Реферат: Навчальна програма для 10-11 класів інформаційно-технологічного профілю Пояснювальна записка

Інформатика


навчальна програма для 10–11 класів
інформаційно-технологічного профілю


Пояснювальна записка


Інформатика на сьогоднішній день є одним із засобів формування не тільки освітнього, а й розвиваючого та інтелектуального потенціалу особистості. У процесі профільного вивчення інформатики основні завдання курсу значно розширюються та доповнюються, що обумовлено необхідністю виявлення та розвитку в учнів логічних здібностей, підготовки їх до участі в інтелектуальних змаганнях та наукових дискусіях, формування в них стійкого інтересу до інформатики і пов’язаної з нею професійної діяльності, підготовки до навчання у вищих навчальних закладах.

Дана програма розроблена відповідно до Типового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання технологічного напряму інформаційно-технологічного профілю [1], Додаток 10.

Програма профільного вивчення інформатики розрахована на викладання у 10-11 класах. Вона складається з двох паралельних змістових ліній: інформаційно-комунікаційні технології і алгоритмізація та програмування. Дана програма є продовженням програми вивчення інформатики у 9-му класі та базується на знаннях учнів, отриманих при вивченні інформатики у 9-му класі, та орієнтована на класи, які працюють за навчальними планами з інформаційно-технологічним профілем навчання. Програма може використовуватися і в тих класах інформаційно-технологічного профілю, які почали вивчати інформатику до 9 класу та/або вивчали її у 9 класі в обсязі більше 1 години на тиждень. Додатковий час, що з’являється за такого розподілу навчальних годин, може бути використаний для викладання відповідних розділам програми курсів за вибором у повному обсязі, передбаченому програмами цих курсів, а також для викладання інших курсів за вибором, що не відповідають розділам даної програми.

Програма профільного вивчення інформатики тематично значно розширює і поглиблює матеріал програм рівня стандарту та академічного рівня для 10-11 класів. А саме, програма містить весь тематичний матеріал, який увійшов до програм рівня стандарту та академічного рівня у вигляді окремих тем, що відповідають таким же темам зазначених програм, або ж підтем, що змістовно їх поглинають. Наприклад, тема «Опрацювання мультимедійних даних», що входила у програмі академічного рівня входить до розділу «Інформаційні технології персональної та колективної комунікації» у даній програмі входить до розділу «Основи створення комп’ютерних презентацій».


Програма ставить за мету:

розвиток логічного, аналітичного мислення та основних видів розумової діяльності: уміння використовувати індукцію, дедукцію, аналіз, синтез, робити висновки, узагальнення;

формування теоретичної бази знань учнів щодо процесів перетворення, передавання та використання інформації, а також способів організації даних, роз­криття значення інформаційних процесів у формуванні сучасної систем­но-інформаційної картини світу, розкриття ролі інформаційних техноло­гій в розвитку сучасного суспільства;

розвиток уміння розв’язувати змістовні задачі різного рівня складності, користуючись відомими теоретичними положеннями, математичним апаратом, літературою та комп’ютерною технікою;

підготовку учнів до участі в олімпіадах, конкурсах, турнірах, науково-практичних конференціях, конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт різного рівня та інших інтелектуальних змаганнях;

доведення вивчення інформатики до творчого рівня;

бачення учнями можливостей використання набутих знань у їх майбутній професії;

iнтеграцiю інформатики з іншими предметами, що викладаються в навчальних закладах.

До теоретичної бази знань відносяться:

фундаментальні по­няття сучасної інформатики, сутність поняття інформації та інформа­ційних процесів, принципів будови та функціонування комп’ютера, ролі нових інформаційних технологій у сучасному виробництві, науці, повсякденній практиці, перспектив розвитку комп’ютерної техніки;

принципи функціонування та викорис­тання глобальної мережі Інтернет, пошук потрібної інформації;

основи алгоритмізації та програмування;

постановка задач і побудова відповідних інформаційних (зокрема, ма­тематичних) моделей, загальні принципи розв’язування задач за допо­могою комп'ютера з використанням програмного забезпечення загаль­ного та навчального призначення;

методи розв’язання задач підвищеної складності.

До практичних навичок належать:

навички роботи з апаратним та програмним забезпеченням комп’ютера (пристро­ями введення-виведення інформації, прикладним програмним забезпе­ченням загального призначення: операційною системою, редакторами текстів, графічними редакторами, редакторами для роботи з відео зображеннями, електронними таблицями, системами управління базами даних, інформаційно-пошуковими системами, програмами-броузерами для перегля­ду гіпертекстових сторінок, програмами для роботи з електронною по­штою, чатами, форумами, відео конференціями, вебінарами тощо);

навички пошуку інформації в глобальній мережі Інтернет, створення гіпертекстових сторінок тощо;

навички аналізу відомих методів побудови алгоритмів та визначення найоптимальніших з них для розв’язування конкретної задачі;

навички тестування складених алгоритмів;

навички роботи з середовищем програмування;

навички техніки програмування.

Мета курсу досягається через практичне оволодіння учнями навичками роботи з основними складовими сучасного програмного забезпечення комп’ютерів, ознайомлення з функціональним призначенням основних пристроїв комп’ютера, з основами технології розв’язування задач за допомогою комп’ютера, починаючи від їх постановки й побудови відповідних інформаційних моделей і завершуючи інтерпретацією результатів, отриманих за допомогою комп’ютера.

Характерною особливістю структури даної навчальної програми є те, що вона складається з двох паралельних змістовних ліній: сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та основ алгоритмізації та програмування (ОАП). Обидві ці лінії тематично взаємопов’язані і послідовно узгоджені. Це дозволяє підготувати учнів до сприйняття нового матеріалу взаємопов’язаних частин обох паралельних змістовних ліній і не втрачати в часі актуальність вивчення тем обох курсів.

Ще однією з головних ідей, покладених у розробку програми, є стимулювання самостійної роботи учнів шляхом виконання власних проектів та проектних завдань. Це в першу чергу спонукає до розвитку їх творчого креативного мислення під час опанування курсу профільного вивчення інформатики.

Інформатика особлива тим, що вона одночасно є самостійною наукою і прикладною. Саме тому у програмі відображений наскрізний зв’язок тем курсу з іншими предметами шкільного компоненту через виконання практичних, лабораторних робіт, розробки власних проектів, що передбачено програмою в 11-му класі в останній темі «Інформаційні технології у проектній діяльності». Саме ця тема є завершальною курсу профільного рівня вивчення інформатики і дозволяє інтегрувати та закріпити учням всі знання, отримані протягом двох років навчання. Ця тема, як і більшість інших тем курсу, базуються на відповідних програмах курсів за вибором, що рекомендовані Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах.

Програма курсу розрахована на використання комп’ютерів на кожному уроці. Вивчення курсу сплановано на 2 роки (10-11 кл.) з розрахунку 350 годин. Програмою передбачено тижневе навантаження у 5 навчальних годин. Розподіл годин між змістовими лініями відбувається так: у 10-му класі 2 години на тиждень виділяється для тем з основ інформаційно-комунікаційних технологій та 3 години для тем з основ алгоритмізації та програмування, а в 11-му класі 3 години на тиждень виділяється для лінії ІКТ та 2 години для лінії ОАП.

В програмі у кожній з ліній передбачено резерв навчального часу, який на розсуд вчителя використовується для вивчення окремих тем, розв’язування задач, повторення, узагальнення, систематизації знань учнів.

Основною формою навчальних занять у класах з профільним вивченням інформатики залишаються уроки різних типів: вивчення нового навчального матеріалу, удосконалення знань та формування умінь при розв’язуванні задач, узагальнення та систематизація знань, контроль та корекція знань. Рекомендується використовувати такі форми організації навчання: уроки-лекції, уроки-семінари, заліки, практичні заняття різного типу, як то індивідуальні, роботу в групах тощо. Під час профільного вивчення курсу інформатики передбачаються такі практичні форми занять: уроки розв’язування задач, лабораторні роботи, роботи над проектними задачами. Для більш ефективного використання навчального часу при вивченні інформатики рекомендується застосування спарених уроків. У тих випадках, коли на вивчення тем тієї чи іншої змістової лінії відводиться 3 години на тиждень, можна непарну годину проводити спареною раз на два тижні. З цією метою всі теми програми розраховані на парну кількість годин.

Окремо слід зазначити відмінність між практичними та лабораторними роботами, які передбачені у програмі як одна із форм звітності учнів за набуті знання з окремих тем. Якщо практична робота може виконуватися учнями як індивідуально, так і у групах, відповідно до обраної вчителем методики, і передбачає виконання конкретного однакового для всіх учнів завдання, то лабораторні роботи рекомендуються до виконання учнями самостійно. Вони передбачають ведення дослідження у зошиті з окремої теми по кожній лабораторній роботі із зазначенням постановки задачі, опису розробленого алгоритму виконання завдання, підібраних власних тестів, результатів тестування, аналітичного дослідження отриманих результатів, порівняння з результатами інших альтернативних методів розв’язання поставленої задачі, остаточних висновків. За результатами виконання лабораторної роботи можливий її захист у будь-якій формі. Такий захист на вибір вчителя може бути проведений індивідуально з окремими учнями, або у груповому інтерактивному режимі. У програмі лабораторні роботи передбачені лише із тих тем, які дозволяють учням провести відповідну дослідницьку роботу.

Критерії оцінювання навчальних досягнень визначаються через виконання учнями практичних та лабораторних робіт, захист власних проектних робіт з різних тем, проведення учителем тематичного оцінювання знань учнів як підсумковий етап з окремих тем або групи послідовних тем.

^ Початковий рівень навчальних досягнень визначається у разі репродуктивної діяльності учня, а саме визначення ним основних понять теми, повторення прикладів, що наводилися вчителем, виконання практичних завдань, що розглядалися на уроці під час ознайомлення з новим матеріалом, виконання лабораторних робіт у повній відповідності з вказівками вчителя та під його керівництвом. При розробці проектів учень бере участь у роботі групи за визначеною вчителем темою.

^ Середній рівень навчальних досягнень передбачає самостійне виконання учнем завдань, подібних до тих, що розглядалися вчителем під час подання нового матеріалу. Учень також орієнтується в теоретичному матеріалі, відповідає на запитання вчителя не лише в тій послідовності, в якій подавався новий матеріал, виконує практичні та лабораторні роботи частково самостійно, використовуючи тести, запропоновані вчителем. Розробку проектів учень виконує під керівництвом та постійним контролем вчителя за визначеною ним темою.

^ Достатній рівень навчальних досягнень демонструють учні, які орієнтуються у навчальному матеріалі нової теми, відповідаючи на запитання вчителя, самостійно виконують практичні та лабораторні роботи, підбираючи для цього власні тести, ґрунтовно аналізують отримані результати. Під час роботи над проектами учні працюють самостійно під керівництвом вчителя.

^ Високий рівень навчальних досягнень учнів визначається у разі вільної орієнтації у новому навчальному матеріалі з можливою участю при його викладенні вчителем під час уроку, розуміння взаємопов’язаності різних тем всієї програми, самостійного творчого виконання практичних та лабораторних робіт, аналітичного підходу до аналізу отриманих результатів, самостійної проектної роботи, участі в інтелектуальних змаганнях з інформатики (олімпіади, конкурси, конференції, турніри, захисти наукових робіт тощо).

Зміст навчальної програми профільного рівня вивчення інформатики для учнів 10-11 класів, що складається з двох паралельних змістовних ліній, можна представити у вигляді такої схеми:


^ 10 клас (5 год. на тиждень)

Інформаційно-комунікаційні технології

Алгоритмізація та програмування

Загальна кількість годин на рік

І семестр (2 год. на тиждень)

І семестр (3 год. на тиждень)

175

(168+7рез)

Служби Інтернету


Комп’ютерна графіка


Текстовий процесор

4


16


12

Основи алгоритмізації та програмування

48

ІІ семестр (2 год. на тиждень)

ІІ семестр (3 год. на тиждень)

Текстовий процесор (продовження)


Табличний процесор

4


30

Основи алгоритмізації та програмування

54

Всього годин

70 (66+4рез)

Всього годин

105 (102+3рез)

11 клас (5 год. на тиждень)

Інформаційно-комунікаційні технології

Алгоритмізація та програмування

Загальна кількість годин на рік

І семестр (3 год. на тиждень)

І семестр (2 год. на тиждень)




Бази даних


Основи створення комп’ютерних презентацій

26


22

Методи побудови алгоритмів


Основи об’єктно-орієнтованого проектування

22


10


175

(168+7рез)

ІІ семестр (3 год. на тиждень)

ІІ семестр (2 год. на тиждень)

Основи веб-дизайну



24



Програмування графіки та мультимедіа



16



Автоматизація роботи в офісних програмах за допомогою VBA, 15 год.

(^ Розділ спільний для ліній ІКТ та ОАП, поділений відповідно у годинах 9ІКТ+6ОАП)

Інформаційні технології у проектній діяльності, 32 год.

(^ Розділ спільний для ліній ІКТ та ОАП, поділений відповідно у годинах 18ІКТ+14ОАП)

Всього годин

105 (99+6рез)

Всього годин

70 (68+2рез)

Загальна кількість годин

350


Зв’язок програми з курсами за вибором. Майже всі розділи програми в лінії ІКТ і деякі розділи в лінії ОАП за змістом і вимогами до навчальних досягнень збігаються з відповідними курсами за вибором з інформатики, можливо, в дещо ущільненому варіанті. А отже, для викладання цих розділів рекомендуємо використовувати навчально-методичне забезпечення для курсів за вибором. У таблиці далі вказано, які розділи яким курсам за вибором відповідають і в якому обсязі вони мають вивчатися.

Розділ навчальної програми

Курс за вибором

Відповідність тем програми темам курсу за вибором

Теми в розділі програми

Теми в курсі за вибором

Комп’ютерна графіка

Основи комп’ютерної графіки

1

3

2

4

Теми 1 і 2 курсу за вибором вивчаються у 9 класі, тема 6 – в розділі «Основи веб-дизайну»

Табличний процесор

MS Excel у профільному навчанні

1

1, 2, 3.1, 3.2, 3.3

2

3.4, 3.5

3

4

Теми 5 і 6 курсу за вибором вивчаються в розділі «Автоматизація роботи в офісних програмах за допомогою VBA»

Бази даних

Основи баз даних

1

1, 2 (базова версія)

2

3 (базова версія)

3

4 (розширена версія)

4

5, 6 (розширена версія)

5

7, 8, 9 (розширена версія)

Основи створення комп’ютерних презентацій

Основи створення комп’ютерних презентацій

1

1

2

2

3

3

Основи веб-дизайну

Основи веб-дизайну

1

1

2

2

3

3

4

4

5

5

Основи алгоритмізації та програмування

Основи алгоритмізації та програмування

Розділ програми повністю ідентичний курсу за вибором

Інформаційні технології у проектній діяльності

Інформаційний працівник

Розділ програми повністю ідентичний курсу за вибором



^ Для забезпечення профільного рівня вивчення інформатики необхідні такі про­грамні засоби:

Операційна система (MS Windows, Linux)- для засвоєння правил роботи з системою вве­дення-виведення інформації, її збереження на зовнішніх носіях, роботи в глобальній мережі Інтернет, роботи з графічними та відео зображеннями тощо.

^ Пакет офісних програм (MS Office, Open Office) - для засвоєння за допомогою комп’ютера правил роботи з текстовою, графічною та відеоінформацією; структурування, редагування, впорядкування, пошуку та зберігання ін­формації в електронних таблицях і базах даних.

^ Векторний і растровий графічний редактор (GIMP, Photoshop, CorelDraw) - для засвоєння правил побудови малюнків, схем, креслень, анімацій тощо за допомогою комп’ютера.

Середовище однієї з мов програму­вання (Free раsсаl, С++, Visual Basic, Delphi тощо) - для створення та на­лагодження власних програм.

Середовище об’єктно-орієнтованого проектування мовою UML (Visual Paradigm, Poseidon тощо) - для проектування архітектури об’єктно-орієнтованих програм.

Редактор потокових презентацій (Flash) - для створення потокових презентацій.

Редактор веб-сайтів (MS FrontPage, Dreamveawer тощо) - для автоматизованої розробки веб-сайтів.

Засоби для роботи в Інтернеті (веб-браузер Internet Explorer, Mozilla, Chrome тощо, поштовий клієнт Outlook Express, The Bat тощо, служба обміну миттєвими повідомленнями Skype, ICQ тощо) – для навчання роботі в Інтернеті.



Серед засобів кожної категорії учитель може вибирати будь-які на власний розсуд.

^ Програма профільного вивчення інформатики

Лінія «Алгоритмізація та програмування»

10 клас


^ Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Розділ «Основи алгоритмізації та об’єктно-орієнтованого програмування», 100+5 годин

І семестр (48 год. (46+2 рез.), 3 год. на тиждень )

Тема 1: «Основні поняття алгоритмізації», 4 години

^ Зміст навчального матеріалу:

поняття алгоритму; властивості алгоритмів; способи представлення алгоритмів; базові алгоритмічні структури; типи алгоритмів; виконавець та система команд виконавця; формальне виконання алгоритму; аргументи, результати, проміжні величини


^ Практичні роботи:

«Способи подання алгоритмів»

«Базові алгоритмічні структури. Типи алгоритмів»

називає: основні поняття алгоритмізації, властивості алгоритмів, способи представлення алгоритмів, базові алгоритмічні структури, типи алгоритмів, аргументи, результати, проміжні величини

наводить: власні приклади алгоритмів та виконавців алгоритмів, аргументів, результатів, проміжних величин

розпізнає: відмінність між різними базовими алгоритмічними структурами та типами алгоритмів, аргументами, результатами, проміжними величинами

характеризує: задані алгоритми за типами, способами представлення

описує: задані алгоритми різними способами

пояснює: сутність поняття виконавця алгоритму та системи команд виконавця, сутність поняття формального виконання алгоритму, виконання дій заданого алгоритму, поняття аргументу, результату та проміжної величини

формулює: означення алгоритму, базових алгоритмічних структур, характерні ознаки різних типів алгоритмів, аргументів, результатів та проміжних величин

обґрунтовує: наявність тих чи інших базових алгоритмічних структур у заданому алгоритмі, належність конкретного алгоритму до відповідного типу, коректність дій при виконанні заданого алгоритму, наявність у заданому алгоритмі аргументів, результатів та проміжних величин

порівнює: різні способи представлення алгоритмів, різні алгоритми за типами, змінні як аргументи, результати та проміжні величини

класифікує: алгоритми за способами представлення та за типами, змінні як аргументи, результати та проміжні величини

аналізує: належність заданих алгоритмів до тих чи інших типів, визначення змінних як аргументів, результатів або проміжних величин, власні помилки і помилки інших учнів при виконанні завдань та під час відповідей на запитання учителя

оцінює: складність виконуваних завдань, коректність власних відповідей та відповідей інших учнів

висловлює судження: щодо належності заданої послідовності дій поняттю алгоритму та наявності у ній всіх його властивостей, наявності у заданих алгоритмах тих чи інших базових алгоритмічних структур, належності заданих алгоритмів тим чи іншим типам, належності змінних заданого алгоритму до аргументів, результатів або проміжних величин

розв’язує: завдання по представленню заданих алгоритмів різними способами, визначенню у заданих алгоритмах аргументів, результатів та проміжних величині

спостерігає: за виконанням завдань іншими учнями, аналізуючи їх відповіді

використовує: власні знання і рекомендації учителя для виконання завдань

дотримується правил: опису алгоритмів різними способами з використанням відповідних базових структур

^ Тема 2: «Моделі та моделювання», 2 години

Зміст навчального матеріалу:

поняття моделі та моделювання; класифікація моделей; інформаційна модель; математична модель як різновид інформаційної моделі; етапи розв’язування задач на комп’ютері


^ Практичні роботи:

«Побудова інформаційної та математичної моделі»


називає: класи моделей, етапи розв’язування задач на комп’ютері

наводить: приклади моделей

розпізнає: класи моделей

характеризує: класи моделей, окремі етапи розв’язування задач на комп’ютері

описує: моделі за класами, інформаційну модель, математичну модель, запропонованих задач

пояснює: смисл моделювання та його прикладне значення

формулює: поняття моделі, моделювання, інформаційної моделі, математичної моделі

обґрунтовує: належність конкретних моделей до відповідних класів, послідовність етапів розв’язування задач на комп’ютері, необхідність створення інформаційної та математичної моделі задачі

порівнює: різні класи моделей

класифікує: конкретні приклади моделей

аналізує: належність конкретних моделей до відповідних класів, необхідність створення інформаційної та математичної моделі задачі для наступного її розв’язування, доцільність певних етапів розв’язування задачі на комп’ютері для кожного конкретного прикладу

оцінює: складність запитань вчителя, повноту відповідей як власних так й інших учнів класу

висловлює судження: щодо місця та ролі моделей та моделювання у різних сферах діяльності людини, доцільності розбиття моделей на класи, логічної послідовності поетапного розв’язування задач на комп’ютері

розв’язує: запропоновані вчителем завдання щодо визначення класу заданої моделі, створення інформаційної та математичної моделі

спостерігає: за логікою послідовності викладення матеріалу, за коректністю відповідей учнів

використовує: набуті знання і навички для виконання поставлених вчителем завдань як на уроках інформатики, так і на уроках з інших предметів

дотримується правил: створення інформаційної та математичної моделі, визначення етапів розв’язування задач на комп’ютері

^ Тема 3: «Мови програмування», 2 години

Зміст навчального матеріалу:

мова програмування як один із способів представлення алгоритму; класифікація мов програмування; елементи мови програмування



називає: різні мови програмування, класи мов програмування

наводить: приклади мов програмування, перелік класів мов програмування

елементів мови програмування

розпізнає: різні мови програмування та їх призначення, до якого класу відноситься конкретна мова програмування; елементи мови програмування

характеризує: мову програмування як один із способів представлення алгоритму, особливості різних класів мов програмування, особливості мови програмування, що вивчається

описує: призначення мов програмування, ознаки різних класів мов програмування

пояснює: призначення окремих мов програмування, ознаки окремих класів мов програмування

формулює: поняття класів мов програмування

обґрунтовує: наявність великої кількості різних мов програмування, ознаки окремих класів мов програмування, необхідність розробки різних середовищ програмування, призначення середовищ програмування

порівнює: особливості різних мов програмування

класифікує: мови програмування

аналізує: значення коректного вибору мови програмування для розв’язання поставленої задачі

оцінює: ефективність вибору мови програмування при розв’язуванні поставленої задачі

висловлює судження: щодо необхідності створення різних мов програмування, необхідності та раціональності поділу мов програмування на класи

розв’язує: завдання щодо ідентифікації тексту програми відповідно до мови програмування, якою вона представлена

використовує: набуті знання для виконання поставлених вчителем завдань

дотримується правил: виконання тестових завдань

показує на комп’ютері: уміння щодо виконання тестових завдань

^ Тема 4: «Основи об’єктно-орієнтованого програмування. Робота у середовищі програмування», 6 годин

Зміст навчального матеріалу:

основні особливості середовища розробки, візуальне конструювання, структура проекту; структура модуля; події; збереження та запуск проекту; компіляція; етапи розробки проекту; етапи проектування форми; проект як сукупність алгоритмів процедур обробки подій; кодування; налагодження; тестування


^ Практичні роботи:

«Створення, збереження, запуск проекту за заданим зразком»

«Налагодження та тестування проекту за заданим зразком»



називає: елементи візуального конструювання проектів, складові середовища програмування, етапи розробки проекту, етапи проектування форми

наводить: приклади етапів розробки проекту, етапів проектування форми

розпізнає: приклади програм, реалізованих у середовищі розробки, компонентів для введення та виведення інформації

характеризує: особливості використання мови об’єктно-орієнтованого програмування

описує: загальний вигляд середовища програмування, структури проекту

пояснює: правила оформлення проекту, алгоритм проектування форми

формулює: етапи розробки проекту, етапи проектування форми, поняття про об’єкт, властивості та події

обґрунтовує: доцільність використання середовища програмування для розробки проектів

порівнює: проекти, розроблені за допомогою середовища об’єктно-орієнтованого програмування та без його використання

класифікує: етапи розробки проекту у середовищі об’єктно-орієнтованого програмування

аналізує: переваги та недоліки використання середовища об’єктно-орієнтованого програмування

оцінює: результати роботи реалізованого у вигляді проекту розробленого алгоритму для власних тестів у середовищі програмування

висловлює судження: щодо доцільності та коректності використання середовища програмування для конкретних задач

розв’язує: завдання по реалізації та тестуванню підготовлених вчителем алгоритмів з використанням операторів присвоювання, компонентів введення і виведення інформації, арифметичних виразів у середовищі програмування

спостерігає: за покроковим виконанням реалізованих у вигляді проекту запропонованих вчителем лінійних алгоритмів, за реалізацією проекту у середовищі програмування.

використовує: можливості середовища програмування для налагодження проектів, запропонованих вчителем, при введенні початкової та при виведенні результуючої інформації

дотримується правил: роботи за комп’ютером, реалізації алгоритмів у вигляді проекту з використанням середовища програмування

показує на комп’ютері: виконання створеного проекту на основі запропонованих вчителем завдань, компоненти для введення початкової інформації, виведення результуючої інформації, виконання проекту для власних розроблених вхідних даних у середовищі програмування

^ Тема 5: «Лінійні алгоритми. Введення та виведення даних», 12 годин

Зміст навчального матеріалу:

поняття змінної; ім’я та тип змінної; опис стандартних типів змінних; арифметичні операції; правила запису арифметичних виразів; стандартні функції; оператор присвоювання; можливості введення та виведення інформації; використання текстових файлів для введення та виведення інформації;

поповнення власної бібліотеки навчальних завдань


^ Практичні роботи:

«Побудова лінійних алгоритмів та їх реалізація у вигляді програм (проектів)»,

«Побудова лінійних алгоритмів та їх реалізація у вигляді програм (проектів) з використанням текстових файлів»


^ Лабораторні роботи:

«Розробка власних лінійних алгоритмів та їх реалізація і тестування у середовищі програмування»

«Розробка власних лінійних алгоритмів та їх реалізація і тестування у середовищі програмування з використанням текстових файлів»

називає: арифметичні операції, стандартні функції, оператори присвоювання, можливості введення та виведення інформації, текстові файли як один із способів введення та виведення інформації

наводить: перелік стандартних типів змінних, приклади лінійних алгоритмів, арифметичних виразів, оператора присвоювання, можливостей введення і виведення інформації, текстових файлів для введення та виведення інформації

розпізнає: відмінність між іменем та типом змінної, різні стандартні типи змінних, арифметичні операції, арифметичні вирази, стандартні функції, оператор присвоювання, способи введення та виведення інформації, текстові файли для введення та виведення інформації

характеризує: особливості різних стандартних типів змінних, арифметичні операції, правила запису арифметичних виразів, призначення оператора присвоювання, призначення способів введення та виведення інформації, текстові файли як один із способів введення та виведення інформації

описує: стандартні типи змінних, загальний вигляд оператора присвоювання, можливості введення та виведення інформації, виклик стандартних функцій, процес використання текстових файлів для введення та виведення інформації

пояснює: поняття змінної, відмінність між іменем та типом змінної, призначення різних стандартних типів змінних, правила запису арифметичних виразів мовою програмування, оператора присвоювання, можливості введення і виведення інформації, схеми лінійного алгоритму, принцип виконання оператора присвоювання, принципи використання текстових файлів для введення та виведення інформації, результати роботи реалізованого у вигляді програми (проекту) розробленого алгоритму для запропонованих тестів

формулює: означення змінної, імені та типу змінної, означення арифметичного виразу, лінійного алгоритму

обґрунтовує: необхідність використання різних типів змінних для запису алгоритму у вигляді програми, пріоритетність виконання арифметичних операцій, особливості виклику стандартних функцій, переваги використання текстових файлів для введення та виведення інформації, значення тестування реалізованих у вигляді програми (проекту) розроблених лінійних алгоритмів

порівнює: типи змінних, різні варіанти використання оператора присвоювання, введення та виведення інформації, способи введення та виведення інформації, результати виконання реалізованого у вигляді програми (проекту) розробленого лінійного алгоритму для запропонованих вхідних даних

класифікує: арифметичні операції, стандартні підпрограми, файли з вхідною та вихідною інформацією

аналізує: коректне визначення типів змінних щодо ефективного використання пам’яті комп’ютера при розв’язуванні конкретної задачі, відмінність між аргументами, результатами та проміжними величинами для заданих прикладів алгоритмів, результати роботи реалізованого у вигляді програми (проекту) розробленого лінійного алгоритму

оцінює: результати роботи реалізованого у вигляді програми (проекту) розробленого лінійного алгоритму для власних вхідних даних

висловлює судження: щодо смислу введення різних типів змінних, необхідності використання коментарів при розробці алгоритмів у їх тексті, необхідності використання коментарів при введенні початкової інформації та при виведенні результуючої інформації, необхідності тестування розробленого алгоритму, необхідності використання можливостей середовища програмування під час налагодження лінійної програми (проекту)

розв’язує: завдання по створенню, реалізації мовою програмування та тестуванню лінійних алгоритмів з використанням операторів присвоювання, арифметичних виразів, стандартних функцій, різних способів введення і виведення інформації

спостерігає: за покроковим виконанням реалізованих у вигляді програм (проектів) розроблених лінійних алгоритмів, за виконанням програм (проектів)

використовує: можливості середовища програмування для створення та налагодження програм (проектів), що базуються на лінійних алгоритмах, коментарі у тексті програми, при введенні початкової інформації та при виведенні результуючої інформації

дотримується правил: роботи за комп’ютером, реалізації лінійних алгоритмів у вигляді програм (проектів)

показує на комп’ютері: покрокове виконання створеної лінійної програми (проекту), введення початкової інформації, виведення результуючої інформації, можливості перегляду значень аргументів, результатів та проміжних величин, виконання лінійної програми (проекту) для власних розроблених вхідних даних

^ Тема 6: «Робота у середовищі програмування у консольному режимі», 4 години

Зміст навчального матеріалу:

поняття консольного режиму виконання програми та можливості його використання; знайомство з можливостями середовища об’єктно-орієнтованого програмування щодо роботи у консольному режимі; можливості створення, редагування та тестування програм у консольному режимі; можливості введення та виведення інформації для виконання програм у консольному режимі; використання текстових файлів для введення та виведення інформації; розв’язування задач у консольному режимі


^ Практичні роботи:

«Створення, редагування та тестування програм у консольному режимі»

«Використання текстових файлів для розв’язування задач у консольному режимі»


^ Лабораторна робота:

«Реалізація лінійних алгоритмів з використанням консольного режиму середовища програмування»

називає: консольний режим як одну із можливостей реалізації розробленого алгоритму у середовищі програмування; опції середовища програмування, необхідні для виконання програми у консольному режимі

наводить: приклади доцільності використання консольного режиму для виконання програми

розпізнає: опції середовища програмування, які використовуються для виконання програми у консольному режимі

характеризує: особливості використання консольного режиму для реалізації і виконання програм

описує: етапи виконання програми у консольному режимі

пояснює: можливості та послідовність етапів виконання програми у консольному режимі

формулює: принципи роботи під час створення, редагування та тестування програми у консольному режимі

обґрунтовує: доцільність використання консольного режиму для реалізації і виконання програм

порівнює: