Реферат: Рейтинг-це прийнятно

РЕЙТИНГ-ЦЕ ПРИЙНЯТНО

А. С. ОПАНАСЮК

доцент кафедри загальної та експериментальної фізики


Цю, рейтингову, систему наша кафедра почала застосовувати одною з перших в інституті. На питання: чи потрібна вона, чи виправдовує себе? - після численних дискусій наші викладачі дали однозначну відповідь: «Так!».

За результатами рейтингу в останньому .семестрі екзаменаційну оцінку з фізики отримав кожен п'ятий-шостий студент. Об'єктивність такої оцінки досить висока. Але так було не з самого початку, тому система неодноразово трансформувалась і модернізувалась, доки не набула оптимальної, з нашого погляду, форми. Спільні для лекторів нашої кафедри тільки основоположні принципи системи в сьогоднішньому її вигляді, і можливості для проявлення творчої індивідуальності кожного викладача, як говориться, широкі, що дає змогу уникати формалізму й зайвої заорганізованості.

За якими ж принципами треба будувати систему контролю? Варто, мабуть, задуматись над більш загальним: чому взагалі треба вчити студентів за сьогоднішніх умов? Питання це тим більш загострюється у зв'язку з наявністю програми перетворення нашого інституту а університет.

За оцінками фахівців із різних галузей науки та техніки, за час навчання студентів у вузі обезцінюється від 30 до 60 відсотків отриманих знань. Таким чином, виходить, що часто ми вчимо тому, що молодому спеціалісту, коли студент таким стає, вже не потрібне, бо застаріло. У зв'язку з цим необхідний певний перегляд цінностей при організації навчального процесу. Досвід провідних навчальних закладів світу показує, що вчити студентів тепер, за умов швидкого обезцінювания деяких наукових знань, необхідно:

1) базовим, фундаментальним, світоглядним знанням, які не зазнають стрімких змін

2) прогресивним методам наукового пізнання, вмінню мислити творчо;

3} вмінню самовдосконалюватись, працюючи з навчальною науковою літературою. тобто навичкам самостійного здобуття нових знань.

Відомо, що існує чотири рівні засвоєння знань. Перший: так звані знання-знайомства, про які йде мова, коли людина здатна лише відрізняти або впізнавати предмет чи явище. Другий рівень: знання-копії, на рівні яких вони, знання, переказуються або відтворюються. Третій (професійний): знання-вміння, коли засвоєна теорія використовується на практиці для вирішення нетрадиційних завдань, проблем. Четвертий:

знання-трансформації, коли наявне вміння творити самостійно. Лише опанування третім рівнем знань забезпечує Їх використовування в нестандартних умовах, що і відповідає сучасним вимогам, а заразом і вимогам університетської освіти.

Отож, при організації навчального процесу наша кафедра (особливо дякуючи доценту С. П. Рощупкіну) намагалася хоча б певною мірою враховувати тенденції розвитку вищої освіти. Це знайшло відображення як у системі рейтингового контролю, так і в загальній системі викладання курсу фізики.

На які ж основні пріоритети орієнтується кафедра? Передусім, на вироблення в студентів навичок розвязання задач з фізики та самостійно працювати з літературою.Відсутність вміння вирішувати поставлені задачі (з фізики, інженерні, виробничі) призводить до того, що навіть найдосконаліші знання не знаходять втілення, забуваються. Макс Планк саме з цього приводу писав, що знання без уміння не мас ніякого значення.

Є, як відомо, два види контролю знань: поточний і модульний. Поточні рейтингові оцінки ставляться за підсумками лабораторних робіт, практичних занять, домашніх та індивідуальних завдань. Модульний же контроль завершує вивчення певного розділу курсу фізики і дає змогу бачити ступінь засвоєння студентами навчального матеріалу модуля, а також здатності оперувати ним при вирішенні задач. Кожна така окрема оцінка входить потім у загальну рейтингову - з підвищеним ваговим коефіцієнтом, який зростає по мірі збільшення обсягу матеріалу, що входить до модуля, і може сягати 10. Власне, у студентів є дві можливості отримати високий рейтинг: або постійне, цілеспрямоване вивчення дисципліни заради високих поточних оцінок (недосяжна мета), або одночасне опанування всім навчальним розділом (більш імовірна подія). Тобто, завжди є шанс різко покращити (або погіршити) свої результати, отримавши бали за модульний контроль. Втім, вдаватись далі в подробиці не буду, бо такі ж фігурували вже в матеріалах інших авторів.

Варто, мабуть, сказати ще про організацію і проведення іспитів. Екзамен у його традиційній формі (з білетами та запитаннями) в нас на кафедрі відсутній. Ділиться ж іспит на дві частини: письмову й усну. Письмовий іспит здається потоком, кожен студент якого вирішує задачі індивідуального варіанту, користуючись при цьому конспектами лекцій, зошитами практичних робіт, довідковою літературою. Що, з нашого погляду, цілком виправдано, бо інженер завжди матиме (принаймні мусить мати) довідкові посібники під рукою. Усний же іспит - це наукова доповідь на обрану раніше тему - або з курсу фізики, або з майбутнього фаху. Ця доповідь (реферат) є результатом узагальнення студентом відомостей з обраної теми, що є в літературі. Написання реферату, вважаємо, найбільш прийнятний і дійовий спосіб формування у студентів молодших курсів навичок самостійного опанування новими знаннями. В такому підході кафедру фізики іноді звинувачують, але стоїмо на своєму, бо навички, яких студент набуває при роботі над рефератом, знадобляться йому передусім як інженеру, в коло обов'язків якого входить тепер і впровадження нових прогресивних наукових ідей та рішень. Виголошується реферат за тою ж системою, що й курсова або дипломна робота, Тобто, питань не уникнути. Підсумкова ж оцінка складається з двох - за письмову та усну частини екзамену.

Коли все так, то чому ж, запитується, деяким студентам дуже важко дається вивчення курсу фізики? Пов'язано це перш за все зі зміною вузівських вимог в порівнянні зі шкільними. На жаль, шкільна система освіти орієнтована поки що таким чином, що плодить в основному «грамотіїв», «школярів» (за висловом академіка П. Л. Капіци), тобто людей, що не мають творчих здібностей, але мають гарну пам'ять і певну ерудицію в вузькій галузі знань. Отже, перехід від однієї шкали цінностей до іншої, безумовно, досить болісний, але, як свідчить досвід, уже в третьому семестрі майже всі студенти приймають наші “правила гри” і з цікавістю беруть участь як в системі рейтинга, так і в системі рефератів.