Реферат: Загальна інформація про діяльність Банку Найменування Банку

ЗАТ «АКЦЕНТ-БАНК» Річний звіт станом на кінець дня 31 грудня 2008 року


Загальна інформація про діяльність Банку


Найменування Банку

ЗАКРИТЕ АКЦіОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АКЦЕНТ-БАНК»


Скорочене офіційне найменування

ЗАТ «А-БАНК»


Місцезнаходження Банку

49074, Україна, м. Дніпропетровськ, вул.. Батумська, 11


Організаційно-правова форма Банку

Закрите акціонерне товариство


Звітна дата за звітний період

Річний звіт складено за станом на кінець дня 31 грудня 2008 року


^ Функціональна валюта звітності та одиниці її виміру

Звіт складено в тисячах гривень


Вищий орган управління Банком

Загальні збори акціонерів

^ Види діяльності, яку здійснює та має здійснювати Банк

Банк є універсальною установою, яка згідно з чинним законодавством може надавати широкий спектр банківських послуг.

Відповідно до Ліцензії № 16 від 19.10.2007 р. Банк має право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»:

приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;

надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);

лізинг;

послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використання цих карток;

надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

У період по 21.02.2008 р. відповідно до Дозволу № 16-1 від 19.10.2007 р. Банк мав право здійснювати операції, визначені пунктами 1-4 частини другої та статті четвертої 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» згідно з додатком до дозволу:

операції з валютними цінностями;

неторговельні операції з валютними цінностями;

ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті;

ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України;

відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

відкриття кореспондентських рахунків в банках (нерезидентів) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках;

емісію власних цінних паперів;

організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андерайтинг);

здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;

довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

депозитарну діяльність зберігача цінних паперів;

операції за дорученням клієнтів або від свого імені:

з інструментами грошового ринку;

з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;

з фінансовими ф’ючерсами та опціонами.

22 лютого 2008 р. Банк отримав Дозвіл № 16-2, згідно з яким Банк має право здійснювати операції, які були зазначені у Дозволі № 16-1 від 19.10.2007 р. за виключенням пункту - інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках.

Банк здійснює перераховані вище операції на підставі договорів, в яких визначаються права, обов'язки, відповідальність сторін, строки, процентні ставки, інші умови, які не суперечать чинному законодавству. За цими контрактами Банк сам встановлює розмір процентної ставки в залежності від специфіки операції.


^ Стратегічна мета Банку


Стратегічна мета Банку - стати банком, що найдинамічніше розвивається серед усіх невеликих банків України за рахунок активного залучення коштів на обслуговування фізичних осіб і досягти одного з найменших у країні показника проблемності активів за рахунок якісного управління ризиками.

Згідно зі Стратегією ЗАТ «А-БАНК» на 2008-2010рр. довгостроковими цілями Банку є:

створення позитивного іміджу Банку, як професіонала, в очах населення України шляхом  надання банківських продуктів/послуг вищої якості і досягнення високого рейтингу довіри;

динамічне нарощування асортименту послуг, що надаються Банком клієнтам;

стати активним учасником ринку платіжних банківських карток, а також продажу кредитних пластикових карток;

завдяки впровадженню якісних інноваційних банківських продуктів максимально знизити рівень проблемності активів до одного з найкращих показників у банківській системі України.

  

Досягнення максимальної економічної ефективності буде реалізовано шляхом залучення та роздрібного банківського обслуговування фізичних осіб, враховуючи такі стратегічні установки:

регіональна націленість на всі регіони в Україні і поступове розгортання інфраструктури Банку по регіонах з урахуванням перспектив діяльності; 

дотримуватися пріоритету комплексного обслуговування клієнтів перед вузько цільовою аудиторією;

переважний принцип активного продажу безпосередньо в місцях дозвілля та відпочинку;

здійснювати конкурентоздатну цінову політику, що забезпечує високу доходність для Банку та привабливість для клієнтів;

створення якісної гнучкої системи управління всіма бізнес-процесами на базі головного офісу;

централізація в головному офісі функцій контролю діяльності регіональних відділень та прийняття рішень з активних операцій.



Для досягнення вищевказаної стратегічної мети були визначенні наступні пріоритети:

диверсифікація активів та пасивів за строками;

створення довгострокової ресурсної бази;

розробка та впровадження нових видів кредитування юридичних та фізичних осіб;

підвищення дохідності банківської діяльності;

підвищення якості активів Банку;

проведення гнучкої тарифної політики в залежності від специфіки клієнтів Банку;

постійний моніторинг тарифної політики банківських послуг;

розробка нових продуктів у сфері залучення строкових коштів.



^ Спеціалізація Банку


Закрите акціонерне товариство «А-БАНК» є універсальним банком, який динамічно розвивається та надає якісні банківські послуги переважно індивідуальним клієнтам.

Мета Банку - бути надійним банком України, орієнтованим на інтереси клієнтів, надаючи їм якісне обслуговування та пропонуючи інноваційні продукти.


^ Характеристика банківської діяльності


Протягом звітного року Банк продовжував втілювати основні напрямки стратегічної мети, одночасно намагаючись поліпшити показники за всіма видами своєї діяльності та урізноманітнити спектр послуг клієнтам.

Серед 198 українських банків, зареєстрованих в реєстрі НБУ в грудні 2008 р. А-Банк за основними показниками займав наступні місця:

капітал 154 856 тис. грн. – 87 місце;

активи 802 933 тис. грн. – 100 місце (за розподілом по групам відповідно до методики НБУ – Банк знаходиться в 4 групі, в якій займає 35 місце);

зобов’язання 651 895 тис. грн. – 98 місце;

депозити юридичних осіб – 115 669 тис. грн. – 119 місце;

депозити фізичних осіб – 66 593 тис. грн. – 129 місце

кредити фізичним особам – 718 430 тис. грн. (97,3% всього кредитно-інвестиційного портфелю Банку) – 44 місце.



Основним джерелом ресурсів в звітному році стали кошти, залучені на умовах міжбанківського кредитування (72% зобов’язань).

Протягом звітного року Банком було зареєстровано 186 відділень, загальна кількість відділень на кінець року – 188, які знаходяться на всій території України.


^ Результати від банківських та інших операцій


На кінець 2008 року результати від банківських операцій ЗАТ «А-БАНК» були такими:

Активи Банку збільшилися протягом року на 2,46 відсотки та склали 802 933 тис. грн.

За звітний рік загальна сума зобов’язань Банку майже не змінилася (зменшились на 0,27%) і склала 651 895 тис. грн. , при цьому :

кошти фізичних осіб збільшились на 45 979 тис. грн. або на 202,69% (Примітка 12) ,

кошти юридичних осіб, крім небанківських фінансових установ зменшились на 8 783 тис. грн. або на 67,15% (Примітка 12),

кошти небанківських фінансових установ збільшились на  110 869 тис. грн., а у 2007р. залишків не було (Примітка 12),

коштів банків зменшились на  154 263 тис. грн. або на 25,03% (Примітка 11).



За минулий період (2008р.) обсяг власного капіталу Банку збільшився на 21 017 тис. грн. (16,16%) і склав 151 037 тис. грн. За станом на кінець дня 31.12.2008 року сплачений Статутний капітал ЗАТ «А-БАНК» склав  125 560 тис. грн. (Баланс, Примітка 17, Звіт про власний капітал).


Чистий прибуток від діяльності Банку за 2008 рік склав 21 017 тис. грн., що в шестеро більше, ніж прибуток за 2007 рік (Звіт про фінансові результати). Значною мірою на фінансовий результат вплинув зріст доходів від здійснення операцій, пов’язаних з безпосередньо банківською діяльністю, а саме:

чистого процентного доходу, який у порівнянні з 2007 роком збільшився на 159,30% ,

чистого комісійного доходу, який у порівнянні з 2007 роком збільшився на 207,99%.


За даними Звіту про фінансові результати станом на кінець дня 31.12.2008 р. доходи Банку збільшились на 213,88% або на 106 837 тис. грн. у порівнянні з минулим роком і склали 156 790 тис. грн.

Збільшились на 48,08 % або на 25 803 тис. грн. витрати на формування резервів. Їх сума становить 64 319 тис. грн.


^ Опис кожного сегменту контрагентів


У процесі своєї банківської діяльності Банк активно взаємодіє не лише із своїми клієнтами, але й з зовнішніми організаціями. Всіх контрагентів Банку можна класифікувати наступним чином:



Загальнодержавні органи влади:

Кабінет Міністрів України,

Національний банк України,

Державна податкова адміністрація України,

інші.

Небанківські фінансові організації:

страхові компанії,

Пенсійний фонд України,

інші.

Банки-кореспонденти:

українські,

зарубіжні.

Аудиторські організації.

Банківські об’єднання і союзи.

Клієнти Банку:

суб’єкти господарювання,

фізичні особи.



^ Типи рахунків

2008 рік

2007 рік

 

 

 

Суб’єктів господарювання на вимогу

1 058

376

Фізичних осіб на вимогу

106477

9

^ Всього рахунків на вимогу

107535

385

 

 

 

Суб’єктів господарювання строкових

4

2

Фізичних осіб строкових

13 519

16

^ Всього рахунків строкових коштів

13 523

18

 

 

 

Всього рахунків суб’єктів господарювання

1 062

378

Всього рахунків фізичних осіб

119996

25

Разом

121058

403



Злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення Банків


На даний момент Банком розроблюється процедура щодо переходу від Закритого акціонерного товариства до Публічного акціонерного товариства без проведення реорганізації, згідно Закону України «Про акціонерні товариства». Рішення про перехід у Публічне акціонерне товариство буде ухвалене загальним зборами акціонерів Банка 14.05.2009 року.


Управління ризиками


Управління ризиками – моніторинг і контроль рівня і концентрації ризиків, що виникають у зв'язку з діяльністю Банку. Основні категорії ризику, що властиві бізнесу Банку:

кредитний ризик,

ринковий ризик,

географічний ризик,

ризик ліквідності,

операційний ризик,

юридичний ризик.

Політика Банку в області управління ризиками дозволяє виявляти та аналізувати всі типи ризиків, встановлювати прийнятні ліміти і проводити відповідний моніторинг на постійній основі, спираючись на передові адміністративні і інформаційні системи.

Банк здійснює управління ризиками, спираючись на принципи безперервності, передбачливості і хеджування. Методи і системи управління ризиками, що використовуються Банком, постійно модифікуються, відображаючи зміни умов ринку і продуктів.

^ Органи управління ризиками

Політика управління ризиками, моніторинг і контроль здійснюються Кредитним Комітетом під наглядом Спостережної Ради, як найвищого наглядового органу Банку.

У підрозділі ризик-менеджменту використовують наступні механізми:

щотижневі розрахунки рівня кредитних ризиків в розрізі співробітників, бізнесів, продуктів, кредитних програм, точок продажів, регіонів;

розрахунки рівня проблемності кредитних карт;

централізована передача активів у виробництво колекторних агентств, внутрішньої служби безпеці і Юридичного підрозділу залежно від терміну дефолта по операції і продукту;

централізоване блокування операцій співробітників і точок продажів на основі перевищення заданого прийнятного рівня ризику;

оцінка рівня проблемності класичних кредитів і прогнозування провізій на основі статистики дефолтів в розрізі програм на терміні оборотності кредитного портфеля і бізнесів, розрахунок рівня PD (вірогідність дефолта), LGD (Loss Given Default), LIP ( Loss Identification Period ), оцінка EL - Expected Loss по кредитному портфелю продукту;

оцінка рівня проблемності кредитних карт на основі матриць міграції на терміні оборотності карткового портфеля в розрізі продуктів;

формування правил і алгоритмів для розпізнавання і превентивного виявлення шахрайських операцій на основі аналізу часових рядів баз даних (активності операцій в розрізі точки продажів і співробітників, пікового аналізу по авторизації кредитних карт, аналіз відхилень);

аналіз сегментів клієнтської бази, в яких поля даних заповнені неправильно, не заповнені, є вірогідність умисного невірного заповнення, а також виявлення додаткових взаємозв'язків, що описують підозрілі операції.

^ Кредитний Комітет

 До складу Кредитного Комітету входять:

Голова Комітету – Голова Правління Банку,

Заступник Голови Комітету - Заступник Голови Правління - керівник бізнесу "Роздрібне обслуговування фізичних осіб" ,

Заступник Голови правління - керівник бізнесів "Авто в кредит» і «Житло в кредит",

Відповідальний секретар,

Секретар Комітету (без права голосу).


Відповідно до Положення про Кредитний комітет рішення Кредитного Комітету є правомочними, якщо в роботі засідання бере участь не меншого 2/3 складу, і за нього проголосували більшість присутніх членів Комітету. У разі рівності голосів думка Голови Комітету є вирішальною. У випадку, якщо за рішення проголосували більшість членів комітету, але Голова не згоден з ним, Голова має право накласти вето на ухвалене рішення.

Основні завдання і питання, що розглядаються на Кредитному Комітеті:

Розробка кредитної політики

Затвердження понадлімітних кредитних операцій, лімітів на банки-контрагенти

Моніторинг ефективності кредитної діяльності і якості кредитного портфеля Банку

Розгляд великих кредитних проектів

Визначають цінову політику Банку на основі моніторингу відсоткових ставок в різних валютах основних банків-конкурентів і ситуації на ринку.

 Засідання Кредитного комітету проводяться один раз на тиждень.

У першому кварталі 2009 році створені Тарифний комітет та Комітет з управління активами та пасивами.


^ Основні ризики

У звітному році Банк приділяв значну увагу управлінню ризиками, формуванню адекватних провізій на покриття ризиків. При цьому Банк поділяє ризики на наступні види:

Ризик в розрізі позичальника або індивідуальний ризик (корпоративний клієнт, банк-контрагент, приватна особа і т.д.).

Ризик концентрації (галузевої, регіональний і т.д.).

Портфельний ризик.

 

Банк використовує різні методи захисту від численних ризиків. Серед них можна виділити управління якістю та диверсифікацію.

^ Управлінням якістю – здатність керівників і співробітників Банку вирішувати виникаючі проблеми до того, як вони стануть серйозними ускладненням для Банку.

Диверсифікація – розподіл кредитів і депозитів Банку між широким колом клієнтів, різні галузі промисловості з різноманітними джерелами прибутку, залучення клієнтів з різних географічних районів. Такі форми диверсифікації найбільш ефективно зменшують банківський ризик, коли прибутки від різних груп клієнтів, змінюються у часі в різних напрямах. У цьому випадку зменшення прибутків, що поступають від однієї групи клієнтів, компенсується збільшенням прибутків від іншої групи.

Основна сутність управління ризиками полягає в аналізі фінансового становища Банку та його підрозділів, оцінці ризиків здійснення конкретних операцій Банку і розробка найбільш оптимальних рішень з точки зору мінімізації можливих втрат при їх проведенні.

Основними принципами управління ризиками є виваженість, обережність, участь, безперервність, хеджування.

Основними принципами управління ризиками є:

лімітування – обмеження фінансових потоків, спрямованих у зовнішнє середовище (прикладом може бути встановлення лімітів повноважень при прийнятті рішень про здійснення операцій, лімітування величини позики, що видається одному позичальнику і т.д.);

прийняття забезпечення – зниження суми можливого збитку шляхом покриття ризиків ліквідним забезпеченням;

диверсифікація ризику – розподіл фінансових потоків з метою забезпечення загальної стійкості Банку до ризиків. Такі форми диверсифікації найбільш ефективно зменшують банківський ризик, коли прибутки, які надходять від різних груп клієнтів, змінюються у часі в різних напрямах. У цьому випадку зменшення прибутків, що поступають від однієї групи клієнтів, компенсується збільшенням прибутків від іншої групи;

створення резервів – передбачає формування резервів для покриття можливих збитків в майбутньому;

отримання додаткової інформації – найбільш ефективний спосіб зниження ризику, оскільки більшість помилкових рішень пов'язана з недостатністю інформації. Чим більше інформації, тим менший ризик.



^ Управління кредитним ризиком

Кредитний ризик – ризик неповернення або повернення не в термін наданого кредиту та нарахованих процентів.

Управління здійснюється шляхом прийняття управлінських рішень, спрямованих на досягнення мети отримання максимально можливих прибутків при мінімальному ризику збитків на основі проведення кількісного та якісного аналізу кредитного портфеля кожного бізнесу.

Основними способами управління кредитним ризиком, якими користувався Банк у звітному році, були:

-  Резервування. Формування резерву на покриття можливих збитків за кредитами проводилось у відповідності з вимогами Постанови Правління НБУ від 06.07.2000 р. №279 з останніми змінами та доповненнями.

- Лімітування. Для обмеження ризиків, що приймаються Банком, при проведенні активних операцій в Банку діє система лімітування. Ліміти повноважень встановлюються централізовані відповідно до ієрархії системи. Повноваження встановлюються конкретному співробітнику і являються іменними.

У разі перевищення ліміту повноважень керівника регіонального підрозділу дозвіл на видачу кредиту видається Головним Офісом, згідно діючим процедурам Банку.

Ліміт повноважень Голови правління Банку є максимальним и залежить від програми кредитування, всі заступники мають ліміти. По роздрібних кредитах, що надаються в точках продажів, операції авторизуються на рівні кредитного центру ГО. Управління кредитним ризиком підкріплюється автоматичним запитом в базу чорного списку і кредитну історію клієнта.

- Диверсифікація. Рівень можливих і реальних втрат від неповернених кредитів може бути успішно зменшений за рахунок залучення великої кількості незалежних один від одного позичальників на різних умовах платності, строковості, галузевих ознак, циклічності обороту і т.д. Збалансований таким чином кредитний портфель є диверсифікованим. Географічна диверсифікація досягається за рахунок лімітування операцій в розрізі областей України.

Стратегія Банку була направлена на кредитування фізичних осіб, оскільки з ними пов'язаний менший кредитний ризик в порівнянні з кредитуванням великих корпоративних клієнтів.

- ^ Прийняття забезпечення. Цей спосіб дозволяє забезпечити покриття можливих втрат при неповерненні тіла кредиту і процентів за ним, тому забезпечення повинно відповідати низці вимог, основними з яких є: ліквідність, законність, можливість довгострокового зберігання. Банк проводить обачну заставну політику, засновану на ретельній перевірці і оцінці вартості забезпечення. Гарантувати достатність пропонованого забезпечення для покриття того або іншого конкретного кредиту у разі погіршення якості такого кредиту в плані його вартості – це мета забезпечення. З тим, щоб звести до мінімуму кредитний ризик значна частина кредитного портфеля складається з короткострокових схем кредитування. Кредитні продукти, за винятком крайніх рідкісних ситуацій, видаються тільки тим клієнтам, які мають рахунки в Банку.

- Моніторинг і відпрацювання проблемних активів. Моніторинг і відпрацювання проблемних активів здійснюється по технологічній карті. Дана карта припускає:

щоденний аналіз динаміки проблемної заборгованості в розрізі продуктів, регіонів, співробітників;

профілактику виникнення простроченої заборгованості;

контроль рівня перших неплатежів;

відпрацювання заборгованості на термінах прострочення 1-15 днів співробітниками, що мають ліміти повноважень і що ухвалили кредитне рішення;

погашення заборгованості з терміном прострочення більше 15 днів силами колекторного агентства;

відпрацювання заставних кредитів на терміні більше 90 днів шляхом проведення претензійно-позовної роботи Юридичним Департаментом.

При моніторингу активів в щоденному режимі аналізується рівень проблемної заборгованості в динаміці в розрізі продуктів і регіонів. При цьому під проблемною заборгованістю розуміється заборгованість з терміном прострочення платежу більше 30 днів.

При відпрацюванні простроченої заборгованості з терміном прострочення 1-15 днів особлива увага приділяється інформуванню клієнта про виникле порушення графіка платежів. Основна маса клієнтів, допускає подібні прострочення по елементарній забудькуватості або за поточними обставинами. Виняток становлять лише клієнти, що допустили прострочення першого платежу по кредиту - оскільки таке порушення платежів свідчить про потенційно шахрайський характер операції.

До відпрацюванні простроченої заборгованості відразу підключається Юридичний департамент. Технологія відпрацювання активів за програмою Житло в кредит передбачає відпрацювання заборгованості юридичним Департаментом шляхом проведення претензійно - позовної роботи без передачі активу у виробництво служби безпеки.

Банком проводиться щоденний моніторинг рівня ризику в розрізі продуктів, регіонів, точок продажів, співробітників. Найбільш проблемні точки продажу при перевищенні заданого рівня проблемної в розрізі продукту блокуються на можливість авторизації операції. Аналогічний підхід застосовується до блокування логінів співробітників, що перевищили допустимий рівень проблемної заборгованості в персональному кредитному портфелі.

Для організації інформації про стан кредитного портфеля точки продажу і співробітника використовуються інформаційні системи, що дозволяють отримати дані про якість портфеля в розрізі регіональних підрозділів в цілому, відділень і торгових точок продажу. Крім того співробітник може отримати інформацію про свій персональний портфель, ввівши на інформаційному порталі «Моніторинг» свій логін в полі особи, що ухвалив рішення про проведення операції або в полі менеджер. При цьому система дозволяє вивантажувати інформацію як в цілому про якість портфеля, так і в розрізі операцій в динаміці. При вході на корпоративний сайт система дозволяє отримати інформацію про проблемні операції, завантажуючи цю інформацію автоматично. Працює також система адресної електронної розсилки e-mail повідомлень про проблемні операції всім особам, причетним до даної операції, включаючи менеджера і експерта.

^ Управління ризиком ліквідності  

Аналітичні огляди стану ліквідності і наведені нижче розрахунки є предметом обговорення і прийняття рішень з питань управління на засіданнях Кредитного комітету.

Управління ризиком ліквідності у Банку здійснюється за наступними основними напрямками:

управління і контроль за дотриманням нормативних вимог НБУ за показниками миттєвої (Н4), поточної (Н5), короткострокової (Н6) ліквідності здійснюється на підставі Інструкції НБУ "Про порядок регулювання діяльності банків в Україні" (Постанова № 368 від 28.08.2001г з урахуванням змін) .

управління і контроль за дотриманням норми обов'язкового резерву на кореспондентському рахунку в НБУ здійснюється на підставі "Положення про порядок формування обов'язкових резервів для банків України" (Постанова НБУ № 91 від 16.03.2006р.);

до регіональних підрозділів у випадку порушення внутрішніх вимог по нормі резервування Головним офісом пред'являються штрафні та адміністративні санкції;

стан виконання регіональними підрозділами резервних вимог враховуються при розгляді підсумків роботи регіональних підрозділів.

Для оцінки ризику ліквідності проводиться розрахунок декількох основних показників абсолютного і відносного характеру:

"Чистий розрив" - різниця між активами і пасивами за відповідним строком; відображає миттєвий розрив по строку;

"Сукупний розрив" - різниця між активами і пасивами наростаючим підсумком по заданих строках; дає представлення про надлишок або недоліку коштів на різних строках у майбутньому, відображає вплив накопиченого ризику за попередні періоди (або його відсутність);

"Сукупний розрив у відносній величині" - співвідношення потоків активів і пасивів, розрахованих наростаючим підсумком;

"Сукупний розрив/Загальний обсяг активів" - відображає співвідношення розміру не покриття пасивів активами відповідного строку погашення до загального обсягу активів.

Розрахунок і контроль відповідності показників розриву ліквідності встановленим в залежності від виду валюти та строку погашення припустимим значенням (наведеним нижче) проводиться щодня.

 

Строк погашення

Вид валюти

Нормативне значення показника Сукупний розрив/Загальний обсяг активів

До запитання+14 днів

Гривня та долари США

Не нижче -12%

До 1 місяця

Гривня та долари США

Не нижче -7%

Від 1 до 2 місяців

Гривня та долари США

Не нижче -12%

Понад 2 місяці

Гривня та долари США

Не нижче -15%

(рекомендовано)

До запитання+14 днів

В інших валютах

Не нижче -15%

До 1 місяця

В інших валютах

Не нижче -10%

Від 1 до 2 місяців

В інших валютах

Не нижче -15%

Понад 2 місяці

В інших валютах

Не нижче -15%

(рекомендовано)

Банк розробив Стратегію управління ризиком ліквідності. В даному документі викладені основні цілі, напрямки, принципи, розподіл повноважень управління ризиком ліквідності в банку.

 Аналітичні огляди стану ліквідності і вищенаведені розрахунки надаються керівництву банку за відповідними запитами, вони можуть бути предметом обговорення та прийняття рішень щодо питань керування на засіданнях Кредитного комітету.

^ Управління ринковим ризиком 

Ринковий ризик – ризик втрат за балансовими та позабалансовими позиціями, які пов'язані з коливанням ринкових цін і котирувань.

Групу ризиків, визначених як ринкові ризики, банк класифікує таким чином: процентний i валютний ризики.

^ Процентний ризик – небезпека того, що зменшиться ринкова вартість капіталу внаслідок зміни процентних ставок на ринку. Цей ризик стосується як прибутків банку, так і економічної вартості його активів, зобов'язань і позабалансових інструментів.

Процентна політика затверджується та, при необхідності, переглядається рішеннями Кредитного комітету.

Головним органом, що забезпечує реалізацію процентної політики банку, є Кредитний комітет Банку як найбільш оперативний колегіальний орган.

В обов’язки Кредитного комітету за даним напрямком входить:

щотижневий моніторинг та затвердження процентних ставок за активами та пасивами Банку;

моніторинг здійснюється у розрізі бізнесових напрямків Банку, продуктових рядів та видів валют;

актуалізація процентних ставок фіксується протоколом Кредитного комітету.

У випадках впровадження нових банківських продуктів або при значному коливанні процентних ставок на ринку (20-25%) доведення нових ставок до регіональних підрозділів може здійснюватися відповідними наказами.

Зміна процентних ставок може здійснюватися у випадку:

значних коливань ставок на ринку;

зміни облікової ставки НБУ;

в залежності від стану ресурсної позиції Банку;

регламентації ставок НБУ.

При оцінці процентного ризику в якості допоміжного інструменту Банком використовується метод і модель „ГЕПу” (розриву), як спрощений індикатор процентного ризику. Банк намагається звести значення розриву (ГЕПу) до мінімуму, щоб нейтралізувати вплив зміни процентних ставок на свою доходність. Однак, він розуміє, що повністю нейтралізувати процентний ризик неможливо.

Необхідно зазначити, що фінансовий ринок України ще не є в достатній мірі стабільним. Тому менеджмент Банку вбачає завдання управління процентним ризиком у мінімізації ризику в межах підтримання та збереження Банком ліквідності, оскільки це значний фактор для роботи на українському фінансовому ринку.

^ Валютний ризик – імовірність того, що зміна курсів іноземних валют призведе до появи збитків внаслідок зміни ринкової вартості активів або пасивів.

Валютні ризики, пов'язані з відкритими позиціями, особливо гостро зростають в періоди серйозних коливань обмінних курсів. Основною рисою ризикових випадків, які відносяться до ринкового ризику, є та, що подібні випадки наступають внаслідок несприятливої зміни загально ринкової ситуації. При настанні подібної ситуації вартість активів має тенденцію до зниження протягом короткострокового періоду, що викликає розрив ліквідності. Найбільш первинним при цьому є ризик зміни відсоткових ставок, що веде до зниження вартості деяких фінансових активів, або зміни кон'юнктури валютного ринку.

Відкриття позицій і встановлення лімітів по валютним позиціям Банк здійснює в межах виконання нормативних вимог НБУ (Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні №368 від 28.08.01р. (із змінами і доповненнями)):

30% регулятивного капіталу – максимальне значення загальної відкритої валютної позиції;

20% регулятивного капіталу – максимальне значення загальної довгої відкритої валютної позиції;

10% регулятивного капіталу – максимальне значення загальної короткої відкритої валютної позиції.

Згідно Постанові Правління НБУ №290 від 12.08.2005р. встановлені ліміти відкритої валютної позиції:

ліміт загальної відкритої валютної позиції Банку – не більше 30%;

ліміт довгої відкритої валютної позиції у вільно конвертованії валюті – не більше 15%;

ліміт загальної короткої відкритої валютної позиції – не більше 10%;

ліміт довгої (короткої) валютної позиції в неконвертованій валюті та в усіх банківських металах – не більше 5%;

ліміт довгої (короткої) валютної позиції по операціях «форвард» – не більше 10%.

^ Управління операційним ризиком 

Операційний ризик – ризик фінансових втрат, пов'язаних з управлінськими помилками, шахрайством, неефективністю наданих послуг, неможливістю своєчасного вживання Банком заходів по усуненню загроз інтересам Банку, зокрема, з боку його співробітників, що зловживають своїми повноваженнями або тих, хто веде свою діяльність з порушенням етичних норм і невиправдано високими ризиками, які призводять до послаблення позицій Банку на ринку.

Операційний ризик Банк класифікує як:

ризик збитку, який виникає через різноманітні людські помилки або збої технічного обладнання;

технологічний ризик;

ризик збитку, який виникає через непередбачені платежі;

адміністративний або правовий ризик. 

На основі класифікатора і підходів до кількісної оцінки була розроблена карта операційних ризиків Банку.  Для вироблення методів оптимізації і вдосконалення систем контролю і управління ризиками, в першу чергу ризику шахрайства,  в Банку створений Комітет з безпеки.  Цей вид ризику неухильно зростає разом із операціями роздрiбного i карткового  кредитування

У помірній зоні операційних ризиків знаходиться ризик  помилок касових співробітників при проведенні касових операцій. До значущих операційних ризиків 3-х осіб можна віднести ризик пошкодження майна в результаті вандальних дій 3-х осіб  (виведення з ладу і пошкодження банкоматів, пошкодження основних засобів, тощо).

 Однією з найважливіших цілей управління банківськими ризиками є запобігання одноразовим значним по величині збиткам, котрi можуть мати наднегативні для Банку наслідки.


^ Фонд гарантування вкладів фізичних осіб


У 2008 році ЗАТ «А-БАНК» став постійним учасником системи гарантування вкладів населення, а в 2007 році мав Свідотство тимчасового учасника. Згідно Закону України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №639-VI от 30.10.2008 г, розмір повернення коштів по вкладам, враховуючи відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 05.11.08 г. збільшено до 150 000 гривень.


Платоспроможність Банку


За минулий період (2008р.) обсяг регулятивного капіталу Банку збільшився на 18 812 тис. грн. (14,63%) і склав 147 432 тис. грн. (Примітка 26 «Управління капіталом»).

Основний капітал збільшився на 4 727 тис. грн., за рахунок:

Покриття збитків минулих років у сумі 2 045 тис. грн. у результаті розподілу прибутку, отриманого у 2007 році;

Збільшення резервних фондів на 1 345 тис .грн. у результаті розподілу прибутку, отриманого у 2007 році;

Отримання прибутку поточного року в обсязі 21 017 тис. грн. та збільшення обсягу нарахованих доходів, які зменшують результат поточного року, на 2 726 тис. грн., що призвело до зменшення збитку поточного року (з урахуванням нарахованих доходів) на 1 308 тис. грн.


Додатковий капітал збільшився на 14 085 тис. грн., за рахунок:

Отримання прибутку поточного року в обсязі 21 017 тис. грн. та збільшення обсягу нарахованих доходів, які зменшують результат поточного року, на 2 726 тис. грн., що призвело до збільшення прибутку поточного року (з урахуванням нарахованих доходів) на 13 593 тис. грн.;

Збільшення обсягу резервів під стандартну за