Реферат: Програма фахових вступних випробувань для прийому на навчання за освітньо-професійною програмою підготовки окр «спеціаліст», «магістр»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИИЙ ІНСТИТУТ»


«ЗАТВЕРДЖУЮ»

В.о. декана Міжуніверситетського медико-інженерного факультету

______________В.Б.Максименко

«_____»_______________2010 р.


Програма

фахових вступних випробувань

для прийому на навчання за освітньо-професійною

програмою підготовки ОКР «спеціаліст», «магістр»


Ухвалено на засіданні Вченої ради Міжуніверситетського медико-інженерного факультету

Протокол № 10 від 17 травня 2010 р.


Голова Вченої Ради Максименко В.Б.


Секретар Вченої Ради Гетман В.О.


Київ 2010 р.
^ 7(8).080401 «Інформаційні управляючі системи та технології» I. «Математичне моделювання систем»
Три основних парадигми пізнання. Три категорії моделей біомедичних систем.

Регресійні моделі математичної статистики. Особливості застосування для дослідження об’єктів в біології та медицині.

Види даних, що характеризують об’єкти в біології та медицині. Особливості обробки методами математичної статистики.

Особливості збору та накопичення біомедичної інформації. Як оцінити достатність кількості спостережень.

Побудова полігону частот, емпіричних гістограм щільності розподілення кількісних даних. Які ситуації можуть зустрітися. Як вони пов’язані з вибором методу статистичного моделювання. Як форма гістограми розподілу характеризує властивості масиву спостережень.

Характеристики кривих або гістограм розподілу випадкової величини. Якими характеристиками кривої щільності розподілу ймовірності є центральні моменти третього та четвертого порядку?

Назвіть критерії нормального (Гаусового) розподілу випадкової величини.

Параметричні методи варіаційної статистики. Коли застосовуються. Типи задач, що вирішуються із застосуванням t-критерію.

Параметричні методи варіаційної статистики. Коли застосовуються? Типи задач, що вирішуються із застосуванням χ2 (критерію Пірсона). Чи можна його застосовувати при порівнянні декількох факторів?

Сутність однофакторного дисперсійного аналізу кількісних даних. Особливості застосування і типи задач.Чи є цей метод параметричним методом?

Дисперсійний аналіз. Коли використовується? Багатофакторний комплекс. Особливості побудови розрахункових процедур. Кількісні оцінки, які можна отримати в результаті його застосування. Їх інтерпретація.

Дисперсійний аналіз. Альтернативний комплекс.

Кореляційний аналіз. Специфіка застосування для дослідження біомедичних об’єктів. Різниця між поняттями «колінеарність» та «функціональний зв’язок». Особливості інтерпретації результатів.

Лінійні регресійні моделі. Сутність, область застосування. Лінійні статистичні моделі взаємозв’язку показників.

Нелінійні регресійні моделі. Типи нелінійності. Особливості застосування в біомедичних дослідженнях.

Основні види кластерного аналізу. Метод k-середніх.

Основні види кластерного аналізу. Метод KRAB.

Які методи кластерного аналізу є дивізівними? Порівняйте їх із ієрархічними кластеризаціями та методами побудови кінцевого незамкненого шляху.

Які методи класифікації називаються агломеративними? Приклади?

Які методи автоматичної класифікації є дивізивними? Наведіть приклади.

Дискримінантний аналіз. Чи є він дивізивною процедурою? В чому особливість початкових умов?

Що таке побудова найкоротшого незамкненого шляху в алгоритмі KRAB кластерного аналізу? Як потім утворюються класи?

Що таке методи найближчого, найдальшого сусіда? Приклади використання.

Коли застосовуються непараметричні критерії розбіжності ? Дайте приклади таких критеріїв.

Який метод найкраще застосовувати при порівнянні трьох або більше груп при нормальному розподілі даних? Опишіть його.

Які методи найкраще застосовувати при порівнянні двох груп при нормальному розподілі даних?

Регресійний аналіз. Яка характеристика випадкової величини прогнозується за допомогою рівняння регресії? Що таке коефіцієнт детермінації? Які значення він набуває? Як така залежність відображується графічно?

Види даних. Які властивості мають безперервні, дискретні дані?

Які типи процедур покрокової регресії Ви знаєте? Наведіть приклади.

Що таке функціональне нелінійне перетворення випадкової величини. Для чого воно застосовується?

Як оцінюється корельованість двох бінарних ознак? Як оцінюється корельованість декількох якісних (поліхоричний показник зв’язку)?
^ II.«Технологія програмування та створення програмних продуктів»
Опишіть етапи спіральної моделі життєвого циклу програмного продукту. Поясніть переваги та недоліки застосування даної моделі.

Опишіть етапи каскадної моделі життєвого циклу програмного продукту. Поясніть переваги та недоліки застосування даної моделі.

Опишіть етапи інкрементної моделі життєвого циклу програмного продукту. Поясніть переваги та недоліки застосування даної моделі.

Напишіть, чим відрізняються одна від одної моделі життєвого циклу програмного продукту. Поясніть переваги та недоліки застосування кожної з моделей.

Дайте визначення технології програмування програмного продукту. Поясніть основні види парадигм програмування.

Дайте визначення поняттю «модуль» програмної системи. Що означає властивість модульності программного продукту? Яким умовам повинен відповідати ідеальний модуль та чому?

Охарактеризуйте основні види парадигм програмування.

Що таке зв’язність модуля? З якою метою застосовується зв’язність модуля і які вона має властивості?

Що таке щеплення модуля? З якою метою застосовується щеплення модуля і які вона має властивості?

Як оцінюється важкість програмної системи?

Что таке нев’язка системи? Як вона розраховується та які має властивості?

Дайте визначення поняттю CASE-засоби. З якою метою вони застосовуються? Наведіть приклади.

Дайте визначення поняттю UML. На яких етапах життєвого циклу програмного продукту застосовуються моделі UML?

Опишіть основні елементи UML. Наведіть приклади.

Опишіть стандарт СММ. З яких рівнів складається модель СММ?

Опишіть принцип роботи XP-процеса. Охарактеризуйте переваги та недоліки XP-процесу.

Опишіть принцип роботи моделі швидкої розробки програмного забезпечення (RAD). Охарактеризуйте переваги та недоліки RAD – моделі.

Дайте визначення поняттю «Алгоритм». Опишіть основні властивості алгоритмів.

Які види діаграм існують у UML? Опишіть призначення кожної UML-діаграми.

Опишіть основні пункти технічного завдання. Яке основне призначення технічного завдання? Хто і з якою метою його складає?

Опишіть структуру розподілення робіт з розробки программного забезпечення. Охарактеризуйте кожен етап структури розподілення робіт (WBS).

Охарактеризуйте основні принципи розподілу часу на розробку програмного забезпечення (наведіть приклади для різних моделей життєвого циклу програмного продукту).

Наведіть основні правила хорошого стилю програмування на прикладі середовища розробки лабораторних віртуальних приладів NI LabVIEW.

З якою метою у NI LabVIEW використовуються структури Case, Event, While Loop, For Loop, FeedBack Node?

За допомогою яких інструментів (функцій) в NI LabVIEW програмується інтерфейс користувача? Опишіть властивості та можливості кожного з них?

Намалюйте блок-схему алгоритму запису даних у файл та читання і відображення даних з файлу у системі NI LabVIEW.

Яка структура програмної системи називається ієрархічною? За допомогою яких метрик вона оцінюється?

Яка послідовність яких дій має бути виконана для забезпечення успішності проведення проекту з розробки програмного забезпечення?

Що зображується на діаграмі Ганта? Які програмні засоби існують для її створення? Охарактеризуйте їх.

Дайте визначення поняттю «Життєвий цикл програмного продукту». Які існують моделі життєвого циклу программного продукту? Охарактеризуйте кожну з них.
^ III.«Експертні системи в медицині»
Контрольні запитання

Нечіткі множини та способи їх зображення. Основні характеристики нечітких множин. Основні операції, які виконуються над нечіткими множинами.

Нечіткі відношення та способи їх зображення. Основні характеристики нечітких відношень. Основні операції, які виконуються над нечіткими відношеннями.

Основні властивості бінарних нечітких відношень, визначених на одному універсумі.

Нечітке відношення еквівалентності, приклади.

Нечітка та лінгвістична змінні.

Нечіткі величини, числа й інтервали. Приклади арифметичних операцій над ними.


Практичні завдання

1. Нехай задана множина Х={1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10}. Розглянемо відношення R(Х, X)={| x,уХ: “x і у мають один і той же самий залишок при діленні на 3”}. Назвіть його основні властивості, обґрунтуйте їх.

2. Описати процедуру визначення нечіткого відношенння С як результату (max-min) - композиції двох бінарних нечітких відношень С=АB, де А – бінарне нечітке відношення, побудоване на двох базисних множинах: Х={х1, х2} і Y={y1, y2}, а В - на двох базисних множинах: Y і Z={z1, z2, z3}. Матриці цих нечітких відношень мають наступний вигляд:

;

3. Нехай задана множина Х={Іван, Петро, Миколай, Тетяна}. Розглянемо відношення R(X,X)=«бути родичем». Назвіть його основні властивості, обґрунтуйте їх.

4. Описати процедуру визначення нечіткого відношенння С як результату (max-prod) - композиції двох бінарних нечітких відношень С=АB, де А – бінарне нечітке відношення, побудоване на двох базисних множинах: Х={х1, х2} і Y={y1, y2}, а В - на двох базисних множинах: Y і Z={z1, z2, z3}. Матриці цих нечітких відношень мають наступний вигляд:

;

5. Нехай задана множина Х={Іван, Петро, Миколай, Тетяна}. Розглянемо відношення R(X,X)=«мати однаковий зріст». Назвіть його основні властивості, обґрунтуйте їх.

6. Описати процедуру визначення нечіткого відношенння С як результату (max-max) - композиції двох бінарних нечітких відношень С=АB, де А – бінарне нечітке відношення, побудоване на двох базисних множинах: Х={х1, х2} і Y={y1, y2}, а В - на двох базисних множинах: Y і Z={z1, z2, z3}. Матриці цих нечітких відношень мають наступний вигляд:

;

7. Нехай задана множина Х={гумка, олівець, зошит}. Розглянемо відношення R(X,X)=«мати однакову ціну». Назвіть його основні властивості, обґрунтуйте їх.

8. Описати процедуру визначення нечіткого відношенння С як результату (min-max) - композиції двох бінарних нечітких відношень С=АB, де А – бінарне нечітке відношення, побудоване на двох базисних множинах: Х={х1, х2} і Y={y1, y2}, а В - на двох базисних множинах: Y і Z={z1, z2, z3}. Матриці цих нечітких відношень мають наступний вигляд:

;

9. Нехай задана множина Х у вигляді скінченої множина різних предметів. Розглянемо відношення R(Х,X)={| x, уХ: “y набагато більше за x”}. Назвіть його основні властивості, обґрунтуйте їх.

10. Описати процедуру визначення нечіткого відношенння С як результату (min-min)-композиції двох бінарних нечітких відношень С=АB, де А – бінарне нечітке відношення, побудоване на двох базисних множинах: Х={х1, х2} і Y={y1, y2}, а В - на двох базисних множинах: Y і Z={z1, z2, z3}. Матриці цих нечітких відношень мають наступний вигляд:

;

11. Нехай задано нечітке число – «нечітка одиниця», яка описується нечіткою множиною . Описати процедуру визначення нечіткого числа «нечіткий нуль», який описується нечіткою множиною В, враховуючи той факт, що B=(I -I) .

12. Нехай задано нечітке число – «нечітка одиниця», яка описується нечіткою множиною . Описати процедуру визначення нечіткого числа «нечітка двійка», яка описується нечіткою множиною В, враховуючи той факт, що B=(I+I) .

13. Нехай задано нечітке число – «нечітка двійка», яка описується нечіткою множиною . Описати процедуру визначення нечіткого числа «нечітка четвірка», яка описується нечіткою множиною В, враховуючи той факт, що B=(I*I) .

14. Визначте нечітку множину - «понижена температура тіла», побудуйте графік її функції належності, опишіть математично наведену функцію належності.

15. Визначте нечітку множину - «нормальна температура тіла», побудуйте графік її функції належності, опишіть математично наведену функцію належності.

16. Визначте нечітку множину - «підвищена температура тіла», побудуйте графік її функції належності, опишіть математично наведену функцію належності.

17. Визначте нечітку множину - «висока температура тіла», побудуйте графік її функції належності, опишіть математично наведену функцію належності.

18. Визначте нечітку множину - «людина похилого віку», побудуйте графік її функції належності, опишіть математично наведену функцію належності.

19. Визначте нечітку множину - «людина середнього віку», побудуйте графік її функції належності, опишіть математично наведену функцію належності.

20. Визначте нечітку множину - «молода за віком людина», побудуйте графік її функції належності, опишіть математично наведену функцію належності.

21. Наведіть приклади (не менше трьох) нечітких множин, які мають графік функції належності трикутного вигляду, визначте ці множини і їх функції належності математично.

22. Наведіть приклади (не менше трьох) нечітких множин, які мають графік функції належності у вигляді трапеції, визначте ці множини і їх функції належності математично.

23. Наведіть приклади (не менше трьох) нечітких множин, які мають S-подібний графік функції належності, визначте ці множини і їх функції належності математично.

24. Маємо два нечітких числа: перше - «нечітка трійка», яка описується нечіткою множиною , і друге - «нечітка четвірка», яка описується нечіткою множиною . Визначте нечітке число В - «нечітка сімка», враховуючи той факт, що B=(A1 +А2) .

25. Маємо два нечітких числа: перше - «нечітка трійка», яка описується нечіткою множиною , і друге - «нечітка четвірка», яка описується нечіткою множиною . Визначте нечітке число В - «нечітка 12-тка», враховуючи той факт, що B=(A1 *А2) .

26. Маємо два нечітких числа: перше - «нечітка трійка», яка описується нечіткою множиною , і друге - «нечітка четвірка», яка описується нечіткою множиною . Визначте нечітке число В - «нечітка одиниця», враховуючи той факт, що B=(A2 -А1).

27. Нехай задана множина Х у вигляді скінченої множини назв різних міст. Розглянемо відношення R(Х,X)={| x, уХ: “y дуже далеко від x”}. Назвіть його основні властивості, обґрунтуйте їх.

28. Нехай задана множина Х у вигляді скінченої множини назв різних міст. Розглянемо відношення R(Х,X)={| x, уХ: “y дуже близько від x”}. Назвіть його основні властивості, обґрунтуйте їх.

29. Наведіть приклади лінгвістичних змінних, опишіть їх.

30. Наведіть приклади нечітких змінних, опишіть їх.
^ IV.«Системний аналіз та проектування інформаційних систем (загальний курс)»
Системний аналіз (історія розвитку як науки, засновники, загальне визначення).

Об’єкти системних описів живих систем та їх специфіка. Система Людина – Здоров’я – Середовище як предметна область системного аналізу.

Системний аналіз як двомірна наукова методологія. Планетарний підхід до системного аналізу системи Людина – Здоров’я – Середовище.

Загальна характеристика інформаційного простору пентаграми системи Людина – Здоров’я – Середовище. Властивості задач системного аналізу (багатокритеріальність).

Властивості задач системного аналізу (багатофакторність та багатопараметричність).

Загальна характеристика інформаційного простору Людина – Хвороба (пентаграма системи «Діагноз»).

Інформаційний аналіз системних задач. Алгоритм розрахунку рівня неінформованності.

Оцінка якості інформації особою, яка приймає рішення ( ОПР ). Невизначеність та неточність як властивість інформації.

Неповнота та нечіткість як властивість інформації.

Несвоєчасність, недостовірність та суперечність як властивості інформації.

Загальна характеристика показників інформованості ОПР (повнота, своєчасність та достовірність інформованості) .

Загальна характеристика показників та алгоритм інформованості ОПРособи, приймаючої рішення ( достовірності інформованості)

Загальна характеристика графологічної структури повноти інформованості ОПР.

Загальна характеристика інформаційного простору Людина – Хвороба (пентаграма системи «Лікування»)

Загальна характеристика П = П-m та П = П- рівнів графа логічної структури повноти інформованості ОПР.

Загальна характеристика П = П+ та П = П+Mрівнів графа логічної структури повноти інформованості ОПР.

Загальна характеристика П = Пk та П = П+Mрівнів графа логічної структури повноти інформованості ОПР.

Граф логічної структури повноти інформованості ОПР. Загальна характеристика області недостатньої повноти інформованості ОПР.

Граф логічної структури повноти інформованості ОПР. Загальна характеристика області раціональності повноти інформованості та надлишкової повноти та дефіцит повноти інформованості ОПР.

Загальна характеристика показника надлишкової повноти інформованості та дефіциту повноти інформованості ОПР.

Загальна характеристика пентаграми «Хвороба» з точки зору своєчасності інформованості ОПР. Загальна характеристика схеми взаємозв’язку величин, які характеризують поняття своєчасності інформованості И Т.

Характеристика зони ( T-_ T-m ) області ^ I та зони ( Tfk_ T- ) області II загальної схеми, яка характеризує розуміння своєчасності інформованості ОПР.

Характеристика зони ( Trk_ T-m ) області ^ I та зони ( Trk_ Tfk ) області II загальної схеми, яка характеризує розуміння своєчасності інформованості ОПР.

Характеристика зони ( Tfk_ T-m ) області ^ IІ та зони (T+_ T-m) області II загальної схеми, яка характеризує розуміння своєчасності інформованості ОПР.

Характеристика зони ( Tfk_ T- ) області ^ IІ та зони (T+M_ T-m) області IІI загальної схеми, яка характеризує розуміння своєчасності інформованості ОПР.

Характеристика зони ( Trk_ Tfk ) області ^ IІ та зони (Trk_ T-m) області I загальної схеми, яка характеризує розуміння своєчасності інформованості ОПР.

Характеристика зони ( Trk_ T- ) області ^ IІ та зони (Trk_ T-m ) області I загальної схеми, яка характеризує розуміння своєчасності інформованості ОПР.

Характеристика зони (T+M_ T-m ) області ^ IІІ та зони (T-_ T-m) області I загальної схеми, яка характеризує розуміння своєчасності інформованості ОПР.

Характеристика зони (T-_ T-m ) області ^ I та зони (Trk_ Tfk ) області IІ загальної схеми, яка характеризує розуміння своєчасності інформованості ОПР.

Характеристика зони (Trk_ T-m ) області ^ I та зони (T+_ T-m) області IІ загальної схеми, яка характеризує розуміння своєчасності інформованості ОПР.

Характеристика зони (Tfk_ T-m ) області ^ IІ та зони (T+M_ T-m)області IІІ загальної схеми, яка характеризує розуміння своєчасності інформованості ОПР.

Характеристика зони (Trk_ Tfk ) області ^ IІ та зони (Trk_ T-m )області IІІ загальної схеми, яка характеризує розуміння своєчасності інформованості ОПР.

Алгоритм розрахунку часового ресурсу формування рішення ОПР для зони ( T+_ T-m ) області ІІ.

Загальна характеристика графа логічної структури динаміки формування даних для кількісної формалізації своєчасної інформованості для прийняття рішення (ОПР- лікар терапевт). Характеристика алгоритму розрахунку показника своєчасної інформованості ОПР.

Загальна характеристика пентаграми рівнів ОПР у системі охорона здоров’я України.

Загальна характеристика пентаграми пріоритетності типів елементів та типів відношення елементів у системі охорони здоров’я України (ОПР – лікуючий лікар Лікувально- профілактичного закладу (ЛПЗ)).

Загальна характеристика пентаграми пріоритетності типів елементів та типів відношення елементів у системі охорони здоров’я України (ОПР – головний лікар ЛПЗ).

Загальна характеристика пентаграми пріоритетності типів елементів та типів відношення елементів у системі охорони здоров’я України (ОПР – головний спеціаліст МОЗ України).

Загальна характеристика пентаграми пріоритетності типів елементів та типів відношення елементів у системі охорони здоров’я України (ОПР – міністр охорони здоров’я України).
^ V.«Системний аналіз та проектування інформаційних систем (кіберакмеологія)»
Концепція та принципи кіберакмеології

Архітектура кіберакмеологічної інформаційної системи (КАІС)

Архітектура кіберакмеологічної медико-біологічної інформаційної системи (КАМБІС)

Інформаційне забезпечення кіберакмеологічної медико-біологічної інформаційної системи та його класифікація

Функціональне забезпечення кіберакмеологічної медико-біологічної інформаційної системи та його класифікація

Основні етапи проектування кіберакмеологічної медико-біологічної інформаційної системи

Застосування системного аналізу для проектування кіберакмеологічної медико-біологічної інформаційної системи

Основи проектування дистанційних кіберакмеологічних медико-біологічних інформаційних систем

Застосування системного аналізу для проектування кіберакмеологічних АРМ

Концепція та принципи проектування кіберакмеологічних АРМ

Проектування та реалізація поліакмової моделі особи у кіберакмеологічній інформаційній системі

Життєвий цикл проектування кіберакмеологічної медико-біологічної інформаційної системи

Застосування сучасних інформаційних технологій для проектування кіберакмеологічної медико-біологічної інформаційної системи

Комп’ютерна модель дистанційного навчання у кіберакмеологічній медико-біологічній інформаційній системі

Архітектура генетичного кіберакмеологічного АРМ особи

Технологія кібербіхевіоризму для кіберакмеологічних АРМ

Рівні проектування креативних кіберакмеологічних АРМ

Методологія проектування кіберакмеологічних АРМ

Забезпечення кіберакмеологічної медико-біологічної інформаційної системи

Перетворення даних на комп’ютерні знання у кіберакмеологічній медико-біологічній інформаційній системі

Вимоги до розробки електронних підручників для кіберакмеологічної медико-біологічної інформаційної системи

Вимоги до проектування кіберакмеологічних Веб-сайтів

Основні поняття і застосування кібернетики, акмеології, валеології

Визначення кіберакмеології, синергетики, когнітології та їх застосування

Системи підтримки прийняття рішень для кіберакмеологічної медико-біологічної інформаційної системи

Фазі технології у кіберакмеологічній медико-біологічній інформаційній системі

Паралельна обробка даних і команд у кіберакмеологічної медико-біологічної інформаційної системи

Застосування генетичних алгоритмів у кіберакмеологічної медико-біологічної інформаційної системи

Програмне забезпечення у кіберакмеологічної медико-біологічної інформаційної системи

Застосування кіберакмеологічної медико-біологічної інформаційної системи у Інтернет
^ Критерії оцінювання письмової екзаменаційної роботи
Максимальна кількість балів оцінювання екзаменаційного білета – 100.

Білет складається з 5-ти питань. На кожне питання екзаменаційного білету виділено 20 балів.

Кількість балів оцінювання питання

% правильного виконання завдання

Кількість балів

20

100-95

20-19

94-85

18-17

84-75

16-15

74-65

14-13

64-50

12-10

менше 50

менше 10

Загальна кількість балів оцінювання екзаменаційного білета складається з суми балів, отриманих за кожне з 5 питань екзаменаційного білету.

Оцінювання письмової роботи з фахового випробування здійснюється у відповідності до європейських стандартів за такою шкалою:

Загальна кількість балів

Оцінка

ECTS

Визначення оцінки за ECTS

Традиційна екзаменаційна оцінка

Чисельний еквівалент оцінки з фахового випробування

100-95

A

Відмінно

відмінно

5

90-85

B

Дуже добре

добре

4,5

80-75

C

Добре

добре

4

70-65

D

Задовільно

задовільно

3,5

60-50

E

Зараховано

задовільно

3

менше 50

F

незадовільно

незадовільно

^ 2,5 та менше
^ 7(8).090905 «Медичні прилади та системи» I.«Біофізика»
Загальна схема перетворення енергії в організмі.

Закон Гесса. Термодинамічний потенціал.

Перший та другий закони термодинаміки.

Статистичний характер ентропії. Зміни ентропії в процесі життя.

Визначення теплоти за допомогою дихального калориметру.

Дисипативні структури. Теорема Пригожина.

Співвідношення взаємності Онзагера і термодинамічний потенціал.

Електронний парамагнітний резонанс біополімерів.

Типи зв’язків i взаємодій у біологічно важливих молекулах.

Закони Вебера –Фехнера та Стівенсона в біоакустиці.

Модель Вольтерра-Лотка (хижак-жертва).

Просторова організація білків. Нуклеаційна модель згортання білків.

Структура ДНК. Кільцева замкнута форма ДНК.

Стадії фотобіологічних процесів і типи фотохімічних реакцій.

Рівняння дифракції Вульфа-Брегга.Рентгеноструктурний аналіз.

Электронно- конформаційні взаємодії при ферментативних реакцiях.

Хімічна концепція окисного фосфорилювання. Хеміосмотичне сполучення дихального ланцюга.

Конформаційна теорiя окисного фосфорилювання.

Вільнорадикальні реакції одновалентного шляху відновлення кисню.

Вільнорадикальне перекисне окислення лiпiдiв.

Внутрiшньомолекулярнi процеси розміну енергії. Люмінесценція.

Рідинно-мозаїчна концепція біомембран. Фазові переходи в ліпідному компоненті біомембран.

Пружні властивості мембран.Флексоелектричні ефекти в біомембранах.

Фізичні закономірності руху крові у великих та дрібних судинах.

Поглинання рентгенівського i гамма-випромінювань речовиною.

Послідовність процесів, що ведуть до радіаційного ушкодження. Дія іонізуючої радіації на людину.

Дія іонізуючої радіації на воду, нуклеїнові кислоти, ліпіди та білки.

Електричні i магнітні властивості тканин організму. Теорія м'язового скорочення.



II.«Біохімія»
Предмет та завдання біологічної хімії. Значення біохімії в системі природничих наук. Зв`язок біохімії з іншими дисциплінами.

Жиророзчинні вітаміни та їхня роль.

Електронтранспортний ланцюг мітохондрій (дихальний ланцюг).

Білки, сучасне уявлення про їхню будову. Рівні структурної організації. Функції білків.

Шляхи перетворення та розпаду амінокислот в організмі.

Перетворення ліпідів. Розщеплення ліпідів у клітині. Процеси окислення жирних кислот.

Методи виділення та класифікація білків. Характеристика найважливіших груп простих та складних білків.

Обмін вуглеводів. Розпад та біосинтез полісахаридів. Взаємоперетворення вуглеводів.

Ліпіди, їхня біологічна роль. Загальні властивості, класифікація та номенклатура ліпідів.

Амінокислоти, їхні властивості та класифікація. Методи визначення.

Анаеробний розпад вуглеводів.

Характеристика основних ліпідів організму людини: класифікація, добова потреба та біологічна роль. Будова простих та складних ліпідів.

Нуклеїнові кислоти. Будова нуклеїнових кислот. Пуринові та піримідинові основи, мононуклеотиди, нуклеозід ди- і трифосфати, їхня фізіологічна роль.

Аеробний розпад вуглеводів.

Обмін речовин та енергії. Поняття про загальні та специфічні шляхи метаболізму. Загальний шлях катаболізму. Цитратний цикл, механізми його регуляції.

Ферменти та їхні властивості як біологічних каталізаторів, біологічна роль.

Окислювальне перетворення глюкозо-6-фосфату (пентозофосфатний шлях і його значення).

Біологічна цінність харчових ліпідів. Переварювання, всмоктування та ресинтез ліпідів у органах травного тракту.

Принципи організації та функціонування живої матерії. Біохімічні компоненти клітини. Біохімічний склад, будова, функції біомембран. Компартменталізація процесів у клітині.

Структура і роль ДНК.

Біоенергетика. Утворення АТФ та інших макроергічних сполук.

Біохімія крові. Кров як внутрішнє середовище організму. Хімічний склад крові. Діагностичне значення загального аналізу крові.

Метаболізм ксенобіотиків. Детоксикаційна функція печінки. Біотрансформація ксенобіотиків. Мікросомальне окислення. Цитохром Р-450.

Вітаміни. Роль вітамінів у харчуванні тварин і людей. Водорозчинні вітаміни.

Номенклатура і принципи класифікації ферментів, їхня будова і роль у життєдіяльності організму. Подібність ферментів до небілкових каталізаторів. Активний центр ферменту. Роль металів у ферментативному каталізі.

Вуглеводи та їхня біологічна роль. Класифікація та номенклатура вуглеводів. Структура і властивості моно- і полісахаридів.

Сучасні уявлення про структуру білків. Рівні просторової організації білка. Характеристика зв`язків, які їх стабілізують. Шаперони та їхня біологічна роль.

Коферменти і вітаміни. Роль металів та інших кофакторів у функціонуванні ферментів.

Гормони: загальна характеристика, роль у міжклітинній інтеграції функцій організму. Класифікація гормонів.

Біологічні мембрани. Функції, будова. Будова ліпідного біслоя, типи зв`язків та рух його окремих компонентів. Білки мембран. Механізми трансмембранного переносу.



^ III.«Комп’ютерна схемотехніка»
Теоретичні основи цифрової схемотехніки. Алгебра логіки.

Стандартні форми логічних функцій.

Мінімізація логічних функцій. Метод Карно-Вейча.

Електронні ключі. Діодні ключі. Логічні схеми на діодах.

Ключі на біполярних транзисторах. Ключі на транзисторах Шоткі.

Ключі на МДН – і КМДН – транзисторах.

Класифікація і параметри логічних елементів.

Логічні елементи на засадах діодно-транзисторної (ДТЛ) та транзисторно транзисторної (ТТЛ) технології.

9. Базовий ДТЛ-елемент І-НІ. ДТЛ – елементи АБО –НІ, І-АБО-НІ. Елемент ДТЛШ.

Базовий ТТЛ-елемент І-НІ. ТТЛ-елементи АБО-НІ, І-АБО-НІ. Елемент з вільним колектором.

Елементи з трьома станами виходу. Типові параметри ДТЛ- та ТТЛ- елементів.

Логічні елементи на МДН- і КМДН- транзисторах. Логічні елементи І-НІ, АБО-НІ.

Реалізація СНДФ, СКНФ на КМДН – транзисторах.

Буферні підсилювачі. Захист КМДН-елементів від статичної електрики. Типові параметри КМДН- елементів.

Елементи інтегрально-інжекційної логіки. (І2Л). Базовий логічний елемент зі струмовим живленням.

Реалізація логічних функцій АБО/АБО-НІ, І/І-НІ. Типові параметри І2Л – елементів.

Перетворювачі кодів (ПК). Синтез ПК.

Унітарний код та шифратори. Пріоритетні шифратори.

Дешифратори лінійні, пірамідальні, матричні. Мінімізація неповних дешифраторів.

Мультиплексори і демультиплексори. Стробирування у мультиплексорах і демультиплексорах.

Аналоговий мультиплексор-демультиплексор.

Комбінаційні прилади зсуву на мультиплексорах.

Реалізація логічних функцій на мультиплексорах.

Комбінаційні суматори. Напівсуматори. Повні суматори.

Віднімачі. Суматори-віднімачі.

Двійково-десятковий суматор. Багаторозрядні суматори з послідовним переносом.

Багаторозрядні суматори з прискореним переносом.

Компаратори. Однорозрядні компаратори.

Багаторозрядні компаратори. Компаратори на основі двійкового від’ємника.

Секціоновані компаратори багаторозрядних чисел.

Тригери. Класифікація тригерів.

Асинхронні RS-тригери.

Синхронні прозорі RS- тригери і їх різновиди (R-, S-, Е-тригери). RS-тригери типу МS та „защіпка”.

Прозорі D-тригери.

D-тригери типу МS та „защіпка”.

D-тригери у режимі лічильника. JК-тригери типу МS та „защіпка”.

Регістри. Паралельні регістри.

Зсувні регістри. Реверсивні зсувні регістри. Кільцеві регістри. Регістр – „лічильник Джонсона”.

Лічильники. Асинхронні та синхронні лічильники.

Реверсивні лічильники.

Лічильники – дільники частоти.

Двійково – десятковий лічильник.

Лічильник з керованим коефіцієнтом перелічування.

Синтез синхронних лічильників з довільною таблицею переходів.

Імпульсні схеми цифрових систем. Детектори фронтів імпульсів і розширювачі імпульсів.

Спускові генераторів імпульсів, таймери.

Автоколивальні генератори імпульсів.

Формувачі та генератори лінійно змінного струму та напруги.
^ IV. «Сучасні методи та засоби діагностики патології людини»
Клітинні мембрани, поляризація мембран кардіоміоцита, мембранні помпи, трансмембранний потенціал.

Потенціал дії, його фази, швидкі та повільні клітини серця, їх характеристика.

Функції серця, їх електрофізіологічні еквіваленти.

Електрофізіологічний еквівалент функції автоматизму.

Механізм повторного входу збудження.

Шестивісна система координат Бейлі.

Анатомія провідникової системи серця.

Передсердношлуночкове проведення, нормальні параметри.

Електрокардіографічні еквіваленти ішемії і пошкодження міокарду.

Електрокардіографічні еквіваленти некрозу міокарду.

Електрокардіографічні відведення: стандартні, однополюсні підсилені від кінцівок, Вільсонівські грудні.

Поняття елементарного і сумарного моментного диполів серця.

Векторна петля деполяризації шлуночків.

Електрична вісь серця.

ЕКГ при атріовентрикулярних блокадах.

Основні зубці електрокардіограми.

ЕКГ при блокаді правої ніжки пучка Гіса.

ЕКГ при суправентрикулярних екстрасистолах.

ЕКГ при шлуночкових екстрасистолах.

Електричні методи лікування аритмій серця.

Ехокардіографія, межа Найквіста, «елайзінг» ефект.

Ехокардіографічні позиції, одномірний і двомірний режими.

Доплерехокардіографія.

Ехокардіограма при митральному стенозі.

Ехокардіограма при аортальному стенозі.

Метод кольорового доплерівського картування.

Ехокардіограма, постійнохвильовий та імпульснохвильовий доплерівський режим.

Розрахунок серцевого викиду та ударного об’єму методом ехокардіографії.

Ехокардіографічне визначення площі отвору аортального клапана при його стенозі

Ехокардіографічне визначення площі отвору митрального клапана при його стенозі.
^ V.«Основи біомедичної інженерії»
Визначити різницю потенціалів між срібним і цинковим електродом, зануреними в електроліт з рівною концентрацією іонів срібла і цинку. Стандартні електродні потенціали для срібла і цинку відповідно складають Е1 = +0,799 В, Е2 = −0,763 В

Срібний і алюмінієвий електроди занурені в електроліт. Визначити струм, який виникне між електродами, якщо опір електроліту дорівнює R=2 кОм. Стандартні електродні потенціали для срібла і алюмінію складають відповідно Е1= +0,799 В, Е2 = − 1,706 В.

Частота ультразвукових коливань складає 2,25 МГц. Визначити довжину ультразвукової хвилі при швидкості її розповсюдження у м'яких тканинах 1540 м/с

Допплерівський витратомір крові працює на частоті fo=5 МГц. Визначити зсув частоти fd при куті Допплера θ=45о, швидкості розповсюдження ультразвуку в крові с=1540 м/с і швидкості кровотоку в артерії u=0,3 м/с

Виміряти частоту зрізу фільтрів нижніх частот біопідсилювача, що мають постійну часу τ: 0,0053; 0,0032; 0,0016; 0,00032; 0,00016 с

Виміряти постійні часу фільтрів верхніх частот біопідсилювача при частотах зрізу fз: 0,5; 1,0; 1,5; 2 Гц

В оптичному світловоді показники заломлення n1, n2 становлять відповідно 1,47 і 1,44. Знайти критичне начення кута повного внутрішнього віддзеркалення променя.

При якій орієнтації кардіовектора напруги відведень II і III однакові? Чом