Реферат: Добірка віршів до Дня Перемоги


Добірка віршів до Дня Перемоги


"Колись історія назве,

Наш час народженням людини.

Бо поки серце в нас живе -

Ми не стояли на колінах."


Посміхається ранок травневий,

Трепет спогадів, потиск долонь...

У сльозинках непрохано-щедрих

Знов виблискує вічний вогонь.

Але поряд надійне плече

І дитячі допитливі очі,

І душа, в якій серце тріпоче,

Що Ваш спогад в майбутнє несе.


Біля братських могил

Не рідшає стрій

Кличе Вічний вогонь.

Плин років не порушить...

Хоча знову поменшало

Срібних сивин,

В серці пам'ять живе,

Зігріваючи душі.


Ви знов сьогодні поряд з нами,

Та невблаганний плин років...

Гроза відлунює громами

В старих листах поміж рядків...

Умитий ранок зустрічає

Шістдесят другий мирний рік,

А друзі десь за небокраєм...

Лиш вічне полум'я палає,

Щоб душі зболені зігріть.


Знову ранок травневий

Білим квітом кружляє,

Ніжний килим зелений

Розстеляє до ніг.

Вітер шепче вітання

І приносить зітхання:

"Знов поменшало стежок

Від воєнних доріг".

Хоч рідіють колони -

Кличуть друзі далекі,

Та порожнім не буде

Ваше місце в строю.


Ми знову прийдемо до вічного вогню,

Рокам ніколи пам'яті не стерти

Про тих,хто пережив страшну війну,

І тих, хто залишивсь в обіймах смерті.

Ми знову прийдемо до вічного вогню...

Із нами прийдуть і онуки й діти,

Щоб ветеранам до землі вклонитись,

Щоб вшанувати їхню сивину.

Нехай Господь дарує їм літа,

Тепло і затишок, щасливі дні безхмарні.

Нехай щороку зелень молода

Встеляє килимом стежки у завтра.


Вклоняємося Вічному вогню,

Вклоняємось доземно всім солдатам,

Що міряли дороги крізь війну,

Щоб нам сьогодні мріяти й кохати.


Знову Вічний вогонь обпікає серця,

Знову спогад далекий приносить неспокій,

Бо дорогам воєннім немає кінця,

Бо приходять до Вас побратими крізь роки,

Забираючи друзів в останній політ,

Щоб по їхніх стежках вже онуки ходили...

Тільки вічний вогонь об'єднує усіх,

Щоб вклонитися Вам і солдатським могилам.


З нагоди СВЯТА ПЕРЕМОГИ!

Травневий день рахує мирні весни,

І ми йдемо до Вічного вогню,

Щоб в день святковий в спогадах воскресли

Ті, хто не зміг зустріти цю весну.

Нехай літа зупинять біг у вічність,

Нехай не кличуть в небо журавлі.

Щоб ветеранам низько поклонитись,

Ми знов до вічного вогню прийшли.


Квіти пам’яті М.Сингаївський


Квіти – на граніті, на броні.


Сонце усміхається мені.


Поруч з ветеранами стою,


Наче клятву пам’яті даю.


Ветерани в світлій сивині,


А на грудях сяють ордени.


Пам’ять серця…


Пам’ять сивини…


Пам’ять тих, що не прийшли з війни.


Пам’ять – наче квіти на броні…

Сонце усміхається мені.


Чимало свят дарує нам весна,


Як в рідний дім повернення з дороги.


Та є найбільш хвилюючим для нас


Величне свято Перемоги.


Це свято не затьмариться в віках,


В цей день завжди нестимуть люди квіти.


Не обміліє пам’яті ріка


В серцях нащадків буде вічно жити.


Ми вклоняємось вам


По-синівськи доземно, солдати,


Пам’ятаємо ваші святі перемоги і втрати.


Тільки ви не спішіть у останній похід,


Тільки ж вічно живіть,


Тільки в бронзу й граніт не спішіть,


Ми живим вам, даруєм нев’янучу прам’ять.


Спасибі, солдати, за подвиг століть,


Якому нема і не буде ціни,


За право і щастя родитись і жить,


І сіяти жито на мирні лани.


Давнє лихо вам й досі болить,


Дуже ниють пробиті осколками рани.


Ветерани, живіть! Ветерани, живіть!


Не лишайте ви нас, ветерани…


У День Перемоги ми дружно йдемо,


Червоні тюльпани в руках несемо.


Стоять ветерани на славу багаті,


Вклонімося низько безстрашним солдатам.


Вони воювали у грізну годину,


В боях захищали свою Батьківщину.


У мирних світанках їм жити і жити,


В сердечній пошані даруєм їм квіти.


У День Перемоги до них ми прийшли,


Червоні тюльпани в руках принесли.


Згинула геть фашистська примара,


Вже не минає цей привід страшний.


Сходить над обрієм сонце з-за хмари,


День Перемоги сходить ясний.


Благословення й радісна година,


Безсмертна буде в пам’яті віків.


Як над палаючими стінами Берліна


Стяг Перемоги в небі прошумів.


У день голубого квітучого маю


До тебе, людино, звертаюсь, волаю,


Залиш на хвилину щоденні турботи,


З собою побудь у глибокій скорботі.


Згадай чоловіка, товариша, брата,


Дружину, сестру чи посивілу матір,


Усіх, хто кував Перемогу і загинув


За тебе, за мене, за всю Батьківщину.


І живуть у пам’яті народу


Його вірні дочки і сини


Ті, хто полягли на полі бою


І ті, що повернулися з війни.


Вони ішли у бій за те, що до останку


Перемогти ненависних катів,


Щоб світ увесь у мирному світанку


Під прапорами Перемоги золотів.


Люблять свято Перемоги


І дорослі і малі,


Не забудемо ніколи,


Хто приніс його землі.


Проти грізної навали


В бій ішли на ворогів


І життя не шкодували


Ті, хто край наш боронив.


Нині свято Перемоги –


Дорогий усім нам день


І співаємо про нього


Ми дзвінких своїх пісень.


Проти грізної навали


В бій ішли на ворогів


І життя не шкодували


Ті, хто край наш боронив.


Знов сонце травневе яскраво горить,


По вулицях вітер несе прапори.


В день Перемоги – військовий парад,


Ми квіти даруєм бійцям від малят.


Хай сонечко миру нам сяє всі дні,


Хай більше ніколи не буде війни.
еще рефераты
Еще работы по разное