Реферат: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна На правах рукопису сальтевська тетяна Григорівна



Харківський національний університет

імені В.Н. Каразіна


На правах рукопису


САЛЬТЕВСЬКА Тетяна Григорівна

УДК 330.567.22


ОСОБИСТЕ СПОЖИВАННЯ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ

СОЦІАЛЬНОГО РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА


Спеціальність – 08.00.01 – економіна теорія та історія економічної думки


Дисертація

на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук


Науковий керівник:

Тютюнникова Світлана

Володимирівна, доктор

економічних наук,

професор


Харків – 2008

ЗМІСТ

ВСТУП...............................................................................................................................4

РОЗДІЛ 1.

Методологічні основи дослідження особистого споживання в умовах формування соціального ринкового господарства…………….............................10

1.1. Особисте споживання як соціально-економічна категорія....................10

1.2. Еволюція поглядів на роль і місце споживання в системі суспільного

відтворення.................................................................................................29

1.3. Тенденції розвитку особистого споживання в суспільстві споживання

та в соціальному ринковому господарстві............................................57 Висновки до розділу 1..............................................................................80

РОЗДІЛ 2.

Особливості трансформації відносин особистого споживання в умовах формування соціального ринкового господарства.................................................84

2.1. Суперечливий вплив глобалізації на зміну соціально-економічного

змісту і структури особистого споживання………….……………….84

2.2. Актуалізація безпеки особистого споживання як вимога

сучасного господарського розвитку……….………….………….......100

2.3. Формування ціннісно-раціонального споживання як спосіб

вирішення імперативу виживання і розвитку людського

суспільства……………………………………………….……..............114

Висновки до розділу 2............................................................................131

РОЗДІЛ 3.

Особисте споживання в Україні в умовах ринкових перетворень..................134

3.1. Соціально-економічні особливості особистого споживання в умовах

ринкових перетворень економіки Україні......………..……......……..134

3.2. Основні напрями вдосконалення особистого споживання в

умовах формування національного соціального ринкового

господарства............................................................................................156

Висновки до розділу 3............................................................................168

ВИСНОВКИ……...……………………………………………………….…………..172

ДОДАТКИ……..........…….………………………………………………..………....183

Додаток А. Класифікація потреб.................................................................................183

Додаток Б. Комплексна класифікація споживання за різними критеріями............186

Додаток В. Частки глобального споживання і населення (%) в різних регіонах....188

Додаток Д. Глобальний розподіл класу споживачів..................................................189

Додаток Е. Чисельність класу споживачів.................................................................190
Додаток Ж. Можливість забезпечення потреб людей у країнах з різним економічним розвитком.................................................................................................191
Додаток З. Основні глобальні екологічні проблеми сучасності...............................193

Додаток К. Шляхи міграції шкідливих речовин в біосфері......................................194

Додаток Л. Визначення сталого розвитку..................................................................195

Додаток М. Диференціація життєвого рівня населення............................................196

Додаток Н. Нерівномірність розподілу сукупних витрат за децильними (10%-ми) групами населення України в 2005-2006 рр................................................................197

Додаток П. Структура сукупних витрат населення України...................................198

Додаток Р. Наявність в домогосподарствах окремих  товарів тривалого користування..................................................................................................................199

Додаток С. Результати аналізу споживання продуктів харчування в домогосподарствах України..........................................................................................200

^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................…………………..….….....202


ВСТУП

Значення особистого споживання визначається згідно його ролі у розвитку людського суспільства: без споживання людство не може вижити. Але людина не живе заради того, щоб споживати, мета і сенс її життя повніші, глибші та полягають у всебічному цілісному розвитку особистості. Тому слід вдосконалювати споживання таким чином, щоб воно сприяло розкриттю потенціалу людини та процесу її розвитку.

Система особистого споживання як і вся система економічних відносин знаходиться в умовах поглиблення фінансово-економічної кризи. Кризові явища особистого споживання виявляються у розпаді поконвічних зв’язків між потребами, виробництвом і споживанням, в глибокій інституціалізації та перетворенні споживання на важливий фактор економічного зростання, логічним наслідком чого стає формування ненаситного споживача.

Особисте споживання в країнах з ринковою трансформацією знаходиться в умовах перебудови на ринкових принципах. Зміна інституційного простору обумовлює першочерговість рішення низки інституційних завдань. Серед них особливого значення набуває подолання глибокої деформації та диференціації у особистому споживанні. Питання споживання актуалізувалось також у зв’язку з розвитком суспільства споживання, яке розповсюджується у світі, перетворює людину в споживача, який не замислюється про наслідки такого стану, про необхідність забезпечення сталого розвитку і збереження життя на планеті. Споживацтво західного суспільства споживання, яке отримало розповсюдження завдяки глобалізації, копіюється багатьма людьми в інших країнах. Протиріччя між потребами суспільства, що зростають, і порівняно обмеженими можливостями біосфери ставлять під загрозу саме майбутнє існування людства. Задля подальшого безпечного розвитку людства вийшли на авансцену наукового пошуку теоретичні питання вдосконалення споживання, які дозволили б гармонійно розвиватися людству, не загострюючи, а розв’язуючи вже накопичені протиріччя.

Особисте споживання завжди було в центрі дослідження відомих представників економічної науки. Різні його аспекти розглядали у своїх працях Ж. Бодрійяр, Р.Брамберг, Л. Вальрас, М. Вебер, Т. Веблен, Дж. Гелбрейт, У. Джевонс, Г. Госсен, Дж. Дьюзенберрі, Г. Зіммель, Дж.М. Кейнс, К. Ланкастер, Т. Мальтус, К. Маркс, А.Маршалл, К. Менгер, Дж.С. Мілль, Ф.Модильяні, Т. Мор, В. Парето, А. Пігу, Д.Рікардо, Ж. Сисмонді, А. Сміт, Ж.-Б. Сей, М. Туган-Барановський, А. Тюрго, І.Фішер, М. Фрідман, Ш. Фур’є та інші. Формування суспільства споживання в минулому столітті привернуло увагу до аналізу суті суспільства споживання і можливості його розповсюдження на інші країни. Дослідженням питання суспільства споживання займалися Р. Арон, P. Барт, З. Бауман, Ж. Бодрійяр, П. Бурд’є, Дж. Гелбрейт, І. Гофман, М. Кондратьєв, В. Крапівін, Д. Ліон, С. Майлз, Е. Моро, Дж. Рітцер, У. Ростоу, Е. Тоффлер, М. Фезерстоун, Ж. Форест’є, Е. Фромм та інші. Взаємозв’язок моделі особистого споживання та ресурсно-екологічної складової на планеті досліджували А. Дурнінг, Я. Кай, Х. Лінеман, Д. Медоуз, М. Месарович, Е. Пестель, Дж. Тинберген, Дж.Форестер, А. Ерера та інші. Ще одним важливим напрямком теорії особистого споживання є його вивчення в постсоціалістичних країнах. Різні сторони цього питання досліджуються в працях українських вчених Д. Богині, В. Гейця, В. Данилишина, В. Ільїна, М. Кіма, І.Крючкової, Е. Лібанової, М. Лощиніна, В. Мандибури, В. Новікова, Б. Пасхавера, С.Петрущенкова, С.Пирожкова, І.Радіонової, С. Реверчука, Н. Савицької, Ю.Саєнка, М. Соколик, С. Тютюнникової, Л. Шангиної, Н.Якуненка.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках планових науково-дослідних тем кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна: «Особливості формування соціального ринкового господарства в Україні в умовах глобалізації» (ДР № 0103U004258), у якій автором досліджувалися питання впливу глобалізації на розповсюдження споживацтва, основні зміни соціально-економічного змісту особистого споживання в умовах соціального ринкового господарства, «Соціальна економіка як визначальний пріоритет ринкової трансформації в Україні» (ДР № 0106U002230), де особисто автором досліджувалися механізми вироблення нової системи цінностей щодо становлення ціннісно-раціонального споживання.

^ Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення змін, тенденцій та особливостей соціально-економічного змісту особистого споживання і його ролі у процесі суспільного відтворення, виробленні пропозицій стосовно його оптимізації на ціннісно-раціональній основі. Відповідно до вказаної мети були поставлені наступні завдання:

розкрити еволюцію цілей особистого споживання та динаміку взаємозв’язку потреб, виробництва і споживання на різних етапах суспільного розвитку;

класифікувати особисте споживання за різними критеріями, провести порівняльну характеристику різних форм споживання;

виявити особливості особистого споживання в умовах соціального ринкового господарства і суспільства споживання, обґрунтувати важливість відходу від принципів останього і формування ціннісно-раціонального споживання;

визначити вплив глобалізації на зміну сутності особистого споживання та його опосередкований вплив на навколишнє середовище;

обґрунтувати поширення загроз в сфері споживання в умовах глобалізації та визначити шляхи формування безпеки у сфері споживання;

виявити особливості інституціалізації особистого споживання в трансформаційній економіці та вивчити деформовану споживацьку поведінку різних верств населення, обґрунтувати рекомендації щодо її подолання;

розкрити інституційні пастки в сфері особистого споживання у транзитивних суспільствах.

^ Об’єктом дослідження є процес трансформації соціально-економічних відносин в умовах ринкових перетворень та становлення соціального ринкового господарства.

^ Предметом дослідження виступають соціально-економічні відносини особистого споживання в умовах створення соціального ринкового господарства.

Методи дослідження. Для вирішення завдань, поставлених у дисертації, використовувались загальнометодологічні принципи пізнання: діалектичний та порівняльний аналіз. Діалектичний метод використовувався при вивченні теоретико-методологічних підходів до особистого споживання, порівняльний аналіз – при вивченні історико-економічних поглядів на питання особистого споживання, а також при порівнянні особистого споживання в Україні в різні періоди. Застосовувався метод аналізу, синтезу для теоретичних узагальнень різних підходів до особистого споживання. Абстрактно-теоретичний метод застосовувався для теоретичних узагальнень та формулювання висновків. Системний аналіз – для формулювання комплексної концепції особистого споживання та визначення його трансформаційного характеру в умовах становлення соціального ринкового господарства. Історико-логічний метод дозволив розглянути процес становлення особистого споживання, відносин потреб, виробництва та споживання у динаміці.

Для обґрунтування необхідності переходу до ціннісно-раціонального споживання використано порівняльний метод. Економіко-статистичний метод застосовувався при оцінці стану моделей споживання в Україні. Метод класифікації використовувався для виділення різних видів споживання.

Інформаційною базою дослідження стали наукові монографії і статті вітчизняних та закордонних економістів із проблем особистого споживання, його впливу на відтворення людського потенціалу, матеріали періодичної преси, нормативно-правові документи, результати науково-дослідних розробок, дані Державного комітету статистики України, законодавчі та нормативні акти України, матеріали наукових і науково-практичних конференцій, особисті розрахунки дисертанта.

^ Наукова новизна одержаних результатів. У межах дослідження особистого споживання в умовах ринкової трансформації отримані такі нові наукові результати:

вперше:

- обґрунтовано наявність та зміст трьох рівнів і відповідних їм моделей деформованого особистого споживання в трансформаційній економіці: виживання, віртуально-маргінальна, консьюмеризму. Взаємодія між ними представлена як триалектичне протиріччя, розв’язання якого знаходиться в площині створення ціннісно-раціональної моделі споживання;

- ціннісно-раціональне споживання визначено як таке, що спрямоване на реалізацію розумних потреб, завдяки чому забезпечується всебічний цілісний людський розвиток і коеволюційний тип існування людини та природи, збалансоване функціонування основних сфер життєдіяльності. Таке споживання є формою розв’язання протиріччя між безмежним зростанням потреб та імперативом виживання людства;

удосконалено:

- методологічне обґрунтування тенденції зростання загрози існуванню людства в умовах поширення моделі споживання, що притаманна розвинутим країнам (модель суспільства споживання) за рахунок загострення протиріччя між виробництвом та споживанням, між безмежним зростанням потреб і вичерпаністю ресурсів, між матеріальними та духовними потребами тощо, втрати сенсу існування та зведення його до споживання; виникнення інституційних пасток у споживанні для більшості населення трансформаційних економік та інше;

дістали подальшого розвитку:

- класифікація особистого споживання за наступними критеріями: характер споживання, зміст і значення задоволених потреб, об’єкт, суб’єкт, форма організації, ступінь ринковості, територіальна ознака, платність споживацьких благ та послуг, мотиви, що лежать в основі особистого споживання;

- система доказів відносно того, що соціальне ринкове господарство має важелі для встановлення безпеки споживання (господарське відношення до ресурсів, високий ступінь розвинутості громадянського суспільства, контроль за безпекою тощо) і послаблення негативного впливу особистого споживання на навколишнє середовище, що розповсюджується під впливом глобалізації;

- доведення необхідності широкої світоглядної виховної та науково-просвітницької роботи щодо формування у населення зорієнтованої на всебічний розвиток моделі особистого споживання. З цією метою пропонується внести в державні освітні стандарти з підготовки економістів спеціальні розділи, присвячені проблемам особистого споживання у таких курсах: «Людський розвиток», «Валеологія», «Соціальна економіка», «Теорія господарства», «Філософія господарства» та інші.

^ Практичне і теоретичне значення одержаних результатів. Методологічні рішення і теоретичні висновки, що містяться в дисертаційному дослідженні, спрямовані на обґрунтування умов послідовного формування ціннісно-раціонального особистого споживання в умовах становлення соціального ринкового господарства (СРГ). Практична значущість роботи полягає у розробці рекомендацій стосовно поширення культури ціннісно-раціонального споживання, прагнення до духовного, цілісного розвитку людини. Висновки дисертації використовувалися в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна при викладанні курсів “Соціальна економіка”, “Людський розвиток”(довідка № 0202-459 від 21.10.2008 р.). Основні ідеї і висновки дисертаційної роботи можуть бути використані для більш глибокого аналізу господарської ситуації у сфері споживання в країнах із трансформаційною економікою, при розробці соціальної політики, заходів подолання наслідків соціально-економічної кризи, концепції стратегічного розвитку України, а також у навчальному процесі: для підготовки навчальних програм, курсів, спецкурсів, підручників, навчальних посібників, методичних рекофімендацій з соціально-економічних дисциплін для студентів вищих навчальних закладів.


Вырезано.

Для доставки полной версии работы перейдите по ссылке.


Соціально-економічна сутність споживання розкривається за допомогою двох головних характеристик споживання: споживчої сили і економічних відносин споживання. Споживча сила виражає економічні можливості споживання, а економічні відносини споживання є відносинами між людьми з приводу споживання. Ці характеристики споживання єдині і нерозривні. Разом вони утворюють суспільний спосіб споживання, який виражає суть, особливості споживання і закономірності його розвитку.

Нами представлена комплексна класифікація споживання за різними критеріями (додаток Б). Отже, споживання класифікують за багатьма ознаками, що наведено нижче.

За характером споживання І. 1) матеріальне; 2) духовне ІІ. 1) предметне; 2)символьне. Споживання – це не тільки використання благ, при якому вони втрачають частину споживчої і ринкової вартості, це ще і процес виробництва і інтерпретації знаків і символів, унаслідок того, що речі володіють символічною вартістю. Більш детальне вивчення символьного споживання ми здійснемо в подальшому викладенні.

За змістом та значенням задоволених потреб виділяють:

І.1) виробниче. Виробниче споживання входить у процес виробництва і включає споживання засобів виробництва і робочої сили;

2) невиробниче споживання. Воно здійснюється поза сферою виробництва. В процесі невиробничого споживання використовуються або остаточно споживаються предмети споживання, тобто споживаються продукти, створені в процесі виробничого споживання;

ІІ.1) споживання товарів першої необхідності; 2) споживання товарів середньої необхідності; 3) споживання товарів розкоші.

Споживання залежно від об'єкту споживання, можна класифікувати як:

1) споживання товарів (споживання продуктів харчування, виробів легкої промисловості, товарів тривалого використання);

2) споживання послуг (послуг культури, побутових послуг, житлово-комунальних послуг, послуг пасажирського транспорту, послуг зв'язку, туристичних послуг, освітніх і виховних послуг, медичних послуг, інформаційних послуг, консалтингових послуг і т.д.) [23, c.4].

За суб'єктом споживання виділяють:

1) споживання окремими індивідами і сім’ями; 2) споживання соціально-економічними групами населення (наприклад, споживання міського і сільського населення); 3) споживання статевовіковими групами населення [23, c.4].

За формою організації споживання населення виділяють:

1) індивідуально організоване споживання, тобто споживання, яке здійснюється індивідуально або в сім'ї.

2) колективно організоване споживання, тобто споживання, яке здійснюється за допомогою громадських підприємств і організацій (театри, санаторії, ресторани, пральні і т.д.):

а) колективно організоване особисте споживання (платне споживання);

б) колективно організоване суспільне споживання (безкоштовне) [23, c.4].

3) суспільно організоване.

За критерієм ринковості виділяють:

1) ринкове (покупка товарів і послуг);

2) неринкове (споживання товарів і послуг, яке не пов'язане з їх покупкою, наприклад, в рамках домашніх господарств, особистого підсобного господарства, безкоштовне споживання)

3) частково ринкове [23, c.4].

За територіальною ознакою виділяють:

1) споживання населенням окремих областей; 2) споживання населенням окремих районів; 3) споживання населенням окремих природно-кліматичних зон; 4) споживання населенням в цілому [23, c.4].

Вырезано.

Для доставки полной версии работы перейдите по ссылке.

На споживання впливають багато чинників. Можна виділити такі чинники особистого споживання, як економічні, соціальні, демографічні, природно-кліматичні. До економічних належать: рівень розвитку виробництва, зміна національного доходу, ступінь розвитку послуг, рівень доходів населення і т.д. До соціальних – соціальна структура за групами населення, освітній і культурний рівень, національні традиції і звичаї, запас вільного часу. Демографічні чинники включають чисельність населення, статевіковий склад тощо. Природно-кліматичні чинники – кліматичні умови і стан екології. Також на особисте споживання впливають такі чинники, як ставка відсотка за споживчими кредитами, очікування доходу, споживчі ціни, реклама.

За критерієм тривалості дії чинники можна розділити на два види:

1. ті, що змінюються протягом тривалого часу (традиції, статевіковий склад населення і т.д.)

2. ті, що змінюються за короткі терміни (рівень цін, мода і т.д.).

Відносно особистого споживання необхідно розмежовувати соціально-економічні форми. Існують організаційно-економічні і соціально-економічні форми особистого споживання, обумовлені відносинами власності. Соціально-економічні форми, в свою чергу, підрозділяються на натуральну (споживання продуктів з особистих підсобних господарств тощо), товарну (пов'язану з реалізацією доходів споживачів) і безпосередньо суспільну (що характеризується відсутністю прямої залежності від трудової діяльності).

Особисте споживання характеризується низкою специфічних економічних понять, наприклад, споживчою силою, витратами споживання.

У науковий обіг вперше поняття «споживча сила» було введене К.Марксом. У книзі «Економіка споживання» А. Левін і А. Яркін приводять таке визначення споживчої сили: «Споживча сила – це не здібність і не прагнення до споживання, що складає суть потреб, а можливість споживання, яка визначається ступенем розвиненості виробничих відносин, перш за все – відносин розподілу. Саме форма останніх визначає дійсні можливості споживання, реальну споживчу силу і суспільства в цілому, і кожного індивіда окремо» [23, c.44].

Споживча сила розглядається відносно як конкретних індивідів, так і суспільства в цілому. В першому випадку йдеться про можливості споживання конкретних споживачів або груп споживачів; у другому випадку розглядаються можливості споживання, що надаються споживачам даним суспільством.

Економічною категорією, що має відношення до споживання, є витрати споживання. Витрати споживання – витрати праці і часу, пов'язані зі споживанням матеріальних благ: покупкою товарів і послуг, що є чистими витратами споживання (пошук потрібних товарів, їх вибір) і підготовкою матеріальних благ до споживання, при цьому йдеться про домашнє приготування їжі, догляд за речами тощо. Це додаткові витрати споживання.

Якщо витрати, пов'язані з покупкою праці і часу, не створюють нового продукту і є непродуктивно витраченим часом, то додаткові витрати споживання є продовженням процесу виробництва у сфері споживання.

Також виділяють такі складові витрат споживання, як витрати часу, пов'язані зі споживанням населення; матеріальні витрати в процесі споживання, пов'язані з нераціональною його організацією.

Вырезано.

Для доставки полной версии работы перейдите по ссылке.

У своєму дослідженні Ж.-Б. Сей також розглядає зв'язок споживання і заробітної плати, вважаючи, що, чим менше споживання жителів країни, тим нижче можна встановити величину заробітної плати і тим дешевше можуть продаватися товари, у виробництві яких вони беруть участь. Ж.-Б. Сей висловлює побажання щоб були задоволені всі основні потреби людей: у одязі, житлі, просторі, повітрі, теплі. Це думка Ж.-Б. Сея набуває важливого значення в наші дні. Задоволення базових потреб, необхідного мінімуму для людини набуває нового сенсу в даний час, коли різко вичерпуються ресурси, необхідні для людського існування.

Критика класичної школи велася Т. Мальтусом. Він вважав, що ринкова система нерівноважна, оскільки існують відцентровані сили, що руйнують її. У своїй книзі «Досвід про закон народонаселення» він писав, що існує певний природний закон, згідно якого чисельність населення збільшується швидшими темпами, ніж виробництво засобів існування, необхідне, щоб прогодувати це населення. Т.Мальтус випередив свою епоху. Його думки особливо актуальні для сьогоднішнього стану у відносинах між людством і природним середовищем, коли кількість населення, що збільшується, підсилює продовольчу, екологічну, ресурсну проблему і ставить питання подальшого існування людства.

Супротивниками класичної школи були також соціалісти-утопісти, що ґрунтуються на соціалістичній ідеї, згідно якої можлива побудова суспільства, яка базується на принципах справедливості і рівності.

Представник соціалістів-утопістів Т. Мор у своїй роботі «Золота книга така ж корисна, як забавна, про якнайкращий устрій держави і про новий острів Утопії» пропонував планомірну організацію споживання, його раціоналізацію і усуспільнення. «Хоча вони визначають (і роблять це вельми точно), скільки хліба споживає місто і прилеглий до нього округ, проте вони і посіви роблять і худобу вирощують у набагато більшій кількості, ніж це потрібно для їх потреб, маючи на увазі поділитися залишком з сусідами» [34, с.103]. Споживанню не передує акт купівлі-продажу товару. «Кожен батько сімейства просить того, що потрібне йому і його близьким, і без грошей абсолютно без всякої сплати, відносить все, що вони попросять» [34, с.119]. Т. Мор робить акцент на важливості духовного споживання. «Для утопійцев найважливіше споживання духовної їжі (вивчення наук, ведення суперечок)» [34, с.130].

Ще один соціаліст-утопіст Ш. Фур’є вважав, що споживання повинне бути скромним і однаковим для членів фаланг. Таким чином, передусім ставилася ідея забезпечення необхідного базового рівня споживання для всього населення. Ця ідея особливо актуальна в сучасному світі.

Таким чином, соціалісти-утопісти дотримувалися скромності, раціональності і справедливості в споживанні. Проте соціалісти-утопісти розглядали споживання в придуманому ними суспільстві, тому забезпечення розвитку запропонованої ними моделі споживання нами бачиться дуже проблематичною, хоча саме ця модель споживання особливо актуальна для сучасного суспільства у зв'язку з необхідністю забезпечення сталого розвитку.

Засновник марксистського напряму К. Маркс вважав, що заробітна плата працівника повинна забезпечити йому задоволення різноманітних потреб. Тобто, споживання забезпечуватиме всесторонній розвиток людини. К.Маркс підкреслював, що індивідуальне споживання – це «власне споживання» [5, с.26]. В його роботах споживання розглядається також як момент виробничого процесу: «споживання є безпосередньо також і виробництво, подібно до того, як в природі споживання хімічних елементів і речовин є виробництво рослини. Що, наприклад, у процесі харчування, яке є однією з форм споживання, людина виробляє своє власне тіло, - це ясно, але це ж має силу і щодо будь-якого іншого виду споживання, який з того або іншого боку, кожен у своєму роді, виробляє людину. Це – споживче виробництво» [5, с.27]. При цьому суб'єктом виробництва є індивід, відтворюючий себе як людину у вигляді біологічної істоти і як члена суспільства.

«Без виробництва немає споживання, але і без споживання немає виробництва, тому що виробництво було б в такому разі безцільним» [5, с.27].

Як і класики, К.Маркс не вводить споживання в предмет політичної економії, заявляючи: «споживання...знаходиться власне, поза політичною економією, за винятком того, що воно, у свою чергу, надає зворотну дію на початковий пункт і знов дає початок усьому процесу» [5, с. 25]. У відповідність зі своєю епохою К.Маркс, як і М.Вебер як визначальний чинник споживчої поведінки називали соціально-економічне положення людини. На їхню думку, споживання в суспільстві залежить від класової структури суспільства.

Якщо в марксизмі визначалося верховенство виробництва над споживанням, то в західній економічній думці головним у відносинах виробництво-споживання вважали споживача і його потреби, тобто споживання.

Вырезано.

Для доставки полной версии работы перейдите по ссылке.

Т. Веблен розглядав споживані речі як показники статусу споживача. Демонстративність є найважливішою характеристикою бездіяльного класу, який піклується про підтримку зовнішніх атрибутів свого високого положення в суспільстві. Демонстративне споживання тісно пов'язане з грошовою культурою. Має місце загальний стандарт споживання, пов'язаний з певним рівнем грошових доходів, який прийнятий у суспільстві. «Основа, на якій кінець кінцем покоїться хороша репутація в будь-якому високоорганізованому суспільстві, - грошова сила. І засобами демонстрації грошової сили, а тим самим і засобами придбання або збереження доброго імені є неробство і демонстративне матеріальне споживання» [33, с. 120].

Т.Веблен детально вивчає явище марнотратства і диференціації в особистому споживанні. На його думку, в споживанні фіксуються соціальні ролі. «Споживання предметів розкоші і задоволень – це в дійсному сенсі споживання, спрямоване на благо самого споживача, і, отже, є ознакою того, що він і є пан» [33, с. 111].

Бездіяльний клас, що складається з власників, які не беруть участь у виробництві і спекулюють цінними паперами, стає зразком гідного положення в суспільстві. Для них формується тип поведінки, що має демостративний характер. Поводяться представники цього класу часто нераціонально. За Т.Вебленом бездіяльний клас є гальмом виробництва, якому не потрібні новації. «Інститут бездіяльного класу діяв на подальший розвиток економічного життя суспільства, це правило мало силу суспільного закону. Воно служило як норма, з якою прагнуло, погоджувалося споживання, і будь-який помітний відхід від неї слід розглядати як відхилення, яке, звичайно ж, буде виключено в ході подальшого розвитку» [33, с.112].

Вивчається підставне споживання в сім'ях вищих, середніх і нижчих верств, а також різноманітне відношення до споживання в містах та сільській місцевості «Споживання стає істотнішим елементом рівня життя в місті, ніж в сільській місцевості» [33, с. 123].

Одним із поставлених Т.Вебленом питань є споживання предметів першої необхідності. «Предмети і форми споживання, за які найміцніше тримається споживач, - це звичайно так звані предмети першої життєвої необхідності, або мінімум коштів для існування. Мінімум засобів до існування складається з деякої більш менш певної сукупності предметів споживання, необхідних для підтримки життя» [33, с.138].

С. Петрущенков детально вивчає поняття «символьне споживання». «До певного часу значна частина споживання мала наочний характер. З розвитком капіталістичного виробництва споживання набуває більш яскраво вираженого символьного характеру. Для людини важливо, щоб куплений нею товар, окрім своєї безпосередньої утилітарної функції, задовольняв і соціальні (статусні) потреби» [43, c. 28]. Символьний характер можна побачити у формі демонстративного (або показного) споживання.

«Породження і поглиблення все нових потреб стало тим інструментом, яким сучасні технології здійснюють перетворення сучасного суспільства» [44, с.196]. Внаслідок цього виробництво формує вже стиль життя, соціальні структури.

Дж. Гелбрейт досліджував споживання в нерозривному зв'язку з сімейним і суспільним життям, тобто акцентував увагу на соціальній природі споживання. Досліджується роль і функція жінок у споживанні. Дж.Гелбрейт вважає, що споживанням розпоряджається жінка [45, с. 44]. «Жінки, виконуючи в прихованій формі функцію служниці і розпорядника, створюють можливість для необмеженого зростання споживання» [45, с. 66]. Так в економічній науці була розглянута гендерна сторона споживання.

Осмислення повороту в історичній долі людства, пов'язаного з переходом до нової цивілізації, здійснювалося О. Шпенглером [46], що позначив захід індустріальної цивілізації, Ф. Махлупом [47], що вказував на настання інформаційної економіки і перетворення інформації на найважливіший товар, Д.Беллом [48], що передбачив перетворення індустріального суспільства на інформаційне, а також В. Іноземцевим [49], М.Кастельсом [50], Е.Тоффлером [51], А.Туреном [52], П.Дракером [53], Д.Тапскотом [54], українськими дослідниками Є. Марчуком [55], А. Філіпенком [56], А. Чухном [57] і ін.

Важливої ролі в постіндустріальному суспільстві набуває сфера послуг, наука, освіта. Для цього суспільства необхідні особи, які володіють спеціальними навичками і інтелектуальними талантами.

При переході до постіндустріального суспільства відбуваються зміни в суспільному житті, які, природно, зачіпають сферу особистого споживання.

Е. Тоффлер у своїй книзі «Третя хвиля. Від індустріального суспільства до гуманнішої цивілізації» [51] висловлює припущення, що споживчі цінності, які мали місце в індустріальну епоху, замінюватимуться вищими гуманістичними цінностями.

В. Іноземцев розглядає споживання в постіндустріальному суспільстві. Він вважає, що однією з умов переходу до цього суспільства є зміна відносно споживачів. В. Іноземцев, як і Е. Тоффлер вважає, що в постіндустріальному суспільстві має місце можливість задовольняти базисні потреби і замислюватися про задоволення вищих потреб – інтелектуальних і духовних. Мета матеріального споживання поступається місцем меті досягнення внутрішньої досконалості. Зростає роль духовних потреб особи, таких як задоволеність від процесу праці, свобода самовираження, самовизначення і ін. «Радикально змінюється суть споживання: акценти в цій сфері зміщуються на нематеріальні блага, а засвоєння людиною інформації, що розвиває здібність до генерації нових знань, фактично робить споживання елементом виробництва» [49, с.42].

«В інформаційних суспільствах споживачі все менше споживають фізичні блага «в чистому вигляді» і все більше використовують їх як матеріальних носіїв емоцій і уявлень, які перетворюються на головну мету, свого роду квінтесенцію споживання» [58, c.238].

Однією з дванадцяти ознак нового суспільства, що виділяє Д.Тапскот, є трансформація відношення виробник-споживач. «У новому суспільстві грані між виробником і споживачем стираються. У міру того, як на зміну масовому виробництву приходить масово-індивідуальне, виробники вимушені створювати вироби, відповідні вимогам і смакам окремих споживачів. У інформаційному суспільстві споживачі можуть залучатися до виробничого процесу. Споживач задає характеристики і запускає виробництво конкретної моделі. У старому суспільстві глядачі дивилися вечорами новини по телеканалу, а
РОЗДІЛ 2

^ Особливості трансформації відносин особистого споживання в умовах формування соціального ринкового господарства


2.1. Суперечливий вплив глобалізації на зміну соціально- економічного змісту і структури особистого споживання

Сьогодні відбуваються глибокі економічні, соціальні і політичні зміни у всій системі міжнародних економічних відносин, має місце глобалізація, яку не можна не враховувати при прогнозуванні і реалізації багатьох економічних процесів, в тому числі і споживання. Найбільш складну картину впливу глобалізації можна спостерігати в економіках, що трансформуються. Складність ця пов’язана з тим, що тут цивілізаційні зміни накладуються на ринкові перетворення.

Як ключове явище в зміні системи світобудови, процес глобалізації сприяє формуванню нових моделей споживання в усьому світі. Опосередковано через споживання глобалізація впливає на рівень і якість життя населення, на стан навколишнього середовища, що обумовлює важливість вивчення тих нових можливостей розвитку, які породжує економічна інтеграція. Також необхідно виявити напрями і шляхи впливу глобалізації на особисте споживання, оцінити опосередкований за допомогою глобалізації вплив споживання на рівень та якість розвитку людини, на розповсюдження тенденцій суспільства споживання, на економічне розшарування суспільства і т.д. Дуже важливо досліджувати, які зміни відчуває на собі СРГ під впливом глобалізації.

Різні аспекти впливу глобалізації на споживання розглядали Е. Азроянц, З. Бауман, О. Бєлорус, А. Бузгалін, Г.Задорожний, В. Іноземцев, В.Ільїн, Н. Косолапов, Ю. Павленко, О. Панарін, Дж. Сорос, С. Тютюнникова, А. Філіпенко, М. Чешков, Е. Елвін та ін.

Глобалізація є
еще рефераты
Еще работы по разное