Кринецький М.І.


Робоча навчальна програма обговорена на засіданні кафедри комп’ютерно- інтегрованих комплексів , протокол №_____ від“_____”____________2005р.
Завідувач кафедри _____________________________ Синєглазов В.М.


Робоча навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні науково-методично-редакційної комісії факультету систем управління інституту електроніки та систем управління, протокол №_____ від “_____”____________2005р.
Голова НМРК ____________________________ Безкоровайний Ю.М.


Згоден
Декан ФСУ __________ Кривоносенко О.П.
“_____”_______________2005р.


ЗМІСТ


Вступ ............................................................................................................

1. Пояснювальна записка ............................................................................

1.1. Мета викладання навчальної дисципліни ................................................

1.2. Завдання вивчення навчальної дисципліни ..............................................

1.3. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки

фахівця .........................................................................................................

1.4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни ..............

1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів ...................

1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни .................................

^ 2. Зміст навчальної дисципліни .................................................................

2.1. Тематичний план навчальної дисципліни ................................................

2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять ..............

2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг .....................................................

2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг ..............................................

2.2.3. Самостійна робота студента і контрольні заходи .................................

2.2.3.1. Курсова робота.......................................................................................

^ 3. Навчально-методичні матеріали з дисципліни ..................................

3.1. Основна та додаткова література ..............................................................

3.2. Перелік наочних та інших навчально-методичних посібників,

методичних матеріалів до ТЗН ..................................................................

^ 4. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь

4.1 Основні терміни, поняття, означення .......................................................

4.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь ....

4

4

4

4


4

5

5

7

8

8

9

9

10

10

11


12

12

12


13

15





ВСТУП


Однією з необхідних умов організації навчального процесу за кредитно-модульною системою є наявність робочої навчальної програми з кожної дисципліни, виконаної за модульно-рейтинговими засадами і доведеної до відома викладачів та студентів.

Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід’ємною складовою робочої навчальної програми і передбачає визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System).


^ 1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


1.1. Мета викладання навчальної дисципліни

Метою викладання дисципліни є розкриття понять, методів та технологій проектування мікропроцесорних систем управління для використання в сучасних технологічних процесах.


^ 1.2. Завдання вивчення навчальної дисципліни

Завданнями вивчення навчальної дисципліни є:

оволодіння загальними принципами побудови мікропроцесорних систем,

знайомство з однокристальними мікропроцесорами;

розглядання принципів побудови модулів пам’яті та інтерфейсів мікропроцесорних систем;

знайомство з однокристальними мікроконтролерами з CISC та RISC-архитектурою;

знайомство з архітектурою та процесорами персональних компютерів;

оволодіння особливостями розробки цифрових пристроїв на базі мікроконтролерів.


^ 1.3. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця

Дана дисципліна є теоретичною основою сукупності знань та вмінь, що формують профіль фахівця в області компютерно - інтегрованих технологічних процесів і виробництв.


^ 1.4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

Знати:

загальні принципи побудови мікропроцесорних систем, архітектуру мікропроцесорів, мови програмування;

методи та технології розробки цифрових пристроїв на базі мікропроцесорних систем та мікроконтролерів.

Вміти:

розробляти структуру мікропроцесорних систем управління, розподіляя її на апаратну та програмну частини;

самостійно розробляти структурну схему апаратної частини мікропроцесорної системи, та виконувати вибір елементної бази;

самостійно розробляти блок- схему програмного забезпечення МП-системи та писати програми на мові Асемблер;

самостійно виконувати сумісну отладку апаратного та програмного забезпечення.



^ 1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів


Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з трох навчальних модулів. Окремим третім модулем є курсова робота, яка виконується в п’ятому семестрі.

1.5.1. У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №1 „Принципи побудови МП-систем та однокристальні мікропоцесори” студент повинен:

Знати:

принципи побудови МП-систем;

архітектуру мікропроцесорів;

основи програмування мовою асемблер;

архітектуру однокристальних мікропроцесорів;

побудову модуля центрального процесора

побудову модуля памяті;

побудову пристроїв вводу-виведення.

Вміти:

виконувати вибір однокристальних мікропроцесорів для систем управління;

самостійно писати програми для однокристальних мікропроцесорів на мові асемблер;

самостійно проектувати модуль пам’яті

самостійно розробляти та програмуюати пристрої вводу-виведення.



1.5.2. У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №2 „Однокристальні мікроконтролери та проектування мікропроцесорних систем управління” студент повинен:

Знати:

архітектуру однокристальних мікроконтролерів;

основи програмування однокристальних мікроконтролерів мовою асемблер;

архітектуру та можливості однокристальних мікроконтролерів різних фірм (INTEL, MICROCHIP та ATMEL);

застосування однокристальних мікроконтролерів для розробки систем управління;

архітектуру персональних комп’ютерів.


Вміти:

виконувати вибір однокристальних мікроконтролерів для систем управління;

самостійно писати програми для однокристальних мікроконтролерів на мові асемблер;

самостійно проектувати систем управління на однокристальних мікроконтролерах


1.5.3. У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №3 „Курсова робота” студент повинен:

Знати:

елементну базу мікропроцесорної техніки;

мову програмування;

особливості проектування цифрових пристроїв,

Вміти:

самостійно розробляти структурні та принципові схеми систем управління на мікропроцесорах;

писати та налагоджувати програми на мові асемблер.


^ 1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни




















. . . . . . . . . . . .




Знання та вміння, отримані під час вивчення даної навчальної дисципліни, будуть використані під час вивчення переважної більшості наступних дисциплін професійної та практичної підготовки фахівця.

^ 2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


2.1. Тематичний план навчальної дисципліни


№

пор.


Назва теми

Обсяг навчальних занять

(год.)

Усього

Лекції

Лабора-торні

СРС

1

2

3

4

5

6

^ Модуль №1 „Принципи побудови МП-систем та однокристальні мікропоцесори”

1.1

Основні принципи побудови мікропроцесорних систем.

7

2

2

3

1.2

Організація обміну інформацією.

4

2




2

1.3

Функції пристроїв магістралі.

4

2




2

1.4

Функціонування процесора.

8

2

2

4

1.5

Система команд процесора.

12

2

4

6

1.6

Організація пам'яті в МП систем.

3

1




2

1.7

Організація інтерфейсу пристроїв вводу-виведення.

3

1




2

1.8

Модульна контрольна робота №1

3

2




1

Усього за модулем №1

44

14

8

22

Модуль №2 „Однокристальні мікроконтролери та проектування мікропроцесорних систем управління”

2.1

Мікроконтролеры. Класифікація, структура.

10

2

4

4

2.2

Організація связку МК з зовнішней середой та часом.

4

2




2

2.3

Допоміжні алгоритми та средства МК

4

2




2

2.4

Однокристальні МК серії РIC

5

2




3

2.5

Мікроконтролери подгруппыи РIC 16 F8X

4

2




2

2.6

Розробка програмного забезпечення РIC контролера

13

2

5

6

2.7

Особливості розробки цифрових пристроїв на МК.

4

2




2

2.8

Організація персонального комп’ютера

4

2




2

2.9

Інтерфейси персонального комп’ютера.

4

2




2

2.10

Модульна контрольна робота №2

3

2




1

Усього за модулем №2

66

20

9

26

Модуль №3 “Курсова робота”

3.1

Проектування мікропроцесорних систем управління на мікроконтролерах.

36






36

Усього за модулем №3

36






36

Усього за навчальною дисципліною

135

34

17

84



^ 2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять
2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг
№

пор.


Назва теми

Обсяг навчальних занять (год.)

Лекції

СРС

1

2

3

4

^ Модуль №1 „Принципи побудови МП-систем та однокристальні мікропоцесори”

1.1

Основні принципи побудови мікропроцесорних систем.

2

1

1.2

Організація обміну інформаціею.

2

2

1.3

Функції пристроїв магистрали.

2

2

1.4

Функционювання процесора

2

1

1.5

Система команд процесора.

2

2

1.6

Організація па’мяти в МП- системах.

1

2

1.7

Організація інтерфейсу пристроїв вводу – виведення.

1

2

1.8

Модульна контрольна робота

2

1

Усього за модулем №1

14

13

Модуль №2 „Однокристальні мікро контролери та проектування мікропроцесорних систем управління”

2.1

Мікроконтролеры. Класифікація, структура.

2

2

2.2

Організація связку МК з зовнішней середой та часом

2

2

2.3

Допоміжні алгоритми та средства МК

2

2

2.4

Однокристальні МК серії РIC

2

1

2.5

Мікроконтролери подгруппыи РIC 16 F8X.

2

2

2.6

Розробка програмного забезпечення РIC контролера.

2

1

2.7

Особливості розробки цифрових пристроїв на МК.

2

2

2.8

Організація персонального комп’ютера

2

2

2.9

Інтерфейси персонального комп’ютера

2

2

2.10

Модульна контрольна робота

2

1

Усього за модулем №2

20

17

Усього за навчальною дисципліною

34

30



2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг
№

пор.


Назва теми

Обсяг навчальних занять (год.)

Лабор.

заняття

СРС

1

2

3

4

^ Модуль №1 „Принципи побудови МП-систем та однокристальні мікропоцесори”

1.1

Знайомство з МП системою УМК-1

2

2

1.2

Програмування на мові асемблер.

2

3

1.3

Розробка ШИМ (програмний та апаратний вариант).

4

4

Усього за модулем №1

8

9










^ Модуль №2 „Однокристальні мікро контролери та проектування мікропроцесорних систем управління”

2.1

Знайомство з управляючій системой на базі мікроконтролера семейства МСS-51.

2

2

2.2

Розробка робочих програм для мікроконтролерів семейства МСS-51 з допомогою інтегрованною системою.

2

2

2.3

Дослідження роботи систем управління на на базі мікроконтролера семейства МСS-51.

2

1

2.4

Розробка робочих програм для РІС мікроконтролерів з допомогою інтегрованною системою MPLAB

Дослідження роботи систем управління на РІС мікроконтролері.

3

2

Усього за модулем №2

9

9

Усього за навчальною дисципліною

17

18


2.2.3. Самостійна робота студента і контрольні заходи


№

тижня

Зміст самостійної роботи студента

Обсяг СРС

(годин)

Форма

контролю

№ тижня

проведення

контролю

1

2

3

4

5

5 семестр

1

Опрацювання матеріалу лекції №1.1

1

ПК

2

2

Опрацювання матеріалу лекції №1.2

2

ПК

2

2

Підготовка до лабораторного заняття №1.1

2

ПК

2

3

Опрацювання матеріалу лекції №1.3

2

ПК

3

3-13

Виконання курсової роботи

36

Захист КР

13

4

Опрацювання матеріалу лекції №1.4

2

ПК

4

4

Підготовка до лабораторного заняття №1.2

3

ПК

4

5

Опрацювання матеріалу лекції №1.5

2

ПК

8

6

Опрацювання матеріалу лекції №1.6-1.7

4

ПК

8

6

Підготовка до лабораторного заняття №1.3

2

ПК

7

7

Підготовка до модульної контрольної роботи №1

1

МК

8

8

Підготовка до лабораторного заняття №1.3

2

ПК

8

9

Опрацювання матеріалу лекції №2.1

2

ПК

12

10

Опрацювання матеріалу лекції №2.2

2

ПК

14

1

2

3

4

5

10

Підготовка до лабораторного заняття №2.1

2

ПК

12

11

Опрацювання матеріалу лекції №2.3

2

ПК

14

12

Опрацювання матеріалу лекції №2.4

1

ПК

14

12

Підготовка до лабораторного заняття №2.2

2

ПК

14

13

Опрацювання матеріалу лекції №2.5

2

ПК

16

14

Опрацювання матеріалу лекції №2.6

1

ПК

16

14

Підготовка до лабораторного заняття №2.3

2

ПК

16

15

Опрацювання матеріалу лекції №2.7

2

ПК

17

16

Опрацювання матеріалу лекції №2.8

2

ПК

17

17

Підготовка до лабораторного заняття№2.4, №2.5

4

ПК

17

17

^ Підготовка до модульної контрольної роботи №2

1

ПК

17

Усього за навчальною дисципліною

84









^ 2.2.3.1. Курсова робота

Курсова робота (КР) з дисципліни виконується у п’ятому семестрі, відповідно до затверджених в установленому порядку методичних рекомендацій, з метою закріплення та поглиблення теоретичних знань та вмінь, набутих студентом у процесі засвоєння всього навчального матеріалу дисципліни в області мікропроцесорної техніки та проектування цифрових систем управління.

Виконання КР є важливим етапом у підготовці до виконання дипломного проекту (роботи) майбутнього фахівця з комп’ютерно-інтегрованих технологічних процесів і виробництв.

Конкретна мета КР міститься у розробці цифрової системи управління, на зумовлених варіантом індивідуального завдання , що складається з проектування як апаратного так і програмного забезпечення.

Виконання, оформлення та захист КР здійснюється студентом в індивідуальному порядку відповідно до методичних рекомендацій.

Час, потрібний для виконання КР, – до 36 годин самостійної роботи.

^ 3. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ


3.1. Основна та додаткова література


Основна література

Ю.І. Якименко, Т.О.Терещенко, Є.І.Сокол, В.Я.Жуйкою, Ю.С. Петергеря. Мікропроцесорна техніка. Підручник. Київ 2004.

Майкл Предко. Справочник по РІС-микроконтролерам. Москва 2004.

Ю.В. Новиков, П.К. Скоробагатов. Основы микропроцессорной техники. Москва. 2004.


Додаткова література

В.М Каган, В.В. Сташин. Основы проектирования микропроцесорних устройств автоматики. Москва. Энергоатомиздат. 1987.

Зеленков А.А., Соченко П.С. Микропроцессорные системы. Конспект лекций. Киев 1995 г.

Шило В.Л. Популярные цифровые микросистемы. М.Р.Б. “Радио и связь”, 1989

Погорелый С.Д, Слободянок Т.Ф. Программное обеспечение микропроцесорных систем. Киев “Техника“, 1985.

В.В. Сташин, А.В.Урусов, О.Ф.Мологонцева Проектирование цифрових устройств на однокристальных микроконтроллерах. Москва. Энергоатомиздат. 1990.

^ 3.2. Перелік наочних та інших навчально-методичних посібників, методичних матеріалів до ТЗН


№

пор.

Назва

Шифр тем за тематичним планом

Кількість

1.

Плакати


1.3, 1.4, 2.1, 2.2,


7 прим.

3.

Методичні вказівки з виконання курсовой роботи

2.5, 2.6, 2.7

3 прим.

та електронна версія

5.

Методичні вказівки з виконання лабораторних робіт

1.1-1.3, 1.4,

2.1, 2.2, 2.5-2.7


5 прим. з кожної лабораторної роботи та їх електронні версії




Конспект лекцій




електронна версія


^ 4. РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ НАБУТИХ

СТУДЕНТОМ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ


4.1 Основні терміни, поняття, означення

4.1.1. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу.

З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь, семестровий контроль здійснюються в університеті в письмовій формі або з використанням комп’ютерних інформаційних технологій. Ця норма не розповсюджується на дисципліни, викладення навчального матеріалу з яких потребує від студента переважно усних відповідей. Перелік дисциплін з усною (комбінованою) формою семестрового контролю встановлюється окремо за кожним напрямом (спеціальністю) підготовки фахівців з дозволу проректора з навчальної роботи.

4.1.2. Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру: аудиторної роботи під час лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять тощо та самостійної роботи при виконанні індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо).

Семестровий диференційований залік не передбачає обов’язкову присутність студента і виставляється за умови, що студент виконав усі попередні види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав позитивні (за національною шкалою) підсумкові модульні рейтингові оцінки за кожен з модулів. При цьому викладач для уточнення окремих позицій має право провести зі студентом додаткову контрольну роботу, співбесіду, експрес-контроль тощо.

4.1.3. Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх.

4.1.4. Навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.

4.1.5. Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 36 годинам робочого часу.

4.1.6. Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.

4.1.7. Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS.

РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.

4.1.7.1. Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських та практичних заняттях тощо.

4.1.7.2. Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.

4.1.7.3. Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля.

4.1.7.4. Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів.

4.1.7.5. Екзаменаційна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання екзаменаційних завдань.

4.1.7.6. Залікова рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру.

4.1.7.7. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної (залікової – у випадку диференційованого заліку) рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS).

Підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни, яка викладається протягом декількох семестрів, визначається як середньозважена оцінка з підсумкових семестрових рейтингових оцінок (у даному випадку – за п’ятий семестри) у балах з наступним її переведенням у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS. Зазначена підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни заноситься до додатку до диплому фахівця.

^ 4.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь


4.2.1. Оцінювання окремих видів виконаної студентом навчальної роботи здійснюється в балах відповідно до табл. 4.1.

Таблиця 4.1


Оцінювання окремих видів навчальної роботи студента

5 семестр

Модуль №1

Модуль №2

Модуль №3

Вид

навчальної роботи

Мах

кількість

балів

Вид

навчальної роботи

Мах

кількість

балів

Вид

навчальної роботи

Мах

кількість

балів

Виконання та захист лабораторної роботи №1.1

6

Виконання та захист лабораторної роботи №2.1

6



Виконання

та

захист

курсової

роботи




Виконання та захист лабораторної роботи №1.2

6

Виконання та захист лабораторної роботи №2.2

6

Виконання та захист лабораторної роботи №1.3

6

Виконання та захист лабораторної роботи №2.3

6

Заохочувальні заходи

2

Виконання та захист лабораторної роботи №2.4

6

Виконання модульної контрольної роботи №1

9

Виконання та захист лабораторної роботи №2.5

6







Заохочувальні заходи

2







Виконання модульної контрольної роботи №2

9

Усього за модулем №1


29

Усього за модулем №2


41

Усього

за модулем №3


18

Семестровий диференційований залік

12




Усього за 5 семестр

100



4.2.2. Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав за нього позитивну оцінку за національною шкалою відповідно до табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи

у балах оцінкам за національною шкалою


Виконання

та захист

лабораторної роботи.


Виконання

модульної

контрольної

роботи

Виконання

та захист

курсової

роботи

(модуль №3)

Оцінка

за національною шкалою

6

8

16-18

Відмінно

5

7

13-15

Добре

4

5-6

11-12

Задовільно

менше 4

менше 5

менше 11

Незадовільно


4.2.3. Якщо студент виконав та захистив лабораторні роботи, реферат та розрахунково-графічну роботу з позитивними (за національною шкалою) оцінками у встановлені терміни, то до його поточної модульної рейтингової оцінки додаються по одному додатковому заохочувальному балу за кожен такий вид навчальної роботи: модуль №1 – до трьох балів, модуль №2 – до п’яти балів, модуль №3 – до двох балів, модуль №4 – до чотирьох балів.

Ще один бал може бути доданий до підсумкової модульної рейтингової оцінки модуля №2, якщо студент взяв участь (доповідь, повідомлення) у роботі щорічної студентської або іншої науково-технічної конференції.

4.2.4. Якщо студент виконав та захистив курсову роботу поза встановлений термін з неповажних причин, то максимальна величина рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент за результатами захисту, дорівнює 16 (оцінці “Добре” за національною шкалою), тобто зменшується на два бали у порівнянні з наведеною в табл. 4.2.

4.2.5. Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.

4.2.6. Якщо студент успішно (з позитивними за національною шкалою оцінками) виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи, то від допускається до модульного контролю з цього модуля.

4.2.7. Модульний контроль здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи тривалістю до двох академічних годин.

4.2.8. Сума поточної та контрольної модульної рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою відповідно до табл. 4.3.


Таблиця 4.3

Відповідність підсумкових модульних рейтингових оцінок

у балах оцінкам за національною шкалою


Модуль №1

Модуль №2

Модуль №3

Оцінка за національною шкалою

26-29

37-41

16-18

Відмінно

21-25

31-36

13-15

Добре

17-20

25-30

11-12

Задовільно

менше 17

менше 26

менше 11

Незадовільно



4.2.9. Модуль зараховується студенту, якщо він під час модульного контролю отримав позитивну (за національною шкалою) контрольну модульну рейтингову оцінку (табл. 4.2) та позитивну підсумкову модульну рейтингову оцінку (табл. 4.3).


Увага! Якщо студент виконував навчальну роботу протягом семестру з порушенням встановлених термінів і не отримав (отримав мало) заохочувальних додаткових балів, то наявність у нього навіть позитивних (за національною шкалою) рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи та позитивної контрольної модульної рейтингової оцінки не гарантує, що його підсумкова модульна рейтингова оцінка буде позитивною.

У цьому випадку студент повинен виконати додаткове індивідуальне завдання за узгодженою з викладачем темою і захистити його з позитивною (за національною шкалою) оцінкою (табл. 4.2), яка має бути додана до поточної модульної рейтингової оцінки.

4.2.10. У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонці “Контрольна модульна рейтингова оцінка” відомості модульного контролю робиться запис “Не з’явився”, а у колонці “Підсумкова модульна рейтингова оцінка” – “Не атестований”.

При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.

Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.


4.2.11. У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.

4.2.12. При повторному проходженні модульного контролю максимальна величина контрольної модульної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, дорівнює семи (оцінці “Добре” за національною шкалою), тобто зменшується на один бал у порівнянні з наведеною в табл. 4.2.

4.2.13. Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

4.2.14. Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка переховується в оцінку за національною шкалою (табл. 4.4).


Таблиця 4.4

Відповідність підсумкових семестрових

модульних рейтингових оцінок у балах

оцінкам за національною шкалою


Оцінка

в балах

Оцінка

за національною шкалою

79-88

Відмінно

66-78

Добре

53-65

Задовільно

менше 53

Незадовільно


Таблиця 4.5

Відповідність екзаменаційної рейтингової

оцінки в балах оцінці

за національною шкалою

Оцінка

в балах

Оцінка

за національною шкалою

11-12

Відмінно

9-10

Добре

7-8

Задовільно

менше 7

Незадовільно



4.2.15. Сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову рейтингову оцінку, яка переховується в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS (табл. 4.6)

Таблиця 4.6

Відповідність підсумкових семестрових рейтингових оцінок

у балах оцінкам за національною шкалою та шкалою ECTS

Оцінка

в балах

Оцінка

за національною шкалою

Оцінка

за шкалою ECTS

Оцінка

Пояснення

90-100

Відмінно

A

Відмінно

(відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)

82 – 89

Добре

B

Дуже добре

(вище середнього рівня з кількома помилками)

75 – 81

C

Добре

(в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок)

67 – 74

Задовільно

D

Задовільно

(непогано, але зі значною кількістю недоліків)

60 – 66

E

Достатньо

(виконання задовольняє мінімальним критеріям)

35 – 59

Незадовільно



FX

Незадовільно

(з можливістю повторного складання)

1 – 34

F
Незадовільно (з обов’язковим повторним курсом)

4.2.16. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в семестрі, в якому передбачений диференційований залік, дорівнює сумі підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки та залікової рейтингової оцінки, встановленої для кожної категорії підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок (для “Відмінно” – 11 балів, для “Добре” – 9 балів, для “Задовільно” – 7 балів).

4.2.17. Перескладання позитивної підсумкової семестрової рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

4.2.18. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS заноситься до заліково-екзаменаційної відомості, навчальної картки та залікової заноситьсякнижки студента.

4.2.19. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка заноситься до залікової книжки та навчальної картки студента, наприклад, так: 92/Відм./А, 87/Добре/В, 79/Добре/С, 68/Задов./D, 65/Задов./Е тощо.

4.2.20. Підсумкова модульна рейтингова оцінка, отримана студентом за результатом захисту курсової роботи (у даному випадку- модуль №3), окрім відомості модульного контролю, заноситься також до навчальної картки та залікової книжки студента, наприклад, так: 18/Відм, 15/Добре, 12/Задов.