Реферат: Комплекс властивостей особистості вчителя, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на реф­лексивній основі [2,30]     

Педагогічна майстерність і творчість вчителя

 

1. Основні поняття.

Концепція національного виховання про сутність виховання на Україні, про особистість вчителя і завдання його творчості (розділ п'ятий "Критерії ефективності виховної діяльності педагога").

Педагогічна майстерність – комплекс властивостей особистості вчителя, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на реф­лексивній основі [2,30]

     Властивості педагогічної майстерності: гуманістична спрямованість діяльності вчи­теля, професійні знання, вміння та навички, педагогічні здібності (забезпе­чують швидкість самовдосконалення), педагогічна техніка (гармонізує струк­туру педагогічної діяльності). Педагогічна діяльність – творчий процес.

      Творчість – це процес створення чогось нового на основі перетворення пі­знаного: нового результату або оригінальних шляхів і мета дій його одер­жання .

       Характеристики творчості: новизна і перетворення. ^ Педагогічна творчість - процес створення і перетворення особистості ви­хованця. Педагогічна творчість виявляється в науковій діяльності педагога і в творчій педагогічній роботі ( оригінальне вирішення педагогічних завдань, розробка нових педагогічних методів, прийомів, застосування педагогічного досвіду в нових умовах, удосконалення системи роботи з учнями, імпровізація в педагогічному процесі). Під час роботи з учнями вчитель передбачає педагогічні ефекти, впливає на уяву, увагу, пізнавальну діяльність учнів, а також звертається до педагогічного перевтілення, що робить його діяльність творчим процесом.

     У праці «Розмова з молодим директором школи» В.О.Сухомлинський зазначив: «Досвід багатьох років переконує, що суттю педагогічної творчості є думка, ідея, яка пов’язана з тисячами повсякденних явищ. Педагогічна ідея – це, образно говорячи, повітря, на якому пливуть крила педагогічної майстерності» [6.426].

      ^ Рівні педагогічної творчості (за І.П.Раченко): рівень професійного становлення, рівень стихійного самовдосконалення, рівень планової раціоналізації, рівень оптимізації процесів та результатів праці.

    ^ Форми виявлення творчих сил вчителя: творче самопочуття, творче натхнення, творчий пошук чи експеримент, творча педагогічна діяльність, науково – дослідна діяльність.

      Особливості педагогічної творчості:

обмеженість часу;

необхідність завжди давати позитивні результати;

публічність обставин творчості;

співтворчість усіх учасників процесу тощо.


^ 2. Структура педагогічної майстерності.

      1) Гуманістична спрямованість (ідеали, інтереси, ціннісні орієнтації) – спрямованість на іншу людину (дитина – центр уваги педагога), утверджен­ня найвищих духовних цінностей, моральних норм поведінки та взаємовідносин. Це виявлення професійної ідеології вчителя, його ціннісного став­лення до педагогічної діяльності, її змісту, мети, засобів, суб'єктів.


^ Ціннісні орієнтації педагога:

а) на себе – самоутвердження ("Я" – справжній вчитель);

б) на вихованця (дитина – найбільша цінність, допомогти їй бути щасливою);

в) на засоби впливу (програма, способи впливу, заходи);

г) на мету педагогічної діяльності (гуманізм – сприяння всебічному розвитку кожної дитини). Відповідальність педагога перед майбутнім, любов до дітей; усвідомлення мети.

    

^ 2) Професійна компетентність: знання, вміння, навички, критичні погля­ди і оцінки, постійне самовдосконалення, високий рівень загальної культури. "Головне в житті –  не самі знання, а та гармонія, яка виявляється, коли знання добре вміщені в душі, та філософія, яка визначає людину, її світогляд" (А.С.Макаренко. - Твори в 8 т. - Москва, 1986. -Т. 8. - Письмо Л.Конисевичу).


    ^ 3) Педагогічні здібності: комунікативність, перцептивність (розуміння ін­ших), динамізм особистості (активність, гнучкість впливу), емоційна стабіль­ність (саморегуляція) , оптимістичне прогнозування ( віра в позитивне в кож­ній людині, у перспективу її розвитку), креативність (творчість) тощо.


    ^ 4) Педагогічна техніка (форма організації поведінки вчителя):

а) вміння використовувати свій психофізичний потенціал як інструмент ви­ховного впливу (володіти своїм фізичним, психічним, емоційним станом; голосом, мімікою, пантомімікою);

б) вміння впливати на інших (вербальні, невербальні засоби спілкування). Внутрішня і зовнішня техніка.


      ^ 3. Критерії майстерності педагога:

доцільність (за спрямованістю),

продукти­вність (за результатами),

діалогічність (характер взаємовідносин з усіма уча­сниками виховного процесу),

оптимальність (у виборі засобів ),

творчість (за змістом діяльності).


       Рівні майстерності: елементарний, базовий, досконалий, творчий.


      ^ 4.   З історії  розвитку теорії про педагогічну майстерність.

     Першим ввів поняття «майстерність вихователя» і «педагогічна техніка» А.С.Макаренко у своїй статті "Деякі висновки з мого педаго­гічного досвіду": "Майстерність вихователя не є якимось особливим мистецтвом... але це спеціальність, якій треба вчити, як треба вчити лікаря його майстерності, як треба вчити музиканта".

      В.О.Сухомлинський  продовжив розвиток теорії про педагогічну майстерність. У працях  В.О.Сухомлинського "Сто порад вчителю", "Павлиська середня школа", "Як виховати справжню людину", "Розмова з молодим директором школи" та багатьох інших велика увага приділяється творчості вчителя в станов­ленні справжньої людини, громадянина, патріота Батьківщини. "Ми маємо справу з найскладнішим, неоцінним, найдорожчим, що в житті, - з людиною. Від нас, від нашого вміння, майстерності, мистецтва, мудрості залежить її  гро­мадянське й інтелектуальне обличчя, її місце і роль у житті, її щастя" (Сухомлинський В.О. Вибрані твори. — Т.2. — С.420).

      В 80-ті роки  ХХ століття творчі педагоги-новатори об'єдналися  у творчий рух "Педагогіка співро­бітництва" (Див. "Учительская газета". - 18 октября 1986 года).


^ Основні ідеї педа­гогів-новаторів:

1)            співробітництво з усіма учасниками навчально-виховного про­цесу; 

2) навчання без примусу,  з оптимізмом, без конфліктів;

3)     використання опори в навчанні;

4) система випередження у навчанні;

5) гуманістична система оцінювання;

6) демократизація виховання  особистості;

7) самоаналіз, саморозвиток, самовдосконалення особистості тощо.


Деякі представники педагогів-новаторів:


Ш.О.Амоношвілі ("В школу - с 6 лет", "Здравствуйте, дети!", "Как живёте, дети?", "Единство цели");

С.М.Лисенкова ("Когда легко учиться");

І.Б.Волков ("Учим творчеству", "Цель одна - дорог много");

І.П.Іванов ("Воспитывать коллективистов");

Є.М.Ільїн ("Шаги навстречу", "Искусство общения", "Рождение урока", "Путь к ученику");

О.А.Захарченко (Чубар  "Письмо в будущее"):

В.Ф.Шаталов ("Куда и как исчезли тройки", "Педагогическая проза", "Эксперимент продолжается", "Опорные конспекты по физике - 8 класс");

     

5. Шляхи формування педагогічної майстерності:

- самовиховання загальної та педагогічної культури  (потреба, самопізнання, планування, реалізація, контроль, корекція);

- засвоєння професійних знань, вмінь, навичок;

- громадська активність;

- педагогічна практика;

- вивчення передового педагогічного досвіду.