Реферат: Заняття

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ*Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені М.І. Пирогова


,,Затверджено,,


на методичній нараді

кафедри очних хвороб

2ОО8р.№___

завідувач кафедри

професор Салдан Й.Р.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІІ

ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ



Навчальна дисципліна

Офтальмологія

Модуль №

1

Змістовний модуль №




Тема заняття

Рефракція та аккомодація

Курс

4

Факультет

Медичний



І. Актуальність теми.

Без досконалих знань анатомії та фізіологічних процесів органа зору, його захисного апарату неможливо освоїти жоден з розділів офтальмології. Функції зорового аналізатора лежать в основі всієї трудової та творчої діяльності людини. Через орган зору, який відноситься до сенсорних систем організму людини, в мозок поступає основна кількість інформації (~90%) про навколишнє середовище. Достатньо миттєвого погляду, щоб замінити тисячі слів та звуків.

Сприйнята оком інформація через ланцюг електрофізіологічних імпульсів кодується у нервову активність. Поступаючи в кору головного мозку, сигнали аналізуються та синтезуються в зоровий образ. Для зорового аналізатора, адаптованого до спектра світлового випромінювання з довжиною хвилі 380-760 нм, властиве просторове сприйняття глибини, переміщення предметів, їх віддаленості й тілесності.

Орган зору складається з чотирьох частин: 1) периферичної (сприймаючої) – очне яблуко з придатками; 2) провідних шляхів – зоровий нерв (аксони гангліонарних клітин), хіазма, зоровий тракт; 3) підкіркових центрів – зовнішні колінчасті тіла, передні шляхи чотиригорбикового тіла, зорові подушки; 4) кіркових центрів потиличної ділянки з 17, 18, 19-м полями Бродмана.

Ґрунтовні знання топографо-анатомічних особливостей відповідних частин зорового аналізатора є фундаментом до вивчення його захворювань.

ІІ. Конкретні цілі

Вивчити анатомічну будову органа зору та його придатків. Засвоїти фізіологічне призначення кожного відділу ока та зорового аналізатора в цілому.


На занятті студент повинен

Ознайомитись (а-І) із:

Ембріональним розвитком зорового аналізатора та його захисного апарату;

Віковою динамікою розвитку органа зору;

Фізіологічними та функціональними особливостями різних відділів органа зору та його захисного апарату


Знати (а-ІІ):

Кістки, які утворюють стінки орбіти;

Отвори орбіти, судини і нерви, які проходять через них;

Будову повік, положення, їх рухливість, кровопостачання;

Топографічну анатомію сльозопродукуючого та сльозовідвідного апарату, механізм сльозовідділення;

М’язи очного яблука, їх функції;

Пошарову будову очного яблука, його вміст, особливості інервації та кровопостачання;

будову кута передньої камери, циркуляцію внутрішньо очної рідини;

Відділи зорового шляху;

Акт зору


Вміти (α-ІІІ):

1. Користуватись офтальмологічною термінологією;

Показати на фантомі (черепі) стінки, отвори орбіти;

Назвати на фантомі (по таблиці) структури, що складають вміст орбіти;

Зарисувати схему сагітального розрізу ока людини;

Розпізнати на макропрепараті ока людини оболонки очного яблука, кришталик, зоровий нерв;

Розпізнати гістологічні препарати тканин ока;

Коментувати Rog-знимки черепа;

Застосовувати знання по анатомії зорового аналізатора в діагностиці та лікуванні захворювань органа зору, прогнозувати можливі ускладнення.


Дослідити (α-ІІІ ):

Будову ока тварини (свиняче, волове) шляхом його препарування.


3.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми ( міждисциплінарна інтеграція ) ^ МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ.

№

Дисципліна

Знати

Вміти



Нормальна анатомія

Кістки черепа, судини, нерви

Показати на фантомі, по таблицях


^ Топографічна анатомія
Анатомічне співвідношення зорового аналізатора з межуючими структурами

Показати на фантомі, по таблицях



Фізіологія

Фізіологічне призначення кожного відділу ока та зорового аналізатора в цілому; функції захисного та допоміжного апарата ока

Пояснити процес ако- модації, зіничні рефлекси, процес сльозовідведення



Гістологія

Гістологічну будову рогівки, склери, райдужки, ціліарного тіла, хоріоідеї, сітківки, зорового нерва, слізної залози, слізного мішка, м’язевої та кісткової тканини

Розпізнавати під мікро-скопом



Рентгенологія




Читати рентгенівські знимки черепа, розпіз- навати контрастзапов- нені сльозовідвідні органи



4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття


4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен

засвоіти студент при підготовці до заняття:


Термін

Визначення


орбіта

cornea

uvea

retina

chorioidea

corpus vitreum

Кістковий вміст для очного яблука

Рогівка

Судинний тракт

Сітківка

Власно судинна оболонка

Скловидне тіло



4.2 Теоретичні питання до заняття:

1. Які чинники зумовлюють колір очей ?

2. Куди повертає очне яблуко верхній косий м’яз ?

3. Куди повертає очне яблуко нижній косий м’яз ?

4. Чому очі можна прикрити, а можна заплющити?

5. Назвіть шари сітківки

4.3. Практичні роботи, які виконуються на занятті:

1. Замалювати сагитальний розріз очного яблука.

2. Намальвати схематичну будову сльозних органів.

Зміст теми:

. Розібрати анатомію орбіти, іі розміри, вміст, будову кістних стінок.

2. Повторити будову осного яблука: оболонки ока, заломлюючі середовища, кровопостачання та інервацію очного яблука.

3. Розібрати анатомію зщовнішніх м”язів ока та іх функцію.

4. Повторити анатомію слізних органів.


Матеріали для самоконтролю:

А. Тести для самоконтролю:

Очне яблуко складається з:

десяти оболонок

п’яти оболонок

трьох оболонок *

Зовнішньою оболонкою очного яблука є:

кон’юнктива

фіброзна капсула*

Донизу і назовні очне яблуко повертає м’яз:

верхній косий

нижній косий*

нижній прямий

Найслабшою стінкою орбіти є:

внутрішня*

нижня

задня

Маса очного яблука дорослої людини становить:

7-8 г *

20-25 г



Б. Задачі для самоконтролю:


В обласну лікарню поступив хворий з проникаючим пораненням ока. Рана розміром 3 мм локалізована на 2-ій годині в 3-6 мм від лімбу.

Завдання: які структури очного яблука пошкоджено?

Відповідь: при травмі пошкоджено кон’юнктиву, склеру, війкове тіло, сітківку, скловидне тіло.

Під час аварії чоловік 45-ти років отримав травму правого ока склом. При огляді очного яблука на 4-ій годині на віддалі 12 мм від лімбу виявлено глибоку рану розміром 7 мм, в яку вставилась желеподібна маса.

Завдання: які структури очного яблука травмовано?

Відповідь: травмовано кон’юнктиву, склеру, хоріоідею, сітківку, склисте тіло.


Література:

Основна:

1. Жабоєдов Г.Д. зі співавт. – Очні хвороби. - К.: „Здоров’я”, 1998. - С.11-52.

Додаткова:

1. Глазные болезни / Под ред. Копаевой В.Г. – М.- 2002.- С.24-62.

2. Астахов Ю.С. с соавт.- Глазные болезни. Справочное пособие. СПб.: Спецлит, 2001. – С. 11-33.

3. Бочкарева А.А. – Глазные болезни. 1989.- С.14-51.

4. Пучковская Н.А. – Атлас глазных болезней. 1981.

5. Ковалевский Е.И. – Глазные болезни.- М.: “Медицина”, 1980.- С.9-54.

6. Тейлор Д., Хойт К Детская офтальмология / Перевод с анг. Под ред. проф. Э.В.Егоровой - СПб.: ЗАО „Издательство Бином”. - „Невский диалект”, 2002.- С. 15-32.