Реферат: Практика діяльності бізнес-інкубаторів на базі інформаційних технологій: досвід європейських країн

Практика діяльності бізнес-інкубаторів на базі інформаційних технологій: досвід європейських країн


Надія Матвійчук-Соскіна


У країнах із розвинутою ринковою економікою, високим рівнем конкуренції та ефективною системою управління застосовуються різні механізми заохочення як підприємців, так і науковців, для реалізації нових бізнес-проектів, що сприятимуть кращому розвитку територій. З цією метою утворюються специфічні структури та мережі, головними завданнями яких є розвиток інноваційності економіки та її інформаційної, маркетингової складових, активізація малого підприємництва, підвищення інвестиційної привабливості регіону або міста. Особливості формування і функціонування таких структур у різних країнах залежать від національних економічних потреб та інтересів, пріоритетів місцевого розвитку, способів фінансування проектів. Вони мають і ряд спільних схем реалізації, що довели свою ефективність на практиці протягом останніх 10–12 років.

Розробка й успішне втілення в життя моделі інноваційно-інвестиційного розвитку територій та ефективне застосування необхідного для цього інноваційного інструмнтарію стало можливим завдяки появі спершу практики маркетингового менеджменту регіонів, а потім розвитку її на базі застосуваня інформаційних технологій.

Інформаційні технології (ІТ) науковці визначають як сукупність методів обробки інформації та програмно-технічних засобів, які надають можливість збирання, перетворення, передачі та використання інформації або інформаційних потоків, цілісні технологічні системи, що забезпечують цілеспрямоване створення, розподілення і використання інформаційних продуктів та послуг із найменшими витратами. Продукти галузі інформаційних технологій можуть виступати і як продукт споживання, і як засіб виробництва.

Існують різні класифікації ІТ. Зокрема у ринковому менеджменті їх поділяють на дві категорії:

технології, що поєднують між собою електронні потоки передачі інформації;

технології, на базі яких здійснюються соціально-бізнесові процеси.

Обидві ці категорії ІТ активно використовуються при розробці та запровадженні інноваційно-інвестиційної моделі розвитку територій і формуванні структур та механізмів, які допомагають її реалізувати.

Далі зосередимо увагу на аналізі досвіду діяльності бізнес-інкубаторів і технопарків у Польщі, Фінляндії та Норвегії, який може бути використаний українськими містами як безумовна складова комплексної моделі інноваційно-інвестиційного розвитку територій.

Перш за все окреслимо параметри регіональних систем інновацій, які формуються в європейських країнах. ^ Регіональна система інновацій (РСІ) – це публічно-правова форма співпраці бізнесу, самоврядування і державної адміністрації, науково-дослідницьких, навчальних інституцій та неурядових організацій.

Головна мета регіональних систем інновацій – розвиток підприємництва та інноваційності в регіоні на принципах маркетингового менеджменту з використанням інформаційних технологій; їх основа – осередки інновації, малі й середні підприємства.

Види осередків інновації в Польщі:

Центри трансферу технології.

Інкубатори: 1) бізнес-, 2) академічні, 3) інноваційні.

Технологічні парки (науково-технологічні, промислово-технологічні).

Промислові парки.

Зазначимо, що у 2006 р. у Польщі діяло 77 осередків інновації, а 86 – формувалося. Як свідчить статистика, у ринковій економіці протягом перших п’яти років існування виживає близько 20–30% новоутворених підприємств. З досвіду бізнес-інкубаторів видно, що 60–80% фірм, які розпочали в них свою діяльність, продовжують успішно розвиватися на ринку.

Є принципова різниця між технопарком, кластером та інкубатором. Ряд існуючих компаній певної галузі для спільного користування інфраструктурою і об’єднання свого наукового потенціалу утворюють кластери в технопарку.

Натомість в інкубаторі створюються нові фірми, які, за бажання, зможуть у майбутньому приєднатися до кластерів.

Наведемо приклад успішної діяльності Краківського технопарку (КТП), заснованого в 1997 році, та інноваційного бізнес-інкубатора, який діє в його рамках. КТП розробив стратегію інноваційного розвитку Кракова, створив 3 900 робочих місць, залучив понад 500 млн. злотих інвестиційних ресурсів і очікує ще 400 млн., має 10 фірм і видав дозвіл на створення ще 22-х. КТП – спільний проект міста, регіону, держави та провідних краківських університетів.

Засновниками Краківського технопарку є:

Ягелонський університет;

Гірничо-видобувна академія;

Краківська політехніка;

Місто Краків;

Малопольське воєводство;

Копальня ім. Т. Сендзіміра;

Державне казначейство.

У Фінляндії створення муніципалітетами Агенцій економічного розвитку і бізнес-інкубаторів є досить поширеною та ефективною практикою. У Фінляндії діє 25 таких Агенцій.

Наведемо приклад роботи Агенції економічного розвитку АТ „Форум” (місто Керава), утвореної 1998 року.

Засновники: 6 муніципалітетів і публічні навчальні заклади (50% акцій), приватні підприємства (50% акцій).

Фінансування: муніципальні бюджети (90% коштів), державні програми, проекти ЄС.

Оточення: на території дії Агенції проживають 160 тис. людей, працює 8 тис. підприємств.

Головне завдання Агенції – не отримання прибутку, а розвиток бізнесу на території муніципалітетів, створення нових робочих місць, промоушен міст.

Завдання АТ „Форум”:

розвиток підприємництва,

координування економічної стратегії шести міст,

регіональний розвиток і підготовка проектів, маркетинг територій,

міжнародне співробітництво,

розвиток мережевої інформаційної інтеграції.

Напрями діяльності Агенції економічного розвитку:

Координування стратегії,

Маркетинг,

Надання комерційних послуг (економічні розрахунки, зв’язки з інвесторами, дотації запуску нових проектів),

Інформаційні послуги,

Консультування (програма розвитку молодого підприємця – 6 місяців),

Надання послуг бізнес-інкубатора,

Координація проектів,

Адресний розвиток галузей (логістика, металообробка, туризм тощо).

Маркетингова діяльність Агенції:

замовлення маркетингових досліджень територій,

реклама муніципалітетів,

друк буклетів з інвестиційними пропозиціями (наприклад, продаж чи оренда обладнаних земельних ділянок або житла), їх поширення,

видання журналу муніципалітетів (200 тис. примірників).

Агенція може мати свій бізнес-інкубатор, опікуватися технологічним кластером і логістичним центром, іншими елементами регіональної системи інновацій, створеними на території муніципалітетів.

^ Мета бізнес-інкубатора – щорічно створювати 20 нових підприємств і збільшувати кількість підприємств у бізнес-інкубаторах. Критерій відбору – молоді перспективні підприємства (існують 1–3 роки). Контракт укладається на 2 роки. Підприємство сплачує за перебування в бізнес-інкубаторі 170 євро на рік, а також окремо – за оренду приміщення.

Послуги бізнес-інкубатора:

допомога в розробці бізнес-плану і відповідних фінансових розрахунків,

інформаційна підтримка та сприяння в одержанні інвестиції,

необхідне бухгалтерське, правове та управлінське навчання,

консультації менторів із вузькоспеціалізованих питань.

Головні клієнти бізнес-інкубаторів – підприємства з галузей:

промислових послуг,

інформаційних технологій,

консалтингу,

туризму,

культурного відпочинку,

інших професійних послуг.

Бізнес-інкубатор Агенції керується віртуально – підприємства не обов’язково мають знаходитися під одним дахом. Використовується спеціально розроблена комп’ютерна Інтернет-система управління клієнтами. Протягом року клієнтська база Агенції поповнюється на 200 нових підприємств.

Послуги Центру розвитку нових підприємств і консультаційного цілодобового телефонного центру для бізнесу є безкоштовними.

Нині Агенцією економічного розвитку складено спільний стратегічний план розвитку промисловості шести муніципалітетів, що є рідкісним для фінських міст явищем (зазвичай кожне місто має окремий план розвитку).

Цікавими та своєрідними є практики функціонування інноваційно-інвестиційних структур у Норвегії. В Агенції економічного розвитку Осло працює 100 осіб, з яких 35 – адміністрація та відділ бізнес-розвитку. Завдання відділу бізнес-розвитку: сприяти відкриттю якомога більшої кількості нових підприємств. Принцип роботи Агенції – „one stop shop” – надання в одному місці повного пакету інформації та документації для відкриття фірми. Окрім муніципальної Агенції, в Осло діє шість бізнес-інкубаторів.

^ Напрями діяльності Агенції:

Агенція надає інформацію норвезькою та англійською мовами у своєму офісі й через Інтернет.

Проводить спеціальні вечірні тренінги (оплата – 200 норвезьких крон за 3 години) для людей, які бажають відкрити бізнес. Навчання, зокрема, здійснюється за такими напрямами, як: бухгалтерський облік, патентування, сплата податків, ціноутворення, маркетинг.

Надає безкоштовні консультації щодо розробки бізнес-плану та сплати податків для підприємців-початківців.

Допомагає вибрати одну із 20 форм підприємницької діяльності, що дозволені норвезьким законодавством. Щорічно до Агенції звертається 10 тис. осіб.

У 2006 р. вирішили розпочати свій бізнес 2% жителів Осло, у місті було відкрито 12 тис. нових фірм, із них половина – у сфері обслуговування, причому третину фірм утворили жінки. Майже 20% підприємств заснували люди іноземного походження.

Тепер звернімося до практики діяльності Бізнес-інкубатора Інноваційного технопарку регіону Хедмарк (м. Хамер, Норвегія). Місто Хамер є центром 85-тисячного регіону Хедмарк, розташоване поблизу найбільшого озера Норвегії Міосо, в 200 км від Осло та налічує 28 тис. мешканців. Місцевий бюджет міста становить 1,5 млрд. норвезьких крон.

^ Характеристика Технопарку Хедмарка:

До складу технопарку входять промисловий кластер і бізнес-інкубатор.

Головні напрями роботи технопарку: біогалузі, а також біо- та комп’ютерні технології.

Мета роботи технопарку – економічне зростання регіону Хедмарк.

Сьогодні він отримує інвестиції від державної корпорації „Інновації Норвегії” та норвезьких банків. 25% інкубатора належить муніципалітету Хамер. Технопарк є частиною державної Корпорації промислового зростання.

У бізнес-інкубаторі Хедмарка є вся необхідна інфраструктура та консультаційна підтримка для започаткування нового інноваційного бізнесу.

У процедурі відбору ідей для нового бізнесу бере участь як технопарк, так і відділи інновацій муніципалітетів та незалежні експерти. Фірма, яка потрапляє у бізнес-інкубатор, отримує фінансову підтримку в розмірі 50–200 тис. норвезьких крон на кожному етапі її підготовки до виходу на ринок.

Посилення інноваційності міста і використання сучасних технологій та підходів у його розвиткові – необхідна складова добробуту й розвитку різних за розміром і спеціалізацією європейських міст. Акумульовані вище практики створення різних осередків інновації вже починають застосовуватися в Україні та мають велике значення для посилення європейської інтеграції українських міст.

Підсумовуючи, визначимо фактори успіху осередків інновації в містах:

Консолідація (співпраця місцевої влади, науковців, малих підприємців і недержавних організацій).

Синергизм (формування регіональної системи інновацій, створення спільних проектів декількома територіальними одиницями).

Мотивація (чітке розуміння потреби осередка інновації для міста та інформаційна робота з ключовою аудиторією).

Маркетинг (використання всіх функцій маркетингу, а перш за все – аналіз потреб міста, його конкурентних переваг, сильних і слабких сторін з метою вибору правильної спеціалізації осередка інновації).

Інформаційні технології (дозволяють спростити і зробити маловидатковим процес управліня системою, з одного боку, і забезпечити доступ до інформації та сервісів більшій кількості користувачів – з другого).

Фінансова підтримка (з боку місцевої влади, держави, приватного бізнесу, венчурних і благодійних фондів, міжнародних організацій).

Інвестиційний клімат (створення сприятливого правового та економічного клімату, дотримання прав інвесторів).

Професійні кадри (кваліфіковані проектні менеджери допомагають створювати успішні інновації та бізнеси).

Орієнтація на результат (досягнення цілей і обсягів відповідно до розробленого бізнес-плану).