Реферат: Правові основі статутних взаємовідносин

VI




Правові основі статутних взаємовідносин.

Правопорушення, якi здiйснюють вiйськовослужбовцi, роз­­­подiляють на загальнi i вiйськовi. До вiйськових вiдноситься по­­­сягання на встановлений порядок несення вiйськової служби, а за­­­гальнi визначають все, що не вiдноситься до неї.

Вiйськовi правопорушення по ступеню тяжкості можна роздiли­­­ти на двi групи: злочини i дисциплiнарнi проступки, якi мають приблизно одне походження, але вiдрiзняються по ступеню громад­­­ської небезпеки.

Юридична вiдповiдальнiсть є частиною соцiальної вiдповiдальностi громадян України. Вона є одним iз елементiв пра­­­вової основи держави. Її змiст визначено нормами юридичного пра­­­ва (Конституцiя України, всi закони України, якi стосуються обо­­­рони i вiйськової сфери, вiйськовi статути, накази i директиви та iнші). Крiм цих загальних документiв є i спецiальнi - Карний Ко­­­декс України, який визначає питання притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi та мiри покарання.

До карної вiдповiдальностi i покаранню притягуються особи, якi навмисно або по необережностi скоїли передбаченi законом сус­­­пільно небезпечнi дiї.

Необхiдно зазначити, що у зв'язку з характером завдань, особливостями вiйськових взаємовiдносин, беззаперечностi послуху вiйськовослужбовцiв, вiдповiдальнiсть за дотримання законiв, порiвняно з iншими громадянами, у них значно зростає. Про це слiд пам'ятати кожному вiйськовослужбовцю протягом всього строку служ­­­би.

Таким чином, вiйськовими злочинами - визначаються злочини проти встановленого порядку несення вiйськової служби, вчиненi вiйськовослужбовцями пiд час проходження ними служби. Їх необ­­­хiдно розподiлити на злочини:

- проти порядку пiдпорядкування i вiйськової честi;

- проти порядку несення служби та порядку несення спецiальної служби;

- проти поведiнки в районi бойових дiй;

- вiйськовi посадовi злочини;

- проти порядку використання вiйськового майна та експлуа­­­тацiї зброї i технiки.

Пiдкреслюю, що вiдповiдальнiсть за вiйськовi злочини розпов­­­сюджується на весь особовий склад Збройних Сил України.

Перелiк та змiст вiйськових злочинiв i вiдповiдальнiсть за них.

Злочини проти порядку пiдпорядкування.

Вони представляють собою велику суспiльну небезпеку, так як посягають на основи вiйськової дисциплiни i, тим самим, впли­­­вають на послаблення їх боєздатностi.

До них вiдносяться: непокора, невиконання наказу, опiр на­­­чальниковi, або примушення його до порушення службових обов'язкiв, погроза начальниковi, насильницькi дiї щодо начальни­­­ка, образа пiдлеглим начальника або начальником пiдлеглого, пору­­­шення статутних правил взаємовiдносин.

НЕПОКОРА. Пiд цим розумiється вiдкрита вiдмова виконати на­­­каз начальника, а так само i iнше умисне невиконання наказу. Кон­­­кретно ця дiя може заключатись в тому, що наказ зовнiшнє прий­­­мається до виконання, але в дiйсностi умисно не виконується. Це також може виражатись у вiдступi вiд вказаних в наказi мiсця, ха­­­рактеру дiї i часу.

Карається позбавленням волi вiд 1 до 5 рокiв. Якщо непокора привела до тяжких наслiдкiв, рiвень покарання пiдвищується вiд 3 до 10 рокiв.

Особливi вимоги до прояву непокори в воєнний час або пiд час бойових дiй. Прояв цього карається позбавленням волi вiд 5 до 10 рокiв, а при наявностi тяжких наслiдкiв - смертною карою.

НЕВИКОНАННЯ НАКАЗУ. Невиконання наказу, вчинене при вiдсут­­­ностi ознак характерних для непокори, карається позбавленням волi на строк вiд 3-х мiсяцiв до 3 рокiв. Теж саме дiяння при наяв­­­ностi пом'якшуючих обставин - тягне застосування мiр Дисциплiнар­­­ного статуту.

Але невиконання наказу вчинене у воєнний час або бойовiй об­­­становцi карається позбавленням волi на строк вiд 3 до 10 рокiв.

ОПIР НАЧАЛЬНИКОВI або примушення його до порушення службо­­­вих обов'язкiв як вид вiйськового злочину занесено у Кримiнальний Кодекс. Опiр начальниковi, а також любiй особi, яка виконує пок­­­ладенi на неї вiйськовi обов'язки, або навiть примушення до пору­­­шення їх, карається позбавленням волi вiд 1 до 5 рокiв. У випад­­­ку того ж самого дiяння яке вчинене групою осiб або iз застосу­­­ванням зброї, або iз причиненими тяжкими наслiдками - застосо­­­вується пiдвищена кара - позбавлення волi вiд 3 до 10 рокiв.

Законодавство передбачає i такий випадок, коли вказане дiян­­­ня опору не пов'язане з умисним вбивством. Випадок цього злочину у вiйськовий час чи в бойовiй обстановцi вимагає вiдповiдних мiр покарання вiд 5 до 15 рокiв i навiть застосування смертної кари.

Як найбiльш характерний приклад опору є випадки, коли вiйськовослужбовцi з застосуванням сили перешкоджують намiру ко­­­мандира направити їх на гауптвахту чи проявляють опiр патрульним при спробi затримати їх за порушення порядку. По цiй же статтi квалiфiкуються i випадки, коли вiйськовослужбовець шляхом засто­­­сування сили примушує начальника варти випустити його з гауптвах­­­ти. Iншими словами - злочин утворює сам факт опору начальнику чи примушення його до порушення обов'язкiв по службi.

ПОГРОЗА НАЧАЛЬНИКОВI. Цей вид злочину скрадається в спробi залякати начальника вбивством i причиненням йому тiлесних пошкод­­­жень у зв'язку з виконанням ним службових обов'язкiв. Ця погроза може бути виказана по-рiзному: словом, письмово чи навiть за допомо­­­гою малюнку. Злочин рахується закiнченим з моменту промови погро­­­зи, незалежно вiд наявностi чи вiдсутностi наслiдкiв. Злочин ка­­­рається позбавленням волi вiд 3-х мiсяцiв до 3 рокiв. Але в КК є одна обмова, теж саме дiяння при пом‘якшуючих обставинах - тягне застосування дисциплiнарного покарання. Що мається на увазi? Юристи пояснюють цей момент таким чином: коли погроза начальни­­­ковi виникає на грунтi не службових, а особистих неприязних вiдносин (наприклад ревнощi), то вони не складають вiйськового злочину.

Основою настання дисциплiнарної вiдповiдальностi є наявнiсть у дiяннi правопорушника складу вiйськової провини. Вiйськово-дис­­­циплiнарна провина (на вiдмiну вiд злочину) не спрямована проти основ державного та громадського ладу, проте являє собою порушен­­­ня армiйського правопорядку. Тому вона хоч i є суспiльно-небез­­­печною, але не торкає державного устрою. Тому як вид юридичної вiдповiдальностi вона зменшена, але не викреслена.

Разом з тим, вимоги до поведiнки вiйськовослужбовця у вiйськовий час або в бойовiй обстановцi пiдвищуються, тому наявнiсть погрози начальниковi в таких умовах карається законом, позбавленням волi злочинця на строк вiд 3 до 10 рокiв.

НАСИЛЬНИЦЬКI дiї щодо начальника. Закон квалiфiкує злочин в нанесеннi тiлесних ушкоджень, або побоїв начальниковi в зв'язку з виконанням ним обов'язкiв по вiйськовiй службi. Цей злочин вира­­­жається в нанесеннi пiдлеглим начальниковi всiх видiв ушкоджень (вiд легких до тяжких ) та побоїв. Тут також маються на увазi на­­­сильницькi дiї, не пов'язанi з опором начальниковi, чи примушен­­­ням його до порушення службових обов'язкiв. В той же час пiд цей злочин пiдпадають i такi дiї, якi чиняться не на особистому грунтi, а пов'язанi з виконанням службових обов'язкiв.

Особистостi, виннi у таких насильницьких дiях караються поз­­­бавленням волi на строк вiд 2 до 10 рокiв. Тi ж самi дiяння, вчи­­­неннi у воєнний час або в бойовiй обстановцi, якщо вони спричини­­­ли тяжкi наслiдки, караються позбавленням волi на строк вiд 5 до 15 рокiв або смертною карою.

ОБРАЗА пiдлеглим начальника або вiдповiдно начальником пiдлеглого. Треба сказати, що цей вид злочину отримав останнiм часом розповсюдження. Це може бути образа мовою, насильницьким дiйством (наприклад, жестом образливого напрямку). Якщо в стат­­­тях КК СРСР були вiдмiченi тiльки м'якi форми покарання (застосу­­­вання мiр дисциплiнарного впливу головним чином, лише в окремих випадках позбавлення волi), то в останнiй редакцiї КК України цей вид злочину карається позбавленням волi вiд 6-ти мiсяцiв до 5 рокiв. Треба враховувати ще один момент у визначеннi цього злочи­­­ну: образа стає злочином лише у тих випадках, коли хоча б один з вiйськовослужбовцiв знаходився при виконаннi обов'язкiв вiйсько­­­вої служби. Враховуючи розповсюдженiсть, останнього виду злочи­­­ну вiдповiдальнiсть за його скоєння була розширена через додатко­­­ву статтю Кримiнального Кодексу України.

Так була введена нова стаття 238, яка вiдноситься до пору­­­шення статутних правил взаємовiдносин мiж вiйськовослужбовцями при вiдсутностi мiж ними вiдносин пiдлеглостi, яке виразилось в нанесеннi побоїв чи iншому насильствi, карається позбавленням волi на строк до 2 рокiв.

Теж саме дiяння, вчинене щодо кiлькох осiб, або таке, що спричинило заподiяння потерпiлому менш тяжкого або легкого тiлес­­­ного ушкодження, карається позбавленням волi на строк до 5 рокiв.

Коли дiяння, про яке ми говорили в попереднiх двох абзацах, було вчинено групою осiб або з застосуванням зброї, а так само такi, що спричинили тяжкi наслiдки - караються позбавленням волi на строк до 12 рокiв.

Друга група злочинiв пiдпорядкована в групу злочинiв проти порядку проходження вiйськової служби. До них вiдносяться:

- самовiльна вiдлучка;

- самовiльне залишення частини;

- дезертирство;

- самовiльне залишення частини в бойовiй обстановцi;

- ухилення вiд вiйськової служби шляхом членоушкодження або iншим способом.

Що мається на увазi пiд термiном САМОВIЛЬНА ВIДЛУЧКА? Са­­­мовiльна вiдлучка з частини (або з мiсця служби вiйськовослужбов­­­ця строкової служби (є самовiльне, без дозволу командира (на­­­чальника) залишення територiї частини або мiсця служби. Злочином визнається самовiльна вiдлучка, а так само нез'явлення в строк без поважних причин на службу при увiльненнi з частини, при приз­­­наченнi, переводi, з вiдрядження, з вiдпустки або з лiкувального закладу тривалiстю понад одну добу, але не бiльше трьох дiб, або хоч i менше доби, але вчинена повторно протягом трьох мiсяцiв.

При наявностi цих умов злочин карається направленням в дис­­­циплiнарний батальйон на строк вiд 3-х мiсяцiв до 2-х рокiв. Це ж саме дiяння вчинене у воєнний час карається позбавленням волi вiд 2-х до 10 рокiв.

Поважними причинами нез'явлення вiйськовослужбовця на служ­­­бу можуть бути: хвороба вiйськовослужбовця чи його близьких ро­­­дичiв, стихiйне лихо i т.п. Наявнiсть таких причин належним чи­­­ном доводять до командира вiйськовослужбовця i тим самим поперед­­­жують вiдповiдальнiсть останнього за нез'явлення на службу.

Самовiльна вiдлучка скоєна вiйськовослужбовцем пiд час його знаходження у дисциплiнарному батальйонi (як мiсцi покарання) вик­­­ликає необхiднiсть застосування такої мiри, як позбавлення волi вiд 1-го до 3 рокiв.

САМОВIЛЬНЕ ЗАЛИШЕННЯ частини або мiсця служби квалiфiкується на вiдмiну вiд самовiльної вiдлучки як нез'явлення в строк без поважних причин тривалiстю вже понад 3 доби, але не бiльше одно­­­го мiсяця. Ця стаття вже розповсюджена i на осiб надстрокової служби, прапорщикiв та офiцерiв. На них як i на вiйськовослуж­­­бовцiв строкової служби, розповсюджена мiра вiдповiдальностi та покарання за цей злочин - позбавлення волi вiд 1 до 5 рокiв.

Але є одна обмова. Якщо склад злочину у вiйськовослужбовця строкової служби настає при нез'явленнi на службу тривалiстю по­­­над добу i не бiльше мiсяця, то для офiцерiв, прапорщикiв, над­­­строковиків це уточнено: тривалiстю понад 10 дiб, але не бiльше мiсяця, або хоч i менше 10 дiб, але не бiльше трьох дiб вчиненi повторно на протязi року.

Якщо вiдмiчене вище дiяння (по кожнiй категорiї) тривало по­­­над мiсяць - воно карається позбавленням волi на строк вiд 3 до 7 рокiв. Вчинене у воєнний час, коли самовiльна вiдсутнiсть трива­­­ла понад добу, карається позбавленням волi на строк вiд 5 до 10 рокiв.

ДЕЗЕРТИРСТВО одне з тяжких вiйськових злочинiв, пiд ним ро­­­зумiється залишення вiйськової частини або мiсця служби, а так само нез'явлення з тiєю ж метою на службу) при призначеннi, пере­­­водi, з вiдрядження, з вiдпустки або з лiкувального закладу. Якщо воно вчинено вiйськовослужбовцем строкової служби - застосо­­­вується мiра - позбавлення волi вiд 3 до 7 рокiв. Якщо вчинено особою офiцерського складу, прапорщиком, або надстроковиком - вiд 5 до 10 рокiв.

Теж саме дiяння вчинене у воєнний час карається смертною ка­­­рою або позбавленням волi на строк вiд 5 до 10 рокiв i вiдповiдно другої категорiї - вiд 7 до 10 рокiв.

Такий же само пiдхiд iснує i до самовiльного залишення час­­­тини у бойовiй обстановцi. Незалежно вiд тривалостi злочин ка­­­рається позбавленням волi на строк вiд 3 до 10 рокiв або смер­­­тною карою.

Iще один вид злочину з цього блоку - ухилення вiд вiйськової служби шляхом членоушкодження, або iншим способом.

Пiд цей вид злочину пiдпадають такi дiяння з боку вiйсько­­­вослужбовця як заподiяння собi якогось покалiчення (членоушкод­­­ження) або симуляцiя хвороби з метою ухилення вiд служби, пiдроб­­­ка документiв, вiдмова вiд несення вiйськової служби чи просто обман. Перераховані дiї вимушують (в залежностi вiд умов служби) застосувати такi мiри покарання як позбавлення волi на строк вiд 3 до 7 рокiв, а у воєнний час вiд 5 до 10 рокiв або смертну кару.

^ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ПОРЯДКУ КОРИСТУВАННЯ ВIЙСЬКОВИМ МАЙНОМ ТА ЄКСПЛУАТАЦIЄЮ ТЕХНIКИ ТА ЗБРОЇ.

Змiст цих злочинiв пiдпадає пiд карну вiдповiдальнiсть. Умо­­­ви матерiальної вiдповiдальностi викладенi у положеннi: "Про ма­­­терiальну вiдповiдальнiсть вiйськовослужбовцiв за шкоду, заподiя­­­ну державi" (газета "Голос України" вiд 27.07.95р.): вiдповiдних наказах МО України.

До цiєї групи злочинiв вiдносяться такi дiяння, як:

- промотання або втрата вiйськового майна;

- умисне знищення або пошкодження вiйськового майна;

- порушення правил поводження iз зброєю, а також речовинами i предметами, що становлять небезпеку для оточуючих;

- порушення правил водiння або експлуатацiї машин.

Пiд перший вид злочину пiдпадають такi злочиннi дiяння, як продаж, застава або передача в користування вiйськовослужбовцем строкової служби виданих йому для особистого користування пред­­­метiв, обмундирування чи спорядження. Звертаю увагу, що цi дiян­­­ня вiдносяться лише до осiб строкової служби. Промотання а так само втрата або зiпсування цих предметiв, внаслiдок порушення правил їх зберiгання в залежностi вiд характеру дiяння караються направленням у дисциплiнарний батальйон вiд 3 мiсяцiв до 1 року чи застосування дисциплiнарного стягнення.

Дiяння, вчинене у воєнний час або в бойовiй обстановцi - ка­­­рається позбавленням волi на строк вiд 1 до 5 рокiв.

Друга половина цiєї статтi вiдноситься до всiх вiйськовос­­­лужбовцiв. Вона оголошує, що втрата або зiпсування ввiрених для службового користування зброї, боєприпасiв, засобiв пересування, предметiв технiчного постачання або iншого вiйськового майна, внаслiдок порушення правила їх зберiгання, карається позбавлен­­­ням волi вiд 1 до 3 рокiв, а вчинене у воєнний час або в бойовiй обстановцi вiд 2 до 7 рокiв.

Вiдповiдальнiсть за умисне знищення або пошкодження вiйсько­­­вого майна передбачена статтею 245 КК України. Пiд знищенням ро­­­зумiється знищення вiйськового майна та технiки чи приведення їх в повну непридатнiсть. При цьому звертається увага на те як роз­­­губленi властивi якостi майна та технiки - частково чи повнiстю. Також вивчаються мотиви цього дiяння при вiдсутностi ознак особ­­­ливо небезпечного державного злочину це дiяння карається позбав­­­ленням волi вiд 1 до 5 рокiв. Якщо це дiяння спричинило тяжкi наслiдки - вiд 3 до 10 рокiв позбавлення волi. Дiяння, що спричи­­­нило тяжкi наслiдки, вчинене у вiйськовий час або в бойовiй об­­­становцi карається вже позбавленням волi вiд 5 до 10 рокiв або смертною карою.

Враховуючи наслiдки науково-технiчної революцiї в вiйськах, розповсюдження в них нових речовин та матерiалiв i можливостi необережної їх експлуатацiї, в карне законодавство України добав­­­лена нова стаття про вiдповiдальнiсть за порушення правил повод­­­ження зi зброєю, а також речовинами i предметами, що становлять пiдвищену небезпеку для оточуючих.

При наявностi такого дiяння, враховуючи спричинене, внас­­­лiдок цього тiлесних ушкоджень оточуючими, закон передбачає кару у виглядi позбавлення волi вiд 1 до 10 рокiв. При наслiдках цьо­­­го дiяння, яке спричинило смерть кiлькох осiб чи iншi тяжкi наслiдки покарання сягає в межах позбавлення на строк вiд 3 до 15 рокiв.

Порушення правил водiння або експлуатацiї машин (бойових, транспортних чи спецiальних, якi належать вiйськовiй частинi чи установi), в разi спричинення нещасних випадкiв з людьми або iнших тяжких наслiдкiв, караються позбавленням волi на строк вiд 2 до 10 рокiв. Окремо стоїть розмова про порушення правил польотiв та пiдготовки до них. При дiяннi, яке спричинило катас­­­трофу або iншi тяжкi наслiдки, застосовується мiра покарання вiд 3 до 10 рокiв позбавлення волi.

Наступний блок - дiяння, якi утворюють злочини проти поряд­­­ку несення спецiальних служб. До них входять:

- порушення статутних правил караульної служби;

- порушення правил несення прикордонної служби;

- порушення правил несення бойового чергування;

- порушення статутних правил внутрiшньої служби.

Розглянемо їх змiст у наведеному порядку.

Пiд порушенням статутних правил караульної служби i виданих у розвитку цих правил, наказiв i розпоряджень, пiдпадають дiяння змiстом яких є вiдступ особистостi вiд вимог цих розпоряджень. Наприклад (хоча вони всiм вiдомi - сон на вартi, самовiльне зали­­­шення посту, допуск на пост стороннiх осiб i т.п.). Це дiяння ка­­­рається позбавленням волi на строк до 3 рокiв.

Теж саме дiяння при наявностi пом'якшуючих обставин тягне застосування дисциплiнарних стягнень. Але якщо воно спричинило шкiдливi наслiдки для запобiгання яким назначено дану варту, мiра покарання пiдвищена - вiд 1 до 10 рокiв.

Закон ставить вимоги не тiльки перед вартовою службою, але i перед патрулем.

Порушення статутних правил патрулювання, що спричинило шкiдливi наслiдки для запобiгання яким призначено даний патруль ­­­карається позбавленням волi на строк до 5 рокiв.

Всi наведенi вище дiяння (якi складають змiст злочину) якщо скоєнi у воєннiй або в бойовiй обстановцi караються пiдвищеним термiном позбавлення волi i навiть смертною карою.

До змiсту Кримiнального кодексу включено статтю порушення правил конвойної служби, порушення її пiдпадає пiд визнання злочину як порушення статутних правил караульної служби.

Особливо йде розмова у кодексi з приводу порушень несення бойового чергування. Злочином являється порушення функцiональних обов'язкiв чи вимог установлених вiдносно порядку несення чергу­­­вання, самовiльне залишення територiї чергового пiдроздiлу, са­­­мовiльне включення апаратури, що може вплинути на своєчасне вияв­­­лення i вiдбиття раптового нападу на Україну i т.п.

Дiяння карається позбавленням волi на строк вiд 1 до 5 рокiв. При наявностi пом'якшуючих обставин використовують прави­­­ла Дисциплiнарного статуту. При виявленi тяжких наслiдкiв або при скоєнi цього злочину у воєнний час або в бойовiй обстановцi, мiра покарання може бути до 15 рокiв ув'язнення або смертна кара.

Порушення статутних правил внутрiшньої служби. Порушення особою, яка входить у добовий наряд частини (крiм варти) статут­­­них правил внутрiшньої служби (наприклад, самовiльне залишення черго­­­вим території пiдроздiлу, невиконання вимог випуску машин з автопарку, порушення правил видачi зброї) карається позбавленням волi на строк вiд 3-х до 6-ти мiсяцiв дисциплiнарного батальйону або при наявностi пом'якшуючих обставин - застосування правил Дисцип­­­лiнарного статуту Збройних сил. При спричиненi цим дiянням тяж­­­ких наслiдкiв, запобiгання яким входило в обов'язок даної особи, мiра покарання пiдвищена до 2 рокiв, а у воєнний час i бойовiй обстановцi - до 5 рокiв.

Наступний блок пiдпадає пiд назву вiйськово-посадовi злочи­­­ни. В нього входять дiяння службових осiб. Це такi дiяння як:

- зловживання владою;

- перевищення або бездiяльнiсть влади;

- халатне ставлення до служби.

Вiдомо що закони України i статути Збройних Сил надiляють командирiв (начальникiв) широкими повноваженнями. Серед за­­­гальних вимог пред'явлених до цих осiб є вимоги використовувати цi повноваження з розумом, в iнтересах служби. Але при наявностi зловживання начальника або службової особи владою чи службовим станом, перевищеннi влади чи службових повноважень (якщо цi дiян­­­ня вчинялись систематично, або з корисливих мотивiв чи iншої осо­­­бистої зацiкавленостi, а так само, якщо вони завдали iстотної шкоди), карається позбавленням волi на строк до 5 рокiв. По дiян­­­ню, що спричинило тяжкi наслiдки - мiра покарання вiд 3 до 10 рокiв, i, при наявностi цього виду злочину у воєнний час або в бойовiй обстановцi, мiра покарання позбавлення волi на строк вiд 5 до 15 рокiв або смертна кара.

Халатне ставлення до служби начальника або посадової особи до служби, яке завдало iстотної шкоди, карається позбавленням волi на строк до 3-х рокiв або (при наявностi пом'якшуючих обставин) ­­­застосування правил Дисциплiнарного статуту Збройних Сил. При наступi пiд час цього злочину тяжких наслiдкiв мiра покарання ­­­позбавлення волi на строк до 7 рокiв. В воєнний час або в бо­­­йовiй обстановцi позбавлення волi за цей вид злочину може бути на строк вiд 3 до 10 рокiв.

Вивчаючи цi матерiали i коментар до них ви, напевно зверне­­­те увагу на те, що вимоги до поведiнки вiйськової особи у воєнний час або в бойовiй обстановцi пiдвищенi, як i мiри покарання за вiйськовi злочини у цей час. В Кримiнальному кодексi знахо­­­диться блок пiдпорядковуючий вiйськовi злочини якi можуть бути вчиненi в районi ведення бойових дiй. В цю групу вiйськових зло­­­чинiв входять:

- здача або залишення вороговi засобiв ведення вiйни;

- самовiльне залишення поля бою або вiдмова дiяти зброєю;

- добровiльна здача в полон;

- злочиннi дiї вiйськовослужбовця, який перебуває в полонi;

- мародерство;

- насилля над населенням у районнi воєнних дiй;

- погане поводження з вiйськовополоненими;

- незаконне носiння знакiв Червоного хреста i Червоного Пiвмiсяця та зловживання ними.

Це тяжкi злочини i майже всi передбачають ( при наявностi тяжких обставин смертну кару або великi термiни позбавлення волi. З ними вас ознайомили пiд час вивчення теми: "Кодекс поведінки учасника бойових дiй".

Так злочин - здача або залишення вороговi засобiв ведення вiйни, а так само не викликане бойовою обстановкою залишення во­­­роговi укрiплень, бойової технiки та iнших засобiв ведення вiйни (якщо зазначенi дiї вчиненi не з метою сприяння вороговi) - ка­­­раються позбавленням волi на строк вiд 3 до 10 рокiв або смер­­­тною карою.

Самовiльне залишення поля бою або вiдмова пiд час бою дiяти зброєю карається лише суворо: смертною карою або позбавленням волi строком на п'ятнадцять рокiв.

Добровiльна здача в полон через боягузтво або малодушнiсть ­­­карається так само, як i залишення поля бою.

Злочиннi дiї вiйськовослужбовця, який перебуває в полонi розглянуто бiльш детальнiше. Так, добровiльна участь вiйськовос­­­лужбовця, який перебуває у полонi, у роботах, що мають воєнне значення або в iнших заходах, якi завiдомо можуть завдати шкоду Українi або союзним з нею державам (при вiдсутностi ознак зради Батькiвщинi), - карається позбавленням волi на строк вiд 3 до 10 рокiв.

Насильство над iншими вiйськовополоненими або жорстоке по­­­водження з ними з боку вiйськовополоненого який перебуває у ста­­­новищi старшого, - карається позбавленням волi на строк вiд 3 до 10 рокiв.

Вчинення вiйськовослужбовцем (який перебуває у полонi) дiй, спрямованих на шкоду iншим вiйськовополоненим з корисливих мо­­­тивiв або з метою забезпечення поблажливого ставлення до себе з боку ворога, - карається позбавленням волi вiд 1 до 3 рокiв.

Мародерство. Пiд ним розумiються дiї, пов'язанi з викраден­­­ням на полi бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених. Цей злочин карається позбавленням волi на строк до 10 рокiв або смертною карою.

Насильство над населенням в районi воєнних дiй. Закон має на увазi можливий розбiй, протизаконне знищення майна, насильство, а так само протизаконне вiдiбрання майна пiд приводом необхiдностi у населення, яке проживає в районi бойових дiй. Мiра покарання ­­­позбавлення волi на строк вiд 3 до 10 рокiв або смертна кара.

Iснує i поняття поганого поводження з вiйськовополоненими. Погане поводження з вiйськовополоненими яке мало мiсце неоднора­­­зово або пов'язане з особливою жорстокiстю, або спрямоване проти хворих i поранених, (а так само недбале виконання своїх обов'язкiв щодо хворих i поранених) особами, на яких покладено лiкування їх та пiклування про них, карається позбавленням волi вiд одного до трьох рокiв. При вiдсутностi обтяжуючих обставин застосовуються правила Дисциплiнарного статуту Збройних Сил.

Злочинними є i носiння в районi воєнних дiй знакiв Червоно­­­го Хреста або Червоного Пiвмiсяця особами, якi не мають на те права, а так само зловживання цими знаками для рiшення бойових дiй. Злочин карається позбавленням волi на строк вiд 3-х мiсяцiв до 1 року.

Завершуючи розгляд даної теми необхiдно зазначити, що у вiйськах округу ведеться широкомасштабна робота по запобiганню правопорушень. Профiлактика вiйськових правопорушень представляє собою систему законодавчих мiр нацiлених на усунення чи ней­­­тралiзацiю причин i умов їх скоєння.

До цих мiр вiдносяться:

- пiдтримка мiцної вiйськової дисциплiни i високого мо­­­рально-психологiчного стану особового складу;

- застосування заходiв по запобiганню загибелi i травмування;

- пiдтримка твердого внутрiшнього порядку у частинi i пiдроздiлi;

- проведення iндивiдуально-виховної роботи.

Слiд пiдкреслити, що ця робота проводиться постiйно i цiлес­­­прямовано. Вона пронизує всi сфери вiйськової служби i тiсно пов'язана з завданням змiцнення бойової готовностi. Її ефек­­­тивнiсть досягається всiєю системою вiйськового виховання i бойо­­­вого навчання, вiдповiдною компетенцiєю i вимогливiстю командирiв, чiткою системою профiлактичної роботи.

Встановлена державна кримiнальна вiдповiдальнiсть вiйсько­­­вослужбовцiв є ефективним засобом охорони i змiцнення вiйськово­­­го порядку, законностi i пiдвищення бойової готовностi вiйськ. Тому важливiшою умовою попередження правопорушень є знання норм, якi регулюють кримiнальну вiдповiдальнiсть вiйськовослужбовцiв, та їх використання у виховнiй роботi.


Керівник заняття

_________________________