Реферат: Райони споживання: Тернопіль, Біла Церква, Ізмаїл, Дніпропетровськ, Черкаси

Початкові данні:

Галузь – металообробка (виробництво огороджень – забори, калитки, решітки, ворота)

Райони споживання: Тернопіль, Біла Церква, Ізмаїл, Дніпропетровськ, Черкаси.

Постачальники: Коростишів, Козятин, Сокаль, Яворів, Борислав.

Вага виробу, кг – 98. (0,098 т).

Проектна потужність, шт. – 92070.

Потреба в матеріалах:

Найменування матеріалу

Потреба в матеріалах, %

Чавунне лиття

38

Сталеве лиття

28

Кольорове лиття

11

Поковки

17

Інші матеріали

6

Питома вага районів споживання в загальному споживанні, %

Райони споживання

Питома вага району

Тернопіль

33

Біла Церква

28

Ізмаїл

21

Дніпропетровськ

15

Черкаси

3

Коефіцієнт використання матеріалів: 0,83.

Середньо ринкові ціни на сировину і матеріали, грн./т.

Найменування матеріалу

Ціна

Чавунне лиття

770

Сталеве лиття

890

Кольорове лиття

6070

Поковки

740

Інші матеріали

642

Об’єм поставок за видами матеріалів, тис.т.

Види матеріалів

Постачальники

Коростишів

Козятин

Сокаль

Яворів

Борислав

Чавунне лиття

100

70

75

140

160

Сталеве лиття

120

100

85

85

180

Кольорове лиття

127

60

100

70

75

Поковки

92

100

120

120

78

Інші матеріали

70

60

140

90

80

Поверненими відходами є: 72%.

Реалізація відходів здійснюється за ціною 27% від початкової ціни на матеріали.

Перевезення здійснюються залізничним транспортом, наповненість вагона 87% від його вантажопідйомності. Вантажопідйомність вагону 74 т.

Процент відхилення ціни від середньо ринкової

Найменування матеріалів

Процент відхилення

Коростишів

Козятин

Сокаль

Яворів

Борислав

Чавунне лиття

96

106

100

88

108

Сталеве лиття

98

92

97

82

88

Кольорове лиття

106

101

96

76

77

Поковки

108

111

91

100

100

Інші матеріали

100

90

88

104

90


Пункт 2.

Характеристика продукції, яку буде випускати підприємство


Розрахунок загальної потреби в матеріалах


Pm=Q*N/n,

де Pm – кількість матеріалів які необхідно привести, т.

Q – вага виробу, т.

N – проектна потужність, шт..

n – коефіцієнт використання матеріалів.


Pm=0,098*92070/0,83=10870 (т)


2.2 Розрахунок потреби в матеріалах по видам


Pmi=Pm*Ki,

де Pmi– кількість матеріалів і-го виду, які необхідно привести, т.

Ki- коефіцієнт потреби в і-му виді матеріалу.


Приклад: Pmi=10870 *0.38= 4130 (т)


В таблиці 2.1 приведений розрахунок потреби в кожному виді матеріалів.


Таблиця 2.1. Потреба в кожному виді матеріалів

Найменування матеріалу

Потреба в матеріалах, %

Pmi, т.

Чавунне лиття

38

2964

Сталеве лиття

28

2184

Кольорове лиття

11

858

Поковки

17

1326

Інші матеріали

6

468



^ Економічне обґрунтування розміщення проектованого підприємства


Визначення відстані між пунктами споживання готової продукції


В таблиці 3.1 приведений розрахунок відстані між пунктами споживання готової продукції.


Таблиця 3.1 Відстані між пунктами споживання готової продукції, км

Споживачі

Виробники

Тернопіль

Біла Церква

Ізмаїл

Дніпропетровськ

Черкаси

Тернопіль

0

370

875

818

587

Біла Церква

370

0

635

455

190

Ізмаїл

875

635

0

680

695

Дніпропетровськ

818

455

680

0

326

Черкаси

587

190

695

326

0


^ Визначення необхідної кількості рухомого составу для кожного споживача готової продукції


Вага готової продукції: Pgp=Q*N=0,098*92070=9022.86 (т)

Pgp - вага готової продукції, т


Vgpj = Pgp*pj/g*z,

де Vgpj– кількість рухомого составу для j-го споживача готової продукції, вагони.

Pgp - вага готової продукції, т

pj - коефіцієнт потреби j-го споживача в готовій продукції.

g – вантажопідйомність транспорту, т.

z – коефіцієнт заповнення транспорту.


Вантажопідйомність: g*z = 74*0,87=64,38 (т)


Приклад: Vgpj = 5616*0.33/64.38 = 28,79 (вагони)


В таблиці 3.2 приведений розрахунок кількості рухомого составу для кожного споживача готової продукції.


Таблиця 3.2 Кількість рухомого составу для кожного споживача готової продукції.

Райони споживання

pi,%

Vgpj, вагони

Тернопіль

33

28,79=29

Біла Церква

28

24,42=25

Ізмаїл

21

18,32=19

Дніпропетровськ

15

13,08=14

Черкаси

3

2,62=3


^ Визначення витрат на транспортування готової продукції до споживача відповідно тарифам


Zgp = t* Vgpj,

де Zgp – витрати на транспортування готової продукції, грн

t – тариф на перевезення 1 вагону відповідно кілометражу, грн

Vgpj - кількість рухомого составу для j-го споживача готової продукції, вагони.


В таблиці 3.3 приведені зведені тарифи на залізничні перевезення.


Таблиця 3.3. Зведення тарифів на залізничні перевезення, грн..

Споживачі

Виробники

Тернопіль

Біла Церква

Ізмаїл

Дніпропетровськ

Черкаси

Тернопіль

0

510

795

765

675

Біла Церква

510

0

695

570

385

Ізмаїл

795

695

0

715

725

Дніпропетровськ

765

570

715

0

475

Черкаси

675

385

725

475

0


Приклад: Біла Церква-Тернопіль Zgp = 510*29=14790 (грн.)


В таблиці 3.4 приведений розрахунок витрат на транспортування готової продукції.


Таблиця 3.4. Витрати на транспортування готової продукції, грн

Споживачі

Виробники

Тернопіль

Біла Церква

Ізмаїл

Дніпропетровськ

Черкаси

Всього

Тернопіль

0

12750

15105

10710

2025

40590

Біла Церква

14790

0

13205

7980

1155

37130

Ізмаїл

23055

17375

0

10010

2175

52615

Дніпропетровськ

22185

14250

13585

0

1425

51445

Черкаси

19575

9625

13775

6650

0

49625























^ Визначення відстані від постачальників до кожного можливого пункту споживання


В таблиці 3.5 приведений розрахунок відстані між постачальниками сировини та можливими виробниками продукції.


Таблиця 3.5 Відстань між постачальниками сировини та можливими виробниками продукції, км

Виробники


Постачальники

Тернопіль

Біла Церква

Ізмаїл

Дніпропетровськ

Черкаси

Коростишів

375

185

820

585

325

Козятин

285

85

720

535

275

Сокаль

210

550

1085

980

740

Яворів

185

550

1060

955

725

Борислав

215

580

1085

980

755


^ Визначення кількості рухомого составу для транспортування матеріалів


1. Якщо матеріали перевозяться з одного географічного пункту, то


Vmat = Pm/g*z,

Vmat – кількість рухомого составу для транспортування матеріалів та комплектуючих, вагони.


Vmat = 10870/ 64.38 = 168.84 = 169 (вагони)


2. Якщо матеріали перевозяться з різних географічних пунктів, то


Vmati = Pmі/g*z,

Vmati – кількість рухомого составу для транспортування кожного виду матеріалу


Приклад: Vmati= 2964/64,38= 46,04 (вагони)


В таблиці 3.6 приведений розрахунок кількості рухомого составу для перевезення кожного виду матеріалу.


Таблиця 3.6. Кількість рухомого составу для перевезення кожного виду матеріалу.

Найменування матеріалу

Pmi, т.

Vmati, вагони

Чавунне лиття

2964

46,04=47

Сталеве лиття

2184

33,92=34

Кольорове лиття

858

13,33=14

Поковки

1326

20,60=21

Інші матеріали

468

7,27=8


^ Визначення витрат на транспортування матеріалів до споживача відповідно тарифам


1. Якщо матеріали перевозяться з одного географічного пункту, то


Zmat = t* Vmat,

де Zgp – витрати на транспортування матеріалів, грн

Vmat- кількість рухомого составу для перевезення матеріалів, вагони.


В таблиці 3.7 приведені зведені тарифи на залізничні перевезення.


Таблиця 3.7. Зведення тарифів на залізничні перевезення, грн..

Виробники


Постачальники

Тернопіль

Біла Церква

Ізмаїл

Дніпропетровськ

Черкаси

Коростишів

510

385

765

675

475

Козятин

445

340

730

630

430

Сокаль

390

645

855

805

735

Яворів

385

645

835

805

735

Борислав

390

660

855

805

740


Приклад: Користишів – Тернопіль Zmat = 510*122 = 62220 (грн)


В таблиці 3.8 приведений розрахунок витрат на транспортування матеріалів.


Таблиця 3.8. Витрати на транспортування матеріалів, грн

Виробники


Постачальники

Тернопіль

Біла Церква

Ізмаїл

Дніпропетровськ

Черкаси

Коростишів

62220

46970

93330

82350

57950

Козятин

54290

41480

89060

76860

52460

Сокаль

47580

78690

104310

98210

89670

Яворів

46970

78690

101870

98210

89670

Борислав

47580

80520

104310

98210

90280


2. Якщо матеріали перевозяться з різних географічних пунктів, то


Zmatі = t* Vmatі,


Zmatі - – витрати на транспортування кожного виду міатеріалу, грн


Приклад: Тернопіль: Користишів – чавунне лиття Zmatі = 510*47=23970 (грн.)


В таблицях 3.9-3.13 приведені розрахунки витрат на транспортування матеріалів в Тернопіль, Білу Церкву, Ізмаїл, Дніпропетровськ і Черкаси.


а)

Таблиця 3.9. Витрати на транспортування матеріалів в Тернопіль:

Постачальники


Матеріали

Коростишів

Козятин

Сокаль

Яворів

Борислав

Чавунне лиття

23970

20915

18330

18095

18330

Сталеве лиття

17340

15130

13260

13090

13260

Кольорове лиття

7140

6230

5460

5390

5460

Поковки

10710

9345

8190

8085

8190

Інші матеріали

4080

3560

3120

3080

3120


б)

Таблиця 3.10. Витрати на транспортування матеріалів в Білу Церкву:

Постачальники


Матеріали

Коростишів

Козятин

Сокаль

Яворів

Борислав

Чавунне лиття

18095

15980

30315

30315

31020

Сталеве лиття

13090

11560

21930

21930

22440

Кольорове лиття

5390

4760

9030

9030

9240

Поковки

8085

7140

13545

13545

13860

Інші матеріали

3080

2720

5160

5160

5280


в)

Таблиця 3.11. Витрати на транспортування матеріалів в Ізмаїл:

Постачальники


Матеріали

Коростишів

Козятин

Сокаль

Яворів

Борислав

Чавунне лиття

35955

34310

40185

39245

40185

Сталеве лиття

26010

24820

29070

28390

29070

Кольорове лиття

10710

10220

11970

11690

11970

Поковки

16065

15330

17955

17535

17955

Інші матеріали

6120

5840

6840

6680

6840


г)

Таблиця 3.12. Витрати на транспортування матеріалів в Дніпропетровськ:

Постачальники


Матеріали

Коростишів

Козятин

Сокаль

Яворів

Борислав

Чавунне лиття

31725

29610

37835

37835

37835

Сталеве лиття

22950

21420

27370

27370

27370

Кольорове лиття

9450

8820

11270

11270

11270

Поковки

14175

13230

16905

16905

16905

Інші матеріали

5400

5040

6440

6440

6440


д)

Таблиця 3.13. Витрати на транспортування матеріалів в Черкаси:

Постачальники


Матеріали

Коростишів

Козятин

Сокаль

Яворів

Борислав

Чавунне лиття

22325

20210

34545

34545

34780

Сталеве лиття

16150

14620

24990

24990

25160

Кольорове лиття

6650

6020

10290

10290

10360

Поковки

9975

9030

15435

15435

15540

Інші матеріали

3800

3440

5880

5880

5920


^ Визначення витрат на покупку і доставку сировини і матеріалів від постачальників до можливих споживачів


ЗМij = Ц Мij*Р Мi +ЗТрij,

ЗМij– витрати на покупку i доставку і-го виду матеріалу з j–го пункту, грн

Ц Мij – ціна і-го матеріалу в j–му пункті, грн./т

ЗТрij – затрати на транспортування і-го виду матеріалу з j–го пункту, грн


Ціна матеріалу: Ц Мij = Цsr* Цvsr

Цsr – середньоринкова ціна на сировину і матеріали, грн./т

Цvsr – відхилення ціни від середньо ринкової, %

Приклад: Користишів – чавунне лиття Ц Мij = 770*0,96= 739,2 9 (грн/т)


В таблиці 3.14 приведений розрахунок цін кожного виду матеріалу в можливий пункт постачання.


Таблиця 3.14. Ціна кожного виду матеріалу в можливих пунктах постачання, грн./т

Постачальники


Матеріали

Коростишів

Козятин

Сокаль

Яворів

Борислав

Чавунне лиття

739,2

816,2

770

677,6

831,6

Сталеве лиття

872,2

818,8

863,3

729,8

783,2

Кольорове лиття

6434,2

6130,7

5827,2

4613,2

4673,9

Поковки

799,2

821,4

673,4

740

740

Інші матеріали

642

577,8

564,96

667,68

577,8


Затрати на закупку матеріалів: Ц Мij*Р Мi


Приклад: Користишів – чавунне лиття = 739,2*2964 = 2190988,8 (грн.)


В таблиці 3.15приведений розрахунок затрат на закупку матеріалів.


Таблиця 3.15. Затрати на закупку матеріалів, грн

Постачальники


Матеріали

Коростишів

Козятин

Сокаль

Яворів

Борислав

Чавунне лиття

2190988,8

2419216,8

2282280

2008406,4

2464862,4

Сталеве лиття

1904884,8

1788259,2

1885447,2

1593883,2

1710508,8

Кольорове лиття

5520543,6

5260140,6

4999737,6

3958125,6

4010206,2

Поковки

1059739,2

1089176,4

892928,4

981240

981240

Інші матеріали

300456

270410,4

264401,28

312474,24

270410,4

Всього

10976612,4

10827203,4

10324794,48

8854129,44

9437227,8




Якщо матеріали перевозяться з одного географічного пункту, то

Приклад: ЗМij = 10976612,4+62220=11038832,4 (грн.)


В таблиці 3.16 приведений розрахунок витрат на закупку і транспортування матеріалів.


Таблиця 3.16. Витрати на закупку і транспортування матеріалів, грн

Виробники


Постачальники

Тернопіль

Біла Церква

Ізмаїл

Дніпропетровськ

Черкаси

Коростишів

11038832,4

11023582,4

11069942,4

11058962

11034562

Козятин

10881493,4

10868683,4

10916263,4

10904063

10879663

Сокаль

10372374,48

10403484,48

10429104,48

10423004

10414464

Яворів

8901099,44

8932819,44

8955999,44

8952339,4

8943799,4

Борислав

9484807,8

9517747,8

9541537,8

9535437,8

9527507,8


2. Якщо матеріали перевозяться з різних географічних пунктів, то

Приклад: Користишів – чавунне лиття ЗМij = 2190988,8+23970=2214958,8 (грн.)


В таблицях 3.17-3.21 приведені розрахунки витрат на закупку і транспортування матеріалів в Тернопіль, Білу Церкву, Ізмаїл, Дніпропетровськ, Черкаси.


а)

Таблиця 3.17. Витрати на закупку і транспортування матеріалів в Тернопіль:

Постачальники


Матеріали

Коростишів

Козятин

Сокаль

Яворів

Борислав

Чавунне лиття

2 214 958,80

2440131,80

2300610,00

2026501,40

2483192,40

Сталеве лиття

1 922 224,80

1803389,20

1898707,20

1606973,20

1723768,80

Кольорове лиття

5 527 683,60

5266370,60

5005197,60

3963515,60

4015666,20

Поковки

1 070 449,20

1098521,40

901118,40

989325,00

989430,00

Інші матеріали

304 536,00

273970,40

267521,28

315554,24

273530,40

∑ мін. затрат = 8 765 629,88 (грн)


б)

Таблиця 3.18. Витрати на закупку і транспортування матеріалів в Білу Церкву:

Постачальники


Матеріали

Коростишів

Козятин

Сокаль

Яворів

Борислав

Чавунне лиття

2209083,8

2435196,8

2312595

2038721,4

2495882,4

Сталеве лиття

1917974,8

1799819,2

1907377,2

1615813,2

1732948,8

Кольорове лиття

5525933,6

5264900,6

5008767,6

3967155,6

4019446,2

Поковки

1067824,2

1096316,4

906473,4

994785

995100

Інші матеріали

303536

273130,4

269561,28

317634,24

275690,4

∑ мін. затрат = 8 797 724,88 (грн.)


в)

Таблиця 3.19. Витрати на закупку і транспортування матеріалів в Ізмаїл:

Постачальники


Матеріали

Коростишів

Козятин

Сокаль

Яворів

Борислав

Чавунне лиття

2226943,8

2453526,8

2322465

2047651,4

2505047,4

Сталеве лиття

1930894,8

1813079,2

1914517,2

1622273,2

1739578,8

Кольорове лиття

5531253,6

5270360,6

5011707,6

3969815,6

4022176,2

Поковки

1075804,2

1104506,4

910883,4

998775

999195

Інші матеріали

306576

276250,4

271241,28

319154,24

277250,4

∑ мін. затрат = 8 821 864,88 (грн.)


г)

Таблиця 3.20. Витрати на закупку і транспортування матеріалів в Дніпропетровськ:

Постачальники


Матеріали

Коростишів

Козятин

Сокаль

Яворів

Борислав

Чавунне лиття

2222713,8

2448826,8

2320115

2046241,4

2502697,4

Сталеве лиття

1927834,8

1809679,2

1912817,2

1621253,2

1737878,8

Кольорове лиття

5529993,6

5268960,6

5011007,6

3969395,6

4021476,2

Поковки

1073914,2

1102406,4

909833,4

998145

998145

Інші матеріали

305856

275450,4

270841,28

318914,24

276850,4

∑ мін. затрат = 8 817 564,88 (грн.)


д)

Таблиця 3.21. Витрати на закупку і транспортування матеріалів в Черкаси:

Постачальники


Матеріали

Коростишів

Козятин

Сокаль

Яворів

Борислав

Чавунне лиття

2213313,8

2439426,8

2316825

2042951,4

2499642,4

Сталеве лиття

1921034,8

1802879,2

1910437,2

1618873,2

1735668,8

Кольорове лиття

5527193,6

5266160,6

5010027,6

3968415,6

4020566,2

Поковки

1069714,2

1098206,4

908363,4

996675

996780

Інші матеріали

304256

273850,4

270281,28

318354,24

276330,4

∑ мін. затрат = 8 808 884,88 (грн.)


^ Визначення загальних затрат на закупку і транспортування сировини і транспортування готової продукції


Якщо матеріали перевозяться з одного географічного пункту, то


В таблиці 3.22 приведений розрахунок загальних затрат на закупку і транспортування матеріалів і транспортування готової продукції.


Таблиця 3.22. Загальні затрати на закупку і транспортування матеріалів і транспортування готової продукції, грн

Виробники


Постачальники

Тернопіль

Біла Церква

Ізмаїл

Дніпропетровськ

Черкаси

Коростишів

11 079 422,40

11 060 712,40

11 122 557,40

11 110 407,40

11 084 187,40

Козятин

10 922 083,40

10 909 273,40

10 956 853,40

10 944 653,40

10 920 253,40

Сокаль

10 412 964,48

10 444 074,48

10 469 694,48

10 463 594,48

10 455 054,48

Яворів

8 941 689,44

8 973 409,44

8 996 589,44

8 992 929,44

8 984 389,44

Борислав

9 525 397,80

9 558 337,80

9 582 127,80

9 576 027,80

9 568 097,80


2. Якщо матеріали перевозяться з різних географічних пунктів, то


В таблиці 3.23 приведений розрахунок загальних затрат на закупку і транспортування матеріалів і транспортування готової продукції.


Таблиця 3.23. Загальні затрати на закупку і транспортування матеріалів і транспортування готової продукції, грн

Виробники

Затрати на матеріали

Затрати на готову продукцію

Загальні затрати

Тернопіль

8 765 629,88

40590

8 806 219,88

Біла Церква

8 797 724,88

37130

8 834 854,88

Ізмаїл

8 821 864,88

52615

8 874 479,88

Дніпропетровськ

8 817 564,88

51445

8 869 009,88

Черкаси

8 808 884,88

49625

8 858 509,88


^ Визначення району будівництва підприємства і проведення аналізу причин, підтверджуючих правильність вибору


Якщо матеріали будуть перевозитись з одного міста, то підприємство краще будувати в Тернополі, а матеріали привозити з Яворів.

Якщо ж матеріали привозитимуться з різних пунктів, то завод знову ж таки краще будувати в Тернополі, а чавунне, сталеве, кольорове лиття везти з Яворів, а поковки і інші матеріали з Соколя.


Пункт 3.

Визначення кількості обладняння, площі цехів і кількості працюючих механозбірного цеху


Механозбірний цех – це основне виробництво. Тому розрахунок необхідно провести по механічному та збірному відділенню.

По механічному відділенню розрахуємо кількість обладнання, загальну площу та кількість працівників.

3.1. Кількість станків по видам

Розрахунок проведемо за формулою:

Nci = Qr/Qудi*C*К з

де Qr – масса готовой продукции=9022,86т.;

Qудi – сём готовой продукции с одного станка=43,6;

C – количество дней в году=367;

К з – коэфициент загрузки станков=0,85.

Ефективний фонд часу роботи 1-го станка розраховується за формулою:

Fе. = D*S*q*(1-0.01*β)

де D – число трудових днів у плановому періоді – 253 дня;

^ Sq – змінність роботи обладнання – 1зміни;

q – середня тирвалість зміни – 8 годин;

β – заплановані втрати часу в роботі обладнання у зв`язку з ремонтом обладнання – 5,5%.

Fе. = 253*1*8*(1-0,55)=910,8 год.

Наприклад:

Кількість токарних станків буде дорівнювати:

Nci = 9022,86 / 43,6*253*0,85 = 1

Останні розрахунки зведемо у таблицю.

^ Таблиця №1. Розрахунок кількості станків

Станки

Трудоємкість

Кількість

Токарно-винторезные, вальце-токарные,специальные,агрегатные

43,6

1

Горизонтально- координатно-расточные

48

1

Токарно-револьверные

51

1

Резьбошлифовальные, червячно- и зубошлифовальные

18

2

Шлифовальные

18,9

2

Зубообробатывающие

37

1

Долбежные

18

2

Сверлильные

16,8

3

Расточные

22,4

1

Токарне автоматы

17,5

3

Тяжелые токарные

58,5

1

Мелкии токарные

30

2

Всього

20



Розрахунок загальної площі механічного відділення механозбірного цеху

Вона складається із:

Виробничої площі(основна ділянка);

Площі допоміжного відділення;

Площі додаткового відділення.

Виробнича площа – площа, яку займає технічне обладнання (станки), виробничий інвентарь, місця для утримання відходів та заготівель.

^ Площа допоміжного відділення – площа, яку займають заточне, заготівельне, ремонтне відділення, склад цеху, інструментально-роздатня комора.

Площа додаткового відділення – площа, яку займають контора цеху та побутове приміщення.


3.2. Виробнича площа

Так як вага виробу - 98кг., то на виробництві використовуються малі та середні станки.

Малі станки становлять 60% загальної кількості станків і 1 станок займає 7м². Тоді площа, яку займають малі верстати становить:

Sм=20*0,6*7=84м²

Середні – 40% загальної кількості станків, площа на 1 станок – 10м². Тому площа, яку займають середні верстати:

Sс=20*0,4*10=80 м²

Виробнича площа становить:

84+80=164 м²


3.3. Визначення площі допоміжного відділення

Для того, щоб розрахувати площу, необхідно знати усі складові цієї ділянки.

А саме:

Площу заточного відділення, що знаходиться за формулою:

^ Sз.в. =(Сзат.вер.+Сдов.вер.)* Ув.

де Сзат.вер. - заточні верстати;

Сдов.вер. - доводочні верстати;

Ув. – загальна питома площа на 1 станок - 9м² .

Кількість заточних верстатів становить 5% від загальної кількості станків:

Сзат.вер.=20*0,05=1

Кількість доводочних верстатів - 50% заточних верстатів:

Сдов.вер.=1*0,5≈1

Тоді:

Sз. = (1+1)*9=18м²

Площу заготівельного відділення та складу цеху, що становить 15% від верстатної площі:

Sзаг.в.=0,15*164=25м²

Площу ремонтного відділення:

Sр. в.=Срем.вер.* Ув.

де Срем.вер. – кількість ремонтних станків;

Ув. – питома плоша на 1 верстат - 10м².

Кількість ремонтних верстатів становить 2% від загальної кількості верстатів

Срем.вер.=0,02*20=1

Тоді:

Sр. в.=1*10=10м²

Площу інструментально-роздатньої комори – Sін-р.ком.

Для цього необхідно визначити:

а). Площу для збереження інструментів. Питома площа – 0,3м²

20*0,3=6м²

б). Площу для збереження абразивів, за рахунком тільки шліфувальних, заточних і доводочних верстатів. Питома площа для зберігання абразивів – 0,4м².

(1+1+1)*0,4≈2м²

в). Площу для збереження прилаштувань, при питомій площі – 0,2м².

20*0,2=4м²

г). Площу контрольної ділянки, що складає 5% площі верстатнього відділення.

0,05*164=8м²

д). Площу майстерні за ремонтом прилаштувань. За умови, що кількість станків становить 2% загальної кількості верстатів та питома площа на 1 верстат у майстерні – 10м².

20*0,02*10=4м²

Тоді площа інструментально-роздатньої комори становить:

Sін-р.ком. = 6 м²+2 м²+4 м²+8 м²+4м²=22 м²


^ Площа допоміжного відділення становить:

18м²+25 м²+10м²+22м²=

=75 м²


3.4. Визначення площі додакового відділення

Займає 30% виробничої площі.

164*0,3=49 м²


3.5. Визначення площі механічного відділення механозбірного цеху

Тобто загальної площі.

Основна ділянка - 164м²;

Площа допоміжної ділянки – 22м²;

Площа додаткового відділення – 49м².

164м²+22м²+49м²=235м²


3.6. Визначення площі збірного відділення механозбірного цеху

Вона складає 30% площі механічного віділення.

0,3*235=70,5м²


3.7. Визначення площі механозбірного цеху

235+70,5=

=305,5м²

Розрахунок кількості працюючих в механозбірному цеху.

Визначимо кількість основних виробничих робітників.


Rст=(Феф.в.*С* Nпр)/( Феф.в.*kмс*kвн)


Феф.в. – ефективний річний фонд часу верстат при роботі в одну зміну, год;

С - число змін роботи верстат;

Nпр - прийнята кількість верстат;

Феф.в. - ефективний річний фонд часу одного працюючого, годин;

kмс -коефіцієнт багатоверстатного обслуговування;

kвн - коефіцієнт виконання норм виробітки.


Ефективний річний фонд робочого часу в однозмінному режимі складає:


= 258 * 8(1 – 0,055) = 1950,48 годин;


Розрізняють календарний, номінальний й ефективний фонди робочого часу.

^ Календарний фонд – повна кількість годин роботи за рік.

Номінальний фонд – кількість годин роботи в році відповідно до режиму роботи (без обліку втрат).

^ Ефективний фонд – номінальний фонд часу за винятком неминучих втрат (щорічні відпустки, відпустки по навчанню, хворобі, вагітності, родам та інші неявки, дозволені законом:

Fеф= D*q*(1-α),


де α - відсоток невиходів на роботу за поважної причини (10%).

D- – число робочих днів у плановому періоді, дн.

q - середня тривалість зміни, годин.


Fеф = 251*8*(1- 0,11) =1836,96 годин.


Кількість виробничих робітників:


Rосн = (1950,48*1*20)/(1836,96*1,1*1,12)=16.02≈16чол.


Розрахунок кількості інших категорій працівників.

чисельність допоміжних працівників:

16*0,25 = 4 чол.

розрахунок кількості керівників, спецалістів та службовців:

16*0,13 = 2.08≈2 чол.

Загальна кількість працівників механічного цеху:

16+4+2=22 чол.

2. В збірному відділенні чисельність основних робоих приймається як 110% від кількості основних робочих механічного відділення:

Основні робітники: 16*1,1 = 18 чол.

- чисельність допоміжних працівників(25% від кількості основних):

4*0,25 = 1 чол

- розрахунок кількості керівників, спецалістів та службовців(13% від кількості основних):

2*0,13 = 1 чол.

Загальна кількість робітників збірного відділення: 18+1+1 = 20 чол.


^ Термічний цех


Площа термічного цеху


Визначення площі термічного цеху

Термічний цех також відноситься до основного виробництва.

Площа термічного цеху визначається за формулою:



де Q – вага виробу, кг;

N – річний випуск виробу, шт;

Z – випуск продукції з 1м2 площі, кг.



Допоміжна площа складає 10% основної площі термічного цеху:



Загальна площа термічного цеху дорівнює:




^ Обсяг роботи


Розрахуємо обсяг роботи для цехів І та ІІ груп. За умовою маємо для І групи та їх віддідлень – 40 – 50 % маси виговляємого лиття, другої групи – 40 %. Отже для зручності візьмемо 40 % для обох груп цехів.

V = 92070*0,4=36828 т


^ Розрахунок чисельності робітників


Чисельність основних робітників розрахуємо за формулою:


R = V/( fi * kв.н.),


де V - обсяг роботи для цехів і - ої групи,т;

fi – випуск на 1 основного робітника в і-ій групі,т;

kв.н - коефіцієнт виконання норм = 1,12.

R = 36828/(200*1,12) = 164,4≈164 чол.

Допоміжні робітники складають 18% числа виробничих робітників, спеціалісти, службовці – 15% загальної кількості робітників.

Rдоп = 164*0,18= 29 чол.

Rс = (164 + 29) * 0,15= 29 чол.

Інструментальний цех


Кількість робітників


Кількість верстат інструментального цеху %, від обладнання основних цехів при дрібносерійному виробництві та кількості верстат, що дорівнює 20,24%:

20*0,24 = 4,8≈5 шт.

^ Кількість працівників


Чисельність основних працівників розраховується по кількості робочих на 1 верстат(1,7 чол.),а інші категорії розраховуються в процентному відношенні від загальної кількості робочих:

слюсарів 30% кількості верстатників;

число термістів, зварників, ковалів та робітників з металопокриттів в середньому – 8% кількості верстатників.

^ Основні робочі: 5*1,7 = 8,5≈9 чол.

Слюсарі: 9*0,3 = 2,7≈3 чол.

Термісти, зварники, ковалі та робітники з металопокриттів:

9*0,08 = 0,72≈1 чол.

Кількість виробничих робітників: 9+3+1 = 13 чол.

Кількість доопоміжних працівників складає 15% кількості виробничих робочих, ІТР – 10%, СКП – 1,5%, МОП – 1% загальної кількості працівників.

^ Допоміжні робочі: 14*0,15 = 2,1≈3 чол.

ІТР: 13*0,1 = 1,3≈2чол.

СКП: 13*0,015 = 0,195≈ 1 чол.

МОП: 13*0,01 = 0,13≈ 1 чол.


Площа інструментального цеху


Для розрахунку використаємо питомі нормативи площ: на 1 верстат – 22 м², на одне робоче місце слюсаря – інструментальника – 4 м², допоміжних приміщень на 1 верстат – 4 м².

^ Верстатна площа: 5*22 = 110 м²

Площа на робочі місця слюсарів: 3*4 = 12 м²

Площа допоміжних приміщень: 5*4 = 20 м²


Ремонтно – механічний цех


Кількість верстат розраховується у відсотковому відношенні (8%) до кількості верстат в основних цехах (20 шт.).

Кількість верстат: 20*0,08 = 1,6≈2 шт.


^ Площа ремонтно – механічного цеху цеху


Питома площа на 1 верстат 25 м². Тоді розрахуємо верстатну площу:

20*25 = 500 м².

Площадь інших відділень цеху розрахуємо згідно нормативів площ відділень допоміжних приміщень цеху, знаходячи % від площі, зайнятої верстатним обладнанням.

Таблиця №2.

Відділення

%

Площа

демонтажне

15

85

слюсарно-збірне

57

285

Склад заготовок і металу із заготовчим відділенням

6

30

Проміжні склади

8

40

Склад запчастин та допоміжних матеріалів

6

30

Інструментально-роздатковий склад та заточне відділення

6

30

Місця майстрів

2

10



Загальна площа ремонтно-механічного цеху:

500+85+285+30+40+30+30+10 = 1010 м²


^ Кількість робітників


Розрахунок чисельності основних робітників проводиться за формулою:


Rст=(Феф.в.*С* Nпр)/( Феф.в.*kмс*kвн)


Феф.в. – ефективний річний фонд часу верстат при роботі в одну зміну, год;

С - число змін роботи верстат;

Nпр - прийнята кількість верстатів;

Феф.в. - ефективний річний фонд часу одного працюючого, годин;

kмс -коефіцієнт багатоверстатного обслуговування;

kвн - коефіцієнт виконання норм виробітки.

Ефективний річний фонд робочого часу в однозмінному режимі складе:


= 258 * 8(1 – 0,055) = 1950,48 годин;


Розрізняють календарний, номінальний й ефективний фонди робочого часу.

Календарний фонд – повна кількість годин роботи за рік.

Номінальний фонд – кількість годин роботи в році відповідно до режиму роботи (без обліку втрат).

Ефективний фонд – номінальний фонд часу за винятком неминучих втрат (щорічні відпустки, відпустки по навчанню, хворобі, вагітності, родам та інші неявки, дозволені законом:

Fеф= D*q*(1-α),


де α - відсоток невиходів на роботу за поважної причини (10%).

D- – число робочих днів у плановому періоді, дн.

q - середня тривалість зміни, годин.


Fеф = 251*8*(1- 0,11) =1836,96 годин.


Кількість виробничих робітників:

Rосн = (1950,48*1*20)/(1836,96*1,05*1,12)=18,057≈18 чол.

Кількість слюсарів дорівнює 110 % кількості верстатників.

18*1,1 = 20 чол.

Допоміжні робітники складають 18% числа виробничих робітників.

18*0,18 = 3,24≈4 чол.

Керівники, спеціалісти, службовці – 11% загальної кількості робітників.

18*0,11 = 1,98≈2 чол.

Загальна кількість робітників ремонтно – механічного цеху:

18+20+4+2 = 44 чол.


Пункт 4.


Розрахунок собівартості продукції


4.1. Вартість сировини та матеріалів

Витрати на основні та покупні матеріали з урахуванням транспортно-заготівельних витрат розраховані в пункті 2.4. Але розрахунок витрат виконується за оптовими цінами підприємства-постачальника та діючим тарифам на транспортні перевезення. В собівартість же продукції витрати на основні та покупні матеріали мають бути вклюені без урахування на додану вартість(ПДВ).


Витрати на основні та покупні матеріали:

8 806 219,88/6= 1 467 703,17 (грн.)

8 806 219,88-1 467 703,17= 7 338 516,71 (грн.) – сума без НДС


4.2. Зворотні вітходи


Вартість зворо