Реферат: Міністерство аграрної політики України

Міністерство аграрної політики України
Вінницький НАЦІОНАЛЬНИЙ аграрний університет




Управлінський облік

методичні вказівки і завдання

для виконання самостійної роботи

студентами заочної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр”

за спеціальністю 6.050100 “Облік і аудит”


Вінниця – 2010

УДК: 657


Автори:

Правдюк Н.Л., Бурко К.В., Остапчук О.В. Управлінський облік: методичні вказівки і завдання для самостійної роботи студентами заочної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” 6.050100 “Облік і аудит” – Вінниця, ВЦ ВНАУ, 2010 – 107 с.


Рецензенти:


Мулик Т.О. к.е.н., доц.. зав. кафедри “Облік та аналіз”

(Вінницький національний аграрний університет);


Жук В.М. к.е.н. , зав. від. Обліку та аудиту ІАЕ ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН


^ Коротка анотація

Методичні вказівки і завдання для виконання самостійної роботи з дисципліни “Управлінський облік” для студентів заочної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” факультету економіки та підприємництва спеціальності 6.050100 “Облік і аудит”


Рекомендовано навчально-методичною комісією

Вінницького національного аграрного університету

(протокол №___ від 2010 року )





Зав видавничим центром ВНАУ Романов О. М.

Підписано до друку Формат

Ум. друк. арк. Обл..-вид. арк.

Наклад 50 пр. зам. №

Видавничий центр ВНАУ

вул.. Сонячна, 3 м. Вінниця, 21008

Тел.330



ЗМІСТ




Передмова

4

Мета та завдання дисципліни “Управлінський облік”


5
^ Структура дисципліни Управлінський облік та розподіл навчального часу

6
Зміст дисципліни “Управлінський облік” за темами

7
^ Завдання для самостійної роботи та методичні вказівки до їх виконання

12

ТЕМАТИКА ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ


95

^ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЯКІ ВИНОСЯТЬСЯ НА ІСПИТ

102

СПИСОК РЕКОМНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

104



Передмова


Управлінський облік є підсистемою обліку, яка пов’язана з де­талізацією витрат на виробництво та калькулюванням собівартості продукції в такому аспекті, який задовольняє систему управління. Дані управлінського обліку використовуються для прогнозування собівар­тості продукції, пошуку шляхів зниження норм витрат і ціни про­дукції. Управлінський облік, на відміну від фінансового, не регламен­тується і методика його ведення залежить від потреб системи управ­ління конкретного підприємства.

Особливістю управлінського обліку є те, що на місце суто про­цедурних обліково-економічних завдань висувається нове завдання – забезпечення потреби користувачів у такій інформації, яка носить адресний характер.

Управлінський облік дає інформацію для внутрішнього викори­стання в системі управління, на відміну від фінансового обліку, який орієнтується на задоволення потреб зовнішніх користувачів.

Важливою складовою частиною управлінського обліку є калькуляція собівартості продукції, робіт та послуг.

Метою самостійної роботи студентів є розвиток умінь та навичок щодо освоєння нового теоретичного матеріалу з курсу “Управлінський облік” для їхнього практичного застосування для розв’язання різноманітних обліково-аналітичних ситуацій для обґрунтування управлінських рішень.

Самостійна робота передбачає опрацювання теоретичного матеріалу, вивчення окремих питань теми та розв’язання практичних завдань.

Виконання всіх видів передбаченої цими вказівками самостійної роботи є необхідною передумовою успішної здачі студентом заочної форми навчання іспиту з дисципліни “Управлінський облік”.


^ Мета та завдання дисципліни “Управлінський облік”


Управлінський облік – дисципліна циклу професійної підготовки.

Мета дисципліни - формування системи наукових знань з організації і методики управлінського обліку, його вдосконалення з урахуванням передового зарубіжного та вітчизняного досвіду.

^ Завдання дисципліни – розкриття принципів і методів управлінського обліку, його місця і ролі в управлінні діяльністю підприємства, формування вмінь застосовувати відповідні методи і прийоми у процесі обліку для підготовки інформації, необхідної менеджерам для прийняття виважених рішень.

^ Предметом дисципліни є витрати, собівартість продукції, її калькулювання, доходи, фінансові результати за сегментами діяльності.

Після вивчення дисципліни студенти повинні:

знати – теоретико-методологічні основи управлінського обліку, склад витрат діяльності, підходи до класифікації витрат, сучасні системи їх обліку і калькулювання та напрями удосконалення;

вміти – класифікувати та розподіляти витрати, досліджувати поведінку та функції витрат, використовувати маржинальний та релевантний підхід при підготовці інформації для обґрунтування управлінських рішень, складати операційні та фінансові бюджети; аналізувати відхилення від них;

усвідомлювати – роль бухгалтера-аналітика в системі управління, значення релевантного та маржинального підходу до підготовки інформації, необхідної для обґрунтування управлінських рішень.


^ Структура дисципліни Управлінський облік та розподіл навчального часу
Тематичний план і розподіл годин з дисципліни “Управлінський облік”

для заочна форма навчання (8-9 семестр)

№

п/п

Тема

Лекції

Практичні

заняття

Самостійна робота

8 семестр

1

Мета, зміст та організація управлінського обліку

1

-

9

2
^ Класифікація і поведінка витрат
1

-

7

3
Методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції
1

-

6

4

Облік витрат допоміжних виробництв

1

2

10

5

Облік витрат на організацію виробництва та управління

-

2

10




^ Разом за семестр

4

4

42

9 семестр

6

Облік витрат та калькулювання собівартості продукції рослинництва

1

2

12

7

Облік витрат та калькулювання собівартості продукції тваринництва

1

2

12

8

Облік витрат та калькулювання собівартості продукції промислових виробництв

1

1

11

9

Облік витрат в обслуговуючих виробництвах і господарствах

1

1

6

10

Облік і калькулювання за повними, змінними та нормативними витратами

1

-

6

11

Аналіз взаємозв’язку витрат, обсягу діяльності та прибутку.

-

-

4

12

Аналіз релевантної інформації для прийняття управлінських рішень

-

-

7

13

Бюджетування і контроль

-

-

7

14

Облік і контроль за центрами відповідальності

1

-

8




^ Разом за семестр

6

6

73




Всього по курсу

10

10

115
^ Зміст дисципліни “Управлінський облік” за темами ТЕМА 1. Мета, зміст та організація управлінського обліку
Поняття управлінського обліку, його цілі, функції і концепції та організація для задоволення потреб менеджменту. Споживачі інформації управлінського обліку. Об’єкти управлінського обліку. Записи господарських операцій на рахунках управлінського та бухгалтерського обліку. Загальна схема побудови обліку витрат та доходів виробничої діяльності. Схема розгорнутого обліку витрат виробництва (інтегрована система обліку). Функції бухгалтерів – аналітиків.

^ Практичні заняття

Необхідність управлінського обліку на підприємстві. Мета управлінського обліку. Відмінність систем управлінського та фінансового обліку. Рахунки управлінського обліку та їх характеристика.


^ ТЕМА 2. Класифікація і поведінка витрат
Законодавчі та нормативні акти, що визначають склад витрат і доходів. Поняття витрат в обліку та принципи їх класифікації. Вичерпані (спожиті) витрати. Невичерпані (неспожиті) витрати. Витрати на продукцію та витрати періоду. Прямі та непрямі витрати. Основні та накладні витрати. Релевантні та нерелевантні витрати. Постійні та змінні витрати. Дійсні витрати та можливі. Контрольовані витрати та неконтрольовані. Характеристика основних видів витрат. Фактори, що впливають на побудову обліку витрат. Сутність обліку витрат. Облік витрат за статтями калькуляції та за економічними елементами. Сутність поведінки витрат. Постійні та змінні витрати. Вплив керівництва на поведінку витрат. Методи вивчення поведінки витрат. Оцінка витрат і побудова їх функцій. Вибір серед функцій витрат.

^ Практичні заняття

Визначити склад затрат виробництва. Зробити класифікацію витрат, пов’язаних з виробничим процесом. Зробити розмежування витрат на витрати, які включаються в собівартість, та витрати, які не включаються в собівартість продукції.

Зробити класифікацію витрат, яка формує виробничу собівартість, та витрати зі збуту.

^ ТЕМА 3. Методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції
Об’єкти обліку та об’єкти калькулювання. Склад собівартості та її види. Роль калькулювання в управлінні виробництвом. Види калькуляцій та елементи системи калькулювання. Види калькулювання. Визначення собівартості незавершеного виробництва. Калькуляційні одиниці (натуральні, умовні, натурально - умовні). Періодичність та послідовність калькулювання собівартості продукції (робіт та послуг) в сільськогосподарських підприємствах. Включення прямих та непрямих витрат до собівартості.

^ Практичні заняття

Визначити об’єкти витрат та об’єкти калькулювання в сільськогосподарських підприємствах. Дати характеристику методів обліку витрат та калькулювання, що застосовують на сільськогосподарських підприємствах. Встановити періодичність калькулювання собівартості продукції на сільськогосподарських підприємствах


^ ТЕМА 4. Облік витрат допоміжних виробництв

Загальні принципи побудови обліку витрат і калькулювання собівартості робіт та послуг допоміжних виробництв. Облік витрат і визначення собівартості послуг енергетичного господарства. Облік витрат і визначення собівартості послуг водопостачання. Облік витрат і визначення собівартості робіт ремонтної майстерні. Облік витрат і визначення собівартості виконаних робіт вантажного автотранспорту. Облік витрат і визначення собівартості виконаних робіт живою тягловою силою. Облік витрат і визначення собівартості виконаних робіт сільськогосподарською технікою.

^ Практичні заняття

Відкрити у робочому зошиті до рахунку 23 ”Основне виробництво” субрахунок “Допоміжне виробництво” та субрахунки другого порядку. Скласти кореспонденцію рахунків з обліку витрат в допоміжних виробництвах. Згрупувати витрати за періодами та визначити фактичну собівартість продукції робіт та послуг допоміжних виробництв.


^ ТЕМА 5. Облік витрат на організацію виробництва та управління

Завдання обліку загальновиробничих і загальногосподарських витрат. Особливості обліку загальновиробничих витрат в сільськогосподарських підприємствах. Облік загальногосподарських витрат.

^ Практичні заняття

Згрупувати на рахунках управлінського обліку загальновиробничі та загальногосподарські (адміністративні) витрати. Розподілити загальновиробничі витрати рослинництва та тваринництва.


^ ТЕМА 6. Облік витрат та калькулювання собівартості продукції рослинництва

Методи та об’єкти обліку витрат в рослинництві. Номенклатура статей витрат в рослинництві. Документальне оформлення обліку витрат та виходу продукції рослинництва. Витрати рослинництва, що підлягають розподілу. Визначення та порядок списання витрат по посівах, які загинули. Загальні принципи визначення собівартості продукції в рослинництві. Послідовність визначення собівартості продукції рослинництва. Межі виробничої собівартості продукції в рослинництві.

^ Практичні заняття

Скласти кореспонденцію рахунків з обліку витрат та виходу продукції рослинництва. Згрупувати витрати у виробничих звітах. Визначити фактичну собівартість продукції рослинництва.


^ ТЕМА 7. Облік витрат та калькулювання собівартості продукції тваринництва

Побудова обліку витрат та виходу продукції в тваринництві. Номенклатура статей витрат в тваринництві. Документальне оформлення обліку витрат та виходу продукції тваринництва. Перевірка вірності та повноти відображення витрат і виходу продукції тваринництва. Виробництво, яке незавершене в тваринництві, його оцінка та інвентаризація. Загальні принципи визначення собівартості продукції в тваринництві. Послідовність визначення собівартості продукції тваринництва. Оцінка побічної продукції в тваринництві.

^ Практичні заняття

Скласти кореспонденцію з обліку витрат та виходу продукції тваринництва. Згрупувати витрати за статтями у виробничих звітах. Визначити фактичну собівартість продукції тваринництва.


^ ТЕМА 8. Облік витрат та калькулювання собівартості продукції промислових виробництв

Види підсобних промислових виробництв в сільськогосподарських підприємствах та їх класифікація. Побудова обліку витрат та виходу продукції в промислових виробництвах. Номенклатура статей витрат в промислових виробництвах. Визначення собівартості продукції млинів та крупорушок. Калькуляція собівартості продукції комбікормових заводів. Особливості калькулювання собівартості продукції переробки при використанні давальницької сировини. Калькулювання собівартості продукції забою худоби і птиці. Визначення собівартості продукції забою кролів. Облік витрат, калькулювання собівартості продукції цегельних заводів. Калькуляція собівартості продукції лісопильного виробництва. Калькуляція собівартості продукції видобування каменю, піску.

^ Практичні заняття

Скласти кореспонденцію з обліку витрат та виходу продукції промислових виробництв. Розрахувати фактичну собівартість продукції промислових виробництв.
^ ТЕМА 9. Облік витрат в обслуговуючих виробництвах і господарствах
Методичні основи та завдання обліку в обслуговуючих виробництвах і господарствах. Види обслуговуючих господарств. Первинний облік витрат, виходу продукції, послуг обслуговуючих господарств та виробництв.

^ Практичні заняття

Скласти кореспонденцію рахунків з обліку витрат в обслуговуючих виробництвах і господарствах. Визначити фактичну собівартість продукції обслуговуючих виробництв та закрити рахунки.


^ ТЕМА 10. Облік і калькулювання за повними, змінними та нормативними витратами

Сутність обліку і калькулювання за повними витратами. Застосування результатів калькулювання для оцінки запасів, підготовки фінансової звітності та обґрунтування довгострокових рішень. Сутність обліку і калькулювання за неповними (змінними) витратами. Маржинальний підхід для підготовки внутрішньої (сегментної) звітності для обґрунтування короткострокових рішень. Нормативний метод як спосіб оперативного контролю за формуванням собівартості. Поняття про види норм, класифікатори відхилень від норм.

^ Практичні заняття

Визначити суть, значення та відмінності обліку та калькулювання за повними, змінними та нормативними витратами. Встановити можливості застосування вказаних методів на підприємствах.


^ ТЕМА 11. Аналіз взаємозв’язку витрат, обсягу діяльності та прибутку

Мета і методи аналізу взаємозв’язку “витрати-обсяг-прибуток”. Аналіз беззбитковості. Графік маржинального доходу. Аналіз чутливості прибутку. Припущення, покладені в основу аналізу “витрати-обсяг-прибуток”.

^ Практичні заняття

Провести розрахунок точки беззбитковості та запасу міцності.


ТЕМА 12. Аналіз релевантної інформації для прийняття управлінських рішень

Процес прийняття рішень і релевантність облікової інформації. Аналіз варіантів альтернативних рішень. Оптимальне використання ресурсів за умов обмежень. Рішення стосовно запасів. Рішення стосовно ціноутворення. Модель прийняття рішення за умов невизначеності.

^ Практичні заняття

Розглянути типи операційних рішень. Провести аналіз і вибір альтернативних варіантів управлінських рішень.


ТЕМА 13. Бюджетування і контроль

Сутність бюджетування та його організація. Складання та взаємоузгодження бюджетів. Контроль виконання бюджетів і аналіз відхилень.

^ Практичні заняття

Визначити типи бюджетів. Скласти бюджети: продаж; коштів; виробництва продукції; прямих витрат праці; потреби в основній сировині та вартості матеріальних витрат на виробництво; придбавання сировини; вартості готової продукції та сировини на початок і кінець звітного періоду. Дати аналіз стану бюджетного контролю.
^ ТЕМА 14. Облік і контроль за центрами відповідальності
Сутність центрів витрат та центрів відповідальності. Концепція центрів та обліку відповідальності. Оцінка діяльності центрів витрат оцінка діяльності центрів доходу. Оцінка діяльності центрів прибутку. Оцінка діяльності центрів інвестицій. Трансфертне ціноутворення.


^ Практичні заняття

Визначити центри відповідальності, та ознайомитися з показниками за якими оцінюють діяльність центрів доходу, центрів витрат, центрів прибутку та інвестицій.


4. Завдання для самостійної роботи та методичні вказівки до їх виконання


Тема 1

Мета, зміст та організація управлінського обліку


Методичні вказівки


^ 1.1. Сутність управлінського обліку і його місце в системі управління

Згідно Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” внутрішньогосподарський (управлінський) облік – це система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для потреб внутрішніх користувачів для прийняття ними рішень щодо управління підприємством.

За визначенням Американської асоціації бухгалтерів управлінський облік – це процес ідентифікації інформації, обчислення і оцінка показників і надання даних користувачам інформації для підготовки, обґрунтування і прийняття рішень.

Управлінський облік – це процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації, що використовується управлінською ланкою для планування, оцінки і контролю всередині організації та забезпечення відповідного підзвітного використання ресурсів.

Внутрішньогосподарський облік (так званий управлінський, виробничий, контролінг) не є самостійним бухгалтерським обліком. Це є продовження, а точніше подальше поглиблення, деталізація даних бухгалтерського фінансового обліку в частині витрат та доходів діяльності, коли розкривається вся ефективність придбання ресурсів, їх переробки, технологіч­них та організаційних рішень, мотивації тощо.

Організація управлінського обліку залежить від системи управління і передбачає облік необоротних і оборотних активів, зобов’язань, витрат і доходів у процесі діяльності:

Постачальницько-заготівельної(придбання, зберігання, забезпечення матеріальними ресурсами);

Виробничої (пов’язаної з технологічним процесом);

Фінансово-збутової (маркетингова діяльність та операції з капіталом);

Організаційної (створення організаційної структури підприємства тощо).

Залежно від змісту інформації у внутрішній структурі управління виділяють фінансовий та управлінський облік. Фінансовий облік формує інформацію, яка призначена переважно для зовнішніх користувачів. Управлінський облік покликаний забезпечувати інформацією внутрішніх користувачів для прийняття рішень.

^ 2. Предмет, метод і завдання управлінського обліку


Предметом управлінського обліку є контроль за формуванням:

затрат підприємства за цільовим призначенням, їх групування за відповідними ознаками;

собівартості продукції та калькулювання;

виплат працівникам та ефективного використання фонду оплати праці;

доходів підприємства з їх групуванням;

фінансових результатів діяльності.

Зміст предмета розкривають його об’єкти, які складаються з виробничих ресурсів та господарських процесів та їх результатів і характеризують собою витрати, доходи та результати діяльності підприємства, згруповані за їх цільовим призначенням (видами продукції, замовленнями, сферами діяльності тощо).

Метод управлінського обліку – сукупність різних методів і способів, за допомогою яких відображаються об’єкти управлінського обліку в інформаційній системі підприємства. В управлінському обліку використовують: елементи методу бухгалтерського обліку (документація, інвентаризація, оцінка, калькуляція, рахунки, подвійний запис, баланс, звітність), метод моделювання, проектний, графічний, аналітичний, спостереження, розрахунковий, а також загальнонаукові методи (індукція, дедукція, класифікація, системний підхід), прийоми економічного аналізу, індексний метод, математичні методи тощо.

Основними завданнями управлінського обліку є:

Збір, обробка, зберігання та передача необхідної інформації для прийняття оптимальних управлінських рішень;

Перевірка законності і доцільності господарських операцій, забезпечення збереження активів та ефективне їх використання;

Виявлення підсумків господарської діяльності та оцінка ефективності діяльності підприємства;

Складання внутрішніх звітів, інформація яких призначена для внутрішніх користувачів бухгалтерської інформації (звіти можуть бути про раціональне калькулювання собівартості, мати характер розробки планів на різні періоди, можуть стосуватися вибору методів обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості, щодо нормування витрат тощо)


^ 1.3. Порівняльна характеристика фінансового та управлінського обліку

Між управлінським (УО) і фінансовим (ФО) бухгалтерським обліком є дуже багато спільного. Насамперед це:

єдина система первинного обліку;

єдині принципи побудови обліку як двоїстого процесу;

єдине професійне середовище;

дані фінансового обліку використовуються для прийняття управлінських рішень, а дані управлінського обліку можуть бути вихідною базою для фінансових розрахунків;

обидва види обліку базуються на концепції підзвітності менеджерів з метою визначення результатів їх діяльності тощо.

Разом із тим між ними є дуже багато розбіжностей. Це стосується таких характеристик, як:

користувачі: зовнішні (ФО), внутрішні (УО);

обов’язковість ведення: обов’язковий (ФО), необов’язковий (УО);

звітність: повна фінансова звітність (ФО), короткотермінова сегментна звітність (УО);

залежність від внутрішньої побудови діяльності: не залежить (ФО), залежить (УО);

свобода вибору ведення обліку: відповідно до законодавства (ФО), вільний вибір (УО);

відображення часу: сувора фінансова історія підприємства (ФО), акцентування на майбутнє (УО);

критерій точності: абсолютна точність (ФО), можливі відхилення (УО);

базисна структура: теорія двоїстості: актив = пасиву (ФО), облік за центрами відповідальності (УО);

мета обліку: складання фінансових документів для інформування користувачів за межами підприємства(ФО), надання допомоги адміністрації у плануванні, управлінні, контролі та підготовці управлінських рішень (УО);

ступінь відповідальності за ведення обліку: відповідальність за законом (ФО), ніякої юридичної відповідальності(УО);

вимірники в обліку: єдиний грошовий вимірник(ФО); різні вимірники(УО);

періодичність складання звітів: здебільшого квартальна і річна(ФО), інформація за потребою(УО).


^ 1. 4. Принципи і системи організації управлінського обліку

Управлінський облік повинен відповідати єдиним бухгалтерським принципам, зокрема:

безперервності діяльності підприємства;

єдиного грошового вимірника;

повноти та аналітичності інформації;

періодичності тощо.

Але особливо слід зосередитись на вивченні принципів, що притаманні тільки управлінського обліку:

принцип оцінки результатів діяльності структурних підрозділів підприємства, що передбачає визначення тенденцій і перспектив кожного підрозділу в формуванні прибутку підприємства від виробництва до реалізації продукції;

принцип методологічної незалежності – кожне підприємство встановлює свої правила організації та порядок ведення управлінського обліку;

принцип комплексності, що передбачає разову фіксацію даних у первинних документах або виробничих розрахунках і багаторазове використання в усіх видах управлінської діяльності;

принцип відповідальності за результати обліку;

принцип бюджетного методу управління, що виступає інструментом планування, контролю та регулювання і передбачає охоплення бюджетуванням виробництва, реалізації та фінансування підрозділів, а також підприємства в цілому;

принцип залежності, який полягає в тому, що на різні альтер­нативні рішення відносяться тільки ті витрати, які залежатимуть від майбутнього вибору;

принцип причинності, який полягає у тому, що до собівартості продукції повинні відноситися тільки ті витрати, які виникли внаслідок виробництва даної продукції.

Важливим питанням організації управлінського обліку є його місце в системі рахунків бухгалтерського обліку.

Існує 2 основні підходи до побудови плану рахунків: автономний підхід – передбачає виокремлення двох автономних систем рахунків відповідно до цілей фінансового та управлінського обліку, а зв’язок між ними здійснюється за допомогою парних контрольних рахунків одного й того самого найменування, що носять назву рахунків-екранів, або відображаючих рахунків; інтегрований підхід до побудови плану рахунків полягає в тому, що рахунки фінансового та управлінського обліку кореспондують у межах єдиної системи рахунків.

Існування двох підходів до побудови плану рахунків привело до застосування трьох систем обліку витрат і доходів:

загальної (вона ґрунтується на періодичному облікові запасів, де зміну в запасах визначають на кінець кожного періоду за результатами інвентаризації; в кінці періоду всі рахунки витрат і доходів закривають шляхом списання їх сальдо на рахунок “Прибутки та збитки”)) ;

інтегрованої (така система передбачає “вмонтування” рахунків виробничого обліку в загальну систему рахунків для можливості кореспондування їх з рахунками фінансового обліку. Ця система обліку базується на безперервному обліку запасів );

переплетеної, або змішаної (передбачає окреме ведення рахунків фінансового та виробничого обліку, що не кореспондують один з одним, а взаємозв’язок між ними досягається за допомогою спеціальних контрольних рахунків, які мають протилежну побудову і віддзеркалюють одне одного).



Контрольні питання для самоперевірки


Як і коли виник управлінський облік?

Що вивчає управлінський облік?

Які методи використовує управлінський облік?

Як пов’язаний управлінський облік з іншими елементами системи бухгалтерського обліку?

Яка інформація використовується в управлінському обліку?

За якими ознаками класифікуються системи управлінського обліку?

Для чого призначений управлінський облік постачаль­ни­ць­ко­-заготівельної діяльності? Які питання вирішує облік виробничої діяльності?

Як організаційна структура підприємства впливає на побудо­ву управлінського обліку?

Чим організаційна структура фірми відрізняється від вироб­ничої структури?

Які принципи організації управлінського обліку?

Якою має бути релевантна інформація для потреб прийняття управлінських рішень, контролю?

Як може бути побудований аналітичний управлінський облік?

Для чого служить внутрішня звітність підрозділів?

Охарактеризуйте основні форми звітності про економічні результати діяльності.

Який вид внутрішньої звітності найбільш повно характе­ризує діяльність центру відповідальності?

За яким принципом будується план рахунків в Україні?

Охарактеризуйте відомі Вам системи побудови плану рахунків.

Які функції головного бухгалтера в системі управлінського обліку?


Тести для самоконтролю


1. Управлінський облік – це:

а)процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

б)процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації, яка використовується менеджерами різних рівнів управління підприємством для планування, оцінки і контролю його діяльності та прийняття рішень;

в)процес відображення кількісних і якісних характеристик масових соціально-економічних явищ і процесів, закономірностей їхнього розвитку за конкретних умов місця і часу.


2. Об’єктами управлінського обліку є:

а) методи і прийоми обліку активів і зобов’язань;

б) витрати, доходи та фінансові результати діяльності підприємства;

в) методи управління підприємством.

3. Управлінський облік ведеться з метою:

а) складання податкових декларацій;

б) отримання статистичної інформації;

в) управління підприємством.


4. Ведення управлінського обліку на підприємстві є:

а) обов’язковим за законодавством;

б) обов’язковим за вимогою податкових органів;

в) необов’язковим (за рішенням адміністрації підприємства);

г) необов’язковим з окремих питань.


5. Управлінський облік виконує такі функції:

а) комунікаційну;

б) комплексну;

в) регулюючу.


6. Порядок ведення управлінського обліку :

а) регламентується Міністерством фінансів України;

б) визначається Міжнародною федерацією бухгалтерів;

в) описується податковим законодавством;

г) встановлюється керівництвом підприємства.


7. Що з наведеного не є об’єктом управлінського обліку:

а) доходи підприємства;

б) розрахунки з покупцями і замовниками;

в) витрати центрів відповідальності;

г) фінансові результати.


8. Користувачами даних управлінського обліку є:

а) інвестори, акціонери;

б) податкові органи;

в) фінансові та кредитні установи;

г) керівники всередині підприємства.


Рекомендована література


Атамас П.Й. Управлінський облік. Навчальний посібник. – Д.-К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 440 с.

Бутинець Ф.Ф. та ін. Бухгалтерський управлінський облік: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів/Ф.Ф. Бутинець, Т.В. Давидюк, З.Ф. Канурна, Н.М. Малюга, Л.В. Чижевська; за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – 3-тє вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП «Рута», 2005. – 480 с.

Голов С.Ф. Управлінський облік. Підручник. – 4-те вид. – К.: Лібра, 2008. – 704 с.

Добровський В. М., Гнилицька Л. В., Коршикова Р. С. Управлінський облік: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / За ред. В. М. Добровського. — К.: КНЕУ, 2003. —  235 с.

Огійчук М.Ф. Фінансовий та управлінський облік на сільськогосподарських підприємствах. Підручник./ М.Ф. Огійчук, Я.В. Плаксієнко, М.І. Беленкова та ін./ за ред. проф. М.Ф. Огійчука. – 5-е вид., перероб і допов. – К.: Алерта, 2009. – 1056 с.

Про бухгалтерський облік та фінансову звітність: Закон України від 16.07.99 р.№996-ХІУ.

Сопко В.В. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2006. — 526 с.


Тема 2

Класифікація і поведінка витрат


Методичні вказівки


^ 2.1. Економічна суть витрат і їх регламентація в Україні

Економічний зміст витрат можна визначити як спожиту частку виробничих ресурсів. Витрати на виробництво – це матеріальні та грошові кошти, витрачені з метою їх повернення у збільшеній кількості, тобто з метою генерації грошових потоків і одержання доходу.

П(С)БО 1 визначає витрати як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу(за винятком зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення і розподілу між власниками).

Облікова регламентація витрат в Україні здійснюється на основі П(С) БО 16 “Витрати”, де вказано такі основні положення:

Витрати відображаються в обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань;

Витратами звітного періоду визнається зменшення активів(збільшення зобов’язань), що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення і розподілу між власниками) за умови, що ці витрати будуть достовірно оцінені;

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визначенням доходу, для отримання якого вони здійснені;

Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходами певного періоду, відображаються в складі витрат того періоду, в якому були здійснені;

Якщо актив забезпечує отримання економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості між відповідними звітними періодами.

П(С)БО 16 містить загальний характер. В ньому вказані лише загальні рекомендації, що не враховують галузевих особливостей галузей народного господарства. Тому міністерствам і відомствам надано право розробляти свої специфічні методичні рекомендації з питань організації обліку витрат та калькулювання собівартості у відповідних галузях.


^ 2. 2. Склад виробничих витрат

Виробнича собівартість продукції формується в процесі накопичення витрат виробництва при збиранні їх на кожному етапі технологічного процесу. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

Прямі матеріальні витрати

Прямі витрати на оплату праці

Інші прямі витрати

Загальновиробничі витрати.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості встановлюється підприємством самостійно.

До складу прямих матеріальних витрат відносять вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленої продукції або є її невіддільним компонентом, що можуть бути прямо віднесені на конкретний об’єкт витрат.

До складу прямих витрати на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт, наданні послуг, що можуть бути прямо віднесені на конкретний об’єкт витрат.

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, що можуть бути прямо віднесені на конкретний об’єкт витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація тощо.

Усі вище перелічені витрати відносяться до прямих. Однак в обліку існує поняття непрямих витрат – це витрати, що не можуть бути віднесені на конкретний об’єкт обліку витрат економічно можливим шляхом, тобто без відповідного розподілу між культурами, групами тварин, видами робіт. Згідно з П(С)БО 16 ці витрати називаються загальновиробничими.


^ 2. 3. Напрямки класифікації витрат в управлінському обліку та їх характеристика

Головним об’єктом аналізу в процесі управління є витрати, і їх класифікація дуже важлива для розуміння того, як ними управляти. В обліковій літературі більшість авторів виділяють три напрямки класифікації витрат за принципом «різні витрати для різних цілей»:

1. Для оцінки запасів та визначення фінансового результату: вичерпані та невичерпані, витрати на продукцію та витрати пері