Реферат: Навчально-методичний комплекс з дисципліни «теорія держави та права» (за вимогами кредитно-модульної системи навчання) для бакалаврів у галузі знань «Право» за напрямом 060100 «Правознавство»


МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра теорії держави та права


НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС З ДИСЦИПЛІНИ

«ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА»

(за вимогами кредитно-модульної системи навчання)

для бакалаврів у галузі знань «Право»

за напрямом 6.060100 «Правознавство»





Київ - 2012


Навчально-методичний комплекс обговорений та схвалений на засіданні кафедри теорії держави та права від 31 серпня 2011 р. протокол № 1.


Укладачі: Гусарєв С.Д., Горова О.Б., Пендюра М.М., Завальний А.М., Осауленко А.О., Лазнюк Н.В., Білозьоров Є.В., Кривицький Ю.В., Штанько А.О.


Рецензенти:

A.M. Колодій, начальник кафедри конституційного та міжнародного права, доктор юридичних наук, професор.

А.Ю. Олійник, професор кафедри загальноюридичних дисциплін юридичного факультету, кандидат юридичних наук, професор.


^ Теорія держави та права: Навчально-методичний комплекс (за вимогами кредитно-модульної системи навчання) / Гусарєв С.Д., Горова О.Б., Пендюра М.М., Завальний А.М., Лазнюк Н.В., Осауленко А.О., Білозьоров Є.В., Кривицький Ю.В., Штанько А.О. – К., Київський національний університет внутрішніх справ, 2011. – 122 с.


Навчально-методичні матеріали укладено з урахуванням вимог кредитно-модульної системи навчання. Матеріали містять програму навчальної дисципліни «Теорія держави та права» та робочу навчальну програму з дисципліни «Теорія держави та права». Навчально-методичні матеріали призначені для курсантів 1 курсу денної форми навчання.


ЗМІСТ

Передмова………………………………………………

3

Програма навчальної дисципліни……….……………

5

Робоча програма навчальної дисципліни……………

8



ПЕРЕДМОВА

Приєднання Української держави у травні 2005 р. до Болонського процесу орієнтує її на нові суспільні пріоритети в галузі освіти як стратегічного напрямку національної безпеки та покладає на вітчизняну систему підготовки фахівців важливі завдання по докорінній модернізації навчального процесу, забезпечення вищого рівня досягнення прагматичних цілей навчання. У зв’язку з цим змінюється співвідношення між самостійною роботою та роботою з викладачем на користь першої. Водночас такі тенденції не заперечують, а навпаки, підсилюють значення фундаменталізації знань. Саме таке поєднання ґрунтовної теоретичної підготовки і вироблення сталих практичних навичок самостійної дослідницької діяльності, уміння інтерпретувати нові знання та уміло використовувати їх для розв’язання проблем практично-прикладного характеру складає сутність сучасної креативної моделі освіти. Сучасне суспільство побудоване на знаннях і бути активним учасником цього суспільства, вміти користуватися його благами може лише той, хто має відповідну фахову освіту і здатен її постійно оновлювати.

^ ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

МОДУЛЬ 1

Вступ до загальнотеоретичної юриспруденції.

Теоретико-методологічні засади держави


Змістовий модуль 1.1. Наукознавчі питання теорії держави і права


Тема 1. Предмет, метод та функції теорії держави та права.

Предмет теорії держави та права і її роль в оволодінні юридичними знаннями. Методологічне значення теорії держави та права. Загальнонаукові, спеціальнонаукові і приватнонаукові методи дослідження державно-правових явищ. Виникнення і розвиток загальнотеоретичної науки про державу та право (енциклопедія права, філософія права, загальна теорія держави та права). Загальнотеоретична юридична наука в Україні. Значення вивчення теорії держави та права для підготовки співробітників органів внутрішніх справ. Система учбового курсу теорії держави та права.


Змістовий модуль 1.2. Теорія держави


Тема 2. Поняття, походження і сутність держави.

Розуміння держави в історії державно-правової думки.Поняття держави, її соціальна цінність. Походження держави. Загальне і особливе в походженні держави. Ознаки, що відрізняють державу від самоуправління в первіснообщинному суспільстві. Розвиток держави, її історичні типи. Ознаки, що відрізняють державу від інших організацій суспільства. Правова держава та її основні ознаки. Правова держава і громадянське суспільство.


Тема 3. Держава і політична система суспільства.

Політична система суспільства, її основні функції та елементи. Політична діяльність як основний системоутворюючий фактор в політичній системі суспільства. Політична система України. Місце і роль держави в політичній системі. Політична і державна влада. Форми взаємодії держави з іншими суб’єктами політичної системи. Суверенітет держави і його зв’язок з суверенітетом народу і національним суверенітетом. Особливості положення держави в політичній системі України.


Тема 4. Форми держави.

Поняття форми держави. Співвідношення форми держави з її сутністю. Форма правління. Монархічна та республіканська форма правління. Їх види і основні риси. Поняття і види форм державного устрою. Унітарна держава, федерація, конфедерація, імперія, їх основні ознаки і особливості. Роль економічних, політичних, національних та інших факторів у виборі форми державного устрою. Поняття державно-правового режиму. Його співвідношення з формою правління, формою державного устрою. Види державно-правових режимів. Особливості елементів форм Української держави.


Тема 5. Механізм та функції держави.

Поняття функцій держави. Взаємозв’язок і взаємозалежність функцій держави, їх розвиток на різних етапах розвитку держави. Класифікація функцій держави. Внутрішні функції держави. Економічні функції і особливості їх здійснення в умовах ринкової економіки. Становлення і збагачення функцій соціального обслуговування. Екологічна функція. Розвиток функцій захисту правопорядку, охорони власності, прав і свобод громадян. Зовнішні функції держави, їх розвиток у сучасному світі. Основні і неосновні функції. Постійні і тимчасові функції держави. Форми і методи здійснення функцій держави. Поняття механізму держави. Механізм держави як система державних організацій. Державні організації: поняття, основні ознаки, види. Поняття державного апарату, його співвідношення з механізмом держави. Принцип розподілу влад і структура державного апарату. Законодавча, виконавча і судова влади, їх соціальне призначення, основи організації і взаємодії. Вимоги до державного апарату в умовах демократичної правової держави. Органи внутрішніх справ у механізмі держави та їх роль у здійсненні державних функцій. Основні напрямки удосконалення організації і діяльності механізму Української держави та органів внутрішніх справ.


МОДУЛЬ 2

Право як соціальне явище


Змістовий модуль 2.1. Теоретико-методологічні засади права


Тема 6. Поняття, походження та розвиток права.

Розуміння права в історії державно-правової думки. Поняття права, його соціальна цінність. Право як нормативний регулятор суспільних відносин. Історичні типи права. Функції права. Спеціально-юридичні функції права. Право і управління. Правові форми діяльності держави. Право і державний примус.


Тема 7. Об'єктивне право: поняття, ознаки, принципи, структура.

Поняття права, його відмінні ознаки. Різноманітність визначень права. Об'єктивне право. Сутність, зміст, структура і соціальна цінність об’єктивного права. Право і закон. Принципи права: загальноправові, міжгалузеві, галузеві, принципи інститутів права, їх характеристика. Структура та форми права.


Змістовий модуль 2.2. Внутрішня будова права та зовнішні форми його прояву


Тема 8. Система права та система законодавства.

Поняття системи права, її об'єктивна обумовленість і головні властивості. Системність як особлива властивість права. Норма права, правовий інститут, підгалузь права, галузь права, правовий комплекс як основні структурні елементи системи права; їх характеристика. Основи і принципи побудови і функціонування системи права. Предмет і метод правового регулювання як основи розподілу права на галузі і інститути права. Поняття і зміст системи законодавства, її співвідношення з системою права. Система законодавства України. Систематизація нормативних актів. Кодифікація і інкорпорація. Систематизація нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України.


Тема 9. Норми права та інші соціальні норми.

Поняття соціальних норм. Види соціальних норм і їх особливості. Поняття норми права. Норма права як елемент права. Норма права як загальнообов’язковий стандарт поведінки. Норма права і стаття нормативно-правового акту. Види, структура і ефективність норм права. Співвідношення і взаємодія норм права з іншими соціальними нормами.


Тема 10. Правоутворення та форми права.

Поняття правоутворення. Правотворчість як особлива форма соціального управління. Суб'єкти, принципи і стадії правотворчості. Правотворчість і юридична техніка. Поняття і види форм (джерел) права, їх особливості. Нормативно-правовий акт як основна форма (джерело) права. Види нормативно-правових актів, що регулюють діяльність органів внутрішніх справ. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та по колу осіб.


МОДУЛЬ 3

Правова реальність як прояв правового життя


Змістовий модуль 3.1. Вплив права на суспільні відносини


Тема 11. Форми реалізації права.

Поняття, форми реалізації норм права. Методи забезпечення реалізації норм права. Виконання як форма реалізації норм права. Використання як форма реалізації норм права. Дотримання як форма реалізації норм права. Соціальний і правовий зміст реалізації норм права. Реалізація норм права у сфері професійної діяльності органів внутрішніх справ.


Тема 12. Застосування права як особлива форма їх реалізації.

Поняття застосування норм права як особливої форми їх реалізації. Суб’єкти і стадії застосування норм права. Вимоги правильного застосування норм права. Акти застосування норм права. Прогалини в законодавстві і шляхи їх усунення. Аналогія права і аналогія закону. Юридичні колізії та шляхи їх вирішення. Особливості застосування норм права органами внутрішніх справ. Вимоги правильного застосування норм права органами внутрішніх справ. Акти застосування норм права, що видаються органами внутрішніх справ.


Тема 13. Тлумачення норм права і його значення в діяльності ОВС.

Поняття, необхідність і цілі тлумачення нормативно-правових актів. Види і способи тлумачення норм права. Акти тлумачення норм прав, поняття і класифікація. Тлумачення правових норм в правозастосовчій діяльності. Тлумачення норм права, що здійснюється працівниками органів внутрішніх справ.


Тема 14. Правові відносини.

Поняття і основні риси правових відносин. Види правовідносин і критерії їх класифікації. Склад і зміст правовідносин. Поняття і види суб'єктів правовідносин. Правосуб'єктність: правоздатність, дієздатність, деліктоздатність. Органи внутрішніх справ як суб'єкт правовідносин. Поняття та види суб'єктів правовідносин. Поняття та види об'єктів правовідносин. Юридичні факти: поняття і класифікація. Особливості правовідносин за участю органів внутрішніх справ.


Змістовий модуль 3.2. Право та його роль у забезпеченні законності й правопорядку


Тема 15. Правова поведінка.

Соціальна поведінка і її види. Нормативна поведінка. Право і поведінка. Правова поведінка: поняття, ознаки, структура. Види і співвідношення з іншими видами соціальної поведінки. Поняття і ознаки правомірної поведінки. Правові наслідки правомірної поведінки. Стимулювання і заохочення правомірної поведінки, засоби її охорони і захисту. Правопорушення: поняття і ознаки. Види правопорушень. Професійна правова поведінка співробітників органів внутрішніх справ.


Тема 16. Правова свідомість та правова культура.

Право. Правосвідомість і духовне життя суспільства. Структура правосвідомості. Джерела формування правосвідомості. Правова ідеологія і правова психологія, їх співвідношення. Види правової свідомості. Правова культура. Структура та види правової культури. Професійна правосвідомість та правова культура співробітників органів внутрішніх справ.


Тема 17. Юридична відповідальність.

Юридична відповідальність: поняття, ознаки. Види юридичної відповідальності. Перспективна юридична відповідальність. Ретроспективна юридична відповідальність. Підстави притягнення та звільнення від юридичної відповідальності. Функції юридичної відповідальності. Принципи юридичної відповідальності і їх характеристика. Поняття дисципліни і її види. Суспільний порядок і правопорядок: поняття, зміст і співвідношення.


Тема 18. Державна дисципліна, законність та правопорядок.

Державна дисципліна: поняття і форми виявлення (трудова, планова, фінансова, виробнича і т.п. дисципліна). Поняття законності і її зміст. Принципи законності. Нормативно-правова основа законності. Гарантії законності. Законність як конституційний принцип організації і діяльності ОВС. Роль ОВС у охороні і зміцненні законності і правопорядку.


Тема 19. Правове регулювання та його механізм.

Поняття і форми правового впливу на суспільні відносини. Правове регулювання: поняття, предмет, метод, межі. Стадії процесу правового регулювання. Типи правового регулювання. Механізм правового регулювання: поняття, основні елементи, їх зв'язок і взаємодія. Ефективність механізму правового регулювання. Особливості механізму правового регулювання у сфері діяльності органів внутрішніх справ.


Тема 20. Правовий статус особи і роль ОВС в його забезпеченні.

Людина, особа, громадянин. Поняття і основні елементи правового статусу особи. Діяльність органів внутрішніх справ як елемент системи гарантій здійснення прав, свобод і обов'язків громадян. Основні напрямки діяльності органів внутрішніх справ по забезпеченню здійснення прав, свобод і обов’язків громадян. Підстави і межі втручання працівників органів внутрішніх справ в процес здійснення громадянами їх прав, свобод і обов’язків.


МОДУЛЬ 4

^ ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ТЕОРІЇ ПРАВОВИХ СИСТЕМ.

СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО


Змістовий модуль 4.1. Основні правові системи сучасності


Тема 21. Правова система: поняття та характеристика елементів.

Правова система. Співвідношення правової системи і системи права. Статичні елементи правової системи. Динамічні елементи правової системи. Юридична практика в правовій системі. Правова система України та перспективи її розвитку.


Тема 22. Основні правові системи сучасності.

Порівняльне правознавство як наука. Різноманітність сучасних правових систем: поняття та види. Романо-німецька правова сім’я і її особливості. Структура і джерела англосаксонського права. Мусульманське право. Інші правові системи.


Змістовий модуль 4.2. Основні сучасні концепції про державу та право


Тема 23. Основні державно-правові вчення XX століття.

Причини розмаїття сучасних концепцій про державу та право. Загальна характеристика сучасних правових концепцій. Юридичний позитивізм. Відроджене природне право та його напрямки. Нормативізм Г.Кельзена. Соціологічна юриспруденція та її напрямки. Теорія інтегративної юриспруденції. Інші теорії. Загальна характеристика сучасних концепцій держави. Теорія правової держави. Теорія держави „загального добробуту”. Теорія еліт. Теорія плюралістичної та елітарної демократії. Теорія соціальної держави. Інше концепції. Використання сучасних концепцій держави та права при розбудові Української державності.

^ РОБОЧА ПРОГРАМА З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
(за вимогами кредитно-модульної системи навчання)


Мета: набуття курсантом (слухачем) вмінь і навичок стосовно питань (проблем), що пов’язані із закономірностями виникнення, розвиту, функціонування державно-правових явищ в суспільстві, озброїти майбутніх фахівців–юристів науково обґрунтованими формами і методами роботи в нормотворчій діяльності, при здійсненні систематизації чинного законодавства, у процесі правореалізаційної діяльності, в узагальненні юридичної практики, у проведенні профілактичної, оперативно-розшукової, виховної роботи та інших практичних діях.


Курс: підготовка бакалаврів

Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень, кваліфікація

Характеристика навчальної дисципліни

Кількість кредитів ECTS – 5

Модулів: 4

Змістових модулів: 8

Загальна кількість годин: 180

Тижневих годин: 4

0601 «Право»

6.060100 «Правознавство»

Бакалавр

Юрист


Обов’язкова нормативна.

Рік підготовки 1.

1,2 семестр;

Лекції – 38 год.

Семінарські і практичні заняття – 48 год.

Індивідуальна робота – 12 год.

Курсова робота – 2 семестр; Самостійна робота – 82 год.

Вид контролю: залік, екзамен, державний екзамен



Компетенції, які необхідно розвивати в результаті вивчення навчальної дисципліни:


- знати основи методології в пізнанні державно-правових явищ;

- знати основні закономірності процесу виникнення держави та права;

- знати сутність і головні ознаки держави;

- знати основні підходи до типології держав;

- знати сутність функцій та форми держави;

- знати поняття та сутність правової держави та політичної системи суспільства;

- знати сутність права, його ознаки та функції, сучасні підходи до праворозуміння;

- знати сутність і різноманіття форм (джерел) права, види нормативно-правових актів;

- знати поняття, структуру та види норм права;

- знати сутність і співвідношення системи права та системи законодавства, види правових систем;

- знати поняття, ознаки та склад правового відношення;

- знати сутність правотворчості;

- знати специфіку реалізації та тлумачення права;

- знати механізм правового регулювання суспільних відносин;

- знати поняття та типологію правової поведінки;

- знати склад і види правопорушень, принципи юридичної відповідальності, а також місце й роль правоохоронних органів у боротьбі з правопорушеннями та у їх профілактиці;

- знати поняття й основні принципи законності, співвідношення законності й правопорядку;

- знати сутність, види правової культури та правової свідомості.

- знати поняття та сутність законності та правопорядку, а так само наслідки, що тягнуть за собою порушення режиму законності.

- вміти вільно володіти основними категоріями теорії держави та права, правильно застосувати їх при оцінюванні конкретних ситуацій;

- вміти характеризувати державу, як політико-правове явище;

- вміти типологізувати держави за конституційно-правовою базою, історичним типом;

- вміти орієнтуватися в джерелах права, вміти вільно їх тлумачити;

- вміти відрізняти правові відносини від інших видів суспільних відносин;

- вміти аналізувати норми права, застосовуючи методи пізнання державно-правових явищ;

- вміти вірно застосовувати норми права в різних життєвих ситуаціях;

- вміти здійснювати на практиці вимоги законності та правопорядку;

- вміти критично дивитися на явища правової системи.


^ Методичне забезпечення: опорні конспекти лекцій, інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни (ІКНМЗД), нормативні міжнародно-правові документи, нормативні акти МОН і МВС України, інтернет-ресурси.


^ ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ
академічних успіхів осіб, що навчаються за ECTS (100-бальною системою)

та національною системою оцінювання знань


^ Оцінка ECTS

За національною шкалою

Визначення

А

(90-100)

відмінно

ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною

кількістю помилок

В

(82-89)

добре

ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками

С

(75-81)

ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок

D

(68-74)

задовільно

ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків

Е

(60-67)

ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії

FX

(35-59)

незадовільно з можливістю повторного складання

НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно попрацювати перед тим, як отримати залік

F

(1-34)

незадовільно з обов’язковим повторним курсом

НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота



^ СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА»



^ Назва тем


Кількість годин по видах занять


З викладачем

Лекції

Семінарські заняття

Індивідуал. робота

Самостійна работа

Всього

І СЕМЕСТР

МОДУЛЬ 1. Вступ до загальнотеоретичної юриспруденції. Теоретико-методологічні засади держави

Змістовий модуль 1.1. Наукознавчі питання теорії держави і права

Тема 1. Предмет, метод та функції теорії держави та права.

4

2

2




4

8

Змістовий модуль 1.2. Теорія держави

Тема 2. Поняття, походження і сутність держави.

4

2

2




4

8

Тема 3. Держава і політична система суспільства.

4

2

2




4

8

Тема 4. Форми держави.

4

2

2




4

8

Тема 5. Механізм та функції держави.

8

2

2

4

4

10

^ Форма модульного контролю – колоквіум

Всього за модулем 1

24

10

10

4

20

44

МОДУЛЬ 2. Право як соціальне явище

Змістовий модуль 2.1. Теоретико-методологічні засади права

Тема 6. Поняття, походження та розвиток права

4

2

2




4

8

Тема 7. Об`єктивне право: поняття, ознаки, принципи, структура.

4

2

2




4

8

Змістовий модуль 2.2. Внутрішня будова права та зовнішні форми його прояву

Тема 8. Система права та система законодавства.

4

2

2




4

8

Тема 9. Норми права та інші соціальні норми

4

2

2




4

8

Тема 10. Правоутворення та форми права.

4

2

2




4

8

^ Форма модульного контролю – залік

Всього за модулем 2

20

10

10

0

20

40

Всього у першому семестрі

44

20

20

4

40

84

ІІ СЕМЕСТР

МОДУЛЬ 3. Правова реальність як прояв

правового життя

Змістовий модуль 3.1. Вплив права на суспільні відносини

Тема 11. Форми реалізації права.

4

2

2




4

8

Тема 12. Застосування права як особлива форма їх реалізації.

4

2

2




4

8

Тема 13. Тлумачення норм права і його значення в діяльності ОВС.

4

2

2




2

6

Тема 14. Правові відносини.

4

2

2




2

6

^ Змістовий модуль 3.2.Право та його роль у забезпеченні законності й правопорядку

Тема 15. Правова поведінка.

4

2

2




4

8

Тема 16. Правова свідомість та правова культура

2



2




4

6

Тема 17. Юридична відповідальність.

4

2

2




4

8

Тема 18. Державна дисципліна, законність та правопорядок.

4

2

2




4

8

Тема 19. Правове регулювання та його механізм.

4

2

2




4

8

Тема 20. Правовий статус особи і роль ОВС в його забезпеченні.

6



2

4

2

8

^ Форма модульного контролю – колоквіум

Всього за модулем 3

40

16

20

4

34

74

Модуль 4. Загальні засади теорії правових систем. Сучасні концепції про державу і право

Змістовий модуль 4.1. Основні правові системи сучасності

Тема 21. Правова система: поняття, характеристика елементів.

2



2




2

4

Тема 22. Основні правові системи сучасності.

6

2

4




4

10

^ Змістовий модуль 4.2. Основні сучасні концепції про державу та право

Тема 23. Основні державно-правові вчення ХХ століття

6



2

4

2

8

^ Форма модульного контролю – колоквіум

Всього за модулем 4

14

2

8

4

8

22

Всього у другому семестрі

54

18

28

8

42

96

^ РАЗОМ ЗА РІК:

98

38

48

12

82

180



^ ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ, ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

МОДУЛЬ 1

ВСТУП ДО ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНОЇ ЮРИСПРУДЕНЦІЇ.

^ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВИ


Змістовий модуль 1.1. Наукознавчі питання теорії держави і права

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОД ТА ФУНКЦІЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА


Семінарське заняття – 2 години

ПЛАН


Місце теорії держави та права в системі юридичних наук. Характеристика предмету науки ТДП.

Методологія науки теорії держави та права. Характеристика окремих методів дослідження.

Основні функції науки ТДП. Роль загально-теоретичних знань у процесі підготовки співробітників органів внутрішніх справ.


^ Література до теми:


Основна: [ 1, 14, 15, 16, 21, 30, 34 ]

Додаткова: [ 11, 25, 41, 42, 85, 120, 129, 134, 154, 170, 275, 304, 313, 314, 315 ]


Основні терміни та поняття:

Система юридичних наук. Предмет ТДП. Метод ТДП. Метод аналізу синтезу. Спеціально-юридичний метод. Статистичний метод. Системно-функціональний метод. Метод історизму. Функції ТДП. Прогностична функція. Евристична функція. Політична функція.


Методичні вказівки:

До першого питання. Слід звернути увагу на те, що предмет теорії держави та права необхідно відрізняти від предмету правознавства. Об'єктом дослідження в даному випадку залишаються держава і право як найбільш значущі соціально-правові явища. При цьому предметом теорії держави та права являються загальні та специфічні закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави та права.

До предмету дослідження не входять конкретні події державно-правової дійсності, але в результаті їх узагальнення уявляється можливим пізнати закономірності розвитку окремих правових явищ та правової системи в цілому.

^ Тому даною юридичною наукою широко використовуються здобутки галузевих та інших юридичних наук, які також підлягають подальшому узагальненню та обробці.

До другого питання. В даному питанні необхідно запам'ятати, що означає слово метод, як розуміти термін "методологія науки". В цілому, як і всякою іншою наукою, теорією держави та права використовується цілий комплекс методів, за допомогою яких відбувається процес наукового пізнання. Так, вченими теоретиками держави та права використовуються методи аналізу та синтезу, спеціально-юридичний, статистичний, системно-функціональний, історизму та інші.

У ході ознайомлення з ними необхідно чітко уявляти, що означає кожний з цих методів, як вони співвідносяться, яким чином використовуються для вирішення тих чи інших науково-пізнавальних задач.

^ До третього питання. Кожна наука, в тому числі і теорія держави та права, виконує в соціальному середовищі цілий ряд функцій, в результаті чого ми можемо спостерігати вплив наукових знань на різні сфери суспільного життя. Цей вплив дуже різноманітний, тому необхідно виділяти ряд функцій - напрямів впливу системи наукових знань на соціальне середовище: прогностична, евристична, методологічна, виховна тощо.

Окремо слід висвітлити роль загально-теоретичних знань для формування правової культури співробітників органів внутрішніх справ. Загальні відомості про державу, державно-правову дійсність, окремі правові явища (норма, закон, правопорушення, правовідносини) дають можливість вільно орієнтуватись у сфері впливу права, приймати на високо професійному рівні справедливі рішення, роз'яснювати необхідність правомірної поведінки для інших осіб.


^ Завдання для організації самостійної, індивідуальної

та практичної роботи:


Реферати:

Характеристика основних методів, що використовуються в ході наукового дослідження.

Теоретичні знання та їх роль у здійсненні юридичної практичної діяльності.


Питання для самостійної роботи:

Що представляє собою предмет теорії держави та права?

Яка структура теорії держави та права як науки?

Назвіть види функцій теорії держави і права.

В чому сутність гносеологічної функції теорії держави і права?

Яка роль теорії держави та права у формуванні юридичного світогляду, становленні сучасного юриста?


Практичне завдання:

Схематично у конспекті відобразити різнорівневу методологію пізнання загальних закономірностей виникнення, становлення й розвитку державно-правових явищ.

В конспекті відобразити схему міжпредметних зв’язків курсу теорії держави і права.


Змістовий модуль 1.2. Теорія держави


^ ТЕМА 2. ПОНЯТТЯ, ПОХОДЖЕННЯ І СУТНІСТЬ ДЕРЖАВИ

Семінарське заняття - 2 години


ПЛАН



Характеристика окремих концепцій походження держави.

Поняття та основні ознаки держави.

Причини, що сприяли процесу формування державних інститутів влади.

Особливості виникнення держави у різних народів.


Література до теми:


Основна: [ 1, 13, 14, 15, 16, 20, 21, 22, 30, 34 ]

Додаткова: [ 11, 35, 41, 42, 54, 120, 130, 136, 141, 150, 170, 185, 187, 200, 228, 279, 313, 314, 315, 339 ]


Основні терміни та поняття:

Держава. Ознаки держави. Концепції походження держави. Теологічна концепція. Договірна теорія. Патріархальна теорія. Теорія насильства. Космічна теорія. Інститути влади.


Методичні вказівки:

До першого питання. Слід відзначити, що у сучасному державознавстві склалось декілька основних підходів до розуміння державної організації суспільства, але найбільш поширеним залишається інтегративний підхід, який дозволяє всебічно охарактеризувати державу. Абсолютизація однієї із ознак держави складає лише частково її характеристику. У ході відповіді необхідно зупинитися на характеристиці кожної окремо взятої ознаки, пояснити, що означає суверенність державної влади, політичний характер, територіальність, розкрити призначення держави в сучасному суспільстві тощо.

^ До другого питання. Виникнення держави розглядається представниками різних галузей наукових знань. В межах теорії держави ця проблематика висвітлюється на рівні її концептуального бачення. Питання виникнення державності осмислювалися ще в період до нашої ери, коли не було чіткої системи наукових знань, а уявлення про державу і право мали релігійно-міфологічний характер. За цей період склалась ціла низка вчень, що пояснювали питання виникнення, розвитку, соціального призначення держави. У ході підготовки до семінару необхідно зупинитися на теологічній, договірній, космічній, органічній теоріях, розкрити їх зміст та назвати представників, що відстоювали ту чи іншу точку зору.

^ До третього та четвертого питання. Розкриваючи причинні зв'язки щодо формування державної влади, системи відповідних органів, політизації соціального управління тощо, необхідно зазначити, що на процес виникнення держави впливали різні чинники, які умовно можна розподілити на групи /військові, економічні, організаційні, інтелектуальні/. Однак, у кожного народу був свій шлях одержавлення, що говорить про певні особливості цього процесу у кожному конкретному випадку. Слід проаналізувати етапи формування державності у давніх слов'ян, народів інків, майя, де поряд із загальними причинами виникнення держави існували й особливі.

Певні відмінності процесу державотворення у різних народів дають можливість говорити про форми, які були описані Енгельсом у роботі "Виникнення сім'ї, приватної власності і держави". Цю роботу необхідно проаналізувати у ході самостійної підготовки та зробити необхідні записи до семінару.


^ Завдання для організації самостійної, індивідуальної

та практичної роботи:


Реферати:

Держава як закономірний результат розвитку соціальної організації.

Загальне та особливе у виникненні держави.


Питання для самостійної роботи:

Розкрийте зміст основних теорій держави та права.

Які основні причини виникнення держави?

У чому полягають особливості виникнення держави у східних слов’ян?

Що лежало в основі регулювання відносин між людьми в докласовому суспільстві?

Які основні умови виникнення права?


Практичне завдання:

У конспекті схематично відобразити основні і факультативні ознаки явища – держава. Викласти характеристику кожного з елементів.


^ ТЕМА 3. ДЕРЖАВА І ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА

СУСПІЛЬСТВА


Семінарське заняття – 2 години


ПЛАН


Політична і державна влада. Поняття та структура політичної системи суспільства.

Роль держави в політичній системі суспільства.

Характеристика держави України як суб'єкта політичної системи.


^ Література до теми:


Основна: [ 1, 10, 11, 15, 21, 30, 34 ]

Додаткова: [ 11, 25, 42, 75, 94, 120, 150, 170, 200, 282, 295, 329, 347 ]


Основні терміни та поняття:

Влада. Державна влада. Політична влада. Політична система суспільства. Суб’єкти політики. Політичні норми. Політичні принципи. Політичні функції. Політичний процес. Політичний режим. Політична особа. Політична свідомість. Політична культура.


Методичні вказівки:

До першого питання. При підготовці до семінарського заняття необхідно звернути увагу на розуміння таких термінів: влада, політична влада, державна влада, владні відносини, забезпеченість можливістю застосування примусу.

Слід запам'ятати, що владні відносини – це відносини підпорядкування, в яких один суб'єкт може нав'язати свою волю іншому суб'єкту. Якщо такі відносини функціонують в сфері політики, то вони називаються відповідно політичними.

В політичній, а також юридичній літературі існують різні точки зору щодо розуміння політики, політичних відносин та політичної системи суспільства. Необхідно взяти за основу одне із запропонованих на лекції або в підручнику визначень та вміти його пояснювати, характеризувати.

Наприклад, політична система суспільства розглядається в вузькому та широкому значенні. В першому аспекті вона уявляється лише як сукупність суб'єктів політики, а в другому як складне утворення, що складеться з матеріальних та нематеріальних компонентів. Саме ці компоненти наповнюють змістовно структуру політичної системи суспільства.

^ До другого питання. Для того, щоб розкрити роль держави в політичній системі суспільства, необхідно проаналізувати її основні властивості, завдяки яким вона набуває ролі основного суб'єкта політичної системи. Слід зауважити, що серед всіх суб'єктів лише держава володіє таким міцним апаратом управління, який наділений широкими правами у питаннях застосування примусу. Лише державні органи розпоряджаються такими значними фінансами та матеріальними ресурсами для реалізації загальнодержавних /внутрішніх, зовнішніх/ політичних програм.

Якщо проаналізувати й інші риси держави та її органів, то виявиться, що по відношенню до політичних партій, громадських організацій вона займає пріоритетне положення, що визначає її роль та місце в політичній системі суспільства.

^ До третього питання. Слід відзначити, що ф
еще рефераты
Еще работы по разное