Реферат: Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
юридичний факультет


кафедра цивільного права


Укладач: Безклубий І.А.


РИМСЬКЕ ПРАВО

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


для студентів спеціальності 6.030401 «Право»


Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № 7

від „25” грудня 2008 р.

Декан факультету

________ Гриценко І.С.



КИЇВ – 2009

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

«Римське право»


Укладач:

д.ю.н. Безклубий Ігор Анатолійович


Лектори:

д.ю.н. Безклубий І.А., к.ю.н. Рябоконь Є.О.


Викладачі:

к.ю.н. Кодинець А.О., к.ю.н. Сабодаш Р.Б., к.ю.н. Носік Ю.В.


Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 2009р.


© І.Безклубий, 2009


ЗМІСТ


вступ ........................................................................................................... 4


СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ ........................................................... 5


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ .............................................. 8
^ ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ............... 9


Змістовий модуль І. Правова культура риму та

СИСТЕМА приватного ПРАВА ........................................................ 9


КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ І..........19


Змістовий модуль ІІ. речове право та Зобов’язання ...........21


КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ ІІ.........27


КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ....................................................................... 28


вступ


Навчальна нормативна дисципліна “Римське право” (лат. – jus romanum) передбачає можливість ознайомлення з античною правовою культурою, її впливом на розвиток сучасної цивілістики і ставить за мету підготувати студентів до вивчення ряду основних та спеціальних цивілістичних дисциплін.

Предметом вивчення дисципліни “Римське право” є: основні принципи, доктринальні засади, правові джерела, окремі поняття, терміни, визначення, дефініції, юридичні категорії та інститути римської держави та права, особливості феномену рецепції римського права та правового регулювання публічних і приватно-правових відносин і основних конструкційно-догматичних проблем цивільного права, які зберігають своє науково-практичне значення під час аналізу та розробки сучасного праворозуміння.

Нормативна дисципліна “Римське право” вивчається студентами першого курсу юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка в другому семестрі. Планом навчального процесу для вивчення курсу цієї дисципліни відведено 108 годин учбових занять. З них на лекції відведено - 36 годин, на практичні заняття – 15 годин, на самостійну роботу – 18 годин. Формою контролю є іспит. Дисципліна вивчається з застосуванням кредитно-модульної системи (КМС) і складається з двох змістовних модулів. Перший змістовний модуль складають теми 1 - 8, другий - теми 9 – 16.

З найбільш важливих тем курсу проводяться семінарські заняття. На них можуть використовуватись різні форми та методи контролю знань студентів: доповіді, експрес-опитування, доповнення відповіді, вільна дискусія, співбесіда, обговорення рефератних повідомлень, розв’язання казусів, виконання самостійних і контрольних робіт, індивідуальні завдання та інші. Рівень знань, підготовленості, ерудиції, активності студентів на семінарах оцінюється викладачем самостійно.

Завершується вивчення дисципліни “Римське право” проведенням письмового іспиту. До іспиту допускаються ті студенти, які відпрацювали всі пропущені заняття, виправили незадовільні оцінки, отримані на семінарських заняттях, набрали мінімальну кількість балів і успішно здали змістовні модулі.


^ СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ


Навчальна нормативна дисципліна “Римське право” викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).

Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:

підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;

відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;

відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;

подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;

розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.

Ця дисципліна вивчається протягом одного семестру та складається з двох змістовних модулів (ЗМ). По завершенню курсу студенти в другому семестрі складають іспит. На екзамен виносяться вузлові питання, типові і комплексні задачі, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.

Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1, ЗМ2), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.

Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою.

За результатами оцінювання змістового модуля студентам виставляються бали.

Максимальна кількість балів, що може набрати студент у другому семестрі за один ЗМ дорівнює 20-ти балам. За два змістовних модулі студент може одержати максимум 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних максимально можливих 60 балів (до 20 балів за кожну вірну відповідь письмового екзаменаційного завдання), що одержуються ним за комплексний підсумковий модуль (іспит) (КПМ).

Під час викладання матеріалу лекцій лектор може здійснювати контрольні опитування студентів. Максимальна оцінка, яку студент може отримати за ці опитування складає 20 балів, які є складовими КПМ.



Параметри


Змістовий

модуль 1

(ЗМ1)

Змістовий

модуль 2

(ЗМ2)

Комплексний

підсумковий

модуль (КПМ)

Разом

(підсумкова

оцінка (СК))

Оцінка в балах

0 - 20

0 - 20

0 - 60

0 - 100


Орієнтовні форми контролю знань на семінарських заняттях та їх оцінка:

доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;

доповнення доповіді – до 3 бал;

експрес опитування – до 3 балів;

колоквіум – до 4 балів;

самостійна робота – до 4 балів;

домашня робота – до 4 балів;

есе (короткі відповіді на запитання) – до 3 балів;

тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 3 балів;

реферат (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 3 балів;

участь в дискусії – до 2 балів;

підсумкова контрольна робота - до 5 балів.


У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах. За 10 днів до початку екзаменаційної літньої сесії викладач припиняє приймати відпрацювання.

Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.


^ Шкала оцінювання:


За шкалою університету

100-бальн. система

Оцінка за національною шкалою

та шкалою університету

90 – 100

відмінно

5

75 – 89

добре

4

60 – 74

задовільно

3

0 – 59

незадовільно

2



Приклад розрахунку оцінки знань студента:

12 балів ЗМ1 + 15 балів ЗМ2 + 49 балів КПМ= 76 бал – оцінка знань студента за семестр.

За шкалою оцінювання зазначена кількість балів відповідає оцінці 4 – „добре”.


^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ


№ теми
^ Назва теми Кількість годин лекції семінари
самостійна

робота

студента



змістовий модуль І

^ ПРАВОВА КУЛЬТУРА РИМУ ТА

СИСТЕМА ПРИВАТНОГО ПРАВА



1

Правова культура Риму


4

-

4


8

2

Поняття приватного права



2

-

4

3

Джерела римського права


2

2

4

4

Судова система в Римі



2

-

2

2

2

-

5

Вчення про позов



2

2

4

6

Особи


2

2

4

7

Сімейні правовідносини в Римі

2

-

2

8

Спадкове право

1

2

4




Модульна контрольна робота 1

1

-

-

Всього за змістовим модулем І:


18

8

28

змістовий модуль ІІ

^ РЕЧОВЕ ПРАВО ТА ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

9

Речове право та його види


2

-

4

10

Володіння та його види

2

2

4

1

11

Право власності

2

-

4

12

Права на чужі речі


2

2

2

13

Вчення про зобов’язання

4

2

4

14

Загальне вчення про договір



2

-

4

15

Окремі види договорів


2

1

4

16

Позадоговірні зобов’язання

1

-

3




Модульна контрольна робота 2

1

-

-

-

Всього за змістовим модулем ІІ:


18

7

29

4

Всього годин 108, з них:

36

15

57

8
^


ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ,
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ


Змістовий модуль І


Правова культура риму та

СИСТЕМА приватного ПРАВА


Тема 1. Правова культура Риму (4 год.)


Лекція 1. Правова культура Риму

Інтродукція. Система викладання дисципліни. Римське право як предмет вивчення. Мета вивчення римського приватного права. Римська держава: виникнення, розвиток, падіння. Політичний устрій та публічний порядок.


Лекція 2. Рецепція та система римського права

Роль та значення римського права для сучасного юриста. Рецепція римського права в Європі та Україні. Література з римського права. Система римського права. Галузі публічного права.


Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Вивчити дефініції:

1. Суворий закон, але це закон – Dura lex, sed lex

2. З точки зору чинного закону – De lege lata

3. З точки зору майбутнього закону – De lege ferenda

4. Закон не має зворотньої сили – Lex prospisit, non respicit

5. Закон завжди точний – Lex semper certa est

6. Право – це наука про те, що добре та справедливе – Jus est ars boni et aequi

7. Право полягає в силі – Jus est in armis

8. Публічне право не може бути змінено домовленістю приватних осіб – Jus publicum privatorum pactis mutari non potest

9. Справедливість – це підкорення писаним законам – Іustitia est obtemperatio scriptis legibus

10. Закон має бути стислим – Legem brevem esse oportet


Література:

1. Дронніков В.К. Римське приватне право.- К., 1962.

2. Бірюков Ю.М. Государство и право Древнего Рима.- М., 1969.

3. Катрич В.М. Государство и право Древнего Рима.- К., 1974.

4. Рясенцев В.А. Сборник схем по римскому гражданскому праву.- М., 1979.

5. Савельєв В.А. История римского частного права.- М., 1986.

6. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности, государства. Соч. 2-е изд. Т. 21.

7. Подопригора А.А. Схемы по римскому гражданскому праву.- Пенза, 1991.

8. Підопригора О.А. Основи римського приватного права.- К., 1995.

9. Хутыз М. Римское частное право.- М., 1994.

10. Підопригора О.А. Римське приватне право: Підручник для студентів юрид. спец. вищих навч. закладів. Вид. 3 –є, перероб. та доп. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

11. Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов. Под редакцией члена-корр. РАН, професора В.С. Нерсесянца. – М.: Издательская группа ИНФРА – М НОРМА, 1996.

12. Покровский И.А. История Римского права / И.А. Покровский. – Мн.: Харвест, 2002.

13. Бартошек М. Римское право: (Понятия, термины, определения): Пер. с чешск. – М.: Юрид. лит., 1989.

14. Римское частное право: Учебник под ред. проф. И.Б. Новицкого и проф. И.С. Перетерского. – М.: Юрист, 1994.

15. Пам’ятники римського права: Закони XII таблиц. Институции Гая. Дигести Юстиниана. – М.: зерцало, 1997.

16. Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: підручник.. К.: Юрінком інтер, 2003.

17. Газиева И.А. Латынь и римское право: учеб. для вузов - М.: Экзамен, 2004.

18. Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов. Издание 2-е, – М.: 2005.

19. Гетьман-Павлова Римское частное право. Курс лекций в схематическом изложении. Учебное пособие. М.: Юристь, 2005.

20. Скрипилев Е.А Основы римского права. М.: 2005.

21. Гарсиа Гарридо М.Х. Римское частное право: Казусы, иски, институты. М.: 2005.

22. Новицкий И.Б. Римское право. 7-е изд., М.: Теис, 2005.

23. Джонаро Франчози Институционный курс римского права. М. 2005.

24. Дигесты Юстиниана. Перевод на русский язык с параллельным латинским текстом, в восьми томах. М. Статут. 2005.

25. Кудинов О.А. Римское право. Курс лекций: учебное пособие для вузов. - М.: Экзамен, 2007.


Тема 2. Поняття приватного права (2 год.)


Лекція 3. Поняття приватного права

Предмет, суб’єкт та метод римського цивільного права. Визначення римського цивільного права та його співвідношення з сучасним цивільним правом України. Співвідношення приватного права та цивільного права Стародавнього Риму та сучасної Європи. Ґенеза римського приватного права. Інститути римського цивільного права.


Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Пояснити дефініції:

1. Leges dіаs retrospiciunt rаrо, et magna cum cautione sunt adhibendae neque enim Janus locatur in legibus – Закони, що мають зворотню силу, рідко та з обережністю схвалюються, бо Янусу нема місця в праві.

2. Leges suum ligenf latorem – Закони повинні зобов'язувати того, хто їх пропонує.

3. Leges vigilantibus, nоn dormientibus factae sunt – Закони допомагають уважним, а не тим, хто дрімає.

4. Legibus sumplis desinentibus, lege naturae utendum – коли створені людиною Закони не дійсні, слід закликати Закон природний.

5. Lex alterna – вічний Закон; моральний Закон; природний Закон.


Література:

1. Дронніков В.К. Римське приватне право.- К., 1962.

2. Бірюков Ю.М. Государство и право Древнего Рима.- М., 1969.

3. Савельєв В.А. История римского частного права.- М., 1986.

4. Подопригора А.А. Схемы по римскому гражданскому праву.- Пенза, 1991.

5. Підопригора О.А. Римське приватне право: Підручник для студентів юрид. спец. вищих навч. закладів. Вид. 3 –є, перероб. та доп. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

6. Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов. Под редакцией члена-корр. РАН, професора В.С. Нерсесянца. – М.: Издательская группа ИНФРА – М НОРМА, 1996.

7. Покровский И.А. История Римского права / И.А. Покровский. – Мн.: Харвест, 2002.

8. Бартошек М. Римское право: (Понятия, термины, определения): Пер. с чешск. – М.: Юрид. лит., 1989.

9. Римское частное право: Учебник под ред. проф. И.Б. Новицкого и проф. И.С. Перетерского. – М.: Юрист, 1994.

10. Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: підручник.. К.: Юрінком інтер, 2003.


Тема 3. Джерела римського права (2 год.)

Лекція 4. Джерела римського права

Поняття джерел римського права та сучасного права України. Види джерел римського цивільного права (джерела виникнення та змісту, пізнання та правоутворення). Кодифікація Юстиніана (кодекс, дігести, інституції, новели). Сorpus iuris civilis. Діяльність юристів. Конституції імператорів.


Семінарське заняття 1.

Правова культура Риму та джерела римського права

1. Римське право як предмет вивчення. Роль та значення римського права для сучасного юриста. Рецепція римського права

Література з римського права

Римська держава: виникнення, розвиток, публічний порядок

Поняття римського цивільного права

Система римського права.

Інститути римського цивільного права

Поняття джерел римського права

Види джерел римського цивільного права

Кодифікація Юстиніана

Діяльність юристів.


Юридичні визначення, правила та терміни:

1. Вступ – introducta

2. Публічне право – ius publicum

3. Приватне право – ius privatum

4. Цивільне право – ius civile

5. Право народів – ius gentium

6. Преторське право – ius praetorum

7. Природне право – іus naturale

8. Природний розум – naturalis ratio

9. Писаний розум – ratio scripta

10. Тлумачення права – interpretation

11. Збірка цивільних законів – Сorpus iuris civilis

12. Суворий закон, але це закон – Dura lex, sed lex

13. З точки зору чинного закону – De lege lata

14. З точки зору майбутнього закону – De lege ferenda

15. Звичай править законом – Mos legem regit

16. Закон не має зворотньої сили – Lex prospisit, non respicit

17. Закон завжди точний – Lex semper certa est

18. Право – це наука про те, що добре та справедливе – Jus est ars boni et aequi

19. Право полягає в силі – Jus est in armis

20. Публічне право не може бути змінено домовленістю приватних осіб – Jus publicum privatorum pactis mutari non potest

21. Справедливість – це підкорення писаним законам – Іustitia est obtemperatio scriptis legibus

22. Закон має бути стислим – Legem brevem esse oportet

23. Закони з усіма говорять однаковим голосом – Leges cum omnibus simper una atque eadem voce loquuntur

24. Закони людські народжуються, живуть та помирають – Leges humanae nascuntur, vivunt et moriuntur

25. Звичай створювати та переробляти закони є найнебезпечніший –Legis figendi et praefigendi consuetude periculosissima est


Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Пояснити дефініції:

1. Lex citius tolerare vult privatum damnum quam publicum malum – Закон скоріше допустить втрату для приватної особи, ніж суспільне зло.

2. Lex dilaftones semper exhorref – Закон завжди відчуває відразу до зволікань.

3. Non jus ex regula, sed regula ex jure – не Закон випливає із правила, а правило із Закону.

4. Salus populi (reipublicae) suprema lex est (est suprema lex) – благо народу (держави) – вищий Закон.

5. Іustitia est obtemperatio scriptis legibus - справедливість – це підкорення писаним законам.


Література:

1. Дронніков В.К. Римське приватне право.- К., 1962.

2. Бірюков Ю.М. Государство и право Древнего Рима.- М., 1969.

3. Савельєв В.А. История римского частного права.- М., 1986.

4. Подопригора А.А. Схемы по римскому гражданскому праву.- Пенза, 1991.

5. Підопригора О.А. Римське приватне право: Підручник для студентів юрид. спец. вищих навч. закладів. Вид. 3 –є, перероб. та доп. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

6. Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов. Под редакцией члена-корр. РАН, професора В.С. Нерсесянца. – М.: Издательская группа ИНФРА – М НОРМА, 1996.

7. Покровский И.А. История Римского права / И.А. Покровский. – Мн.: Харвест, 2002.

8. Бартошек М. Римское право: (Понятия, термины, определения): Пер. с чешск. – М.: Юрид. лит., 1989.

9. Римское частное право: Учебник под ред. проф. И.Б. Новицкого и проф. И.С. Перетерского. – М.: Юрист, 1994.

10. Пам’ятники римського права: Закони XII таблиц. Институции Гая. Дигести Юстиниана. – М.: зерцало, 1997.

11. Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: підручник.. К.: Юрінком інтер, 2003.

12. Гарсиа Гарридо М.Х. Римское частное право: Казусы, иски, институты. М.: 2005.

13. Новицкий И.Б. Римское право. 7-е изд., М.: Теис, 2005.

14. Джонаро Франчози Институционный курс римского права. М. 2005.

15. Дигесты Юстиниана. Перевод на русский язык с параллельным латинским текстом, в восьми томах. М. Статут. 2005.

16. Рудоквас А.Д. Сборник задач и проверочных вопросов по римскому частному праву. СПб., 1996.

 17. Институции Юстиниана. Пер. с лат. Д. Расснера, под ред. Л.Л. Кофанова, В.А. Томсинова. М., 1998.

18. Дигесты Юстиниана. Избранные фрагменты, в переводе и с примечаниями И.С.Перетерского. М., 1984.

19. Юлий Павел. Пять книг сентенций к сыну. Фрагменты Домиция Ульпиана. Пер. Е.И. Штаерман, отв. ред. и сост. Л.Л. Кофанов. М., 1998.

20. Кодекс Феодосия о рабах.  Пер. с лат. А. Коптева // Древнее право. № 1. 1996.

21. Аннерс Э. История европейского права. М., 1994.

22. Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. М., 1994.

23. Боброва Н.Е., Хорошилов А.Н. История источников римского права. М.: «Союз», 1999.

24. Давид Р. Основные правовые системы современности. М., 1988.

25. Медведев И.П. Правовая культура Византийской империи. СПб., 2001.

26. Нисенбаум М. Via Latina ad Ius. М., 1996.


Тема 4. Судова система в Римі (2 год.)


Лекція 5. Судова система в Римі

Приватна саморозправа. Передумови виникнення суду в Римі. Судова система в Римі. Поняття і види судових процесів. Сторони та учасники цивільного процесу. Легісакційний, формулярний та екстраординарний судові процеси.


Завдання для самостійної роботи (2 год.)

Пояснити дефініції:

1. Optima esf lex quae minimum relinquit arbitrio judicis; optimus judex qui minimum sibi – той Закон найкращий, який найменше залишає для вирішення судді; той суддя найкращий, який бере на себе менше всього.

2. Omnis inlerpretatio vel declaraf, vel extendit, vetrestringil – кожне тлумачення або проголошує, або розширює, або обмежує.

3. Optima enim est legis interpres consuetude, optimus legum interpres consuetude – бо ж звичай є кращий тлумачник Закону.

4. Optima statuti interpretatrix omnibus particulis ejusdem inspecfis (est) ipsum statutum – кращий тлумачник Закону, враховуючи всі його деталі, є сам Закон.


Література:

1. Дронніков В.К. Римське приватне право.- К., 1962.

2. Бірюков Ю.М. Государство и право Древнего Рима.- М., 1969.

3. Савельєв В.А. История римского частного права.- М., 1986.

4. Подопригора А.А. Схемы по римскому гражданскому праву.- Пенза, 1991.

5. Підопригора О.А. Римське приватне право: Підручник для студентів юрид. спец. вищих навч. закладів. Вид. 3 –є, перероб. та доп. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

6. Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов. Под редакцией члена-корр. РАН, професора В.С. Нерсесянца. – М.: Издательская группа ИНФРА – М НОРМА, 1996.

7. Покровский И.А. История Римского права / И.А. Покровский. – Мн.: Харвест, 2002.

8. Бартошек М. Римское право: (Понятия, термины, определения): Пер. с чешск. – М.: Юрид. лит., 1989.

9. Римское частное право: Учебник под ред. проф. И.Б. Новицкого и проф. И.С. Перетерского. – М.: Юрист, 1994.

10. Пам’ятники римського права: Закони XII таблиц. Институции Гая. Дигести Юстиниана. – М.: зерцало, 1997.

11. Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: підручник.. К.: Юрінком інтер, 2003.

12. Гарсиа Гарридо М.Х. Римское частное право: Казусы, иски, институты. М.: 2005.

13. Новицкий И.Б. Римское право. 7-е изд., М.: Теис, 2005.

14. Джонаро Франчози Институционный курс римского права. М. 2005.

15. Дигесты Юстиниана. Перевод на русский язык с параллельным латинским текстом, в восьми томах. М. Статут. 2005.


Тема 5. Вчення про позов (2 год.)


Лекція 6. Вчення про позов

Поняття і види позовів. Особливі засоби преторського захисту. Поняття позовної давності Законні строки. Перерва та призупинення позовної давності.


Семінарське заняття 2.

Вчення про позов

1. Судова система в Римі

2. Поняття і види судових процесів.

3. Поняття і види позовів

4. Особливі засоби преторського захисту

5. Поняття позовної давності.

6. Юридичні строки.

7. Перерва та призупинення позовної давності


Юридичні визначення, правила та терміни

1. Перед судом – Ad curiam

2. Справа ще в суді – Adhuc sub judice Us est

3. Справу закінчено, можна розходитись – Actum est, ilicet

4. Необхідно вислухати іншу сторону – Audiatur et altera pars

5. Прецедент судового рішення – Auctoritas rei judicatae

6. Право є мистецтво добра і справедливості – Jus est ars boni et aequi

7. Хай живе правосуддя – Fiat justitia!


Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Пояснити дефініції:

1. Nunquam fictio sine lege – нема фікції без права.

2. Contra поп valentem поп currit praescpripto – давність не тече проти того, хто юридичне не здатний звернутись за судовим захистом.

3. Currit tempus contra desides et sui juris contemptores – час працює не на недбайливих і не на тих, хто не турбується про свої права.


Література:

1. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. - М., 1956, 1960, 1972.

2. Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права. - Л., 1974.

3. Черниловский З.М. Лекции по римскому частному праву. - М., 1991.

4. Підопригора О.А. Основи римського приватного права.- К., 1995.

5. Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: підручник.. К.: Юрінком інтер, 2003.

6. Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов. Издание 2-е, – М.: 2005.

7. Гарсиа Гарридо М.Х. Римское частное право: Казусы, иски, институты. М.: 2005.


Тема 6. Особи (2 год.)

Лекція 7. Особи

Поняття особи та суб’єкта права. Правосуб’єктність в Римі. Поняття правоздатності. Виникнення правоздатності. Зміст правоздатності. Обмеження правоздатності. Поняття дієздатності. Обмежена дієздатність та частково дієздатні особи. Опіка та піклування. Правове положення окремих верств населення Риму. Поняття юридичної особи та її правові ознаки. Види юридичних осіб.


Семінарське заняття 3.

Особи

1. Поняття особи та суб’єкта права.

2 Правосуб’єктність в Римі.

3. Поняття правоздатності. Зміст правоздатності. Виникнення та припинення правоздатності. Обмеження правоздатності.

4. Поняття дієздатності. Особи недієздатні та частково дієздатні.

5. Правове положення окремих верств населення Риму.

6. Поняття юридичної особи. Види юридичних осіб.

7. Ознаки юридичної особи.


Юридичні визначення, правила та терміни

1. Аргумент до людини – Argumentum ad hominem

2. Аргумент до здорового глузду – Argumentum ad judicium

3. Божевільний не має волі – Furiosi nulla voluntas est

4. Божевільний покараний своїм божевіллям – Furiosus furore solo punitur

5. Дитина мало чім відрізняється від божевільного – Infans non multum a furioso distal

6. особа свого права – Homo sui juris

7. Особа чужого права – Homo alieni juris

8. Юридична особа – Collegium

9. Злиття двох корпорацій в одну – Unitas personarum

10. Корпорація – Universitas


Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Пояснити дефініції:

1. Ius quo universitates utuntur est idem quod habent privati – право, що регулює діяльність корпорацій, таке ж, що й право, яке регулює діяльність приватних осіб.

2. Filius est nomen naturae, sed haeres nomen juris – "син" є природна назва, але "спадкоємець" є назва юридична.

3. Idem agens et patiens esse поп potest – особа в один і той же час не може бути суб'єктом і об'єктом дії.

4. In plena vita – повністю живий, тобто існуючий як в фізичному так і цивільному значенні.

5. Nihil facit error nominis cum de corpore constat -помилка в імені не має значення, коли є впевненість стосовно особи.

6. Omnis persona est homo, sed поп vicissim – кожна особа (кожний суб'єкт права) є людина, але не навпаки.

7. Persona est homo, cum stafu quodam onsideratus — особа є людина, яка розглядається в її ставленні до деякого статусу.

8. Soluitur adhuc sosietas etiam morte socii – товариство перестає існувати також в разі смерті одного з товаришів.

9. Universitas vel corporatio поп dicilur aliquid facere nisi id sit collegialiter deliberatum, etiamsi major pars id facial – вважається, що юридична особа або корпорація нічого не здійснює, якщо це не обговорено колективно, хоч би більшістю членів.


Література:

1. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. М., 1993.

2. Підопригора О.А. Основи римського приватного права.- К., 1995.

3. Суворов Н.С. Об юридических лицах по римскому праву. – М.: «Статут», 2000.

4. Гарсиа Гарридо М.Х. Римское частное право: Казусы, иски, институты. М.: 2005.

5. Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов. Издание 2-е, – М.: 2005.


Тема 7. Сімейні правовідносини в Римі (2 год.)


Лекція 8. Сімейні правовідносини в Римі

Поняття сім`ї у римській державі. Агнатське та когнатське споріднення. Шлюб та його види. Умови вступу в шлюб і підстави розлучення. Конкубінат. Майнові відносини подружжя. Заручини. Посаг. Батьківська влада. Емансипація.


Завдання для самостійної роботи (2 год.)

Дослідити:

а) особливості інститутів заручин (sponsalia) і посагу в класичному шлюбі;

б) виникнення конкубінату;

в) особливості шлюбного дарування.


Література:

1. Катрич В.М. Государство и право Древнего Рима.- К., 1974.

2. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности, государства. Соч. 2-е изд. Т. 21.

3. Підопригора О.А. Римське приватне право: Підручник для студентів юрид. спец. вищих навч. закладів. Вид. 3 –є, перероб. та доп. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

4. Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов. Под редакцией члена-корр. РАН, професора В.С. Нерсесянца. – М.: Издательская группа ИНФРА – М НОРМА, 1996.

5. Покровский И.А. История Римского права / И.А. Покровский. – Мн.: Харвест, 2002.

6. Римское частное право: Учебник под ред. проф. И.Б. Новицкого и проф. И.С. Перетерского. – М.: Юрист, 1994.

7. Гарсиа Гарридо М.Х. Римское частное право: Казусы, иски, институты. М.: 2005.


Тема 8. Спадкове право (1 год.)


Лекція 9. Спадкове право

Поняття спадкового права. Поняття і види спадкування. Спадкування за заповітом. Спадкування за законом. Прийняття спадщини.


Семінарське заняття 4.

Спадкове право

1. Поняття спадкового права.

2. Поняття і види спадкування.

3. Спадкування за заповітом.

4. Спадкування за законом.

5. Перехід прав і обов’язків спадкодавця до спадкоємця.

6. Спадкова трансмісія.

7. Сингулярне наступництво.


Юридичні визначення, правила та терміни:

1. Не можна одночасно спадкувати одну й ту ж саму спадщину і по заповіту, і по закону – Nemo pro parte testatus, pro parte intestatus decedere potest

2. Заповіт – Testamentum

3. Спадкоємець – завжди спадкоємець – Semel heres semper heres

4. В силу закону – Ipso jure

5. Пока живу, надіюсь – Dum spiro, spero

6. В здоровому тілі здоровий дух – Mens sana in corpore sano

7. Жодного дня без рядка – Nula dies sine linea


Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Пояснити дефініцію:

1. Bona vacancia – виморочна спадщини

2. Hereditas facens – лежача спадщина

3. Familiam habeto – нехай візьме господарство


Література:

1. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. М., 1993.

2. Підопригора О.А. Основи римського приватного права.- К., 1995.

3. Гетьман-Павлова Римское частное право. Курс лекций в схематическом изложении. Учебное пособие. М.: Юристь, 2005.

4. Гарсиа Гарридо М.Х. Римское частное право: Казусы, иски, институты. М.: 2005.

5. Пам’ятники римського права: Закони XII таблиц. Институции Гая. Дигести Юстиниана. – М.: зерцало, 1997.


^ КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ І

1. Рецепція римського приватного права

2. Роль кодифікації Юстиніана.

3. Манципація.

4. Види володіння.

5. Умови вступу в шлюб.

6. Поняття спадкування.

7. Відмінність римського цивільного права від римського приватного права.

8. Спадкування за правом представлення.

9. Спадкова трансмісія.

10. Еманціпація.

12. Батьківська влада.

13. Спадкування за законом.

14. Підстави припинення шлюбу.

15. Новели Юстиніана.

16. Система державного суду.

17. Відмінність кодексу Юстиніана від сучасного кодексу.

18. Основи римської сім`ї.

19. Особливості формулярного процесу.

20. Поняття суду, судового процесу.

21. Опіка і піклування.

22. Визначення римського цивільного права.

23. Спадкування за заповітом.

24. Часткова дієздатність.

25. Джерела пізнання римського приватного права.

26. Діяльність юристів - як джерело правоутворення.

27. Відмінність едиктів магістратів від едиктів імператора.

28. Види позовів.

29. Поняття юридичної особи.

30. Відмінність звичаю від звичаєвого права.

31. Майнові відносини подружжя.

32. Види юридичних осіб в Римі.

33. Роль претора у легісакційному і формулярному процесах.

34. Ознаки юридичної особи.

35. Спадкування за законом.

36. Інституції Юстиніана.

37. Учасники та сторони судового процесу.

38. Система римського приватного права.

39. Предмет регулювання цивільно-правових відносин.

40. Обмежена дієздатність.

41. Поняття позову.

42. Суб`єкти римського цивільного права.

43. Предмет римського приватного права.

44. Елементи кодифікації Юстиніана.

45. Конкубінат.

46. Система цивільного процесу.

47. Джерела правоутворення.

48. Поняття шлюбу.

49. Поняття цивільної правоздатності.

50. Поняття сім`ї.

51. Рабський пікулій.

52. Особливості легісакційного процесу.

53. Поняття особи та суб`єкта права.


Змістовий модуль ІІ.

речове право та Зобов’язання


Тема 9. Речове право та його види (2 год.)


Лекція 10. Речове право та його види

Поняття речового права. Види речового права. Поняття речей. Види речей. Майно та плоди.


Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Пояснити дефініцію:

1. Mercis appellatione homines поп continere – слово "товар" не застосовується до людей.

2. Merx est quicquid vendi potest – товаром є все те, що може бути продано


Література:

1. Підопригора О.А. Римське приватне право: Підручник для студентів юрид. спец. вищих навч. закладів. Вид. 3 –є, перероб. та доп. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

2. Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов. Под редакцией члена-корр. РАН, професора В.С. Нерсесянца. – М.: Издательская группа ИНФРА – М НОРМА, 1996.

3. Покровский И.А. История Римского права / И.А. Покровский. – Мн.: Харвест, 2002.

4. Римское частное право: Учебник под ред. проф. И.Б. Новицкого и проф. И.С. Перетерского. – М.: Юрист, 1994.

5. Гарсиа Гарридо М.Х. Римское частное право: Казусы, иски, институты. М.: 2005.


Тема 10. Володіння та його види (2 год.)


Лекція 11. Володіння та його види

Поняття володіння та його види. Правові наслідки визнання набувача речей добросовісним і недобросовісним. Набуття та припинення володіння. Захист володіння.


Семінарське заняття 5.

Речове право та володіння

1. Поняття та види речового права.

2. Види речей.

3. Майно та плоди.

4. Поняття володіння та його види.

5. Набуття та припинення володіння.

6. Посесорний захист володіння.

7. Петиторний захист володіння.


Юридичні визначення, правила та терміни:

1. Слово "товар" застосовується лише для рухомого майна – Mercis appellatio ad res mobiles tantum pertinet

2. Право володіти – Jus possidendi

3. Право користуватися – Jus udendi

4. Право розпоряджатися – Jus abudendi

5. Право захищати – Jus vidicandi


Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Пояснити дефініцію:

1. Nemo dare potest quod non habet – Ніхто не може віддати те, чого не має

Res nullius cedit primo occupanti – Безхазяйна річ слідує за тим, хто її першим захопив


Література:

1. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. М., 1993.

2. Підопригора О.А. Основи римського приватного права. – К., 1995.

3. Гарсиа Гарридо М.Х. Римское частное право: Казусы, иски, институты. М.: 2005.


Тема 11. Право власності (2 год.)


Лекція 12. Право власності

Поняття права власності. Види права власності. Зміст права власності. Способи набуття та припинення права власності. Захист права власності (віндикаційний позов та негаторний позов).


Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Дослідити:

а) особливості condominium;

б) особливості публіціанового позову.