Реферат: Видання офіційне

СТАНДАРТ

ЖИТЛОВО - КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ




Енергозбереження.
СЛУЖБА ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВ

ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА.

Загальні вимоги

СОУ ЖКГ 74.30-35077234. ННН:2007


(проект, друга редакція)



Видання офіційне


Київ - 2007

ПЕРЕДМОВА


1 РОЗРОБЛЕНО: Підприємство „Електромеханіка”, Міністерство з питань житлово-комунального господарства України


РОЗРОБНИК: ^ В. Мамалига, канд. техн. наук (керівник розробки);

О. Стремоухова


2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від « ___ » _______200_ р. № _____


3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ


4 ЗАРЕЄСТРОВАНО: Державне підприємство “ Український науково-дослідний та навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості”

від ____________ № ________________



Відтворювати, тиражувати чи розповсюджувати цей документ повністю, чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу Центрального органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства України заборонено.

Стосовно врегулювання прав власності звертатись до Центрального органу виконавчої влади з питань житлово -комунального господарства України. Право власності на цей документ належить Центральному органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства України


ЖКГ України, 2007

ЗМІСТ


1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ 1

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 1

3 Терміни та визначення понять 2

5 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ٭ 5

6 ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБІТ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ 6

7 Вимоги до енергоменеджера та до його контракту 12

8 Вимоги до складання та аналізу енергобалансу 14

9 МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ питомого енергоспоживання 16

10 Вимоги до розроблення енергоощадних заходів 19

11 Вимоги до звітної документації з енергоаудиту 19

14Вимоги до внутрішнього енергоаудиту та 23

ЕНергетичних перевірок 23

14.1 Внутрішній енергоаудит 23

14.2 Енергетична перевірка 23

ДОДАТОК А 26

(довідковий) 26

Рекомендації щодо вибору підприємств ЖКГ 26

для першочергового проведення енергичного аудиту 26

ДОДАТОК Б 27

(довідковий) 27

Вартість проведення енергетичного аудиту 27

ДОДАТОК В 31

(довідковий) 31

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ КОНСУЛЬТАЦІЙ (ТРЕНІНГУ) З ПИТАНЬ ЕНЕРГОАУДИТУ ТА ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ
31

ДОДАТОК Г 34

(довідковий) 34

Типове положення про службу енергоменеджменту 34

підприємства ЖКГ 34

. 46

Додаток Д 47

(обов'язковий) 47

Порядок розрахунку питомих витрат енергоресурсів залежно від кількості робочих машин і устаткування, що працюють одночасно 47

Додаток Ж 50

(довідковий) 50

Рекомендації щодо обчислення, перевірки та аналізу 50

нормативів питомого енергоспоживання 50

ДОДАТОК К 58

(довідковий) 58

ТИПОВІ ФОРМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ПЕРВИННОЇ ІНФОРМАЦІЇ 58

Споживання / Обсяги виробництва / Питоме енергоспоживання ________________ 60

Додаток Л 66

(довідковий) 66

Первинна інформаційна форма для розроблення 66

організаційних ЕОЗ 66

ДОДАТОК М 67

(довідковий) 67

Рекомендації щодо розроблення
програмного забезпечення енергоменеджменту 67

ДОДАТОК П 70

(довідковий) 70

БІБЛІОГРАФІЯ 70

А.7 Діяльність ESCO (енергосервісних компаній) 73

Типові форми для отримання первинної інформації 72

Споживання / Обсяги виробництва / Питоме енергоспоживання ________________ 74

1 Вступні положення. Мета та завдання
служби енергоменеджменту підприємства 79

Розподіл відповідальності: 80

Керівник підприємства (генеральний директор) є особою, відповідальною за всю діяльність підприємства, пов’язану з використанням паливно-енергетичних та інших ресурсів. 80


СТАНДАРТ

ЖИТЛОВО - КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ




^ Енергозбереження.
Служба енергоменеджменту підприємств житлово-комунального господарства.

Загальні вимоги

________________________________________________________________________________________________


Чинний від 2008-ХХ-ХХ

^ 1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює вимоги до організації робіт з енергозбереження на підприємствах, в установах та організаціях житлово-комунального господарства (далі - ЖКГ) України та необхідні передумови для створення служби енергоменеджменту.

Цей стандарт поширюється на підприємства та організації ЖКГ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування.

^ 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ 2804-94 Енергобаланс промислового підприємства. Загальні положення. Терміни та визначення

ДСТУ 3886-99 Енергозбереження. Системи електроприводу. Метод аналізу та вибору

ДСТУ 4065-2001 Енергозбереження. Енергетичний аудит. Загальні технічні вимоги

ДСТУ 4110-2002 Енергоощадність. Методика аналізу та розраховування питомих витрат енергоресурсів

ДСТУ 2420-94 Енергоощадність. Терміни та визначення

ДК 003-95 Державний класифікатор професій
^ 3 Терміни та визначення понять

У цьому стандарті використано терміни, встановлені в ДСТУ 2804 (енергетичний баланс; зведений енергетичний баланс; частковий енергетичний баланс); в ДСТУ 3886 (рентабельність, термін окупності , витрати); ДСТУ 4065 (енергетичний аудит; зіставні ціни; обсяги виробництва; довірчий інтервал припустимих витрат ПЕР, баланс витрат на енергоресурси, ведення аналізу енергетичного балансу, споживачі енергоресурсів); ДСТУ 4110 ( інспектування споживачів енергоресурсів; нормування питомих витрат ПЕР; норматив витрат палива та енергії).

Нижче подано терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять.

^ 3.1 енергетичний менеджмент (енергоменеджмент)

складова системи загального управління, зорієнтована на забезпечення надходження та раціонального використання ПЕР споживачами

^ 3.2 служба (відділ) енергоменеджменту (відділ енергозбереження)

Підрозділ підприємства або органа державного управління в центрі та в регіонах, що опікується питаннями функціонування енергоменеджменту, як системи управління, зокрема - щодо раціонального використання ПЕР та води

^ 3.3 раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів

використання мінімальної кількості паливно-енергетичних ресурсів за умови забезпечення соціальної та економічної стабільності та зростання виробництва

^ 3.4 паливно-енергетичні ресурси

Сукупність усіх природних і перетворених видів палива та енергії, які використовують в національному господарстві 3

^ 3.5 обсяги споживання паливно-енергетичних ресурсів

Обсяги споживання усіх видів палива та енергії, які використовуються суб’єктом господарювання в грошовій та натуральній формах.

^ 3.6 питомі витрати енергоресурсів (по видах ПЕР); питоме енергоспоживання (по видах ПЕР)

Витрати енергоресурсів (по видах ПЕР) на вироблення одиниці продукції чи виконання роботи (на одну грошову одиницю, в яких вимірюють надані послуги, роботу, чи вироблену продукцію).

3.7 бюджетування

Розроблення бюджету установи, підприємства, організації на наступний звітний період (найчастіше – на наступний фінансовий рік).

3.8 самоенергоаудит

Енергетичний аудит, який здійснюють за участю працівників підприємства із залученням сторонніх консультантів (енергоаудиторів, спеціалізованих та інших організацій). Самоенергоаудит є складовою робіт зі створення служби енергоменеджменту підприємства.

^ 3.9 внутрішній енергоаудит

Енергоаудит, який здійснюють тільки працівники підприємства (без залучення сторонніх фахівців).

Внутрішнім енергоаудитом (окремими його елементами) можна вважати перевірки (планові та позапланові) ефективності використання ПЕР та води філій та інших підрозділів, що їх здійснюють за дорученням (розпорядженням, наказом) керівництва підприємств.

^ 3.10 економія (заощадження)

Зменшення витрат паливно-енергетичних ресурсів та води, що їх отримано за рахунок запровадження ЕОЗ та (або) дотримання та удосконалення технологічного процесу (технічних і технологічних регламентів), дотримання графіків планово-попереджувальних ремонтів і регламентних робіт, тощо

^ 3.11 очікувана економія (очікувані заощадження)

Розрахункове (очікуване) значення економії (заощаджень), що їх планують отримати в майбутньому після запровадження ЕОЗ.

^ 3.12 організаційні заходи з енерго- та ресурсозбереження

Заходи, запровадження яких призводить до заощадження ПЕР, матеріалів та (або) збільшення обсягів виробництва без збільшення споживання ПЕР та (або) сировини (матеріалів).

^ 3.13 раціональне (ефективне) витрачання ПЕР і води

Забезпечення максимальної ефективності використання ПЕР і води при існуючому рівні розвитку техніки та технологій і одночасному зниженні техногенного впливу на довкілля.

^ 3.14 енергоефективна продукція, технологія та обладнання

Продукція, метод (технологія, порядок, алгоритм) та засіб (пристрій, машина, обладнання) її виробництва, що забезпечують раціональне використання ПЕР порівняно з іншими варіантами використання або виробництва продукції однакового споживчого рівня чи з аналогічними техніко-економічними показниками за умови мінімізації техногенного впливу на довкілля

^ 3.15 енергоощадні заходи

Заходи, спрямовані на впровадження енергоефективної продукції, технологій та обладнання, а також на запровадження організаційних безвитратних та маловитратних швидкоокупних заходів, що передбачають скорочення витрат на паливно-енергетичні та інші ресурси

^ 3.16 економічні показники енергоощадних (енергозбережних) заходів

Чиста теперішня вартість (Net Present Value - NPV), внутрішня норма рентабельності (Internal Rate of Return - IRR), рух грошей під час реалізації проекту, зокрема інвестиційного (Cash Flow), термін окупності, тощо. до економічних показників також належать вартість та термін, на який можуть бути залучені гроші для реалізації проекту, рівень капітальних та експлуатаційних витрат, очікувані заощадження, інші доходи тощо.

^ 3.17 великі підприємства

Підприємства, які витрачають ПЕР на суму більше ніж 10 мільйонів гривень на рік (у цінах станом на 1 січня 2007 року)

3.18 середні підприємства

Підприємства, які витрачають ПЕР на суму від 3 мільйонів гривень до 10 мільйонів гривень на рік (у цінах станом на 1 січня 2007 року)


^ 3.19 малі підприємства

Підприємства, які витрачають ПЕР на суму від 200 тисяч гривень до 3 мільйонів гривень на рік (у цінах станом на 1 січня 2007 року)


^ 4 Познаки та скорочення


У стандарті використано такі познаки та скорочення:

ЕОЗ - енергоощадний захід;

ЕА - енергетичний аудит;

ЖКГ - житлово-комунальне господарство;

ПЕР - паливно-енергетичні ресурси;

^ 5 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ٭

5.1 Головною метою енергоменеджменту повинно бути скорочення витрат на виробництво продукції або надання послуг за рахунок зниження витрат на енергетичні та інші ресурси.

5.2 Процес управління енергоменеджментом повинен передбачати цикличне виконання таких дій:

- отримання зовнішньої та внутрішньої інформації щодо використання енергоресурсів об’єктом управління (підприємство, підрозділ, або технологічний процес),

- передавання інформації для аналізу;

- розроблення енергоощадних заходів;

- реалізація енергоощадних заходів.

Примітка Порушення зв'язків між окремими ланками (етапами) процесу функціонування служби енергоменеджменту призводить до припинення її роботи.

5.3 Енергоменеджмент на підприємстві повинен функціонувати безперервно та містити:

- складання та аналіз енергобалансів;

- створення системи обліку і контролю за споживанням енергоресурсів;

- регулярне ведення аналізу ефективності використання енергоресурсів, зокрема - втрат енергоресурсів;

- розроблення енергоощадних заходів;

- впровадження (реалізація) енергоощадних заходів;

- контроль за рівнем енергетичної складової тарифів та нормативів використання ПЕР підприємств ЖКГ;

- контроль за рівнем інвестиційної складової тарифів підприємств ЖКГ.

5.4 Структуру служби енергоменеджменту треба визначати індивідуально для кожного підприємства, щоб забезпечити досягнення головної мети енергоменеджменту відповідно до 5.1.

5.5 Склад робіт з енергоаудиту – згідно з ДСТУ 4065, вибір підприємств ЖКГ для першочергового проведення енергичного аудиту – відповідно до додатку К, вартість проведення енергетичного аудиту – відповідно до додатку Л.

^ 6 ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБІТ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

6.1 Для створення служби енергоменеджменту підприємство повинно мати:

- зацікавленість керівництва підприємства у запровадженні політики енергозбереження;

- готовність керівництва підприємства запровадити економічно обґрунтовану систему бюджетування витрат на виробництво та його модернізацію (на першому етапі - хоча б між основними службами: енергоменеджменту, головного енергетика, головного механіка, головного технолога, тощо).

- персонал відповідної кваліфікації;

- готовність запровадити сучасні системи обліку енергоспоживання.

- долю витрат на енергоресурси в структурі собівартості продукції не меншу, ніж 10%.

- спроможність виконувати оплату послуг консультантів та навчання персоналу підприємства.

6.2 Створення служби енергоменеджменту на підприємстві повинно передбачати:

- запровадження посади енергоменеджера (головного енергоменеджера) підприємства та призначення на неї компетентного фахівця, що повинен мати вільний доступ до керівництва підприємства та користуватися його підтримкою;

- складання або ревізію існуючих енергобалансів (за типами енергоресурсів, а потім - за підрозділами чи технологічними процесами).

Типове положення про службу енергоменеджемнта – відповідно до додатку Ж.

Примітка. Складання енергобалансів здійснюють працівники підприємства або консультанти з інших організацій.

6.3 Структуру служби енергоменеджменту та її кількісний склад визначають за рівнем витрат ПЕР підприємством – відповідно до таблиці 6.1

Таблиця 6.1 – Склад служби енергоменедженту

Посада фахівця

Підприємства за рівнем витрат yна ПЕР

великі

середні

малі

Головний енергоменеджер

+

-

-

Начальник відділу енергозбереження

+

+

-

Заступник енергоменеджера

+

+

-

Заступник енергоменеджера

+

+

-

Фахівець по роботі з базами даних і оформленню інформаційних матеріалів

+

+

-

Особа, відповідальна за енергозбереження

-

-

+

Примітка Знаком «+» позначено, що фахівець входить до складу служби енергоменеджементу


6.4 До складу служби енергоменеджменту підприємств водопостачання та водовідведення повинні входити такі фахівці:

- головний енергоменеджер, який може виконувати обов’язки головного енергетика підприємства та буде підпорядкованим головному інженеру або технічному директору;

-начальник відділу енергозбереження (енергоменеджер) – фахівець, що володіє насамперед технічними навичками, добре знає підприємство та має необхідні менеджерські й економічні знання, або фахівець, що має спеціальну підготовку з питань енергоменеджменту;

- заступник енергоменеджера з електромеханічного, насосного обладнання та систем електроприводу, а також обліку ПЕР і води (каналізаційних витоків);

- заступник енергоменеджера з водоочисних технологій та утилізації відходів;

- фахівець по роботі з базами даних і оформленню інформаційних матеріалів.

Примітка Зазначенні функції можна об’єднувати, якщо є потреба у зменшенні кількості фахівців служби енергоменджементу

6.5 До складу служби енергоменеджменту підприємств теплопостачання (теплокомуненерго) повинні входити такі фахівці:

- головний енергоменеджер який може виконувати обов’язки головного енергетика підприємства та буде підпорядкованим головному інженеру або технічному директору;

- начальник відділу енергозбереження (енергоменеджер) – фахівець, що володіє насамперед технічними навичками, добре знає підприємство та має необхідні менеджерські й економічні знання, або що має спеціальну підготовку з енергоменеджементу;

- заступник енергоменеджера з електромеханічного, насосного та вентиляційного обладнання, систем електроприводу, а також обліку ПЕР і води;

- заступник енергоменеджера з теплотехнічного та газотехнічного устаткування (котельного, когенераційного обладнання), а також теплових мереж і водопідготовки;

- фахівець по роботі з базами даних і оформленню інформаційних матеріалів

6.6 Функції служби енергоменеджменту для малих підприємств може здійснювати консалтингова фірма. У цьому разі на підприємстві має бути відповідальна за енергозбереження особа, що надає консультантам необхідну первинну інформацію та доводить до відома керівництва рекомендації фахівців консалтингової фірми.

Відповідальною за енергозбереження особою можна призначати головного енергетика підприємства чи його заступника. В цьому випадку до обов’язків і повноважень головного енергетика додають питання взаємодії з іншими підрозділами та службами підприємства, діяльність яких пов’язана з енергоспоживанням.

6.7 Служба енергоменеджементу повинна виконувати роботи згідно з «Положенням про службу енергоменеджменту підприємства” яке затверджує керівник підприємства.

6.8 Відповідальний за енергозбереження повинене виконувати роботи згідно з інструкцією «Про організацію робіт з енергозбереження» яку затверджує керівник піждприємства.

6.9 Положення про службу енергоменеджменту підприємства повинно містити:

- мету і завдання служби енергоменеджменту та її підпорядкованість;

- бюджет служби енергоменеджменту, в тому числі - систему заохочення співробітників підприємства в заощадженні енергоресурсів;

- основні положення контракту з головним енергоменеджером та його заступниками;

- розподіл повноважень між цехами і службами підприємства з одного боку та службою енергоменеджменту - з іншого.

6.10 Оцінку результатів роботи служби енергоменджменту треба проводити після 1, 3, 6, 9 та 12 місяця року та вносити відповідні зміни до форм і методів роботи служби енергоменеджменту.

6.11 На етапі становлення служби енергоменеджменту (від 1 до 1,5 роки від моменту її створення) треба:

а) щоденно доводити до відома керівництва підприємства інформацію щодо:

- фактичних рівнів питомих витрат на виробництво;

- результатів аналізу та рекомендації щодо зниження питомого енергоспоживання;

- конкретних винуватців негативної ситуації (якщо остання мала місце);

- тих підрозділів, що працювали найкраще (для подальшого їх заохочення) і т.д.

б) розробити енергобаланси всіх ланок технологічного процесу та визначити основних споживачів енергоресурсів;

в) відлагодити систему обліку та контролю за енергоспоживанням:

- окремих цехів,

- окремих технологічних процесів,

- окремих бригад, змін, а в перспективі й окремих працівників;

г) постійно забезпечувати інформацією щодо ефективності енергоспоживання керівництво підприємства;

д) брати участь у налагодженні та вдосконаленні процесу бюджетування на виробництві;

ж) здійснювати розроблення, впровадження та контроль за реалізацією енергоощадних заходів;

7) здійснювати контроль за якістю ПЕР, що їх отримує підприємство від постачальників.

6.12 Служба енергоменеджменту повинна проводити щотижневі робочі зустрічі з енергетиками цехів та щомісячні, щоквартальні й щорічні наради з керівництвом цехів і основних служб підприємства за участю головного інженера (технічного директора) або заступника генерального директора з виробництва (залежно від того, кому з них ця служба безпосередньо підпорядкована).

6.13 Для ефективної роботи служби енергоменеджменту керівництво підприємства повинно:

- забезпечувати дотримання запланованого рівня бюджету цієї служби;

- забезпечити достатню самостійність цієї служби завдяки обмеженню кількості керівників підприємства, яким ця служба підзвітна;

- максимально сприяти створенню на підприємстві мікроклімату, що заохочує всі зусилля, спрямовані на впровадження енергоощадних заходів.

6.14 Служба енергоменеджмента повинна виконувати такі правила енергоменеджменту:

- не можна залучати інвестиції у високі технології та нове обладнання доти, доки не буде вичерпано всі можливості щодо правильного ведення господарської діяльності та ефективного управління й контролю з боку керівництва. Перевагу треба надавати організаційним заходам.

- треба здійснювати аналіз всіх дій персоналу підприємства, що пов’язані з використанням ПЕР і води.

6.15 Треба інвестувати проекти, що мають найкращі економічні показники з урахуванням можливих ризиків.

6.16 Повноваження між цехами та службою енергоменеджменту треба розподіляти так:

- організаційні, тобто безвитратні та маловитратні заходи, має реалізовувати персонал виробничих (невиробничих) підрозділів.

- високовитратні заходи (їх вартість для кожного підприємства визначають індивідуально), що стосуються всього підприємства має реалізовувати служба енергоменеджменту.

6.17 Завдання служби енергоменеджменту підприємства щодо розподілу повноважень між цехами та службою енергоменеджменту полягають у:

- організації міжцехових взаєморозрахунків за енергоресурси;

- контролі та аналізі енергоспоживання структурними підрозділами підприємства; створенні дієвої системи контролю за використанням ПЕР і води;

- прогнозуванні потреби в енергоресурсах залежно від планованих обсягів виробництва і т.д.

6.18 виконання функцій служби енергоменеджменту сторонніми організаціями (консалтинговими структурами) передбачає:

- проведення тренінгу серед співробітників підприємства, діяльність яких бзпосередньо пов'язана з використанням ПЕР і води відповідно до додатку В;

- призначення співробітника підприємства, що забезпечує збирання первинної інформації та її направлення спеціалістам консалтингової структури для опрацювання, а також передає інформацію керівництву підприємства;

- розроблення консалтинговою структурою необхідних для заповнення інформаційних форм і навчання співробітника підприємства методології їхнього заповнення та збирання необхідної інформації;

- періодичне (щонайменше – раз на місяць) відвідання підприємства фахівцями консалтингової структури з метою контролю та перевірки стану справ з використання ПЕР і води, а також для запровадження енергоощадних заходів;

6.19 Треба використовувати послуги консалтингової структури, якщо вартість її послуг не перевищує витрат на утримання кваліфікованого енергоменеджера, а також:

- забезпечує якісне виконання завдань у сфері енергозбереження за відсутності висококваліфікованих фахівців;

- оптимізує витрати на запровадження політики енергозбереження;

- отримувати безкоштовні консультації у разі виникнення конфліктних ситуацій з контролюючими органами тощо.

6.20 Джерела і напрямки фінансування заходів з енергозбереження, а також рівень матеріального стимулювання колективів та окремих працівників за ефективне використання та економію ПЕР визначають відповідно до чинного законодавства та додатку Г.


^ 7 Вимоги до енергоменеджера та до його контракту

7.1 Виробничі функції, типові задачі діяльності та уміння, якими повинні володіти енергоменеджери (спеціалісти за спеціальністю 7.090523, 7.090616 "Енергетичний менеджмент" та магістри за спеціальністю 8.090523, 8.090616 "Енергетичний менеджмент") згідно з ДК 003.

7.2 Енергоменеджер повинен:

а) мати уміння щодо збирання, ведення аналізу, iнтерпретації i представлення інформаційних матеріалів з енергоспоживання;

б) знати основне технологічне обладнання та його характеристики;

в) бути добре обізнаним з підприємством та його технологічними процесами;

г) мати інженерні навички та бути обізнаним з методами ведення економічного аналізу;

д) уміти розробляти енергоощадні заходи;

ж) уміти спілкуватися i взаємодіяти з людьми, у тому числі з фахівцями суміжних галузей (архітектура, будівництво, охорона довкілля, техніка безпеки, протипожежний захист, оформлення інтер’єру і т.д.);

к) мати організаційні здібності, бути ініціативним i виявляти наполегливість у процесі розв'язання проблем, що існують;

л) бути людиною з широкими та оригінальними поглядами; постійно розширювати власні знання про нові технологiї, а також бути поінформованим щодо змін у законодавстві;

м) враховувати психологічні чинники, наприклад:

- чи є змінений колір освітлення прийнятним i комфортним?

- чи відчувають працівники дискомфорт за зманених умов вентиляції?

- чи створює направлене освітлення дискомфорт на робочому місці?

- чи нормально працюють механізми у разі зниження їхньої потужності внаслідок падіння напруги?

- чи не стало приміщення некомфортно сирим через зменшення терпла ?

- чи не викликає якісне освітлення головний біль і втому очей?

- чи зацікавлені матеріально власники будівель і споруд у запровадженні політики енергозбереження?…

7.3 Основним пунктом контракту енергоменеджера з керівництвом підприємства має бути результативність його роботи яку оцінюють за зниженням витрат на енергоресурси.

На початковому етапі в контракті можна, наприклад, зазначити рівень економії енергоресурсів в обсязі від 5% до 10% обсягів річного енергоспоживання. Цього результату можна досягти за період від 12 до 18 місяців завдяки жорсткому дотриманню технологічних карт, а подекуди й їхнього перегляду.

7.4 У контракті треба передбачити зобов’язання з боку адміністрації підприємства, що забезпечують можливість виконання енергоменеджером його обов'язків.

До зобов’язань керівництва підприємства відносять виділення бюджетних коштів, а також контроль виконання бюджету та надання енергоменеджеру необхідних прав щодо отримання необхідної інформації.

7.5 У контракті треба передбачити розділ "права енергоменеджера", де зазначають право енергоменеджера щодо:

- розроблення ЕОЗ;

- доведення до відома керівництва ситуації з використанням на підприємстві ПЕР і води;

- здійснення контролю за розробленням, реалізацією та визначенням економії від запровадження ЕОЗ;

- погодження усіх питань, пов'язаних з використанням на підприємстві ПЕР і води;

- участі у розробленні та затвердженні поточних і перспективних планів роботи підприємства, зокрема, - у процедурах бюджетування тощо.

^ 8 Вимоги до складання та аналізу енергобалансу

8.1 Енергобаланси складають на підставі документації підприємства з урахуванням результатів вимірювань, здійснених під час проведення енергетичного аудиту.

У разі відсутності на підприємстві вимірювальної апаратури можна використовувати розрахунковий метод визначення рівня споживання ПЕР окремими підрозділами та (або) технологічними процесами підприємства. Для таких підприємств енергоаудитори можуть здійснювати як перевірку розрахунків, що їх використовують на підприємстві, так і вимірювати фактичне споживання енергоресурсів окремими підрозділами та (або) технологічними процесами. Під час перевірки достовірності енергобалансів першочергову увагу треба приділяти саме тим технологічним процесам та устаткуванню, питомі витрати яких більші ніж на 40% від аналогічних показників інших підприємств галузі.

8.2 Енергобаланс повинен містити інформацією щодо споживання ПЕР за :

- останній звітний період (найчастіше за останній рік) для підприємств, що не змінювали і не планують у найближчі роки змінювати обсяги виробництва більше ніж на 30%.

- період від 5 до 10 останніх років, з усередненням, коли за цей час підприємство не мало суттєвих змін технології або працювало нестабільно або зміни обсягів виробництва не були більше ніж 20%. Усереднення також доцільне для випадку, коли середньорічний обсяг виробництва за період від 5 до 10 останніх років відрізняється від запланованого в інтервалі від  5% до  10%.

8.3 Для складання енергобалансу застосовують експериментальний, розрахунковий та розрахунково – експериментальний методи.

Треба надавати перевагу експериментальному методу складання енергобалансу.

Розрахунково – експериментальний метод треба вибирати коли треба обґрунтувати оптимальне співвідношення між виконанням вимірювань і витратами на систему обліку та енергоносії, що їх підприємство споживає.

8.4 Часткові енергобаланси складають за типами енергоресурсів та за витратами на енергоресурси окремих підрозділів (виробництв, технологій).

Не можна щоб неідентифікованим лишалось більше ніж:

- 20% споживаного енергоресурсу та витрат на енергоресурси для малого підприємства;

- 10% споживаного енергоресурсу та витрат на енергоресурси для великого та середнього підприємства.

8.5 Для побудови енергобалансу підприємства треба скласти:

- часткові енергобаланси за типами енергоресурсів;

- баланси витрат на енергоресурси окремих підрозділів (виробництв, технологій) з урахуванням цін і тарифів;

- зведений енергетичний баланс у грошовій формі та у відсотках.

8.6 Аналіз енергобалансу повинен визначати основних споживачів енергоресурсів для обґрунтування пріоритетних напрямків робіт з енергозбереження.

Треба використовувати інформацію щодо балансу споживання ПЕР за ряд років для аналізу динаміки зміни споживання окремими підрозділами та (або) технологічними процесами. Доцільно використовувати інформацію як у натуральних показниках для кожного типу ПЕР, в грошовій формі та у відсотках.

8.7 На вимогу замовника ЕА складають оптимальний енергобалансу для порівняння його з фактичним. У цьому випадку визначають місця найбільших розбіжностей між балансами з метою першочергового проведення там досліджень щодо ефективності використання ПЕР. За наявності фактичного і оптимального енергетичних балансів ведення аналізу енергобалансів полягає у визначенні місць (підрозділів, технологічних процесів), де енергоресурси витрачають найменш ефективно. Отриману інформацію використовують для визначення пріоритетних напрямків робіт з енергозбереження.

^ 9 МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ питомого енергоспоживання٭

9.1 Розрахунок питомого енергоспоживання здійснюють в таких випадках:

- під час аудиту (перевірки) енергетичної складової тарифів підприємств ЖКГ;

- якщо треба визначити кількість обладнання яке працює одночасно, наприклад, під час перебоїв у постачанні газу на підприємства теплопостачання, або на насосних станціях підприємств водопостачання та водовідведення, тощо.

9.2 Під час обчислення питомих витрат ПЕР враховують:

- технології, які використовують підприємстві чи можуть бути використані;

- паспортну продуктивність робочих машин і механізмів;

- фактичну продуктивність робочих машин і механізмів;

- кількість однотипних робочих машин і механізмів, що працюють одночасно;

- коефіцієнт використання технологічного устаткування, робочих машин і механізмів протягом години, робочої зміни, доби, тижня, місяця, кварталу, року;

- максимальне, мінімальне та середнє (середньоквадратичне) значення коефіцієнта завантаження електричних двигунів, насосів, котлів, електро- та теплотехнологічного обладнання тощо.

9.3 Розрахунок питомих витрат енергоресурсів для підприємств, технологічних процесів, робочих машин і механізмів, що працюють одночасно, слід вести відповідно до таблиці Д.1 додатку Д.

Обчислення питомих витрат ПЕР y впродовж звітного періоду в цілому по підприємству здійснюють за формулою:


y = (W1 + W2 + …+ Wn ) / (x1 + x2 + …xn ), (1)


де W1 , W2 , …, Wn – споживання певного виду ПЕР впродовж звітного періоду (у натуральних або грошових одиницях) цехами, підрозділами чи технологічними лініями підприємства ЖКГ; x1 , x2 , …, xn – обсяги виробництва (обсяги споживання теплової енергії для опалення будівель та споруд) впродовж звітного періоду або цехами, підрозділами чи технологічними лініями підприємства ЖКГ; n – кількість цехів або підрозділів чи технологічних ліній підприємства ЖКГ.

9.4 Оцінювання ефективності використання енергоресурсів треба виконувати залежно від обсягів виробництва чи, приміром, температури навколишнього середовища, що застосовують для аналізу ефективності роботи підприємств теплопостачання.

Не можна оцінювання ефективність використання енергоресурсів на підставі результатів роботи у період, попередній звітному для підприємств ЖКГ, що працюють вже понад 6 років.

9.5 Для оцінювання٭ ефективності використання ПЕР підприємством треба отримати інформацію за 6 років щодо:

─ річних обсягів виробництва у натуральних показниках або у грошовому еквіваленті у зіставних цінах;

─ обсягів річного споживання кожного виду ПЕР або середньорічні величини питомих витрат на одиницю продукції у натуральних показниках або у грошовому еквіваленті у зіставних цінах;

─ середньорічної температури та (або) середньорічної температури за опалювальний сезон та його тривалість.

Обсяг інформації та вимоги до неї ─ згідно з додатком Б ДСТУ 4110.

9.6 Розрахунок питомих витрат енергоресурсів – згідно з додатком Б

ДСТУ 4065 та з урахуванням рекомендацій – відповідно до додатку Ж.

У разі наявності декількох варіантів залежностей питомих витрат від обсягів виробництва треба обирати таку, яка має найменше середньоквадратичне відхилення показника ефективності використання ПЕР. Отриману залежність використовуют для визначення пріоритетності порядку ведення обстежень виробничих та невиробничих підрозділів підприємства та окремих технологічних процесів, тощо.

9.7 Оцінювання ефективності використання ПЕР – згідно з ДСТУ 4110

9.8 Оцінювання ефективності використання ПЕР підприємствами ЖКГ треба виконувати у такій послідовності:

- отримати всю первинну інформацію щодо фактичного споживання енергоресурсів, обсягів виробництва і питомого споживання енергоресурсів;

- виконати розрахунки питомого енергоспоживання залежно від обсягів виробництва.

- порівняти фактичні питомі витрати за звітний період із розрахунковими.

9.9. Роботу підприємства (цеху, дільниці) треба вважати задовільною, якщо фактичні питомі витрати не виходять за верхню границю довірчого інтервалу для обсягів виробництва звітного періоду.

9.10 Треба виконати обстеження цехів, дільниць підприємства де фактичні питомі витрати перевищують верхню границю довірчого інтервалу для обсягів виробництва звітного періоду. Обстеження повинно передбачати:

- отримання енергетичного балансу підприємства по всіх типах енергоресурсів щонайменше за два останніх роки;

- порівняння витрат енергоресурсів для всіх найбільших споживачів енергоресурсів за звітний період, з їх величиною за інші періоди, що передували звітному;

- проведення детальної перевірки ефективності використання ПЕР цехами, підрозділами, технологічним устаткуванням де було зафіксовано найбільше збільшення питомих витрат.

^ 10 Вимоги до розроблення енергоощадних заходів

10.1 Обґрунтування та розроблення проектів ЕОЗ повинні здійснювати:

- енергоаудитори за наявності відповідної угоди з підприємством ЖК