Реферат: Програма підготовки дітей до школи (для підготовки до школи дітей старшого дошкільного віку, які не відвідують дитячий садок)

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР


Програма

підготовки дітей до школи

(для підготовки до школи дітей старшого дошкільного віку, які не відвідують дитячий садок)


Програму укладено творчою групою

методистів методичного центру

департаменту й методичних кабінетів

територіальних відділів освіти


м. Запоріжжя, 2011


Склад укладачів:


Відділення з початкової освіти


Перило Т.М., методист ІАМЦ департаменту , керівник відділення;

Клімова В.В., методист Ленінського РМП;

Остах С.І., методист Хортицького РМП;

Паніна С.С., методист Орджонікідзевського РМП

Петрушенко Г.О., методист Комунарського РМП;

Пудак К.Л., методист Жовтневого РМП;

Шемякіна Т.В., методист Заводського РМП.


Відділення з дошкільної освіти


Паннік Л.Л. , методист ІАМЦ департаменту, керівник відділення;

Двойних Н.А., методист Шевченківського РМП;

Жуковська С.Б., методист Орджонікідзевського РМП;

Колеснікова Л.М. методист Комунарського РМП;

Літвінова В.В., методист Заводського РМП;

Хрипко О.В., методист Ленінського РМП.


Відділення з психологічної служби:


Квітко В.В , методист ІАМЦ департаменту, керівник відділення;

Гобова Л.Ю., методист Заводського РМП;

Шмаль Л.П., методист Ленінського РМП;

Черняк О.Ф., методист Орджонікідзевського РМП.


Програму затверджено рішенням Колегії департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради від 29.06.2011, (Наказ від 30.06.2011 № 193).


Глосарій


Готовність до навчання у школі – готовність, що зумовлена певним ступенем розвитку здатність дитини виконувати навчальні завдання та шкільні обов'язки, які оцінюються дорослими за суспільно значущими критеріями.

^ Загальнонавчальні вміння – наскрізні інтегровані утворення, які формуються засобами всіх начальних предметів, у взаємодії з соціумом.

Інтеграція знань – доцільне об’єднування та координація різних частин цілісної системи знань.

^ Комплексність навчання – система навчання, за якою навчальний матеріал вивчається за певними темами – комплексами знань.

Комунікативна компетентність – володіння певною системою умінь та навичок міжособитісного спілкування і достатніх для досягнення поставленої дитиною комунікативної мети.

^ Наступність у змісті – послідовність і системність, у розміщені навчального матеріалу , зв'язок та узгодженість ступенів і етапів навчання .

Перспективність – передбачення майбутнього розвитку дитини.

Універсальність програми – можливість охопити усі сфери підготовки дітей до школи.


^ ВСТУП

Шкільна готовність – це складне утворення, яке включає фізичну, мотиваційну, емоційно-вольову, соціально-психологічну та інтелектуальну готовність.

^ Загальний фізичний розвиток: нормальна вага, зріст, об'єм грудей, м'язовий тонус, пропорції, шкіряний покрив і інші показники, відповідні нормам фізичного розвитку хлопчиків і дівчаток 5—6- річного віку в країні. Стан зору, слуху, моторики (особливо дрібних рухів рук і пальців). Стан нервової системи дитини: ступінь її збудженості і врівноваженості, сили і рухливості. Загальний стан здоров'я.

У зміст інтелектуальної готовності включають не тільки словарний запас, кругозір, спеціальні уміння, але й рівень розвитку пізнавальних процесів, їх зорієнтованість на зону найближчого розвитку, вищі форми наочно-образного мислення; уміння виділяти навчальну задачу, перетворювати її на самостійну мету діяльності.

Під особистісною і соціально-психологічною готовністю розуміють сформованість нової соціальної позиції («внутрішня позиція школяра»); формування групи етичних якостей, необхідних для навчання; формування довільності поведінки, якостей спілкування з однолітками і дорослими.

^ Емоційно-вольову готовність вважають сформованою, якщо дитина уміє ставити мету, ухвалювати рішення, намічати план дії, докладати зусилля до його реалізації, долати перешкоди. У неї формується довільність психічних процесів.

Іноді різні аспекти, що стосуються розвитку психічних процесів, зокрема мотиваційної готовності, об'єднують терміном психологічна готовність на відміну від етичної і фізичної.

У концепціях таких науковців як Л.С.Виготський, А.В. Запорожець, В.С. Мухіна

АА. Люблинська виділяється три основні лінії, по яких повинна вестися підготовка до школи.

По-перше, це загальний розвиток . На той час, коли дитина стане школярем, її загальний розвиток повинен досягти певного рівня. Йдеться, в першу чергу, про розвиток пам'яті, уваги і, особливо, інтелекту. І тут нас цікавить як запас знань і уявлень, що є у дитини, так і уміння, як говорять психологи, діяти у внутрішньому плані, або, іншими словами, виконувати деякі дії в думці.

По-друге, формування уміння довільно керувати собою. У дитини дошкільного віку яскраве сприйняття, увага, що легко перемикається, і хороша пам'ять, але довільно управляти ними вона ще як слід не уміє. Дитина може надовго і в деталях запам'ятати якусь подію або розмову дорослих, можливо, що не призначалася для її вух, якщо ця подія чимось привернула її увагу. Але зосередитися тривалий час на тому, що не викликає безпосереднього інтересу, дитині важко. Але це уміння необхідно виробити до моменту вступу до в школи. Рівно як і уміння більш широкого плану — робити не тільки те, що тобі хочеться, але і те, що треба, хоча, можливо, і не зовсім хочеться, або навіть зовсім не хочеться.

По-третє, формування мотивів, що спонукають до навчання . Мається на увазі не той природний інтерес, який проявляють дошкільники до школи. Йдеться про формування дійсної і глибокої мотивації, яка зможе стати спонукальною причиною прагнення дитини до придбання знань.

Нажаль, багато педагогів та батьків вважають завданням підготовки дитини до школи навчання її читання, повного фонетичного аналізу слів, письма, вивчення складу чисел у межах 10 (20). Але формування зазначених вмінь передбачено навчальною програмою 1-го класу. Незважаючи на це, більшість загальноосвітніх навчальних закладів міста організовують курси підготовки до школи, які діти відвідують ввечері, більшість – після занять у дитячому садку. Заняття доводиться відвідувати 2- 3 рази на тиждень та інтенсивно засвоювати навчальну програму 1-го класу протягом 3-х – 4-х уроків. Це викликає психічне та фізичне перевантаження дітей. Як показали багаторічні спостереження науковців та педагогів України і Росії, діти, які приходять до школи з вмінням читати, писати, рахувати, але, разом з тим, не мають достатнього розвитку психічних та пізнавальних процесів, сформованих мотивів та цінностей, стійкої емоційно-вольової сфери, вже через декілька місяців втрачають інтерес до навчання, навіть починають відставати у навчанні від тих однолітків, які прийшли до школи з належною шкільною готовністю.


^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


У зв’язку з прийняттям Закону України від 06.07.2010 № 2442-VI «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу», розробленням Державної цільової програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року, усі 5-річні діти будуть охоплені дошкільною освітою. Дошкільні навчальні заклади забезпечують належну, відповідну сучасним вимогам, підготовку дітей до шкільного навчання. Тому зникає потреба в організації на базі загальноосвітніх навчальних закладів курсів підготовки дітей до школи.

Але, враховуючи різну періодичність, тривалість охоплення дітей організованими освітніми впливами в умовах тієї чи іншої форми здобуття дошкільної освіти та доцільність поступового адаптування дитини до шкільного життя, забезпечення їй можливості плавного входження у новий статус – статус учня, задумом програми є полегшення дитині переходу від дошкільного до шкільного життя. Тому Програму розраховано на підготовку до школи дітей шостого року життя, які не відвідують дитячий садок.

^ Програма зорієнтована на

- розвиток 4-х компонентів шкільної готовності (фізична, емоційно-вольова, інтелектуальна, соціальна готовність);

- перевагу психологічного компоненту у змісті;

- збереження наступності та перспективності між дошкільною та початковою ланками освіти.

Програма будується на принципах:

здоров'язбереження;

безперервності, перспективності та наступності освіти;

природосообразності;

соціоцентричності;

педоцентричності;

проблемності;

доступності;

цілісності образу світу;

співробітництва та взаємодії.

Відмінні риси програми:

Універсальність, багатофункціональність, комплексність, інтегрованість змісту для забезпечення можливостей вирішити максимум завдань підготовки до школи за мінімум часу.

^ Мета програми: сприяння розвитку в дошкільників передумов для успішного шкільного навчання, а саме: підвищення рівня розвитку пізнавальної та емоційно-вольової сфер, комунікативних здібностей та вмінь, забезпечення плавного входження дітей в систематичне навчання.

Головні завдання програми :

формування мотивів до навчання як бажання вирішувати навчальні та життєві проблеми;

формування особистісної (соціально-психологічної) готовності ;

формування емоційно-вольової сфери дитини;

розвиток пізнавальних процесів;

розширення та актуалізація знань про навколишній світ;

формування мовних та мовленнєвих вмінь;

розширення та актуалізація елементарних арифметичних знань та вмінь;

формування фонетичних вмінь;

підготовка руки до письма ;

формування загальнонавчальних вмінь;

роз'яснення батькам пріоритетів дошкільної та початкової освіти, особливостей підготовки дітей до школи.


У зв'язку з тим, що програму спрямовано на забезпечення повноцінного розвитку психічних та пізнавальних процесів майбутнього першокласника, які складають основу його шкільної готовності, 2/3 змісту програми займає психологічний компонент та 1/3 – інтегрований педагогічний компонент.

Програму розраховано на 24 навчальні години, із яких 16 годин передбачено на реалізацію змісту психологічного компоненту та 8 годин – на реалізацію змісту педагогічного компоненту.

Програмою передбачено проведення занять з батьками майбутніх першокласників (4 заняття), які проводяться психологом або вчителем у той час, коли діти також перебувають на уроках. До проведення таких занять залучаються медичні працівники, спеціалісти-дефектологи.

Заняття тривають протягом двох місяців (лютий-березень) та проводяться 1 раз на тиждень, у суботу. Шкільний день дитини складається із 3-х уроків по 30 хвилин із забезпеченням належного рухового режиму та режиму відпочинку (фізкультхвилинки, зміна місця діяльності, цікаві перерви між заняттями тощо). Два уроки (психологічного компоненту) проводяться шкільним практичним психологом, а третій (педагогічного компоненту) – вчителем початкових класів.

Останній день занять присвячується діагностуванню рівня засвоєння дитиною матеріалу даної програми.

Заняття проводяться у спеціально обладнаному приміщенні. Приміщення повинно бути просторим, мати належну кількість місця для проведення рухливих ігор, організації колективної взаємодії дитини і іншими дітьми, дітей з дорослим. До обладнання входять меблі, які відповідають росту дитини 5- 6-ти років, належне методичне та дидактичне забезпечення, яке сприятиме збереженню наступності між дошкільною та початковою ланками освіти.

Кількість дітей у групі до 25 осіб.


^ Структура заняття психологічного компоненту:

Ритуал привітання, встановлення контакту з групою дітей (є важливим моментом, бо дозволяє створити атмосферу групової довіри дітей і прийняття). Бажано, щоб у ході роботи групи контроль над виконанням ритуалу перейшов до самих членів дитячої групи.

Розминка: нескладні,емоційно забарвлені ігри-заняття для настрою на продуктивну діяльність (є засобом впливу на емоційний стан дітей, рівень їх активності, виконує важливу функцію налаштування на продуктивну групову діяльність). Розминка може проводитися не тільки на початку заняття, а й поміж окремими вправами у випадку, якщо є необхідність у зміні емоційного стану дітей.

^ Основний зміст заняття (сукупність психотехнічних вправ та прийомів, спрямованих на вирішення завдань даного розвивального комплексу. Добір вправ здійснюється з урахуванням цілей заняття та вікових особливостей дітей. Важливим є порядок вправ та їх загальна кількість. Послідовність  вправ передбачає чергування видів діяльності, виконання завдань від складного до простого, зміну психофізичного стану дитини (з урахуванням фактору втомлення дітей). Кількість ігор та вправ на даному етапі не повинно перевищувати 2-4 гри, бажано, щоб  частину з них було розучено на минулому занятті. Починати та закінчувати цю частину заняття доцільно найулюбленішою грою дітей.

^ Підбиття підсумків, рефлексія заняття: емоційний зворотний зв′язок. Передбачає ретроспективну оцінку заняття в двох аспектах: емоційному (сподобалось – не сподобалось, було добре - було погано й чому) та смисловому (чому це так важливо, для чого це робили). Рефлексія минулого заняття передбачає, що діти згадують, чим вони займались в останній раз, що особливо запам′яталось, для чого це робили. Психолог пропонує пригадати, з ким вони обговорювали вправи після зустрічі, пояснює, як це може допомогти у майбутньому.

^ Ритуали прощання (проводяться аналогічно ритуалам-привітанням). Даний етап спрямований на завершення роботи. Постійне виконання ритуалу буде давати можливість дітям зрозуміти, що заняття закінчено.

Засоби, що використовуються для стимулювання навчальної діяльності:

дидактичний матеріал;

цікаві завдання;

створення ситуації емоційно-моральних переживань, змагання, конкурси;

заохочення;

листи-шаблони із завданнями.


До інтегрованого педагогічного компоненту входять складові: ознайомлення з довкіллям, мова і мовлення, математика, підготовка руки до письма.


^ Структура інтегрованого заняття педагогічного компоненту:

- постановка проблеми, пов'язаної з темою заняття;

- фонетичні вправи;

- лексичні вправи;

- розвиток мовлення;

- арифметичні вправи;

- підготовка руки до письма;

- рефлексія діяльності (Що я знаю? Що я вмію?).


Формування основ арифметичних уявлень передбачає:

співвідношення предметів за формою, кольором, розміром, функцією;

розвиток просторових уявлень;

перелічування, співвідношення й порівняння кількостей предметів, вичленення меншої кількості із більшої, утворення більшої кількості із меншої та навпаки;

складання та розв'язування простих задач з опорою на життєві ситуації.

Формування фонетичних умінь передбачає:

розрізнення звуків мовлення, формування правильної звуковимови, вдосконалення звукової культури мовлення;

вичленення звуку із слова та визначення його місця у слові;

класифікація звуків на голосні та приголосні;

розкладання слів на окремі звуки та навпаки;

визначення кількості звуків у слові;

добір слів із заданим звуком.

Формування мовних та мовленнєвих умінь передбачає:

накопичення лексики рідного мовлення та активізація словникового запасу;

формування поняття про значення слів (предмет, дія, ознака);

розвиток послідовного зв'язного мовлення, діалогічного мовлення, комунікативних компетенцій;

формування культури спілкування.


Підготовка руки до письма передбачає:

розвиток дрібних м'язів рук;

ознайомлення з видами зошитів та їх розліновкою;

орієнтування на площині;

орієнтування в зошиті у клітинку;

навчання проведення ліній у різних напрямках, заданої довжини.

Ознайомлення з довкіллям передбачає:

розширення елементарних понять про живу та неживу природу, пори року, роль людини у природі;

встановлення зв'язків між об'єктами та явищами природи.

Загальнонавчальні вміння:

взаємодія у колективі;

розуміння навчальної задачі;

складання плану дій на виконання навчальної задачі;

поділ інформації на головну та другорядну;

організаційні вміння;

самоконтроль та самооцінка діяльності;

рефлексивні вміння.



Методи та прийоми роботи на заняттях:

Перевага надається інтерактивним та діяльнісному методам навчання.

На кожному занятті передбачається поєднання різних форм організації взаємодії діяльності: індивідуальна та колективні (фронтальна, групова, парна).


Показники засвоєння програми:

належний фізичний розвиток дитини і координація рухів;

бажання вчитися;

уміння керувати своєю поведінкою;

володіння прийомами розумової діяльності;

прояви самостійності;

позитивне ставлення до праці;

вміння будувати відносини з товаришами і дорослими;

розвиток пізнавальних процесів;

особистісна і соціально-психологічна готовність;

уміння орієнтуватися в просторі та зошиті;

інтелектуальна готовність.

Готовність за першим показником припускає достатньо розвинену мускулатуру, точність рухів, готовність руки до виконання дрібних, точних і різноманітних рухів, узгодженість руху руки і ока, уміння володіти ручкою, олівцем, пензликом.

Другий показник охоплює наявність мотивів навчання, відношення до нього як до дуже важливої, значущої справи, прагнення до придбання знань, інтерес до певних учбових занять.

Зміст третього показника охоплює довільність зовнішньої рухової поведінки, що забезпечує можливість витримувати шкільний режим, організовувати себе на уроці; довільне управління внутрішніми психічними діями для цілеспрямованого спостереження явищ, зосередженості уваги для запам'ятовування висловлюваних вчителем або відомостей, що містяться в підручнику.

Четвертий показник передбачає володіння прийомами розумової діяльності, яке припускає певний рівень розвитку пізнавальних процесів дитини. Це диференціація сприйняття, що дозволяє спостерігати предмети і явища, виділяти в них ті або інші властивості і сторони, володіння логічними операціями, способами осмисленого запам'ятовування матеріалу.

П'ятий показник — прояв самостійності — можна розглядати як прагнення шукати способи рішення і пояснення всього нового і дивовижного, спонуку застосовувати різні шляхи пошуку різних варіантів рішень, обходитися в практичній діяльності без сторонньої допомоги.

Шостий показник припускає сформованість у дітей бажання і звички трудитися для себе і інших, усвідомлення відповідальності і важливості виконуваного доручення.

У зміст сьомого показника входить уміння працювати в колективі, зважати на інтереси і бажання товаришів, володіти навиками спілкування з однолітками і дорослими.

Восьмий показник пов'язаний з орієнтуванням у просторі та часі, знанням одиниць вимірювання, наявністю досвіду орієнтування на площині, окоміру, відповідним для віку розвитком пізнавальних процесів (увага, пам′ять, мислення).

Дев′ятий показник передбачає сформованість нової соціальної позиції («внутрішня позиція школяра»); сформованість групи етичних якостей, необхідних для навчання; сформованість довільності поведінки, якостей спілкування з однолітками і дорослими.

Інтелектуальна готовність включає володіння достатнім для віку обсягом знань про оточуючий світ, активний словарний запас, кругозір, спеціальні уміння (фонетичні, графічні, мовленнєві, елементарні арифметичні вміння).


ЗАНЯТТЯ

^ ПЕДАГОГІЧНОГО КОМПОНЕНТУ


Заняття І

Тема: Знайомство. Я та моя школа. Шкільне приладдя.


^ Зміст заняття

Можливі прийоми роботи

Форми роботи

Сформовані компетенції

1. Привітання. Мотивація.

2. Лексика:

Учень, школяр, учитель, дошка, парта, зошит, альбом, підручник, пенал, лінійка, гумка, ручка, олівець, портфель.

3. Фонетика:

Учень – школяр; зошит – альбом; ручка –олівець.

Голосні звуки.

Приголосні звуки.

Розрізнення слів кожної пари на слух


4. Розвиток мовлення.

Актуалізація поняття про речення.

Складання речень з використанням слів-назв шкільного приладдя (за малюнками).


5. Математика:

Перелічування предметів (шкільного приладдя, яке складали у портфель).

Продовження рахунку від вказаного числа.

6. Підготовка руки до письма:

Ознайомлення із зошитами (у клітинку, у косу лінію).

Посадка за партою. Тримання ручки.


7. Рефлексія

- Чи сподобалось вам бути школярами?

- Чим відрізняється учень від вихованця дитсадка?




Гра: “Що це?” “Хто це?”

Хорове промовляння.

Гра “Склади портфель”


Вимова перших звуків у словах, порівняння на слух перших звуків у парах слів (голосний, приголосний ). Гра: “Лови звук”, творчі вправи

“Збери слова”(із заданий звуком).


Лексико-семантичні вправи


Рахунок до 10 у прямому та зворотному порядку. Гра: “Почни рахунок”, “Продовж рахунок”


Обведення клітинок зошита за зразком.





фронтальна

групова


фронтальна


групова


парна

фронтальна


фронтальна,

індивідуаль-на


фронтальна,

індивідуаль-на

уточнення поняття про шкільне приладдя;

розрізнення шкільного приладдя за його функціями;

організаційні вміння;




уточнення поняття “звук мовлення”

вміння виділяти 1-й звук у слові;

уточнення поняття про голосні та приголосні звуки;


- уточнення поняття «речення»;

- вміння складати речення із заданим словом;


уточнення поняття “прямий рахунок”, “зворотний рахунок”;

вміння рахувати у межах 10;




уточнення понять “клітинка”, “робочий рядок”;




вміння правильно сидіти за партою й тримати ручку.


Заняття ІІ

Тема: Я та моя родина


^ Зміст заняття

Можливі прийоми роботи

Форми роботи

Сформовані компетенції

1. Привітання. Мотивація.

2. Математика

Називання та групування знайомих геометричних фігур (прямокутник, трикутник, квадрат, круг)

3. Підготовка руки до письма:

Малювання в зошиті у клітинку трикутників, квадратів, кругів за зразком вчителя. Малюнки виду:

■▲● ▲■● ●■▲ ■●▲

4. Лексика:

Рід, родина, рідня, брат, сестра, тато, мама, дідусь, бабуся.

Прізвища, імена, по батькові.

5. Фонетика:

1)відокремлювання звуків у словах: родина

[р ], [о], [д], [и], [ н ], [а]; рід [р'] [і] [д] .

Вимова та порівняння звуків [р ] - [р'].

2)утворення слів із звуків, промовлених вчителем: [ д'], [і], [д], [у], [ с'] – дідусь;

[ с], [е], [с], [т], [ р], [ а] - сестра;

3) виконання подібних завдань у взаємодії з товаришем.

6. Розвиток мовлення.

: “Що таке діалог?”

Діалогічне мовлення.

Діалог з учителем.

Вчитель. Поговоримо про маму. Мою маму звуть Зайцева Ольга Петрівна. А як звуть твою маму, Сашко?

^ Учень. Мою маму звуть Іванова Олена Львівна.

Вчитель. Моя мама працює інженером. А ким працює твоя мама?

Учень. Моя мама працює лікарем.

Діалог з товаришем.

7. Рефлексія

- Для чого потрібні знання про свою родину?

- Які знання про родину вам необхідні?



Робота з роздатковим матеріалом.


Малювання за зразком у клітинках зошита


Гра: «Родинне дерево»


Аналітико-синтетичні вправи.

Гра “розшифруй слово”


Бесіда


Підтримання діалогу


Діалог за зразком




фронтальна,

індивідуальна


індівідуальна


фронтальна


фронтальна

парна


фронтальна,

індивідуальна


парна





уточнення назв геометричних фігур;

уміння орієнтуватись в зошиті у клітинку ;

- розрізнення геометричних фігур


уточнення понять: “рід, “родина”, “рідня”, “ім'я”, “по батькові” , “прізвище”;

уміння називати прізвище, ім'я, по батькові, своє та своїх батьків;




уміння відокремлювати звуки у слові;

уміння синтезувати звуки у слові;

комунікативні вміння;




уточнення поняття: “діалог”;

вміння вступати у діалог та підтримувати його;

уміння спілкуватись з різними категоріями людей



Заняття ІІІ

Тема: Жива та нежива природа.


^ Зміст заняття

Можливі прийоми роботи

Форми роботи

Сформовані компетенції

1. Привітання. Мотивація.

2. Лексика:

Повітря, ґрунт, зірки, рослини, тварини (назви деяких відомих рослин, тварин).

3. Фонетика:

Вправи на звуковимову, називання першого та останнього звуків у словах: зірка, небо.

4. Математика:

Порівняння предметів за кольором, формою, розміром (листя дерев, пелюстки квітів, овочі, фрукти тощо)

5. Розвиток мовлення.

Бесіда за картиною із зображенням природи.

Опис об′єктів природи.

6. Підготовка руки до письма:

Завдання виду:

«зміни колір»,«зміни форму», «зміни розмір»,.




7. Рефлексія

- Що таке природа?

- Чим відрізняється жива природа від неживої?

- Що не відноситься до природи?

- Що б сталося, якщо б не було природи?

- За що можна подякувати природі?





Гра: “Що навколо?” “Хто навколо?”


Робота з фішками на смужках:

«Знайди місце звука»




Лексико-семантичні вправи.

Гра: «Збери ознаки» .


Малювання фігур на папері у клітинку відповідно до поставленого вчителем завдання.





фронтальна

групова


індивідуаль-на


групова


парна,

фронтальна


індивідуаль-на




уточнення поняття жива та нежива природа;

розрізнення об'єктів живої та неживої природи ;




уміння визначати місце; звука у слові, розрізняти; тверді та м'які приголосні;



- поняття про слова-ознаки

- комунікативні вміння;


- розрізнення властивостей предметів (колір, форма, розмір);

- вміння порівнювати предмети за їх властивостями, закріплення у мовленні;


- вміння орієнтуватися на папері у клітинку;

- розуміння та правильне виконання навчальної задачі



Заняття ІV

Тема: Тваринний світ



^ Зміст заняття

Можливі прийоми роботи

Форми роботи

Сформовані компетенції

1. Привітання. Мотивація.


2. Лексика:

Тварини, дикі, свійські, звірі, птахи, комахи (а також назви відомих тварин).


3. Арифметичні вправи

1) класифікація тварин (звірі, птахи, комахи), (дикі, свійські);

2) порівняння, поняття стільки ж, більше, менше.


3. Підготовка руки до письма:

Орієнтування у зошиті в клітинку; виконання команд вчителя з опорою на картинки. Вправи виду:

Скільки птахів? (3) Намалюй кружечків більше.

Скільки комах? (6) Намалюй кружечків менше.


4. Фонетика:

Називання та рахування звуків у словах: птахи, звірі, зайці, заєць.


5. Розвиток мовлення.

Розповідь про тварин за малюнками. Добір слів-дій за запитанням вчителя: Що робить зайчик?Що робить білочка?

Чому зайчик не має домівки?

6. Рефлексія

- Яку тварину ви хотіли б мати вдома?

- Які умови потрібні для її утримання?

- Чи є у вас вдома ці умови?



Бесіда з використанням малюнків із зображенням тварин


Гра: «Зоопарк». Завдання: розподілити тварин за вольєрами.


Малювання олівцями у клітинках зошита


Вимова слів окремими звуками

Звуконаслідування. Гра: «Хто як кричить»


Гра: «Збери дії»

Розповідь «Наш зайчик»



фронтальна


парна


індивідуальна


фронтальна

індивідуальна


фронтальна

парна





уточнення понять: дикі тварини, свійські тварини, звірі, птахи, комахи;

вміння класифікувати предмети за певними ознаками;

уточнення понять: стільки ж, більше, менше

вміння розуміти та виконувати навчальну задачу;




вміння відокремлювати та називати звуки у словах;

поняття: про слова-дії;

вміння добирати дії до предметів;

вміння складати речення за малюнками.



Заняття V

Тема: Мамине свято



^ Зміст заняття

Можливі прийоми роботи

Форми роботи

Сформовані компетенції

1. Привітання. Мотивація.

2. Лексика:

Мати, неня, матуся. Добір ознак: яка моя матуся?

3. Фонетика:

Поділ слів на склади, наголошування слів: неня, матуся, синок, донька, донечка.

4. Розвиток мовлення.

Поняття про текст.

Читання вчителем віршів та оповідань про маму та мамине свято.

Читання відомих віршів про маму напам'ять (за бажанням дітей).

Бесіда за прочитаним.

5. Математика:

Складання за малюнками та розв'язування (усне) простих задач виду: «У мами 2 цукерки, у доньки – 3. Скільки всього цукерок?». «Неня поклала у тарілку 6 яблук. Діти з'їли 2 яблука. Скільки яблук залишилося?»


6. Підготовка руки до письма:

Малювання у зошиті в клітинку горизонтальних та вертикальних ліній заданої довжини (2 клітинки, 3 клітинки).

7. Рефлексія

Повторення синонімів до слова матуся, закріплення форм звертань.



Промовляння слів. Бесіда.


Аналітико-синтетичні вправи

Гра : «Поклич слово»


Розповідь вчителя

Читання вчителем (дітьми за бажанням)

Аудіювання


Робота з роздатковим та демонстраційним матеріалом.


Робота у зошиті


Ігри у колі: «Назви матусю лагідно»

«Звернись до матусі»



фронтальна

індивідуальна


фронтальна

індивідуальна


фронтальна

індивідуальна

(парна)


Індивідуальна


фронтальна

(полілог по колу)


- організаційні вміння;

вміння добирати ознаки до предмета;

вміння називати один предмет різними словами;

поняття: текст;

вміння слухати читача, розуміти прочитане;




вміння складати та розв'язувати (усно, за допомогою вчителя) простих задач на знаходження суми та остачі (без заучування термінів та назв складових задачі);

вміння об′єднувати кількості предметів, знаходити залишок;

вміння писати горизонтальні та вертикальні лінії на папері у клітинку;

вміння розуміти навчальну задачу



Заняття VІ

Тема: Пори року


^ Зміст заняття

Можливі прийоми роботи

Форми роботи

Сформовані компетенції

1. Привітання. Мотивація.

2. Лексика:

Пора року, зима, весна, літо, осінь, місяць, тиждень, дні тижня, година, хвилина


3. Фонетика:

Знаходження місця запропонованих звуків та наголосу у словах, які промовляє вчитель: зима, весна, літо, осінь, березень.


4. Розвиток мовлення.

Відбір ілюстрацій за порами року.

Бесіда про зміни у природі у різні пори року з допомогою ілюстрацій та опорних слів.

Добір ознак Тема: Знайомство. Я – учень
^ Структура заняття
Мета заняття
Обладнання

Орієнтовні прийоми роботи

Рекомендовані форми роботи

Сформовані компетенції

Ритуал привітання Встановлення контакту з групою дітей

Розминка

Основний зміст заняття

Підведення підсумків, рефлексія заняття

Ритуал прощання

Отримання та розширення знань про школу.

Усвідомлення дитиною ролі учня.

Шкільне приладдя, папір, ручки, лінійки, олівці

дзвоник тощо.
Ритуал привітання
Розминка. Вправи на знайомство дітей з одним одним, психологом (вправи “Знайомство”, “Коло вітання”)

Вправи на розвиток емоційно-вольової сфери (“Веселий м’яч”)

Ігри на розвиток особистісної сфери, формування внутрішньої позиції школяра, розвиток позитивної орієнтації на навчання (гра “Інтерв’ю”, “Наша школа”, “Склади портфель”, рухлива гра “Урок-перерва”, вправа “Я – школяр”, вправа “Презентація”, завдання “Шкільні атрибути”)

Ігри на розвиток пізнавальних процесів: уваги, пам’яті, мислення (гра “Знайди відмінності”, “Роби, як я говорю”, “Добери ознаку” т.ін.)

Підведення підсумків, рефлексія заняття

Ритуал прощання
Фронтальна, групова
1. Уявлення дитини про соціальне середовище: дитячий садок, школу.

2. Закріплення уявлень дитини про предметний світ: предмети найближчого та віддаленого оточення: назви, функціональне призначення та спосіб використання.

Сформованість бережливого ставлення до предметів вжитку, речей.

4. Вміння складати зв’язні монологічні та діалогічні висловлювання.




Заняття III, IV
Тема: Я та моя родина
^ Структура заняття
Мета заняття
Обладнання

Орієнтовні прийоми роботи

Рекомендовані форми роботи

Сформовані компетенції

Ритуал привітання Встановлення контакту з групою дітей

Розминка




Основний зміст заняття




Підбиття підсумків, рефлексія заняття

Ритуал прощання

Ознайомлення з мовними категоріями, що позначають сімейні стосунки.

Формування змістовних концептів і еталонних образів.

Усвідомлення дитиною поняття “склад сім’ї”

Плакати із зображенням сім’ї та родини; предметні картки із зображенням різних професій.
Ритуал привітання
Розминка (вправа “Коло вітання”, “Привітання”)


Вправи на розвиток особистісної сфери (гра “Інтерв’ю”, завдання “Родичі”, “Сім’я та родина”, “Родинні зв’язки”)

Вправи на розвиток пізнавальної сфери (вправа “Закінчи слово”, “Об’єднай слова”, “Не пропусти професію”)


Вправи на розвиток емоційно-вольової сфери (вправа “Закінчи фразу”)

Підведення підсумків, рефлексія заняття

Ритуал прощання
Фронтальна, групова
Уявлення дитини про соціальне середовище: сім’ю, родину, рід.

Сформованість понять про: рідних, близьких, знайомих, чужіх людей, культуру стосунків з різними людьми.

Закріплення і уточнення уявлень дитини про професії батьків; наявність інтересу до різних професій дорослих.

4. Вміння складати зв’язні монологічні та діалогічні висловлювання.




Заняття V, VI
Тема: Жива та нежива природа. Людина та природа
^ Структура заняття
Мета заняття
Обладнання

Орієнтовні прийоми роботи

Рекомендовані форми роботи

Сформовані компетенції

Ритуал привітання Встановлення контакту з групою дітей

Розминка

Основний зміст заняття




Підбиття підсумків, рефлексія заняття

Ритуал прощання

Розширення знань дитини про об’єкти природного довкілля.

Розширення знань про сезонні зміни та явища в природі: порами року, їхньою посл.ідовністю, станами погоди, їхнім впливом на життя людини.

Розширення досвіду пізнання дитиною навколишнього світу та усвідомлення себе у ньому.

Плакати із зображенням природного довкілля

Ритуал привітання
Розминка (вправа “Коло вітання”, “Привітання”)


Вправи на розвиток особистісної сфери (гра “Інопланетянин”)

Вправи на розвиток пізнавальних процесів (гра “Що змінилось”, “Спостережливість”, “Чотири стихії”, “Добери ознаку”, “Ломиголовка з паличками”, “Все навпаки”)

Вправи на розвиток дрібної моторики (завдання “Малюнок людини”)

Вправи на розвиток мовлення (ігрові вправи із складання елементарних описів)