Реферат: Взаємодія структури темпераменту та експресивної поведінки спортсменок в художній гімнастиці

Взаємодія структури темпераменту та експресивної поведінки спортсменок в художній гімнастиці


Топільська Надія Миколаївна


НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

Постанова проблеми: В останній час в художній гімнастиці відслідковується зміна правил кожний олімпійський цикл, це пов’язано з рядом факторів. Основними з них є суб’єктивність суддівства, а також збільшення кількості спортсменок які претендують на золото. У зв’язку з цим майже всі дослідження спрямовані на вивчення способів підвищення спортивної майстерності спортсменок. Артистизм виконання та яскравість постановки вправ лишаються актуальною, маловивченою темою.

Зв’язок роботи з науковими темами. Дослідження, що складали основний зміст цієї роботи у 2004 році, виконувалися у відповідності з узагальненим планом НДР в області фізичної культури і спорту на 2001-2005рр. Тема № 1.3.9. «Дослідження психологічних резервів особистості в процесі професійної підготовки фахівця в галузі фізичного виховання і спорту». Державний реєстраційний номер: 0102U006133.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Як показують оглядово-аналітичні дослідження, накопичений у науці емпіричний матеріал говорить на користь існування статистично значимої прямої залежності знака пережитих людиною емоцій від рівня виконання діяльності. Знайдено ряд модераторів, обумовлено залежність емоційних станів індивіда від результатів діяльності [2].

Існує також теорія формування особистісного за допомогою закріплення в якості риси характеру психічних станів, пережитих людиною.

Маючи одне для всіх професій експресивне ядро, кожна з професій залишає свій відбиток на невербальну поведінку окремої особистості. В свою чергу, ядро невербальної поведінки складається з різноманітних рухів (жести, експресію обличчя, погляди, постаті, інтонаційно-ритмічні характеристики голосу), котрі сполучені із змінними психологічними станами людини, з ситуаціями взаємодії та спілкування [4,6].

В цій системі є і інтегруючі якості (системність). У процесі пізнання особистості за допомогою її немовної поведінки актуалізуються та функціонують поняття та уявлення, які виявляються результатом багатоманітної діяльності людини як суб’єкта сприйняття [1].

Велику кількість публікацій присвячено питанням звязків між невербальною поведінкою та психологічними характеристиками особистості [3]; психологічних засобів обєктивізації невербального спілкування [5]; вливу оточуючого середовища, та професійної діяльності на експресивну поведінку [7], вивчення груп особистостей, котрі фіксуються як совокупність невербальніх інтеракцій [8]. Але серед проблем у вивченні психології невербальної поведінки провідною лишається проблема виміру, фіксації, кодування та її інтерпритації в процессі спілкування.

Поряд з перерахованим, перспективним є вивчення взаємозв'язку структури темпераменту й експресивної поведінки людини.

^ Формулювання цілей роботи, постановка завдання.

Мета дослідження є підбір методик і розробка процедури їх застосування при вивченні психологічних складових експресивної поведінки спортсменок в художній гімнастиці. Ця мета розглядалася насамперед у зв’язку з вирішенням низки практичних завдань.

Завдання дослідження:

1. Теоретично обґрунтувати вибір в якості об’єкта соціально-психологічної діагностики визначених індивідуально - типологічних властивостей особистості, важливих у формуванні експресивного репертуару спортсменок.

2. Відбір інформативних методик, відповідних до мети психологічної діагностики особистості.

3. Визначення можливих шляхів практичного використання отриманих даних у тренувальному процесі.

Методи й організація дослідження. Дослідження передбачало чотири етапи: на першому етапі здійснювався теоретичний аналіз проблеми; на другому етапі здійснювався аналіз використовуваних методик і розробка процедури їх застосування; третій етап полягав у безпосередньому експериментальному вивченні експресії спортсменок за допомогою розробленої процедури й обраних методик (включаючи й пілотажні дослідження); четвертий етап був пов’язаний з аналізом отриманих даних, висновком про їх достовірність та можливі шляхи практичного використання.

У процесі науково – педагогічного пошуку був використаний комплекс взаємопов’язаних методів: теоретичний аналіз і узагальнення науково – методичної літератури, спостереження, стандартизовані опитувальники, методи математичної обробки даних.

У дослідженні використано: опитувальник структури темпераменту ОСТ В.М. Русалова, методика само оцінки структури темпераменту, методика вивчення емоційної експресії Л.Е. Богіної, методика оцінки «емоційного інтелекту», методика The Facial Meaning Sensitive Test.

^ Результати дослідження та їх обговорення. У дослідженні брали участь 85 спортсменок з різних спортивних організацій міст Києва, Львова, Одеси, Славутича та інших; із них 15 МС, 54 КМС, та 16 спортсменок 1 розряду.

У результаті ряду проведених тестів по дослідженню експресії особистості в художній гімнастиці визначений тісний взаємозв'язок структури темпераменту й експресивної поведінки спортсменок.

Спираючись на вікові особливості розвитку емоційної сфери цей період співпадає з періодом формування спеціальної фізичної підготовки гімнасток, отже просліджується тісний взаємозв’язок віку спортсменок, та експресивним досвідом.

Визначено, що усі гімнастки відрізняються високим рівнем моторно-рухових актів при виконанні предметної діяльності (темп і швидкість), легкістю переключення з одного предмета, на іншій (пластичність) а так само високим рівнем соціальної емоційності і потребою в соціальному контакті (эргичности).

При визначенні переважних каналів вираження емоцій найбільш використовуваними є недиференційована по каналах експресія і міміка.

Рівень розпізнання емоцій практично у всіх спортсменок середній, що свідчить про низький рівень умінь ідентифікувати ті чи інші емоції.

Досліджуючи здатності спортсменок розуміти відношення особистості, репрезентируемые в емоціях і керувати емоційною сферою на основі прийняття рішень ми визначили тісний взаємозв'язок рівня емоційного інтелекту й уміння розпізнавати емоції інших людей.

Спортсменки керування, що дуже відрізняються низьким рівнем, своїми емоціями й емоційною поінформованістю мають високі здібності в розпізнанні емоцій, а так само їхній предпочитает каналами вираження емоцій є міміка.

Аналізуючи отримані дані, виділилися 3 типи спортсменок:

Гімнастки з дуже низьким рівнем керування своїми емоціями, високим рівнем розпізнання емоцій інших людей, кращим мімічним каналом вираження емоцій і недиференційованої по каналах експресією відрізняються високою потребою в освоєнні предметного світу, прагненням до розумової і фізичної праці, схильністю до монотонної роботи, і високою чутливістю до розбіжності між задуманим і результатами реальної дії.

Гімнастки з високим рівнем потреб у соціальних контактах, прагненням до лідерства, високою чутливістю до невдач у спілкуванні, відрізняються високим рівнем эмпатических здібностей, і предпочитает засобами вираження емоцій, такими як зайві рухи і недиференційованої по каналах експресією.

И третя група спортсменок з низьким рівнем предметної эргичности (пасивності), повільною вербалізацією відрізняються низьким рівнем рухової активності, довільним керуванням своїми емоціями і низьким рівнем емоційної поінформованості.

Зіставляючи отримані дані з результатами опитування тренерів можна зробити наступні висновки: тренери, що застосовують методики тренування виразності в спортсменок розвивають лише деякі її критерії, такі як руху рук і тулубом, тренуванню мімічної виразності практично не приділяється увага. Тренери, що не застосовують методики тренування виразності в спортсменок підбирають композиційні постановки, керуючись типом темпераменту спортсменок.


Висновок. Узагальнюючи результати проведеного дослідження, можна зробити висновок про те, що існує необхідність у розробці і впровадженні методик тренування експресивних якостей спортсменок у тренувальний процес. На наш погляд розвиток різних експресивних якостей у більшому чи меншому ступені буде залежати від типу темпераменту спортсменок.


Отже подальший розвиток досліджень у цьому напрямку полягає у диференціації особистісних та набутих складових експресії, у вивченні факторів які впливають на формування експресивного репертуару спортсменок в художній гімнастиці, що дозволить розробити методики тренування цих якостей.

Література:

Витт Н. В. Личностно-эмоциональная опосредованность выраже­ния эмоций //Вопросы психологии. - 1991. - № 1. - с.95-107

Горбатков А.А. Информационная и энергетическая модели влияния результатов деятельности на эмоции.//психологический журнал, 2004, том 25, № 4, с. 41-55

Гранская Ю. В. Профессиональные особенности оценивания эмо­циональных состояний по выражению лица//Сб. Теоретические и прикладные вопросы сихологии; под ред. Крылова А. А. - С-Петербург, выпуск 2, часть 2,1996. - с.127-133

Лабунская В. А., Слепцова Н. В. Методы изучения влия­ния соотношения поведенческих и когнитивных стереоти­пов экспрессии на формирование образа о субъекте публич­ного общения// Методы психологии. Ежегодник РПО, Т. 3, Вып. 2, 1997, С. 158-160.

Общая психология: Курс лекций для первой ступени педагогического воспитания.-Сот. Б.И. Рогов. –М.: Гуманист. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – 448.

Прутченков А.С. Тренинг коммуникабельных умений: Методические
разработки занятий. – М.: Новая школа, 1993. – 49с.

Lewis D. The Secret Language of Success: How to Read and Use Body-Talk. — L., 1990.

King J., Ogden J. The effects of media images of stereotypically perfect women on body image: Abstr. Pap. Spec. Group Health Psychol.: Annu. Conf., Nottingham, 17-18 Sept.,1993// Proc. Brit. Psychol. Soc. 1994, 2, N° 1, P. 30.


«Interrelation of structure of temperament and expressiveness behaviour sportsmans in rhythmic gymnastics »,

Nadia Topilskaya,

NATIONAL UNIVERSITY of PHYSICAL EDUCATION and SPORTS of UKRAINE.

Summary: Actor's performance and show of exercises in rhythmic gymnastics are urgent a little by investigated theme. It is supposed, that there is an interrelation of structure of temperament and expressiveness of repertoir at the sportsman.

Key words: dependences of a mark of emotions, experienced by the man, on a level of performance of activity, ability to distinguish emotions of other people, interrelation of structure of temperament and expressiveness of behaviour.