Реферат: Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

На правах рукопису


НОВОХАТСЬКА Яна Володимирівна
УДК 347.62


ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МАЙНОВИХ ВІДНОСИН ПОДРУЖЖЯ (ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)


12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;

сімейне право; міжнародне приватне право


Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук


Науковий керівник:

ЖИЛІНКОВА Ірина Володимирівна,

доктор юридичних наук, професор
^


Харків - 2006
ЗМІСТ

Вступ ________________________________________________________ 3
Розділ 1. Теоретичні основи порівняльного дослідження правового регулювання майнових відносин подружжя
1.1. Порівняльно-правовий метод у дослідженні майнових відносин подружжя ________________________________________________________ 11

1.2. Система правового регулювання майнових відносин подружжя та її елементи_________________________________________________________ 25

1.3. Подружній статус у правовій доктрині ________________________ 40
^ Розділ 2. Законне регулювання майнових відносин подружжя 2.1. Системи законного регулювання майнових відносин подружжя________________________________________________________ 54
2.2. Особливості регулювання відносин подружжя із приводу окремих об'єктів їхніх майнових прав_________________________________________ 66


Розділ 3. Договірне регулювання майнових відносин подружжя

3.1. Основні засади договірного регулювання майнових відносин
подружжя _______________________________________________________ 101
3.2. Договірне регулювання майнових відносин подружжя
у період шлюбу __________________________________________________ 134 3.3. Договірне регулювання майнових відносин подружжя на випадок припинення шлюбу _______________________________________________ 148

Висновки ___________________________________________________ 165


Список використаної літератури ______________________________ 170
ВСТУП

^ Актуальність теми. Проблеми правового регулювання майнових відносин у сім’ї завжди були об'єктом пильної уваги як законодавця, так і вчених. Однак протягом ряду останніх десятиліть вони аналізувалися виключно в рамках національного законодавства. Звернення вчених до зарубіжного досвіду регулювання сімейних відносин завжди мало критичну ціль й особливий політичний підтекст. Кардинальні соціально-економічні перетворення, які відбулися в нашій країні за останні роки, проголошення України відкритою демократичною соціальною державою зробили актуальним аналіз сімейного законодавства в широкому порівняльному аспекті. В сучасних умовах адекватний розвиток внутрішнього сімейного законодавства України можливий лише на основі розуміння загальних європейських і світових тенденцій правового регулювання відносин у сім’ї.

Нині в Європі намітилися процеси інтеграції й уніфікації законодавства, які торкнулися і галузі сімейного права. В 2001 р. була заснована Комісія із Сімейного права Європи (the Commіssіon on European Famіly Law), завданням якої стало розроблення рекомендаційних Принципів по окремих інститутах сімейного права. Україна проголосила про своє прагнення до європейської й світової інтеграції. У зв'язку з цим розвиток внутрішнього сімейного законодавства нашої країни має здійснюватися з урахуванням міжнародних норм і стандартів організації сімейних відносин.

За останні десятиліття проблеми регулювання майнових відносин подружжя не були предметом спеціального наукового дослідження в порівняльно-правовому аспекті. У цьому плані можна виділити лише монографію О.О. Хазової, яка, хоча і має безпосередній порівняльно-правовий аспект, але написана з позиції критики зарубіжного досвіду регулювання сімейних відносин. У вітчизняній літературі в порівняльному контексті розглядалися тільки окремі проблеми правового регулювання майнових відносин подружжя (І.В. Жилінкова). У цілому ж цей напрямок наукових досліджень є неопрацьованим. Наведене зумовило необхідність поглибленого аналізу правового регулювання майнових відносин подружжя у широкому порівняльному аспекті.

^ Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі цивільного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого відповідно до цільової комплексної програми «Основні проблеми здійснення та захисту майнових і особистих немайнових прав в умовах ринкової економіки» (№ державної реєстрації 0186.0.070867). Вона становить певний внесок у загальне дослідження вказаної проблематики і розкриває її напрямки.

^ Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є постановка і розв’язання проблем в сфері регулювання майнових відносин подружжя, зокрема щодо окремих об’єктів їхніх майнових прав, участі подружжя у договірному процесі; формулювання теоретичних висновків і надання науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення цивільного і сімейного законодавства України, його окремих норм й інститутів, механізму договірного регулювання майнових відносин подружжя, правозастосовної діяльності.

Для досягнення цієї мети поставлені такі задачі: визначити роль порівняльно-правового методу в дослідженні правового регулювання майнових відносин подружжя; відшукати найбільш оптимальні правові рішення і визначити доцільність їхнього запозичення для вітчизняної системи на сучасному етапі; визначити поняття системи правового регулювання майнових відносин подружжя, їхні види й елементи; проаналізувати поняття і зміст правового статусу подружжя, правового статусу фактичного подружжя у рамках правового регулювання альтернативних форм організації сімейних відносин у країнах загального й континентального права; дослідити в порівняльно-історичному аспекті розвиток правового регулювання майнових відносин подружжя (законного й договірного) у зв’язку з трансформацією економічних відносин у сім’ї (співвідношення ролей чоловіка і дружини); дослідити поняття, класифікації, умови дійсності подружніх договорів, включаючи шлюбний договір; здійснити комплексний аналіз договірного регулювання майнових відносин подружжя під час шлюбу і на випадок його припинення; позначити перспективи майбутнього розвитку законного і договірного регулювання майнових відносин подружжя.

Об’єктом дослідження є правовідносини подружжя в майновій сфері, правове регулювання майнових відносин подружжя у порівняльному аспекті в країнах загального й континентального права.

Предметом дослідження виступає сукупність правових засобів регулювання майнових відносин подружжя у системах загального й континентального права, зокрема законодавчі норми, а також правова доктрина, наукові джерела, судова практика розгляду спорів між подружжям і практика укладення подружніх договорів.

^ Методологічна основа дослідження та його теоретична база. Для досягнення поставленої мети в процесі дослідження були використані загальні та спеціальні наукові методи. Історичний (генетичний) метод використовувався, зокрема при дослідженні становлення систем правового регулювання майнових відносин подружжя у країнах загального й континентального права у зв’язку з трансформацією сімейних відносин, сімейної структури, традиційних уявлень про шлюб і сім’ю. Філософський (діалектичний) метод використовувався при дослідженні сутності понять правового статусу подружжя, системи правового регулювання майнових відносин подружжя, фактичного шлюбу, сімейного будинку, подружнього договору та ін. За допомогою юридичного (догматичного) методу досліджувалися правові засоби регулювання майнових відносин подружжя у системах загального й континентального права, зокрема зарубіжне й національне законодавство. Порівняльно-правовий метод застосовувався при порівнянні положень національного законодавства із законодавством інших правових систем; порівнянні концепцій, теорій і правової доктрини в цілому; визначенні національних особливостей і культурного значення правового регулювання майнових відносин подружжя в Україні та деяких інших країнах і в порівнянні з ними. Метод системно-структурного аналізу використовувався при визначенні структури дисертаційної роботи; дослідженні співвідношення понять «правовий статус», «правове становище», «правоздатність» і «правовий статус подружжя»; аналізі категорії «шлюбний договір» у національному й зарубіжному праві.

Теоретичну базу наукового дослідження склали праці вчених у галузі теорії права, цивільного і сімейного права: М.М. Агаркова, М.В. Антокольської, М.І. Брагінського, С.М. Братуся, Я.Р. Веберса, Є.М. Ворожейкіна, О.В. Дзери, Н.М. Єршової, І.В. Жилінкової, О.С. Йоффе, О.І. Корольова, Л.Б. Максимович, Р.П. Мананкової, В.П. Маслова, Г.К. Матвєєва, О.М. Нечаєвої, О.А. Пушкіна, Л.М. Пчелинцевої, З.В. Ромовської, В.А. Рясенцева, В.І. Сенчищева, І.В. Спасибо-Фатєєвої, Є.О. Суханова, Ю.О. Тихомирова, Ю.К. Толстого, О.О. Хазової, Є.О. Харитонова, Є.О. Чефранової, Ш.Д. Чиквашвілі, Я.М. Шевченко та ін.

Зроблені в роботі висновки базуються на результатах досліджень, проведених зарубіжними вченими, такими як: Л. Бейлі (L. Bailey), Д. Бредлі (D. Bradley), Л. Вейтсман (L. Weitzman), М. Веніг (M. Wenig), М. Глендон (M. Glendon), Г.Д. Краус (H.D. Krause), Л. Харгрейв (L. Hargrave) та ін.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація являє собою комплексне порівняльне дослідження правового регулювання майнових відносин подружжя в Україні й деяких країнах загального (Велика Британія, США, Канада) і континентального права (Німеччина, Франція).

У результаті проведеного дослідження розроблені такі положення.

1. Уперше одержала розгорнуте обґрунтування теза про те, що порівняльне дослідження правового регулювання майнових відносин подружжя можливе лише в контексті цілісної системи правового впливу з урахуванням чинників, що визначають стиль того чи іншого правопорядку. Виявлене історично сформоване розходження підходів до нормування майнових відносин подружжя, що корениться в розумінні сутності сімейних відносин, співвідношенні загальних і особистісних засад у сім’ї.

2. Уперше пропонується уведення універсального у порівняльно-правовому аспекті поняття «система правового регулювання майнових відносин подружжя» для позначення характерної для певної правової системи сукупності правових засобів, які справляють вплив на формування відносин подружжя в майновій сфері, що може застосовуватися щодо країн як загального, так і континентального права.

3. Уперше доводиться, що системи правового регулювання майнових відносин подружжя являють собою динамічні правові утворення, які слідують за розвитком соціальних відносин. Обґрунтовується висновок про те, що: (а) будь-яка окрема система правового регулювання майнових відносин подружжя є унікальною; (б) системи правового регулювання майнових відносин подружжя, що склалися в країнах загального права, мають власні риси порівняно зі сформованими в країнах континентального права; (в) виявляється тенденція взаємного перетікання і запозичення правових засобів з однієї системи правового регулювання майнових відносин подружжя в іншу, що деякою мірою приводить до їх зближення й конвергенції.

4. Одержало подальший розвиток розв’язання загальнотеоретичної проблеми правового статусу. Розроблено визначення поняття правового статусу подружжя як різновиду спеціального правового статусу, який включає сукупність статусних (загальних) суб’єктивних прав і обов’язків, наданих особам, які перебувають у зареєстрованому шлюбі, закріплює їхнє правове становище з погляду рівності прав і обов’язків, наданих у суспільстві, передбачених законодавством і гарантованих державою.

5. Уперше досліджено форми легітимації шлюбних відносин у порівняльно-історичному аспекті. На основі визначення правового регулювання альтернативних форм організації сімейних відносин виявлена загальна тенденція до розширення статусу фактичного подружжя і зниження значення інституту зареєстрованого шлюбу.

6. Уперше пропонується й аргументується ідея закріплення в національному законодавстві особливого режиму сімейного будинку (резиденції сім’ї) порівняно з іншими об'єктами нерухомого майна подружжя.

7. Пропонується закріпити в сімейному законодавстві норму щодо приналежності подружжю на праві спільної сумісної власності прирощень від спільного майна.

8. Уперше проводиться докладне дослідження правового регулювання в зарубіжних країнах відносин подружжя із приводу так званих «доходів від кар'єри» (освітнього, професійного рівня і т. ін.). Сформульовано пропозиції щодо закріплення в сімейному законодавстві окремих положень, котрі передбачають способи компенсації витрат того з подружжя, який сприяв іншому в придбанні зазначених об'єктів.

9. Уперше на основі зарубіжного правового досвіду позначаються шляхи розв’язання проблем, пов'язаних із внесенням подружжям грошових коштів у кредитні установи, зокрема пропонується доповнення банківського законодавства спеціальними нормами, які б встановлювали уведення окремого виду банківського рахунку – спільного рахунку подружжя.

10. Уперше у порівняльному аспекті проаналізована правосуб'єктність подружжя як учасників договорів, продемонстровано складний процес набуття жінками прав самостійно включатися в договірний процес і його вплив на розвиток систем договірного регулювання майнових відносин подружжя у досліджуваних зарубіжних країнах і в Україні.

11. Уперше в порівняльному аспекті досліджуються загальні та спеціальні умови дійсності подружніх договорів, зокрема аналізуються представлена в країнах загального права концепція зустрічного задоволення щодо її застосування до договірного регулювання майнових відносин подружжя.

12. Уперше в порівняльному аспекті проводиться комплексне дослідження договірного регулювання майнових відносин подружжя під час шлюбу і на випадок його припинення. На основі аналізу класифікацій подружніх договорів аргументується висновок про розбіжність категорії «шлюбний договір» у зарубіжному і національному праві, а також про те, що в Україні поступово складається власна система подружніх договорів, яка не збігається із системою, що існує в країнах загального й континентального права.

^ Практичне значення дисертації полягає в тому, що в роботі аналіз вітчизняного законодавства, яке регулює майнові відносини подружжя, здійснюється в порівнянні із законодавством деяких країн загального й континентального права. Такий широкий порівняльний аспект дає можливість зробити обґрунтованими висновки авторки дисертації про необхідність створення в Україні адекватних правових механізмів регулювання сімейних відносин, а також удосконалення окремих норм сімейного законодавства України.

Результати роботи і зроблені дисертанткою висновки можуть бути враховані в процесі законотворчої діяльності, спрямованої на подальший розвиток сімейного законодавства. Вони можуть бути використані при подальшому науковому розробленні даної теми, підготовці навчальних посібників, курсів лекцій з сімейного права, розробленні спецкурсів з сімейного права і порівняльного правознавства, проведенні практичних занять.

^ Апробація і впровадження результатів дисертації. Теоретичні і практичні положення дисертації апробовані в наукових дискусіях, виступах на науково-практичних семінарах, «круглих столах», конференціях, зокрема, науковій конференції «Становлення правової держави в Україні: проблеми і шляхи вдосконалення правового регулювання» (м. Запоріжжя, Гуманітарний університет «Запорізький інститут державного і муніципального управління», 8 грудня 2000 р.); XI Харківських політологічних читаннях: «Конфлікти в суспільствах, що трансформуються: соціально-правовий та політичний аспекти» (м. Харків, НЮАУ імені Ярослава Мудрого, 24 березня 2001 р.); науковій конференції молодих учених «Конституція – основа державно-правового будівництва і соціального розвитку України» (м. Харків, НЮАУ імені Ярослава Мудрого, 30 червня 2001 р.); науковому семінарі молодих учених «Право власності: проблеми забезпечення, реалізації і захисту» (м. Харків, НЮАУ імені Ярослава Мудрого, 14 - 15 вересня 2001 р.); науковій конференції «Актуальні проблеми цивільного права на сучасному етапі розвитку України» (м. Харків, НЮАУ імені Ярослава Мудрого, 16 лютого 2002 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми цивільного права та практики його застосування у сучасний період» (м. Хмельницький, Хмельницький інститут регіонального управління та права, 14 - 15 травня 2002 р.); науково-практичній конференції, присвяченій пам’яті професора Олександра Анатолійовича Пушкіна (м. Харків, Національний університет внутрішніх справ, Харківський економіко-правовий університет, 21 травня 2005 р.).

Окремі із сформульованих у дисертації положень і пропозицій впроваджувались авторкою у навчальний процес, зокрема використовувалися при підготовці глави підручника «Сімейне право України», а також при проведенні практичних занять по курсах «Цивільне право України» і «Сімейне право України» у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого.

Публікації. Основні теоретичні і практичні положення та результати дисертаційного дослідження знайшли відображення в п’яти тезах наукових виступів, шести статтях у провідних спеціалізованих виданнях України відповідно до вимог, пропонованих ВАК України, при підготовці підручника «Сімейне право України» (гл. 10 розд. ІІІ).

Всього авторкою за темою дисертації опубліковано дванадцять наукових праць.

^ Структура дисертації. Відповідно до мети і завдань дослідження дисертація складається із вступу, трьох розділів і восьми підрозділів, висновків, списку використаної літератури. Повний обсяг дисертації - 189 сторінок, з них основний текст - 169 сторінок. Кількість використаних джерел - 249.


РОЗДІЛ 1

^ ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОРІВНЯЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ МАЙНОВИХ ВІДНОСИН ПОДРУЖЖЯ


1.1. Порівняльно-правовий метод у дослідженні майнових відносин подружжя


Україна проголосила себе відкритою, демократичною державою, яка прагне до інтеграції в європейське і світове співтовариство. У зв'язку з цим багато питань «внутрішнього життя країни» вимагають розгляду з інших позицій – з погляду їхньої відповідності міжнародним стандартам, сучасним вимогам устрою суспільства і уявленням про права людини. Особливого значення такий підхід набуває в сфері приватного життя людини, до якого, без сумнівів, належать відносини подружжя.

Людство нагромадило величезний досвід створення різноманітних засобів правового впливу на подружні відносини. Кожна правова система протягом століть напрацьовувала і вигострювала правові механізми, які б найбільш ефективно впливали на поведінку подружжя. У свій час проф. О.І. Загоровський писав, що сімейне право можна зрозуміти тільки в ключі історичного і порівняльного дослідження правових інститутів. При цьому «якщо історія сприяє з'ясуванню існуючого, то порівняння, зіставлення свого права з чужим, з одного боку, визначає національні особливості і культурне значення першого в ряді інших законодавств, а з другого, разом з історією полегшує відкриття перспективи майбутнього. Знаючи – коли, як і чому виробилася дана постанова і які постанови з аналогічних питань існують у праві інших народів, легко визначити розумність і доцільність цієї постанови і спосіб заміни її іншою, у разі непридатності» [54, с. ХV].

У дореволюційній науці питання сімейного права традиційно висвітлювалися в широкому порівняльно-правовому аспекті. Як правило, порівняння проводилося в рамках європейських країн як загального, так і континентального права, у першу чергу Англії, Німеччині і Франції [110, с. 126-142; 62, с. 33-80; 54, с. 170-206]. На жаль, традиції дореволюційної цивілістики в дослідженні сімейних відносин у післяреволюційний період були поступово втрачені. Після революції дослідження в галузі сімейного права набули яскравого політичного забарвлення. Мабуть, основними на той час були праці А.Г. Гойхбарга, в яких сімейне законодавство РРФСР аналізувалося в порівнянні із законодавством зарубіжних країн [31; 33]. Його монографія «Брачное, семейное и опекунское право Советской республики» починалася словами про те, що «шлюбне право радянської Росії докорінно відрізняється не тільки від колишнього дореволюційного російського шлюбного права, а й від шлюбного права всіх інших європейських і заокеанських країн, в яких ще панує буржуазний лад» [32, с. 7]. Такий підхід на багато років визначив наукову долю порівняльного правознавства в сфері сім'ї і шлюбу [94].

Проблеми правового регулювання майнових відносин подружжя у Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

Функціональне порівняння має власний підхід. Однією з цілей порівняльного дослідження є визначення того, яким чином регулюються майнові відносини подружжя і як розв’язуються ті самі проблеми подружніх відносин у різнотипних правових системах. Правопорядки різних країн розв’язують їх по-своєму, навіть якщо кінцевий результат однаковий. Саме тому, відповідно до методу функціонального порівняння, порівнянню первісно мають підлягати не правові інститути і норми, а правові засоби і способи розв’язання однакових або схожих соціальних проблем у різних правових системах. «Зрозуміло, не можна порівнювати непорівнянне, а порівнянно в праві лише те, що виконує те саме завдання, ту саму функцію» [157, с. 50]. Як відзначав В.С. Нерсесянц, суть справи полягає не в назвах, а в поняттєво-правовому сенсі і змісті порівнюваних, групованих і досліджуваних об'єктів, які являють собою різні (за своєю соціально-історичною розвиненістю, національною специфікою, доктринальною розробленістю, юридико-технічними характеристиками, термінологічними особливостями і т.д.) форми прояву однієї й тієї ж правової сутності [92, с. 5]. Як підкреслюють німецькі компаративісти К. Цвайгерт і Х. Кетс, іноді різні рішення бувають рівнозначні чи «надають розумний вибір», а іноді, навпаки, переваги одного з рішень очевидні. В свою чергу, комбінація елементів рішень різних національних законодавств може дати найефективніше рішення, ніж всі існуючі [157, с. 73]. Отже, порівняльно-правове дослідження різних аспектів правового регулювання сімейних відносин являє собою оцінний процес, плодотворність якого залежить не стільки від виявлення змісту порівнюваних правових явищ різних правових систем, їхніх подібностей і розходжень, кількості окремих зіставлень, скільки від визначення рівня ефективності того чи іншого правового рішення в порівнянні із схожим в іншій правовій системі.

Г. У загальному плані об'єкти порівняльно-правового дослідження можуть бути різними – від окремої правової норми до основних правових систем сучасності. У зв'язку з цим виділяють мікро- і макрорівневе порівняння. Необхідно відрізняти порівняння на мікро- і макрорівні від порівняння окремих об'єктів, що аналізувалося вище. Якщо порівнюються окремі правові норми, то має місце порівняння на мікрорівні. Якщо порівнянню підлягають правові інститути, то йдеться про середній рівень порівняння, а якщо об'єктами виступають правові системи в цілому, то відповідно порівняння здійснюється на макрорівні. На перший погляд поняття рівня й об'єкта порівняльно-правового дослідження збігаються. Однак це не так. У кожному рівні є не один, а незліченна кількість об'єктів, тому об'єктів порівняння набагато більше, ніж рівнів [126, с. 48]. Навіть перебуваючи на одному рівні порівняння і не виходячи за його межі, можна здійснювати порівняльно-правовий аналіз безлічі різноманітних об'єктів.

Повернемося до мікро- і макропорівняння. Пошук закономірностей правового регулювання майнових відносин подружжя у порівняльному аспекті також може здійснюватися на різних рівнях залежно від мети і завдань наукового дослідження. У зв'язку з цим можна виділити такі рівневі види порівняння.

Перший, найбільш низький рівень (мікропорівняння) у першу чергу дозволяє порівнювати окремі норми сімейного права. Цей вид порівняння набуває сьогодні важливого значення в зв'язку з необхідністю ретельного порівняльно-правового аналізу норм Кодексу про шлюб і сім’ю України і нового СК. Саме у випадках розбіжності нового і старого законодавства, прийняття новел сімейного права необхідним і вкрай актуальним є їхній аналіз на рівні правових норм.

Другий, або середній рівень являє собою порівняння окремих інститутів чи навіть галузей права. У цьому аспекті можна говорити, наприклад, про такий класичний для сімейного права порівняння інститут довірчої власності подружжя, який склався в системі загального права з інститутом представництва, відомим континентальним правопорядкам. Результативним є порівняння загальних принципів і конкретних механізмів законного та договірного регулювання майнових відносин подружжя і т.д.

Третім, найбільш високим рівнем порівняння (макропорівняння) є Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

Однак у процесі дослідження, як правило, здійснюються комплексне використання різних видів порівняння, вільний перехід від одного виду порівняння до іншого. Саме такий підхід дає можливість найбільше повно охопити різноманітні об'єкти, що підлягають порівнянню, виявити їхні основні, найбільш значущі риси, простежити логіку розвитку того чи іншого правового рішення, прийнятого в процесі регулювання майнових відносин подружжя.

З наведеного можна зробити такі висновки:

- дослідження механізмів правового регулювання майнових відносин подружжя може здійснюватися як у рамках національного законодавства, так і в плані широкого порівняльного підходу;

- у процесі проведення порівняльного дослідження майнових відносин подружжя застосовуються традиційні для порівняльного правознавства види порівняння: діахронне і синхронне; внутрішнє і зовнішнє; залежно від об'єктів дослідження; нормативне і функціональне, а також порівняння на мікро- і макрорівнях;

- дослідження механізмів правового регулювання майнових відносин подружжя, здійснюване в широкому порівняльному контексті, має на меті розв’язання проблем національного права на більш високому науковому рівні з урахуванням зарубіжного досвіду регулювання майнових відносин у сім'ї.


^ 1.2. Система правового регулювання майнових відносин подружжя
та її елементи


Навіть короткий огляд різних правопорядків показує наявність різноманітних форм правового регулювання майнових відносин подружжя. В одних випадках ці форми здобували схожий характер, виражаючи спільність соціального й економічного життя народів різних країн і демонструючи процес проникнення однієї правової культури в іншу. В інших, навпаки, відрізнялися крайньою своєрідністю й неповторністю, відображаючи специфіку соціально-економічного, культурного, релігійного розвитку того чи іншого народу. Різноманіття існуючого правового світу з його унікальними правовими культурами знайшло своє пряме відображення у своєрідних нормах, правилах, традиціях, звичаях, що визначали життя подружжя у різних країнах, які існували в різних історичних відрізках часу [98, с. 112]. Тут склалися різні поняття про те, які особи мають подружній статус; які види майна можуть знаходитися в їхній власності; як повинні вирішуватися питання, пов'язані зі здійсненням подружжям своїх майнових прав, поділом спільного майна, спадкуванням та багато інших.

Однак при більш поглибленому аналізі не можна не помітити того, що існують очевидні закономірності в правовому регулюванні майнових відносин подружжя, що складаються в різних правових порядках. Ці закономірності базуються на загальних для тієї чи іншої правової сім'ї правових принципах, теоріях, доктринах, традиціях, правових звичаях, домінуванні визначених засобів правового регулювання, видів правових санкцій і т.д. Усе це дає підставу говорити про наявність певних систем правового регулювання майнових відносин подружжя як фактично сформованих правових утвореннях, що мають власні, характерні для них риси.

Система як визначений порядок, зумовлений правильним і планомірним розташуванням частин у певному зв'язку [17, с. 592], містить у собі сукупність правових засобів, покликаних найбільш оптимальним чином впливати на майнові відносини подружжя з метою їхнього впорядкування й охорони.

У літературі питанню про правові засоби, включені у процес правового регулювання, приділено достатньо уваги. В теорії права до числа правових засобів відносять заборони, позитивні зобов’язування, норми права, правозастосовні акти, договори, юридичні факти, суб'єктивні права, юридичні обов'язки, пільги, заохочення, покарання [140, с. 722, 723], правовідносини [100, с. 436] та інші засоби. Такий підхід характерний для країн, що належать до континентальної правової системи. У країнах загального права до правових засобів, що справляють регуляторний вплив на суспільні відносини, у першу чергу необхідно віднести прецедент і судове рішення.

Названі правові засоби повною мірою включаються в процес правового регулювання відносин подружжя. Вплив на майнові відносини подружжя справляє дуже широкий спектр правових засобів, однак їхня роль у процесі регулювання зазначених відносин є різною. В рамках цієї роботи питання про правові засоби необхідно розглянути в порівняльно-правовому аспекті. При цьому слід виділити найбільш функціонально значущі правові засоби, проаналізувати їх види, загальні для всіх розглядуваних правових систем, і виділити особливі, притаманні лише деяким з них.

Не можна не визнати, що уявлення про цілі, способи і спрямованість Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

З наведеного випливає, що загальне поняття «система правового регулювання майнових відносин подружжя» у порівняльно-правовому аспекті є незамінним. Воно охоплює всю сукупність правових засобів, задіяних у процесі регулювання відносин подружжя із приводу їхнього майна і є досить нейтральним, оскільки не фокусує уваги на континентальній традиції або традиції країн загального права. З урахуванням того, що Україна тяжіє до континентальної системи права й у вітчизняній науці і практиці широко використовується поняття правового режиму майна подружжя надалі в роботі як синоніми вживатиметься поняття правового режиму майна подружжя. Ці посилки є вихідними для подальшого викладу матеріалу в дисертації.

Загальною властивістю, притаманною всім національним системам правового регулювання майнових відносин подружжя, є те, що вхідні в них правові засоби зосереджено у певних групах, що становлять підсистеми правового регулювання. Властивості юридичних засобів «стягуватися» у певні групи пояснюються різнорідністю майнових відносин подружжя, об'єктивною необхідністю адекватного опосередкування тих чи інших майнових відносин сторін відповідними правовими засобами.

У сімейному праві стосовно відносин подружжя у майновій сфері традиційно виділяють: а) підсистему законного регулювання (законний режим майна подружжя); б) підсистему договірного регулювання майнових відносин подружжя (договірний режим майна подружжя).

Критерієм формування відповідних підсистем чи правових режимів є домінування в загальній сукупності задіяних правових засобів того чи іншого правового засобу. Якщо в системі законного регулювання основна увага акцентується на положеннях, закріплених у законі, статуті чи акті органу судової влади, то в системі договірного регулювання домінуючим правовим засобом є договір.

Не можна не звернути уваги на те, що виділення двох підсистем правового регулювання є універсальним підходом, тобто таким, який притаманний усім без винятку аналізованим правовим сім'ям. У країнах як загального, так і континентального права законна і договірна підсистеми правового регулювання майнових відносин подружжя є базовими.

Законне регулювання (законний режим майна подружжя) являє собою таку сукупність правових засобів регулювання майнових відносин подружжя, в якій основну роль відіграють законодавчі норми, що встановлюють загальні правила поведінки подружжя у майновій сфері. Слід особливо підкреслити, що поняття «законне регулювання» у системі загального права має істотні особливості. Тут посилання на «закон» як регулятор суспільних відносин здобувають дещо умовний характер, тому що в країнах загального права норми права далеко не завжди мають законодавче закріплення, традиційне для континентального правопорядку. Тому законне регулювання здійснюється за допомогою норм, закріплених безпосередньо в законодавчих актах або інших актах державної влади, а також тих, що вироблені судовою практикою (судовий прецедент). Об'єднуючим чинником тут служить те, що нормативні розпорядження виходять від зовнішньої стосовно подружжя авторитетної влади, рішенням якої вони повинні підкорятися.

Договірне регулювання (договірний режим майна подружжя) – це певна сукупність правових засобів, де основним правовим засобом є договір подружжя, яким сторони самостійно встановлюють для себе певні майнові права й обов'язки.

У принципі можна говорити про певний пріоритет у загальній системі засобів підсистеми законного регулювання майнових відносин подружжя. Однак цей пріоритет має чіткі межі. Його можна знайти лише в тому, що закон установлює: а) загальні правила поведінки подружжя у майновій сфері; б) рамки договірної ініціативи подружжя. У свою чергу договірне регулювання має переваги в тому сенсі, що воно скасовує дію деяких положень закону відносно конкретної подружньої пари, якщо сторони передбачили для себе власні правила поведінки. Договірне регулювання може мати найрізноманітніші форми свого прояву. Однак у будь-якому разі, в основі всякого подружнього договору лежить той чи інший законний режим майна подружжя. Саме такий режим визначає основний принцип побудови подружніх відносин.

Підсистеми законного регулювання майнових відносин подружжя у всіх Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

- збереження контролю державних органів за поведінкою подружжя у майновій сфері для охорони прав та інтересів більш слабкого з подружжя, а також прав неповнолітніх дітей.


^ 1.3. Подружній статус у правовій доктрині


Дослідження майнових відносин подружжя у порівняльно-правовому аспекті неможливо без визначення кола осіб, які можуть бути віднесені до категорії подружжя, тобто осіб, що володіють подружнім статусом, а також без вирішення питання про зміст подружнього статусу.

Незважаючи на розмаїтість формалізуючих моментів (реєстрація шлюбу світською владою, церковне вінчання, виконання певних обрядів і т.д.), перехід особи з дошлюбного стану в шлюб^ 2.2. Особливості регулювання відносин подружжя із приводу окремих об'єктів їхніх майнових прав

Питання про об'єкти – одне з найбільш дискусійних як у загальнотеоретичному аспекті, так і в площині цивільного права. Термін «об'єкт» використовується в різних значеннях: об'єкт правовідношення, об'єкт суб'єктивних цивільних прав, об'єкт права власності та ін. При дослідженні майнових відносин подружжя найбільший інтерес становить питання про об'єкти правовідносин.

На жаль, єдиної думки з приводу співвідношення змісту зазначених правових категорій і дотепер у науці не склалося. Як слушно відзначає В.І. Сенчищев, для розгляду питання про будь-який різновид об'єктів цивільних прав необхідно визначити співвідношення останнього з іншими названими формами «існування» у юридичній науці категорії «об'єкт» 130, с. 112. Питання про об'єкти майнових прав подружжя, виділення конкретних видів об'єктів, дослідження їхніх правових режимів знаходиться в безпосередньому зв'язку з концептуальним розв’язанням позначеної проблеми. Отже, спочатку слід визначити, що розумітиметься під об'єктом прав, коли йтиметься про об'єкти майнових прав подружжя.

В те