Реферат: "Роль родинного виховання у становленні особистості учня"

"Роль родинного виховання у становленні особистості учня"


"Найкраща школа дисципліни – це сім’я". (С. Смайлс).


Саме ці рядки епіграфу відповідають на багато запитань класних керівників, вчителів. Важко працювати і практично неможливо в класі, де є порушники дисципліни. Але ми неодноразово задаємо собі запитання, чому деякі учні не мають таких проблем, відповідь сама напрошується – різниця в сімейному вихованні, родинному спілкуванні.

Важливе місце у роботі класного керівника належить співпраці з батьками. Родина – це природний осередок найглибших людських почуттів. Рідна домівка – не дах над головою, а родинне вогнище, місце захисту від життєвих негараздів. Тому дуже важливим є сімейний затишок для дитини, набагато менше залежить становлення особистості учня від виховання в школі – значна роль саме виховання батьків.

Дві істини батькам:

Дитина ніколи не починає любити першою, вона завжди лише дзеркало, в якому відображується наша любов. Дитину вчать, формують не лише наші слова, навіть найкращі, наймудріші, а наші вчинки!

Виховувати – означає пробуджувати у дітях добро і любов, давати їм цю любов і добро; шукати це у своїх серцях. Отже, виховувати і самих себе.

Багато чого, звісно, залежить від особливостей сімейного виховання. Сімейна атмосфера та спілкування з батьками являються найбільш важливими факторами розвитку дітей, а згодом учнів школи. В свою чергу, шкільні вчителі повинні знати, що їх робота в класі не принесе великих результатів без активної участі батьків.

^ Добра родина.

Які вона має особливості?

Батьки створюють умови для правильного розвитку дитини ( нормальні житлово-побутові умови, організація місця для занять, контроль за дотриманням санітарно-гігієнічного режиму).

Батьки розвивають пізнавальні інтереси дитини ( разом із дітьми дивляться і обговорюють телепередачі, читають книжки, обговорюють їх зміст, заохочують улюблені заняття дитини).

Надають допомогу в навчанні, організації домашньої праці.

Діти мають конкретні трудові обов’язки в сім’ї.

Батьки виконують рекомендації педагогів щодо виховання дитини .

Батьки бачать недоліки у вихованні своїх дітей.

Сім’я допомагає педагогу в організації навчально-виховної роботи.

Батьки справляються з вихованням дитини.


Недоліки сімейного виховання.

Неблагополуччя сім’ї ( мікроклімат, здоров’я).

Відсутність єдиних вимог.

Незнання психологічних особливостей дитини.

Низький освітній, культурний, психолого-педагогічний рівень батьків.

Відсутність контролю, бездоглядність.

Використання антипедагогічних заходів впливу.

Неправильне оцінювання дитини, її ідеалізація.


У підлітковому віці важливим є моральне формування особистості, моральної свідомості, оволодіння морально-етичними нормами поведінки. Відбувається не лише фізичне дозрівання, але й помітне дозрівання особистості, яке здійснюється під впливом навколишнього світу. Батькам слід звернути увагу на даний етап розвитку дитини. Особливо на моральні переконання та ставлення до праці навчальної і фізичної.

Дехто вважає, що працею можна і карати: "Не хочеш, мовляв, учитися, іди працюй". А діти добре розуміють, що дорослі чимось добрим не карають. І якщо карають працею, то у свідомості дитини закладається: праця – це щось неприємне, важке.

Але кожний вид праці треба розуміти правильно. Якщо, граючись на перерві, підліток розбив вазу, поламав стілець, і вчитель примусив відремонтувати стілець, принести іншу вазу – це не покарання. Діти повинні знати, що це виправлення наслідків їх дій.


Позитиви і негативи сімейного спілкування.


"Діти рідко спотворюють наші слова, вони надзвичайно точно повторюють те, чого нам не варто було говорити".( Невідомий автор)

Позитив сімейного спілкування:

Комплексний процес, у якому неможливо відділити навчання, виховання і розвиток.

Можливість спілкуватися один на один.

Стабільне соціальне середовище.

Довіра дітей до батьків.


Негатив сімейного спілкування:

У сім’ї людина послаблює самоконтроль, не приховує роздратування, поганого настрою.

Обмежене спілкування батьків і дітей через брак часу, бажання та ін.

Спілкування в сім’ї відбувається на тлі щоденних побутових турбот, що нерідко знецінює його зміст.

Недостатній рівень комунікативних вмінь.

Недооцінка налагодження стосунків.

Не кожна людини може визнати, що невдача – це результат її власних дій.

Порушення, що виникають внаслідок впливу минулих обставин на ситуацію спілкування: культивування власних почуттів, отримання додаткових переваг у зв'язку з минулими помилками партнера, прагнення помститися.

Порушення, що виникають внаслідок недооцінки вікових особливостей дітей.


Багато дослідників вказують на те, що така характеристика сім’ї, як "повна" або "неповна" в певній мірі впливають на становлення особистості учня, та його поведінки. Це підтверджується рядом фактів. Неповнолітні вбивці дуже часто походять з "неповних" сімей. Існують вітчизняні дані про те. що третина всіх людей, засуджених за вбивство, зростала в неповних сім’ях (8% без матері, 75% - без батька), і майже 20% взагалі зростали без обох батьків. Є цікаві дані про те, що для людей, які виконували замовлені вбивства (або політичні замахи) є характерним походження з розпавшихся сімей. Як вважає з цього приводу дослідник В.Тюріна, одна з причин розвитку жорстокості підлітків чоловічої статі – відсутність у сім’ї зразка чоловічої поведінки, внаслідок чого вони не можуть розрізнити чоловічу та псевдочоловічу (агресивну) поведінку.

^ Саботажники спілкування:

Погрози – викликають страх, почуття підлеглості, образу, ворожість (якщо ти цього не зробиш…);

Накази – виявлення влади над іншою людиною (я тобі забороняю…);

Критика з переважанням негативізму (ти ледар…);

Образливі прізвиська (упертий віслюк…);

Слова, що навішують на співрозмовника додаткові обов'язки (ти не повинен так гніватися…);




Репліки-пастки (те, що я тобі пропоную, тобі сподобається…);

Допит (чого це ти так пізно..);

Схвалення з пасткою (у тебе так гарно виходить мити посуд…);

Безапеляційне твердження щодо мотивів поведінки (ти ніколи не мав бажання цим займатися…);

Несвоєчасні поради (чому ти не зробила так, як я говорила…);

Звернення до авторитету логіки (це логічний наслідок твоєї поведінки…);

Змагання (хіба твої неприємності можна порівняти з моїми…);

Спроби заспокоїти співрозмовника запереченням (не нервуйся)


Розподіл влади:

Співробітництво – ґрунтується на взаєморозумінні і взаємній підтримці, яка допомагає якнайповніше реалізувати функції родини. І дорослий, і дитина відчувають свою особисту значущість.

Паритет – рівні, “союзницькі”, більш раціональні стосунки, які задовольняють усіх учасників спілкування: особиста значущість кожного трохи зменшується, емоційні контакти слабшають.

Змагання – стосунки, які базуються на прагненні окремих членів родини перевершити один одного у якійсь справі. Сприяє встановленню в сім’ї нервової, нестійкої атмосфери.

Конкуренція – домінування стосунків, коли переважає прагнення кожного довести свою зверхність над іншими за будь-яку ціну. Емоційний комфорт одного досягається за рахунок психологічного дискомфорту іншого.

Антагонізм – протистояння окремих членів сім’ї і небажання жодної сторони іти на компроміс.


^ Стилі виховання:

Авторитаризм – батьки висувають суворі вимоги до всіх сфер життя дитини. Їхні судження безапеляційні, вони безцеремонно втручаються у всі дитячі справи, реальні потреби членів сім’ї ігноруються.




Лібералізм – деякі батьки, виправдовуючи свою позицію гаслом “вільного виховання”, зовсім не займаються дітьми. Можлива й “гіперопіка”, тобто надмірне упадання біля дитини, коли вона не може самостійно і кроку ступити. Ще одна форма лібералізму – вседозволеність




Демократизм – ґрунтується на глибокій взаємній зацікавленості, допомозі й підтримці.



"Коли ти думав, що я не дивлюсь"

Коли ти думав, що я не дивлюсь,

Я бачив, що ти повісив

Мій перший малюнок на стіну,

І я захотів намалювати ще один.

Коли ти думав, що я не дивлюсь,

Я бачив, що ти годуєш бездомного

Котика, і я подумав, що

Добре піклуватися про тварин.

Коли ти думав, що я не дивлюсь,

Я бачив, що печеш мій

Улюблений пиріг, і я зрозумів,

Що навіть мале може бути особливим.

Коли ти думав, що я не дивлюсь,

Я чув, як ти молився, і я

Повірив в те, що існує Бог,

З яким можна поговорити будь-коли.

Коли ти думав, що я не дивлюсь,

Я побачив, як сльози капали

З твоїх очей, і я зрозумів, що

Іноді буває боляче й це нормально – плакати.

Коли ти думав, що я не дивлюсь,

Я бачив, що тебе турбує моє

Життя, і я захотів стати

Тим. ким можу стати.

Коли ти думав, що я не дивлюсь,

Я захотів подякувати тобі

За все, що ти робив,

Коли ти думав, що я не дивлюсь.


Як гарно сказав В.О. Сухомлинський: " ^ Якщо люди говорять погане про твоїх дітей – це означає, вони говорять погане про тебе".


Не кожна людина може визнати, що невдача – це результат її власних дій.


Методичні рекомендації:


Застосовувати такі форми роботи з батьками: анкетування, відвідування сімей, індивідуальні бесіди з членами родини, відкриті уроки для батьків, спільні свята учнів і батьків, батьківські лекторії, переписка з батьками через учнівські щоденники.

У спілкуванні з вихованцями враховувати індивідуальні особливості учнів, характер сімейних стосунків.

Проводити психолого-педагогічну освіту батьків та дбати про духовне спілкування дітей з батьками, запрошувати на батьківські збори психологів, лікарів, юристів.

Під час підготовки та проведення батьківських зборів дотримуватись таких рекомендацій:

батьківські збори мають допомагати батькам, а не акцентувати увагу на помилках і невдачах дітей у навчанні;

батьківські збори проводити за тематикою;

під час вибору теми зборів враховувати вікові особливості дітей;

збори повинні мати як теоретичний, так й практичний характер: розбір проблемної ситуації, тренінги, дискусії, тощо.